Події
Рушді опублікує першу книгу після пережитого замаху в 2022 році
Британський письменник Салман Рушді, який у 2022 році пережив майже фатальний ножовий напад, випустить восени нову книгу «Одинадцята година» (The Eleventh Hour).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Книжка «Одинадцята година», яка вийде вже 4 листопада, включає три новели і два коротші твори, дія яких відбувається в Індії, Англії та США – у всіх місцях, де жив сам Рушді.
«Три новели, написані протягом останніх 12 місяців, досліджують теми та місця, про які я багато думав: смертність, Бомбей, прощання, Англія (особливо Кембридж), гнів, мир, Америка», — зазначив Рушді.
Зазначається, що в одній історії двоє чоловіків у місті Ченнай (Індія) стикаються з особистою трагедією на тлі національного лиха.
Інша історія розповідає про район Бомбея з роману Рушді від 1981 року під назвою «Опівнічні діти», в якому чарівний музикант нещасливо одружений на мільярдерці.
Остання й третя, фантастична, історія, яка розгортається в англійському коледжі, розповідає про мертвого вченого, який не може відпочити, поки не помститься своєму колишньому кривднику.
«Одинадцята година» стане першою книгою Рушді після публікації минулого року «Ніж», опису замаху на його життя у 2022 році.
Його останнім художнім твором став роман «Місто перемоги», опублікований у 2023 році, який він завершив до того, як на нього напали в Нью-Йорку.
Про те, що він працює над майбутньою книгою, Рушді оголосив у жовтні минулого року аудиторії на Львівському міжнародному літературному фестивалі.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2022 року Салман Рушді зазнав численних ножових поранень під час виступу на літературному фестивалі у штаті Нью-Йорк.
Наприкінці лютого цього року Окружний суд присяжних у місті Четуква штату Нью-Йорк визнав винним 27-річного Гаді Матара з Нью-Джерсі, який у серпні 2022 року завдав більше десятка ножових поранень письменникові, коли той читав лекцію на літературному заході.
Матар може бути засуджений до 25 років ув’язнення.
Роман Рушді «Сатанинські вірші», написаний 1988 року, викликав обурення у багатьох мусульман, які вбачають у книзі образу пророка Мухаммеда. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв Рушді та засудив його до смерті. За голову письменника в Ірані оголосили багатомільйонну винагороду.
Тривалий час письменник був змушений переховуватися, а його книжку заборонили в деяких країнах. Кілька років Рушді перебував під постійною охороною британської поліції. У 2002 році уряд Великої Британії отримав від Ірану негласні гарантії безпеки письменника, й охорону зняли.
Фото: CNN
На території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» у межах проєкту «Втрачений Київ» встановили другий інформаційний стенд, присвячений Воскресенській церкві.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зауважили, що Воскресенська церква – видатна пам’ятка київської сакральної архітектури – була зруйнована радянською владою у 1934–1935 роках.
«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт «Втрачений Київ» покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність тієї культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», – зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.
За її словами, відсутність будівлі не повинна означати відсутність пам’яті про неї. Саме тому в столиці прагнуть повернути пам’ять про ті об’єкти, які формували історичне обличчя Києва.
«Світовий досвід, зокрема Лондона, Відня, Варшави, Гданська чи Дрездена, доводить, що візуалізація втраченої спадщини через інформаційні стенди є важливою частиною сучасної міської культури. Такі маркери дозволяють мешканцям і туристам «прочитати» історію міста, навіть якщо самі пам’ятки вже не збереглися», – підкреслила Соловйова.
Стенд, який розміщений на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива, містить історичну довідку про храм, архівні зображення та інформацію про його роль у формуванні історичного середовища Подолу.
Як повідомили в Департаменті, в межах проєкту «Втрачений Київ» планують встановлювати інформаційні стенди на місцях зруйнованих об’єктів, а також записати серію коротких подкастів про найважливіші пам’ятки, що зникли з мапи міста.
Ініціативу реалізує Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» у партнерстві з комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта».
Перший стенд у межах проєкту «Втрачений Київ», розміщений на Контрактовій площі, присвячений Богоявленському собору Київського Братського монастиря – одному з найвизначніших храмів Подолу, знищеному в 1935 році.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці минулого року стартував проєкт «Втрачений Київ», який реалізується Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта».
Фото: kyivcity.gov.ua
Ще десятеро фахівців долучилися до команди експертів, які оцінюватимуть проєкти учасників ініціативи Президента Володимира Зеленського «Тисячовесна».
Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.
Як зазначається, експертами ініціативи стали:
- співдиректор Львівського органного залу, директор Меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, культурний діяч, менеджер у сфері класичної музики, літературознавець, перекладач, директор Галицького музичного товариства, співзасновник Ukrainian Festival Orchestra Тарас Демко;
- актор, музикант, волонтер Владислав Михальчук;
- директор-художній керівник Київської опери, заслужений працівник культури України, продюсер Петро Качанов;
- керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович;
- засновниця платформи Ukrainian. Photographies Вікторія Бавикіна. Вона була кураторкою Національного павільйону України на 60-ій бієнале у Венеції. Також курувала виставкові проєкти для Мистецького Арсеналу (Київ), Єрімлов Центру (Харків), центру фотографії Stills (Единбург), Open Eye Gallery (Ліверпуль), Національного музею фотографії Норвегії тощо.
- співзасновниця MOCA NGO and UMCA Ольга Балашова;
- головний виконавчий директор і власниця диджитальної агенції Tyshchuk Digital HUB, експертка з розвитку брендів у Youtube Ольга Тищук;
- сценаристка, генеральна продюсерка та засновниця Fresh Production Group Юлія Чернявська;
- письменниця, сценаристка, перекладачка, авторка літературних й анімаційних персонажів «Петрик П’яточкин» та «Капітошка» Наталія Гузєєва;
- культурна менеджерка, кураторка, лауреатка премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2026 Олена Афанасьєва.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що до 12 червня триває етап технічного оцінювання заявок.
«Команда перевіряє подані проєкти на відповідність умовам конкурсу та комплектність документів. А вже з 17 червня розпочнеться експертне оцінювання. Понад 120 експертів аналізуватимуть проєкти за визначеними критеріями, щоб обрати найсильніші ідеї, які будуть реалізовані», – зазначила віцепрем’єрка.
Як повідомлялося, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд гривень. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.
Станом на 6 червня ініціатива зібрала 1151 заявку. 17% із заявлених проєктів є дебютними.
Фото: Володимир Зеленський/Телеграм
Український інститут книги розраховує на подальше розширення програми підтримки перекладів Translate Ukraine та залучення нових учасників.
Про це йдеться у відповіді УІК на запит Укрінформу.
“Ми зацікавлені у подальшому розширенні географії програми та залученні нових учасників. Водночас масштаби розвитку програм підтримки значною мірою залежать від виділеного на програму бюджетного фінансування та рівня міжнародного інтересу до української літератури. Сподіваємося, що завдяки системній промоції та розвитку партнерств охоплення програми й надалі зростатиме, що створить додаткові можливості для перекладачів та іноземних видавців, які працюють з українською книгою”, – йдеться у відповіді.
Зазначається, що наразі УІК не визначає окремі країни чи мовні ринки як безумовно пріоритетні для просування української літератури, а прагне працювати з широким колом міжнародних партнерів і підтримувати присутність української книги на різних ринках.
Зокрема, Інститут продовжує популяризувати програму Translate Ukraine на різних міжнародних майданчиках, насамперед під час книжкових ярмарків і професійних подій, а також через мережу партнерів в Україні та за кордоном.
Як повідомлялося, у межах програми Translate Ukraine Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах. Найбільше перекладів заплановано польською мовою – 9 видань, англійською – 8, сербською – 7. Далі – чеська та німецька мови (по 6 видань). По 5 книжок вийде арабською, французькою та італійською.
Загалом українські книжки перекладуть 30 мовами.
Фото: © vejaa
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Події2 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини7 днів agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Відбудова5 днів agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення