Вночі 16 вересня Сили спеціальних операцій Збройних сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали удару по Саратовському нафтопереробному заводу.

Про це йдеться в щорічному звіті Коаліції проти касетних боєприпасів (Cluster Munition Coalition, CMC), передає Укрінформ із посиланням на RFІ. 

За даними СМС, Росія «широко» використовувала ці заборонені снаряди з першого дня війни, в Україні кількість жертв від касетних боєприпасів за рік є найбільшою у світі. 

У 2024 році у світі зареєстровано 314 жертв цих бомб, із них 193 — це українці.

Загалом від початку повномасштабної війни в Україні зареєстровано понад 1200 жертв касетних бомб, більшість припадає на 2022 рік. Проте ця цифра, без сумніву, значно занижена, оскільки лише минулого року Україна зазнала близько 40 атак касетними боєприпасами, кількість жертв яких не була вказана, зазначається у звіті.

Касетні боєприпаси запускають із літаків або артилерії. Вибухаючи в повітрі, снаряд розкидає менші бомби на великій площі. Вони становлять постійну загрозу, оскільки багато з них не вибухають при ударі і можуть здетонувати через роки. 

Ні Росія, ні Україна не належать до 112 держав, які є учасницями Конвенції про касетні боєприпаси 2008 року, яка забороняє використання, передачу, виробництво та зберігання касетних бомб. До конвенції також не приєдналися М’янма та Сирія, де у 2024 році теж зафіксували атаки із застосуванням касетних боєприпасів.

Сполучені Штати, які також не є учасниками договору, у 2023 році передали касетні боєприпаси Україні.

Того ж року тодішній речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі зазначив, що Україна використовує касетні боєприпаси «ефективно» та «коректно», адже удари завдавалися по військових об’єктах глибоко на окупованих РФ українських територіях.

Як повідомляв Укрінформ, станом на червень 2025 року в Україні зафіксували майже 6000 випадків застосування Росією касетних боєприпасів.

Фото: Human Rights Watch

Оборонний кластер Brave1 провів фінальні випробування ударних дронів-камікадзе з дальністю ураження понад 40 км; незабаром вироби будуть використовуватися на полі бою.

Про це у Телеграмі повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає Укрінформ.

«Ударні дрони-камікадзе з дальністю 40+ км, здатні долати РЕБ, — це новий рівень ураження ворога далеко за лінією фронту. Brave1 провів фінальні випробування таких рішень. Завдяки сприянню Brave1 і зворотному зв’язку від військових виробники змогли розробити максимально ефективні технології, які вже зовсім скоро використають на лінії фронту», – йдеться у повідомленні.

Попереду — бойові випробування, після чого буде прискорено масове застосування ударних дронів-камікадзе на полі бою.

Федоров підкреслив, що ударні дрони стають дешевим і практичним рішенням для фронту — доступні у виробництві та легко масштабуються. Вони допомагають досягти точних ударів на відстанях 40, 50 і навіть більше кілометрів.

Читайте також: Міноборони визначатиме критично важливими підприємства ОПК

Як повідомлялося, внаслідок операції Головного управління розвідки Міністерства оборони України 12 вересня дронами-камікадзе був атакований НПЗ «Башнафта-Новойл» у столиці республіки Башкортостан місті Уфа.

Фото: Телеграм / Михайло Федоров