Політика
Росія точно не диктуватиме умови щодо чисельності української армії
Країна-агресорка Росія точно не диктуватиме Україні умови, яку чисельність Збройних сил повинна мати наша країна.
Про це в інтерв’ю Reuters заявив заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса, передає Укрінформ.
«Це принципова позиція України. Ніхто, і тим більше не країна-агресорка Росія, не буде диктувати Україні, які Збройні сили повинна мати Україна», – сказав він.
Раніше лідер Росії Володимир Путін заявив, що хоче обмежити чисельність української армії.
За словами Паліси, добре підготовлена українська армія стане найкращою гарантією безпеки Києва проти нових атак Росії, якщо і коли буде досягнуто припинення вогню або мирна угода.
«Я можу здогадуватися, чим керується РФ — може, вони хочуть підготуватися, полегшити для себе щось в майбутньому, але ні. Наше завдання — добре вивчити уроки минулого», — додав заступник керівника Офісу Президента Паліса.
Окрім збереження сильної української армії, Паліса наголосив на важливості гарантій безпеки від американських та європейських партнерів Києва, які могли б допомогти стримати майбутні напади Росії.
Серед іншого, Паліса очікує, що Росія посилить свої атаки пізніше цього місяця та в травні.
Заступник керівника ОПУ сказав, що, на його думку, Росія зосередить свій наступ на Покровськ, але також може атакувати біля Куп’янська та Лиману, і в районі Новопавлівки (Запорізька область).
«Абсолютний пріоритет (росіян – ред.), на мій погляд, зараз буде на Покровському напрямку», – сказав Паліса.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що «сила й чисельність української армії завжди залишатимуться ключовою гарантією нашої безпеки».
У січні Зеленський заявив, що на сьогодні чисельність української армії становить 880 тисяч осіб.
Туреччина вітає зусилля Сполучених Штатів з мирного врегулювання російсько-української війни та залишається відданою сприянню переговорам через Стамбульський процес.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив глава МЗС Туреччини Хакан Фідан на пленарному засіданні Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у четвер у Відні.
“Ми переживаємо надзвичайно турбулентний період. У той час, коли війна в Україні вже може перейти у п’ятий рік, пошуки миру останнім часом набрали обертів. Ми особливо вітаємо зусилля Сполучених Штатів щодо укладання угоди між сторонами. У цей вирішальний момент ми всі маємо підтримати ці зусилля та скористатися можливістю, щоб досягти справедливого рішення, яке призведе до стійкого миру в нашому регіоні”, – сказав він.
За словами Фідана, ризик затягування війни “робить збереження імпульсу для дипломатичного рішення абсолютно необхідним”.
“Зі свого боку ми, безумовно, продовжуватимемо підтримувати всі зусилля в цьому напрямку. Ми залишаємося відданими сприянню переговорам через Стамбульський процес”, – додав турецький міністр.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці Австрії у четвер вранці розпочалося щорічне засідання Ради міністрів Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Участь у дводенному заході беруть представники 57 країн-учасниць ОБСЄ та 11 країн-партнерів.
Делегацію України на заході очолює міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Фото: Х / Фідан
У Верховній Раді заявили про намір зареєструвати проєкт постанови про звільнення Оксена Лісового з посади міністра освіти та науки України.
Про це поінформував народний депутат Антон Яценко під час виступу у Верховній Раді, передає кореспондент Укрінформу.
«Змушений звернутися через ситуацію, яка сьогодні склалася у сфері освіти. На жаль, міністр освіти Оксен Лісовий зайняв, на мою думку, відверто антинародну позицію і не скасовує злочинний наказ про об’єднання Уманського педагогічного університету та Університету садівництва…Ознайомившись також зі звітом Рахункової палати щодо діяльності Міносвіти, вважаю, що пану Лісовому час залишити посаду. Я готую проєкт постанови про його звільнення і закликаю колег підтримати це рішення, щоб у міністерстві працювала людина, яка не дозволяє розкрадати майно освітніх закладів, а справді займається їхнім розвитком», – заявив політик.
Як повідомлялося, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини готуються приєднати до Уманського національного університету (аграрний). Зазначається, що така реорганізація є частиною освітньої реформи МОН для малих міст, де має функціонувати лише один університет. Після злиття залишиться один заклад – Уманський національний університет.
Україна напрацювала практичні механізми захисту дітей, підтримки родин військових і постраждалих від воєнних злочинів, якими готова поділитися з Кіпром.
Про це посол України на Кіпрі Сергій Ніжинський сказав у інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат зазначив, що повністю поділяє думку посла Кіпру в Україні Міхаліса Фіріласа, що кіпрська модель врегулювання конфлікту не може слугувати прикладом для нашої країни, адже Кіпр залишається розділеним уже понад 50 років.
За словами Ніжинського, попри відсутність активних бойових дій, мешканці Кіпру й далі живуть з відчуттям постійної загрози. Уздовж лінії розмежування існує буферна зона з покинутими будинками, а майнові права людей, які були змушені залишити домівки, досі не врегульовані. Наразі також обговорюється можливість тимчасового проживання українських біженців у таких будинках за умови юридичного врегулювання, щоб уникнути майбутніх спорів щодо власності.
«Але хочу наголосити, що Україна також має досвід, яким могла б поділитися з Кіпром, – передусім у питаннях захисту дітей, підтримки сімей військовослужбовців та людей, які постраждали від сексуального насильства під час війни», – сказав посол.
Він зауважив, що Кіпр лише зараз, через 51 рік після подій 1974 року, починає порушувати тему зґвалтувань, скоєних військовими.
«А в Україні на четвертому році повномасштабної війни ці питання вже опрацьовуються на високому рівні. У нас підготовлено низку законопроєктів щодо захисту таких постраждалих, передбачено компенсації, а також розглядається питання правового статусу дітей, народжених унаслідок зґвалтувань. Ми можемо передати цей досвід нашим партнерам», – заявив Ніжинський.
Як повідомляв Укрінформ, посол Кіпру в Україні Михаліс Фірілас заявив, що історія Кіпру не є моделлю для мирного рішення в Україні, адже конфлікт на острові не вирішено й агресія триває
Острів Кіпр був розділений на дві частини в 1974 році – після турецької інтервенції, яка сталася внаслідок перевороту в Нікосії, що мав на меті об’єднання з Грецією. Етнічний склад населення – 78% греків-кіпріотів та 18% турків-кіпріотів. Острів розділений на дві частини: Турецька Республіка Північний Кіпр, яку визнає лише Туреччина, та Республіка Кіпр.
Фото: Facebook/Sergiy Nizhynskyi
-
Події1 тиждень agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса1 тиждень agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика1 тиждень agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство1 тиждень ago
Погрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика1 тиждень agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Події1 тиждень agoРідкісну картину Ренуара продали на паризькому аукціоні за $1,68 мільйона
-
Усі новини1 тиждень agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени