Політика
Росія точно не диктуватиме умови щодо чисельності української армії
Країна-агресорка Росія точно не диктуватиме Україні умови, яку чисельність Збройних сил повинна мати наша країна.
Про це в інтерв’ю Reuters заявив заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса, передає Укрінформ.
«Це принципова позиція України. Ніхто, і тим більше не країна-агресорка Росія, не буде диктувати Україні, які Збройні сили повинна мати Україна», – сказав він.
Раніше лідер Росії Володимир Путін заявив, що хоче обмежити чисельність української армії.
За словами Паліси, добре підготовлена українська армія стане найкращою гарантією безпеки Києва проти нових атак Росії, якщо і коли буде досягнуто припинення вогню або мирна угода.
«Я можу здогадуватися, чим керується РФ — може, вони хочуть підготуватися, полегшити для себе щось в майбутньому, але ні. Наше завдання — добре вивчити уроки минулого», — додав заступник керівника Офісу Президента Паліса.
Окрім збереження сильної української армії, Паліса наголосив на важливості гарантій безпеки від американських та європейських партнерів Києва, які могли б допомогти стримати майбутні напади Росії.
Серед іншого, Паліса очікує, що Росія посилить свої атаки пізніше цього місяця та в травні.
Заступник керівника ОПУ сказав, що, на його думку, Росія зосередить свій наступ на Покровськ, але також може атакувати біля Куп’янська та Лиману, і в районі Новопавлівки (Запорізька область).
«Абсолютний пріоритет (росіян – ред.), на мій погляд, зараз буде на Покровському напрямку», – сказав Паліса.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що «сила й чисельність української армії завжди залишатимуться ключовою гарантією нашої безпеки».
У січні Зеленський заявив, що на сьогодні чисельність української армії становить 880 тисяч осіб.
Політика
Скандал у Раді: нардепи Гончаренко та Княжицький звинуватили один одного в роботі на РФ (відео)
Між народними депутатами фракції “Європейська солідарність” Олексієм Гончаренком та Миколою Княжицьким стався конфлікт просто під час засідання Верховної Ради. Депутати звинуватили один одного в роботі на Росію.
Причиною став різний погляд нардепів на питання мобілізації. Епізод потрапив на стрім Гончаренка з зали засідань, який він веде на своєму YouTube.
Княжицький звинуватив Гончаренка в тому, що той зриває процес мобілізації. Син Миколи Княжицького, за словами самого нардепа, перебуває на лінії бойового зіткнення.
Княжицький запитав, чи не працює Гончаренко на Росію, на що отримав відповідь про те, на кого працює сам Микола. Однак після недовготривалої суперечки нардепи розійшлися.
Наразі вони не коментували свій конфлікт у соцмережах.
Син Миколи Княжицького Леонід проходить службу в підрозділі НРК 100 ОМБР “Волинські бобри”. Зокрема, 3 дні тому Микола Княжицький повідомляв про те, що з дружиною везуть два автомобіля для підрозділу, де служить їхній син.
Олексій Гончаренко виступає проти мобілізації
Нардеп Олексій Гончаренко регулярно виступає проти мобілізації в Україні. Зокрема, він не голосував за продовження воєнного стану та мобілізації.
Крім того, він стверджує, що українська та російська військові системи — однакові.
“Ті ж ТЦК (там просто воєнкомати), ті ж протоколи, закони, та ж воєнна школа, ті ж статути і так далі. У нас насильна мобілізація почалась в 2023-му. Така прям з бусіками, побиттям, насильством. Продовжуватись вже скоро буде третій рік. В Росії — ще не починалась. Вони мобілізовують зараз через гроші, виплати і можливості піти служити, щоб уникнути кримінальної відповідальності”, — писав Гончаренко.
Нагадаємо, народний депутат Вадим Івченко 19 лютого казав, що у Верховній Раді пропонують запровадити обмеження для ухилянтів і СЗЧшників, подібні до тих, які застосовуються за несплату аліментів.
23 лютого Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки опублікував цитату командира батальйону “Братство” у складі “Спецпідрозділу Тимура” Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олексія “Боргезе” Середюка, який назвав “ворогами України” всіх, хто ухиляється від військової служби.
Політика
Норвегія й Україна встановлюють стратегічне партнерство
Україна і Норвегія домовилися встановити стратегічне партнерство, яке країни будуть розвивати у взаємовигідних сферах.
Про це заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере на спільній із Президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Зараз ми бачимо, що розвиток власної промисловості України, заснований на вашому досвіді в цій (військовій, – ред.) галузі, є дуже важливим для ваших партнерів. Тому сьогодні ми з Президентом домовилися встановити те, що ми називаємо стратегічним партнерством між Норвегією та Україною, яке ми розвиватимемо разом у різних сферах, де ми можемо бути взаємовигідними», – зазначив Стере.
Премʼєр Норвегії нагадав, що його країна виділить Україні близько 8 млрд доларів підтримки.
Стере додав, що Норвегія робить усе можливе, щоб підтримати енергетику України, зокрема допомагала закуповувати газ та надала понад 1,7 млрд доларів інвестицій у ремонт та децентралізацію енергетики.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський на полях Мюнхенської безпекової конференції відзначав, що Норвегія дуже допомагає Україні: і коштами, і ППО, і по лінії програми PURL.
Політика
Україна отримала від США попередження через удари по Новоросійську
Посол України у США Ольга Стефанішина заявила, що отримала офіційне попередження від США щодо ударів по російському порту Новоросійськ, які нібито вплинули на американські економічні інтереси.
Про це повідомляє CNN, передає Укрінформ.
За словами дипломатки, у США заявили, що удари по російському нафтовому об’єкту на Чорному морі наприкінці минулого року “вплинули на інвестиції США у Казахстані”.
“Ми чули, що українські атаки на Новоросійськ вплинули на деякі американські інвестиції, що здійснюються через Казахстан. І ми чули від Державного департаменту, що нам слід утримуватися від, знаєте, нападів на американські інтереси”, – сказала Стефанішина.
Вона додала, що “отримала демарш” від Державного департаменту США з цього питання.
Водночас посол наголосила, що США не пропонували Україні загалом утриматися від атак на російську військову та енергетичну інфраструктуру.
“Це було пов’язано з тим, що американські економічні інтереси там постраждали. Ми взяли це до відома”, – сказала дипломатка.
При цьому, за її словами, у листі від Державного департаменту підкреслювалося, що США наразі не мають таких самих економічних інтересів в Україні, як у Казахстані.
“Мені було дуже, дуже прикро, що за 35 років незалежності України, маючи так багато можливостей, ми так і не досягли ситуації, коли могли б зробити те саме”, – зазначила посол.
Стефанішина закликала американських законодавців ухвалити закон про посилення санкцій проти РФ, заявивши, що затримка з його ухваленням сприймається як перемога Москви.
“Якщо ми зможемо запровадити більше санкцій та чинити більший тиск на РФ, вона не зможе вийти з переговорів”, – наголосила посол.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці листопада 2025 року безекіпажні катери повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Новоросійську, унаслідок чого було зупинено відвантаження нафти.
Фото: minagro.gov.ua
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза
-
Одеса1 тиждень agoВибух авто в Одесі — затримали підозрюваного
-
Політика1 тиждень agoЯкщо Росія не припиняє вторгнення, то обсяг допомоги мав би тільки зростати
