Connect with us

Політика

Реформа антикорупційних органів України ставить під загрозу вступ до Євросоюзу

Published

on



Суперечливий крок Президента України Володимира Зеленського щодо взяття під контроль антикорупційних органів країни ставить під загрозу європейське фінансування та шлях Києва до вступу в ЄС.

Про це Financial Times сказали високопоставлені європейські чиновники, передає Укрінформ.

«У вівторок Зеленський підписав закон, який передає генеральному прокурору, якого він призначив, контроль над двома незалежними антикорупційними організаціями – НАБУ і САП. Цей крок, який, за словами президента, мав на меті викоренити російських шпигунів, викликав осуд з боку ЄС та членів G7», – пише видання.

Комісар ЄС з економічних питань Валдіс Домбровскіс, який курує фінансову допомогу Україні, заявив Financial Times, що ці два органи «мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості».

«Наша поточна фінансова допомога Україні залежить від прозорості, судових реформ та демократичних урядів. Те саме стосується шляху України до вступу в ЄС, який також вимагатиме потужної спроможності боротися з корупцією», – сказав він.

Президент Франції Еммануель Макрон і президент Європейської ради Антоніу Кошта цього тижня провели переговори із Зеленським, щоб закликати його переглянути реформу, повідомили FT джерела, обізнані з ходом переговорів.

Корупція та незалежність судової влади вже давно є двома найбільшими проблемами Брюсселя щодо кандидатури України на вступ до блоку, який є найбільшим фінансовим донором країни, пише видання. Україна отримала статус кандидата в члени ЄС у 2022 році, але не може просунутися на шляху до членства через опір Угорщини, найбільш дружньої до Росії країни-члена ЄС, яка неодноразово накладала вето на будь-який прогрес у її офіційному вступі.

На нещодавній зустрічі 27 лідерів ЄС усі, крім Віктора Орбана з Угорщини, високо оцінили «значний прогрес», досягнутий Києвом у реформах, пов’язаних з вступом до ЄС. Вони запросили Україну зробити «наступні кроки» в процесі вступу, що передбачатиме переговори про «фундаментальні» цінності ЄС, включаючи демократичні стримувальні механізми, фінансовий контроль та інші антикорупційні вимоги. Метою було досягти прогресу, попри вето Угорщини, сподіваючись, що коли Будапешт поступиться, Україна просунеться далі на шляху інтеграції до ЄС.

Читайте також: Україна має виконати обіцянки щодо антикорупційних реформ – євродепутати

Але нещодавній крок Києва підірвав ці зусилля, заявили чиновники ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 22 липня ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ та САП.

Міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп заявив, що антикорупційні інституції України є життєво важливими для продовження реформ і прогресу на шляху до членства в Європейському Союзі.



Джерело

Політика

Зеленський запровадив санкції проти ексголови КСУ Тупицького та російських високопосадовців

Published

on



Президент Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО щодо застосування санкцій проти ексголови КСУ Олександра Тупицького, високопосадовців РФ і російських видавництв.

Відповідні укази Президента №834/2025 та №835/2025 оприлюднені на сайті глави держави, передає Укрінформ.

Перший указ запроваджує санкції проти восьми фізичних осіб, які є учасниками злочинів проти України та українців, привласнили майно аграрного сектору, зернові культури, об’єкти культурної спадщини, ведуть інформаційні операції проти нашої держави та впроваджують освітні стандарти РФ із антиукраїнськими наративами на тимчасово окупованих територіях України.

Серед осіб, до яких застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, зокрема, наближений до російського очільника фінансист Кирило Дмитрієв, який займається залученням російських інвестицій у ключові галузі економіки іноземних держав. А також колишній голова Конституційного суду України Олександр Тупицький.

Другим указом запроваджені санкції проти п’яти юридичних осіб – російських видавництв, які працюють на виправдання агресії, поширення російської пропаганди у світі, а також насаджування антиукраїнських настроїв на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Міністерству закордонних справ України доручено поінформувати компетентні органи ЄС, США та інших держав про застосування санкцій і порушити перед ними питання про запровадження аналогічних обмежувальних заходів.

Читайте також: У ЄС розпочали підготовку двадцятого пакету санкцій проти РФ

«У сьогоднішніх санкційних рішеннях України – особи, які працюють в урядових структурах Путіна та причетні до грабунку на тимчасово окупованих територіях України, один із його «гаманців», функціонер російської військової розвідки та один із колаборантів. Починаємо також і роботу щодо російських видавництв, які працюють на виправдання агресії та поширення російської пропаганди у світі. Все в Росії, що орієнтоване на війну, має бути заблоковано», – прокоментував запровадження санкцій Володимир Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Україна запровадила санкції проти 36 російських компаній та 18 осіб.

Фото: Офіс Президента



Джерело

Continue Reading

Політика

Канаді варто збільшити обсяг військової допомоги Україні

Published

on



Канаді варто наростити обсяг військової допомоги Україні пропорційно до розміру власної економіки.

Таку думку в інтервʼю Укрінформу висловив екскомандувач Сухопутних військ Канади генерал-лейтенант у відставці Ендрю Леслі.

“Як канадець, який уважно стежить за цією війною на професійному й особистому рівнях, я не можу сказати, що дуже пишаюся внеском Канади. Як для країни із 40-мільйонним населенням й економікою у понад 2 трлн дол. США, за обсягом переданого Україні озброєння ми – не серед лідерів”, – сказав Леслі.

На його переконання, “Канада мала б виготовляти снаряди калібру 155 мм, але кілька років тому закрила завод”. “Ми могли б передати більше, ніж вісім танків, але не придбали достатньо навіть для власних потреб. Канада здатна й повинна робити більше”, – зазначив генерал-лейтенант.

Читайте також: Екскомандувач Сухопутних військ Канади закликав посилити підтримку України

Як повідомляв Укрінформ, після початку повномасштабного російського вторгнення, Канада вже надала Україні різноманітної фінансової, гуманітарної, військової та іншої допомоги на понад 16 млрд дол США.

Фото: instagram/lt.gen.hon.andrewleslie



Джерело

Continue Reading

Політика

Берсе у річницю вступу заявив, що Україна залишається головним пріоритетом Ради Європи

Published

on



У 30-ту річницю вступу до Ради Європи Україна залишається її головним пріоритетом.

Про ідеться в спеціальній заяві генерального секретаря організації Алена Берсе, текст якої є в розпорядженні Укрінформу.

«Річниці нагадують нам, ким ми є, і за ми що стоїмо. Україна залишається нашим головним пріоритетом. Рада Європи – з вами. У найважчі моменти. Коли це найбільше має значення», – заявив Берсе.

За його словами, 30 років тому, коли Україна приєдналася до Ради Європи, «це була інша Україна та інша Європа».

«Здавалося, демократію вже не зупинити. Свобода та незалежність ширилися нашим континентом. Три десятиліття потому війна повернулася до Європи, і чоловіки, жінки та діти України заплатили за це високу ціну. Тож ця річниця – нагода вшанувати їхню мужність, підтвердити нашу солідарність і знову взяти на себе як європейці зобов’язання вибудовувати справедливий і тривалий мир в Україні», – сказав генсек РЄ.

Читайте також: Відновлення України стане складовою безпеки всієї Європигенсек Ради Європи

Він нагадав, що саме Рада Європи просуває механізми підзвітності та компенсації Україні: Реєстр збитків, який уже функціонує, та Міжнародну комісію з розгляду скарг, що незабаром запрацює.

«Правосуддя втілюється в роботі Європейського суду з прав людини – єдиного міжнародного суду, що розглядає порушення прав людини, пов’язані з цією війною. І воно продовжується роботою над Спеціальним трибуналом щодо злочину агресії, адже війна не може завершитися безкарністю», – додав він.

Нагадаємо, Україна стала 37-м членом Ради Європи 9 листопада 1995 року.

Україна представлена в усіх ключових статутних органах РЄ, таких як Комітет міністрів, ПАРЄ, Конгрес місцевих та регіональних влад, а також у більшості основних експертних і моніторингових механізмів.

Як повідомлялось, у Раді Європи схвалили створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України до Росії.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.