Фокус веде онлайн-репортаж щодо подій на Близькому Сході на тлі військової операції Вашингтона та Єрусалима.

13:55. Іран заявляє про удар по школі під час атак США та Ізраїлю. ЗМІ повідомляють, що в провінції Хормозган під час авіаударів США та Ізраїлю було уражено початкову школу для дівчат. За попередніми даними, загинули щонайменше 36 учениць. Рятувальники продовжують розбирати завали – під ними можуть залишатися діти та вчителі.

13:40. Іранська влада погрожує ударами у відповідь не тільки по Ізраїлю, але й по базах США, розташованих на Близькому Сході. Про це повідомляє Al Jazeera з посиланням на високопоставленого чиновника.

Посадовець Ірану назвав американські та ізраїльські військові бази на території інших країн, зокрема у Катарі, ОАЕ та Бахрейні, “законими військовими цілями”. З його слів, США та Ізраїль “розпочали війну, яка матиме довгострокові наслідки”.

Станом на 13:40 відомо, що влада Сирії закриває повітряний простір над своєю країною на 12 годин. У повідомленні Головного управління цивільної авіації Сирії вказано, що такі заходи запроваджені до подальших розпоряджень.

Після атаки на Саудівську Аравію та ОАЕ уряди обох країн повідомили, що долучаються до військової операції США та Ізраїлю. У своїй заяві Ер-Ріяд вказує, що висловлює засудження дій Тегерану та висловив свою солідарність ОАЕ, Катару, ОАЕ, Йорданії та іншим країнам, які постраждали від атак Ірану.

“Королівство Саудівська Аравія рішуче засуджує й у найсильніших формулюваннях відкидає підступну іранську агресію та кричуще порушення суверенітету Об’єднаних Арабських Еміратів, Королівства Бахрейн, Держави Катар, Держави Кувейт і Хашимітського Королівства Йорданія, підтверджуючи свою повну солідарність і підтримку братніх держав та заявляючи про готовність надати всі свої можливості для сприяння їм у вжитті будь-яких заходів, а також застерігаючи про тяжкі наслідки подальшого порушення суверенітету держав і принципів міжнародного права”, — йдеться в заяві МЗС королівства.

12:10. У РФ відреагували на атаку по Ірану. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв почав розповідати про історію США та Ірану, проводячи недоречні історичні паралелі.

11:25. В Катарі, ОАЕ, Бахрейні та Саудівській Аравії пролунали вибухи після пуску Іраном ракет. За інформацією ЗМІ, пуски балістичних ракет та ударних БПЛА були здійснені по територіям країн, де дислокуються американські військові

10:40. Іран атакує Ізраїль балістикою та готується “дати рішучу відповідь”. Як повідомляє державне телебачення в Тегерані, режим аятол готується помститися Ізраїлю. Пресслужба ЦАХАЛ зазначила, що в кількох регіонах Ізраїлю оголошено повітряну тривогу через фіксацію пусків швидкісних цілей. Місцевим надіслали повідомлення про загрозу балістичних ударів з проханням перейти в бомбосховища.

09:50. Президент Дональд Трамп підтвердив, що США почали масштабну атаку на Іран. Очільник Білого Дому назвав керівництво Ісламської Республіки “групою жахливих людей, дії котрих становлять небезпеку для Сполучених Штатів”.

09:20. Ізраїль атакував об’єкти в Ірані. За повідомленням ЗМІ, серії вибухів пролунали в Тегерані та Ісфахані. Згодом міністр оборони Ізраїлю Ізраель Кац згодом підтвердив, що його країна завдала превентивного удару по Ірану, щоб “усунути загрози для держави Ізраїль”.

Раніше Фокус розповідав про реакцію України на операцію “Левовий рик”. Очільник МЗС Андрій Сибіга повідомив, що Київ підтримує народ Ірану, але не політичний режим цієї країни.

Згодом стало відомо, що ЦАХАЛ намагався ліквідувати Алі Хаменеї та президента Пезешкіана. Журналіст Барак Равід вказує, що США зосереджені на знищенні ракетної програми та пускових установок Ірану, а Ізраїль — на фізичній ліквідації найвищого керівництва Ісламської Республіки.

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові, крім того, цитування перекладів матеріалів іноземних ЗМІ можливе лише за умови гіперпосилання на сайт ukrinform.ua та на сайт іноземного ЗМІ. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди “ukrinform.ua”. Матеріали з позначкою «Реклама» або з дисклеймером: “Матеріал розміщено згідно з частиною 3 статті 9 Закону України “Про рекламу” № 270/96-ВР від 03.07.1996 та Закону України “Про медіа” № 2849-IX від 31.03.2023 та на підставі Договору/рахунка.

Cуб’єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-01421.

© 2015-2026 Укрінформ. Усі права застережені.

Василь народився 14 січня 1997 року у місті Бережани на Тернопільщині. Навчався у Бережанській школі №3, яка сьогодні названа ім’ям Героя України Віталія Скакуна.

– Василь був активною, допитливою дитиною. Змалку захоплювався спортом. Любив грати у футбол, волейбол із друзями. А вже у старших класах зацікавився пауерліфтингом. Їздив на змагання, здобував нагороди. Син із дитинства був дуже наполегливий і вмів досягати поставленої мети, ніколи не відступав, – розповідає батько, нині майор запасу Олег Ярославович, який 20 років служив у поліції.  

Після закінчення школи Василь вирішив продовжити справу тата і вступив до Національної академії внутрішніх справ. Він навчався на юридичному факультеті у філії закладу в Івано-Франківську. У 2018 році розпочав працювати слідчим в Підгаєцькому відділенні поліції, з 2021 року перейшов на посаду дізнавача відділу поліції у Бережанах. 

– Син добре справлявся з роботою, адже мав відповідну освіту, знання і сумлінно ставився до своїх обов’язків. Його цінувало керівництво, неодноразово нагороджували грамотами, – додає Олег Ярославович.

Василь виріс у багатодітній родині. Сестри Ольга і Тетяна та брат Остап завжди були для нього надійною підтримкою.  

– У нас надзвичайно дружна родина. Ми з братами і сестрою завжди підтримували одне одного, захищали, заступалися, якщо було потрібно. Любили збиратися вдома всі разом, особливо, коли подорослішали і роз’їхалися з батьківського дому, – розповідає сестра Ольга.

Коли почалася повномасштабна війна, батько Василя та чоловік Ольги стали на захист України. У 2024 році Олег Ярославович демобілізувався через стан здоров’я. Влітку цього ж року Василь повідомив рідним, що вирішив йти служити у стрілецький батальйон, який формували з поліцейських.  

– Я з повагою поставився до синового рішення, коли він розповів про свій намір. Василь ще з перших днів повномасштабного вторгнення потроху купував собі військове спорядження. Я був переконаний, що війна довго не триватиме. А він казав мені: “Тату, ми ще всі підемо воювати. Звісно, краще хай не згодиться. Але якщо стане потрібно, то в мене воно буде”, – пригадує батько.

Під час бойового злагодження стрілецького батальйону поліції Тернопільщини Василя і двох його побратимів відрядили до 414-ї окремої бригади безпілотних систем, відомої як “Птахи Мадяра”.  

– Син добре розбирався у техніці, комп’ютерах, тому він почав вчитися на оператора дронів. Йому ця справа подобалася, він проходив різні курси і вдосконалював навички. У березні Василь із двома побратимами повернувся ненадовго у стрілецький батальйон. Але через пару тижнів їх знову забрали до себе “Птахи Мадяра”, – згадує Олег Ярославович.

У підрозділі Василь займався аеророзвідкою, підтримкою бойових груп ударних FPV-дронів, коригував вогонь артилерії, забезпечуючи знищення техніки та особового складу противника. І хлопець, і його рідні з нетерпінням чекали травня, коли була запланована його перша відпустка. Але боєць так і не зміг обійняти найдорожчих людей. 23 квітня у районі села Зелений Кут Волноваського району на Донеччині, повертаючись із бойового завдання, разом із побратимами він потрапив під ворожий удар FPV-дронами. 

– Я намагався зателефонувати синові ввечері того дня, але він не брав слухавку. Я подумав, можливо, втомлений і не може розмовляти. Був переконаний, що він згодом перетелефонує, – згадує батько.  

Уже наступного дня родині повідомили трагічну звістку: Василь загинув, опинившись у епіцентрі ураження дрона. Побратими не встигли врятувати його із палаючого авто через повторний удар безпілотника.   

Колеги з обласного управління поліції попрощалися з полеглим захисником на Майдані Волі у Тернополі. Воїна поховали на кладовищі села Рай поблизу Бережан.  

Василя посмертно нагородили орденом “За мужність” III ступеня, а також присвоїли йому звання “Почесний громадянин міста Бережани”. Рідні військовослужбовця створили петицію з проханням присвоїти йому звання Героя України. 

– Мій брат прийняв свідоме рішення – стати на захист України. Самовіддано і відповідально виконував бойові завдання. Він віддав найдорожче – своє молоде життя, аби московська орда не топтала нашу землю, – говорить сестра Ольга.  

У Василя залишилися батьки, сестри Ольга і Тетяна, брат Остап.  

Світла пам’ять і честь Герою! 

Юлія Томчишин 

Фото з сімейного архіву та Нацполіції

Підготовлено Українським інститутом національної пам’яті спільно з Українським національним агентством Укрінформ та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform