Connect with us

Суспільство

«Щаслива колгоспниця» чи бранка радянського «раю»?

Published

on


Як художниця без освіти підкорила Париж і чому називала свої картини «дітьми». Розвінчуємо міфи про малограмотність та «легку долю» Катерини Білокур

«Мої квіти – це мої діти, я їх викохую, доглядаю» – так з ніжністю і болем писала унікальна українська художниця Катерина Білокур про свої полотна, які народжувалися не завдяки, а всупереч обставинам та радянським вимогам до мистецтва.

У вогні Другої світової війни 1941 року найкращі картини Білокур не встигли евакуювати, і частина цього безцінного спадку перетворилася на попіл. Катерина Білокур оцінювала знищені картини як найкращі в її спадку. 

Через вісім десятиліть вогонь сучасної війни знову підступив до її колекції, загрожуючи стерти пам’ять про генійку, художній світ якої був сповнений витонченої естетики та краси природи, які не вписувались у суворе кліше радянського мистецтва.

Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та радіо «Байрактар» пропонує мультимедійний проєкт «Правда чи міф?». Відстежувати нові епізоди можна на сайтах Укрінформу та Інституту національної пам’яті, слухати в етері радіо «Байрактар», у соцмережах та на Spotify.

Сьогодні спробуємо торкнутись кількох міфів, які походять з радянського часу, намагаючись очистити постать Катерини Білокур від нашарувань радянських кліше. Народилася Катерина у листопадові дні 1900 року на Полтавщині. Її дитинство минуло без шкільної освіти, тож майбутня майстриня самотужки опановувала грамоту та мистецтво живопису. 

Попри складні життєві обставини селянського життя, у її долі, подібно до історії Шевченка, трапився доленосний поворот. У 1940 році, почувши по радіо пісню у виконанні Оксани Петрусенко, Білокур наважилася надіслати співачці свій малюнок. Вражена талантом невідомої авторки, Петрусенко показала роботу Павлу Тичині та Василю Касіяну. Так художницю було вихоплено з невідомості, і того ж року відбулася її перша персональна виставка в Полтаві.

За 14 років після дебюту художниці, у 1954 році, три картини Білокур стали частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці у Парижі. Саме там їх побачив Пабло Пікассо. Існує думка, що через свої комуністичні погляди недаремним є захоплення іспанського митця роботами багатьох радянських художників, наприклад, Марією Примаченко. Дехто ж приписує йому особисту високу оцінку багатьох радянських митців.

Тому запитаємо істориків Інституту національної пам’яті – чи правдива теза про те, що Пікассо був у захваті від робіт саме Катерини Білокур?

Ось що пояснили в Інституті національної пам’яті:

Пікассо побачив роботи Білокур «Цар-Колос», «Берізка» та «Колгоспне поле» на Міжнародній виставці радянського мистецтва в Парижі у 1954 році. «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ», сказав він.

Варто додати, що Пікассо був членом Комуністичної партії Франції з 1944 року, підтримував антифашистські та соціальні рухи, а його знаменита «Герніка» стала символом боротьби з фашизмом. З одного боку, він виявляв прихильність комуністичним ідеям, з іншого – критикував догматичний підхід соціалістичного реалізму, який панував у СРСР. Напевно саме тому картини Катерини Білокур, які точно не вписувались у «радянське зображення реальності», так відрізнялись від інших ідеологізованих експонатів виставки, і запам’ятались Пікассо. 

Однак слава часто має зворотний бік. Радянська пропаганда активно використовувала образ мисткині як класичний тип «художниці з народу». Чи правда, що історія про її щасливу долю в СРСР, яка нібито підняла її з бідності до світової слави, – це радянська пропаганда?

Для тих, кого цікавить можливість послухати відповіді на ці питання і дещо більше, шукайте епізод  у подкасті «Правда чи міф» на Спотіфай, він вже готовий для прослуховування:

Ось що пояснили в Інституті національної пам’яті:

Щодо щасливої долі – відомості біографії Катерини Білокур вказують, що вона однозначно хотіла собі іншого життя. Її слава є свідченням суто творчої самореалізації самої художниці, а не того, що її винайшли радянські пропагандисти для ілюстрації щасливого життя талановитої колгоспниці.

Варто додати промовисті факти, які руйнують ідилічну картину радянської художниці. Батьки Катерини Білокур так і не вступили у колгосп, на той час таке рішення було демонстративним і ризикованим вчинком. 

Сама Катерина також не була колгоспницею. Як влучно жартував один із її знайомих, Катерину Білокур прийняли в інший колгосп – вона стала членкинею Спілки художників України. 

Існують свідчення лікаря Євгена Товстухи про те, що на вимогу місцевого голови сільради написати портрет Сталіна художниця відповіла відмовою, чим викликала неабияке незадоволення районного керівництва.

Ще один поширений стереотип стосується браку освіти та закритості. Мовляв, образ Білокур формувався як малограмотної, несуб’єктної та повністю ізольованої від культурних зв’язків жінки. Це правда чи міф?

Ось що пояснили в Інституті національної пам’яті:

Стосовно малограмотності та ізольованості варто зазначити, що протягом свого життя Катерина Білокур вела листування з багатьма діячами та діячками культури та мистецтва, зокрема з Оксаною Петрусенко, Олесем Гончаром, Павлом Тичиною та Стефаном Таранушенком. Водночас проблеми зі здоров’ям призвели до певної ізольованості художниці, не дозволяючи їй часто залишати рідну Богданівку.

Більше того, творча натура Білокур не обмежувалася лише живописом. Ще задовго до своєї слави створювала декорації для місцевого драмгуртка і навіть виступала на сцені сільського театру, граючи головних героїнь. Прагнення до освіти було величезним: Білокур намагалася вступити і до Київського театрального технікуму, і до Миргородського художньо-керамічного технікуму, проте бюрократична машина закрила перед нею двері через відсутність атестата про початкову освіту.

Видатний мистецтвознавець Стефан Таранушенко, який тривалий час (навіть у період заслання) листувався з художницею, надихнув її на написання автобіографії. Збереглося 78 листів Катерини Білокур до Таранушенка. Це унікальне джерело інформації розкриває її внутрішній світ, коло захоплень, імена художників, які її надихали, та подробиці її творчої кухні. Відомо також, що Катерина Білокур писала оповідання і мріяла видати їх окремою книжкою, однак після її смерті рукописи так і не були знайдені. Є версія, що після відмови видавництва, художниця спалила рукописи.

Світ запам’ятав Катерину Білокур як генійку квітів, але ці квіти часто мали гіркий присмак історичних трагедій. У 1941 році Київський художній музей, де експонувалися її перші роботи, був знищений вогнем. Близько одинадцяти, а за деякими даними до двадцяти п’яти найкращих ранніх полотен, які вона ніжно називала своїми дітьми, було втрачено назавжди.

На щастя, значна частина її творчого доробку збереглася для нащадків. Сьогодні в українських музеях знаходиться близько трьохсот її творів. Проте історія має здатність повторюватися жахливими спіралями. 

На початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Яготинський музей, де зберігається найбільша колекція робіт майстрині, опинився у небезпечній близькості до лінії фронту. Цього разу картини вдалося вчасно евакуювати та врятувати. Справжній талант Катерини Білокур полягає не у вигаданій радянською владою щасливій долі, а в її феноменальній здатності творити витончену красу всупереч найтяжчим життєвим обставинам на вузьким партійним кліше. Так свобода пробивається через ідеологічні бар’єри.

Текст: Ярина Скуратівська, Київ

Наукова консультація: Володимир Тиліщак, УІНП

Ілюстрації: Катерина Березовець, Укрінформ.

У серії «Правда чи міф» читайте, слухайте і дивіться матеріали:

Покрова без міфів: що ми знаємо про це свято

Олена Степанів: правда і міфи про першу жінку-офіцерку у світі

Радіо «Афродіта»: правда і міфи про підпільну радіостанцію УПА

Вбивство Петлюри: як злочинець став «жертвою»

Таємний український університет: як у Львові діяв підпільний виш?

Олена Теліга: Як гестапо вирішило долю поетки?

Міфи проти Гідності: Чи існує «осіння закономірність» Майданів?

Як народилася “Свічка пам’яті”?

Між миром і війною: як українці та киримли творили історію

Прем’єра спротиву: що насправді відбулося у кінотеатрі «Україна» 4 вересня 1965 року.



Джерело

Суспільство

Святий Престол однозначно підтримує територіальну цілісність України

Published

on



Святий Престол однозначно підтримує державний суверенітет і територіальну цілісність України.

Про це заявив в інтерв’ю Українському радіо посол України у Ватикані Андрій Юраш.

За його словами, українська дипломатія зараз головний акцент робить на максимальних зусиллях для досягнення справедливого миру і перемоги у збройному протистоянні із Росією, і в цьому контексті важлива роль відводиться відносинам зі Святим Престолом. Дипломат нагадав, що у липні Україну відвідали два офіційні представники Ватикану, з якими зустрівся Президент Володимир Зеленський.

“Було обговорено принципові речі… По-перше, максимальна гуманітарна підтримка. Це і практичні речі, і продовження кількох гуманітарних акцій допомоги Україні, які з ініціативи Святого Престолу були дуже активно або розпочаті, або максимально розширені з перших днів збройної агресії проти України. А по-друге, це максимальна допомога Україні на міжнародній арені за допомогою усіх тих важелів, можливостей, дипломатичних каналів, які має Святий Престол”, – наголосив посол.

Він підкреслив, що Святий Престол однозначно підтримує державний суверенітет і територіальну цілісність України. За його словами, Ватикан “дуже активно працює для забезпечення і реалізації базових напрямів, які Україна очікує”. Зокрема, йдеться про підтримку євроінтеграції України. У цьому зв’язку Юраш нагадав, що у червні 2022 року перед ухваленням рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйн мала переговори з тодішнім Папою Римським Франциском, головною темою яких було питання України.

“Однозначна позиція, в тому числі Святого Престолу, спрацювала дуже позитивно для того, щоб у максимально стислі терміни вирішувалося багато питань. Сьогодні ми маємо подібну тенденцію продовження тих самих напрямів, але маємо розширену географію допомоги і сприяння Україні у контексті цієї війни, яка триває на нашій землі. Це і багато зусиль, наприклад, щодо налагодження більш продуктивної взаємодії української дипломатії з багатьма країнами, представниками конкретно Латинської Америки, де Святий Престол має дуже потужні впливи і можливості реалізації своєї політики, з одного боку”, – зазначив посол.

Нині, за його словами, у центрі уваги злочинний рекрутинг росіянами представників Африканського континенту на війну проти України обманним шляхом: коли представників африканських країн запрошують на навчання або роботу в Росію, а потім їх інтегрують і залучають до воєнних дій.

“І в цьому контексті є абсолютне розуміння, що в тому числі і за сприяння Святого Престолу буде велика кампанія роз’яснення і долучення до тих акцій, які б унеможливили дію і впливи Росії щодо вербування нових найманців”, – наголосив Юраш.

На його думку, від початку повномасштабного вторгнення відносини між Україною і Ватиканом поглибилися і набули стратегічного характеру. “Такого типу близькості стосунків між Україною і Святим Престолом, я думаю, у нашій історії, від часу відновлення дипломатичних відносин у 1992 році, ще не було. Лише з Папою Левом XIV наш Президент зустрічався вже тричі”, – підкреслив Юраш.

Він наголосив на активній залученості Ватикану до повернення українських полонених додому. “Коли кардинал Маттео Дзуппі у липні приїжджав до нашої країни, без жодних сумнівів Україна надала йому можливість відвідати табір, в якому утримуються російські полонені. Зараз очікуємо візиту кардинала Маттео Дзуппі також до Росії, де ми дуже сподіваємося, що він матиме нагоду відвідати місця утримання українських полонених. На жаль, Росія відмовляє, і пресинг у цьому сенсі з боку Святого Престолу з боку безпосередньо кардинала є дуже потужний”, – сказав дипломат.

Окрім того, додав він, продовжуються гуманітарні акції, розпочаті з метою допомогти людям, які щодня страждають від жахів війни.

Читайте також: Папа Римський закликав до завершення російсько-української війни

“Це постійна взаємодія, наближення або вже й досягнення рівня стратегічного порозуміння і партнерства, наскільки це можливо в рамках сповідуваної Святим Престолом парадигми універсальної своєї місії, місії примирення.., яка базується на принципах нібито нейтральності та невтручання, але насправді передбачає особливе наближення, допомогу і постійну взаємодію з тією стороною, яка страждає, яка зазнає агресії. І ні в кого – у світі загалом, у Святому Престолі, в очільників чи вірян,.. – ні в кого не виникає питань, хто несе відповідальність за цю війну, із ким координувати і як діяти для того, щоб зупинити жахи, насильство і терор, що його українці кожного дня відчувають з російського боку”, – підкреслив Юраш.

Як повідомляв Укрінформ, у липні Україну відвідав спецпосланець Папи Римського Лева XIV архієпископ Пол Річард Галлагер. Делегація Святого Престолу стала свідком російського обстрілу в ніч проти 19 липня.

Перед цим візит в Україну здійснив кардинал Святого Престолу Маттео Дзуппі.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Дитсадкам Одещини виділили дев’ять мільйонів від UNITED…

Published

on



Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про розподіл 41,1 мільйона гривень, акумульованих через UNITED24 на облаштування закладів освіти у прифронтових регіонах. Одеська область отримає майже дев’ять мільйонів гривень.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький

Кошти витратять на придбання меблів, комп’ютерного обладнання, програмного забезпечення, резервного живлення та забезпечення інших потреб освітніх закладів. 

“Діти мають здобувати якісну освіту незалежно від того, наскільки близько їхня громада розташована до лінії фронту чи з якими енергетичними викликами вона стикається”, — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

Заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко зазначила, що результат буде залежати від спільної роботи всіх рівнів управління. Після ухвалення рішення громади та засновники закладів мають оперативно реалізувати закупівлі, щоб кошти якнайшвидше перетворилися на конкретні зміни для дітей, студентів і педагогів. Тож ефективність використання грошей буде залежати від роботи на місцях.

Раніше після звернення Інтента в МОН Ігор Федянін, студент з прифронтового Херсону, який пропустив екзамен через атаку дронів, отримав дозвіл взяти участь у повторній сесії. Апеляційна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти переглянула апеляцію і дала позитивне рішення. 


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Одеса

Плетенчук про морський коридор, атаки РФ і ППО в Криму

Published

on


Палаюче судно в морі. Фото ілюстративне: Військово-морські сили

У Чорному морі загострилася ситуація навколо українського судноплавства. Росія посилила атаки на морські маршрути та судна, а роботу морського коридору наразі фактично призупинено. Водночас українські сили шукають способи зменшити загрозу для судноплавства та послабити російські можливості в регіоні.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Атаки на Одещину

Російські війська останнім часом змінили тактику ударів Одещині. За словами Плетенчука, окупанти почали частіше застосовувати баражуючі боєприпаси та реактивні безпілотники. Українські сили намагаються зменшити загрозу для судноплавства. До протидії російським атакам залучають різні підрозділи, зокрема авіацію та дрони-перехоплювачі.

“Звісно, все, що можемо, ми робимо для того, щоб нівелювати максимально ці атаки. В будь-якому разі будемо і надалі працювати над цим”, — сказав Плетенчук.

Він зазначив, що нинішня ситуація не є першою кризою для українського судноплавства під час повномасштабної війни. За його словами, раніше Військово-морські сили вже знаходили способи виходу з подібних ситуацій.

Читайте також:

“Працюють і дрони-перехоплювачі. Ми бачили подібні кризи. На жаль, за період повномасштабного вторгнення вона не перша і навіть не друга”, — розповів речник.

Удари по ППО в Криму

Днями бійці ГУР знищили російський зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцир-С1” в окупованому Криму. За словами Плетенчука, такі ЗРК є важливою частиною системи прикриття російських об’єктів, а їх знищення послаблює можливості ворога. Знищення мобільної системи ППО є складним завданням, оскільки її важко виявити та уразити. Тому кожна така втрата має для російських військ окреме значення.

“Такі знищення — це про зменшення спроможностей ворога щодо прикриття об’єктів. В цьому разі в Криму конкретно”, — пояснив Плетенчук.

Він також звернув увагу на ситуацію біля Керчі, де російські військові періодично зазнають втрат. На його думку, якщо оцінювати ситуацію з погляду військової математики, знищення російських засобів ППО є вигідним для України.

“Якщо ситуацію розглядати, ви бачите, що фактично росіяни так само залишилися без навігації в Чорному морі. Проте там рахунок пошкоджених суден йде в інших порядках. І він на порядок більший”, — зазначив речник.

Блокада Чорного моря

Раніше з’явилася інформація, що Туреччина нібито обмежила прохід танкерів через Босфор до портів Одеси та Новоросійська. Згодом повідомлялося, що Анкара відкрила прохід. Плетенчук зазначив, що офіційного підтвердження блокади з боку Туреччини не бачив. За його словами, скупчення суден у Мармуровому морі спостерігалося ще до появи повідомлення Bloomberg. При цьому частина суден, які мали прямувати до російських портів, змінила свої плани.

“Насправді повідомлення це не носило офіційного характеру, тому я трошки сумнівався щодо реалістичності цієї інформації, тому що я принаймні таких публічних заяв з боку Турецької Республіки не бачив”, — сказав Плетенчук.

Водночас, за його словами, зараз ситуація суттєво не змінилася. Навігація українським морським коридором фактично призупинена.

“Стосовно зараз навігації нема, тобто проходів нема. І відповідно, як вже було заявлено представниками профільного міністерства, стосовно зараз призупинена фактична робота коридору”, — зазначив речник ВМС.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія останніми місяцями значно посилила атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру України. Найбільший тиск фіксують у Чорному морі, де ворог намагається ускладнити роботу морського коридору. Ситуація залишається складною, однак українські захисники продовжують оборону. Морський експорт повністю не зупинений.

Також Новини.LIVE писали, що російський Чорноморський флот фактично втратив можливість вільно діяти у Чорному морі. Більшість кораблів РФ не виходить у відкриту акваторію, а ракетні пуски росіяни проводять безпосередньо з гаваней. Водночас для Одеси та морського коридору залишаються серйозні загрози з боку авіації, ракет і безпілотників.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.