Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Рахункової палати.

“Неефективність процедури відбору та неналежна реалізація субпроєктів у межах Надзвичайної кредитної програми відновлення України уповільнюють темпи відбудови соціальної та критичної інфраструктури, а також призводять до необхідності сплати відсотків за отриманою позикою, яка своєчасно не використовується”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що реалізація Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, започаткованої коштом кредиту Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), розпочалася ще 2015 року. Передбачалося відновити соціальну та критичну інфраструктуру в громадах, які з 2014 року постраждали внаслідок військової агресії РФ, а також підтримати спільноти, що прийняли внутрішньо переміщених осіб.

Проте програма не була завершена у встановлені строки “через неспроможність кінцевих бенефіціарів (територіальних громад – ред.) забезпечити належний нагляд та контроль за процесом будівництва”.

Реалізацію проєкту забезпечує Міністерство розвитку громад і територій, а Міністерство фінансів є фінансовим агентом уряду. Кінцеві бенефіціари – органи місцевої влади – отримують фінансування за укладеними угодами.

Загальна сума кредитних коштів, які можна було використати у 2015-2024 роках для відновлення інфраструктури становила 200 млн євро. Однак за цей період використано 108,2 млн євро (3,6 млрд грн).

Аудит Рахункової палати охопив 2019-2024 роки реалізації програми. У цей період відбувалась реалізація 240 субпроєктів, (включаючи субпроєкти, які наразі лишилися на окупованій території), та на які було витрачено 3,3 млрд грн коштів. За цей період вдалося завершити та ввести в експлуатацію 76 субпроєктів, тоді як за 33 субпроєктами об’єкти будівництва були завершені, проте не введені в експлуатацію.

Серед успішних субпроєктів, реалізованих за кредитні кошти, – реконструкція коледжу №16 у місті Кам’янське на Дніпропетровщині та міської поліклініки №8 в Одесі.

Аудитом проаналізовано 25 субпроєктів, що розташовані у віддалених від зони бойових дій районах, загальною проєктною вартістю 1,9 млрд грн (без ПДВ). З цих коштів за період аудиту реально використано менше половини – 881 млн грн.

Аудитори встановили, що до участі у конкурсі допускали субпроєкти з неактуальною проєктно-кошторисною документацією (ПКД).

Були випадки, коли умови технічного завдання у тендерних документаціях не відповідали умовам проєктно-кошторисної документації, поданої для участі в програмі. Такі субпроєкти наразі не завершені.

Також через відмову громад та / або неможливість подальшої реалізації субпроєкти виключали з програми, хоча на проєктний рахунок уже надійшли кошти в сумі 2,2 млн євро.

Через недотримання нормативних вимог і затримки з коригуванням проєктної документації строки завершення робіт за субпроєктами часто переносилися (більшість – пролонговані до кінця 2025 та 2026 років).

Також за дев’ятьма проаналізованими субпроєктами виявлено порушення законодавства на етапі виконання та прийняття будівельних робіт, їх оплати на загальну суму понад 106 млн грн. Такі дії завдали збитків громадам на суму понад 66 млн грн. Зазначені факти будуть надіслані до правоохоронних органів.

Йдеться, зокрема, про незаконне прийняття та оплату вартості робіт та послуг технічного нагляду (Бучанська міськрада Київської області – на загальну суму 17,28 млн грн, Вишгородська міськрада Київської області – на 38,39 млн грн), зайву оплату вартості робіт та супутнього обладнання (Кам’янська міськрада Дніпропетровської області, сума – 3,77 млн грн).

Попри те, що платежі проходили погодження у Мінрозвитку та Мінфіні, це не запобігло оплаті робіт, виконаних із порушеннями.

Загалом в аудиті відзначається, що звітування за субпроєктами здійснювалося нерегулярно, оскільки Мінрозвитку цього не вимагало. Не на користь цій роботі була й реорганізація самого міністерства.

Під час закупівель окремі договори укладалися з порушеннями тендерного законодавства, без належного аналізу вартості матеріалів. Це призвело до неекономного використання 5,42 млн грн бюджетних коштів.

Зафіксовано випадки не відображення в обліку та фінансовій звітності громад усіх обсягів виконаних будівельних робіт на загальну суму 44,74 млн грн.

Так само в Єдиній системі управління публічними інвестиціями DREAM відображені неповні дані за 11 проєктами, відхилення становили 316,7 млн грн.

За 2019-2024 роки за отриманою позикою було сплачено 6,1 млн євро на погашення тіла кредиту та 9,9 млн євро відсотків за надані кошти.

Зокрема, у 2024 році державою сплачено 1,4 млн євро відсотків за обслуговування частини позики у розмірі 34,8 млн євро, яку так і не було використано в цей період.

Рахункова палата рекомендувала Мінрозвитку провести аналіз достовірності, повноти та актуальності даних щодо субпроєктів програми, переглянути систему моніторингу їх реалізації. Міністерству фінансів запропоновано переглянути підхід до погодження вибірки кредитних коштів траншу, а органи місцевого самоврядування повинні відшкодувати незаконні видатки.

Як повідомлялось, Рахункова палата вперше за останні 10 років провела аудит управління державним боргом; він охопив 2023-2024 роки та перше півріччя 2025 року.