Китай розвиває рої дронів і вдосконалює технології штучного інтелекту, що керують ними, дедалі частіше нехтуючи міркуваннями безпеки та контролем з боку людини.

Фокус переклав статтю “Чому США мають боятися роїв китайських ШІ-дронів” журналіста-фахівця у темі військових технологій, Гаррісона Касса для порталу The National Interest. Касс розповів про протистояння США та Китаю у галузі військових ШІ-технологій для безпілотників та пояснив, чи варто турбуватись, що китайці можуть здобути перевагу над американцями.

Загострення протистояння між США і Китаєм в галузі штучного інтелекту призводить до військово-промислових перегонів, які викликають занепокоєння. Китайські розробки у сфері ШІ виглядають особливо тривожно через давню інтеграцію цивільного і військового секторів і фактичну відсутність етичного, правового або соціального контролю за розвитком ШІ в Китаї. Конкуренцію Пекіну складають американські інвестиції в ШІ-системи військового призначення — і це засноване на страху і суперництві протистояння навряд чи припиниться з міркувань безпеки або примирення, з огляду на стратегічні інтереси наддержав.

Важливо

Китай активно інвестує в автономні дрони та системи роїв, які він прагне протиставити традиційним перевагам США — пілотованим літакам, військово-морському флоту та глобальним базам. Засновуючись на досвіді війни в Україні та боротьби американських авіаносців з хуситами в Червоному морі, Пекін бачить, що відносно недорогі автономні системи можуть суттєво врівноважити переваги супротивника.

Автоматизовані рої дронів не залишають звичайним платформам жодного шансу

У 2017 році компанія China Electronics Technology Group Corporation (CETC) провела гучне “випробування рою” зі 119 автономних дронів-камікадзе з фіксованим крилом, запущених з установок на задній частині вантажівки. Наступними роками Китай проводив дедалі масштабніші випробування, багато з яких залишаються засекреченими і не обговорюються в китайських соціальних мережах. Замість того щоб покладатися на один вразливий контролер, рої CETC спілкуються один з одним за допомогою вбудованих алгоритмів; ці платформи прокладають маршрут у реальному часі, автоматично розпізнають цілі та вміють навчатися та закріплювати навички.

Важливо

Китай, як і США, розробляє системи вірних ведених — дрони розміром приблизно з винищувач, що супроводжують пілотовані літаки в бою. Feihong-97 і GJ-11 Sharp Sword від AVIC — найвідоміші прототипи, які літають у формації з винищувачами Chengdu J-20. Концепція проста: ВПС країни насичують бойовий простір дешевими, напівавтономними та одноразовими БПЛА, які можуть вести розвідку, створювати перешкоди й завдати ризикованих ударів, захищаючи при цьому обмежений парк пілотованих літаків Китаю. Військово-повітряні сили США грають у ту ж гру, розробляючи автономний літак Collaborate Combat Aircraft (CCA), який буде літати разом з майбутнім винищувачем F-47 Next Generation Air Dominance (NGAD).

Коли у 2025 році Китай представив зображення Jiu Tian SS-UAV — “материнського корабля” для дронів з розмахом крил 25 м, здатного запускати рої БПЛА, це викликало питання: чому США не будують щось подібне?

У морі Китай вже запускає безекіпажні надводні судна. JARI USV — свого роду мініесмінець, що являє собою розроблену для застосування в роях ШІ-платформу, оснащену датчиками й зброєю, зменшеними в порівнянні з більшими військовими кораблями. Автономний підводний човен HSU-001 також вже вступив у стрій, забезпечуючи розвідку і наведення для систем ракет дальньої дії.

Америка не може поступитися Китаю пануванням у сфері БПЛА

Стратегічні наслідки інвестицій Китаю в автономні системи дуже серйозні. Рої подавляють оборону завдяки кількості, а не індивідуальній ефективності. Системам ППО, здатним відстежувати й вражати близько дюжини цілей, доведеться вражати сотні дронів. Авіабази з цінними злітно-посадковими смугами, що мають стратегічне значення для проєктування сили, можуть бути зруйновані недорогими й нескладними безпілотними системами. А пілотовані винищувачі, на розробку і будівництво яких йде багато часу і які коштують сотні мільйонів доларів за одиницю, просто неефективні проти самонавідних дронів-камікадзе, які можна виробляти сотнями.

Найбільше занепокоєння викликає той факт, що Китай не ставить перед своїми автономними системами тих же обмежень, що і США. Американці, як і раніше, наполягають на присутності “людини за пультом”, яка прийматиме рішення про застосування летальної зброї. Китай дозволяє собі не виявляти такої обережності, віддаючи пріоритет швидкості та ефективності прийняття рішень на полі бою. Пекін створює великі флотилії та ескадрильї автоматизованих систем, призначених для швидкого реагування з мінімальним контролем з боку людини, в рамках культури командування, налаштованої на агресивність. Невідомо, чи зможе Вашингтон відповісти на це, не жертвуючи власними заходами безпеки.

Про автора

Гаррісон Касс — старший автор відділу оборони та національної безпеки в The National Interest. Касс — адвокат і колишній політичний кандидат, який вступив на службу до ВПС США в якості льотчика-стажиста, а потім був демобілізований за станом здоров’я. Він спеціалізується на військовій стратегії, аерокосмічній галузі та питаннях глобальної безпеки. Гаррісон здобув ступінь доктора юриспруденції в Орегонському університеті та ступінь магістра в галузі глобальної журналістики та міжнародних відносин в Нью-Йоркському університеті.

Це оновлення шанувальники WhatsApp просили і чекали вже давно, зазначає The Sun. Схоже, що розробники нарешті врахували ці побажання. Фахівці помітили, що в останній тестовій версії додатка WhatsApp було додано оновлення облікового запису, яке дає користувачам легко перемикатися між кількома обліковими записами WhatsApp на одному пристрої.

Таке оновлення стане в пригоді насамперед тим, хто хоче повністю розділити особисті та робочі повідомлення в месенджері. Як пояснюють експерти, з новою функцією ви легко зможете використовувати один обліковий запис WhatsApp з його вибором чатів, а потім переключитися на інший — із зовсім іншими розмовами.

Щоправда, поки що довгоочікувана функція прихована від більшості користувачів, адже вона все ще перебуває на стадії тестування. Оцінити “тестову версію” поки що може тільки певна категорія — люди, у яких є доступ до спеціальної бета-версії месенджера.

Утім, тут немає нічого незвичайного, зазначає видання: WhatsApp завжди досить довго тестує нові функції, перш ніж запустити їх для масової аудиторії (а буває і так, що відмовитися від них). Також видання уточнює, що нова функція множинних облікових записів була помічена в бета-версії WhatsApp для iPhone.

Якщо новинка все-таки запуститься повноцінно, швидко перемикатися між акаунтами WhatsApp можна буде з вкладки “Налаштування”. Причому повністю виходити з програми або перезапускати її не доведеться. У кожного облікового запису буде своя власна історія чату, а ще облікові записи збережуть певні налаштування сповіщень і налаштування чату (наприклад, автоматичне видалення розмов або збереження медіафайлів за замовчуванням).

Щоб переключитися на акаунт, достатньо буде просто натиснути на нього, — приблизно так, як це працює в Instagram. Профіль з’явиться в новій опції “Список облікових записів” у меню налаштувань WhatsApp. Там ви зможете додавати облікові записи, прив’язані до різних номерів телефонів. Буде і можливість видаляти акаунти з обраного телефону.

Утім, експерти попереджають, що це лише попередня інформація, і функція може ще не раз змінитися, перш ніж стане доступною для всіх. Точних термінів для її запуску поки що теж не називають.

До речі, це не єдина зміна, яку готує WhatsApp. Розробники збираються додати у WhatsApp імена користувачів, — щоб позбавити людей необхідності повідомляти свій номер телефону для спілкування в месенджері.

Крім того, імена користувачів забезпечать додатковий рівень конфіденційності. А ще ці імена можна буде зарезервувати, — не виключено, що можна буде просто продублювати своє ім’я користувача з інших застосунків Meta, — наприклад, Facebook та Instagram.

Раніше стало відомо, як захиститися від стеження в месенджерах за допомогою секретного коду. Суть методу доволі проста: у кожного чату з наскрізним шифруванням є унікальний код безпеки, і він має бути однаковим у вас і у вашого співрозмовника (так це працює, зокрема, і в WhatApp).

Жінка розповіла, що кущі гранату приносять досить багато плодів, тож можна забезпечити всю родину, посадивши три саджанці сорту “Гюлоша рожева”. Як виявилось, клімат на півдні України дозволяє вирощувати стиглі плоди без хімічних добавок. Фокус поцікавився, як це можливо.

Як виростити гранат?

“14 листопада. Очаків, Миколаївська область. Будемо збирати наш врожай гранатів. Вони уже повністю достигли, ось такі чорні та дуже смачні. Гілки переповнені гранатами. Є більші розміри, є трішки менші, більш червоні, більш світлі, але всі вже повністю достигли. Загалом ми збираємо саме в листопаді”, — ділиться авторка відео.

Далі вона розрізала один фрукт, щоб показати, який вигляд він має всередині: темний і дуже солодкий.

Хазяйка каже, що висадила три кущі — їм уже шість років. Однак плодоносити почали на третій рік, але останніми роками урожай, за її словами, “просто величезний”.

“Я вважаю, що для однієї сім’ї — 2-3 кущики цілком достатньо, щоб самим поласувати й пригостити рідних. Ми гранати формуємо кущем, щоб можна було тримати компактний розмір і, якщо потрібно, пригнути гілки до землі та вкрити, бо при температурі -12 надземна частина куща може вимерзнути”, — пояснює вона.

Врешті-решт жінка показала, скільки плодів вдалось зібрати з трьох кущів — це кілька ящиків. Деякі гранати потріскали, бо погода влітку була дощовою. Їх господиня планує переробити на сік, а цілі відкладе на зберігання.

Що пишуть глядачі?

Глядачі у коментарях почали ділиться своїми думками. Дехто навіть не знав, що в Україні можна виростити ці фрукти.

• “Я й не знала, що у нас може гранат родити”;
• “Це просто в голові не вкладається: шахеди, обстріли, відключення світла, а наші люди збирають гранат. Ви круті! Як будуть саджанці — пишіть, я куплю”;
• “У мене 2 куща. Сорт не знаю. Постійно вимерзають. Чернігівська область”;

• “Я думала, що гранат — це дерево! Аж соромно стало!”;
• “Не знаю. У Туреччині гранати ростуть на дереві, а тут кущ”.

На останній коментар авторка відповіла: “Ми формуємо кущем для укриття на зиму”.

Інші історії

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

• Жінка показала рослину, яку за кордоном продають як делікатес, а в Україні вважають бур’яном.
• Емігрант, який називає себе Богданом Странним, розповів про цікаві знахідки у баках для сміття поблизу продуктових магазинів у Данії. Як з’ясувалось, там можна знайти цілий асортимент товарів.

А от екологічна журналістка і мандрівниця Таня Гендель три роки тому емігрувала з Білорусі у Бельгію, де тепер живе разом зі своїм партнером. Жінка побувала у 70-ти країнах світу й полюбляє ділитися своїм досвідом, зокрема, як заощадити бюджетному туристу. Фокус розпитав Таню, чи справді у Європі можна харчуватися за 4-5 євро в тиждень.