Події
Реставрація музею в Херсоні: керівнику будкомпанії оголосили підозру
Керівнику будівельної компанії заочно повідомили про підозру у заволодінні 28,4 млн грн під час реставрації музею в Херсоні.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Херсонська обласна прокуратура.
«Директору будівельної компанії заочно повідомили про нову підозру у заволодінні бюджетними коштами та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом», – ідеться у повідомленні.
За даними слідства, у квітні 2021 року підозрюваний, очолюючи будівельну компанію з Одеси, отримав підряд на капітальний ремонт і реставрацію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Договір укладався з одним із департаментів Херсонської обласної адміністрації.
У грудні 2021 року він подав акти із завищеними обсягами виконаних робіт. Таким чином, підозрюваний заволодів бюджетними коштами в сумі 28,4 млн грн, а в подальшому здійснив їх легалізацію шляхом перерахування на рахунки різних суб’єктів господарювання.
Стосовно посадових осіб Херсонської обласної державної адміністрації матеріали досудового розслідування виділено в окреме кримінальне провадження та направлено за підслідністю до НАБУ.
Як повідомляв Укрінформ, прокуратура вимагає від підрядника повернення 28,4 млн грн бюджетних коштів, що виділялися у 2021 році на ремонтно-реставраційні роботи в Херсонському обласному художньому музеї імені Олексія Шовкуненка. Товариство з обмеженою відповідальністю, згідно з договором, мало виконати ремонтно-реставраційні роботи в Херсонському обласному художньому музеї імені Олексія Шовкуненка.
Зазначені роботи виконувались у межах реалізації Стратегії розвитку Херсонської області на 2021–2027 роки, яка передбачає реставрацію пам’яток архітектури місцевого значення, зокрема історичної будівлі музею.
У 2021 році між департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації та підрядною організацією було укладено договір. У грудні того ж року товариству перерахували понад 32,5 млн грн.
Проте, згідно з висновками судової будівельно-технічної та економічної експертиз, обсяг фактично виконаних робіт становить лише 4 млн грн.
У листопаді 2021 року в Херсонському обласному художньому музеї розпочали підготовку до «Великої реставрації».
Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка розташований у будівлі-пам’ятнику архітектури початку ХХ століття. Це була Міська дума, збудована у 1905–1906 роках.
Фото: khoda.gov.ua
У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.
Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.
“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.
В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.
Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.
Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.
За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.
В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.
Фото: Сумська ОВА
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.
“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.
“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.
Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.
“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.
Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна5 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна7 днів agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика6 днів agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну