Connect with us

Політика

Росія точно не диктуватиме умови щодо чисельності української армії

Published

on



Країна-агресорка Росія точно не диктуватиме Україні умови, яку чисельність Збройних сил повинна мати наша країна.

Про це в інтерв’ю Reuters заявив заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса, передає Укрінформ.

«Це принципова позиція України. Ніхто, і тим більше не країна-агресорка Росія, не буде диктувати Україні, які Збройні сили повинна мати Україна», – сказав він.

Раніше лідер Росії Володимир Путін заявив, що хоче обмежити чисельність української армії.

За словами Паліси, добре підготовлена ​​українська армія стане найкращою гарантією безпеки Києва проти нових атак Росії, якщо і коли буде досягнуто припинення вогню або мирна угода.

«Я можу здогадуватися, чим керується РФ — може, вони хочуть підготуватися, полегшити для себе щось в майбутньому, але ні. Наше завдання — добре вивчити уроки минулого», — додав заступник керівника Офісу Президента Паліса.

Окрім збереження сильної української армії, Паліса наголосив на важливості гарантій безпеки від американських та європейських партнерів Києва, які могли б допомогти стримати майбутні напади Росії.

Серед іншого, Паліса очікує, що Росія посилить свої атаки пізніше цього місяця та в травні.

Заступник керівника ОПУ сказав, що, на його думку, Росія зосередить свій наступ на Покровськ, але також може атакувати біля Куп’янська та Лиману, і в районі Новопавлівки (Запорізька область).

Читайте також: Росія хоче використати припинення вогню для захоплення нових територій в Україні – ISW

«Абсолютний пріоритет (росіян – ред.), на мій погляд, зараз буде на Покровському напрямку», – сказав Паліса.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що «сила й чисельність української армії завжди залишатимуться ключовою гарантією нашої безпеки».

У січні Зеленський заявив, що на сьогодні чисельність української армії становить 880 тисяч осіб.



Джерело

Політика

Україна та ЄС можуть суттєво посилити одне одного у сфері безпеки

Published

on



Україна розраховує відкрити решту двох переговорних кластерів з ЄС до кінця року та розпочати закриття переговорних розділів у 2027 році.

Про це Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив під час Форуму з питань розширення ЄС у Брюсселі, повідомила пресслужба Кабміну у Фейсбуці.

Зазначається, що Корецький разом із президенткою Молдови Маєю Санду та єврокомісаром Андрюсом Кубілюсом долучився до дискусії про майбутню архітектуру європейської безпеки та роль розширення ЄС в її зміцненні.

Україна вже сьогодні робить вагомий внесок у безпеку Європи, зауважив Прем’єр-міністр.

«Ми маємо найбільш досвідчену армію в Європі, передові оборонні технології та унікальний досвід забезпечення роботи енергетики й логістики в умовах постійних російських атак. Україна та ЄС можуть суттєво посилити одне одного», – зазначив очільник українського уряду.

Він виокремив наступні євроінтеграційні пріоритети України. Серед них – відкриття двох решти переговорних кластерів до кінця року; прискорення підготовки позитивного звіту про виконання проміжних критеріїв (IBAR) та початок закриття переговорних розділів у 2027 році.

«Цього року ми відкрили чотири із шести переговорних кластерів. Вдячний президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та всім державам  – членам ЄС за підтримку цих рішень», – сказав Прем’єр-міністр.

Корецький закликав держави – члени ЄС ухвалити рішення щодо наступних етапів переговорів одразу після виконання Україною необхідних умов.

«Ми готові виконувати всі взяті зобов’язання та розраховуємо на таку ж рішучість і швидкість дій з боку європейських партнерів», – підкреслив очільник уряду.

Читайте також: Корецький обговорив із єврокомісаром фінансування оборони України

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив у Брюсселі посилення санкцій з главою дипломатії Європейського Союзу Каєю Каллас.

Фото: Кабінет Міністрів України, Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Політика

Німеччина дотримується рішення НАТО про незворотність шляху України до членства

Published

on



Німеччина залишається відданою рішенню НАТО про незворотність шляху України до членства в Альянсі й не погоджується на перегляд чинних безпекових союзів у межах майбутніх переговорів із Росією.

Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль журналістам перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Відповідаючи на запитання про російські вимоги та позицію НАТО, Вадефуль наголосив, що союзники вже узгодили чіткий курс щодо майбутнього України.

“Ми в НАТО домовилися про цілком чіткий напрям, а саме про те, що Україна перебуває на незворотному шляху до НАТО. Коли це відбудеться, коли це питання постане, я сьогодні сказати не можу. Але те, що цей шлях незворотний, ми вирішили разом”, – заявив він.

Міністр підкреслив, що Берлін дотримується спільних рішень Альянсу: “І це наша позиція. Німеччина дотримується того, про що ми домовилися. І це основа всіх подальших переговорів”.

Він також наголосив, що кожна суверенна держава має право самостійно визначати до яких безпекових структур належати.

“І немає взагалі жодних підстав ставити під сумнів чинні союзи. Про такі питання ми не будемо вести переговорів”, – заявив глава німецького МЗС.

Вадефуль підкреслив, що Європа не потребує нової архітектури безпеки, а має наполягати на дотриманні чинної системи, заснованої на суверенітеті держав і непорушності кордонів.

Читайте також: Росія не повинна мати права вето на жодне важливе для Європи питання – глава МЗС Литви

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявив, що в разі пропозиції партнерів вийти з Донбасу в обмін на реальні гарантії безпеки, які передбачатимуть, зокрема, членство України в НАТО та ЄС, він винесе це питання на обговорення суспільства.



Джерело

Continue Reading

Політика

Сибіга застеріг, що російські ультиматуми щодо безпеки передують новим актам агресії

Published

on



Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що російські вимоги щодо припинення розширення НАТО та зміни європейської архітектури безпеки не є запрошенням до діалогу, навпаки, вони передують новій ескалації агресії.

Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Ми вже бачили це раніше. У 2007 році в Мюнхені Путін назвав розширення НАТО “загрозою”. У 2008 році в Бухаресті Кремль висунув погрози щодо перспектив вступу Грузії та України до НАТО. За кілька місяців Росія вторглася в Грузію. У 2021 році Москва вимагала припинення розширення НАТО та повернення до ліній 1997 року. За кілька місяців Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну», – нагадав Сибіга.

За його словами, тепер той самий ультиматум повертається під новою назвою «європейська архітектура безпеки».

«Це не запрошення до діалогу. Історія показує, що за цим слідує: нова ескалація ворожнечі з боку Росії в агресивних формах, включно з відвертою збройною агресією», – зазначив міністр.

Сибіга закликав не підігравати Росії, а натомість посилити тиск на російський режим, щоб змусити Путіна серйозно поставитися до мирних зусиль і припинити агресію проти України.

Читайте також: Європа не має потреби говорити з Росією про архітектуру безпеки – Мерц

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал , які Москва пропонує як частину пакета домовленостей для врегулювання війни в Україні.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.