Про це повідомив у Телеграмі начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін, передає Укрінформ.

“Цей форум – важлива подія для нашого регіону. Вперше ми зібрали на одному майданчику державу, громади та міжнародних партнерів, аби разом говорити не лише про виклики, а й про конкретні шляхи відновлення півдня. Перші результати цієї роботи ми побачимо вже незабаром”, – зазначив Прокудін.

За його словами, Херсонщина залишається південною фортецею. 70% наших міст і сіл досі під окупацією. Звільнені громади – під щоденними обстрілами. З початку року ворог обстріляв нас майже 20 тисяч разів. Через це зруйновані тисячі будинків, сотні шкіл та лікарень.

“Але сьогодні нам потрібні інвестиції не лише в інфраструктуру, а й у втілення ідей, що дадуть можливість відновити життя і повернути жителів області. Це можливо завдяки спільним зусиллям держави та міжнародних партнерів. Для цього вже сформований середньостроковий план розвитку Херсонщини на 2026–2028 роки. Це конкретні проєкти, що охоплюють освіту, медицину, житло, транспорт, відновлення інфраструктури – загалом 9 напрямків. Загальний обсяг інвестицій становить ₴217 мільйонів”, – наголосив Прокудін.

Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині за добу через атаки РФ – двоє загиблих, п’ятеро поранених.

Фото: скриншот із відео

Про це у Телеграмі повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, передає Укрінформ.

Він наголосив, що Національна установа розвитку (НУР) – це державна спеціалізована інституція зі статусом “банку банків” та чітким мандатом на відновлення й структурну трансформацію економіки. Її головна місія – реалізація програм кредитування для відбудови країни.

Закон передбачає подолання проблем із фінансуванням релокованого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах, бізнесу внутрішньо переміщених осіб, а також проєктів з підвищеним рівнем ризику.

Також документ створює механізми залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти.

Підтримка передусім надаватиметься малому та середньому підприємництву, яке опинилося у складних умовах, але має потенціал для відновлення та розвитку.

Окремо передбачено можливість підтримки інших категорій осіб, у тому числі фізичних, які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах.

Крім того, закон містить положення, які запускають програму страхування воєнних ризиків у прифронтових регіонах, про що давно просять бізнес і громадяни.

За повідомленням народного депутата Ярослава Железняка з фракції “Голос”, за законопроєкт проголосували 280 народних депутатів.

Як повідомляв Укрінформ, у першому читанні законопроєкт був ухвалений 18 червня 2024 року.