Війна
Що таке війна у кіберпросторі та чим вона відрізняється від традиційної війни?
Війна у кіберпросторі – це реальність, яку не можна ігнорувати. І ви вже зараз є її учасниками
КІБЕРЗАХИСТ У ЧАСИ ВІЙНИ: ЧОМУ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО
Сучасні війни давно вийшли за межі окопів і танкових проривів. Тепер стратегічні битви точаться ще й у кіберпросторі, а результатом може бути не просто злам сайту, а й паралізована економіка, знищені бази даних і хаос у державному управлінні.
Війна у кіберпросторі – це реальність, яку не можна ігнорувати. Хочете вірте, хочете ні, але вже зараз ви є її учасниками. Так, адже кожен ваш онлайн-слід у кіберпросторі створює вашого цифрового аватара, який прямо зараз живе у вашому телефоні, месенджері, різних соціальних мережах, електронних поштах і ще багато де.
І як показує практика, ураження цифрового аватара може призвести до значних негативних наслідків у реальному світі. Навіть до фізичної смерті. Тому кібербезпека зараз як ніколи актуальна – вона рятує не лише наші персональні дані, а й наші життя.
Ця стаття – перша у рубриці «Кіберзахист у часи війни: чому це стосується кожного», започаткованій задля висвітлення головних загроз у кіберпросторі, пояснення процесів у цифрових битвах і, найголовніше, навчання, як захистити себе від кіберзагроз.
ЩО ТАКЕ ВІЙНА У КІБЕРПРОСТОРІ ТА ЧИМ ВОНА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ТРАДИЦІЙНОЇ ВІЙНИ?
Кіберпростір – це глобальний цифровий простір, що об’єднує всі комп’ютерні й мережеві системи, що взаємодіють між собою через Інтернет та інші технологічні платформи.
Він включає в себе (але не обмежується):
- Інтернет (вебсайти, соціальні мережі, електронні комунікації);
- корпоративні мережі (інформаційні системи підприємств і державних організацій);
- хмарні сервіси (сховища даних, обчислювальні потужності);
- критичну інфраструктуру (енергосистеми, транспортні мережі, медичні системи, фінансові структури);
- пристрої, підключені до мережі (смартфони, сервери, датчики інтернету речей, банкомати тощо).
Кіберпростір можна уявити як величезну цифрову екосистему, де безпека залежить від кожного її учасника. Саме тому атакувати можна не лише конкретні об’єкти, а й системи зв’язку між ними, використовуючи слабкі місця користувачів, організацій чи державних структур.
Війни у кіберпросторі – це не сцени з фільму про хакерів, які в темній кімнаті ламають сервери. Це реальні атаки на державні установи, банки, транспортні системи та навіть лікарні.
Нещодавно українці зазнали чергової кібератаки на державні реєстри, наслідки якої ми всі з вами відчували наприкінці 2024 та початку 2025 років.
Серед основних методів кіберзлочинців:
- злам серверів і витік даних;
- атаки на об’єкти критичної інфраструктури;
- маніпуляція державними реєстрами;
- дестабілізація систем управління та зв’язку.
Часто війни у кіберпросторі поєднуються боротьбою й на інформаційному просторі. Це так звані «інформаційно психологічні спецоперації» під час яких ворог не атакує сервери напряму, а атакує вашу свідомість.
Фейки, пропаганда, маніпуляції – це теж зброя. Часто ці два види війни працюють разом: спочатку зламують бази даних, а потім використовують інформацію для маніпуляцій.
Як зазначає Брюс Шнайєр, експерт з кібербезпеки Єльського університету:
“Найефективніші кібератаки – це ті, які поєднують технічний злам і психологічну війну. Це не просто хаос у комп’ютерах, це хаос у головах”.
ПРИКЛАДИ ВІЙН У КІБЕРПРОСТОРІ
Насправді війна у кіберпросторі ведеться давно. Просто ми ніяк не хочемо цього визнати. І лідерами тут виступають країни – представники вісі зла «росії-Китаю-Ірану та Північної Кореї».
Так, на думку багатьох експертів, саме російські хакери стоять за атаками на Естонію у 2007 році. Нагадаю, що все розпочалося після знесення в Естонії пам’ятника радянським солдатам – учасникам другої світової війни. Естонці знесли його, вважаючи його символом окупації їхньої країни росіянами.
Майже одразу вони зазнали подвійної атаки – на вулиці вийшли проросійські активісти, а робота державних установ, банків і медіа була заблокована зовнішніми кібератаками. Це був перший випадок, коли країну намагалися “відключити” через інтернет.
Схожі кібератаки відбувалися з Грузією та Україною напередодні повномасштабних вторгнень росіян відповідно у 2008 та 2022 роках. Російські хакери атакували державні сайти, зламували банки та енергетичні компанії. Звісно це все негативно впливало на обороноздатність.
Є й інші приклади, найвідоміший з яких вірус Stuxnet. Це став перший відомий випадок, коли вірус через так зване шкідливе програмне забезпечення завдав фізичних ушкоджень та вивів із ладу ядерні центрифуги Ірану. Ніхто до цього часу не знає, хто точно його розробив, хоча Іран переконаний, що це була спільна спецоперація США та Ізраїлю.
Після прочитання до цього місця у вас, напевно, складається враження, що питання кібербезпеки, захисту від зламів інформації, комп’ютерних мереж, пристроїв та цифрової інфраструктури від зламів, атак і витоку даних, стосується лише урядових установ та великих корпорацій. Насправді «ніт» – кібербезпека має прямий вплив на кожного.
Як зазначає Метью Грін, криптограф і експерт із кібербезпеки: “Найслабша ланка в безпеці – це людина. Ви можете мати найкращий захист, але якщо ви відкриєте підозріле посилання – ваші дані вже не ваші”.
Тож якщо ви не будете дотримуватися цифрової гігієни, у вас можуть зламати банківський рахунок чи вкрасти карткові дані. Ваші особисті фото та персональні дані гулятимуть по Інтернету, зламаний акаунт у соціальних мережах стане «цифровим солдатом ворога», не критичне сприйняття інформації впливатиме на настрої у вашій сім’ї, серед рідних, друзів та країни загалом.
Тож варто буде регулярно читати нашу рубрику аби освоїти основні принципи кібербезпеки та зробити ваше цифрове життя безпечнішим.
Ми не завантажуватимемо вас технічними термінами, нашою метою є зробити вас обізнанішими та захищенішими у цифровому світі. У наших матеріалах ви знайдете:
► Персональна кібергігієна: Як не стати жертвою хакерів і зберегти свої дані в безпеці, щоб вони не стали надбанням громадськості.
► Цифрова грамотність: Як розпізнавати фейки та не вестися на провокації. Бо не все, що блищить – золото, а не все, що в інтернеті – правда.
► Аналіз сучасних кібератак: Хто і як намагається зламати наш цифровий світ. Бо ворог не спить і постійно шукає нові способи нашкодити.
► Військовий аспект кібербезпеки: Як цифрові технології впливають на хід війни та як ми можемо цьому протистояти.
► Роль громадян у кібербезпеці: Як кожен із нас може внести свій вклад у захист країни в інформаційному та кіберпросторі. Пам’ятаєте, як ми казали на двох Майданах? Разом – сила!
► Інструменти, які допоможуть вам захистити дані – від антивірусів до VPN.
► Як атакують цифрові армії, хто і навіщо веде кібервійну? – протистояння кіберармій світу – США, Китаю, Росії, Північної Кореї і, звісно, України.
І замість висновків.
Війна у кіберпросторі – це реальність, яка впливає на кожного. Ворог атакує не лише уряд, а й звичайних людей. Чим більше ми знаємо про кібербезпеку, тим складніше їм завдати нам шкоди. Згадана нами маленька Естонія, починаючи з 2010 року, розпочала широку навчальну програму з кіберграмотності в усіх школах країни. На мою думку, нам теж потрібно йти цим шляхом. Але ми не будемо чекати на державні програми, а спільно вирушимо у цю цікаву та захопливу подорож цифровим світом, аби стати у ньому сильнішими.
І пам’ятайте: будьте уважними, бережіть свої дані, бо вони цінніші, аніж здається!
Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
У Одесі під час атаки “шахедів” один з них “зімітував” камінець з відомої дитячої гри “млинці”. Дрон стрибнув по воді та зрештою занурився у море.
Під час останньої російської атаки на Одесу один з дронів, вочевидь, збившись з курсу, впав у море. Момент падіння було зафіксовано очевидцями.
На кадрах, які розповсюджуються у соцмережі, помітно, як “шахед” пролітає над береговою лінією декілька десятків метрів та врізається у Чорне море. Плаский БПЛА, завдяки малому куту падіння та великій швидкості, “відштовхнувся” від поверхні води, зробивши ефективний стрибок, та пролетів ще кілька метрів. Врешті, дрон впав, здійнявши купу бризок.
“Що це таке?”, — здивовано запитував автор відео.
“Подавили “шахед” РЕБом й він приземлився”, — відповіли у мережі.
Нагадаємо, у ніч на 13 грудня російські окупанти здійснили одну з наймасовіших атак на Одесу. У місті було пошкоджено адміністративні будівлі, об’єкти енергетики та промисловості, відомо щонайменше про чотирьох постраждалих.
У листопаді одеські пабліки поширювали відео, в якому чоловік з вікна житлового будинку цілиться зі зброї вгору, нібито намагаючись збити російські дрони.
Раніше в Одесі невідомий чоловік вкрав “Шахед”, яким російська армія атакувала місто. Він поніс дрон додому на спині.
Також Фокус писав, як чоловіки-одесити на пляжі безстрашно патрали на сувеніри уламки безпілотника, який, найімовірніше, був збитий силами ППО над морем.
Оперативна ситуація залишається складною, ворог веде наступальні дії практично по всій лінії бойового зіткнення.
Як передає Укрінформ, про це головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський повідомив у Фейсбуці.
«В окремі дні кількість боєзіткнень досягає 300 – найбільше від початку війни. Однак українська армія стримує тиск, руйнує плани Кремля, не відмовляється від тактики активної оборони та ефективно її застосовує», – акцентував він під час наради за підсумками діяльності Збройних сил України за попередній місяць.
Як зазначив Сирський, чисельність російського угруповання вже тривалий час становить близько 710 тис. осіб. Водночас ворогові не вдається наростити цей показник, попри активний рекрутинг у РФ, тому що українські воїни щодня «мінусують» тисячу загарбників убитими й пораненими.
«Так, ціною величезних втрат противник у листопаді зміг узяти під контроль деякі наші території. Втім, заяви російської пропаганди про темпи просування військ РФ не відповідають дійсності. Більше того, на деяких важливих напрямках ми ведемо власні активні дії та зачищаємо населені пункти від противника», – зауважив він.
Зокрема, за даними головнокомандувача, тривають активні дії в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. «У самому Покровську за крайні кілька тижнів ми змогли повернути під контроль близько 16 кв. км у північній частині міста. Логістика в Мирноград складна, але продовжується», – додав він.
Водночас, зауважив Сирський, на Куп’янському, Костянтинівському та Придніпровському оперативних напрямках втрат території не допущено.
Також головнокомандувач висловив глибоку вдячність українським солдатам, сержантам та офіцерам, які гідно тримають стрій, є найкращим гарантом незалежності України та найсильнішим аргументом на переговорах для досягнення справедливого миру.
«Ми продовжуємо нищити ворога, виснажувати його армію та економіку», – підкреслив він.
Так, засобами DeepStrike за минулий місяць виконано 81 вогневе завдання та уражено 98 цілей противника на території РФ. «Працюємо далі, зокрема б’ємо по нафтопереробній галузі ворога, яка є основним джерелом фінансування війни», – зауважив він.
«Наші артилеристи в листопаді уразили понад 4,1 тис. об’єктів противника, ракетні війська – понад сотню. Попри дефіцит ракет, утримуємо ефективність протиповітряної оборони. Нарощуємо роботу систем РЕБ для радіоелектронного прикриття. Так, засобами РЕБ за місяць подавлено 94 тис. засобів повітряного нападу, з них – 2,2 тис. “шахедів”, 7 тис. “молний”», – підсумував Сирський.
Окрему вдячність він висловив військовослужбовцям логістичних підрозділів. «Показники технічної готовності ОВТ підвищилися в усіх корпусах. В умовах, коли обсяги міжнародної допомоги технікою скорочуються, ремонт наявних засобів є надзвичайно важливим джерелом підсилення бойових підрозділів», – акцентував головнокомандувач.
Також він зауважив, що незважаючи на високу інтенсивність бойових дій, продовжуються заходи з удосконалення системи управління.
«Важливий крок зроблено – ми повністю перейшли на корпусну систему. Армійські корпуси та їхні командири вже набули досвіду й проводять визначені операції. Тепер приводимо корпусні комплекти у відповідність до фактичного складу АК. Почалася ротація корпусних бригад – там, де це дозволяє обстановка», – зазначив Сирський.
Він зауважив, що під час наради йшлося також про питання фортифікацій та інженерного обладнання, відновлення боєздатності бригад, аналіз стану правопорядку й морально-психологічного стану у військах. «Є проблемні моменти. Шляхи розв’язання – запропоновані», – підкреслив головнокомандувач.
За підсумками наради Сирський поставив необхідні завдання органам військового управління.
«Серед них – стабілізація обстановки на загрозливих напрямках шляхом активної оборони, забезпечення поповнення для бойових підрозділів, перехід окремих бригад ТрО на структуру з посиленою безпілотною складовою. До кінця року маємо завершити формування Командування Кіберсил ЗСУ», – наголосив головнокомандувач.
Як повідомляв Укрінформ, російські війська перекидають додаткові резерви у Покровсько-Мирноградську агломерацію.
Фото: головнокомандувач ЗСУ / Фейсбук
Сили протиповітряної оборони знешкодили 417 російських безпілотників, чотири крилаті ракети «Іскандер-К» і 9 «Калібрів».
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.
З 18:00 п’ятниці, 12 грудня, росіяни завдали чергового комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БПЛА, ракет повітряного, морського та наземного базування.
Основним напрямком удару була Одеська область.
Загалом радіотехнічні війська Повітряних сил виявили та здійснили супровід 495 засобів повітряного нападу – 30 ракет різних типів та 465 БПЛА різних типів. Серед них:
- 465 ударних БПЛА типу Shahed, «Гербера» (безпілотники інших типів) із напрямків Курськ, Орел, Міллерово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ (РФ), Чауда, Гвардійське (тимчасово окупований Крим), і близько 270 із них – дрони типу Shahed;
- чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал» (райони пусків – Тульська, Тамбовська області);
- п’ять балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23 (район пусків – Крим);
- п’ять крилатих ракет «Іскандер-К» (район пуску – Курська область);
- 16 крилатих ракет «Калібр» (райони пусків – акваторії Чорного та Каспійського морів).
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 12:00 суботи, 13 грудня, ППО збила / подавила 430 повітряних цілей:
- 417 безпілотників;
- чотири ракети «Іскандер-К»;
- дев’ять ракет «Калібр».
Зафіксовані влучання восьми ракет та 33 ударних БПЛА на 18 локаціях, падіння збитих цілей (уламків) – на трьох локаціях. Крім того, шість ракет не досягли цілей (місця падіння уточнюються).
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області внаслідок російського масованого удару по критичній та цивільній інфраструктурі 13 грудня постраждали четверо людей. В Одесі пошкоджені обʼєкти енергетичної інфраструктури. Є перебої з водо- і теплопостачанням.
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство1 тиждень agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Одеса4 дні ago
Новий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Усі новини6 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Політика4 дні agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Війна5 днів agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Політика1 тиждень agoУ Раді готують проєкт постанови про звільнення міністра освіти Лісового