Під час затяжної війни варто не вимагати від себе працювати з колишньою продуктивністю, а перейти в своєрідний «режим енергозбереження», зосередившись на сні, живому спілкуванні та щоденній рутині.
Таку пораду дав соціальний і військовий психолог Олег Покальчук в інтерв’ю Укрінформу.
«Нормально, що ми пригальмовуємо, що у нас «просідає» пам’ять. А що нам пам’ятати? Щось погане? Навіщо? Мозок каже: «Воно тобі треба? Відключись!». Це схоже на режим енергозбереження у смартфоні – відключаються якісь опції», – сказав Покальчук.
За його словами, пролонгований стрес, у якому українці перебувають багато років, певною мірою став новою нормою. Водночас складніше його переживають люди, які пам’ятають, «як їм було добре до того, як», і постійно порівнюють нинішнє життя з минулим.
Психолог зазначив, що негативні переживання значною мірою є результатом такого порівняння. Коли людина застрягає у тривалому стресі, як нині у фазі війни, вона продовжує очікувати, що ситуація циклічно зміниться, однак цього не відбувається.
Водночас Покальчук наголосив, що емоції неможливо просто «подолати».
«Ми в принципі нічого не можемо зробити зі своїми емоціями, але можемо змінити свою оцінку і ставлення до них», — пояснив він.
Він назвав нинішню «приторможеність» природною фізіологічною реакцією організму на тривалий стрес. За його словами, якщо людина намагається продовжувати жити в тому самому режимі, що й раніше, її «батарейки» сідають швидше.
«А коли людина каже: «Ні, мені треба!» і продовжує жити в тому самому режимі, що й раніше, відбувається те саме, що й із комп’ютером: ваші «батарейки» сідають швидше, і ваш «екран» гасне доти, поки ви не підживите свій організм», — сказав соціальний психолог.
За словами Покальчука, для відновлення не обов’язково потрібна їжа чи якісь спеціальні стимули. Найважливішими він назвав сон і спілкування з живими людьми.
Ще однією практичною порадою психолог назвав рутинність – власний розпорядок дня та орієнтацію на «тут і зараз», а не постійне порівняння свого стану із вчорашнім чи позавчорашнім.
«Стабілізаційний заряд – це коли ви не втрачаєте, коли перестаєте відчувати, що у вас «пробоїна» в борту, і ви тонете», – зазначив Покальчук.
Він додав, що нині завдання людини полягає не в тому, щоб функціонувати так само, як 20 років тому, а в тому, щоб продовжувати рухатися вперед.
«Коли ви зрозумієте, що краще пливти, ніж красиво, як у кіно, тонути, тут організм і скаже: «От і правильно. Давай будемо пливти», – сказав фахівець.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР не виключає, що ресурсів для ведення війни проти України Росії вистачить і на 2027-й, і на 2028-й роки.