Події
Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році
Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.
«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.
Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.
Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.
Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.
«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.
Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.
Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.
Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.
Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.
Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.
Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.
Фото: CNN
У Рівному презентували виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка».
Про це у Телеграмі повідомив секретар Рівненської міської ради, в.о. міського голови Віктор Шакирзян, передає Укрінформ.
«У Рівному відкрили виставку робіт учасників архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка» — важливого для нашої громади проєкту, який покликаний не лише оновити громадський простір, а й зберегти його історичну та культурну цінність», – ідеться у повідомленні.
Як зазначається, за результатами роботи журі перемогу здобув проєкт команди архітекторів під керівництвом Юрія Столярова, який запропонував найбільш цілісне та переконливе бачення майбутнього розвитку цієї території. Друге місце посіла студія архітектури та дизайну КОРА, третє — архітектурне бюро Urbanideas.
У Міському будинку культури вручили дипломи та сертифікати переможцям конкурсу. Також відкрили виставку конкурсних робіт, де всі охочі можуть ознайомитися з представленими концепціями та побачити різні підходи до майбутнього оновлення парку.
Як повідомляла міська рада, загалом на конкурс було подано 24 роботи.
Архітектурний конкурс є одним із етапів ревіталізації «парку Єврейка» у межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину». Проєкт «REHERIT 2.0» впроваджується Центр міської історії / Center for Urban History та Центром «Регіональний розвиток» Агенція економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Повідомлялося, що громадський простір Рівного, відомий як Єврейка, це занедбана зелена ділянка поблизу навчального закладу в центральній частині міста. У минулому тут знаходилися три кладовища — єврейське, православне та епідеміологічне. Найбільшим із них було єврейське, від нього й походить неофіційна та поширена серед рівнян назва місця «Єврейка». Нині містяни переважно використовують цю ділянку як транзитний простір, місце для прогулянок, короткочасного відпочинку та занять велоспортом. Разом з тим поміж дерев та стежок неохайного парку продовжують перебувати залишки надгробкових каменів, нагадуючи про історію цього простору.
У проєкті REHERIT 2.0 прагнуть змінити ставлення до цього місця, переосмислити його бачення та роль, перетворити на безпечний простір пам’яті, діалогу й співтворення. Архітектурний конкурс мав допомогти знайти інноваційні, чутливі до історичного контексту та соціально відповідальні рішення, які поєднають збереження пам’яті, природоорієнтованість та принципи соціальної взаємодії.
Преміальний фонд Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурс на кращу проєктну пропозицію ревіталізації території парку «Єврейка» у Рівному складав: 1 премія – 250 тис. гривень, 2 премія – 150 тис. гривень, 3 премія – 100 тис. гривень.
Як повідомляв Укрінформ, у Рівному з’явився сквер імені загиблого воїна, волонтера та громадського активіста Віктора Суходольського – він загинув 16 червня 2023 року поблизу П’ятихаток на Запоріжжі.
Фото: Рівенська міськрада
Під час загальноєвропейського музичного марафону ARTE: EuroPiano («Найкрасивіші фортепіанні концерти з усієї Європи») 21 червня прозвучить «Слов’янський концерт» для фортепіано з оркестром Бориса Лятошинського, записаний у стінах Національної філармонії України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
«ARTE: EuroPiano – це масштабна та вишукана музична ініціатива європейського культурного телеканалу ARTE. Цей проєкт має на меті об’єднати провідні європейські оркестри, видатних диригентів та найкращих солістів-піаністів з усього континенту, щоб продемонструвати багатство європейської музичної культури», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, концерти гратимуть не у звичних закритих студіях, а на знакових та символічних майданчиках по всій Європі – від Відня, Парижа та Стокгольма до Лісабона й Києва.
Одним із творів, які почує Європа в цей день, буде й твір українського композитора Бориса Лятошинського «Слов’янський концерт» для фортепіано з оркестром, op. 54, який був записаний телерадіокомпанією «Суспільне мовлення» у стінах Національної філармонії України.
Твір виконали Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України та Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під орудою диригентки Кері-Лінн Вілсон за участі соліста Національної філармонії України Максима Шадька (фортепіано).
Під час музичного марафону, що триватиме 8 годин, утворюючи безперервну подію з 15:30 до 23:00, прозвучать 11 шедеврів класичної музики.
Подія транслюватиметься європейським культурним телеканалом ARTE, а також на платформі arte.tv.
Програма цього марафону доступна за посиланням.
Трансляцію всього марафону можна буде переглянути за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, у Національній опері України відбулася світова прем’єра концертної версії опери «Матері Херсона» українського композитора Максима Коломійця.
Фото: Мінкульт
Вже 466 музеїв працюють із Реєстром Музейного фонду України, система містить понад 122 тисячі експонатів.
Про це повідомило Міністерство культури України, передає Укрінформ.
«Запровадження Реєстру Музейного фонду України є важливим кроком до цифрової трансформації музейної сфери. Особливого значення реєстр набув в умовах повномасштабної війни. Він допомагає державі зібрати єдину базу музейних цінностей, що належать державі, відстежувати культурні цінності, зберігати інформацію про їх стан та мінімізувати ризики втрат. Також система забезпечує належний облік музейних предметів та контроль їхнього переміщення. До електронної системи музейних фондів вже приєдналися 466 музеїв. Вона містить дані про 122 985 експонатів», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Загалом публічний портал реєстру музейного фонду України працює для дослідників, істориків, музейних працівників та громадськості. Він забезпечує доступ до інформації про музейні експонати, сприяє науковим дослідженням, ефективному управлінню фондами та популяризації культурної спадщини.
Як повідомляв Укрінформ, 29 жовтня 2025 року Кабінет Міністрів схвалив постанову про запуск експериментального проєкту зі створення Реєстру Музейного фонду України, який об’єднає дані про всі музейні предмети держави і забезпечить їх облік, збереження і захист.
Фото ілюстративне
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Політика1 тиждень agoЗеленський візьме участь у саміті лідерів Нордично-Балтійської вісімки в Естонії
-
Політика1 тиждень agoУкраїна готова направляти до Європи експертів із протидії дронам
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Відбудова1 тиждень agoУ Житомирі після реконструкції відкрили відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2
-
Події1 тиждень agoУІК розраховує на розширення програми перекладів українських книжок за кордоном