Війна
сертифікували український дистанційний комплекс розмінування «ГАРТ 5100»
В Україні сертифікували вітчизняний дистанційний комплекс гуманітарного розмінування “ГАРТ 5100”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони.
Це перший важкий дистанційний комплекс розмінування виробництва української інженерної компанії XTI Engineering, який пройшов процедуру державної сертифікації та вже готується до серійного виробництва.
Сертифікат видав Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.
Машина призначена для знешкодження різних типів мін та інших вибухонебезпечних предметів шляхом детонування і руйнування молотками ланцюгового агрегата або фрезою.
Це повністю вітчизняні розробка і виробництво. Усі етапи виготовлення здійснюються в Україні, що спрощує логістику, забезпечує швидке постачання, технічне обслуговування та ремонт.
Машина керується дистанційно на відстані до 600 м, що забезпечує безпеку оператора. За умови встановлення ретранслятора безпечну відстань можна збільшити до понад 1 км. Комплекс оснащений системою камер з широким кутом огляду.
Робоча швидкість машини – 1,5 км за годину. За один світловий день вона здатна розмінувати понад 2 га забруднених вибухонебезпечними предметами територій. При цьому глибина розмінування становить 300 мм. Змінне обладнання дозволяє адаптувати роботу під різні типи ґрунтів.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони кодифікувало і допустило до експлуатації у Силах оборони три модифікації гладкоствольних помпових рушниць українського виробництва.
Фото: Міноборони
Сили оборони влучили у бункерні містечка окупантів у Новій Каховці на ТОТ Херсонщини.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці журналіст Олег Батурін.
«Вчора було гучно і в Новій Каховці. Наші успішно влучають по підземних норах (бункерних містечках) болотних мальчіков в трусіках», – написав журналіст.
За його словами, напередодні це було поруч із лісом на «Соколі» за Новою Каховкою. Батурін наголосив, що палало добряче, детонувало довго.
Він пояснив, що місцеві називали ці підземні бункери окупантів «піонєрлагєрь».
Також журналіст повідомив, що у селищі Любимівка Каховського району сталися прильоти по будівлях, зайнятих російськими окупантами та колаборантами.
«У селищі Любимівка Каховського району на ТОТ Херсонщині було пекло – у російських окупантів і їхніх посіпак», – ідеться у повідомленні.
Як наголошується, горіло все, що було зайнято представниками окупаційної влади і російськими військовими.
«Було вчора і вночі гаряче як ніколи», – підсумували співрозмовники журналіста.
Зокрема, як зазначається, кілька прильотів зафіксували по будинку колаборанта Сергія Циганова.
Як повідомляв Укрінформ, ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, включно з Херсоном. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами. Водночас українські підрозділи утримують там свої позиції.
У липні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні становила 32 243 грн, що на 1,6% менше показника червня.
Про це у Фейсбуці повідомила Державна служба статистики, передає Укрінформ.
Згідно з оприлюдненими даними, у липні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні склала 32 243 грн проти 32 783 грн у червні (-1,6%).
За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві (49 463 грн), у Луганській (35 367 грн) та Київській (33 268 грн) областях. Найнижчий рівень оплати – у працівників Чернівецької (23 354 грн) та Кіровоградської (23 532 грн) областей.
За видами економічної діяльності найвищу середню заробітну плату традиційно отримували фахівці у сфері інформації та телекомунікацій – 78 716 грн (+1%). Найнижчою оплата праці є у освіти – 20 237 грн.
Станом на 1 серпня заборгованість із виплати заробітної плати станом складає 3,8 млрд грн.
Як повідомлялося, середня заробітна плата штатних працівників в Україні у червні 2026 року становила 32 783 гривень, що на 5,9% більше показника травня.
Фото: pixabay
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про російську балістичну ракету 3М22 комплексу «Циркон» та дані 70 підприємств, задіяних у їх виробництві.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
У розділі «Балістичне озброєння РФ» порталу War&Sanctions опубліковані інтерактивна 3D-модель та інформація про складові балістичної ракети 3М22 комплексу «Циркон», підприємства кооперації з її виробництва, основних співробітників, а також іноземне обладнання, яке такі підприємства використовують.
«Циркон створювався як засіб ураження номенклатури морського флоту (літера М в індексі виробу), для російських атомних підводних човнів та фрегатів проєкту 22350 обладнаних УКСК 3С14. У ході російсько-української війни, відчуваючи значні проблеми із застосуванням флоту в Чорному морі, противнику довелося адаптувати ракети 3М22 для пуску з берегових ракетних комплексів “Бастион-М”», – зауважили в ГУР.
Вага бойової частини ракети 3М22 становить близько 120 кг, що є надзвичайно малим показником для найдорожчої ракети серед усіх ударних засобів РФ. До прикладу, навіть крилата ракета малого класу «Бандероль» має бойову частину вагою 150 кг.
Після виходу ракети з контейнера корабля або БРК запускається стартовий двигун, який дозволяє ракеті набрати необхідну висоту та швидкість для запуску маршового двигуна. Після відділення стартового двигуна запускається основний маршовий двигун. Обидва двигуни (розгінний та маршовий) є твердопаливними.
За початкове виставлення ракети на курс точки прицілювання відповідають двигуни системи орієнтації та стабілізації, розташовані на захисному обтічнику, який надалі відділяється від ракети.
«Противником заявлено, що на окремих етапах польоту ракета може досягати швидкості 9 Махів, проте наразі зафіксована максимальна швидкість польоту ракети 3М22 не перевищує 6,8 Махів і не підтримується протягом усього польоту», – зауважили в українській воєнній розвідці.
Ракета 3М22 має комбіновану систему наведення – інерціальну на маршовій стадії польоту та активну радіолокаційну головку самонаведення на фінальній стадії польоту. Вона має типовий для всіх російських балістичних ракет бортовий цифровий обчислювальний комплекс – «Багет-83».
У хвостовому відсіку ракети розташовані електрогідравлічні рульові агрегати та аеродинамічні рулі, які є основними керуючими поверхнями ракети. У транспортному положенні рулі перебувають у складеному положенні, а після виходу з контейнера пускової розкриваються. Вся хвостова частина ракети 3М22 виготовляється з титану.
Крім будови та складових, ГУР оприлюднило дані 70 підприємств, задіяних у виробництві балістичних ракет 3М22 «Циркон», їх основних систем та агрегатів, корпусу, двигунів, твердого ракетного палива, посадових осіб та співробітників основних із них, а також технологічного іноземного обладнання, яке такими підприємствами використовується.
Як повідомляв Укрінформ, розвідка оприлюднила дані 35 підприємств, задіяних у виробництві балістичних ракет «Іскандер-М».
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»