Как сообщает Национальный институт исследований и разработок физики Земли (Румыния), подземные толчки произошли в сейсмическом районе Вранча на глубине 129 км.
Как отметили в Институте, землетрясение произошло в 37 километрах к западу от румынского города Фокшаны и в 62 километрах к северу от городка Бузеу.
Напомним, 16 сентября 2024 года в Одессе произошло землетрясение. В разных точках Одесской области оно имело силу от 2 до 4 баллов по шкале Рихтера, а эпицентре сила толчков была 5,5 баллов. Одесситам напомнили, что город находится в сейсмически-опасной зоне. Ученые до сих пор не научились точно предсказывать землетрясения. Но, оказывается, есть способ, который может помочь в этом вопросе.
У Миколаєві та Південноукраїнську 21 червня відбулися акції-нагадування на підтримку українських військовополонених і захисників, які вважаються безвісти зниклими. До заходів долучилися рідні військових, волонтери та небайдужі жителі.
У Миколаєві учасники акції зібралися з прапорами, плакатами та фотографіями своїх рідних. Захід розпочався хвилиною мовчання на честь загиблих захисників України. Родичі військовополонених і зниклих безвісти вкотре закликали суспільство не забувати про тих, хто досі не повернувся додому, та наголосили на необхідності постійно привертати увагу до їхньої долі.
Того ж дня акція-нагадування відбулася й у Південноукраїнську. Це вже 79-й подібний захід у місті. До нього долучилися понад три десятки людей, які традиційно вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання та закликали підтримувати родини військовополонених і безвісти зниклих захисників.
Подібні акції регулярно проходять у містах Миколаївщини та інших регіонах України. Їхні учасники наголошують, що публічна підтримка допомагає не втрачати увагу до теми повернення військовополонених та пошуку зниклих безвісти оборонців.
Раніше до Дня морської піхоти відбувся автопробіг на підтримку військовополонених та зниклих безвісти захисників. До акції долучилися морські піхотинці, звільнені з російського полону військовослужбовці, а також рідні бійців, які досі не повернулися додому. А у Південноукраїнську відбулася акція-нагадування про українських військовополонених та зниклих безвісти. До заходу долучилися близько 40 людей — рідні захисників, волонтери та небайдужі містяни.
Прикордонниця перевіряє документи. Фото ілюстративне: Serviciul Vamal al Republicii Moldova
На кордоні з Молдовою посилили увагу до документів на транспортні засоби. Водіїв попереджають, що відсутність підтвердження технічної справності автомобіля може створити проблеми під час перетину кордону.
Які документи тепер обов’язкові на кордоні з Молдовою — розказують Новини.LIVE.
Техогляд автомобіля на кордоні з Молдовою
Під час проходження контролю можуть попросити документ, який підтверджує технічний стан автомобіля. Йдеться про офіційний сертифікат техогляду, який видають після перевірки авто на сертифікованій станції.
Такий документ засвідчує, що транспортний засіб придатний до експлуатації та відповідає вимогам безпеки. За його відсутності прикордонники можуть не дозволити в’їзд.
Вимога стосується різних категорій транспорту, тому перед поїздкою водіям радять перевірити чинність усіх документів заздалегідь.
Читайте також:
Які документи потрібні для перетину кордону
Окрім сертифіката техогляду, водіям потрібно мати при собі:
чинний біометричний або закордонний паспорт;
водійське посвідчення;
техпаспорт на автомобіль;
міжнародну страховку “Зелена карта”;
віньєтку — підтвердження сплати дорожнього збору в Молдові.
Якщо у поїздку вирушає дитина, потрібно мати її паспорт або свідоцтво про народження. У разі подорожі лише з одним із батьків можуть знадобитися додаткові документи згідно з чинними правилами виїзду.
Також Новини.LIVE писали, що на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.
Крум цього, Новини.LIVE інформували, що залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман у Затоці, який неодноразово зазнавав російських атак, планують відновити до кінця року. На аварійно-відновлювальні роботи виділили понад 15 мільйонів гривень.
На острів Галіндез, де розташована українська полярна станція “Академік Вернадський”, завітав королівський пінгвін, колонія яких живе за 2 тисячі кілометрів звідти.
Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.
“Другий неочікуваний гість поспіль! Після імператорського до наших полярників та полярниць завітав королівський пінгвін“, – повідомили зимівники.
Цей вид також не живе в районі української станції “Академік Вернадський”. Найближча колонія – за 2 тисячі кілометрів.
Але на противагу імператорським, які обирають для життя холодніші території Антарктики, королівські пінгвіни мешкають на Субантарктичних островах, Там навпаки – тепліше, ніж біля “Вернадського”.
За різними оцінками світова популяція королівських пінгвінів налічує близько 1,6 – 2,2 млн пар, що розмножуються. На відміну від імператорських, вони відносяться до видів, які викликають найменше занепокоєння.
Цікавого візитера на острові Галіндез, де розташований “Вернадський”, зустрів біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. Він саме працював неподалік миса Пінгвін-пойнт, який розташований з іншого від станції боку острова.
“Королівський пінгвін стояв неподалік групи наших традиційних мешканців – субантарктичних пінгвінів, тримаючись осторонь, але й не відходячи далеко. Мою увагу привернули рубці від загоєних ран на його спині та животі. Вони красномовно свідчили про непросте життя королівських пінгвінів, на яких полюють морські леопарди та косатки”, – розповів біолог.
За словами науковця, як і імператорський гість, королівський побув на Галіндезі близько доби й помандрував далі.
Королівські пінгвіни другі за розмірами серед пінгвінів: їхній зріст – близько метра, а вага – до 18 кілограмів.
Через помаранчеве забарвлення на щоках, шиї та дзьобі вважаються найяскравішими пінгвінами.
Королівські пінгвіни гарні пірнальники. У пошуках риби, крилю і кальмарів занурюються на глибину 100–300 метрів.
Відкладають одне яйце, яке висиджують на лапах, прикриваючи шкірою. Це по черзі роблять самець і самиця.
Мають дуже довгий цикл розмноження: від кладки яєць до оперення пташенят проходить 14-16 місяців. Весь цей час батьки піклуються про потомство, тому наступну кладку зазвичай роблять пізніше.
