Відбудова
Рахункова палата проаналізувала використання коштів кредиту ЄІБ на відбудову
За десять років із передбачених програмою Європейського інвестиційного банку 200 млн євро на відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад України витрачено лише трохи більше половини – 108,2 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Рахункової палати.
“Неефективність процедури відбору та неналежна реалізація субпроєктів у межах Надзвичайної кредитної програми відновлення України уповільнюють темпи відбудови соціальної та критичної інфраструктури, а також призводять до необхідності сплати відсотків за отриманою позикою, яка своєчасно не використовується”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що реалізація Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, започаткованої коштом кредиту Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), розпочалася ще 2015 року. Передбачалося відновити соціальну та критичну інфраструктуру в громадах, які з 2014 року постраждали внаслідок військової агресії РФ, а також підтримати спільноти, що прийняли внутрішньо переміщених осіб.
Проте програма не була завершена у встановлені строки “через неспроможність кінцевих бенефіціарів (територіальних громад – ред.) забезпечити належний нагляд та контроль за процесом будівництва”.
Реалізацію проєкту забезпечує Міністерство розвитку громад і територій, а Міністерство фінансів є фінансовим агентом уряду. Кінцеві бенефіціари – органи місцевої влади – отримують фінансування за укладеними угодами.
Загальна сума кредитних коштів, які можна було використати у 2015-2024 роках для відновлення інфраструктури становила 200 млн євро. Однак за цей період використано 108,2 млн євро (3,6 млрд грн).
Аудит Рахункової палати охопив 2019-2024 роки реалізації програми. У цей період відбувалась реалізація 240 субпроєктів, (включаючи субпроєкти, які наразі лишилися на окупованій території), та на які було витрачено 3,3 млрд грн коштів. За цей період вдалося завершити та ввести в експлуатацію 76 субпроєктів, тоді як за 33 субпроєктами об’єкти будівництва були завершені, проте не введені в експлуатацію.
Серед успішних субпроєктів, реалізованих за кредитні кошти, – реконструкція коледжу №16 у місті Кам’янське на Дніпропетровщині та міської поліклініки №8 в Одесі.
Аудитом проаналізовано 25 субпроєктів, що розташовані у віддалених від зони бойових дій районах, загальною проєктною вартістю 1,9 млрд грн (без ПДВ). З цих коштів за період аудиту реально використано менше половини – 881 млн грн.
Аудитори встановили, що до участі у конкурсі допускали субпроєкти з неактуальною проєктно-кошторисною документацією (ПКД).
Були випадки, коли умови технічного завдання у тендерних документаціях не відповідали умовам проєктно-кошторисної документації, поданої для участі в програмі. Такі субпроєкти наразі не завершені.
Також через відмову громад та / або неможливість подальшої реалізації субпроєкти виключали з програми, хоча на проєктний рахунок уже надійшли кошти в сумі 2,2 млн євро.
Через недотримання нормативних вимог і затримки з коригуванням проєктної документації строки завершення робіт за субпроєктами часто переносилися (більшість – пролонговані до кінця 2025 та 2026 років).
Також за дев’ятьма проаналізованими субпроєктами виявлено порушення законодавства на етапі виконання та прийняття будівельних робіт, їх оплати на загальну суму понад 106 млн грн. Такі дії завдали збитків громадам на суму понад 66 млн грн. Зазначені факти будуть надіслані до правоохоронних органів.
Йдеться, зокрема, про незаконне прийняття та оплату вартості робіт та послуг технічного нагляду (Бучанська міськрада Київської області – на загальну суму 17,28 млн грн, Вишгородська міськрада Київської області – на 38,39 млн грн), зайву оплату вартості робіт та супутнього обладнання (Кам’янська міськрада Дніпропетровської області, сума – 3,77 млн грн).
Попри те, що платежі проходили погодження у Мінрозвитку та Мінфіні, це не запобігло оплаті робіт, виконаних із порушеннями.
Загалом в аудиті відзначається, що звітування за субпроєктами здійснювалося нерегулярно, оскільки Мінрозвитку цього не вимагало. Не на користь цій роботі була й реорганізація самого міністерства.
Під час закупівель окремі договори укладалися з порушеннями тендерного законодавства, без належного аналізу вартості матеріалів. Це призвело до неекономного використання 5,42 млн грн бюджетних коштів.
Зафіксовано випадки не відображення в обліку та фінансовій звітності громад усіх обсягів виконаних будівельних робіт на загальну суму 44,74 млн грн.
Так само в Єдиній системі управління публічними інвестиціями DREAM відображені неповні дані за 11 проєктами, відхилення становили 316,7 млн грн.
За 2019-2024 роки за отриманою позикою було сплачено 6,1 млн євро на погашення тіла кредиту та 9,9 млн євро відсотків за надані кошти.
Зокрема, у 2024 році державою сплачено 1,4 млн євро відсотків за обслуговування частини позики у розмірі 34,8 млн євро, яку так і не було використано в цей період.
Рахункова палата рекомендувала Мінрозвитку провести аналіз достовірності, повноти та актуальності даних щодо субпроєктів програми, переглянути систему моніторингу їх реалізації. Міністерству фінансів запропоновано переглянути підхід до погодження вибірки кредитних коштів траншу, а органи місцевого самоврядування повинні відшкодувати незаконні видатки.
Як повідомлялось, Рахункова палата вперше за останні 10 років провела аудит управління державним боргом; він охопив 2023-2024 роки та перше півріччя 2025 року.
25-26 червня в польському Гданську в межах Ukraine Recovery Conference 2026 Міністерство розвитку громад та територій досягло домовленостей про спрямування 1,5 млрд євро на відновлення України
Про це у Фейсбуку повідомив віцепрем’єр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
За його словами, понад 1,5 млрд євро нових домовленостей, фінансування та анонсованих програм для відновлення України – один з головних результатів роботи міністерства на Ukraine Recovery Conference 2026, яка цього року обʼєднала понад 9 тис. учасників.
Це проєкти, які працюватимуть для українських громад.
Серед ключових результатів: 524 млн євро – у межах Ukraine Infrastructure Facility на реалізацію проєктів муніципальної інфраструктури; 351 млн євро – на житлові програми: компенсації за знищене житло, пільгові іпотечні кредити для ветеранів, підтримку ВПО та розвиток соціального житла.
Понад €212 млн інвестицій та близько €83 млн грантової підтримки підуть на реалізацію проєктів українських громад і регіонів, €149 млн – на ремонт та відновлення автомобільних доріг.
Ще €120 млн анонсовано на енергоефективне відновлення багатоквартирних будинків, а €100 млн – на нові проєкти у сфері водної інфраструктури.
Окрім того, €60 млн становить перший транш майбутньої рамкової позики Європейського інвестиційного банку на розвиток прикордонної інфраструктури, €36 млн передбачено на програми екстреного відновлення, €25 млн – на модернізацію систем водопостачання та водовідведення
За інформацією Кулеби, майже 18 млн доларів міжнародної підтримки залучили для реалізації нових проєктів Укрзалізниці, 8,5 млн євро – на захист критичної залізничної інфраструктури, її модернізацію та інтеграцію до європейської транспортної системи
Ще €3,1 млн – перші внески партнерів до Ukraine Transport Support Fund для підтримки транспортної інфраструктури України.
Віцепрем’єр подякував усім міжнародним партнерам за підтримку та інвестиції в майбутнє України, в майбутнє Європи.
Як повідомляв Укрінформ, у польському Гданську 25 червня розпочалась 5-та Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URС 2026).
Її рограму було поділено на п’ять тематичних напрямів: бізнес, безпека й оборона, інтеграція до Європейського Союзу, регіональний розвиток та людський капітал.
Фото надане прес-службою віцепрем’єр-міністра
Голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева стала доповідачкою за проєктом резолюції щодо діяльності Банку розвитку Ради Європи – інституції, через яку Україна вже отримує підтримку для відновлення.
Про це віцепрезидентка ПАРЄ розповіла в коментарі власному кореспондентові Укрінформу.
«Комітет ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб призначив мене доповідачкою за важливим проєктом резолюції «Діяльність Банку розвитку Ради Європи». Так, у Ради Європи є свій банк, до якого Україна приєдналася у 2023 році, ставши 43-ю державою-членом. І вже зараз діє багато програм, які націлені на відновлення України, зокрема, прямі сертифікати для українців на відбудову власного житла», – розповіла голова української делегації.
Вона також повідомила, що готується фінансовий план Ради Європи для України на 2027–2029 роки обсягом 60 мільйонів євро. Українська сторона хоче, щоб ці кошти були спрямовані на конкретні напрями допомоги людям, які постраждали від війни.
«Ми хочемо, звісно, побачити і політику інклюзії, і ветеранську політику, і молодіжну політику, і політику відновлення. Щоб усі програми були пов’язані дуже конкретно з тим, аби Україна стала по-новому зручною для всіх верств населення, і щоб ці програми напряму допомагали всім постраждалим», – наголосила Мезенцева.
Окрему увагу депутатка звернула на роботу міжнародного Реєстру збитків, куди українці вже можуть подавати заяви через застосунок «Дія»: «Хочу нагадати, що діє 21 категорія, за якою можна подати заяву в межах міжнародного Реєстру збитків і компенсацій. Ми плануємо відкрити 43 категорії, але зараз закликаємо українців подаватися на 21 наявну».
Вона підкреслила, що кількість заяв до Реєстру має принципове значення для майбутнього компенсаційного механізму та дозволить говорити про більшу легітимність, більшу кількість постраждалих.
«Заяв однозначно має бути більше. Для того, щоб у майбутньому ми використали російські заморожені активи, а можливо, і певні приватні активи всіх тих, хто пов’язаний із ВПК РФ, із агресією, воєнними злочинами і геноцидними злочинами», – додала голова української делегації в ПАРЄ.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року.
Фото: facebook.com/maria.mezentseva
Під час Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC 2026), яка завершилася у польському Гданську, було підписано майже 200 угод, контрактів і меморандумів про наміри. Наступного року господарем Конференції з відбудови України буде Таллінн.
Про це повідомили організатори заходу на підсумковій пресконференції в п’ятницю у Гданську, передає кореспондент Укрінформу.
Заступниця міністра розвитку та технологій Польщі Еліза Зайдлер, яка координувала підготовку URC 2026, повідомила, що у цьогорічній конференції взяли участь близько 7,5 тис. учасників, що зробило Гданськ на два дні “світовим центром дискусій щодо повоєнного відновлення України”.
За її словами, конференція об’єднала майже 70 урядових делегацій, з яких 19 були представлені на найвищому політичному рівні, а також 38 делегацій міжнародних організацій. Близько 5 тис. учасників представляли бізнес, а понад 200 компаній і організацій презентували свої проєкти на виставковому майданчику AmberExpo.
Організатори наголосили, що головним результатом конференції стали не лише політичні дискусії, а й конкретні домовленості, які визначатимуть процес відновлення України у найближчі роки. Особливу увагу було приділено відбудові критичної інфраструктури, розвитку енергетичного сектору, а також зміцненню співпраці між урядами, міжнародними фінансовими інституціями та приватним бізнесом.
Як зазначив урядовий уповноважений у польському уряді з питань відбудови України Павел Коваль, це була «найбільша бізнесово-політична зустріч, що відбулася цього року в Європі».
Організатори також відзначили активну участь польського бізнесу.
«Польські компанії чудово скористалися цією можливістю. Конференція виявилася дуже продуктивною як для державних інституцій, так і для приватного сектору, насамперед завдяки новим партнерствам і діловим контактам», – підкреслила Зайдлер.
Підбиваючи підсумки заходу, організатори подякували місту Гданську за проведення конференції. Мер міста Александра Дулькевич наголосила, що саме атмосфера стала однією з головних переваг форуму.
«У розмовах із міжнародними партнерами я неодноразово чула, що саме атмосфера зробила цю конференцію особливою. Її створили люди, які щодня живуть і працюють у Гданську», – сказала вона.
Під час церемонії закриття Польща офіційно передала право проведення наступної конференції Естонії. URC 2027 відбудеться у Таллінні.
URC 2026 була п’ятою Конференцією з відновлення України після форумів у Лугано, Лондоні, Берліні та Римі.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський повідомив у вечірньому відеозверненні, що Україна продовжує формувати пакет міжнародної підтримки для відновлення та енергетики: за результатами конференції в Гданську досягнуто домовленостей у межах 160 угод на суму понад 10 млрд євро.
Фото архівне: ВР
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Відбудова7 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Політика7 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників