Как сообщает Национальный институт исследований и разработок физики Земли (Румыния), подземные толчки произошли в сейсмическом районе Вранча на глубине 129 км.
Как отметили в Институте, землетрясение произошло в 37 километрах к западу от румынского города Фокшаны и в 62 километрах к северу от городка Бузеу.
Напомним, 16 сентября 2024 года в Одессе произошло землетрясение. В разных точках Одесской области оно имело силу от 2 до 4 баллов по шкале Рихтера, а эпицентре сила толчков была 5,5 баллов. Одесситам напомнили, что город находится в сейсмически-опасной зоне. Ученые до сих пор не научились точно предсказывать землетрясения. Но, оказывается, есть способ, который может помочь в этом вопросе.
На Майдані Незалежності у Києві пройшла акція «Порожні стільці» на підтримку ув’язнених і зниклих безвісти журналістів, письменників, діячів культури і правозахисників.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, захід у столиці організували правозахисні організації Український ПЕН і Центр громадянських свобод.
У межах акції була представлена символічна інсталяція з порожніх стільців, на яких були розміщені імена полонених. Кожен стілець символізує конкретну людину, її історію та місце, яке залишається порожнім.
«За даними Інституту масової інформації, у російському полоні станом на 26 жовтня поточного року перебувають щонайменше 27 цивільних українських медійників і один журналіст, який долучився до Сил оборони.
На стільцях ви бачите їхні імена, на частині стільців є таблички з написом «ім’я невідоме». На жаль, ми не знаємо, скільки саме імен українців у неволі залишаються невстановленими», – зазначила представниця Українського ПЕН Ганна Устинова.
За її словами, з 2014 року Росія систематично викрадає і незаконно утримує людей на тимчасово окупованих територіях. Міжнародний Комітет Червоного Хреста підтвердив щонайменше 1700 таких випадків, але точна кількість бранців невідома.
Устинова наголосила на важливості обізнаності про долю незаконно утримуваних у РФ не лише в Україні, але й у світі.
У свою чергу, заступник постійної представниці Президента України в АР Крим Денис Чистіков повідомив, що у в’язницях на окупованому пів острові перебувають 15 журналістів, більшість з яких отримали терміни ув’язнення від 15 років і досі залишаються у російських застінках.
Чистіков також розповів, що в Криму окупаційна влада склала понад 1800 адмінпротоколів нашим громадянам, з яких 160 було винесено за вислів «Слава Україні!», а понад 110 – за слова «Ні – війні!». Відповідно встановленого окупантами порядку, якщо до адмінвідповідальності притягають двічі, то настає кримінальна відповідальність, яка передбачає п’ятирічний термін ув’язнення.
За його словами, загалом за проукраїнську позицію у в’язницях окупованого Криму перебувають понад 320 людей, більшість з яких кримські татари.
В акції взяв участь звільнений з російського полону журналіст Максим Буткевич. Він наголосив, що захід є надзвичайно важливим, оскільки показує полоненим і їхнім рідним, що про них пам’ятають.
«Коли мене звільнили – це був мій другий день народження. Мене питали мої друзі, що найважливіше знати, коли ти перебуваєш у полоні, щоб вижити. Найважливіше для мене було знати, що про тебе не забули, що про тебе говорять і просто вірити, що інші люди за тебе борються. Тому ця акція дуже важлива сьогодні. Ці люди мали бути тут, з нами. Вони не з нами через окупантів», – сказав він.
Про важливість підтримки полонених наголосив і автор книги «Гра чисел. Вижити заради любові» Євген Шибалов, який сім місяців провів у російському полоні.
«Так сталося, що я побував у ролі полоненого і того, хто чекає з полону. І можу сказати, що обидві ці ролі нестерпно важкі. І, можливо, роль того, хто чекає, ще важча, ніж страждання самого полоненого.
Я хотів би подякувати за мужність і витримку тим, хто чекає з полону, вони несуть дуже тяжкий хрест, тому що в полоні віра у те, що тебе хтось чекає, це єдине джерело сил, щоб витримати все, що з тобою там відбувається. Думка, що мене чекають, стримала мене від суїциду у камері Луганського СІЗО», – розповів він учасникам акції.
Участь у заході також взяли звільнені з російського полону військовослужбовець і автор книги «Окраєць» Дмитро Канупєр і ветеран Роман Борщ. Вони розповіли про свій досвід російського ув’язнення і про становище тих, хто залишився у полоні.
Акція «Порожні стільці» має на меті об’єднати зусилля тих, хто бореться за звільнення незаконно ув’язнених цивільних і військовополонених, а також нагадати українському суспільству і міжнародній спільноті про людей, які досі перебувають у російській неволі.
За словами організаторів, аналогічні акції найближчими днями відбудуться у Львові, Харкові, Одесі і за кордоном – у США, Польщі, Франції, Латвії, Австрії, Італії, Чилі, Кувейті, Філіппінах, Мавританії, Кіпрі та Каталонії.
У Миколаєві 15 листопада відбулася акція-нагадування про українських військових, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. До заходу долучилися близько 150 людей. Також у місті організували автопробіг, на початку якого зареєстрували понад 20 автомобілів.
Про це пише “Суспільне Миколаїв” з посиланням на учасників акції та співорганізаторів автопробігу.
Серед учасників акції була Людмила, брат якої — військовий Олександр Нижник, 1971 року народження, зник 21 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі Вовчанських Хуторів.
За словами жінки, рідним повідомили, що військовий загинув унаслідок атаки дронів. Однак родина не втрачає надії, що він живий і перебуває в полоні.
“Нічого невідомо, нам сказали, що загинув, що їх дронами вбили. Ми не віримо, чекаємо. Сподіваємось, що живий, в полоні, прийде додому”, — розповіла Людмила.
Жінка приходить на такі акції щотижня. Цього разу захід у середмісті Миколаєва тривав годину та зібрав близько 150 людей.
ФОТО: Суспільне Миколаїв
Паралельно в місті організували автопробіг, щоб привернути увагу до військових, яких досі утримують у російському полоні або чекають їхні рідні.
“Наша мета — ще раз нагадати про тих людей, які до сих пір залишаються у російських застінках. Про тих, кого чекають, в кого вірять, і кого обов’язково мають повернути назад”, — сказав співорганізатор автопробігу Олександр Матюшенко.
За попередніми даними, на початку пробігу зареєстрували понад 20 автомобілів. Організатори запросили долучатися до таких заходів інших водіїв і перехожих та не виключили, що проводитимуть їх і надалі.
ФОТО: Суспільне Миколаїв
Акцію та автопробіг організували представники міської молодіжної ради, молодіжних спільнот і громадських організацій. Обидва заходи тривали близько години.
Роботи розпочалися завдяки плідній співпраці партнерських організацій «Відновлення по-людськи» та «Молода громада», а також активній участі місцевої молоді та представників органів місцевого самоврядування.
Організатори зазначають, що це лише перший крок із шести запланованих у межах даної ініціативи.
