Минулого місяця країна спостерігала за поверненням з-за кордону віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності Олексія Чернишова, який 10 червня відбув у відрядження до Чехії. За декілька днів Національне антикорупційне бюро почало оголошувати підозри його оточенню. Тим часом віцепрем’єр продовжував своє відрядження візитами до Австрії, Франції й Польщі. Тож виникали запитання: а чи повернеться він?

Чернишов таки повернувся і прийшов до НАБУ, де йому вручили підозру у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди від столичного забудовника у вигляді знижок на вартість квартир. Посадовець відкидає висунуті звинувачення і вважає оголошену підозру необґрунтованою. Крапку в цій справі ще поставить суд. Утім, Чернишов став найвищим чинним посадовцем, якого коли-небудь притягали до кримінальної відповідальності в Україні.

Укрінформ зустрівся з директором Національного антикорупційного бюро України Семеном Кривоносом, щоб розпитати деталі цієї резонансної справи. Також він прокоментував результати першого аудиту бюро, розповів про викриття корупції в оборонній галузі, екстрадицію фігурантів справ, повернення виведених активів, як просуваються справи з отриманням незалежного прослуховування, ким йому приходиться очільник КМВА Тимур Ткаченко і чому в бюро звільнили детектива Станіслава Бравермана, який курував розслідування справи щодо заволодіння майном аеропорту «Одеса».

НАМАГАЄМОСЯ УПЕРЕДЖУВАТИ СХЕМИ, КОЛИ ВОНИ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ

– Семене Юрійовичу, чому слідство не дочекалося з відрядження віцепрем’єр-міністра Чернишова і не оголосило підозри всім фігурантам справи разом?

– Ми почали затримання до повернення з відрядження віцепрем’єра, тому що, за нашою інформацією, один із фігурантів (Максим Горбатюк, ексрадник Чернишова, – ред.) рухався у бік перетину кордону України й у нас була підозра, що він може втекти.

Тому ми затримали його, оголосили підозру і доставили до суду для обрання запобіжного заходу. Далі оголосили підозри іншим чотирьом фігурантам справи, які були в Україні. Тому, зрештою, так і сталося.

– У НАБУ були підстави вважати, що Чернишов може не повернутися?

– Віцепрем’єр-міністр повернувся, отримав підозру і йому обрано запобіжний захід.

– Чому до ВАКС направили клопотання про обрання Чернишову запобіжного заходу у вигляді лише застави, нехай і досить високої – 120 мільйонів гривень, але без тримання під вартою, хоча для інших фігурантів справи просили заставу й арешт? Врахували його повернення з-за кордону і прихід у бюро?

– Виходячи із ризиків, встановлених у цій справі, а також зважаючи на практику ВАКС у подібних випадках, його повернення до України та прибуття до НАБУ за викликом, було вирішено обрати саме такий запобіжний захід. Ми ще клопотали про носіння електронного браслету, яке суд не задовольнив, бо вирішив, що ризику втечі немає.

Треба розуміти, що запобіжний захід – не покарання, а превентивна міра для того, щоб особа не ухилялася від проведення слідства. Має бути ще закінчення досудового розслідування, направлення справи до суду і остаточний вирок.

– У медіа була інформація, що ВАКС іще у квітні минулого року санкціонував обшуки у Чернишова, але вони з якоїсь причини тоді не відбулися. Сам Чернишов під час обрання йому запобіжного заходу також сказав, що до оголошення підозри його не запрошували у НАБУ на процесуальні дії у жодному статусі. Чому все-таки не провели обшуки навесні минулого року за рішенням ВАКС? Чому слідчі дії відбулися лише за понад рік після дозволу суду?

– У цій справі основне – досягнутий результат. Пред’явлені підозри всім фігурантам кримінального провадження і найголовніше – вручена підозра чинному віцепрем’єр-міністру, найвищій посадовій особі в системі органів виконавчої влади, яка коли-небудь отримувала підозру від НАБУ і взагалі від правоохоронних органів, якщо не враховувати прем’єр-міністра, котрий уже був колишнім у 1990-ті роки (Павло Лазаренко, – ред.). А коли говорити про сучасну історію України, після Майдану, то віцепрем’єр-міністр – найвищий посадовець у системі виконавчої влади, який під час свого перебування на посаді, зберігаючи відповідний вплив, отримав підозру від НАБУ. Я вважаю, що підозра віцепрем’єр-міністру демонструє, що НАБУ і САП – абсолютно незалежні інституції.

– Під час розслідування цієї справи, до оголошення підозр, чи виходили на вас із пропозиціями врегулювати ситуацію, не давати ходу певним слідчим діям?

– Дивіться, віцепрем’єр-міністр не уник відповідальності. Значить, нікому нічого не вдалося, навіть якщо і намагалися. І ще раз підкреслюю, НАБУ і САП – абсолютно незалежні органи. Коли ми бачимо результат у справі, то про які домовленості може йти мова? Це все чутки і конспірологія.

– Під час розгляду клопотання з обрання запобіжного заходу прокурор САП зазначив, що правопорушення кваліфіковане як упереджене і збитків удалося запобігти. Земельна ділянка, яка фігурує у розслідуванні, під час слідства була арештована і на ній не проводиться будівництво. Тобто заявлені збитки у розмірі понад 1 млрд грн через занижену оцінку земельної ділянки і заявлений хабар Чернишову в розмірі 14 млн грн у вигляді знижок на квартири для себе і третіх осіб – по факту не отримано. Чи не вплине це на доведеність вини фігурантів у суді?

– У цьому кримінальному провадженні кілька епізодів. У першому повідомлено про підозру в замаху на зловживання службовим становищем. Ідеться про підписання інвестиційних договорів між державним підприємством і приватною компанією щодо забудови земельної ділянки. Оскільки умови договору не були виконані в повному обсязі, дійсно, злочин не є завершеним.

Також оголошено підозру в одержанні та наданні неправомірної вигоди у вигляді знижок на квартири. Цей злочин завершений: знижки були фактично отримані, а квартири оформлені на осіб, які пов’язані з віцепрем’єром, та посадовців, які сприяли в організації оборудки. Щодо інших епізодів, то збір доказів іще триває.

– Чи були схожі кейси, коли збитки вдалося упередити і прокурорам удалося домогтися вироку?

– У нас є достатня кількість проваджень, де ми розслідуємо саме замахи на розтрату або привласнення державних коштів. Ми намагаємося діяти проактивно й упереджувати схеми, коли вони ще у процесі реалізації. Деякі такі справи вже направлені до суду і є вироки у першій інстанції.

Маємо успішні приклади, коли вирок, винесений судом першої інстанції, був підтверджений і в апеляції, і Верховним Судом. Зокрема, колишнього посадовця Харківської ОДА Андрія Винниченка визнано винним у підбуренні до надання хабаря та замаху на шахрайство. Його було засуджено до 7 років позбавлення волі.

У СЕКТОРІ ОБОРОНИ У НАС ЗАЙНЯТО 40-50 ДЕТЕКТИВІВ

– На початку травня завершився перший аудит НАБУ, який проводився за період діяльності бюро з березня 2023-го по листопад 2024 року. По суті це час вашого перебування на посаді. За висновком аудиту діяльність НАБУ визнана помірно ефективною. Чи вважаєте такий результат справедливим і об’єктивним?

– Так, це перший аудит в історії НАБУ і він був проведений за період мого перебування на посаді, хоча самі аудитори у звіті визнають, що чимало речей, які оцінювалися, були охоплені попередніми періодами. Але, я хочу підкреслити, що аудит відбувався за кількома критеріями, основним з яких було здійснення досудового розслідування. За цим критерієм аудитори визнали НАБУ достатньо ефективним, тобто це майже найвища оцінка.

Я дуже пишаюся цим результатом, тому що НАБУ створювалося не лише для міжвідомчої взаємодії, міжнародної співпраці чи інших речей, а насамперед щоб ловити високопосадових злочинців. І в цій частині НАБУ, за висновком аудиту, справляється на п’ять. Моя задача, як директора, до наступного аудиту зробити цей результат на п’ять із плюсом.

У нас є чітке розуміння, як саме впроваджувати рекомендації аудиторів. Зараз ми почали розробляти план імплементації висновків аудиту. Найближчим часом плануємо завершити складання цього плану з конкретними виконавцями, фінансуванням, індикаторами виконання показників.

Але є питання і зовнішніх рекомендацій – те, що стосується ухвалення Верховною Радою змін до законодавства. Потрібно затвердити низку нормативно-правових актів, які усунуть перешкоди на шляху до нашої ефективності. Це стосується створення незалежної експертної установи, надання бюро автономного прослуховування фігурантів справ та інших речей. У цій частині виконання рекомендацій аудиторів – величезний виклик для нас, тому що це залежить від депутатів, уряду, Служби безпеки України.

– У висновках аудиту йдеться, що у НАБУ зменшилися показники викриття корупції в оборонній галузі. З чим це пов’язано?

– Ще в процесі аудиту ми почали цю ситуацію вирівнювати й оголосили підозри у так званій справі «Золотих яєць», у справі розкрадання при розробці системи Центру оперативного керівництва ЗСУ «Дзвін» і у справі щодо зловживань на авіаційних шинах для Сил логістики.

У нас є ще низка доволі гучних кримінальних проваджень у сфері Міноборони, які ми, сподіваюся, у цьому році доведемо до результату.

– Ви раніше розповідали, що у НАБУ є підрозділ, який займається суто питаннями у сфері Міноборони. Скільки детективів працює у цьому підрозділі, чи вистачає кадрів?

– На сьогодні там штатна чисельність – 21 детектив. Це підрозділ, який проводить досудове розслідування корупційних злочинів, вчинених посадовцями Міністерства оборони, а також підприємств, які входять до його підпорядкування.

Але сфера оборони у нас охоплюється не лише безпосередньо Міністерством оборони. Сюди входять і Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, і Державна прикордонна служба, яка теж закуповує зброю, і Національна гвардія. Якщо сукупно проаналізувати, то у секторі оборони у нас зайнято 40-50 детективів, які працюють по різних органах державної влади, що здійснюють закупівлі зброї, харчування, займаються тиловим забезпеченням.

Сфера оборони у нас визначена однією з пріоритетних – так само, як сфери відновлення і податкової та митної справи.

– У звіті за результатом аудиту бюро йдеться, що Офіс генпрокурора за дорученням НАБУ направив 79 запитів про екстрадицію. Натомість екстрадовано було лише 6 підозрюваних. Відомо, що нам часто відмовляють у екстрадиції через війну і неналежні умови у СІЗО і в’язницях. Для вирішення цієї проблеми на Західній Україні, подалі від зони бойових дій, підготували 5 спеціальних СІЗО та колоній для утримання екстрадованих осіб. У зв’язку з поліпшенням умов і забезпечення безпеки як зараз просуваються перемовини про екстрадицію фігурантів справ бюро?

– Зараз ми разом з Офісом генпрокурора комунікуємо з іноземними партнерами, обґрунтовуємо, що для фігурантів справ, яких ми запитуємо для екстрадиції, на території України створені безпечні умови. Ви назвали цифру шість підозрюваних, але це дані на момент проведення аудиту. Зараз цифри дещо вищі. Ми уже направили 134 клопотання про екстрадицію або про тимчасовий арешт підозрюваних і бачимо у цьому процесі позитивну динаміку. За весь час роботи Національного бюро нам видали 9 осіб, з них 7 – уже після початку повномасштабного вторгнення.

Ми маємо поступки у питанні екстрадиції в певних юрисдикціях, з якими раніше відчували певні проблеми. Не буду називати країни, для нас це чутлива тема. Кожне моє необережне слово адвокати осіб, яких ми запитуємо на екстрадицію, можуть використати, щоб показати в місцевих судах, що ось в Україні створюють тиск на їх клієнтів. Тому ми переважно комунікуємо про результат екстрадицій. Але справи дійсно пішли на краще загалом по системі кримінальної юстиції, і по НАБУ також є певні зрушення.

– Яка ситуація з екстрадицією фігурантів справ бюро, які втекли за кордон? Зокрема, що чути про видачу Україні ексголови Фонду держмайна Сенниченка, ексголови Нацбанку Шевченка, ексдепутата Київради Комарницького?

– Я можу запевнити суспільство, що ми не стоїмо на місці, а вживаємо всіх заходів для того, щоб ці люди були екстрадовані в Україну. Процедурно це виглядає наступним чином. Якщо фігурант не з’явився на виклики детектива та є підтверджена інформація про перетин державного кордону, він оголошується в міжнародний розшук – відповідну постанову виносить детектив. Якщо розшук оголошує суд – виноситься ухвала. Після цього детектив звертається до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Якщо особа вже за межами України – рішення ухвалюється заочно. Після цього ми оголошуємо особу у міжнародний розшук. Далі починається складна бюрократична процедура публікації червоного оповіщення на сайті Інтерполу. Якщо цей розшук уже оголошений, місцеві правоохоронці отримують доручення розшукати і затримати особу. Після затримання фігуранта справи доставляють до суду, де так само обирають запобіжний захід. Як правило, в європейських країнах за корупційні злочини осіб не тримають під вартою, а визначають певні зобов’язання – не відлучатися з місця проживання, здати закордонні паспорти, прибувати до правоохоронного органу за першим викликом.

Якщо говорити конкретно по справі Фонду державного майна і організатора, якого ви згадали, то по ньому документи на Інтерпол були направлені 25 листопада 2024 року. Далі очікуємо вже на ту процедуру, яку я вам описав.

По організатору “земельної схеми” в Києві триває активна робота, й це поки що це все, що можу розповісти.

Стосовно ексголови Нацбанку, то Офіс генпрокурора направив до Відня запит про його екстрадицію ще у травні 2023 року. У серпні того ж року Земельний суд з кримінальних справ Відня відмовив у його екстрадиції, причина – війна в Україні.

– А як справи щодо екстрадиції народного депутата Одарченка?

– НАБУ оголосило його в міжнародний розшук. Інтерпол за нашими даними опублікував червоне оповіщення. Оскільки суд стосовно нього ухвалив обвинувальний вирок, який знаходиться на етапі апеляційного оскарження, НАБУ в даному випадку не є стороною екстрадиційних дій. Центральним органом тут виступає Міністерство юстиції, а клопотання про видачу нардепа в Україну готує суд.

– Яка ситуація по народному депутату Шахову?

– Він перебуває у міжнародному розшуку, але через середню тяжкість правопорушення, яке йому інкримінують (недекларування, – ред.), екстрадиція не є можливою.

– А що з екстрадицією бізнес-партнера Коломойського Михайла Кіпермана?

– Він у міжнародному розшуку. 14 травня цього року Інтерпол опублікував на нього «червону картку».

– Чи отримав Комарницький політичний притулок в Австрії?

– У мене такої інформації немає. Але якщо говорити загалом щодо політичного притулку, то я не пам’ятаю великої кількості випадків у наших справах його надання саме через політичні репресії.

– У контексті розслідування «земельної справи», в якій фігурують Комарницький і посадовці столичної мерії на чолі з Віталієм Кличком, була інформація, що ви є родичем очільника КМВА Тимура Ткаченка і ця справа грає на руку останньому, враховуючи їхнє певне протистояння. То ким вам приходиться Ткаченко?

– Це такий собі секрет Полішинеля, що голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко є чоловіком рідної сестри моєї дружини. Він мені свояк. Безумовно, рідні сестри спілкуються, вони близькі одна з одною, а ми з Тимуром можемо перетинатися, спілкуватися на родинних святах.

Якщо говорити загалом про «земельну справу», то ці звинувачення і прив’язка мене до КМВА, яку очолює Тимур, – це все конспірологія. Кримінальна справа і розробка бек-офісу злочинної організації розпочалася у квітні 2023 року. Розслідування цієї справи відповідає пріоритету, який ми визначили спільно із САП. Про що я говорю? Пріоритетом є розслідування чинної корупції, злочинних організацій, так званих бек-офісів, вищих посадових осіб. Це розслідування потрапило під пріоритет, тому що це бек-офіс, який фактично керував багатьма процесами в столиці. Тепер ця корупційна схема ліквідована. Місяць тому ми направили до Київської міської ради рекомендації щодо знищення так званої «туалетної схеми» й отримали відповідь від одного із заступників міського голови, що вони опрацьовують наші рекомендації. Сподіваюся, Київська міська рада зрештою закриє цю корупційну діру і новий бек-офіс на схожих «туалетних схемах» не з’явиться.

– У звіті за результатом аудиту йдеться про повну відсутність випадків повернення з-за кордону арештованих активів. У чому тут проблема?

– Давайте говорити чесно, є певні розвинені країни, які, на превеликий жаль, стали гаванями і для наших  корупціонерів, і для їхніх грошей. Співпраця із цими юрисдикціями доволі складна.

У питанні повернення активів є комбінація різних факторів – відсутність вироків у справах, у яких були виведені кошти за кордон, проблеми з комунікацією і певними законодавчими положеннями країн, у яких фігуранти корупційних справ ховають виведені кошти.

Враховуючи висновки аудиту, ми будемо створювати новий підрозділ фінансових розслідувань і повернення активів. Серед наших партнерів у цьому напрямі – Базельський інститут у Швейцарії, який надає детективам відповідні тренінги, Світовий банк і партнери зі США. Вони готові надавати ресурси, щоб цей підрозділ запрацював.

Повернення активів – одна з ключових рекомендацій аудиту бюро і ми точно не залишимо це поза увагою. Будемо працювати далі в питанні розшуку, арешту, ідентифікації зі злочинною схемою, проведення повноцінного фінансового розслідування і подальшого повернення.

Класична схема повернення активу – доволі складна історія, але є інші можливості та інструменти, які можна використовувати, щоб повернути виведені активи до вироку суду в Україні. Зокрема, для цього можна використовувати інструменти взаємодії з іноземними юрисдикціями. Зараз ми пробуємо це робити. Сподіваюся, найближчим часом побачимо кілька таких перших повернень.

– Наприкінці 2023 року Верховна Рада ухвалила зміни до закону, яким збільшила штатну чисельність бюро на 300 посад. Як відбувається кадрове поповнення бюро?

– Протягом 2024-2025 років у бюро було призначено 153 нових працівники, з яких 78 детективів і 10 аналітиків.

Відбір у нас доволі тривалий, передбачає проходження багатоетапних тестувань, перевірку на доброчесність, під час якої перевіряється бекграунд кандидата і членів його сім’ї, з’ясовується інформація з попередньої роботи…

Зараз ми поповнюємо не лише підрозділи детективів, а й ті підрозділи, що забезпечують оперативно-технічний супровід і залучені до проведення спеціальних операцій.

Маємо ще навчити нових працівників і адаптувати їх до роботи у бюро.

– А коли запрацює нове територіальне управління у місті Дніпро?

– Воно вже працює. Це відділ детективів у місті Дніпро, який прикріплений до Харківського територіального управління. Він повністю укомплектований, у ньому працює 9 детективів, які розслідують злочини на території міста Дніпро і Дніпропетровської області.

– Які зараз зарплати у детективів?

– У середньому від 75 до 130 тисяч гривень. Треба враховувати вислугу років, спеціальне звання, наявність доступу до державної таємниці, науковий ступінь, за які передбачені різні доплати. Це середня «вилка». Є працівники, які мають звання полковника, науковий ступінь, певну вислугу років, і займають посаду старшого детектива, – вони можуть отримувати і до 150 тисяч гривень.

– Наприкінці червня з’явилася інформація, що за результатами дисциплінарного провадження ви звільнили детектива, стосовно якого надійшла скарга на неетичну поведінку, зокрема близькі відносини зі свідком у кримінальному провадженні. Відомо, що йдеться про Станіслава Бравермана, який розслідував справу заволодіння майном аеропорту «Одеса». Нещодавно фігуранти справи пішли на угоду зі слідством і сплатили 1 млрд грн. Але за заявою одного з їх адвокатів у бюро почали службове розслідування щодо детектива. Це все схоже на помсту. Розкажіть, у чому справа і чому вдалися до такого радикального рішення?

– Звісно, прикро, що це сталося після скарги одного з адвокатів обвинувачених у справі. Але у НАБУ постійно працюють під загрозою тиску і вчинення різного роду протиправних дій. Тому детектив має відповідати найвищим стандартам етики і доброчесності, цьому аспекту ми приділяємо багато уваги при доборі працівників.

Я зі свого боку, як директор, маю створювати умови, щоб на детективів ніхто не впливав, і захищати їх незалежність.

У даному випадку є встановлений службовим розслідуванням факт наявності позапроцесуальних близьких стосунків детектива зі свідком у кримінальному провадженні, яка до того ще й мала майновий інтерес до обвинуваченого у справі.

Були зафіксовані певні докази наявності таких позапрофесійних відносин. Детектив вчасно не відвів себе від справи або не усунув обставини, які впливали на об’єктивність досудового розслідування. Це один аспект.

А другий аспект полягає у тому, що вже після початку службового розслідування детектив почав робити речі, які свідчать про його нещирість. Тобто не сприяв проведенню службового розслідування, намагався надати заплутані пояснення щодо всіх обставин, а в кінці ще й надав абсолютно безпідставно гриф секретності своїм власним поясненням.

Що я маю на увазі? У нас є дисциплінарна комісія, яка складається із трьох працівників бюро і двох працівників Ради громадського контролю. Один представник Ради громадського контролю був мобілізований до ЗСУ і залишився один працівник бюро, який не має доступу до державної таємниці, і двоє мають.

Якщо детектив надає гриф секретності своїм поясненням, то немає кворуму дисциплінарної комісії і вона не може винести рішення. Це відбувається за кілька днів до фінального рішення дисциплінарної комісії у цій справі.

І мене в житті ніколи не переконати, що це було зроблено не спеціально. Й це обурило і мене, і дисциплінарну комісію. Я вважаю, що це неприпустима поведінка.

Але результати роботи детектива не дають підстав бути нечесним по відношенню до інституції, тому іншого варіанту як звільнення не було.

Тут хочу провести паралель з Федеральним бюро розслідувань, у якому брехня під присягою є одним із найтяжчих порушень.

Саме тому я ініціював внесення змін до Кодексу професійної етики працівника НАБУ з тим, щоб заборонити перешкоджання проведенню службового розслідування різними способами. Коли внесемо зміни до Кодексу, то всі їх побачать і, сподіваюся, ці всі негативні речі стануть контрольованими.

– Як просувається вирішення питання отримання незалежного прослуховування? Раніше ви розповідали, що у СБУ із цього приводу говорили про певні технічні проблеми… Як вони вирішуються?

– Дорожньою картою трансформацій, яку затвердив уряд, передбачено забезпечення автономного прослуховування для НАБУ. Цей пункт має бути реалізований СБУ і НАБУ спільно до кінця 2026 року. Це питання чутливе, воно стосується багатьох технічних моментів, побудови відповідної інфраструктури для незалежного прослуховування.

Ми виконуємо нашу частину завдання, яку, сподіваюся, завершимо протягом року. Паралельно свою частину роботи має виконати Служба безпеки України. Ми конструктивно спілкуємося на цю тему з головою Служби безпеки, він сприяє, щоб це питання рухалося вперед. Поки що очевидних, штучних перепон з їх боку немає.

– Щороку детективи порушують сотні справ. Наприклад, минулого року відкрили 658 проваджень. Частина з них у вигляді обвинувальних актів направляється до суду, а частина – закривається. Яку кількість справ бюро щороку з різних причин закриває і скільки таких справ із оголошеними підозрами фігурантам розслідувань?

– Взагалі це нормальна практика, коли справу порушують, перевіряють всі обставини і, у разі невиявлення складу злочину, провадження закривають.

Є певний відсоток справ, які були порушені за ухвалами слідчих суддів, і це не лише ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Інші суди також зобов’язують нас реєструвати кримінальні провадження.

У 2021 році у бюро закрили шість кримінальних справ з оголошеними підозрами, у 2022-му – одинадцять, у 2023-му – шість, а минулого року закрили тільки одне таке провадження.

Значна більшість справ закривається через так звані «правки Лозового», коли спливають терміни досудового розслідування.

Серед справ, які ми закривали у 2021-2022 роках, є і так звані регресивні справи, які були направлені до НАБУ за підслідністю, зокрема, дісталися нам у спадок від Офісу генпрокурора у 2019 році, коли там закінчилися повноваження органу досудового розслідування.

Треба мати сміливість не лише оголосити підозру, але інколи і закрити провадження, коли досудове розслідування продемонструвало, що складу злочину немає.

Алла Шершень, Київ

Фото: Тарасов Володимр