Міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен очікує, що цього року українські оборонні підприємства отримають близько 1,4 млрд євро прямих інвестицій у рамках “данської моделі”.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив заступник командувача NSATU генерал-майор Майк Келлер.

«Інформація про термінові потреби, звичайно, надходить від ЗСУ. І коли ми бачимо оперативні зусилля та оперативні плани ЗСУ, це, звичайно, включає захист тилу. І тут протиповітряна оборона відіграє вирішальну роль у перехопленні балістичних ракет за допомогою систем Patriot та інших систем проти крилатих ракет, як я вже казав – IRIS-T, NASAMS та інших систем», – заявив генерал.

З його слів, протиповітряна оборона «є і залишається на першому місці в порядку денному, якщо говорити про перехоплювачі».

Також, коли йдеться про утримання лінії фронту, існує великий попит на артилерійські боєприпаси калібрів НАТО і радянських калібрів.

«Це ще й міни, протитанкові міни, які відіграють важливу роль в утриманні лінії фронту, в її зміцненні. Звичайно, в цьому плані також важливе інженерне обладнання. Крім того, у нас є велика потреба в засобах радіоелектронної боротьби», – заявив Келлер.

Він додав, що у сфері безпілотників «потрібна велика підтримка не стільки з точки зору поставок, скільки у фінансуванні української оборонної промисловості, яка, ймовірно, має кращі можливості, ніж західна промисловість».

«Це також відноситься до ще однієї мети, серед інших, а саме можливостей для ударів вглиб території противника, таких як безпілотники та інші», – підкреслив Келлер.

Коментуючи ремонт і підтримку у бойовому стані військового обладнання за координації NSATU, Келлер заявив, що кожні два-три місяці збираються робочі групи для уточнення потреб по всіх системах озброєння.

«Наприклад, коли ми говоримо про протиповітряну оборону, ми збираємо всі зацікавлені сторони у сфері протиповітряної оборони десь поблизу кордону з Україною. Це, звичайно, включає союзників, які підтримують боєздатність цих систем. Є представники західної промисловості і української промисловості, які там збираються, і, звичайно, представники ЗСУ. Потім ці експерти обговорюють, що потрібно зробити, з дуже високим рівнем деталізації з точки зору запасних частин, обладнання, технічних прав. І ми робимо це для кожної системи в циклах від двох до трьох місяців, щоб завжди відповідати нагальним потребам і тримати якомога більше систем озброєння боєздатними», – пояснив генерал Келлер.

Окрім засобів ППО, NSATU координує ремонт широкого спектру систем, включаючи бронетехніку, артилерію, засоби РЕБ та інженерне обладнання, повідомив Келлер.

Як повідомляв Укрінформ, Центр НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) вже здійснив 60 тис. переміщень військової допомоги в Україну через логістичні центри на східному фланзі НАТО.

Фото надала пресслужба NSATU

Невдовзі після зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним у Москві 6 серпня спеціальний посланець США Стів Віткофф повідомив президенту США Дональду Трампу, що нібито російський президент готовий запропонувати значні територіальні поступки, щоб припинити війну в Україні. Трамп привітав “великий прогрес” свого посланця та погодився провести історичний саміт з Путіним. Але потім з’ясувалося, що дипломатичні зусилля переросли в плутанину. Про це пише Reuters.

Так, під час телефонної розмови 7 серпня з кількома європейськими лідерами Віткофф заявив, що Путін готовий вивести війська з Херсонської та Запорізької областей в обмін на Донбас.

Переговори з РФ — як діяли росіяни

Як повідомили Reuters чотири джерела серед американських та європейських чиновників, пропозиція, озвучена Віткоффом, вразила багатьох учасників телефонної розмови, оскільки вона різко відхилялася від їхніх власних оцінок позиції Путіна.

Наступного дня пролунали інші заяви. Віткофф повідомив, що Путін насправді не пропонує виведення військ з двох згаданих територій. Натомість американські чиновники вказали, що Путін нібито не вимагатиме від Заходу офіційного визнання Запоріжжя та Херсона російськими.

Агентство Reuters не змогло самостійно визначити, що було сказано на зустрічі в Москві.

“Віткофф, магнат нерухомості без досвіду в дипломатії, порушив стандартний протокол, пішовши на зустріч без нотатора Державного департаменту і таким чином залишившись без запису точних пропозицій Путіна”, — пише Reuters з посиланням на неназване джерело.

Заяви Віткоффа про переговори та умови Путіна

Reuters зібрало інформацію про хід переговорів з РФ, у яких брав участь Віткофф, та навело оцінки топпосадовців США щодо його дій. Наприклад, спецпредставник з питань України Кіт Келлогг і деякі американські чиновники були розчаровані тим, що Віткофф після своєї зустрічі в Москві вніс суперечливу нову інформацію в обговорення в той час, коли США нарешті займали більш жорстку позицію щодо Росії. Зокрема, адміністрація Трампа натякала, що президент запровадить проти Росії нові санкції 8 серпня, якщо Путін не погодиться припинити війну в Україні, термін, який настав і минув.

Віткофф, близький друг Трампа, отримав похвалу за свою працю, зауважило медіа. Однак деякі американські та європейські чиновники стурбовані тим, що росіяни користуються його відсутністю досвіду за столом переговорів. Протягом кількох годин після зустрічі Віткоффа у Москві 6 серпня і він, і Трамп заявили, що, на їхню думку, відбувся прорив. Наступного дня Трамп заявив, що незабаром може зустрітися з російським лідером, а пізніше заявив, що для припинення війни знадобиться обмін територіями.

Це стривожило європейських чиновників, які побоюються, що більш поблажлива політика США щодо Путіна за часів Трампа може змусити українців піти на болісні поступки, щоб припинити конфлікт, який розпочався з анексії Криму Росією у 2014 році та загострився з її повномасштабним вторгненням у 2022 році.

За словами кількох американських та європейських чиновників, європейці провели наступні дні, намагаючись дізнатися від своїх американських колег, що саме Путін сказав Віткоффу.

Деякі високопосадовці США, включаючи Келлога та Рубіо, також спочатку не знали про деякі деталі зустрічі Віткоффа, за словами американського чиновника та джерела, знайомого з динамікою адміністрації, яке не надало додаткових деталей.

13 серпня українські чиновники повідомили високопосадовцям Німеччини, що, за їхніми розвідувальними даними, Путін планував використати саміт із Трампом, щоб виграти час перед потенційним російським наступом у жовтні чи листопаді, повідомило німецьке джерело, обізнане з попередженням. Німецький уряд відмовився надати додаткові подробиці, написало Reuters.

Аляска та перемовини про завершення війни

Кульмінацією мирних зусиль Трампа став “антикульмінаційний саміт” Трампа та Путіна на Алясці 15 серпня, ідеться у статті. Під час зустрічі лідери обмінялися теплими словами, але мирної угоди не було досягнуто. Прихильники Трампа кажуть, що його підхід призвів до проривів, немислимих за часів його попередника, однак, критики стверджують, що його манера поводитися максимально самовпевнено створила плутанину в адміністрації та серед союзників.

І попри саміт, війна в Україні не наблизилася до завершення. Про це сказав Курт Волкер, колишній посол США в НАТО, який обіймав посаду спеціального представника США з питань України під час першого терміну Трампа.

“Ми точно там, де були до вступу Трампа на посаду”, – додав Волкер. “Росія ні на йоту не змінила своєї позиції. Війна триває… У нас немає чіткої стратегії, як змусити Путіна зупинити війну”, — цитує видання Волкера.

Завершення війни та дії Трампа

Саміт з Путіним в Анкориджі 15 серпня не приніс жодних помітних зрушень і медіа написало, що “Трамп залишається без вибору”. Він уже знизив очікування за кілька днів до зустрічі, представивши її як один із кроків у дипломатичному процесі, а не як можливість досягти угоди.

Президент США не зробив жодних територіальних поступок від імені України, хоча після зустрічі заявив, що тимчасове припинення вогню не є передумовою для тривалого миру — позиція, якої дотримується Путін, але не більшість європейських лідерів.

Найбільш суттєва угода: Трамп та європейські лідери домовилися офіційно окреслити контури майбутніх гарантій безпеки для України. Останніми днями міністри закордонних справ та військові чиновники провели телефонні розмови, щоб визначити роль кожної країни в цих зусиллях.

Однак, кінець війни здається далеким, написало Reuters. Російські чиновники, включаючи міністра закордонних справ Сергія Лаврова, чітко дали зрозуміти, що не приймуть жодних гарантій безпеки з боку України, які передбачають розміщення іноземних військ в Україні. Хоча Трамп закликав до зустрічі між Путіним і Зеленським, Москва заявила, що такий саміт малоймовірний у короткостроковій перспективі.

Волкер, колишній посланець Трампа, висловив оптимізм щодо того, що американський президент зрештою чинитиме сильний тиск на Путіна, щоб той змінив свою позицію шляхом жорсткіших економічних санкцій та військової підтримки України.

“Я думаю, що Трамп є втіленням цитати Черчилля: “Ви завжди можете розраховувати на те, що американці зроблять правильно, після того, як вони вичерпали всі інші можливі альтернативи. У Трампа справді не залишиться вибору”, — сказав Волкер.

Нагадаємо, що 27 серпня спеціальний представник Дональда Трампа Стів Віткофф анонсував зустріч з українцями у Нью-Йорку до кінця тижня. При цьому він зазначив, що діалог з росіянами ведеться щодня, і висловив сподівання, що російсько-українська війна завершиться до кінця 2025 року.

Речник президента РФ Дмитро Пєсков 27 серпня заявив, що для досягнення результату робота над мирними переговорами між Росією та Україною повинна вестися в непублічному форматі.