Усі новини
що вони там роблять (відео)

Біолог розповів, навіщо філіппінські школярі носять отруйних тварин у сірникових коробках і що роблять із ними.
Якби вам довелося відвідати школу на острові Мінданал — другому за величиною острові на Філіппінах — ви б помітили, що в деяких школярів у кишенях лежать сірникові коробки. Насправді в цих коробках зовсім не сірники, там зберігаються “павуки-дербі” — загальна назва, що використовується для опису різних видів павуків, які використовуються в кривавому виді спорту, відомому як “боротьба павуків”, пише Forbes.
“Боротьба павуків” — традиційна розвага на Філіппінах. Суть гри полягає в тому, щоб помістити двох самок павука на протилежні краї вузької палиці. Павуки мчать назустріч один одному, зустрічаються в середині палиці та вступають у бій, доки один із павуків не вийде переможцем — або скинувши павука з палиці, або поранивши його, або загорнувши в кокон із павукового шовку.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами біологів, найпоширенішим типом павуків, використовуваних у грі, є Neoscona vigilans, також відомий як коричневий павук або тигр-тигр. Neoscona vigilans — павук-кругопряд, що мешкає в сільськогосподарських полях, садах і лісових масивах. Представники цього виду ведуть нічний спосіб життя і полюють на свою здобич у сутінках — як правило, вже до ранку павуки з’їдають її.
Павуки-кругопряди відомі тим, що плетуть складні та високоорганізовані сітки для полювання на здобич. Структура їхнього павутиння змінюється впродовж року: змінюється його кут, висота над землею, щільність ліній і магнітна орієнтація, все це залежить від сезонних зрушень. Попри ці зміни, павук зберігає основну симетричну структуру павутини.
Відомо, що філіппінські школярі обирають найбільш агресивних павуків. Але як їм вдається визначити потенційного переможця? На думку біологів, одне з основних правил пов’язане з тим, де павук перебуває, коли його ловлять. Згідно із загальноприйнятою думкою, павуки, спіймані на лініях електропередач або біля них, особливо агресивні. Але знайти цих павуків важко, а тому більшість із них ловлять на деревах і луках.
Після затримання школярі тренують павуків, щоб підвищити їхні шанси на перемогу в битві. Для цього власники павуків розробили цілу низку ритуалів: деякі підгодовують павуків молоком і медом перед битвою; інші використовують декстрозу, сливи, кокосове молоко і навіть суп з качиних яєць; треті вважають за краще морити павуків голодом.
Деякі дослідники сходяться на думці, що тренування павуків перед битвою насправді є необхідним. Дослідники вважають, що павукам потрібні вправи у вигляді битви з іншими павуками.
Під час навчання павука поміщають на палицю з мертвим павуком на іншому кінці. Павук з’їдає мертвого павука, однак, перш ніж він закінчить їсти мертвого павука, його слід зняти з палиці. Це спровокує павука вкусити, бо він ще не закінчив їсти. Знову ж таки, павука випускають ходити по палиці, і він зловить мертвого павука. Тому, коли павука поміщають у коробку, відкриття коробки є сигналом того, що йому вже час годуватися.
Дослідники зазначають, як правило, бій між павуками триває всього близько 30 секунд і до 5 хвилин, якщо павуки менш агресивні. Після оголошення переможця павуків перевіряють і лікують від будь-яких травм, які вони могли отримати під час бою. Іноді поранених павуків випускають назад у їхнє природне середовище існування, щоб вони одужали, а потім через кілька днів їх забирає власник.
Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили, що одні з найбільших павуків у світі вкрай сором’язливі.
Світ
з труби над Сикстинською капелою йде білий дим (оновлюється)

Кардинали Католицької церкви змогли обрати нового Папу Римського. Білий дим із труби пішов над Сикстинською капелою.
Кардинали Католицької церкви обрали нового Папу Римського після двох невдалих спроб, трансляція події велася онлайн із Ватикану.
Обрати Папу вдалося на другий день таємного конклаву.
Новина оновлюється…
Війна
прокуратура України розслідує 268 справ

Українські правоохоронці проводять розслідування щодо загибелі 268 військовополонених. За наявними даними, 208 з них були страчені на полі бою, ще 59 — у колонії “Оленівка”.
Про це повідомив керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора України Юрій Бєлоусов, пише Укрінформ.
“Нам відомо про 268 українських військовополонених, які були страчені. Це включно з Оленівкою. На полі бою були страчені 208 полонених”, — сказав він.
Бєлоусов зазначив, що щороку фіксується зростання кількості страт українських полонених на полі бою. У 2023 році задокументовано 11 таких випадків, тоді як у 2024 році — вже 149, зокрема 51 випадок припадає лише на перші місяці цього року.
Він також повідомив, що українські суди вже ухвалили три вироки у справах, пов’язаних зі стратами військовополонених. Крім того, в руках правоохоронців перебувають кілька російських військових, яких підозрюють у причетності до цих злочинів. Інші справи досі перебувають на стадії розслідування.
Окремо триває розслідування масового вбивства українських військовополонених у колонії “Оленівка”, яке розглядається як один із найрезонансніших епізодів.
“Оголошено підозру керівнику установи і його заступнику за те, що вони не надали медичну допомогу після вибуху і у результаті дев’ять людей загинули. Стосовно організації самого вибуху слідство іще триває. Цей напрямок для нас один з пріоритетних”, — додав Бєлоусов.
Теракт у колонії “Оленівка”
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території Донецької області, в колонії №120 в Оленівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.
Російські військові звинуватили ЗСУ в обстрілі бараків за допомогою РСЗВ HIMARS, однак розслідування показало, що вибух був навмисним актом терору. Міжнародні експерти вказують, що полонених було вбито з використанням термобаричної зброї, що підтверджує навмисний характер злочину.
Нагадаємо, за даними The New York Times, російські солдати вчиняють злочини проти українських військових, не турбуючись про те, що їх дії фіксують дрони Сил оборони України. Водночас, кількість випадків розстрілів і катувань зростає, а Сполучені Штати Америки виходять зі складу слідчих комісій.
Також Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини повідомила, що з кінця серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страти українських військовополонених у 24 окремих інцидентах. Також зафіксовано щонайменше три дзвінки від російських посадовців і низку повідомлень у спеціалізованих групах, де давались або схвалювались накази про страти.
Усі новини
ми бачили лише 0,001% цієї території (відео)

Океан покриває понад 70% поверхні нашої планети і є домівкою для неймовірної кількості життя. І все ж, саме Світовий океан є найменш дослідженою областю на Землі — насправді 99,999% глибин океану ніколи не спостерігалися людьми.
Про це пише IFLScience.
Більшу частину океану ніколи не було нанесено на карту, проте вчені намагаються виправити ситуацію за допомогою таких проєктів, як Seabed 2030, щоб врешті-решт нанести на карту кожен океан. Відомо, що сьогодні вченим уже вдалося нанести на карту трохи більше чверті дна Світового океану. Цифра може здатися незначною, проте ще 2017 року на карту було нанесено лише 6% океанічного дна.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
99,999% все ще незвідані
І все ж, вчені попереджають, що є ще більш разюча цифра: нові дослідження показують, що 99,999% глибин Світового океану ніколи не спостерігалися людьми.
Зазначимо, що під глибинами океану розуміється будь-яка частина земного океану, яка глибша за 200 метрів. Статистика вказує на те, що такі регіони покривають 66% нашої планети та відіграють вирішальне значення для багатьох природних процесів на планеті, але все ще залишаються найменш вивченою і зрозумілою областю нашої планети.
Побачити все морське дно
У новому дослідженні вчені спробували з’ясувати, наскільки насправді недосліджений земний океан. Команда вивчила 43 681 зареєстровану підводну експедицію, проведену 14 країнами в 120 економічних зонах і відкритому морі.
Дані вказують на те, що нам доступні лише від 2130 до 3823 квадратних кілометрів візуального покриття морського дна. Для розуміння, це становить лише не більше 0,001% від загальної кількості морського дня, і навіть не є репрезентативним, оскільки більшість експедицій відбувалися в ВЕЗ у межах 370 кілометрів від узбережжя Японії, США та Нової Зеландії. Ці три країни, разом із Францією та Німеччиною, несуть відповідальність за понад 97 відсотків цих досліджень.
Карта океану
Команда виявила, що будуть потрібні набагато більші зусилля, щоб побачити все морське дно. Поточна швидкість нових спостережень становить 3 квадратних кілометри на рік. Навіть якби було 1000 спостережних платформ, кожна з яких підтримувала б поточну швидкість, знадобилося б понад 100 000 років, щоб картувати все це.
За словами дослідника Віктора Весково, який займається розробкою нових підходів для дослідження океану, дані вказують на те, що людству знадобляться фундаментальні зміни в тому, як саме ми вивчаємо Світовий океан.
Чому вивчення глибокого океану таке важливе
Глибокий океан важливий для розуміння виробництва кисню на нашій планеті, а також клімату. Дорогоцінні молекули, зібрані у глибоководних істот, таких як губки, використовувалися в медицині, і, ймовірно, з’являться й інші.
Під товщею води захований неймовірний дорогоцінний світ, який потрібно захистити й вивчити, але це неймовірно складно зробити, якщо нам нічого не відомо про нього. Дослідники припускають, що автоматизація може стати ключем до досягнення мети, оскільки вона значно знизить витрати. Це аналогічний аргумент для зниження витрат на фактичне картування морського дна в першу чергу.
Чому важливо картувати морське дно:
- навігація суден, щоб вони не стикалися з підводними горами та мілинами;
- карта приливних зон і зон океанічних течій, що впливають на зміну клімату;
- захист морських мешканців;
- розуміння вуглецевого циклу планети;
- дорогоцінні молекули, важливі для медицини.
Раніше Фокус писав про те, що вчені помітили на поверхні те, що приховували від нас роками.
-
Суспільство1 тиждень ago
Мережа «Епіцентр» зазнала хакерської атаки
-
Суспільство7 днів ago
В Києві відбулася восьма церемонія міжнародної премії Woman 2024
-
Події1 тиждень ago
У Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі відмічають день прапора ВМС України – що відомо про свято
-
Події1 тиждень ago
У Нідерландах дитина пошкодила в музеї картину вартістю десятки мільйонів євро
-
Війна1 тиждень ago
Сирський назвав втрати армії РФ із початку 2024 року
-
Суспільство1 тиждень ago
вже 300 колаборантів бажають виїхати до Росії
-
Політика1 тиждень ago
Угоду про надра ратифікують у Раді