Серед випускників шкіл на тимчасово окупованих територіях є запит на вступ до українських університетів.
Про те, яку допомогу надає держава для вступників із тимчасово окупованих територій на брифінгу в Укрінформі розповіла проректорка з питань вступу та онлайн-освіти Державного університету «Київський авіаційний інститут» Радміла Сегол.
Вона зазначила, що на сьогодні можна говорити про умовний поділ вступників із ТОТ на дві групи: ті, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим з 2014 року, і ті, які проживають на територіях, які були окуповані після 2022 року.
“Ці випускники (з територій, окупованих у 2014 році – ред.) вже не вивчали ані українську мову та літературу, ані історію України, не мають документів, які б підтверджували українське громадянство, і відповідно – свідоцтва про освіту видані окупаційною владою. Проте є запит серед таких вступників на вступ до українських університетів для отримання української освіти. Вони вступають через освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”, які діють в усіх закладах вищої освіти, щоі підпорядковуються Міністерству освіти і науки. Вони можуть зв’язатися із закладами через онлайн-форми, електронну пошту, месенджери, до чого вони знаходять доступ, і, відповідно, отримують консультацію про можливості вступу”, – розповіла проректорка.
На територіях, які були окуповані після 2022 року, за її словами, залишилося багато потенційних вступників до українських вишів. Вони (потенційні вступники – ред.) часто дистанційно продовжують навчання в українських закладах середньої освіти і отримують українське свідоцтво та мають українські документи. У них дещо інша траєкторія вступу, вони вже складають іспити в закладах вищої освіти, але мають українське свідоцтво про освіту.
“У моїй практиці були випадки, коли людина не виїжджала з окупованої території, але навчалась в українському закладі вищої освіти онлайн, дистанційно і отримувала освіту, знаходячись там, без виїзду на підконтрольну Україні територію”, – сказала Радміла Сегол.
Посадовиця додала, що якщо дитина не має українського документа про освіту, вона може звернутися до будь-якого закладу освіти, в якому діє освітній центр “Крим-Україна”, “Донбас-Україна”. За словами Сегол, бажано звертатися одразу до того закладу, в який абітурієнт чи абітурієнтка планують вступати, оскільки освітній центр при цьому закладі супроводжуватиме його або її від моменту звернення до зарахування на навчання.
“Освітній центр опікується її вступом, опікується документами про освіту, документами, які підтверджують громадянство і посвідчують особу. Заповнюється освітня декларація на основі того документа про освіту, який наявний. Це будь-який документ, який може засвідчити, що людина дійсно вивчала певні загальноосвітні предмети. Іноді це записується зі слів вступника, якщо вступник виїхав, в нього взагалі немає жодних документів. Після чого з освітньою декларацією такий вступник потрапляє до уповноваженого закладу середньої освіти, який проводить державну підсумкову атестацію з тих предметів, які є обов’язковими в Україні для тестування – українська мова та література, історія України. Після чого вступник повертається до закладу вищої освіти і складає іспити для подальшого вступу”, – розтлумачила Сегол.
За її словами, вступники з тимчасово окупованих територій після зарахування на навчання забезпечуються гуртожитком і можуть отримувати або академічну, або соціальну стипендію.
“Якщо людина отримала такий конкурсний бал, який дає їй змогу увійти до числа академічних стипендіатів, а це 40% від державного замовлення, і вступила за державним замовленням, відповідно вона має право на академічну стипендію. У разі, якщо ж вона не вступила за державним замовленням, держава розглядає можливість переведення такої людини з контрактної форми на бюджетну, і також такій людині надається соціальна стипендія”, – розповіла представниця авіаційного вишу.
Загалом на сьогодні в Україні діє 80 освітніх центрів “Крим-Україна”, “Донбас-Україна”. З їх переліком можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти та науки.
Як розповіла на брифінгу постійна представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко, на жаль, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну кількість випускників шкіл із ТОТ, які планували здобути вищу освіту в українських університетах, різко зменшилася через активні бойові дії. За її словами, шлях родин випускників до підконтрольних уряду України територій значно ускладнився, так само ускладнилася комунікація через блокування українських ресурсів, переслідування тощо.
“Після 2022 року єдиний шлях потрапити на підконтрольну територію України з таких територій, на жаль, це територія Російської Федерації, держави-агресора, і територія іноземних країн, через які проходить маршрут слідування. Як правило, він займає від п’яти днів і більше, є дороговартісним і фізично доволі тяжким, тому ми відзначаємо зменшення кількість випускників з тих територій. До повномасштабного вторгнення з Криму було близько 400 вступників. Останній період і останні декілька років ця цифра різко зменшилася”, – зазначила Ольга Куришко.
Водночас, вона наголосила, що політика держави у сфері гарантування права на освіту українським громадянам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не змінилася, а масштабується.
“Останні два роки працюємо з молоддю, з темою освіти, працюємо в питаннях змін до законодавства, оскільки декілька років тому було внесено зміни в основний закон який реалізує питання освіти, надає можливість отримання підтвердження результатів знань, здобутих на тимчасово окупованих територіях. Користуючись нагодою, хочу зазначити, що 15 липня було прийнято нарешті постанову на виконання цього закону. Тому, окрім вступної кампанії, тепер ще буде розпочата така процедура, як можливість підтвердження знань, здобутих на тимчасово окупованих територіях”, – сказала Куришко.
За її словами, для мешканців Криму у 2025 році запрацювала освітньо-інформаційна платформа, на якій зібрана інформація про здобуття загальної середньої, професійної та вищої освіти для учнів із ТОТ; доступ до навчальних програм і онлайн-курси; ресурси для вивчення української та кримськотатарської мов.
Запропоноване народними депутатами збільшення педагогічного навантаження загрожує звільненням понад 70 тисяч учителів.
Про це йдеться у заяві Профспілки працівників освіти та науки, передає Укрінформ.
«Комітет (з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради – ред.) вирішив внести зміни законом про Державний бюджет України до законів “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про професійну освіту”. Збільшено норму педагогічного навантаження вчителя з 18 до 22 навчальних годин на тиждень, що загрожує скороченням на 22,2% ставок учителів і, як наслідок, звільненням понад 70 тисяч учителів”, – йдеться в заяві профспілки.
Як зазначили в профспілці, запропоновані нардепами зміни призведуть до зменшення надбавок за вислугу років тим педагогічним працівникам, у яких стаж педагогічної роботи становить від 10 до 20 років. Також без надбавки за вислугу років залишаться педагогічні працівники зі стажем від 5 до 6 років.
Крім того, пропонується скасувати підвищення ставок заробітної плати за педагогічні звання «вчитель-методист», «старший вчитель», «старший вихователь», «вихователь-методист» та інші педагогічні звання, що присвоюються педагогічним працівникам.
Комітет вбачає необхідним запровадження 36-годинного робочого часу для вчителів, керівників гуртків, як і для всіх інших педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти.
«Зазначене рішення Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради не відповідає статті 22 Конституції України, згідно з якою при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», – наголошується у заяві профспілки.
Профспілка працівників освіти і науки України закликала народних депутатів відкликати з Комітету з питань бюджету зазначені пропозиції, які стосуються звуження трудових прав педагогічних працівників.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні стартує реєстрація для участі в пілоті політики «Гроші ходять за вчителем». Проєкт “Гроші ходять за вчителем” передбачає, що педпрацівники будуть отримувати фіксовану суму коштів — 1500 грн — на свій віртуальний рахунок, через державну платформу самостійно обиратимуть суб’єкта та програму підвищення кваліфікації відповідно до власних професійних потреб.
ФОТО: Інститут стратегігчних досліджень та безпеки
Правозахисник та доцент кафедри політичних наук Національного університету «”Одеська юридична академія” Павло Лисянький загинув у дорожньо-транспортній пригоді.
Про це повідомив Інститут стратегічних досліджень та безпеки.
Павло Лисянський — доктор філософії з політичних наук, докторант Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доцент кафедри політичних наук Національного університету “Одеська юридична академія”, директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки, правозахисник, лауреат міжнародної премії у сфері захисту прав людини, дослідник зовнішньо інспірованого сепаратизму, співавтор книги “Takeover”.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Луганській і Донецькій областях з 2018 року. У 2020 році втрапив у скандал після побиття охоронця ресторану. Після чого був звільнений з посади Представника Уповноваженого.
З початком військового конфлікту на сході України у 2014 році, заснував разом з юристами-однодумцями громадську організацію “Східна правозахисна група”, організація займалася всебічним захистом прав людини в східних регіонах України.
Одне з головних напрямків діяльності організації стало складання аналітичних звітів про порушення прав людини на непідконтрольній Українському уряду частині Луганської та Донецької областей.
Аналітичний звіт “Про порушення прав людини в місцях позбавлення волі “ЛНР”, створений Східної правозахисною групою — зробив справжній інформаційний бум в західній пресі. Сайт BBC опублікував статтю про рабську працю в тюрмах “ЛНР”, а німецька преса назвало те, що відбувається “ҐУЛАҐами з дозволу Москви”. Після опублікування звіту, і інформаційного буму в західній пресі, вдалося звільнити незаконно ув’язненого Олександра Ефрешіна. Також за чотири роки діяльності “Східна правозахисна група” звільнила незаконно утримуваних в “ЛНР” трьох громадян України та одного громадянина Грузії.
У Дивізійській громаді розпочали будівництво сучасної модульної амбулаторії.
Попередню будівлю було знищено ворожим обстрілом.
Проєкт реалізується за підтримки Міністерства охорони здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Про це повідомили у пресслужбі Одеської обласної військової адміністрації (ОВА).
«Попередня амбулаторія була зруйнована ворожим обстрілом, але завдяки спільним зусиллям ми працюємо над відновленням медичної інфраструктури. Це означає, що медичні послуги знову стануть доступними просто тут, у селі. Більше не потрібно буде їхати далеко за первинною допомогою», – йдеться у повідомленні.
Проєкт реалізується в межах програми Міністерства охорони здоров’я України за підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я та за координації Одеської обласної військової адміністрації, додали в ОВА.
