Повна або часткова відсутність водопостачання спостерігається у великих містах тимчасово окупованого Криму, зокрема у Сімферополі, Феодосії та Керчі. Про це повідомило російське окупаційне підприємство “Вода Криму”.

Зазначається, що у зв’язку з аварійно-ремонтними роботами на мережах вода не подаватиметься щонайменше до 40 населених пунктів.

Крім того, у Криму зберігаються обмеження на постачання електроенергії. Пошкодження енергооб’єктів та магістральних електромереж не дозволяють забезпечити стабільне постачання електроенергії в ряді населених пунктів, повідомляють пропагандистські канали з посиланням на “Крименерго”.

Підкреслюється, що ремонтні роботи ускладнюються аномально спекотною погодою.

Нагадаємо, наприкінці липня стало відомо, що в Криму вже тривалий час немає світла та спостерігаються перебої з питною водою. При цьому мешканці північної частини півострова переїжджають до центральної частини півострова, де ситуація з електроенергією та водою дещо краща, а росіяни, які раніше скуповували нерухомість у Криму, починають її позбуватися за нижчою ціною.

Також Фокус повідомляв , що російський співак Григорій Лепс зіткнувся з наслідками агресії РФ в окупованому Криму. “Путініст” був змушений скасувати свої концерти у Феодосії та Ялті через “складну ситуацію” на півострові.

Перш ніж осісти в Одеській області, родина майже рік провела у Львові – там чоловік проходив реабілітацію після поранення, отриманого на фронті. Увесь цей час переселенці шукали, де можна пустити нове коріння, і об’їздили в пошуках житла чи не всю країну. Зрештою вибір випав на село Пасад, що за 20 кілометрів від Балти. Як склалась їхня доля, – читайте у матеріалі Фокусу.

Переселенка не приховує: рік без власного даху над головою був важким випробуванням не лише фізично, а й психологічно. “Коли у тебе немає свого будинку, то ти безхатченко, я так вважаю”, – зізнається українка.

Приїхавши вперше подивитися на нову хату, вона просто сіла на старий диван і заплакала: “Піде, згодиться, бо вже дуже важко було бомжувати цілий рік”.

Глиняна хата з дубовою підлогою

Будинок, який дістався родині, зведений за традиційною технологією – з гілок і глини, зверху вкритий цементною “шубою”. Всередині – дерев’яна дубова підлога, а дах, хоч і шиферний, залишається цілим.

Двері подвійні, а от з вікнами не все гладко: у частині з них бракує другого скла. Доведеться також повністю перекласти грубку – стара забирає надто багато дров.

Разом із будинком новим господарям дісталося чимале господарство: 35 соток городу, погріб, сараї, гараж і ділянка з акаціями, яку родина вже приглядає під дрова на зиму. На городі, до слова, встигли посадити кавуни.

Із зручностей у селі – місцевий магазин, агрофірма, відділення “Нової пошти” та “Укрпошта”, яка навідується двічі на тиждень. Школи й садочка немає, тож дітей возять спеціальним автобусом до сусіднього села.

“Це небо і земля”

Порівнюючи нову хату з тим будинком, який родина залишила на Херсонщині – з євровікнами, ремонтом і повною обстановкою – жінка не применшує різниці. “Хтось може сказати, що це сарай. Але те, що ми покинули там, і те, що зараз тут – це небо і земля”, – каже вона.

За словами переселенки, найважче – змиритися з думкою, що комфортне життя лишилося позаду. Але на першому місці для родини – те, що всі залишилися живими.

“У нас на Херсонщині були гарні будинки… Але аби тільки війна закінчилась, все посадимо і все виростимо. Головне, щоб люди перестали гинути і був мир”, – підсумовує господиня.

Про своє життя вона розповідає на YouTube-каналі “Нове життя біженців з Херсонщини”, показавши глядачам нову оселю та поділившись пережитим за останній рік.

Більше цікавих історій

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

• Назарій, який називає себе амбасадором Гуцульського краю, відшукав садибу 90-річної бабусі Марії Гіркової, яка мешкає високо в горах, у присілку Переніз поблизу Яремче, зовсім сама.
• Аліна з Дніпропетровщини стала власницею сільської хати неподалік Кривого Рогу й влаштувала для підписників екскурсію, розповівши як про переваги, так і про недоліки свого нового житла.

Вчителька математики Ельміра наважилася купити старий будинок у селі та почати там життя з чистого аркуша. Ремонт у своїй новій оселі родина робить власними руками, паралельно ділячись із читачами корисними лайфхаками.

Після удару українських дронів вночі у суботу, 8 серпня, на Сизранському нафтопереробному заводі у Самарській області РФ виникла пожежа. Про це повідомили у МО України.

Зазначається, що нафтопереробний завод потужністю близько 8,5 млн тонн на рік є одним із ключових об’єктів галузі в регіоні та забезпечує паливом потреби російських військ.

“Сили оборони продовжують руйнувати економічну основу збройної агресії Російської Федерації”, — йдеться у повідомленні Міноборони.

Українська оборонна компанія Fire Point зазначала, що для ураження Сизранського НПЗ Сили оборони України задіяли БПЛА FP-1.

Атака на Ільський НПЗ на Кубані

Своєю чергою атаку на Ільский нафтопереробний завод у Краснодарскому краї підтвердили у Головному управлінні розвідки.

Наголошується, що deepstrike-операцію на території Росії провели оператори департаменту активних дій та департаменту безпілотних систем ГУР МО України.

Внаслідок атаки на НПЗ, що живить ресурсами злочинну війну Росії проти України, виникла пожежа, повідомили в ГУР.

Нагадаємо, вночі 8 серпня вибухи пролунали на двох нафтопереребних заводах у Росії. Були атаковані Сизранський та Ільський НПЗ.

Раніше Фокус писав про низку вибухів, які сталися у місті Сизрань Самарської області РФ. Декілька днів тому у Сизрані вже атакували місцевий НПЗ.