Політика
Радники з питань нацбезпеки лідерів країн G7 обговорили зустріч лідерів у Парижі
У п’ятницю, 28 березня, в Офісі Президента відбувся онлайн-брифінг з радниками з питань національної безпеки країн “Групи семи”, на якому обговорювались результати зустрічі європейських лідерів у Парижі.
Про це повідомила пресслужба Офісу Президента, передає Укрінформ.
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак звернув окрему увагу на результати паризької зустрічі щодо підтримки України.
За словами Єрмака, зустріч європейських лідерів продемонструвала єдність європейських країн у допомозі нашій державі та важливість трансатлантичної співпраці зі США.
Зокрема, він відзначив ухвалення нових пакетів допомоги, підтримку чеської ініціативи щодо постачання боєприпасів та рішення Франції виділити додаткові €2 мільярди. Крім того, ішлося про безпекові гарантії для України та розгортання сил країн-партнерів після укладення мирної угоди.
Керівник Офісу Президента наголосив на щирому прагненні нашої країни до миру, підкресливши готовність до безумовного припинення вогню.
«Україна завжди займала конструктивну позицію й повністю підтримує підхід американської адміністрації щодо безумовного припинення вогню. Натомість російська сторона навмисно затягує переговорний процес, створюючи нові перешкоди, тоді як обстріли українських населених пунктів не припиняються, тривають атаки на фронті, а на території країни-агресорки формуються нові військові угруповання», – додав Єрмак.
У розмові взяли участь: радниця прем’єр-міністра Канади з питань національної безпеки Наталі Друен, радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Єнс Пльотнер, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, заступник радника президента США з питань нацбезпеки Алекс Вонг, дипломатичний радник президента Франції Бертран Бушвальтер, дипломатичний радник голови Ради міністрів Італійської Республіки Фабріціо Саджо, заступник головного секретаря Кабміну Японії Кеічі Ічікава, керівник Кабінету президента Європейської ради Педро Лурті та керівник Кабінету президентки Європейської комісії Бйорн Зайберт.
Як повідомляв Укрінформ, у Парижі відбулася зустріч лідерів держав, на якій обговорювалася підтримка України у стримуванні російської агресії та досягненні справедливого й тривалого миру. Йшлося, зокрема, по перспективу розгортання в Україні гарантійних сил.
Головними темами на зустрічі європейських лідерів у Парижі були зміцнення України та тиск на РФ заради миру.
Фото: Офіс президента
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна наразі не має достатньої кількості ракет PAC-3 до систем Patriot, щоб відбивати масовані атаки із застосуванням понад 70 балістичних ракет.
Як передає Укрінформ, про це глава держави сказав журналістам у Дарницькому районі Києва біля житлового будинку, зруйнованого внаслідок російської атаки.
«Треба відповідний пакет захисту. Нам треба ці ракети. Ми максимально тиснемо, домовляємося. Є країни, з якими ми домовилися і яким вже віддали гроші – там, де працювала PURL (механізм, що дає країнам НАТО можливість фінансувати постачання американського озброєння і технологій через добровільні внески – ред.). Окремо, без PURL, наприклад, (є домовленість – ред.) з Норвегією: не буду казати куди, (але йшлося – ред.) про готовність оплатити 200 ракет, і жодна з них не прийшла поки», – сказав Зеленський.
Відповідаючи на запитання, чи має Україна достатньо ракет PAC-3 для відбиття атак із застосуванням понад 70 балістичних ракет, Президент відповів: «У нас такої кількості просто немає».
Він додав, що в Україні є велика кількість різних систем ППО, здатних збивати крилаті ракети. «Але балістику збивають тільки «Петріоти», – наголосив глава держави.
У цьому контексті Зеленський акцентував на важливості розвитку європейської антибалістичної програми, зокрема згадав про спільний проєкт зі створення наземної системи протиповітряної оборони Freyja (“Фрея”).
«Що стосується програми «Фрея», у нас повинна бути зустріч з приводу цієї програми під час натовського саміту, і потім ми будемо знати вже дату зустрічі лідерів саме щодо програми «Фрея». Поки що в мене немає дати, ми дуже хотіли, щоб ця зустріч відбулась в липні – серпні. Я думаю, так вона і буде», – зазначив Зеленський, додавши, що у цьому питанні не можна зволікати й необхідно «рухатись швидко».
Як повідомляв Укрінформ, у Києві кількість загиблих внаслідок російської масованої комбінованої атаки зросла до 21 людини, роботи з ліквідації наслідків масованої атаки тривають наразі на семи локаціях. Зокрема, рятувальники продовжують пошуково-рятувальні роботи за двома адресами у Дарницькому районі – на місці руйнування 9-поверхівки та приватних житлових будинків.
Сили протиповітряної оборони знешкодили 48 ракет із 74 та 476 безпілотників із 496, якими росіяни атакували Україну з вечора 1 липня.
Фото Укрінформу можна купити тут.
“Самі лише слова осуду не зупинять атаки на Київ. Лише постійна військова підтримка України та посилення тиску на Москву можуть це зробити”, – заявила глава європейської дипломатії.
Наслідки нічного обстрілу Києва / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ
1 / 16
Вона нагадала, що цього тижня ЄС розпочав виплати в рамках кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для зміцнення оборони України.
Наслідки ракетної атаки по Києву / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ
1 / 11
“Сьогодні я запропоную запровадити санкції проти більшої кількості організацій, які підтримують російський військово-промисловий комплекс, у відповідь на удари. Чим більше Москва атакує цивільне населення, тим більше санкцій потрібно запроваджувати. Ми продовжуємо підвищувати ціну, доки Росія не зрозуміє, що не може перемогти”, – заявила Каллас.
Вона також подякувала дипломатам з представництва ЄС в Україні, “які продовжують свою роботу з мужністю та відданістю за найскладніших обставин”.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві кількість загиблих внаслідок російської масованої комбінованої атаки в ніч на 2 липня збільшилась до 13.
Парламент Болгарії 1 липня відхилив законопроєкт проросійської партії «Відродження», який мав на меті зобов’язати уряд країни скасувати 10-річну угоду про співробітництво у сфері безпеки з Україною.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bulgarian News Agency.
«За» законопроєкт проголосували всього десять депутатів, «проти» – 160. Ще 14 парламентаріїв утрималися.
Перед самим голосуванням у сесійній залі депутатка від правлячої партії «Прогресивна Болгарія» Сільвія Христова заявила, що її партія не підтримуватиме законопроєкт з огляду на рішення Конституційного суду, яке звертає увагу на те, що парламент не повинен втручатися у повноваження уряду.
Депутат Георгій Георгієв з партії «Відродження» сказав, що її заява суперечить передвиборчим обіцянкам чинного прем’єр-міністра Румена Радева, який раніше заявляв, що скасує угоду, якщо прийде до влади.
Також у проросійській партії вважають, що такі важливі питання повинні вирішуватися парламентом країни, а не тимчасовим Кабінетом міністрів.
Як повідомляв Укрінформ, 30 березня у Києві Президент України Володимир Зеленський та тимчасовий прем’єр-міністр Болгарії Андрій Гюров підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки.
-
Політика4 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство4 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Спорт6 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека
-
Політика1 тиждень agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі завершили консервацію даху Успенського собору