Одеса
Різдво на Одещині 2025 – як змінилося святкування під час війни
Різдвяний вертеп. Фото: Новини.LIVE
Різдво Христове в українській традиції — не просто календарна дата чи родинна вечеря. Це свято, яке об’єднує сім’ю, повертає до внутрішнього спокою та наповнює сенсами, особливо в умовах війни. У час постійної тривоги та втрат Різдво для багатьох стає опорою — духовною, моральною і людською.
Про глибший зміст свята, підготовку до нього та силу традицій журналісти Новини.LIVE говорили зі священником Василем Вирозубом.
Реклама
Читайте також:
Суть святкування Різдва
Різдво є першим християнським святом, яке несе в собі основу всієї віри. Саме через народження Христа людина отримує надію на спасіння та вічне життя. У цьому святі поєднуються радість, мир і відчуття близькості Бога до людини. Особливо гостро це відчувається в періоди випробувань, коли кожне світле слово набуває більшої ваги. Священник Василь Вирозуб впевнений — сучасне спрощене сприйняття Різдва як лише святкової вечері звужує його справжній зміст. Насправді це тривалий період духовної й культурної підготовки, який починається задовго до Святвечора. Свято вбирає в себе як християнські, так і давні народні традиції, створюючи особливу атмосферу містичної участі кожного в події народження Христа.
“Різдво не повинно обмежуватися лише 12 стравами. Це свято ввібрало в себе величезну культуру, дохристиянські й християнські традиції. Ми стаємо учасниками цього містичного дійства, яке починається ще зі святого Миколая і веде нас до таїнства приходу Бога на землю”, — зазначає священник Василь Вирозуб.
Різдво постає як процес, а не лише один вечір у календарі. Воно поступово налаштовує людину на інший ритм — спокійніший, уважніший до ближніх і до себе. У цьому процесі важливу роль відіграють не тільки обряди, а й внутрішній стан людини. Саме тому свято залишається живим і актуальним незалежно від обставин.
Народження Ісуса Христа
Окремо священник звертає увагу на те, як саме Христос прийшов у світ. Не з силою і страхом, а тихо, в убогості, серед простих людей. Саме в цьому, і полягає глибокий сенс Різдва — Бог не нав’язує віру, а пропонує людині свободу вибору.
“Господь прийшов у світ тихо — не в царські палати, а в ясла. Він дав людині волю: бути праведною чи грішною. І цим показав, що любов і віра не можуть бути примусом”, — говорить священник.
Цей приклад смирення стає особливо промовистим у сучасному світі, де часто домінує сила та агресія. Різдвяна історія нагадує: справжні зміни починаються не з примусу, а з внутрішнього вибору. Саме через свободу людина приходить до віри, співчуття і відповідальності. У цьому полягає актуальність Різдва для кожного покоління.
Різдво під час війни
В умовах повномасштабної війни Різдво, за словами отця Василя, набуває ще глибшого значення. Святкувати легко, коли все добре, але справжня сила віри проявляється саме в час біди. Сьогодні українці, зберігаючи традиції, фактично чинять тихий спротив злу.
“У час війни це свято стає ще ціннішим. Ми не маємо дозволити ворогу забрати радість Різдва у наших дітей. Наші воїни тримають фронт, а ми тут тримаємо світло, тепло і любов у наших родинах”, — наголошує священник.
Різдво сьогодні — це не втеча від реальності, а спосіб її витримати. Через свято дорослі намагаються зберегти для дітей відчуття безпеки й радості. Навіть у складних умовах люди прагнуть передати наступним поколінням світло, а не страх. І в цьому — ще один вимір різдвяної надії.
Підготовка до Різдва
Підготовка до Різдва, має бути не лише зовнішньою, а й внутрішньою. Вона починається з молитви, посту, сповіді та причастя. Водночас важливою є і матеріальна складова — прибирання дому, підготовка святкових атрибутів, турбота про близьких.
“Ми готуємося до Різдва і духовно, і матеріально: молитвою, постом, покаянням, прибиранням дому, турботою про родину. Сучасне Різдво — мультикультурне, воно поєднує стародавні та теперішні традиції”, — пояснює священник.
У цій підготовці важливий не масштаб, а зміст. Навіть прості дії — наведення порядку чи спільна молитва — набувають символічного значення. Вони допомагають родині налаштуватися на спільність і взаємну підтримку. Саме з таких дрібниць формується атмосфера справжнього свята.
Сила родинної молитви
Окреме місце у різдвяній традиції займають символи — дідух, кутя, свічка, сіно під скатертиною. Вони зберігають пам’ять про предків і водночас спрямовані в майбутнє. Через ці елементи родина не просто відтворює обряд, а відчуває тяглість поколінь.
“Коли сім’я збирається за столом, насамперед звучить молитва. Кутя — символ достатку і життя, а вся вечеря — це прохання до Бога про мир, злагоду і процвітання”, — підсумовує священником Василь Вирозуб.
У цій спільній молитві й тиші Святвечора концентрується сенс Різдва. Не страви є головними, а єдність і вдячність. Саме так, переконаний отець Василь, формується родинна пам’ять і передається віра. І саме ці прості, але глибокі речі допомагають українцям вистояти навіть у час війни.
Традиції святкування Різдва
Традиції святкування Різдва в Україні поєднують християнські обряди та давні народні звичаї, що формувалися століттями й збереглися донині. Святкування розпочинається у Святвечір, коли до появи першої зірки родина дотримується посту, а згодом сідає за стіл із 12 пісними стравами, головною з яких є кутя з пшениці, меду та маку; під скатертину кладуть сіно як символ народження Христа. В оселі ставлять дідуха — сніп із колосся, що уособлює добробут, урожай і пам’ять про предків. У день Різдва українці відвідують святкове богослужіння, після чого піст завершується й починаються родинні застілля та гостювання. Невід’ємною частиною свята є колядування, коли діти й дорослі співають колядки, бажаючи господарям здоров’я й достатку, а також вертеп — театралізовані різдвяні вистави з біблійними та народними мотивами. Різдвяні святкування тривають кілька днів і сприймаються як час родинної єдності, духовного оновлення та збереження національних традицій.
Отже, різдвяні традиції в Україні є не лише відображенням християнської віри, а й важливою компонентом національної ідентичності, що об’єднує родини та цілі громади. Через спільну молитву, святкову вечерю, колядування й шанування предків українці зберігають духовний зв’язок між поколіннями та передають культурну спадщину, яка навіть у складні часи залишається джерелом єдності, надії й тепла.
Раніше ми писали, що в Одесі зняли різдвяний кліп на легендарний “Щедрик”. А також, про те наскільки подорожчали різдвяні страви в порівняні з минулим роком.
Одеса
Одеса під щоденними ударом: атаки РФ по портах різко зросли
Пожежа в порту після атаки. Фото ілюстративне: Олег Кіпер/Telegram
Росія наростила атаки на порти Одеси та Чорноморська. Від початку року їх уже більше, ніж за весь 2025-й. Основна загроза — дрони та удари з моря. Українські сили посилюють ППО та адаптують оборону.
Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
Обстріли портів
Росія збільшила інтенсивність атак по портовій інфраструктурі півдня. Якщо у 2025 році було близько 150 ударів, то нині їх уже понад 180. Ворог активно застосовує безпілотники та масовані атаки. Під ударом залишаються порти Одеси та Чорноморська. Україна у відповідь посилює оборону. Збільшують кількість мобільно-вогневих груп, доукомплектовують екіпажі дронів-перехоплювачів і нарощують РЕБ. За оцінками, ефективність збиття вже зросла на 25–35%. Робота триває постійно через регулярні атаки.
Атаки з моря
Російський флот майже не виходить у відкрите море, однак загроза з морського напрямку залишається ключовою. Основні удари здійснюються дронами та авіацією з боку Криму. Через це Одеса першою приймає на себе ці атаки. Військові змушені працювати одночасно на морі, в повітрі та на суші.
“Військово-морські сили фактично у всіх трьох стихіях працюють щодо питання збиття дронів. Ми першими зустрічаємо дрони, тому що Одеса межує з морем, і відповідно для того, щоб зменшити наслідки цих збиттів, ми це робимо безпосередньо вже і в морі. І з повітря, до речі, теж, як і з землі”, — пояснив Дмитро Плетенчук.
Читайте також:
Повністю закрити небо над містом наразі неможливо. Відкритий морський напрямок створює додаткові ризики для оборони. Ворог постійно змінює тактику і шукає слабкі місця. Саме тому атаки залишаються регулярними.
Морські дрони
Україна активно розвиває безекіпажні системи для протидії атакам. Морські дрони вже використовують як носії озброєння та додаткових безпілотників. Це дозволяє діяти на відстані та перехоплювати цілі ще над морем. Але такі технології потребують часу для повноцінного застосування.
“Дрони — це не лише безпосередньо корпус, гвинти, силовий агрегат і система озброєння. Це є зв’язок, це є можливість телеметрії, навігації. Тобто тут є багато таких моментів, які треба для початку відповідним чином відтестувати, щоб воно все працювало. Тому що це все товар доволі складний, штучний”, — зазначив Плетенчук.
Військові продовжують розвивати цей напрямок. Нові рішення поступово підвищують ефективність оборони. Очікується, що з часом це дозволить краще перехоплювати цілі ще над морем. Але швидких результатів тут не прогнозують.
Мінна небезпека
Окремою проблемою залишається мінування акваторії. Частина мін залишилася ще з попередніх періодів і продовжує становити загрозу. Вони можуть переміщуватися через течії, що ускладнює їх виявлення. Це впливає на безпеку судноплавства.
“Ми зустрічаємо міни з Другої світової і з Першої світової війни. І кількість мін, які вже потрапили в акваторію, вона доволі немала, і з наслідками ми боремося досі, враховуючи те, що море — це стихія. Міни можуть переміщуватися”, — пояснив Плетенчук.
Роботи з розмінування тривають постійно. Лише минулого року знищили близько півсотні мін. Військові регулярно знаходять нові вибухонебезпечні предмети. Ця проблема залишатиметься актуальною ще довгі роки.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що у ніч на 23 березня росіяни завдали чергового масованого удару по області, використовуючи ударні безпілотники. Найбільше постраждали передмістя Одеси та портова зона.
Також ми писали про те, що удень 22 березня російські ударні безпілотники масовано атакували південь Одеської області. Ціллю окупантів стали цивільні об’єкти, зокрема фермерське господарство та зернові ангари. Після атаки на місці зафіксували значні руйнування. Удар пошкодив будівлі, які використовувалися для роботи господарства та зберігання зерна.
Одеса
Чорне море стало зоною терору: шляхи посилення безпеки
Запуск “Калібру”. Фото ілюстративне: росЗМІ
Росія перетворила Чорне море на зону терору. Союзники шукають способи стримати агресора. Молдова обіцяє підтримку Україні у війні та допомогу у створенні спеціального трибуналу. В свою чергу українські дипломати закликають посилити санкції проти РФ у ключових секторах, щоб захистити морські маршрути та енергетичну безпеку регіону.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Media Center Ukraine.
Підтримка Молдови
Чорне море перетворилося на зону високого ризику через дії РФ. Заборона вільної навігації та створення сірих зон підривають безпеку всіх країн регіону, включно з Молдовою. Енергетичні та водні інфраструктури також опинилися під загрозою через російські атаки. Молдова бачить прямий зв’язок між стабільністю України і своєю безпекою.
“Стійкість України та виживання України впливає на наше власне виживання. Ми надаватимемо допомогу стільки, скільки буде потрібно. Молдова підтримає Україну на шляху до створення спеціального трибуналу та комісії з репарацій. Це надзвичайно важливо і для нашої країни також”, – зазначив Міхай Попшой.
Поглиблення морських санкцій
Російські дії у Чорному морі підривають свободу навігації та створюють загрози для регіональної безпеки. Торгові маршрути та морський транспорт стають мішенню агресора, а тіньовий флот використовується для обходу міжнародних правил. Українські дипломати закликають союзників поглибити санкції проти ключових секторів росії, щоб захистити море і стабільність у регіоні.
Читайте також:
“Ми просимо наших партнерів поглибити санкції, які зашкодили російській економіці та їхній можливості боротися. Тільки жорсткіші санкції можуть призвести до миру. Для того, щоб був мир, ми маємо націлюватися на ключові сектори: нафту, військовий сектор, тіньовий флот”, — наголосив заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що Росія продовжує грабувати українські поля, перетворюючи Чорне море на зону небезпеки та мародерства. Лише за 2025 рік окупанти незаконно вивезли близько 2 мільйонів тонн нашого збіжжя, заробляючи на цьому гроші для продовження війни.
Також ми писали про те, що З початку 2026 року українські морські порти обробили понад 15 мільйонів тонн вантажів. Основне навантаження припадає на порти Великої Одеси, які залишаються ключовими для експорту під час війни. Робота портів триває попри постійні атаки на інфраструктуру та ризики для цивільного судноплавства.
Одеса
Миколаїв латає дороги ділянками: капітальний ремонт скасували
Ремонт доріг. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
У 2026 році Миколаїв не планує капітального ремонту доріг. Місто витратить майже 45 млн грн на ямковий ремонт, який виконуватиме лише комунальне підприємство. Першочергово лататимуть магістралі, а пріоритет визначатимуть за скаргами мешканців та приписами поліції. Більшість вулиць отримають ремонт поступово протягом року.
Про це на запит журналістів Новини.LIVE повідомили в Миколаївській міській раді.
Ремонт доріг
Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради підтвердив, що капітального та поточного ремонту доріг цього року не буде через відсутність фінансування. Тендери не проводилися, а сторонніх підрядників до робіт не залучали. Єдиний запланований вид робіт — ямковий ремонт.
“Ямковий ремонт виконується власними силами балансоутримувача міських доріг — КП ММР “ЕЛУ автодоріг”, без залучення сторонніх підрядних організацій”, — зазначили у Миколаївській міській раді.
Скільки коштів виділили
На ремонт місто виділило 44 859 369 гривень, що дозволить відремонтувати 22 028 м² покриття. Середня вартість ремонту одного квадратного метра становить 2036 грн 43 коп. Найбільші обсяги передбачені на головних магістралях:
Читайте також:
- Проспект Богоявленський: план 4000 м², виконано 600 м² за 900 тис. грн.
- Проспект Центральний: план 1500 м², виконано 1000 м² за 1,5 млн грн.
- Вулиця Космонавтів: план 1000 м², виконано 200 м² за 350 тис. грн.
- Проспект Миру: план 1000 м², виконано 150 м² за 280 тис. грн.
- Вулиця Погранична: план 800 м², виконано 100 м² за 185 тис. грн.
- Херсонське шосе: план 550 м², роботи ще не починалися.
Решта понад 13 тис. м² лататимуть на інших вулицях міста поступово, залежно від наявного фінансування. Пріоритетність робіт коригується щомісяця на основі актів обстеження, приписів поліції та скарг жителів на “гарячу лінію” міської ради.
“Наразі, ямковий ремонт доріг вже розпочато, та за наявності достатнього фінансування, триватиме до початку зимового періоду”, — йдеться у відповіді.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що в Одеській області з лютого відновили уже понад 150 тисяч квадратних метрів дорожнього покриття. Найбільше робіт зараз виконують на трасі М-05 Київ — Одеса, яка після зими стала однією з найгірших у країні.
Також ми писали про те, що в Одесі готують масштабний ремонт доріг у 2026 році. У місті планують не просто підлатати ями, а капітально оновити десятки вулиць та тротуарів у кожному районі. На ці потреби з бюджету вже виділили сотні мільйонів гривень.
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Суспільство1 тиждень agoРозсилка «Соціум»: все про соцвиплати, субсидії, освіту, кібербезпеку
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Суспільство4 дні agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
