Події
Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році
Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.
«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.
Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.
Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.
Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.
«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.
Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.
Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.
Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.
Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.
Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.
Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.
Фото: CNN
Для Музею писанкового розпису, що працює у Коломиї, придбали 11-ту срібну монету, створену у формі української писанки в Канаді.
Про це кореспондентці Укрінформу розповіла завідувачка Музею писанкового розпису Оксана Ясінська.
«Щороку у Канаді випускають срібні монети у вигляді української писанки. Цього року для нашого музею амбасадорка української культури у світі Марія Рипан вже придбали 11-ту таку монету. Вона цю традицію не порушила, але монету ще не привезла. Десять попередніх у нас вже представлені», – зазначила Оксана Ясінська.
За її словами, на цій монеті-писанці зображена рослинна композиція, яку створила канадська писанкарка українського походження Наталія Кіт. Дизайн присвячено оновленню природи навесні.
Ясінська зауважила, що колекцію Музею писанкового розпису упродовж року поповнили більше 200 нових експонатів. Серед них є писанки литовських, чеських, польських та українських майстрів. Також торік Музею подарували писанку, яку на фронті створив майстер-воїн Олег Кіращук. Нині Музей писанкового розпису представляє виставку відомої писанкарки та дослідниці зі Львова Віри Манько. В експозиції – 700 писанок, які презентують усі регіони України.
Збірка Музею писанкового розпису налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та 35 країн світу. Найдавнішою в музейній колекції вважають писанку на гусячому яйці, написану природними матеріалами понад 500 років тому.
Як повідомляло агентство, Канада випустила срібну монету у формі української писанки.
Перше фото: Royal Canadian Mint / Monnaie royale canadienne
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури, зустріч відбулась у рамках міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості», яка відбулась у Львові.
«Ми вдячні Швеції за постійну підтримку та участь в Альянсі культурної стійкості. Культура є питанням глобальної безпеки, і для України надзвичайно важливо мати партнерів, готових діяти разом», – зазначила Бережна.
Сторони підтвердили зацікавленість у розвитку стратегічного партнерства у сферах захисту культурної спадщини, стійкості та відновлення в межах Альянсу культурної стійкості, а також домовилися продовжити діалог і координацію спільних ініціатив у підготовці до Конференції з питань відновлення України (URC2026).
«Наша співпраця – це не лише допомога Україні, а й взаємне навчання. Швеція отримує цінний досвід від української стійкості та збереження нормального життя, а Україна готова ділитися експертизою у культурній та цивільній сфері», – зазначила Лільєстранд.
Як повідомляв Укрінформ, Бережна зустрілася з міністеркою науки та культури Фінляндії Марі-Лееною Талвітіє та міністром культури Молдови Крістіаном Жарданом у межах міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості» у Львові.
Фото: Мінкульт
Асоціація «Дивись українське» в межах восьмого міжнародного кіномарафону Culture vs war провела загалом 102 події у 23 країнах, що стало наймасштабнішою хвилею культурної дипломатії за час існування проєкту.
Про це асоціація повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Ідеться про кінопокази, фотовиставки, дискусії та міждисциплінарні мистецькі заходи.
Марафон був приурочений до четвертих роковин повномасштабного російського вторгнення. Тривав він з 10 лютого по 31 березня.
У межах заходу відбулися покази стрічок «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова (реставрація), «Ти – Космос» Павла Острікова, «Паляниця» Юлії Большинської та Кадіма Тарасова, «Культура vs війна» Кадіма Тарасова, «Яса» Сергія Маслобойщикова, «Сімейний альбом» Марини Ткачук, «Втомлені» Юрія Дуная, «Ярослав Мудрий – тесть Європи» Олесі Ногіної та інших.
Водночас у барселонському Центрі митців Грасії, відомому як «каталонський Монмартр», пройшла фотовиставка проєкту «Спроможні». У віденському військово-історичному музеї (Heeresgeschichtliches Museum Wien) відкрилася фотовиставка «Культура vs війна».
Як повідомлялося, марафони Culture vs war – це серія скоординованих показів фільмів, а також культурно-мистецьких заходів, які проводяться за кордоном до важливих для України дат. Асоціація «Дивись українське!» реалізує цю ініціативу у співпраці з МЗС України.
Фото: Дивись українське, Facebook
-
Суспільство1 тиждень agoТрохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси
-
Політика7 днів agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Усі новини1 тиждень agoперед тим, як з’їсти здобич, рисі роблять щось дивне (фото)
-
Усі новини6 днів agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Війна1 тиждень agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» вже зібрав у прокаті понад ₴21,5 мільйона
-
Політика1 тиждень agoВибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги