Археологи виявили бронзовий перстень із зображенням Александрійського маяка, одного з чудес світу. Перстень знайшли під водою у Середземному морі неподалік від міста Александрія в Єгипті, пише Live Science.

Європейські та єгипетські археологи виявили бронзове кільце серед руїн палацу єгипетських правителів на острові Антиродос, який знаходиться під водою. За словами вчених, перстень із зображенням Александрійського маяка було виявлено вперше.

Палац, серед руїн якого було виявлено цінний артефакт, був резиденцією єгипетських фараонів епохи Птолемеїв (304–30 рр. до н. е.). Це була династія правителів Єгипту, що походила від одного з полководців Александра Македонського.

Александрійський маяк було збудовано на острові Фарос приблизно у 280 році до н. е. Його висота становила 120–140 метрів. Він вказував кораблям безпечний шлях до гавані Александрії за допомогою системи дзеркал і вогню. Маяк використовували аж до Середньовіччя, але серія землетрусів на початку XIV століття зруйнувала маяк, і він зник під водою. Хоча з часом зовнішній вигляд маяка змінювався, відомо, що на його вершині стояла статуя, як вважається, бога Зевса, що тримала масляну лампу.

Вчені вважають, що власник бронзового персня міг використовувати його для створення печаток на м’яких матеріалах, таких як глина чи віск. Знахідка персня серед руїн палацу на острові Антиродос дозволяє припустити, що ця будівля використовувалася для виконання адміністративних функцій, пов’язаних із маяком, зазначають археологи.

Зображення чуда світу на персні схоже на зображення Олександрійського маяка на стародавніх монетах II століття. Вони відносяться до епохи Птолемеїв та римського періоду в історії Єгипту (з 29 року до н. е. по 395 рік н. е.).

Дослідження, що проводилися останніми роками біля узбережжя Александрії, дали змогу отримати додаткову інформацію про маяк, зокрема про те, як саме він виглядав. Ці дані допомагають вченим, які працюють над його цифровою реконструкцією.

Інші новини науки

Свою історію дівчина розповідає в Instagram (yulia_canada__).

Українка розкрила нюанс життя в Іспанії

“Іспанія — країна лінтюхів. Сказали б ви, якби сюди приїхали. Тут чудовий клімат, атмосфера вічного свята і веселощів, але, напевно, це не місце для амбітних людей. Не тому що це погана країна, а тому що тут атмосфера розслабленості і пофігізму”, — каже Юлія.

За словами україни, це класно для відпочинку, але не підходить для досягнень.

“Бо нащо тобі щось досягати, якщо все добре? Сонечко світить, тепло, бари відкриті до ночі, море під боком. Нащо напружуватися? Згідні зі мною?” — зазначила дівчина.

Зокрема, Юлія запитала в людей: Іспанія розслабляє чи надихає більше заробляти?

Чому втекла з Канади

Раніше Юлія зізнавалася, що поїхала з Канади через суворий клімат, медичну систему, роботу і не тільки. У місто Калгарі вона точно не повернеться, але в саму країну ще, можливо, і поїде.

“Дуже погіршив моє здоровʼя. А мені всього 33. І я хочу насолоджуватися життям, а не битися за прийом до сімейного лікаря. Або робити 150-й аналіз крові. Бо їм лінь мене обстежувати”, — казала вона.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Українка на імʼя Анна жила в Польщі чотири роки, але в один момент подумала почати все з нуля в Іспанії разом зі своїм хлопцем.

Оглядачка Bloomberg у матеріалі про ризики танення арктичної мерзлоти наголошує, що зміни клімату та активніше освоєння північних територій РФ можуть збільшити ймовірність контакту людей із мікроорганізмами, які тривалий час перебували в замороженому ґрунті.

Які патогени можуть зберігатися у вічній мерзлоті

У заморожених ґрунтах і рештках людей та тварин дослідники виявляли сліди давніх збудників інфекцій. Зокрема, ДНК вірусу натуральної віспи знайшли в мумії віком близько 300 років, а РНК вірусу грипу — у зразку легеневої тканини людини, похованої в мерзлоті з часів пандемії 1918 року.

Крім того, науковці змогли відновити активність деяких мікроорганізмів, які перебували в замороженому стані десятки тисяч років. Водночас не всі вони небезпечні для людей: частина так званих гігантських вірусів, наприклад, здатна заражати лише одноклітинних амеб.

Більше занепокоєння викликають бактерії, споріднені зі збудниками поширених людських захворювань, а також мікроорганізми, властивості яких сучасній медицині можуть бути недостатньо відомі. Вільямс також звертає увагу на виявлення генів стійкості до антибіотиків у бактеріях із замороженого ґрунту.

Як танення мерзлоти може вплинути на поширення інфекцій

Одним із чинників ризику є потепління в Арктиці. За даними, наведеними у статті Bloomberg, цей регіон нагрівається приблизно вчетверо швидше за планету загалом. Унаслідок цього вічна мерзлота поступово відтає, створюючи умови для вивільнення мікроорганізмів, які тривалий час залишалися замороженими.

Додатковий ризик пов’язаний із промисловим освоєнням північних територій. Збільшення кількості працівників та активності людей у віддалених районах може сприяти поширенню інфекцій за межі місць їхнього можливого виникнення.

Водночас сам факт виявлення давнього патогену не означає, що він обов’язково спричинить епідемію. Для оцінки ризику важливо встановити, чи здатний мікроорганізм заражати людей, передаватися між ними та спричиняти захворювання.

У Сибіру вже фіксували спалах сибірської виразки

Як приклад реальних ризиків, пов’язаних із таненням мерзлоти, Вільямс наводить спалах сибірської виразки в Сибіру у 2016 році. Після спекотного та сухого літа відтавання ґрунту пов’язували з вивільненням збудника хвороби, унаслідок чого загинув 12-річний хлопець і понад 2300 північних оленів.

У 2023 році науковці з Франції, Німеччини та Росії опублікували дослідження, у якому попередили про реальність ризиків для здоров’я, пов’язаних із таненням вічної мерзлоти, та необхідність подальших досліджень.

Однак вивчення цих загроз ускладнюється міжнародною політичною ситуацією. За оцінкою авторки Bloomberg, повномасштабне вторгнення Росії в Україну ускладнило наукову співпрацю та обмін інформацією з російськими дослідниками. Це може створювати додаткові перешкоди для своєчасного виявлення потенційних загроз.

Що відомо про підозру на чуму в Росії

Інформації дуже в обмаль. Влада РФ заявляє про відсутність ризиків епідемії й не визнає смерть лаборантки саме від чуми. Офіційна причина її смерті — пневмонія невстановленого походження. При цьому після інциденту на карантин помістили близько 200 людей, які могли контактувати із померлою.

Всесвітня організація охорони здоров’я запросила додаткову інформацію щодо обставин смерті. Водночас сам цей випадок не є доказом того, що давні мікроорганізми з вічної мерзлоти спричиняють поширення інфекцій.

Нагадаємо, російська влада завершила запобіжні заходи та медичний моніторинг контактних осіб після смерті 28-річної працівниці Іркутського протичумного інституту. Майже 5000 лабораторних тестів не виявили небезпечних патогенів.

Заслужена лікарка України Ольга Голубовська, зі свого боку, зазначила, що “іркутська чума” — це не спалах смертельної хвороби, а окремий випадок, щодо якого досі недостатньо інформації.