Події
Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році
Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.
«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.
Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.
Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.
Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.
«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.
Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.
Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.
Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.
Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.
Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.
Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.
Фото: CNN
У кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку вдруге відбувся хоровий собор, присвячений українській хоровій культурі та 275-річчю від дня народження композитора Дмитра Бортнянського.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Луцька міськрада.
«У кафедральному соборі Святої Трійці відбувся Другий Луцький хоровий собор. Мистецька подія об’єднала українські хорові колективи та поціновувачів духовної музики», – йдеться у повідомленні.
У концерті взяли участь місцеві хорові колективи Gloria, «Аксіос», Credo» та «Оранта», а також київський камерний хор «Київ» під керівництвом Миколи Гобдича.
Особливістю заходу стало антифонне виконання: хори, розташовані в різних частинах собору, почергово вступали в музичний діалог, а потім об’єднувалися в багатоголосе звучання.
Програма охоплювала українську хорову класику та духовну музику – від XVII століття до сучасності.
Проєкт започаткували торік. Його автор – керівник архієрейського хору «Оранта» Василь Мойсіюк.
Як повідомляв Укрінформ, Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка продовжує створення віртуального музею в межах проєкту «Голоси, що звучатимуть знову».
12 жовтня в Університеті Байройта, Німеччина, відкриється фотовиставка Documenting Crimea: Cultural Heritage Through Open Knowledge. Вона розповідатиме про Крим – його природу, культуру та людей, для яких півострів є історичною батьківщиною.
Про це повідомляє у Фейсбуці представництво Президента у Криму, передає Укрінформ.
Зазначається, що експозиція налічує понад 40 фотографій із Wikimedia Commons та особистих сімейних архівів. На них показано Крим таким, яким його бачать і пам’ятають його мешканці: унікальна природа, культурні пам’ятки, традиції та життя корінних народів України — кримських татар, караїмів і кримчаків.
Фотографії супроводжуватимуться публікаціями з поясненнями та додатковою інформацією, підготовленими науковцями й представниками спільнот.
Фотоекспозиції можна буде побачити до 27 жовтня.
Виставку організовує Мар’яна Сеньків, кандидатка географічних наук, доцентка, стипендіатка програми DAAD на кафедрі географії Університету Байройта, спільно з ГО «Вікімедіа Україна».
Раніше Укрінформ повідомляв, що у Києві відбулася мистецька виставка «Тінь від води» до 11-ї річниці спротиву окупації Криму.
Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
У столиці Ісландії Рейк’явіку під час щорічної асамблеї «Арктичного кола» відбувся показ документального фільму про українських полярників «Воїни науки» із прямим включенням з Антарктики.
Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.
Стрічка була знята у 2024 році у трьох основних локаціях – на станції «Академік Вернадський», криголамі «Ноосфера» та на фронті. Вона розповідає не лише про роботу українських експедицій в Антарктиці, а й про «бойових пінгвінів» – полярників, які стали на захист України.
На «Арктичному колі» картину представив її автор, журналіст українського іномовлення Геннадій Куркін.
Зокрема, він відзначив, що це можливість ще раз розповісти міжнародній аудиторії про вчених, які попри все продовжують безперервні дослідження в Антарктиці, та їхніх побратимів на фронті, які боронять Україну та її можливість мати власну науку.
Як зауважили у НАНЦ, з іншого кінця планети до події онлайн долучилася очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.
Під час включення вона розповіла про дослідження та побут українських полярників на станції «Академік Вернадський» й відповіла на запитання глядачів. Окрім того, Ганчук показала пінгвінів, які живуть прямо біля станції, від чого, як зазначається, зал був у захваті.
Також у показі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні Фрідрік Йонссон.
«Для НАНЦ цей захід є досить знаковим, адже цьогоріч українські вчені отримали унікальну можливість проводити дослідження в Арктиці на польській станції «Хорнсунн». У перспективі ми прагнемо мати власну арктичну базу. Тож це чудова нагода більше розповісти арктичній спільноті про Україну – високий рівень наших досліджень в Антарктиці та щоденну боротьбу за рідну землю», – зауважили полярники.
Вони також нагадали, що фільм «Воїни науки» доступний для перегляду українською та англійською мовами на Ютуб-каналах «Дім» та UATV.English.
«Арктичне коло» – міжнародна платформа для діалогу про майбутнє Арктики та планети. Її щорічна асамблея об’єднує політичних лідерів, науковців, представників корінних народів, бізнесу та міжнародних організацій. Серед ключових тем програми – зміна клімату, наукова співпраця, безпека, енергетика, судноплавство та розвиток північних громад.
Як повідомляв Укрінформ, Національний антарктичний науковий центр оголосив конкурс на розробку шеврона для українських полярників, які вирушать в експедицію до Антарктики.
Фото: Національний антарктичний науковий центр, Facebook
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство7 днів ago
Одещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень ago
ДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)