Connect with us

Події

Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році

Published

on



Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.

Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.

«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.

Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.

Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.

Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.

«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.

Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.

Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.

Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.

Читайте також: Скандальний роман Рушді продають в Індії після 36-річної заборони

Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.

Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.

Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.

Фото: CNN



Джерело

Події

В урочищі Барвінкова гора встановили збільшені копії знахідок із Більського городища

Published

on



В урочищі Барвінкова гора з’явилося шість точних збільшених копій артефактів, знайдених на Більському городищі на Полтавщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомив директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост у Фейсбуці.

Він зазначив, що деякі з експонованих предметів є справжніми символами Більського городища, за якими впізнають цю пам’ятку. Чому саме ці артефакти обрали для проєкту, невдовзі розкажуть на сторінці заповідника «Більськ».

Корост зауважив, що на виготовлення, перевезення та встановлення скульптур не витрачено жодної бюджетної гривні: усі витрати профінансувала БФ «Меценатська фундація OLOS».

За його словами, це лише перший етап – «на другому етапі реалізації проєкту буде ще цікавіше».

Як повідомлялося, Більське городище – найбільше у Європі укріплене поселення доби раннього залізного віку та унікальний археологічний об’єкт культурної спадщини України.

Читайте також: Бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини

Більський археологічний комплекс розташований на височині в межиріччі р. Ворскла та р. Суха Грунь переважно в межах Полтавщини, частина пам’ятки знаходиться в Охтирському районі Сумської області.

Археологічні дослідження підтверджують, що за скіфської доби на цій території існував політичний, економічний і культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського Лісостепу. Городище ототожнюється вченими з протомістом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот.



Джерело

Continue Reading

Події

Помер лауреат Шевченківської премії та франкознавець Роман Горак

Published

on



На Львівщині помер український письменник, лауреат Шевченківської премії та дослідник творчості Івана Франка Роман Горак.

Про це у Телеграмі повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький, передає Укрінформ. 

“З великим сумом дізнався, що відійшов у вічність Роман Дмитрович Горак. Лауреат Шевченківської премії, автор численних досліджень, присвячених українській літературі, зокрема постаті Івана Франка”, – йдеться у повідомленні. 

Упродовж багатьох років Роман Горак очолював Дім Франка у Львові й зробив великий внесок у розвиток української культури.

“Щирі співчуття родині, колегам, шанувальникам. Світла памʼять світлій людині”, – зазначив Козицький. 

Як повідомив у Фейсбуці син Романа Горака Іван, похорон відбудеться 18.11.2025 о 10:00 у храмі Архистратига Михаїла (Львів, вул. Винниченка 22). Чин останнього цілування відбудеться у церкві Благовіщення о 13:30 (м. Городок, вул. Коцюбинського 5). Опісля – поховання на Городоцькому міському кладовищі (м. Городок, вул. Січових Стрільців).

Як повідомляв Укрінформ, помер поет та прозаїк Юрій Тарнавський.

Фото: photo-lviv.in.ua



Джерело

Continue Reading

Події

В Україні оголосили лауреата мистецької премії Малевича

Published

on



Лауреатом мистецької премії імені Казимира Малевича став Станіслав Туріна. Її вручили вперше після п’ятирічної перерви.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Станіслав Туріна є художником, літератором, куратором мистецьких проєктів, волонтером, співзасновником ательєнормально – майстерні для митців із синдромом Дауна та без нього.

Він народився у 1988 році в Макіївці. Живе та працює в Києві.

Станіслав закінчив кафедру скла Львівської Національної академії мистецтв. Працює у техніках скла, графіки, скульптури, вишивки та тексту.

Для нього важливими є теми спільноти, часу, простору, стосунків, мінливості, помилки, мови та слова.

Туріну на премію номінував колектив «Метод Фонд».

Читайте також: Оголосили конкурс на щорічні гранти Президента для молодих митців

Премія Малевича заснована Польським інститутом у Києві в партнерстві з Центром сучасного мистецтва «Замок Уяздовський у Варшаві», її ціль – підтримка українських митців та стала співпраця України й Польщі у сфері сучасного мистецтва.

Премія названа на честь митця Казимира Малевича, який мав польське походження та народився в Києві. Нагорода присуджується раз на два роки українським художникам і художницям віком до 45 років, незалежно від місця проживання.

Цьогоріч до конкурсу вперше змогли долучитися мистецькі об’єднання.

Премія відкрита для представників усіх мистецьких дисциплін – головне, аби їхня творчість вирізнялася якістю, оригінальністю, актуальністю та внеском у розвиток сучасного мистецтва.

До Міжнародного журі премії увійшли:

Ярослав Ґодун – голова журі, директор Польського інституту в Києві, радник-посланник Посольства Республіки Польща в Україні;

Ольга Висоцька – директорка Інституту Адама Міцкевича, культурний менеджер і політолог;

Алевтина Кахідзе – художниця, лавреатка Премії Малевича;

Саша Курмаз – митець, лауреат премії Малевича;

Анна Лазар – директорка Центру сучасного мистецтва Замок Уяздовський, кураторка, авторка текстів, перекладачка;

Данієль Музичук – директор Музею мистецтва у Лодзі, куратор низки мистецьких проєктів;

Олеся Островська-Люта – генеральна директорка «Мистецького Арсеналу»;

Тетяна Філевська – креативна директорка Українського інституту;

Моніка Шевчик – директорка галереї «Арсенал» у Білостоці, історикиня мистецтва, кураторка багатьох вистав.

У 2025 році премія Малевича повернулася через п’ять років після перерви.

Серед попередніх лауреатів: 2008 – Алевтина Кахідзе, 2010 – Стас Волязловський, 2012 – Жанна Кадирова, 2014 – Лада Наконечна, 2016 – Микита Кадан, 2018 – Іван Світличний, 2020 – Саша Курмаз.

Усі вони увійдуть до ради лауреатів та лауреаток, яка має гарантувати безперервність ініціативи.

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії імені Григорія Кочура в 2025 році став Олег Жупанський за переклад з німецької на українську мову збірки поезії Андреаса Гріфіуса «Сльози вітчизни».

Фото: Facebook/Польський інститут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.