Причиною став різний погляд нардепів на питання мобілізації. Епізод потрапив на стрім Гончаренка з зали засідань, який він веде на своєму YouTube.

Княжицький звинуватив Гончаренка в тому, що той зриває процес мобілізації. Син Миколи Княжицького, за словами самого нардепа, перебуває на лінії бойового зіткнення.

Княжицький запитав, чи не працює Гончаренко на Росію, на що отримав відповідь про те, на кого працює сам Микола. Однак після недовготривалої суперечки нардепи розійшлися.

Наразі вони не коментували свій конфлікт у соцмережах.

Син Миколи Княжицького Леонід проходить службу в підрозділі НРК 100 ОМБР “Волинські бобри”. Зокрема, 3 дні тому Микола Княжицький повідомляв про те, що з дружиною везуть два автомобіля для підрозділу, де служить їхній син.

Олексій Гончаренко виступає проти мобілізації

Нардеп Олексій Гончаренко регулярно виступає проти мобілізації в Україні. Зокрема, він не голосував за продовження воєнного стану та мобілізації.

Крім того, він стверджує, що українська та російська військові системи — однакові.

“Ті ж ТЦК (там просто воєнкомати), ті ж протоколи, закони, та ж воєнна школа, ті ж статути і так далі. У нас насильна мобілізація почалась в 2023-му. Така прям з бусіками, побиттям, насильством. Продовжуватись вже скоро буде третій рік. В Росії — ще не починалась. Вони мобілізовують зараз через гроші, виплати і можливості піти служити, щоб уникнути кримінальної відповідальності”, — писав Гончаренко.

Нагадаємо, народний депутат Вадим Івченко 19 лютого казав, що у Верховній Раді пропонують запровадити обмеження для ухилянтів і СЗЧшників, подібні до тих, які застосовуються за несплату аліментів.

23 лютого Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки опублікував цитату командира батальйону “Братство” у складі “Спецпідрозділу Тимура” Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олексія “Боргезе” Середюка, який назвав “ворогами України” всіх, хто ухиляється від військової служби.

Україна і Норвегія домовилися встановити стратегічне партнерство, яке країни будуть розвивати у взаємовигідних сферах.

Про це повідомляє CNN, передає Укрінформ.

За словами дипломатки, у США заявили, що удари по російському нафтовому об’єкту на Чорному морі наприкінці минулого року “вплинули на інвестиції США у Казахстані”.

“Ми чули, що українські атаки на Новоросійськ вплинули на деякі американські інвестиції, що здійснюються через Казахстан. І ми чули від Державного департаменту, що нам слід утримуватися від, знаєте, нападів на американські інтереси”, – сказала Стефанішина.

Вона додала, що “отримала демарш” від Державного департаменту США з цього питання.

Водночас посол наголосила, що США не пропонували Україні загалом утриматися від атак на російську військову та енергетичну інфраструктуру.

“Це було пов’язано з тим, що американські економічні інтереси там постраждали. Ми взяли це до відома”, – сказала дипломатка.

При цьому, за її словами, у листі від Державного департаменту підкреслювалося, що США наразі не мають таких самих економічних інтересів в Україні, як у Казахстані.

“Мені було дуже, дуже прикро, що за 35 років незалежності України, маючи так багато можливостей, ми так і не досягли ситуації, коли могли б зробити те саме”, – зазначила посол.

Стефанішина закликала американських законодавців ухвалити закон про посилення санкцій проти РФ, заявивши, що затримка з його ухваленням сприймається як перемога Москви.

“Якщо ми зможемо запровадити більше санкцій та чинити більший тиск на РФ, вона не зможе вийти з переговорів”, – наголосила посол.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці листопада 2025 року безекіпажні катери повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Новоросійську, унаслідок чого було зупинено відвантаження нафти.

Фото: minagro.gov.ua