Політика
Шмигаль обговорив з латвійською колегою поглиблення оборонного партнерства
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею, під час якої обговорили новий пакет оборонної підтримки, поглиблення партнерства та санкції проти Росії.
Про це Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ
«Радий вітати в Києві Прем’єр-міністерку Латвії Евіку Сіліню. Провели хорошу та змістовну розмову щодо нашої двосторонньої співпраці. Подякував за особисту підтримку, за лідерську позицію Латвії та системну допомогу Україні у військовій, політичній, гуманітарній і санкційній сферах. Цінуємо, що Латвія залишається серед лідерів підтримки за відсотком ВВП», – зазначив він.
Водночас очільник українського уряду подякував Латвії за новий пакет допомоги, зокрема постачання важкої броньованої техніки Patria.
Зі свого боку премʼєрка Латвії повідомила, що перша партія БТР уже прибула в Україну, а наступна – на шляху.
«Загалом ідеться про 42 одиниці такої та іншої техніки загальною вартістю близько 70 млн євро», – уточнив Шмигаль.
У рамках зустрічі політики домовилися поглиблювати співпрацю між виробниками держав, зокрема у сферах оборонної промисловості, інновацій і спільного виробництва техніки та дронів.
Також очільники урядів держав обговорили можливості використання європейського інструменту SAFE для фінансування спільних проєктів.
«Порушили питання санкційної політики. Очікуємо схвалення 18-го пакета санкцій ЄС, що ще більше вдарить по економічних спроможностях Росії фінансувати війну. Маємо нарощувати тиск на агресора», – підкреслив український Прем’єр-міністр.
За його словами, було приділено увагу також темі відновлення.
«Подякував за допомогу у відбудові Чернігівщини. Обговорили потенційну співпрацю з латвійськими компаніями в галузі критичної інфраструктури. Дякую уряду та народу Латвії за солідарність і послідовну підтримку України», – додав Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня прибула у вівторок, 15 липня, до української столиці на запрошення Президента Володимира Зеленського.
Фото: Телеграм Денис Шмигаль
У Верховній Раді зареєстровано проєкти постанов щодо звільнення міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук.
Відповідні документи зареєстровані під реєстраційними номерами 14200 та 14201, передає Укрінформ з посиланням на сайт парламенту.
Ініціатором внесення відповідних проєктів став народний депутат із парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Безпосередньо документів та пояснювальних записок до них ще немає на сайті, проте у своєму Телеграмі Железняк зазначив, що пропонує звільнити Галущенка за «системну корупцію, провал підготовки до захисту енергетики та звʼязки з зрадником Деркачем», а Гринчук – за те, що вона нібито є «представником інтересів Міндіча в уряді, до цього представляла його інтереси на посаді міністра екології».
Як повідомляв Укрінформ, у Національному антикорупційному бюро заявили про викриття корупційної схеми в енергетиці. Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.
Офіс злочинної організації у сфері енергетики був розташований у приміщенні, яке належало родині екснардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.
Геополітичне майбутнє Польщі виглядатиме дуже добре, якщо Україна не програє цю війну. Водночас немає жодної об’єктивної причини, чому Україна мала би програти у війні з Росією.
Про це в інтерв’ю виданню Gazeta Wyborcza заявив голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск, передає Укрінформ.
За його словами, з початку повномасштабної війни в Україні стало зрозуміло, що ця жахлива криза «становить для Польщі не лише загрозу». Він підкреслив, що в результаті цього Польща з різних причин стала «ключовою країною», і Варшава «повинна використати це стратегічно у довгостроковій перспективі».
«Я чую питання: що ми отримуємо, допомагаючи Україні? Як то що? Зрештою, навіть від самого припливу такої великої кількості українських сімей до Польщі ми маємо більше переваг, ніж збитків!» – підкреслив Туск, зауважуючи при цьому, що «це іноді виснажливо».
«Я розумію цю втому або навіть роздратування, адже немає місця у світі, де така велика кількість біженців не призводила б до конфлікту інтересів чи зіткнення емоцій, і це цілком зрозуміло. Не полегшує цього й наша трагічна історія. Але те, що ми вважаємо нашою великою пожертвою, одночасно є нашим великим здобутком, адже добрі відносини з Україною є в інтересах Польщі», – наголосив глава польського уряду.
Туск підкреслив, що геополітичне майбутнє Польщі виглядатиме дуже світлим, якщо Україна не програє у війні з Росією і якщо Києву та Варшаві вдасться подолати «історичну польсько-українську неприязнь». Він наголосив, що побудова міцних, дружніх і партнерських відносин із суверенною Україною, захищаючи при цьому власні інтереси, є «чудовим шансом для Польщі».
«Тому ми повинні зосередитися на допомозі Україні, адже якщо вона програла б війну, то ситуація Польщі радикально змінилася б на гірше. Однак в цьому питанні я поміркований оптиміст. Немає жодної об’єктивної причини, чому Україна повинна програти», – наголосив Туск.
Як передавало агентство, голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач нещодавно заявив, що Польща має низку очікувань від України, зокрема у площині складної історії та економіки. За його слоівами, повернення до колишніх відносин з Україною, коли все вирішувалося по «дзвінку до Варшави», уже не буде.
Фото архівне: ОП
Канада виступає за надання Україні повноправного членства в НАТО.
Про це в інтервʼю Укрінформу сказав екскомандувач Сухопутних військ Канади генерал-лейтенант у відставці Ендрю Леслі.
“Наскільки я розумію, Канада прихильно ставиться до вступу України до НАТО, але наш вплив у центрах ухвалення рішень тепер не такий значний, як раніше”, – сказав Леслі.
Він висловив сподівання, що Україна зрештою приєднається до НАТО. “Але в короткостроковій перспективі війна видається настільки інтенсивною, а емоції до такої міри загостреними, що багато країн не зможуть підтримати цього”, – зазначив генерал-лейтенант.
Леслі додав, що “усі хочуть, аби Україна була у безпеці й війна припинилася без відмови від територій, але як це зробити в рамках чинних правил – надзвичайно складне питання”.
Як повідомлялося, за даними соціологічних опитувань, наразі євроатлантичну інтеграцію України підтримують до 90% громадян у кожному регіоні країни, хоча до початку російського вторгнення ці показники були значно нижчими.
Фото: instagram/lt.gen.hon.andrewleslie
-
Події4 дні agoНазвали дату виходу другого сезону серіалу «Кава з кардамоном»
-
Усі новини6 днів agoХолостяк – хто брав участь у шоу в минулих сезонах і де вони зараз
-
Усі новини1 тиждень agoу Єгипті відкрився Великий музей (фото)
-
Війна1 тиждень ago412-й полк Nemesis Сил безпілотних систем став бригадою
-
Відбудова1 тиждень agoУряд Грузії закупить генератори для України на понад $500 тисяч
-
Політика6 днів agoГалущенко обговорив з президентом ЄСПЛ справи України проти Росії
-
Суспільство5 днів agoУ Києві відкрили новий хаб «НГУ Sound Recovery» для військовослужбовців
-
Відбудова1 тиждень agoНа Запоріжжі відновили електропостачання після російської атаки