Політика
Росія точно не диктуватиме умови щодо чисельності української армії
Країна-агресорка Росія точно не диктуватиме Україні умови, яку чисельність Збройних сил повинна мати наша країна.
Про це в інтерв’ю Reuters заявив заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса, передає Укрінформ.
«Це принципова позиція України. Ніхто, і тим більше не країна-агресорка Росія, не буде диктувати Україні, які Збройні сили повинна мати Україна», – сказав він.
Раніше лідер Росії Володимир Путін заявив, що хоче обмежити чисельність української армії.
За словами Паліси, добре підготовлена українська армія стане найкращою гарантією безпеки Києва проти нових атак Росії, якщо і коли буде досягнуто припинення вогню або мирна угода.
«Я можу здогадуватися, чим керується РФ — може, вони хочуть підготуватися, полегшити для себе щось в майбутньому, але ні. Наше завдання — добре вивчити уроки минулого», — додав заступник керівника Офісу Президента Паліса.
Окрім збереження сильної української армії, Паліса наголосив на важливості гарантій безпеки від американських та європейських партнерів Києва, які могли б допомогти стримати майбутні напади Росії.
Серед іншого, Паліса очікує, що Росія посилить свої атаки пізніше цього місяця та в травні.
Заступник керівника ОПУ сказав, що, на його думку, Росія зосередить свій наступ на Покровськ, але також може атакувати біля Куп’янська та Лиману, і в районі Новопавлівки (Запорізька область).
«Абсолютний пріоритет (росіян – ред.), на мій погляд, зараз буде на Покровському напрямку», – сказав Паліса.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що «сила й чисельність української армії завжди залишатимуться ключовою гарантією нашої безпеки».
У січні Зеленський заявив, що на сьогодні чисельність української армії становить 880 тисяч осіб.
Політика
Сибіга після перехоплення Британією судна тіньового флоту закликав посилити тиск на Росію
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на перехоплення британськими військовими судна російського тіньового флоту, закликавши й надалі посилювати тиск на РФ.
Про це він написав у соцмережі Х, коментуючи допис очільниці МЗС Британії Іветт Купер, передає Укрінформ.
«Тіньовий флот Росії – це інструмент війни. Кожне таке затримане судно означає менше коштів для російської воєнної машини. Перекриття цих доходів допомагає обмежити можливості Росії фінансувати ракетні та дронові атаки по українських містах», – написав Сибіга.
Він подякував британській колезі «за лідерство Великої Британії та рішучі дії».
«Ми повинні й надалі посилювати тиск і ліквідовувати всі лазівки, які дозволяють Росії фінансувати свою агресію», – наголосив Сибіга.
Купер у соцмережі Х поінформувала, що британські збройні сили перехопили у протоці Ла-Манш одне з підсанкційних російських суден.
«Ці незаконні судна використовують для перевезення російської нафти та газу, на які накладено санкції, по всьому світу, щоб забезпечити надходження коштів у воєнну машину Путіна. Ми вживаємо заходів проти цієї незаконної діяльності у наших водах», – заявила Купер.
Як повідомлялося, вранці в неділю, 14 червня, Збройні сили Великої Британії перехопили у Ла-Манші нафтовий танкер російського тіньового флоту під час спроби пройти протокою.
Політика
Україна готова до відкриття шести кластерів для інтеграції в Європейський Союз
Про це Президент України Володимир Зеленський сказав у вечірньому зверненні, передає Укрінформ.
За його словами, Україна готується вже зараз до дипломатичних подій наступного тижня. – має бути дуже активно, починаючи з понеділка.
Відео: ОП
“Євросоюз підтвердив готовність відкрити перший кластер, і це дає новий рух нашим перемовинам про вступ України в Європейський Союз. Ми зробили абсолютно все для цього прогресу, і я вдячний усім, хто допомагав, і всім, хто працює на нашу державу”, – акцентував глава держави.
Зеленський зауважив, що Україна готова до відкриття шести кластерів, і розраховує, що цього літа зможе досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз. “Принаймні з нашого боку не буде жодних затягувань. І дуже важливо, щоб партнери теж відчували повне значення цього процесу”, – підкреслив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.
Політика
Угода з Україною щодо прав угорців у Закарпатті набула чинності
Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна офіційно уклали «історичну» угоду щодо прав етнічної угорської громади, яка проживає в Закарпатській області.
Про це повідомляє DailyNewsHungary, передає Укрінформ.
Оголошуючи про це в п’ятницю, Мадяр зазначив, що український уряд офіційно зобов’язався виконати всі положення угоди та включив їх до свого плану дій щодо прав меншин, підготовленого в рамках процесу вступу до ЄС.
«Історична угода між Угорщиною та Україною щодо освітніх, культурних, мовних та політичних прав угорської громади в Закарпатті набула чинності», — написав Мадяр у соцмережах, зауваживши, що це означає, що виконання зобов’язань Україною щодо нацменшин також стало очікуванням Європейського Союзу.
Він додав, що як Європейська комісія, так і Європейська рада стежитимуть за дотриманням Україною своїх зобов’язань. Якщо Київ не виконає своїх зобов’язань щодо прав меншин, подальший прогрес у процесі вступу може бути заблокований.
Хоча повний текст угоди ще не опубліковано, Мадяр раніше заявляв, що Україна зобов’язалася всебічно врегулювати питання, що стосуються освітніх, мовних, культурних та політичних прав приблизно 100 000 етнічних угорців, які проживають у Закарпатті.
Видання зазначає, що суперечка щодо прав меншин була однією з найгостріших проблем в угорсько-українських відносинах протягом останнього десятиліття. Попередні уряди в Будапешті неодноразово стверджували, що зміни в законах про українську мову та освіту нібито обмежили права угорської меншини. Переговори з цього питання вже розпочиналися за попереднього уряду Віктора Орбана, але не привели до укладення остаточної угоди. За словами Мадяра, його уряд зміг завершити цей процес за лічені тижні, при цьому дотримавшись давніх вимог Угорщини щодо захисту меншин.
«За кілька тижнів нам вдалося розв’язати питання, яке уряд Орбана не зміг вирішити за десять років», — сказав прем’єр-міністр.
Після укладення політичної угоди, Угорщина дала згоду на відкриття першого переговорного блоку в процесі вступу України до ЄС. Однак Мадяр підкреслив, що це лише початок, ймовірно, довгого шляху до членства. Як приклад він зазначив, що Чорногорія розпочала переговори про вступ у 2012 році і досі не стала членом ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 «Основи».
Фото: Фейсбук / Péter Magyar
-
Події5 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події5 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Відбудова1 тиждень agoДержава компенсуватиме відновлення лісів на звільнених територіях
-
Події4 дні agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
