Історія розпочалася у 1972 році, коли оператор екскаватора на ім’я Райчо Марінов натрапив на стародавні предмети під час будівельних робіт у промисловому районі Варни. Згодом археологи виявили величезне поховання мідної доби, що датується приблизно 4600–4350 роками до н. е., пише Arkeonews.

У Варненському некрополі археологи знайшли понад 3 000 золотих артефактів, загальна вага яких перевищувала шість кілограмів. Колекція включала браслети, намистини, підвіски, декоративні аплікації та інші прикраси. Археологи також виявили мідні знаряддя праці, кераміку, крем’яні леза та предмети, виготовлені з морських мушель.

Однак розподіл золота був далеко не рівномірним. За даними Варненського краєзнавчого музею, золото містили лише 62 похоронні комплекси. Чотири могили — під номерами 1, 4, 36 та 43 — містили понад п’ять кілограмів усієї колекції.

Найвизначнішою могилою, що містила людські останки, була могила № 43. Усередині археологи виявили скелет дорослого чоловіка, поруч із яким було приблизно 1,5 кілограма золотих предметів. Його могила містила вишукані прикраси та обрядові предмети, що свідчили про виняткове становище цього чоловіка в суспільстві.

Особа чоловіка залишається невідомою. Дослідники розглядають гіпотези про те, чи мав він політичну владу, виконував релігійні обов’язки чи обіймав іншу впливову посаду. Якою б не була його роль, кількість дорогоцінних предметів, покладених у його могилу, свідчить про те, що соціальні відмінності вже чітко виражалися через похоронні звичаї.

Ще одна загадка пов’язана з могилами, в яких не було людських останків. Замість скелетів археологи виявили ретельно розкладені жертвоприношення, зокрема золоті прикраси та предмети, що символічно зображували частини людського тіла.

Їхнє точне призначення залишається невідомим. Можливо, вони виконували релігійні чи обрядові функції або вшановували пам’ять людей, чиє справжнє поховання відбулося деінде. Незалежно від їхнього первісного значення, ці могили продемонстрували, що золото відігравало роль, яка виходила за межі особистого прикрашення.

Ці відкриття також показали, що мешканці Варни підтримували зв’язки з громадами за межами Чорноморського регіону. Знайдені на кладовищі середземноморські мушлі роду Spondylus свідчать про доступ до матеріалів, що транспортувалися на значні відстані. Мідні артефакти стали ще одним доказом розвинених навичок металообробки.

Ці знахідки свідчать про те, що Варна входила до розгалуженої мережі торгівлі та культурного обміну за століття до спорудження найдавніших єгипетських пірамід. Ця громада вже виготовляла вишукані золоті предмети та накопичувала багатство в масштабах, рідко зустрічаних у доісторичній Європі.

Інші новини науки

Однією із загроз, на які реагує Україна, є російська балістична ракета “Орєшник”. Москва щонайменше тричі застосовувала її. Ця ракета здатна виходити в ближній космос, після чого розділяється на кілька боєголовок із незалежним наведенням, повідомляє The Guardian.

На тлі таких загроз Україна розвиває власні космічні технології та системи протидії ракетним атакам. Також Київ прагне диверсифікувати доступ до космічних технологій і засобів зв’язку, щоб зменшити залежність від американських систем, зокрема Starlink.

Про випробування українських систем перехоплення розповів голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федір Веніславський.

“Це пріоритет… Ми вже продемонстрували запуски екзоатмосферних систем і працюємо над тим, щоб побачити, чи зможемо ми запустити це у виробництво”, — заявив він.

Водночас Веніславський визнав, що суттєвою перешкодою для реалізації проєкту може стати фінансування з огляду на значні потреби України під час війни.

Паралельно Україна працює над створенням власного угруповання супутників. Одним із практичних кроків став запуск супутника Obria Nano, який Україна та данська компанія GomSpace оголосили успішно виведеним на орбіту.

Це перший тестовий апарат у межах проєкту зі створення незалежної української комунікаційної мережі. За повідомленнями, вона може налічувати близько 245 супутників.

Нагадаємо, у червні співвласник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман заявив, що Україна має всі можливості для створення власної ядерної зброї, а головною перепоною залишається політичне рішення. Він також розповів, що після завершення випробувань двигуна української балістичної ракети можуть розпочатися льотні випробування, а згодом — випробування по цілях на території РФ.

Також у березні Денис Штілерман повідомляв, що українська балістична ракета FP-7 завершила етап “гарячого пуску” та готується до тестових випробувань. За його словами, ракета має дальність до 300 км.

Дослідники з Університету штату Нью-Мексико за допомогою прихованих камер протягом кількох місяців вивчали дику природу в лісовому масиві Carson National Forest на півночі штату Нью-Мексико (США). Мета дослідження полягає в тому, щоб зрозуміти, як структура лісу впливає на біорізноманіття в південній частині Скелястих гір. Переглядаючи знімки, вчені виявили щось несподіване: вони побачили тварину, яку люди бачать дуже рідко, пише Phys.

Серед знімків багатьох тварин, що мешкають на території гірського хребта Сан-Хуан (який є частиною Скелястих гір), що простягається вздовж кордону штатів Нью-Мексико та Колорадо, вчені виявили докази присутності канадської рисі. Цей вид диких котів, пристосованих до життя в снігових умовах, востаннє бачили у штаті Нью-Мексико приблизно 25 років тому.

За словами вчених, канадські рисі зазвичай мешкають у густих бореальних і субальпійських лісах на більшій частині території Канади та Аляски. Зовні вони нагадують руду рись, важать до 9 кілограмів, а їхній зріст становить до 60 см. На відміну від рудої рисі канадська рись має сіре або жовтувато-коричневе забарвлення, а їхні широкі лапи довгих ніг вкриті густою шерстю. Такі особливості дозволяють тваринам легко пересуватися по глибокому снігу та полювати на американських біляків (різновид зайця).

Незважаючи на спроби реінтродукції канадської рисі в штатах Нью-Мексико та Колорадо у період з 1999 по 2006 рік, її чисельність на території США, за винятком Аляски, залишається вкрай низькою. Цей вид перебуває під загрозою зникнення.

За словами вчених, ці тварини вкрай рідко трапляються на очі людям, а тому це відкриття є великою удачею.

Докази присутності щонайменше однієї канадської рисі на півночі штату Нью-Мексико можуть змусити переглянути підходи, які державні органи застосовують до управління популяцією цього виду та його середовищем існування, зазначають вчені.

Однією з цілей цього дослідження є надання фахівцям у галузі лісового господарства науково обґрунтованих рекомендацій. У них розглядатиметься вплив заходів щодо зниження пожежної небезпеки та заготівлі деревини на диких тварин, що мешкають у лісах південної частини Скелястих гір.

Дослідження присвячене тому, як управляти лісовими територіями так, щоб канадська рись та інші види тварин мали майбутнє на цій території.

Інші новини науки