Події
Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році
Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.
«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.
Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.
Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.
Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.
«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.
Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.
Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.
Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.
Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.
Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.
Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.
Фото: CNN
Мстислав Чернов очолить журі премії за документальне кіно L’Œil d’or Каннського кінофестивалю.
Про це в коментарі Укрінформу повідомила комунікаційна менеджерка Мстислава Чернова Тетяна Ландесман.
Журі визначатиме переможця серед документальних фільмів, представлених у різних програмах фестивалю. Нагороду вручатимуть 22 травня в межах Каннського кінофестивалю.
До складу журі увійдуть п’ятеро членів, зокрема Табіта Джексон, Жеральдін Пайяс, Ліна Суалем і Віктор Кастане.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2024 року Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів США (DGA Awards) за «видатні режисерські досягнення в документальному кіно».
У січні 2026 року Чернов був удруге номінований на премію Гільдії режисерів США (DGA Awards) за документальний фільм «2000 метрів до Андріївки».
Фото Укрінформу можна купити тут
У Києві на фестивалі «Книжкова країна» вперше показали в Україні меморіальний перформанс «Відлуння/Echoes», присвячений пам’яті людей літератури, яких вбила Росія, а також тих, хто зник безвісти.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
«Відлуння/Echoes» є спільною роботою поетки, парамедикині, ветеранки, співзасновниці проєкту «Недописані» Олени Герасим’юк та письменника, перекладача, військового Павла Матюші, створеною як вшанування пам’яті загиблих українських письменників.
Після показів на книжкових виставках у Франкфурті, Яссах, Токіо, Йокогамі та Лейпцигу перфоманс уперше прозвучав для української авдиторії. Саме вдома, як кажуть автори, цей показ був для них найважливішим.
«Цей перформанс передусім створений для пам’ятування наших загиблих поетів, людей літератури. І дуже важливо, напевно, щоб сама країна, яка породила цих поетів, про них пам’ятала сьогодні, завтра і завжди. За честь представляти цей перформанс удома», – зауважив Матюша.
Під час попередніх показів перфомансу учасники тримали плакати із цитатами полеглих авторів і передавали їх у зал.
Зокрема, по черзі згадували Бориса Гуменюка, Вероніку Кожушко, Максима Кривцова, Гліба Бабіча, Миколу Леоновича, Катерину Роговик, Володимира Вакуленка, Ігоря Мисяка, Вікторію Амеліну і Іллю Чернілевського.
Для Герасим’юк цей показ в Україні виявився не лише прем’єрним, а й особливо складним через присутність родин загиблих.
«У першу чергу, я дуже вдячна родинам, які сьогодні прийшли і стали частиною цього перформансу. Вранці приходив тато Максима Кривцова, і він дуже хотів залишитися, але сьогодні дві події по Максиму, і він серцем з нами. Дуже високою честю було те, що присутній тато Іллі Чернілевського», – зазначила вона.
За словами Герасим’юк, у такому просторі працювати важче, ніж на міжнародних майданчиках, де перформанс уже побачили глядачі: «Набагато важче працювати, тому що ти розумієш, що ти це робиш не для абстрактної авдиторії, яка просто читає якісь книжки, а ти це робиш для того, щоб розділити біль із цими родинами».
Вона також наголосила, що для команди важливо не стільки заявити про новий формат, скільки запропонувати спосіб роботи з пам’яттю.
«На жаль, наше життя скінченне, і ми всі майбутні мертві. І ця шана, яку ми виказуємо сьогодні, це той приклад, як можна працювати з пам’яттю. І тому в Україні ми б хотіли спершу не бути якимись авторами, які придумали новий формат. Ми би хотіли просто поширити серед колег спосіб пам’ятати так, щоб цих людей любили, і щоб їхнє світло тривало і тривало далі», – додала вона.
Як зазначив Матюша, в різних країнах цей перформанс знаходив подібний відгук, незалежно від географічної чи культурної відстані.
«У всіх країнах ближчих, далі від нас, географічно, можливо навіть культурно, він завжди знаходив відголос, відгомін в серцях слухачів. Тому що, напевно, література, пожертва і пам’ять – це настільки універсальні категорії, що вони зрозумілі по всьому світу. І нам дуже було приємно, що його так сприймали інші країни», – наголосив він.
Після завершення перформансу Герасим’юк подякувала глядачам і родинам, які прийшли на прем’єру, а також закликала продовжити вшанування біля стіни пам’яті.
«Ми дуже вдячні вам за те, що сьогодні ви відвідали перформанс “Відлуння”. Ви стали першими, хто прийшов на прем’єру в Україні. Ми доземно вдячні родинам, які прийшли сьогодні. Пане Станіславу (батько Іллі Чернілевського), який сьогодні тут, я не можу стримати сліз. Дякую вам. Це надзвичайно висока честь для нас», – підкреслила вона.
Продовженням перформансу стала стіна пам’яті біля 4-го павільйону фестивалю. Там відвідувачі можуть взяти стікер на стенді і вшанувати людей літератури, про яких відомо станом на зараз.
«Продовження нашого перформансу – біля 4 павільйону, де прямо перед входом ви можете побачити стіну пам’яті, взяти стікер на стенді реєстрованих авторів і вшанувати всіх людей літератури, які ми знаємо сьогодні. Їх, на жаль, 289. Несіть ці знання з собою далі. Будьте відлунням їхніх голосів. Якщо раптом хтось із вас знав авторів, які загинули, напишіть нам на проєкт “Недописані”. Ми дуже потребуємо ваших спогадів», – звернулася Герасим’юк до присутніх.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Національному комплексі «Експоцентр України» із 23 по 26 квітня проходить V фестиваль «Книжкова країна».
Волонтерський проєкт «Недописані», присвячений дієвцям літературної галузі, чиє життя забрала Росія, отримав відзнаку Memorial Action Award 2026 за вагомий внесок у нову культуру пам’яті в Україні.
Фото: Дар’я Гниляк/chytomo.com
До програми Каннського кінофестивалю ввійшов фільм «Весна» режисера Ростислава Кирпиченка.
Про це повідомила у Фейсбуці Українська кіноакадемія, передає Укрінформ.
За сюжетом стрічки, на тимчасово захоплених територіях України російські загарбники забороняють поховання страчених цивільних. 35-річний священник Андрій змушений зберігати тіла вбитих до того, як їх поховають у братських могилах. Він чинить таємний опір: ідентифікує загиблих, повертає їх родинам та забезпечує гідне поховання.
Фільм «Весна» є спільною роботою України, Литви та Франції. Над її створенням працюють близько 80 фахівців.
Як повідомлялося, Каннський кінофестиваль цьогоріч триватиме з 13 по 26 травня. Відкриє його історична комедія «Електрична Венера» (La Vénus électrique) французького кінорежисера П’єра Сальвадорі.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море під контролем: російський флот втрачає силу
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події7 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією