Connect with us

Війна

сертифікували український дистанційний комплекс розмінування «ГАРТ 5100»

Published

on


В Україні сертифікували вітчизняний дистанційний комплекс гуманітарного розмінування “ГАРТ 5100”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони.

Це перший важкий дистанційний комплекс розмінування виробництва української інженерної компанії XTI Engineering, який пройшов процедуру державної сертифікації та вже готується до серійного виробництва.

Сертифікат видав Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.

Машина призначена для знешкодження різних типів мін та інших вибухонебезпечних предметів шляхом детонування і руйнування молотками ланцюгового агрегата або фрезою.

Це повністю вітчизняні розробка і виробництво. Усі етапи виготовлення здійснюються в Україні, що спрощує логістику, забезпечує швидке постачання, технічне обслуговування та ремонт.

Машина керується дистанційно на відстані до 600 м, що забезпечує безпеку оператора. За умови встановлення ретранслятора безпечну відстань можна збільшити до понад 1 км. Комплекс оснащений системою камер з широким кутом огляду.

Читайте також: Як розміновують південь: вибухівку шукають дрони, що «бачать» під землею

Робоча швидкість машини – 1,5 км за годину. За один світловий день вона здатна розмінувати понад 2 га забруднених вибухонебезпечними предметами територій. При цьому глибина розмінування становить 300 мм. Змінне обладнання дозволяє адаптувати роботу під різні типи ґрунтів.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони кодифікувало і допустило до експлуатації у Силах оборони три модифікації гладкоствольних помпових рушниць українського виробництва.

Фото: Міноборони



Джерело

Війна

Українські наземні роботизовані комплекси

Published

on




Характеристики НРК та що загрожує їм на фронті



Джерело

Continue Reading

Війна

чому АКС-74 досі актуальний у війську

Published

on


У свіжому випуску проєкту «Перевірено боєм» журналісти Укрінформу з’ясовують, чому радянський АКС-74 досі залишається затребуваним в українських військових, які його основні характеристики, наскільки він точний та що особливого в його експлуатації.

Ведуча Христя Равлюк разом з інструктором 25-ї бригади НГУ імені князя Аскольда з позивним «Жук» знайомиться з АКС-74 (автомат Калашникова складний зразка 1974 року), дізнається про його переваги і недоліки та особливості використання, а також випробовує автомат на полігоні.  

«АКС-74 у нас багато. Вони досі працюють, і під них у нас є багато патронів», – пояснює «Жук», чому радянський автомат продовжують використовувати українські військові.

Інструктор розповідає про патрон 5,45×39 мм, темп стрільби, довжину ствола та вагу автомата. За його словами, попри вік конструкції, АКС-74 «у вправних руках є достатньо точним на коротких та середніх дистанціях».

Чому, попри вік та не найкращу ергономіку, АКС-74 досі залишається в строю? Наскільки він точний та як поводиться під час стрільби?

Читайте також: Спецпроєкт «Перевірено боєм»: Укрінформ тестує штурмову гвинтівку Heckler & Koch

Дивіться новий випуск «Перевірено боєм» – про зброю, яка пройшла десятиліття та продовжує використовуватися українськими військовими.

Прем’єра у середу, 19 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Війна

про можливий наступ РФ із півночі: Маємо бути готові до будь-яких ситуацій

Published

on



Росія наразі не має ударного угруповання біля північного кордону України, однак потенційна загроза з цього напрямку зберігається.

Про це заявив у телеефірі речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, коментуючи дані української розвідки про те, що Росія може спробувати розпочати наступ на півночі Україні у разі проведення додаткової мобілізації.

«Станом на зараз якихось дій по той бік кордону, зокрема нарощення сил, ми не спостерігаємо. Але ми маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій. Бо навіть якщо ворог не накопичить достатньо велику кількість своїх сил, які могли б здійснити повномасштабне вторгнення або здійснювати заходи щодо активних наступальних дій, не маючи достатньо сил, можуть створюватись провокативні дії із надією, що Україна перекине на цей напрямок додаткові сили, а не використовуватиме їх там, де ведуться активні бойові дії», – сказав Демченко.

За його словами, підрозділи розвідки Міноборони та Держприкордонслужби постійно відстежують ситуацію по той бік кордону, зокрема в напрямку Чернігівської області, щоб своєчасно оцінювати дії противника та його можливості.

Речник запевнив, що наразі ударних угруповань Росії біля північного кордону немає. Водночас Сили оборони продовжують посилювати оборонні можливості на цьому напрямку, підкреслив Демченко і нагадав, що потенційна загроза зберігається також і з території Білорусі.

Читайте також: Прикордонники не фіксують нарощування ударного угруповання на території Білорусі

«Попри все наші позиції нарощуються, укріплюються, щоб можна було активно протидіяти противнику, якщо він вирішить, що цей напрямок буде для нього пріоритетним щодо планів наступу. Це якщо говорити про Чернігівську область і кордон із Росією, бо кордон із Білоруссю також для нас є в цілому загрозливим. Але на даний момент Росія не має достатніх сил і навіть невеликого угруповання, яке могло б створювати загрозу Україні. Але в будь-який момент Білорусь, напевно, люб’язно надасть свою територію, якщо у Росії будуть зайві підрозділи, які вона може перекинути на територію Білорусі й використовувати їх по напрямку з кордоном України. Тому й на цьому відтинку нашого кордону також проводяться активні інженерні та фортифікаційні заходи, щоб наростити наші оборонні можливості», – запевнив Демченко.

Як повідомляв Укрінформ, заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький сказав, що Росія у лютому може розпочати наступ на півночі України, якщо проведе нову хвилю мобілізації.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.