Події
Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році
Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.
«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.
Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.
Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.
Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.
«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.
Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.
Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.
Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.
Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.
Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.
Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.
Фото: CNN
Події
Україна очікує на активну участь іноземних партнерів у фінансуванні фонду культурної спадщини
Україна очікує, що іноземні партнери братимуть активнішу участь у фінансуванні Українського фонду культурної спадщини, який займається відбудовою і захистом української культури.
Про це в коментарі Укрінформу у межах конференції Ukrainian Culture Security Forum 2.0, яка 7-8 травня проходить у Варшаві, сказав перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.
Український урядовець зазначив, що торік був створений Український фонд культурної спадщини, ідея якого полягає в отриманні платформи, де інші країни можуть робити свої фінансові внески для того, щоб українська сторона могла у прозорий спосіб, з довірою міжнародних партнерів реалізовувати проєкти із захисту української культурної спадщини. За його словами, зараз уже є внески до цього фонду від кількох європейських країн для реалізації перших проєктів. Йдеться про фінансові внески Польщі, Естонії, Данії, Нідерландів, Великої Британії, Іспанії, Люксембургу.
«Ми сподіваємося, що цього року матимемо перші результати, і вже тоді, власне, цей фонд зможе запрацювати повною мірою… Ми працюємо над тим, щоб кількість цих країн збільшувалася, адже розуміємо, що збереження української культури – це, в тому числі, збереження української ідентичності, збереження того, що хоче знищити Росія, аби потім казати, що українців тут ніколи не було, а завжди жили росіяни», – наголосив Вербицький.
Він підкреслив, що зараз головне завдання – фізичний захист українських культурних цінностей.
«Йдеться про евакуацію усіх культурних цінностей з 50-кілометрової зони вздовж лінії бойового зіткнення. І зараз ми інтенсивно працюємо над тим, щоб, власне, всі культурні цінності були евакуйовані», – наголосив перший заступник міністра культури.
За словами Вербицького, «критично важливою» є також співпраця з іноземними партнерами щодо повернення в Україну викрадених Росією на окупованих територіях і вивезених за кордон українських культурних артефактів.
«Ми робимо свою частину роботи, яка пов’язана, наприклад, із діджиталізацією і створенням переліку того, що залишилося на окупованих територіях, і які предмети є в цьому «червоному списку», які не може бути незаконно переміщено. І далі разом з нашими партнерами ми фіксуємо ті випадки, коли це стається», – наголосив український урядовець.
Перший заступник міністра культури зазначив, що Україна також потребує від іноземних партнерів обладнання, зокрема приміщень для зберігання культурних цінностей.
Він наголосив, що захисту потребують не лише культурні цінності, а й нематеріальна спадщина.
«Йдеться про пісні, які ми співаємо, обряди, які ми звершуємо, традиції, яких ми дотримуємося, певні вміння чи навички – тобто якісь дуже відомі речі як борщ чи покровською каша – що, власне, формує нас як народ і спільноту і що зараз особливо перебуває під загрозою знищення»,- наголосив Вербицький.
Він пояснив, що війна часто знищує культурну екосистему певного регіону. Наприклад, мінні поля зменшують площі сільськогосподарських угідь, де вирощуються культури, з яких готується унікальна їжа того чи іншого регіону.
«Нам дуже важливо зберігати ці речі і для цього нам потрібна підтримка міжнародних партнерів», – констатував Вербицький.
Як повідомляв Укрінформ, Український фонд культурної спадщини працюватиме за кордоном, але спрямовуватиме кошти, залучені від партнерів, на відбудову української культурної спадщини.
Події
У Таллінні відкрили виставку дитячих робіт «Обличчя української мрії»
У Таллінні громадська організація «Всеукраїнське об’єднання “Патріот”» у п’ятницю, 8 травня, відкрила виставку дитячих робіт «Обличчя української мрії», щоб нагадати про дітей, які зростають під обстрілами.
Як передає Укрінформ, про це громадська організація повідомила у Фейсбуці.
Зазначається, що експозиція на площі перед будівлею Міністерства закордонних справ Естонії є відповіддю дітей на трагедію, спричинену повномасштабним вторгненням Росії. Через малюнки та листи вони розповідають про втрати, страх, силу та надію на повернення додому.
Проєкт об’єднав 16 країн світу та понад 570 дітей з України, які пережили окупацію, втратили близьких, чиї батьки перебувають на фронті, а також тих, хто виїхав за кордон, зокрема до Естонії.
«Ці діти пережили окупацію, втратили близьких, чекають батьків із фронту. Вони подорослішали набагато раніше, ніж мали б. І при цьому вони не перестали мріяти. Це, мабуть, найсильніше, що я знаю про українських дітей», – заявила на відкритті голова правління ГО «Всеукраїнське об’єднання “Патріот”» Ганна Майборода.
Експозиція на Ісландській площі (Islandi väljak) у Таллінні триватиме до 28 травня.
Як повідомляв Укрінформ, на цьогорічної церемонії до Дня Перемоги у Франції Президент Еммануель Макрон і керівництво Збройних сил поспілкувалися не лише з українськими ветеранами, а й з українськими дітьми, спеціально запрошеними на урочистості.
Події
Бережна обговорила з королівським подружжям Нідерландів зміцнення співпраці у сфері культури
Як передає Укрінформ, про це повідомили в Міністерстві культури.
Зустріч відбулася під час відкриття нідерландського павільйону.
Сторони обговорили зміцнення співпраці у сфері культури, а також питання захисту та збереження української культурної спадщини.
Бережна подякувала Нідерландам за послідовну підтримку України – від гуманітарної та безпекової допомоги до підтримки культури. Окремо відзначила приєднання Нідерландів до Альянсу культурної стійкості, а також внесок 1 млн євро до Українського фонду культурної спадщини.
«Кожен внесок наших партнерів до фонду – це можливість відновлювати втрачене, підтримувати діяльність культурних інституцій та зберігати українську ідентичність і культурне майбутнє Європи», – наголосила віцепрем’єрка.
Як повідомлялося, цьогоріч на Венеційській бієнале Україна представила проєкт Жанни Кадирової «Гарантії безпеки», а також скульптуру «Олень» із центрального парку міста Покровськ Донецької області. Відкриття національного павільйону відбулося 7 травня.
Фото: Мінкульт
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події4 дні agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Відбудова6 днів agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Одеса3 дні agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Події1 тиждень agoВ одеській галереї UNION відкрилася виставка польських художників «Воля – Солідарні з Україною»
