Як повідомляє SamMobile, в One UI 8.5 розділ інформації про батарею отримав масштабне візуальне оновлення, ставши більш зрозумілим і естетичним. Однак головні нововведення торкнулися функціональності: тепер режим енергозбереження чітко розділений на два типи — “Стандартний” і “Максимальний”.

Свобода дій

Стандартний варіант об’єднує звичні опції, такі як обмеження частоти процесора, зниження яскравості на 10%, перехід на частоту оновлення 60 Гц і активацію темної теми. Справжній апгрейд стався в режимі максимального енергозбереження. Раніше ця функція (відома як “Обмеження додатків і головного екрана”) перетворювала смартфон на примітивний пристрій із чорним тлом і жорстким лімітом — можна було додати лише до чотирьох сторонніх програм.

У новій версії оболонки можна додавати до списку дозволених програм необмежену кількість утиліт. Ба більше, інтерфейс більше не перемикається на статичний спрощений екран. Робочий стіл і меню додатків залишаються звичними, просто тло стає чорним, а іконки відключених програм затемнюються і стають неактивними, але не зникають.

Перемикання на льоту

Ще одним важливим поліпшенням стала можливість змінювати режими роботи без зайвих дій. У попередніх версіях One UI параметри максимального заощадження потрібно було налаштовувати до активації функції, і змінити їх під час роботи було не можна. One UI 8.5 дає змогу перемикатися між стандартним і максимальним рівнями економії миттєво, прямо в процесі використання смартфона.

Варто зазначити, що ці зміни помічені в першій бета-версії прошивки, і до фінального релізу їх можуть додатково скорегувати.

Раніше повідомлялося, що Samsung погіршила камеру свого флагманського смартфона. Наступна серія флагманських смартфонів Samsung Galaxy S26 може отримати ту саму конфігурацію камери, що й попередній Samsung Galaxy S25.

Для тих із вас, хто мріє про біле Різдво, моя порада: тримайте свої думки при собі. Або, принаймні, ретельно обирайте, з ким ділитися такими почуттями. Річ у тім, що сьогодні є люди, які вважають саме поняття “білий” образливим і неприйнятним.

Компанія Pantone назвала відтінок білого кольору Cloud Dancer (“Хмарний танцюрист”) “Кольором року-2026”, охарактеризувавши його як “символ заспокійливого впливу в божевільному суспільстві”. Саме по собі це не виглядає чимось примітним, скоріше як одна з тих нешкідливих і безглуздих рекламних хитрощів, які з’являються в цю пору року. Але ні. Це викликало обурення. Ну звісно: ті, хто прагне зайняти високу моральну позицію, завжди шукають привід, щоб затвердити свою моральну перевагу.

Оголошення Pantone викликало шквал осуду з боку дизайнерів і політичних коментаторів, багато з яких розцінили цей маркетинговий хід інституту кольору як брутальну нечутливість або навіть ворожий акт.

“Коли біла перевага знову голосно заявляє про себе в національному керівництві та політиці, проголошення “білого” символічним кольором року виглядає болісно несприйнятливим”, — сказав дизайнер ЛГБТ-спільноти Метью Будро. Кореспондент Vanity Fair Хосе Кріалес-Унзуета додав: “Після року зусиль адміністрації Трампа і корпорацій зі згортання програм із забезпечення різноманітності, рівності та інклюзивності, поряд з агресивними заходами по боротьбі з імміграцією, звучить сміливо, і я б навіть сказав, неадекватно, вимовляти слова “білий — колір 2026 року””. Репортерка Washington Post Рейчел Курзіус також засумнівалася в мудрості цього рішення з огляду на те, що це “рік, сповнений новинами про зростання білого націоналізму”.

Залишаючи осторонь правдивість твердження про те, що цей рік ознаменувався неухильним зростанням білого націоналізму, розумна людина може поставити собі запитання: що змушує такі чутливі душі так мучитися через одне слово або пов’язане з ним поняття?

Важливо

Відповідь полягає в тому, що це покоління і демографічна група людей — заможні, середній клас, західні ліберали — які останні десять і більше років провели, загрузнувши в ідеологічному болоті гіперлібералізму. Це клас, який постійно чув і нескінченно повторював один одному слово “білий” винятково в негативному контексті. Воно незмінно і неминуче використовується перед такими словами, як “привілей”, “колоніалізм”, “пригноблення” чи “расизм”. Дійсно, це слово відіграє центральну роль в ідеології та демонології самого гіперлібералізму. Один з основних, перевернутих з ніг на голову принципів wokery полягає в тому, що білі люди не можуть не бути поганими, звідси й один з улюблених зневажливих виразів: “білизна”. Таким чином, немає нічого більш провокативного для розуму гіпербдительних гіперлібералів, ніж використання слова “білий” у будь-якому контексті, який не є явно демонізуючим. Вони так довго занурювалися у свій власний світ і езотеричні мовні коди, що більше не визнають, що білий може бути просто кольором (або навіть не кольором, строго кажучи).

Бідна стара Pantone. Корпорація помилково вважала, що відтінок — це всього лише відтінок. Її віце-президент Лорі Прессман наполягає, що це рішення не мало жодного стосунку до пігментації шкіри.

Однак для демографічної групи, світогляд якої значною мірою ґрунтується на ідеології “пробудження”, нічого не буває простим. Цей спосіб мислення сягає корінням, серед іншого, у семіотичну школу, започатковану Роланом Бартом, що вбачає смисл і значення в усіх нешкідливих символах і культурних явищах, а також у параноїдальну філософію, яка походить від Фуко, що повсюдно вбачає невидимі та зловмисні структури влади. І ці люди параноїдальні. Вони бачать злі наміри там, де їх немає, тому що стали одержимими й замкнутими.

“Вибір кольору не існує у вакуумі — він відображає, хто був у кімнаті, чиї точки зору були упущені і які повідомлення ненавмисно посилюються”, — каже Будро. Така реакція — чиста “просвітленість”. Ніщо не існує у вакуумі, ніщо не може бути невинним або нейтральним. Усе відображає підсвідомі — і за замовчуванням недостовірні — наміри інших.

Якщо білий колір і має якесь “значення”, то воно повністю залежить від культурного контексту та погляду спостерігача. Для нас, жителів Заходу, він історично символізує чистоту. У Китаї він традиційно асоціюється зі смертю. Однак для певної групи сучасного населення, чиї розумові здібності були вражені сучасною ідеологією, білий колір означає перевагу білої раси. Ну хто б сумнівався.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо

Pantone назвав головний колір 2025 року — як додати Mocha Mousse у гардероб?

Денисенко зазначила, що чоловік ревнував її та забороняв публічно говорити про переживання. Про це акторка розповіла в інтерв’ю Маші Єфросиніній.

Денисенко про причини розлучення з Федінчиком

За словами зірки екрану, проблеми в шлюбі почалися ще до війни. Тоді Наталка Денисенко пропонувала чоловіку піти до психолога, але він відмовився. Стосунки ще більше ускладнилися, коли Федінчик мобілізувався до ЗСУ на початку великої війни. Наталка місяцями не бачила чоловіка, а на її плечі лягли побутові проблеми родини.

Ба більше, акторка почала помічати, що Андрій став жорстокіший, агресивно реагував на коментарі в її соцмережах, ревнував та ображав.

Про розлучення чоловіку Наталка повідомила після того, як він потрапив у лікарню і сам вивів її на цю розмову. Тоді Федінчик переніс складну операцію.

“Я дотягнула до того моменту, коли в мене не було бажання. З іншого боку, якби я не вийшла на цю розмову, то можливо, я б ще дуже довго терпіла і розлучення було б не минулого року, а цього. Я не можу сказати, що я не люблю його як людину, але терпіти я вже не могла”, — зізнається Денисенко.

Як поділили майно

Зірка екрану наголосила, що ніколи не зраджувала чоловіку в шлюбі. Після розлучення вони поділили майно — Денисенко із сином залишилась жити у придбаній у шлюбі квартирі, а Андрій зі спільних грошей придбав нове житло. Акторка наголосила, що останнім часом у них гарні стосунки.

“Він поклав своє здоровʼя заради всіх нас. В якійсь мірі приніс у жертву свою сімʼю”, — каже акторка.

Зокрема, Денисенко допомогала психологиня, особливо з почуттям провини.

Розлучення Денисенко та Федінчика

На початку 2025 року в мережі зʼявилися реєстри із заявою на розлучення акторської пари Наталки Денисенко та Андрія Федінчика. Позивачем була вказана саме жінка. А розгляд справи був запланований на 8 травня.

Пара прожила у шлюбі вісім років, а десять — у стосунках. У квітні 2017 року Денисенко та Федінчик одружилися. Восени того ж року в пари народився син Андрій.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, 2025 рік був сповнений новин про весілля та народження дітей. Втім, не обійшлося і без розірвання шлюбів відомих людей як в Україні, так і закордоном.