Реформу старшої профільної школи не відкладатимуть, адже вона має забезпечити учням право обирати власну освітню траєкторію. Попри готовність оновити зміст освіти та запустити підготовку вчителів, найбільші труднощі реформи пов’язані з інфраструктурою та формуванням мережі ліцеїв.
Про це повідомив голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Реформа старшої профільної школи відбудеться за будь-яких умов, адже йдеться про майбутнє понад 2,5 мільйона українських дітей», – заявив він.
Голова парламентського комітету зазначив, що реформа НУШ як складова реформи старшої профільної школи – це насамперед можливість зробити старшу школу орієнтованою на потреби дитини, «де учень отримує можливість обирати профіль і під час навчання розуміти, як це буде пов’язано з його подальшою професією та життям. Обирати те, що подобається, до чого більше здібностей».
«Наша задача – таку можливість дітям надати. Тож реформу треба рухати», – наголосив Бабак.
Народний депутат нагадав, що до запуску реформи залишається 16 місяців, «і цього часу достатньо, щоб врегулювати всі ключові технічні питання, якщо працювати системно і не відкладати рішення».
«Є три ключові блоки, від яких залежить успіх реформи. Перший – зміст освіти. І тут МОН вже працює над оновленням програм, готуються підручники, тож можна сказати, що напрям більш-менш системно організований», – підкреслив він.
Водночас парламентарій зауважив, що другий блок стосується вчителів. У цьому контексті поступово запускається система підготовки та підвищення кваліфікації, для вчителів розпочалися пілотні програми, і тут також є розуміння, як рухатися далі.
«Найбільше запитань наразі виникає до третього блоку – інфраструктури. І мова не лише про дороги. Передусім ідеться про формування мережі закладів освіти, яку мають затвердити громади, а також про зміну типів закладів, адже частина з них має трансформуватися в академічні та професійні ліцеї», – акцентував голова освітнього комітету.
Бабак зазначив, закон «Про повну загальну середню освіту» визначає вимоги до організації академічних ліцеїв і формування спроможної мережі закладів освіти. Йдеться, зокрема, про два класи на паралелі та можливість забезпечити три профілі навчання.
Окремий великий виклик для цієї галузі – це доступність, яка напряму залежить від стану дорожньої інфраструктури.
«Але важливо розуміти, що йдеться про дороги не лише державного значення, а у конкретних наших випадках – про дороги обласного і місцевого… Тут потрібна правильна комунікація між усіма рівнями влади, щоб знайти рішення», – відзначив парламентарій.
Окрім того, не менш важливим є питання шкільних автобусів. «Утім, для їхнього розподілу потрібно чітко розуміти потребу, а вона, у свою чергу, залежить від того, чи сформувала громада свою мережу закладів. Паралельно працюємо над спрощенням процедур закупівлі та передачі автобусів», – наголосив Бабак.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки готує рішення для підтримки громад, які не встигли реорганізувати мережу шкіл для впровадження 12-річного навчання в межах реформи НУШ.
Фото: Taylor Flowe on Unsplash
