На Кагарличчині 3 червня 2025 року провели в останню путь молодшого сержанта Юрія Погребняка, який загинув на Донеччині. Поховали героя в рідному Кагарлику на Довжицькому цвинтарі. 

Загинув Юрій Погребняк 8 серпня 2024 року під час бойових дій поблизу селища Нью-Йорк Торецької МТГ Бахмутського району Донецької області. Йому був 41 рік. До кінця травня 2025 року його вважали зниклим безвісти. 

Юрій Погребняк народився 27 березня 1983 року. З дитячих років він захоплювався спортом. Обдарований юний футболіст успішно закінчив у 2000 році Щасливську спортивну школу Бориспільського району. Брав участь у багатьох змаганнях, посідав перші місця в Україні. Але треба було підтримувати багатодітну родину, в якій він виріс, і решту часу Юрій працював водієм. 

У 2014 році, коли розпочалася війна Росії проти України, Юрій Погребняк був одним із тих, хто став на захист рідної землі. А коли почалося повномасштабне вторгнення, маючи бойовий досвід, він першого ж дня — 24 лютого 2022 року пішов за призовом захищати Батьківщину. Бив ворога на Донеччині у званні молодшого сержанта, командиром кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону. 

8 серпня 2024 року воїн загинув під час бойових дій поблизу селища Нью-Йорк на Донеччині. Але про це стало відомо лише більш, ніж за 10 місяців. Увесь цей час жевріла надія, що він, можливо, живий і перебуває в полоні… На жаль, ці сподівання не справдились… 

3 червня жалобний кортеж із тілом Юрія Погребняка під тужливу мелодію «Пливе кача» вирушив вулицями Кагарлика до будинку мами загиблого героя. По дорозі на колінах, низько схиливши голови в скорботі зустрічали жителі його міста. Спинялися автівки й автобуси, а ті, хто був у них, приєднувалися до вшанування воїна. 

Попрощатися з героєм зібралися рідні, друзі, знайомі, сусіди, жителі Кагарлика та громади, військові, представники Обухівського РТЦК та СП, керівництво громади. Чин похорону за загиблим воїном відслужили священники Православної церкви України Юрій Литвин та Уар Перетятько.

Після обряду, благочинний Кагарлицького благочиння ПЦУ Юрій Литвин звернувся до рідних Героя та громади зі словами глибокої скорботи, порівнюючи біль утрати з «інсультом душі» — станом, коли світ здається ворожим, а серце не розуміє, як далі жити.  

«Юрій загинув тілом, але не душею. Його жертва — не марна, адже він поліг заради нашої свободи, заради країни, де поважають життя, дарують квіти, а не смерть», – сказав священник. 

Благочинний наголосив, що ми маємо не зупинятися в боротьбі, щоб смерть Юрія та інших воїнів не була даремною. Завдяки їм ми сьогодні живі, маємо шанс будувати вільну, гідну Україну. Він закликав пам’ятати героїв, молитися за них і не втрачати віри. Юрій, який уже пройшов через пекло війни, тепер заслуговує на рай. Царство йому небесне і вічна пам’ять. 

На цвинтарі біля труни з тілом героя щирі слова про загиблого воїна сказав заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов.  

«Сьогодні ми проводжаємо воїна в останню путь і говоримо йому слова, сповнені прощального болю і смутку. Нашому захисникові навіки залишиться 41 рік. У розквіті сил Юрій Погребняк віддав своє життя за Вітчизну, за майбутнє кожного з нас. У невимовному горі залишилася мати Світлана Павлівна, обоє синів — дев’ятирічний Михайлик і 16-річний Владислав, рідні й близькі загиблого. Уся наша велика громада кагарличан висловлює щирі слова співчуття родині, друзям і всім, хто знав і любив Юрія», – сказав міський очільник. 

Над могилою героя пролунав військовий почесний салют. Командир взводу охорони Другого відділу Обухівського РТЦК та СП капітан Віталій Юхименко передав Прапор України, якими була покрита домовина із тілом героя, його мамі. Прощаючись із захисником кожен кинув до його могили по три жмені землі. 

У воїна залишилися мати, двоє синів, сестра та брат, який теж захищає Україну в лавах ЗСУ. 

Вічна слава і пам’ять герою!

Фото: Кагарлицька міськрада

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Під час масованих обстрілів українських міст Росія неодноразово використовувала північнокорейські балістичні ракети серії KN-23 та KN-24.

Військові інженери і науковці Міністерства оборони України провели лабораторні дослідження уламків цих ракет після використання в реальних бойових умовах та зʼясували, наскільки вони є самостійною розробкою.

Аналіз уламків ракети, яка впала у Харкові 2 січня 2024 року, підтвердив параметри, які збігаються з кресленнями з південнокорейських наукових видань.

Північнокорейські ракети мають унікальну геометрію. Діаметр KN-23 становить 110 см у задній частині із звуженням до 90 см попереду. Показник у 110 см не зустрічається у жодної іншої країни світу, крім КНДР. Діаметр KN-24 становить близько 100 см, він ще зустрічається у світі, зазначили в Міноборони.

Експерти також порівняли уламки з фотографіями з ракетних заводів і виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.

Експерти Міноборони дійшли висновку, що KN-23 vs KN-24 не є прямими копіями радянсько/російських зразків і не виготовлені “за ліцензією” балістичної ракети “Іскандер 9М723”.

Але є ознаки, що Північна Корея доопрацювала певний первісний варіант розробок балістичної ракети “Іскандер”.

Ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо. Північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 раза), щоб забезпечити аналогічну дальність.

Водночас під час виробництва використовуються застарілі методи: а якість пайки – приблизно 50-річної давнини, зазначили в Міноборони.

У блоках керування знайдені компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Як зауважили в Міноборони, ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій.

Щоб забезпечити термостійкість ракети під час руху в атмосфері, поряд із застосування теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів. Як зауважили в Міноборони, це відносно дешеве рішення застосоване північнокорейськими конструкторами, швидше за все, виходячи з відсутності доступу до більш сучасних теплозахисних матеріалів.

Усі профільні дослідження, які виконують військові інженери і науковці Міноборони, є складовою частиною судової експертизи, яка здійснюється відповідними органами.

Ці дослідження лягають у доказову базу розслідування злочинів війни і впливають на формування санкційної політики.

Як зазначили в Міноборони, попри використання застарілих технологій ці ракети, як всі інші балістичні засоби, вкрай незручні для ППО, тож становлять смертельну небезпеку для українців.

Як повідомляв Укрінформ, у Міноборони роз’яснили, для виконання яких бойових завдань використовуються британські безпілотники Malloy T-150.

Фото: Міноборони

Як повідомив у своєму Telegram-каналі радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, удар по локомотиву завдано безпілотником із чітким і стабільним відеозображенням. Такий рівень передачі сигналу може свідчити про використання LTE-модема або оптоволоконного каналу зв’язку.

За його словами, варіант із оптоволокном виглядає технічно складним: необхідно прокласти кабель через Дніпро шириною близько 600 метрів і забезпечити проліт дрона ще приблизно на 7 кілометрів до цілі. Попри заяви російських джерел про застосування оптики, на місці удару відповідних слідів не зафіксували.

Місцеві телеграм-канали 16 квітня повідомляли про атаку російських безпілотників по потягу у Херсоні. У поширених відео зафіксовано момент удару по складу з пасажирськими вагонами, приєднаними до локомотива.

Атака ЗС РФ по Херсону 16 квітня — які наслідки

Паралельно російська армія продовжує обстріли житлових кварталів міста. За даними голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, під вогнем опинився Корабельний район. Як відомо внаслідок удару пошкоджено дахи, стіни та вікна будинків. Крім того, дві жінки віком 71 та 45 років зазнали поранень і перебувають у лікарні у стані середньої тяжкості. Загалом від початку доби у Херсоні постраждали семеро людей, більшість — унаслідок атак безпілотників.

Більше того, раніше цього дня посадовець попереджав про загрозу нових атак: за наявною інформацією, 16 квітня російські війська планують масовані удари по центральній частині Херсона із застосуванням безпілотників та артилерії. Зокрема, мешканців міста закликали без нагальної потреби не виходити на вулицю та утриматися від відвідування центру.

Раніше радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, коментуючи атаку росіян на потяг у Харківській області наприкінці січня, зазначав: удар завдали не по локомотиву, а по центру поїзда, який рухався. За його словами, оператор керував дроном через радіомодем типу mesh, ймовірно із використанням технологій Starlink. Він підкреслив, що це було свідоме рішення, адже пілоти розрізняють типи вагонів і обирають ціль не випадково.

Також Фокус писав, що 4 березня росіяни атакували пасажирський потяг на вокзалі у Миколаєві. Внаслідок удару один із вагонів повністю охопило сильною пожежею.