Політика
Рада сьогодні планує розглянути денонсацію конвенції про заборону протипіхотних мін
Верховна Рада на пленарному засіданні у вівторок, 15 липня, розгляне кілька важливих законодавчих ініціатив, серед яких – про вихід України з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, а також продовження воєнного стану і загальної мобілізації.
Про це Укрінформу повідомило джерело серед народних депутатів.
«Сьогодні у порядку денному багато важливих ініціатив, продовження воєнного стану та загальної мобілізації, зміни до держбюджету щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони, багато питань ратифікації», – поінформував парламентарій.
Зокрема, співрозмовник агентства зазначив, що сьогодні парламент планує розглянути законопроєкт про ратифікацію Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
«Це важлива у наш час ініціатива, яку необхідно підтримати, аби російське зло було покарано», – наголосив депутат.
Також, за його словами, парламент планує розглянути законопроєкт про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення.
«Впевнений, що колеги підтримають відповідну ініціативу, адже маємо зробити усе, щоб зберегти українські території, життя наших людей та дати гідну відсіч ворогу, який з першого дня війни застосовує проти нас різні види мін», – додав депутат.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 29 червня підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про вихід України з Оттавської конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін.
До Верховної Ради 11 липня надійшов законопроєкт про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін.
Фото: facebook.com/kondratiukolena
У Верховній Раді зареєстровано проєкти постанов щодо звільнення міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук.
Відповідні документи зареєстровані під реєстраційними номерами 14200 та 14201, передає Укрінформ з посиланням на сайт парламенту.
Ініціатором внесення відповідних проєктів став народний депутат із парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Безпосередньо документів та пояснювальних записок до них ще немає на сайті, проте у своєму Телеграмі Железняк зазначив, що пропонує звільнити Галущенка за «системну корупцію, провал підготовки до захисту енергетики та звʼязки з зрадником Деркачем», а Гринчук – за те, що вона нібито є «представником інтересів Міндіча в уряді, до цього представляла його інтереси на посаді міністра екології».
Як повідомляв Укрінформ, у Національному антикорупційному бюро заявили про викриття корупційної схеми в енергетиці. Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.
Офіс злочинної організації у сфері енергетики був розташований у приміщенні, яке належало родині екснардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.
Геополітичне майбутнє Польщі виглядатиме дуже добре, якщо Україна не програє цю війну. Водночас немає жодної об’єктивної причини, чому Україна мала би програти у війні з Росією.
Про це в інтерв’ю виданню Gazeta Wyborcza заявив голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск, передає Укрінформ.
За його словами, з початку повномасштабної війни в Україні стало зрозуміло, що ця жахлива криза «становить для Польщі не лише загрозу». Він підкреслив, що в результаті цього Польща з різних причин стала «ключовою країною», і Варшава «повинна використати це стратегічно у довгостроковій перспективі».
«Я чую питання: що ми отримуємо, допомагаючи Україні? Як то що? Зрештою, навіть від самого припливу такої великої кількості українських сімей до Польщі ми маємо більше переваг, ніж збитків!» – підкреслив Туск, зауважуючи при цьому, що «це іноді виснажливо».
«Я розумію цю втому або навіть роздратування, адже немає місця у світі, де така велика кількість біженців не призводила б до конфлікту інтересів чи зіткнення емоцій, і це цілком зрозуміло. Не полегшує цього й наша трагічна історія. Але те, що ми вважаємо нашою великою пожертвою, одночасно є нашим великим здобутком, адже добрі відносини з Україною є в інтересах Польщі», – наголосив глава польського уряду.
Туск підкреслив, що геополітичне майбутнє Польщі виглядатиме дуже світлим, якщо Україна не програє у війні з Росією і якщо Києву та Варшаві вдасться подолати «історичну польсько-українську неприязнь». Він наголосив, що побудова міцних, дружніх і партнерських відносин із суверенною Україною, захищаючи при цьому власні інтереси, є «чудовим шансом для Польщі».
«Тому ми повинні зосередитися на допомозі Україні, адже якщо вона програла б війну, то ситуація Польщі радикально змінилася б на гірше. Однак в цьому питанні я поміркований оптиміст. Немає жодної об’єктивної причини, чому Україна повинна програти», – наголосив Туск.
Як передавало агентство, голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач нещодавно заявив, що Польща має низку очікувань від України, зокрема у площині складної історії та економіки. За його слоівами, повернення до колишніх відносин з Україною, коли все вирішувалося по «дзвінку до Варшави», уже не буде.
Фото архівне: ОП
Канада виступає за надання Україні повноправного членства в НАТО.
Про це в інтервʼю Укрінформу сказав екскомандувач Сухопутних військ Канади генерал-лейтенант у відставці Ендрю Леслі.
“Наскільки я розумію, Канада прихильно ставиться до вступу України до НАТО, але наш вплив у центрах ухвалення рішень тепер не такий значний, як раніше”, – сказав Леслі.
Він висловив сподівання, що Україна зрештою приєднається до НАТО. “Але в короткостроковій перспективі війна видається настільки інтенсивною, а емоції до такої міри загостреними, що багато країн не зможуть підтримати цього”, – зазначив генерал-лейтенант.
Леслі додав, що “усі хочуть, аби Україна була у безпеці й війна припинилася без відмови від територій, але як це зробити в рамках чинних правил – надзвичайно складне питання”.
Як повідомлялося, за даними соціологічних опитувань, наразі євроатлантичну інтеграцію України підтримують до 90% громадян у кожному регіоні країни, хоча до початку російського вторгнення ці показники були значно нижчими.
Фото: instagram/lt.gen.hon.andrewleslie
-
Події5 днів agoНазвали дату виходу другого сезону серіалу «Кава з кардамоном»
-
Усі новини7 днів agoХолостяк – хто брав участь у шоу в минулих сезонах і де вони зараз
-
Усі новини1 тиждень agoу Єгипті відкрився Великий музей (фото)
-
Війна1 тиждень ago412-й полк Nemesis Сил безпілотних систем став бригадою
-
Відбудова1 тиждень agoУряд Грузії закупить генератори для України на понад $500 тисяч
-
Політика6 днів agoГалущенко обговорив з президентом ЄСПЛ справи України проти Росії
-
Суспільство6 днів agoУ Києві відкрили новий хаб «НГУ Sound Recovery» для військовослужбовців
-
Відбудова1 тиждень agoНа Запоріжжі відновили електропостачання після російської атаки