Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві у 2015 році. Фокус переклав статтю журналіста-фахівця з військової техніки Пітера Сучіу для порталу National Interest, щоб з’ясувати, чи є шанси на угоду, яка допоможе РФ.

Об’єднана авіабудівна корпорація Росії (ОАК) неодноразово намагалася укласти з Індією угоду про спільне виробництво стелс-винищувача п’ятого покоління Су-57. Хоча Нью-Делі не робив жодних заяв, є підстави вважати, що Індія все ж зупинить свій вибір на російському багатоцільовому винищувачі. Можливо, літак стане не єдиною російською розробкою, яку почнуть виробляти за ліцензією на субконтиненті.

Танк Т-14 “Армата” — деталі

На початку цього тижня індійські ЗМІ повідомили, що Кремль запропонував Нью-Делі свій давно анонсований основний бойовий танк (ОБТ) Т-14 “Армата” для заміни парку застарілих Т-72 Ajeya. Окрім постачання нових танків, Москва включила в пропозицію пункт, згідно з яким Т-14 будуть виготовляти за ліцензією в рамках програми “Make in India”.

На додаток, російський державний Уралвагонзавод, що виробляє Т-14, дав зрозуміти, що дозволить Індії адаптувати танк під місцеві потреби. Москва навіть готова дозволити установку на індійські “Армати” двигуна місцевого виробництва DATRAN-1500HP замість російського 12Н360. Серед підприємств, які можуть взяти участь у спільному виробництві танка, називають індійську компанію Combat Vehicles Research and Development Establishment (CVRDE).

В рамках такого партнерства індійський уряд виділить до 70% коштів на розробку першого прототипу.

Кому вигідна ця угода: Індії чи Росії?

Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві в 2015 році. Однак прототип зламався ще під час репетиції параду, що віщувало майбутні труднощі, з якими зіткнулася програма. Незважаючи на фальстарт, Кремль оголосив про плани побудувати 2300 Т-14 до 2020 року, причому нову платформу повинна отримати 1-ша гвардійська танкова армія (ГТА).

Минуло ще десять років, протягом яких Росія істотно скоротила замовлення. Було оголошено, що замість тисячі “Армат” виготовлять партію із сотні машин для 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії. Проте виробництво не дотягнуло навіть до цієї скороченої кількості.

За даними на серпень 2025 року, з конвеєра зійшло менш як два десятки Т-14. Одним з факторів стали бюджетні обмеження, а санкції, накладені на Росію після її вторгнення в Україну, ще більше зірвали програму.

Важливо

Тож для Т-14 буде справжньою перемогою, якщо Індія вирішить прийняти його на озброєння, тим самим істотно підтримавши програму за рахунок зниження витрат російської сторони.

“За прогнозами, кожна одиниця Т-14 буде коштувати приблизно 3,4-4,8 мільйона доларів, але місцеве виробництво в Індії може скоротити цю суму як мінімум на 1,14 мільйона доларів”, — повідомляє українське видання United24 Media.

Якщо Індія і Росія зможуть домовитися про спільне виробництво Т-14, то така угода буде не першою. Уралвагонзавод вже уклав угоду з Нью-Делі про передачу технологій свого танка Т-90, який виробляється в Індії як Т-90 Bhishma. У цьому танку використовується до 83% індійських технологій, включаючи двигун місцевого виробництва.

Чому Індія може відмовитися від Т-14

Росія та Індія досі не уклали угоду, і, можливо, вона так і не буде реалізована. Найважливішою проблемою залишається вартість. Т-14 — дуже дорогий танк, і навіть якщо Індії вдасться знизити ціну, вона залишиться досить високою для неперевіреної платформи.

Відсутність досвіду бойового застосування Т-14 і його вразливість перед новими загрозами, включаючи безпілотники, теж становлять серйозні ризики. Чи захоче Індія виробляти сотні або навіть тисячі Т-14, лише щоб виявити, що недорогі пакистанські або китайські безпілотники й переносні ПТУРи з легкістю знищують танки в ході прикордонних сутичок?

Такі сутички — лише питання часу. Індія досі не оговталася після того, як один з її винищувачів французького виробництва Dassault Rafale був збитий ракетою китайського виробництва, випущеною пакистанським винищувачем. Індія довірилася рекламі Rafale й отримала дорогий і ганебний урок; навряд чи країна захоче повторити його з Т-14.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із 30-річним стажем, який опублікував понад 3200 статей у більш ніж чотирьох десятках журналів і на вебсайтах. Він висвітлює теми військової техніки, історії вогнепальної зброї, кібербезпеки, політики та міжнародних відносин. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs.