Президент Володимир Зеленський обговорив із федеральним міністром з особливих доручень, керівником відомства Федерального канцлера Німеччини Торстеном Фраєм і президентом Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартіном Єґером посилення української протиповітряної оборони.

Понад 40 держав ОБСЄ задіяли Московський механізм для розслідування фактів індоктринації та мілітаризації Росією українських дітей.

Про це повідомляє Politico із посиланням на джерела в Альянсі, передає Укрінформ.

За словами джерел, Рютте порушив це питання на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці минулого місяця, де виступив у рамках підготовки до майбутнього липневого саміту Альянсу в Туреччині.

«Рютте та багато з нас хочуть переконатися, що підтримка України є послідовною та передбачуваною», – сказав один із дипломатів НАТО.

Якщо союзники схвалять цю ідею, щорічні обсяги допомоги Україні фактично потрояться до 143 мільярдів доларів, за оцінками Альянсу на основі сукупного ВВП країн НАТО. Минулого року Україна отримала від союзників 45 мільярдів доларів допомоги у сфері безпеки на все: від закупівлі зброї до інвестицій в українські оборонні компанії та очолюваних НАТО зусиль із закупівлі американської зброї для Києва.

За словами дипломатів, пропозиція Рютте частково стала відповіддю на розчарування деяких столиць тим, що вони роблять набагато більше, ніж інші, щоб допомогти Києву. Згідно з даними «Ukraine Support Tracker» Кільського інституту, країни Північної Європи та Балтії, Нідерланди й Польща виділяють на військову допомогу Україні більший відсоток від свого ВВП, ніж багато інших союзників. «Ті… держави, які дійсно роблять більший внесок, піднімають це питання щоразу. І якщо подивитися на цифри, стає зрозуміло, що тягар розподілений нерівномірно», — заявила у вівторок глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас після зустрічі міністрів закордонних справ блоку у Брюсселі.

Подібну ідею вперше висунув Президент України Володимир Зеленський у червні минулого року, зазначивши, що Україна є частиною європейської безпеки і «ми хочемо, щоб 0,25% ВВП кожної конкретної країни-партнера виділялося на нашу оборонну промисловість та внутрішнє виробництво».

Однак пропозиція Рютте викликала скептицизм у деяких союзників, зокрема у Франції та Великій Британії, зазначили дипломати, а це означає, що її навряд чи буде реалізовано в нинішньому вигляді. Будь-яка ціль на рівні Альянсу має бути узгоджена всіма членами НАТО.

Ідея встановлення цільового показника у відсотках від ВВП – це лише одна з кількох, над якими зараз працюють в Альянсі, щоб досягти конкретного результату для України на саміті 7–8 липня, зазначили двоє дипломатів НАТО. «В Анкарі союзники мають показати Україні, що НАТО підтримує її в довгостроковій перспективі. Це означає гроші, зброю та політичну прихильність», – сказав третій дипломат НАТО.

Цю пропозицію ускладнює те, що деякі союзники по НАТО, які також є членами ЄС, хочуть, щоб їхні внески до нещодавно затвердженого кредиту для України на суму 90 мільярдів євро – з яких 60 мільярдів євро підуть на військові витрати – «були враховані» у будь-яких майбутніх пропозиціях, зазначив дипломат Альянсу.

Міністри закордонних справ Альянсу, ймовірно, обговорять це питання під час зустрічі наступного тижня в шведському місті Гельсінгборг, зазначили обидва дипломати.

Представник НАТО, який висловився від імені Альянсу, сказав: «Ми не розголошуємо внутрішні обговорення, але підтримка України залишається пріоритетом, і НАТО продовжуватиме домагатися цього напередодні саміту та після нього».

Як повідомляв Укрінформ, у Палаті представників Конгресу США зібрали необхідну кількість підписів для винесення на голосування законопроєкту про військову допомогу Україні.

Фото: НАТО