Події
Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році
Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.
«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.
Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.
Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.
Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.
«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.
Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.
Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.
Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.
Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.
Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.
Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.
Фото: CNN
Творчу майстерню «Аґрафка» Романи Романишин і Андрія Лесіва номінували на Меморіальну премію імені Астрід Ліндґрен (ALMA) 2027 року в категорії «Ілюстратори».
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура.
Загалом на премію 2027 року номінували 227 кандидатів із 80 країн та регіонів. Серед них – письменники, ілюстратори, оповідачі та організації, які популяризують читання.
Переможця оголосять 6 квітня 2027 року. Його визначить експертне журі з 20 учасників. Лавреат отримає kr5 мільйонів – близько ₴22,3 мільйона.
Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен – щорічна шведська нагорода, заснована урядом Швеції у 2002 році на честь дитячої письменниці Астрід Ліндґрен. Нею відзначають досягнення у літературі для дітей та юнацтва. Премію присуджують авторам, ілюстраторам, оповідачам та організаціям за твори високого художнього рівня, що відповідають гуманістичним цінностям. Нагороду вручає Шведська рада мистецтв.
Майстерня «Аґрафка» – творчий та сімейний тандем художників Романи Романишин і Андрія Лесіва. Вони є одними з найбільш популярних українських ілюстраторів не лише в межах України, а в усьому світі.
У 2012 році казка «Ріпка» у переказі Івана Франка та ілюстративному втіленні «Аґрафки» увійшла до світового каталогу найкращих дитячих книжок «Білі круки».
З 2013 року «Аґрафка» співпрацює із «Видавництвом Старого Лева»: саме тоді вийшла збірка «П’ятикнижжя» Грицька Чубая в оформленні Романи Романишин і Андрія Лесіва.
У вересні 2023 року «Аґрафка» вдруге отримала відзнаку на літфестивалі в Берліні за німецьке видання книги «Війна, що змінила Рондо». Окрім цього, в листопаді 2023 року майстерня здобула премію від видання «Читомо» в номінації «Амбасадор української книги».
Творча майстерня «Аґрафка» отримувала чотири нагороди BolognaRagazzi Awards 2026 року. Зокрема, у 2026 році – за книгу «З півслова». Також це видання у червні здобуло відзнаку European Design Awards 2026.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшли «Арабески» Сергія Жадана та «Мої жінки» Юлії Ілюхи.
Фото: Суспільне Культура
На Миколаївщині археологи завершили розкопки і передадуть музею доісторичний кромлех, вік якого перевищує 5 тисяч років.
Про це повідомляє ГО «Гард туристичний» у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Миколаївська експедиція археологічного інституту НАН України цьогоріч досліджувала багатошарове поселення Гард-1, розташоване в нижній частині схилу правого берега р. Південний Буг навпроти скель Пугач, Сова та Брама. На шляху до буго-дністровського культурного шару, на глибині близько одного метра, натрапили на кромлех епохи енеоліту – кільце з кам’яних брил, яке мало сакральне значення», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ця знахідка належить до періоду переходу від епохи міді до ранньої бронзи, тобто датується приблизно 3200 роком до нашої ери.
Перші елементи кромлеха були знайдені ще у 2023 році, а цьогоріч його розкопали повністю. Щоб зберегти старовинну сакральну знахідку, археологи запропонували передати цей кромлех Південноукраїнському міському історичному музею. Кожен камінь вони акуратно пронумерували та нанесли його розташування на папір у відповідному масштабі.
Активісти вже знайшли спонсорів, які допоможуть з технікою, щоб перевезти камені кромлеху з правого берега на лівий та доставити їх на територію музею. Після чого камені будуть вкопані за відтвореним планом.
Як повідомляв Укрінформ, новітні генетичні дослідження антропологічного матеріалу, який брали з розкопок стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві, засвідчили, що предками українців були індоєвропейці.
Фото: ГО «ГАРД туристичний»
У Миколаєві розпочався ІІ фестиваль книги і читання «Вештанка на Бузі», який триватиме п’ять днів.
Про це йдеться на сторінці Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Відбулося урочисте відкриття фестивалю «Вештанка на Бузі», а першою подією стала відкрита розмова «Символ національної честі» з Тарасом Кремінем — автором книги «Шевченківські лауреати Миколаївщини», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що говорили про Тараса Шевченка, українську гідність, видатних людей краю та культурну спадщину, яку важливо знати, берегти й передавати наступним поколінням.
Особливою частиною зустрічі стала урочиста передача книг публічним бібліотекам міста до 65-річчя Національної премії України імені Тараса Шевченка.
«Вештанка на Бузі» – це п’ять днів зустрічей, книжок, відкриттів і розмов, які об’єднують навколо української культури. Вона триватиме з 14 до 18 жовтня.
У програмі – творчі зустрічі з письмениками, презентації книг, різноманітні виставки, психологічно-рольові ігри тощо.
Як повідомлялося, у Житомирі 19-21 вересня пройшов IV книжковий форум «Відсіч. Право на гідність».
Фото: Центральна бібліотека ім. М. Л. Кропивницького
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна5 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
-
Суспільство5 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років
-
Відбудова5 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство5 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів