Політика
Радники з питань нацбезпеки лідерів країн G7 обговорили зустріч лідерів у Парижі
У п’ятницю, 28 березня, в Офісі Президента відбувся онлайн-брифінг з радниками з питань національної безпеки країн “Групи семи”, на якому обговорювались результати зустрічі європейських лідерів у Парижі.
Про це повідомила пресслужба Офісу Президента, передає Укрінформ.
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак звернув окрему увагу на результати паризької зустрічі щодо підтримки України.
За словами Єрмака, зустріч європейських лідерів продемонструвала єдність європейських країн у допомозі нашій державі та важливість трансатлантичної співпраці зі США.
Зокрема, він відзначив ухвалення нових пакетів допомоги, підтримку чеської ініціативи щодо постачання боєприпасів та рішення Франції виділити додаткові €2 мільярди. Крім того, ішлося про безпекові гарантії для України та розгортання сил країн-партнерів після укладення мирної угоди.
Керівник Офісу Президента наголосив на щирому прагненні нашої країни до миру, підкресливши готовність до безумовного припинення вогню.
«Україна завжди займала конструктивну позицію й повністю підтримує підхід американської адміністрації щодо безумовного припинення вогню. Натомість російська сторона навмисно затягує переговорний процес, створюючи нові перешкоди, тоді як обстріли українських населених пунктів не припиняються, тривають атаки на фронті, а на території країни-агресорки формуються нові військові угруповання», – додав Єрмак.
У розмові взяли участь: радниця прем’єр-міністра Канади з питань національної безпеки Наталі Друен, радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Єнс Пльотнер, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, заступник радника президента США з питань нацбезпеки Алекс Вонг, дипломатичний радник президента Франції Бертран Бушвальтер, дипломатичний радник голови Ради міністрів Італійської Республіки Фабріціо Саджо, заступник головного секретаря Кабміну Японії Кеічі Ічікава, керівник Кабінету президента Європейської ради Педро Лурті та керівник Кабінету президентки Європейської комісії Бйорн Зайберт.
Як повідомляв Укрінформ, у Парижі відбулася зустріч лідерів держав, на якій обговорювалася підтримка України у стримуванні російської агресії та досягненні справедливого й тривалого миру. Йшлося, зокрема, по перспективу розгортання в Україні гарантійних сил.
Головними темами на зустрічі європейських лідерів у Парижі були зміцнення України та тиск на РФ заради миру.
Фото: Офіс президента
Термін у 60–90 днів для підготовки виборів в Україні є нереалістичним, оскільки поставить питання щодо їхньої легітимності. Передчасні вибори можуть підштовхнути Україну до політичної кризи, на що розраховує Росія.
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі кореспондентові Укрінформу.
«Я погоджуюсь із Президентом Зеленським щодо принципових речей,.. що вибори провести, безумовно, треба – за умов, які будуть в цьому сприяти. Але я не погоджуюсь, що на це вистачить 60 чи 90 днів. Це той термін, який з’явився після певних контактів з американською стороною. Такі стислі терміни аж ніяк не реалістичні. І розмови про вибори точно не на користь Україні», – вважає народний депутат.
За його словами, у виборах головне навіть не те, хто перемагає, а чи згодні громадяни з їхніми результатами, тобто легітимність виборів.
«З точки зору суспільства ключове питання – це питання про те, чи всі, хто хотів проголосувати, віддати свій голос за того чи іншого політика, ту чи іншу політичну партію, змогли би це зробити», – наголосив депутат.
Крім того, за його словами, проблема полягає також у тому, як забезпечити можливість узяти в них участь усім, хто хотів би піти в політику.
«Насамперед для цього має бути велика робота зроблена Центральною виборчою комісією, для того щоб скласти, по суті, новий великий національний реєстр виборців, тому що в країні мільйони переміщених осіб. У нас є діюча армія мільйонна, яка, по-перше, сама має отримати можливість проголосувати, а по-друге, багато тих, хто воює, можливо, хотіли б піти в політику, але їхній статус теперішній не дає змоги виставляти свою кандидатуру», – пояснив Потураєв.
Крім того, без законодавчих змін неможливо забезпечити право обиратися деяким громадянам, які провели за кордоном багато часу.
«Ті, що вимушено виїхали в 2022 році, – серед них багато активних громадян, людей з репутацією, здібностями та потенціалом. Вони також позбавлені можливості бути обраними. Окрім того, на консульський облік за кордоном стала меншість українців. А це все ж таки необхідно для того, щоб можна було скласти реєстр виборців», – зауважив парламентарій.
За його словами, окремо стоїть і питання бюджету на вибори.
Усі ці проблеми, на думку Потураєва, можуть вплинути на легітимність виборів, чого і чекають росіяни.
«Вони чекають того, щоб в Україні відбулися такі вибори, після яких велика частина українців не погодилися б із результатами і країна перейшла у ситуацію важкої і перманентної політичної кризи. І, відповідно, у них відкриються великі можливості використання цієї кризи», – переконаний політик.
Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський заявив, що за наявності організаційної підтримки партнерів готовий підтримати проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Він попросив депутатів підготувати відповідні зміни до законодавства.
Журналісти видання Le Monde неправильно зрозуміли слова радника керівника ОП Михайла Подоляка, що Україна начебто готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі.
Як передає Укрінформ, про це журналістам повідомили в Офісі Президента.
«Чи погодилась Україна, чи не погодилась (на створення буферної зони на Донбасі – ред.) – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», – пояснив радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.
Як повідомлялося, 11 грудня Президент Володимир Зеленський сказав журналістам, що станом на тепер американська сторона бачить компроміс щодо Донеччини у відведенні українських військ із частини території, а російські війська нібито не заходять у цю зону. Цю територію у США називають “вільною економічною” або “демілітаризованою зоною”, у той час як питання її управління залишається невизначеним. За словами Зеленського, це не відповідає інтересам України, але треба продовжувати діалог.
Видання Le Monde заявило, що Україна нібито готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі з метою припинення війни.
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква провів зустріч із директорами департаментів Східної Європи міністерств закордонних справ країн Нордично-Балтійського регіону, відповідальними за формування політики щодо України.
Про це повідомляє ОП, передає Укрінформ.
У розмові взяли участь представники країн Нордично-Балтійської вісімки: Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Швеції, Естонії, Латвії та Литви. Сторони обговорили військову й політичну підтримку України, а також координацію дій для досягнення справедливого миру.
Жовква подякував партнерам з NB8 за їхню послідовну підтримку України на міжнародних платформах і відзначив, що саме країни цього регіону зробили найбільший сукупний внесок у межах ініціативи PURL. Загальна сума підтверджених фінансових зобов’язань країн-учасниць становить $1,55 млрд, сформованих у кількох пакетах. Як зазначається, до кінця року необхідно зробити внесок ще на $800 млн, щоб забезпечити фінансування нових оборонних пакетів для України.
«Окрема увага – санкційному тиску на Росію, особливо у сфері протидії тіньовому флоту. Заступник керівника Офісу Президента зазначив, що минулого року Росія перевезла понад 60% морського експорту нафти завдяки тіньовому флоту танкерів. Важливо розширювати санкції проти капітанів, членів екіпажів і власників суден, щоб унеможливити обхід обмежень і зменшити здатність РФ фінансувати агресію», – йдеться в повідомленні.
Сторони також скоординували позиції напередодні засідання Європейської ради та перед головуванням Кіпру в Раді ЄС у першій половині 2026 року.
«Україна повністю виконує своє домашнє завдання на євроінтеграційному напрямі. Ми готові до наступних кроків у відкритті переговорних кластерів і розраховуємо на подальшу єдність і підтримку з боку держав Європейського Союзу», – наголосив Жовква.
Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що проти російських танкерів та всієї інфраструктури транспортування нафти з РФ буде посилено санкції як з боку Європи, так і України.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство1 тиждень agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Одеса3 дні ago
Новий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Усі новини5 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Події1 тиждень agoУ бібліотеці Триніті-коледжу з’явилася українська книжкова поличка
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію запросили до США найближчим часом для продовження мирних переговорів