Про це він сказав у Гаазькому університеті прикладних наук під час виступу на панельній дискусії щодо впливу агресивної війни Росії проти України на дітей та молодь.

“Діти є найбільш уразливими. Вони невинні та не мають жодної можливості захистити себе. І саме вони страждають найбільше. Багато дітей в Україні зазнали поранень. Вони втратили членів родини, були змушені покинути свої домівки або й досі живуть з глибокими емоційними травмами. За нашими даними, 675 дітей були вбиті, 2287 – поранені внаслідок воєнних злочинів Росії. Водночас реальні цифри можуть бути значно вищими, оскільки Україна не має доступу до тимчасово окупованих територій та інших. Росія вчиняє низку злочинів, спрямованих суто проти дітей. Це депортація, примусове вивезення українських дітей до Росії або на окуповані території, а також катування, нелюдське поводження, сексуальне насильство, мілітаризація та агресивні ідеологічні програми, спрямовані на стирання їхньої української ідентичності. Росія вчинила наймасовіше викрадення дітей у Європі з часів Другої світової війни”, – сказав він.

За його словами, у роботі Міністерства юстиції України орієнтовно 20 тисяч випадків можливої депортації чи примусового переміщення українських дітей до Росії або на окуповані території.

“Правда в тому, що лише Росія знає реальну кількість викрадених дітей”, — наголосив Костін.

Він підкреслив, що Росія систематично відмовляється надавати будь-яку інформацію, блокує доступ міжнародних організацій і не допускає ООН чи незалежні місії до місць утримання дітей.

Костін також зазначив, що Україна вибудувала власну систему пошуку та повернення дітей. За підтримки уряду, громадських організацій, волонтерів і міжнародних партнерів 1898 дітей вже повернуто додому станом на 5 грудня 2025 року. Проте ця цифра не означає зменшення кількості викрадених, адже багато з повернутих дітей не входили до списку з 20 тисяч зниклих.

“Ми не можемо зволікати. Треба діяти, адже час іде, і багато дітей були викрадені у дуже ранньому віці. І вони можуть забути, що вони українці. Росія змінює їхні персональні дані й намагається стерти їхню ідентичність”, — наголосив Костін.

Він закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, щоб пришвидшити повернення всіх викрадених українських дітей додому.

Захід було проведено як частину фотовиставки “Втрачений дитячий світ”, що відображає очі та історії українських дітей, чиє життя було зруйноване депортацією, переміщенням та травмами війни. Виставка була представлена Bring Kids Back UA, мета якої привернути увагу до величезної людської ціни конфлікту.

Фотовиставка “Втрачений дитячий світ” у Гаазі / Фото: Ірина Драбок. Укрінформ

Як повідомляв Укрінформ, судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської дитячої омбудсманки Марії Львової-Бєлової.

Президента РФ та уповноважену президента РФ у справах дитини підозрюють у воєнних злочинах у вигляді незаконних депортації та переміщення населення, зокрема дітей, з окупованої території України, щонайменше з 24 лютого 2022 року.

Російські окупанти арештували та кинули ”на підвал” 50-річного Руслана Кунгурова — аграрія з села Кучерявоволодимирівка Чаплинської селищної громади Каховського району Херсонщини. 

Про це повідомив Центр журналістських розслідувань з посиланням на власні джерела. 

Кунгуров був ”депутатом” місцевого окупаційного ”совета депутатов” від пропутінської партії ”Единая Россия”. Джерела ЦЖР підтвердили, що Кунгурова не бачили вже понад два тижні. Росіяни нібито звинувачують Кунгурова в махінаціях з компенсацією за неврожай сільгоспкультур, яку виплачує окупаційна влада.

Цей арешт відбувається на тлі великого фінансового конфлікту: в окупаційному ”арбітражному суді” розглядається позов про стягнення майже 13 мільйонів рублів боргу з очолюваного Кунгуровим аграрного ТОВ ”АП Зоря-Юг” на користь російської компанії з Воронезької області. Позивач стверджує, що підприємство Кунгурова не займалось сільським господарством у 2025 році.

Джерела припускають, що після цих подій Кунгуров може втратити контроль над агрофірмою, яка, до слова, до окупації належала громадянам США.

Кунгуров, уродженець Дніпра, з 2013 року є директором ТОВ ”АП Зоря-Юг”. Після окупації він був активним колаборантом: незаконно перереєстрував свої аграрні підприємства в російській юрисдикції, вивозив зерно до Криму, був призначений ”мундєпом” від ”Единой России” та брав активну участь у пропагандистських заходах, зокрема у відкритті ”Юнармії” та бюста радянському політику.

Також, за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури жителю регіону заочно повідомлено про підозру у займанні посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на окупованих територіях.

Слідство встановило, що підозрюваний добровільно співпрацював з окупаційною владою, виконуючи функції у структурі, створеній агресором для підтримки окупаційного режиму.

39-річний підозрюваний у липні 2022 року добровільно обійняв посаду так званого ”временно исполняющего обязанности специалиста отдела паспортно-визовой службы” у незаконному ”Управлении общественной безопасности ГУ МВД Херсонской области”.

Катерина Глушко

Біляївка: як місто розбудовує надію після 25 травня

Смужка турботи пройшла крізь Біляївку — не героїчна театральність, а буденна організована робота. 25 травня російські дрони завдали удару, пошкодивши десятки будинків. Але те, що сталося потім, стало справжнім тестом на громадянство для міської влади та міжнародної солідарності.​

Заступниця міського голови Олена Кравченко виступила на апаратній нараді не з гаслами, а з фактами. Біляївській громаді вдалося залучити 2,5 мільйона гривень підтримки через державні, міжнародні та приватні канали. Це цифри, які мають імена і адреси позаду.​

Перші кроки виявилися вирішальними. Комісія міськради обійшла 49 домогосподарств, завести офіційні акти про пошкодження — схоже просто, але саме це дало змогу згодом отримувати компенсації від держави й міжнародних фондів. Без акта — без грошей, без допомоги. Чиновники зробили роботу, яку часто не видно: вони записали, виміряли, зафіксували щоб довести, що біда реально існує.​

Міська рада звернулася до п’яти помічників: Товариства Червоного Хреста, Caritas Одеса УГКЦ, ГО “Десяте квітня”, Global Empowerment Mission Ukraine та ГО “Право на захист” разом з УВКБ ООН. Кожна організація взяла на себе чітко визначену функцію — розподіл ролей замість хаотичного паралельного кидання ресурсів в натовп.​

Червоний Хрест і “Десяте квітня” першими поспішили з тентами, плівкою та дошками — люди потребували захисту від дощу, який розпочався відразу після удару. Це була екстрена допомога, коли кожна година рахується.​

УВКБ ООН через ГО “Право на захист” виїжджали до Біляївки двічі. Вони зареєстрували 108 осіб із 47 домогосподарств і протягом кількох тижнів кожен отримав по 10 800 гривень — усього 1,116 мільйона гривень. Гроші летять не назавжди на рахунки чиновників, а потрапляють у руки людям, які знають, як їх витратити.​

Додатково міська рада виділила 140 тисяч гривень із місцевого бюджету чотирьом власникам найпошкодженіших будинків — премія за терпіння чи визнання найбільшої потреби, залежить від точки зору.​

Карітас Одеса УГКЦ вибрала дев’ять домогосподарств з урахуванням уразливості: люди старше 60 років, сім’ї з малими дітьми, люди з інвалідністю. Для них організація не просто привезла матеріали — вона організувала повний цикл ремонту. Робілося повільно через погоду й дефіцит підрядчиків, але завершено.​

Global Empowerment Mission Ukraine обстежила 19 будинків і встановила 58 нових металопластикових вікон замість вибитих. Вікно — то не лише захист, то психологічний символ: житло стає жилим знову.​

Усіх попросили подати заявки на “єВідновлення” — державну програму компенсацій. Міська рада допомагала складати документи. Десять заяв узгодили (дві люди згодом відкликали), за результатом комісія нарахувала 1,312 мільйона гривень. Більшість уже виплачена, залишок ідеть шляхом бюрократії.​

Члени комісії не приховують: робота з державною програмою складна, вимагає постійного контролю, щоб роботи виконувалися якісно і вчасно. Це не критика держави, то реальність, яку потрібно знати наступним постраждалим.​

Разом: 2,5 мільйона гривень, які перетворилися на тепло в домах, психологічний спокій і впевненість, що громада не залишить тебе наодинці з нещастям.​