Connect with us

Політика

Швеція у ЄС наполягає на «репараційному кредиті» для України із заморожених активів РФ

Published

on



Міністерка фінансів Швеції Елізабет Свантессон заявила, що Європейський Союз має продовжувати роботу над пропозицією щодо використання заморожених активів російського центрального банку для України, оскільки інших варіантів немає.

Про це повідомляє Bloomberg, передає Укрінформ.

«Ми зробимо все необхідне, щоб залучити до плану всі країни», – заявила Свантессон журналістам у п’ятницю перед зустріччю з колегами з ЄС у Люксембурзі.

Вона додала, що «оскільки війна триває, деякі країни більше обмежуються і не хочуть робити стільки, скільки Швеція та країни Північної Європи і Балтії», щоб фінансувати Україну.

Повідомляється, що міністри ЄС продовжують працювати над «репараційним кредитом», який мобілізує до 185 мільярдів євро заморожених активів РФ, що наразі зберігаються в брюссельській кліринговій палаті Euroclear, для покриття бюджетних потреб Києва та фінансування деяких його військових потреб.

Читайте також: Прем’єрка Данії – про «репараційну позику» для України: Дискусія складна, але ми знайдемо шлях

Зазначається, що план є юридично складним, оскільки ЄС хоче обійти пряме вилучення коштів, щоб уникнути репутаційної шкоди для своєї фінансової системи, валюти євро, а також судових позовів.

Єврокомісія, виконавчий орган ЄС, також хоче сприяти відновленню іммобілізації активів кваліфікованою більшістю замість одноголосності, як це вимагається наразі, щоб запобігти потенційному вето Угорщини.

З огляду на правові проблеми, Бельгія попросила надійних гарантій, що їй не доведеться покривати потенційні судові витрати на позови з боку Росії. Це прохання зараз опрацьовується посадовцями ЄС.

Очікується, що лідери ЄС обговорять цей план на саміті наприкінці жовтня, а Комісія може виступити з юридичною пропозицією щодо «репараційного кредиту» незабаром після цього, якщо буде достатня політична підтримка після вирішення складних юридичних і технічних питань.

Наразі Україна потребує від своїх донорів близько 65 мільярдів доларів на 2026-2027 роки, крім того, близько 60 мільярдів доларів на військову допомогу, пише Bloomberg.

Читайте також: Прем’єр Фінляндії вважає «хорошою ідеєю» використання активів РФ для «репараційного кредиту» Україні

Як повідомляв Укрінформ, міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що всі в Європі погоджуються, що заморожені активи РФ мають бути використані на відновлення і реконструкцію України, а не повернуті Росії.

Фото: Melker Dahlstrand/Swedish Parliament



Джерело

Політика

Президентка Бундестагу вшанувала пам’ять полеглих захисників України біля Стіни пам’яті у Києві

Published

on



Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і президентка Бундестагу Німеччини Юлія Кльокнер вшанували пам’ять полеглих захисників і захисниць України біля Стіни пам’яті у Києві.



Джерело

Continue Reading

Політика

Питання про поступки у війні слід ставити Росії, а не Україні

Published

on



Україна у боротьбі з російською агресією захищає не лише свою територію, а й принципи свободи та прав людини, тому вимоги щодо поступок у війні мають бути адресовані Росії.

Про це заявила президентка Бундестагу ФРН Юлія Кльокнер під час виступу у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Кльокнер підкреслила, що Україна бореться не лише за свої кордони, а й за принцип, який Європа вибудувала після катастроф XX століття – ідею універсальних прав людини. За її словами, в імперському світогляді Путіна цій ідеї немає місця.

«Для російського президента важлива лише влада, для нас важливе кожне окреме життя. Тож коли Україна, як це було в останні дні, відвойовує території, – це більше, ніж лише військовий успіх. Це повернення права, свободи, демократичного самовизначення територіальної цілісності для людей, які інакше мусили б жити в умовах окупації, свавілля та страху», – сказала президентка Бундестагу.

Вона зауважила, що ззовні Україні доводиться часто чути, на які поступки вона має піти і від чого повинна відмовитися.

«Але не Україна повинна відмовлятися від чогось, а Росія. Це питання слід поставити Росії, а не Україні», – наголосила Кльокнер.

Вона додала, що російські атаки на українську енергетику, теплопостачання та цивільну інфраструктуру є не «супутнім ефектом», а свідомим розрахунком.

«Путін скористався холодом як зброєю… Будьте певні, Німеччина не забуде цих страждань і не забуде винуватців цих страждань. Ми мусимо задокументувати та покарати російські воєнні злочини. Ми завинили це жертвам і майбутньому. Бо там, де злочини залишаються безкарними, виростає нове зло», – підкреслила президентка Бундестагу.

Читайте також: Додаткові €200 мільйонів допомоги Україні підуть на розвіддрони – президентка Бундестагу

Як повідомляв Укрінформ, президентка Бундестагу ФРН Юлія Кльокнер у середу, 11 березня, вперше прибула з візитом до Києва.



Джерело

Continue Reading

Політика

До Києва приїхала президентка Бундестагу Кльокнер

Published

on


До Києва вперше прибула президентка Бундестагу ФРН Юлія Кльокнер.

Як передає Укрінформ, про це голова Верхвної Ради Руслан Стефанчук повідомив у Фейсбуці та опублікував світлини зустрічі на залізничному вокзалі.

«Уперше після обрання до Києва на моє запрошення прибула Президент Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Юлія Кльокнер», – поінформував Стефанчук.

Цей візит, підкреслив Стефанчук, є чітким політичним сигналом солідарності з Україною та підтримки на найвищому парламентському рівні.

Читайте також: Немає жодних підстав навіть думати про послаблення санкцій проти Росії – Мерц

“У час, коли Росія продовжує війну проти нашої держави, присутність керівництва німецького парламенту в Києві має особливу вагу”, – заявив Голова ВР.

Як повідомляв Укрінформ, за даними видання Der Spigel, Німеччина разом з європейськими партнерами організувала постачання близько 35 ракет Patriot сучасної модифікації PAC-3 для України.

Фото: Руслан Стефанчук/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.