Події
Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році
Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.
«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.
Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.
Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.
Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.
«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.
Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.
Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.
Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.
Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.
Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.
Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.
Фото: CNN
Події
У Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
У Києві завершили зйомки фільму «Місто» режисера Станіслава Битюцького – сучасної кіноадаптації роману Валер’яна Підмогильного.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
«Стрічку фільмували 20 днів на центральних вулицях Києва, на фестивалях електронної музики та кіностудії ім. Олександра Довженка», – йдеться у повідомленні.
Події роману перенесені у фільмі на 100 років уперед – у сьогодення. Російсько-українська війна триває вже четвертий рік. Київ далекий від святковості. Тут немає феєрверків, немає радісних натовпів – це місто, де кожен носить у собі власну травму і намагається по-своєму зцілитися. Молодь шукає у цьому себе.
«Місто» стане повнометражним дебютом для режисера й кінознавця Битюцького, який є володарем премії за кращий фільм на фестивалі короткометражних фільмів (KISFF) та переможцем премії «Кіноколо» за найкращий короткометражний фільм 2020 року. Він учасник однієї з найбільш престижних європейських сценарних майстерень LIM|Less is More (Франція), де серед його наставників були співсценаристи Ларса фон Трієра та Паоло Соррентіно.
Головну роль Степана Радченка зіграв молодий актор Театру на Лівому Березі Дніпра Максим Рягін («Кохання та полум’я»). Жіночі ролі втілила молода генерація акторок: Зосю зіграла Марія Ковальова (вистава «Троянство»), Надійку – Яна Колодійчук, а Риту – Анастасія Малахова.
Премʼєра «Міста» запланована на 2027 рік.
Як повідомляв Укрінформ, фільм «Демони» режисерки Наталки Ворожбит, у якому свою останню роль зіграла Руслана Писанка, покажуть на 79-у кінофестивалі в Локарно.
Фото: Українська кіноакадемія
Події
Театральний фестиваль-премія «ГРА» оголосив фіналістів
Вистави із шести міст змагатимуться у фіналі VIII Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА».
Про це повідомили організатори у пресрелізі, наданому Укрінформу.
У шортліст потрапили 14 вистав від 13 театрів, серед яких 11 державних та 3 незалежні. Це постановки з Києва, Львова, Івано-Франківська, Вінниці, Рівного та Хмельницького.
Серед фіналістів фестивалю-премії «ГРА», як і в попередні роки, – Національний театр ім. Марії Заньковецької, Львівський театр ім. Лесі Українки, Національна оперета України, Національний театр ім. Івана Франка, Київський театр «Золоті ворота» та Івано-Франківський національний театр ім. Івана Франка.
Директор фестивалю-премії «ГРА» Богдан Струтинський зазначив, що цього року потрапили в шортліст п’ять нових колективів: Хмельницький театр ім. М. Старицького, Львівський театр «Лава», INSHA Dance Company з Києва, Національний будинок музики та Вінницький театр ім. М. К. Садовського.
«Це означає, що український театр не лише зберігає своїх лідерів, а й постійно оновлюється, відкриває нові творчі команди й нові імена на театральній мапі України», – заявив Струтинський.
У листопаді вистави з шортліста наживо переглянуть члени міжнародного журі та визначать лауреатів у семи загальних та восьми індивідуальних номінаціях.

Загалом на участь у VIII Фестивалі-премії «ГРА» було подано 92 заявки від театрів із 22 міст України. У лонгліст увійшли 34 вистави від колективів із 10 міст. Щоб визначити фіналістів, експертна рада переглядала постановки наживо впродовж трьох місяців.
Шортліст Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА – 2026»:
За найкращу драматичну виставу великої сцени:
1. «Кассандра» (Вінницький обласний український академічний музично-драматичний театр ім. М. К. Садовського);
2. «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької).
За найкращу драматичну виставу камерної сцени (до 150 глядачів):
1. «Brecht.Cabarett» (Київський академічний театр «Золоті ворота»);
2. «Медея» (Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).
За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу:
1. «Місяць» (Київський національний академічний театр оперети);
2. «Реквієм» (Національний будинок музики в копродукції з Національним академічним драматичним театром ім. Івана Франка).
За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру:
1. «Біла тінь» (Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
2. «ЕскапістіКо» (INSHA Dance Company, м. Київ).
За найкращу виставу на перетині мистецького синтезу і жанрів та перформативних форм:
1. «LOVE IS» (Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр);
2. «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (Український малий драматичний театр).
За найкращу виставу для дітей, підлітків та сімейного перегляду:
1. «Sex education. Дівоча версія» (Незалежний театр «Лава», м. Львів);
2. «Перший урок» (Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького).
За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни:
1. «Енеїда» (Театр Ветеранів, м. Київ);
2. «Пенелопея» (Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки).
Як повідомлялося, у Чернівцях наприкінці червня вперше провели фестиваль вуличного театру TRALKA FEST.
Фото надали організатори, НСТДУ
Події
Деякі цінні експонати з музеїв Харківщини неможливо евакуювати
У деяких музейних установах Харківської області залишаються цінні експонати, оскільки вони можуть бути пошкоджені під час евакуації.
Про це йдеться в репортажі Укрінформу про початок консерваційних робіт на будівлі художнього музею, який у червні зазнав удару “Шахеда”.
“Є ті об’єкти культурної спадщини, навіть першої черги, які навіть чіпати не можна. Тому що при транспортуванні є дуже великі ризики їх пошкодження. Вони у нас зберігаються – не буду вказувати, де. Якби в тих будівлях, де вони зберігаються, були передбачені повноцінні бомбосховища, звичайно, ми би їх спустили. Але їх немає”, – розповів начальник Харківської обласної військової адміністрації Синєгубов.
За його словами, область має проєкт сховища саме для музейних предметів – на базі Харківського фахового вищого художнього коледжу. Однак немає певності, що цей проєкт профінансує держава чи країни-партнери.
“Сховище дозволить зберегти музейні предмети, евакуація яких поки неможлива. Для реалізації проєкту розраховуємо на виділення державної субвенції. Попередня кошторисна вартість – 250 мільйонів гривень. Ми вже направили листи до уряду з такою пропозицією. Звичайно, обмежене фінансування – ми все розуміємо. Далі, можливо, будемо долучати міжнародних партнерів до реалізації цього проєкту. Однак на першому місці у нас діти – підземні школи, дитячі садочки”, – зазначив керівник ОВА.
Відновлювати будівлю художнього музею в умовах, коли Харків майже щодня зазнає обстрілів, не будуть.
“Дуже важке питання. Ми зараз не говоримо про відновлення – потрібно зберегти те, що є. Далі будемо розробляти проєкт, розуміти, скільки буде коштувати повне відновлення цієї будівлі, чи можна її відновити у тому вигляді, в якому вона перебувала до ворожого ураження. Після цього будемо дивитися, де шукати гроші. Звичайно, на першому етапі це державний і місцевий бюджети, далі – можливо, міжнародних партнерів залучимо, але це вже після завершення бойових дій або війни”, – сказав Синєгубов.
На запитання, чи шукатимуть тимчасове приміщення для роботи музею в якомусь хоча б обмеженому форматі, керівник обладміністрації відповів: “Залишається ще більше 10 тисяч об’єктів (з колекції, які вивезли з будівлі, але ще не евакуювали з Харкова, – ред.). І кожен із них представляє культурну спадщину – Харківщини перш за все. Будемо думати, яким чином забезпечити навіть в умовах війни функціонування, щоби наші люди мали доступ до цих об’єктів”.
Як повідомлялося, 14 червня російські загарбники вдарили дронами по двох районах Харкова. Постраждали шестеро людей, зокрема немовля.
У будівлі художнього музею в центрі міста внаслідок влучання БпЛА сталася пожежа на площі 1200 квадратних метрів. Допомагали рятувати картини не тільки працівники екстрених служб, а й журналісти, перехожі та міський голова.
Внаслідок пожежі були пошкоджені близько тисячі картин, переважно радянського періоду, повідомляли в обласній адміністрації та Міністерстві культури. Однак станом на 11 липня йдеться про пошкодження близько 200 об’єктів культурної спадщини, з них можуть бути втрачені 30-50 предметів.
Будівля музею, яка була зведена у 1912-1914 рр. і є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень.
10 липня на об’єкті розпочали протиаварійні та консерваційні роботи. Їх виконують співробітники ДСНС.
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
-
Одеса5 днів agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Події1 тиждень agoЩе один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»
