Події
Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році
Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.
«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.
Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.
Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.
Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.
«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.
Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.
Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.
Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.
Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.
Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.
Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.
Фото: CNN
У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрилася виставка «Григорій Гавриленко. Нове життя» – перший за майже два десятиліття масштабний проєкт, присвячений творчості одного з найяскравіших українських художників-шістдесятників.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
«Особлива цінність цієї виставки в тому, що вона допомагає побачити Київ не лише через його архітектуру чи історію, а й через людей, які створювали його культурне середовище. Григорій Гавриленко був одним із тих митців, навколо яких гуртувалася творча еліта столиці того часу», – прокоментував заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
У Музеї Ханенків відкрилася виставка «Григорій Гавриленко. Нове життя» / Фото: КМДА
1 / 6
Гавриленко – український художник-шістдесятник, представник київського мистецького середовища другої половини ХХ століття. У своїй творчості він поєднував живопис, графіку, книжкову ілюстрацію та експериментальні художні практики, формуючи власну пластичну мову.
Назва проєкту відсилає до знакової серії ілюстрацій художника до твору Данте «Vita Nova / Нове життя», створеної у 1965 році. Водночас вона символізує повернення творчої спадщини митця до активного культурного та наукового обігу.
Експозиція представляє понад 100 творів Гавриленка з приватної колекції мистецтвознавця та колекціонера Едуарда Димшица. Виставку супроводжує каталог із понад 200 робіт художника – перше сучасне видання такого масштабу, присвячене його творчості.
У межах проєкту також відбудуться публічні події. Зокрема 6 червня запланована кураторська екскурсія Лізавети Герман, 7 червня – екскурсія-розмова Лізавети Герман та Едуарда Димшица, а також концерт піаніста Євгена Громова.
Виставка триватиме до серпня 2026 року.
Організатори проєкту – Музей Ханенків, ГО «Фундація Богдана та Варвари Ханенків» і «Колекція Едуарда Димшица».
Кураторка виставки – Лізавета Герман. Ідея проєкту належить Едуарду Димшицу, який є власником одного з найбільших приватних зібрань творів художника.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка робіт художника та військовослужбовця Олександра Комʼяхова, присвячена 10-й річниці Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
За даними поліції, Генді смертельно поранив ножем син його подруги – 44-річний Майкл Гледхілл. Інцидент стався в середу, 3 червня, в будинку в районі Тарзана в Лос-Анджелесі.
«Після прибуття на місце події поліцейські виявили 81-річного Джеймса Генді на подвір’ї будинку непритомним та з ножовим пораненням у грудях. Потерпілого доставили до місцевої лікарні, де лікарі констатували його смерть», – йдеться у заяві поліції.
Правоохоронці повідомили, що невдовзі після злочину підозрюваний сам здався поліції, заявивши, що «саме його вони шукають».
Згодом Гледхілла заарештували та помістили до місцевого СІЗО за обвинуваченням у вбивстві. Суд визначив заставу в розмірі 2 млн дол.
Джеймс Генді був відомий не лише роллю у фільмі «Топ Ґан: Меверік» (2022), а й появою у стрічці «Лоґан» (2017), де зіграв лікаря, який лікував героя Г’ю Джекмана. У фільмі «Джуманджі» (1995) актор виконав роль дезінсектора.
Як повідомляв Укрінформ, Ніка Райнера – сина відомого голлівудського режисера Роба Райнера та його дружини Мішель – заарештували за підозрою у вбивстві.
Фото: Netflix
Документальний фільм TO DIE TO LIVE української режисерки Юлії Гонтарук увійшов до програми 60-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
“Стрічка TO DIE TO LIVE (колишня назва “Залізна сотня”) — єдина з України увійшла до програми фестивалю. Фільм є спільним виробництвом України, Латвії та Словаччини”, — зауважили у кіноакадемії.
Гонтарук працювала над фільмом 12 років.
Як зазначили у кіноакадемії, “фільм розповідає, як у 2014 році троє українських добровольців воювали на передовій, коли російська війна вперше прийшла на українську землю. Зазнавши втрат і зустрівшись зі смертю віч-на-віч, вони стикаються з новим викликом: як знайти себе у світі, що не змінився? Та щойно здається, що настав крихкий мир і їхнє життя почало налагоджуватися, Росія розпочинає повномасштабне вторгнення, і війна знову кличе їх до бою. TO DIE TO LIVE охоплює 12 років боротьби”.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в межах Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA 9 червня відбудеться українська прем’єра фільму “Тиха повінь” (Silent Flood) режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.
Фото: Українська кіноакадемія
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Усі новини4 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Одеса1 тиждень agoОдесу готують до кругової оборони: роботи завершуються
-
Війна1 тиждень agoПрикордонники за допомогою дрона взяли у полон чотирьох російських військових
-
Політика1 тиждень agoВизнаний депутатом від «Євросолідарності» П’ятигорець заявив про відмову від мандата