Події
Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році
Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.
«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.
Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.
Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.
Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.
«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.
Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.
Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.
Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.
Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.
Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.
Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.
Фото: CNN
Події
У Києві 17 березня відбудеться вручення премії Параджанова
У Києві у вівторок, 17 березня, відбудеться вручення щорічної премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова за найкращі повнометражні фільми-дебюти 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це НСКУ повідомляє у Фейсбуці.
Премія запроваджена рішенням правління НСКУ з нагоди відзначення 100-річчя з дня народження видатного майстра українського та світового кінематографа і проводиться за підтримки Міністерства культури України та Державного агентства України з питань кіно.
Цьогоріч оргкомітет премії запровадив нову номінацію «За доблесть» в якій представлені роботи кінематографістів, які боронять Україну в лавах Збройних сил України.
Церемонія вручення премії відбудеться в Червоній залі Будинку кіно о 18.00. Вхід вільний.
Як повідомляв Укрінформ, у січні Національна спілка кінематографістів України оголосила прийом робіт кандидатів на здобуття щорічної премії НСКУ імені Параджанова.
Події
В Україні формується традиція комбатантської літератури
Сучасна українська поезія стає «поезією свідчення», яка фіксує реальний досвід війни, допомагає зберегти пам’ять про побратимів і передає унікальний досвід України у боротьбі за свободу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила поетка, бойова медикиня та розвідниця, лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка Ярина Чорногуз.
“У своїх трьох поетичних збірках, особливо в другій і третій, те, що я пишу, – це, напевно, поезія свідчення. Поезія свідчення мене як солдата, яка була майже на всіх ділянках фронту, пройшла зі своїм підрозділом багато бойових операцій, бачила втрати і те, як війна змінює сприйняття базових речей – смерті, любові, втрати. Поезія допомагає зберегти пам’ять про побратимів, бойовий досвід, досвід боротьби за свободу”, – зазначила Чорногуз.
Поетка додала, що фронтова українська поезія викликає значний інтерес за кордоном. За її словами, під час виступів у європейських країнах іноземна авдиторія сприймає українські поетичні тексти про війну як глибоку і важливу літературу.
«Для іноземців українська фронтова поезія – це дуже сильна література, бо вона говорить про реальний досвід боротьби за свободу. У мирний час поезія для багатьох є нішовим жанром, але тексти, написані під час війни, вони відчувають набагато гостріше та глибше”, – пояснила Чорногуз.
Поетка зауважила, що в Україні формується традиція комбатантської літератури, і переконана в особливій важливості такої творчості. Новели, поезії, щоденники захисників України сприяють усвідомленню деталей, життя на фронті, глибокої суті боротьби українців.
“Я завжди заохочую всіх ветеранів, і тих, хто повернувся з полону, писати й лишати свідчення про те, що вони пережили. Це тотальний досвід боротьби за свободу, якого не має жодна інша держава в сучасному світі. Дуже важливо, аби військові писали, фіксували свій досвід і лишали свідчення. Передусім для збереження культури боротьби за демократію у світі”, – зазначила Ярина Чорногуз.
Лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка наголосила, що повномасштабна війна змінила українське мистецтво і зробила його більш зрілим та відвертим.
“Українське мистецтво стало дорослішим і свідомішим, відійшло від постколоніальних наративів, які були до війни… Українська поезія почала говорити власним голосом. Мова поезії стала прямою і щирою, піднімає теми, які раніше через постколоніальний бекграунд замовчували – про травму, тілесність, любов”, – наголосила Чорногуз.
Захисниця України привернула увагу до питання повернення військових та готовність суспільства ставитися до їхнього досвіду з розумінням.
“Стереотип про те, що військові повертаються неадекватними, – це російська пропаганда. Дуже часто люди після фронту стають навпаки дуже вразливими і потребують чутливості з боку суспільства. Цивільні мають бути готовими приймати ветеранів, слухати їх і проявляти емпатію, брати на роботу, працювати пліч-о-пліч в одному колективі”, – наголосила Чорногуз.
За словами бойової медикині, розвідниці та операторки БПЛА, фронтовий досвід формує нове розуміння світу і змушує по-іншому осмислювати речі, про які йдеться у філософії та класичній літературі.
“Фронт – це простір, де людина повертається до базового виживання і пізнає світ заново через постійну загрозу життю. Багато речей, про які говорять філософи чи класичні тексти, ти починаєш розуміти по-справжньому саме там”, – зазначила поетка.
Ярина Чорногуз була парамедикинею-волонтеркою у медичному добровольчому батальйоні “Госпітальєри” у 2019 році, з 2020 року служить за контрактом у морській піхоті. Від 2021 року служила бойовою медикинею і розвідницею у 140-у окремому розвідувальному батальйоні морської піхоти. Нині – операторка БПЛА-бомберів і камікадзе у тому ж підрозділі.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Канада випустила срібну монету у формі української писанки
Королівський канадський монетний двір випустив кольорову срібну монету у формі української писанки.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йдеться на сайті Королівського канадського монетного двору.
Зазначається, що монета стала вже одинадцятою срібною «писанкою» у колекції канадського монетного двору й цього разу містить квіткові мотиви.
На реверсі монети нанесені кольорові візерунки, а на аверсі – профіль короля Чарльза ІІІ.

Монета викарбувана із 31,82 г чистого срібла та має номінал у 20 канадських доларів, однак її викупна ціна – майже 300 дол. Загальний наклад монети становить 9,5 тис. штук.
Як повідомляв Укрінформ, це вже друга цьогорічна монета-писанка, яку викарбував Королівський канадський монетний двір. Раніше було презентовано золоту монету номіналом 250 дол. й викупною ціною – майже 18 тис. дол.
Фото: Royal Canadian Mint / Monnaie royale canadienne
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство1 тиждень agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події1 тиждень agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса1 тиждень agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна1 тиждень agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
