Как сообщает Национальный институт исследований и разработок физики Земли (Румыния), подземные толчки произошли в сейсмическом районе Вранча на глубине 129 км.
Как отметили в Институте, землетрясение произошло в 37 километрах к западу от румынского города Фокшаны и в 62 километрах к северу от городка Бузеу.
Напомним, 16 сентября 2024 года в Одессе произошло землетрясение. В разных точках Одесской области оно имело силу от 2 до 4 баллов по шкале Рихтера, а эпицентре сила толчков была 5,5 баллов. Одесситам напомнили, что город находится в сейсмически-опасной зоне. Ученые до сих пор не научились точно предсказывать землетрясения. Но, оказывается, есть способ, который может помочь в этом вопросе.
Російські пропагандистські ресурси, орієнтовані на Одесу, продовжують висвітлювати актуальні події зі зручної для них точки зору. У першій половині липня в центрі уваги опинилися одразу кілька наративів, покликаних перекласти відповідальність за російські атаки на Україну, виправдати удари по цивільній інфраструктурі та створити ілюзію неминучості внутрішніх катаклізмів. Для цього використовуються актуальні фото та відео, суперечливі пояснення наслідків обстрілів і навіть псевдопророцтва, які видають за підтвердження майбутніх резонансних подій в Україні.
«Хроники мидлстрайков» або порушення причинно-наслідкових зв’язків
Після серії українських ударів по військових об’єктах на території Росії проросійський Telegram-канал «Одесский партизан» почав масово поширювати публікації під назвою «хроники мидлстрайков». У таких дописах використовують фото та відео загиблих цивільних, зруйнованої інфраструктури та пошкоджених морських суден. Самі зображення є справжніми, однак їхній зміст навмисно спотворюють. Автори публікацій намагаються сформувати враження, що ці жертви стали наслідком нової тактики українських ударів по території РФ.
Маніпуляція полягає саме у створенні хибного причинно-наслідкового зв’язку. Адже руйнування будинків та жертви серед цивільних на Одещині були з перших років повномасштабного вторгнення. Один тільки удар по багатоповерхівці в Сергіївці влітку 2022 року забрав 22 людських життя. А регулярні удари по російській інфраструктурі, зокрема нафтовій, почали фіксуватися тільки в 2024 році. Тобто, період часу між першими загиблими в Одеській області та першими ударами по російських територіях склав два роки.Такий прийом є характерним прикладом маніпуляції контекстом.
Пропагандисти не підробляють фотографії та не вигадують жертв. Натомість вони змінюють пояснення того, чому сталася трагедія. Подібні повідомлення також намагаються нав’язати думку, що російські удари по українських містах є виключно реакцією на дії України. При цьому замовчується очевидний факт: Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру України з перших днів повномасштабного вторгнення. Одеса та область неодноразово зазнавали ракетних і дронових ударів задовго до появи нинішнього інформаційного приводу. За цей час були зруйновані житлові будинки, лікарні, об’єкти культурної спадщини, а серед жертв були десятки мирних жителів.
Таким чином пропаганда намагається переписати хронологію подій. Якщо російські атаки тривають понад чотири роки, але окремі трагедії починають пояснювати подіями, що відбулися лише зараз, це означає свідоме викривлення причин і наслідків. Такий прийом дозволяє інформаційно виправдати удари по українських містах та перекласти моральну відповідальність за загибель цивільних на Україну.
Мета цієї маніпуляції полягає не лише у дискредитації українських військових операцій, а й у створенні відчуття, що саме Україна нібито провокує страждання власного населення. Насправді ж використані фото та відео лише нагадують про систематичні російські атаки, які тривають від початку повномасштабної війни і не потребують жодних додаткових приводів.
«Це все ППО»: взаємовиключні версії пропаганди про удари по Одесі
Інший поширений наратив останніх тижнів стосується наслідків російських атак по цивільній інфраструктурі. Пропагандистські ресурси традиційно заявляють, що житлові будинки, лікарні чи інші цивільні об’єкти нібито пошкоджує українська протиповітряна оборона. При цьому паралельно поширюється наратив, що обстріли українських міст є «відповіддю» Росії на удари ЗСУ по її інфраструктурі.
Ці два твердження суперечать одне одному. Якщо руйнування є результатом російської «відповіді», то відповідальність автоматично визнається за РФ. Якщо ж причиною називають українську ППО, тоді зникає сама логіка про «відплату». Проте пропаганда не намагається підтримувати внутрішню послідовність. Її завдання полягає не у створенні цілісної картини, а у максимальному інформаційному шумі, який змушує людей сумніватися у будь-яких офіційних повідомленнях.
У випадку останніх атак по Одесі існують численні повідомлення очевидців, відеозаписи польоту ударних безпілотників та офіційні дані про застосування Росією реактивних дронів. Саме влучання цих безпілотників спричинили пожежі в автопарку та пошкодили цивільну інфраструктури. Інформацію про атаку та її наслідки підтверджували місцева влада, рятувальники й Одеська обласна прокуратура
Офіційне повідомлення Одеської обласної прокуратури.
Теза про «криворуке ППО» використовується російською пропагандою з перших місяців повномасштабної війни. Вона дозволяє зняти відповідальність із РФ та перекласти її на українських військових, які захищають міста від повітряних атак. При цьому замовчується головний факт: якби Росія не запускала ракети й ударні безпілотники по українських містах, застосовувати ППО взагалі не знадобилося б.
Ще одним характерним елементом є вибірковість висвітлення. Коли російський дрон влучає у будинок, пропагандистські ресурси починають шукати будь-яку альтернативну версію подій. Водночас удари по військових чи інфраструктурних об’єктах на території Росії вони беззастережно називають результатом українських дій. Такий подвійний стандарт демонструє, що інформаційна кампанія спрямована не на встановлення фактів, а на формування потрібної медійної картинки.
Що не так з пророками та їхніми передбаченнями?
Пропагандистські ресурси нерідко вдаються до містицизму. Проросійські Telegram-канали регулярно поширюють повідомлення одеського «пророка» Андрія Гіперборея. За їх твердженням, чоловік нібито передбачив масові протести в Україні проти ТЦК. Доказом називають два тексти, опубліковані у 2024 та 2025 роках, у яких містяться розмиті образи «народного гніву», працівників ТЦК та вигуків «Ганьба». Після появи відео з масового заходу, де звучало це слово, автори публікацій заявили, що «пророцтво збулося».
Подібні твердження є прикладом добре відомого психологічного ефекту, який називають ретроспективним підтвердженням. Після того як певна подія вже відбулася, люди схильні знаходити в старих текстах фрази, які можна інтерпретувати в якості передбачення. Чим більш загальними є формулювання, тим легше пов’язати їх із будь-якими майбутніми подіями.
У цьому випадку використані максимально нечіткі образи. Поняття «народний гнів», «натовп», «ганьба» або «відчай» не містять конкретних дат, місць, учасників чи обставин. Подібні слова можна співвіднести із сотнями різних подій. Більше того, вигук «Ганьба!» уже багато років є звичним елементом української політичної культури та регулярно звучить під час протестів, мітингів чи громадських акцій. Сам факт його використання не може бути доказом будь-яких екстрасенсорних здібностей.
Показово й те, що подібні «пророцтва» оцінюють лише після появи інформаційного приводу. Ніхто не аналізує десятки інших прогнозів, які не справдилися або взагалі не отримали жодного підтвердження. Це явище відоме як вибіркове підтвердження, коли увага концентрується лише на тих прикладах, які можна інтерпретувати на користь потрібної версії.
Поширення таких «пророцтв» має цілком практичну мету. Вони покликані створити враження, що суспільні конфлікти в Україні є неминучими, а внутрішня криза вже нібито була «визначена наперед». Таким чином політичні процеси пояснюються не реальними причинами, а містичними передбаченнями, що допомагає емоційно підсилити пропагандистський наратив про кризу в українському суспільстві. Насправді ж наведений приклад демонструє не силу «передбачення», а те, наскільки легко нечіткі та універсальні формулювання можна адаптувати до подій, які вже сталися.
Марія Шевчук
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
Початок серпня приніс одеським водіям чергове підняття вартості на АЗС. На стелах знову помітили рух цін, який найбільше торкнувся власників дизельних автомобілів. Водночас ситуація з наявністю окремих марок пального дещо стабілізувалася.
Новини.LIVE розповідають, у скільки зараз обійдеться заправка авто на заправках міста та що змінилося від кінця минулого тижня.
За цими вихідними на стелах заправок відбулися помітні коригування. У мережі WOG дизельне пальне (як Євро, так і Mustang) зросло в ціні на 1 гривню за літр, тоді як ціни на бензин залишилися без змін. Мережа ОККО цього разу утримала свої цінники на рівні п’ятниці для всіх видів пального.
Позитивні новини є для клієнтів UKRNAFTA: до асортименту заправок повернувся бензин 95 Energy по 82.90 грн/л, якого не було в наявності наприкінці минулого тижня. Ціни на решту марок бензину та дизелю в цій мережі залишилися стабільними.
Середні ціни на пальне в Одеській області
Згідно з актуальними даними моніторингу станом на 3 серпня, середня вартість пального в регіоні становить:
Бензин А-95 преміум: 84.41 грн/л (піднявся на +0.29 грн)
Бензин А-95: 81.54 грн/л (зріс на +0.30 грн)
Бензин А-92: 77.90 грн/л (без змін)
Дизельне паливо: 92.18 грн/л (подорожчало на +0.74 грн)
Газ автомобільний: 42.54 грн/л (трохи здешевшав на -0.05 грн)
Ціни на пальне на АЗС згідно з даними Мінфіну
Окремий огляд цін по операторах Одещини показує такий розподіл вартісних показників:
Як повідомляли Новини.LIVE, Україна та Румунія планують суттєво розширити мережу пунктів пропуску на спільному кордоні. Одним із головних проєктів стане будівництво мосту, що з’єднає населені пункти Орлівка та Ісакча.
Також Новини.LIVE писали, що на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.
Електронний обмін даними між Державною прикордонною службою та Державною податковою службою повністю відповідає чинному законодавству України і слугує винятково пришвидшенню цього процесу.
Про це на брифінгу в Укрінформі розповів речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.
«Фактично це дозволить обмінюватися інформацією в електронному вигляді. До цього також відбувалася співпраця щодо надання інформації за запитом, але це було в паперовому вигляді, й на це витрачалося більше часу і для оформлення, і для обробки, і для надання відповідей. Тепер будуть виконані певні технічні моменти – на це, думаю, піде близько місяця. Будуть дотримані всі моменти щодо захисту інформації, визначені користувачі, які будуть допущені для отримання такої інформації. У подальшому лист буде формуватися в електронному вигляді з накладанням КЕПу (Кваліфікований електронний підпис), щоб було зрозуміло, хто надає інформацію, на підставі чого, бо є певні вимоги для надання такої інформації. І буде відповідь надаватися фактично відразу. Це, звісно, збільшить як роботу Державної податкової служби, так і Державної прикордонної служби в межах тих функцій, які ми маємо підтримувати на кордоні, здійснюючи перевірку», – зазначив Демченко.
При цьому він категорично відкинув звинувачення у нібито незаконності таких дій з боку Держприкордонслужби.
«Був певний негатив, що надавати таку інформацію з боку Держприкордонслужби – це незаконні дії. Але можу запевнити, що такий взаємообмін відповідає нормам чинного законодавства України. І доступ, і повідомлення буде здійснюватися через інформаційну систему, до якої на даний момент уже допущено 27 суб’єктів. Державна податкова служба буде одним суб’єктом, який користуватиметься цією інформацією, і все знаходиться в межах норм чинного законодавства, хто б що не говорив. Закидали, що тепер Податкова буде стежити за людьми. Але наголошу, що Державна податкова служба й до цього отримувала таку інформацію, але в паперовому вигляді. Електронний взаємообмін дозволить швидше визначити податкове резидентство для розрахунку податкових зобов’язань та уникнення подвійного оподаткування, запобігання фіктивним операціям, зокрема виявлення фактів, коли документи виписуються начебто в Україні, а підписанти в цей час знаходяться за її межами. Такі процеси будуть у цифровому вигляді, і це пришвидшить роботу всіх повідомлень», – наголосив Демченко.
3 серпня Державна прикордонна служба та Державна податкова служба підписали Договір і Протокол про інформаційну взаємодію, які забезпечують автоматизований електронний обмін інформацією між повідомленнями.
До цього обмін інформацією здійснювався лише шляхом офіційного листування, і запити опрацьовувалися в ручному режимі. Після необхідного технічного налаштування далі відомості передаються автоматично через захищені інформаційні системи.
Раніше українські ЗМІ повідомляли, що народний депутат від “Слуги народу” Максим Бужанський розкритикував це рішення. За його словами, договір про надання прикордонною службою податкових даних про перетин громадянами кордону України – «це абсолютно незаконна передача персональних даних, по суті стеження».