Новий тренер та зірковий ветеран у “Чорноморці”, дві медалі миколаївської фридайверки та боротьба “Балти” за золото волейбольної Суперліги – у дайджесті спортивних подій Півдня від Інтента. 

 Футбол. Олександр Кучер – новий тренер “Чорноморця”

Фото: ФК “Чорноморець”.

• У понеділок, 24 березня, одеський “Чорноморець” оголосив про переведення головного тренера Олександра Бабича на посаду спортивного директора клубу.
• Того ж дня, команда представила нового тренера. Їм став 42-річний Олександр Кучер. Поки що Кучер більш відомий як футболіст, який відіграв понад 50 матчів за збірну України на позиції центрального захисника.
• Як тренер Кучер провів два сезони з “Металістом” (не плутати з “Металістом-1925”), та сезон з неіснуючим нині “Дніпром-1”. Основною задачею Кучера на цей сезон буде збереження для “моряків” місця у Прем’єр-лізі.

Футбол. Ярослав Ракіцький  – зірковий новачок “Чорноморця”

Ярослав Ракіцький. Фото: ФК “Чорноморець”. 

• Першим підписанням Олександра Кучера став його багаторічний партнер по центру захисту у “Шахтарі” та збірній України — Ярослав Ракіцький (саме так прізвище гравця записує клуб та він сам, хоча раніше використовувався варіант “Ракицький”. 
• 35-річний гравець провів 54 матчі у складі національної збірної, брав участь у Євро-2012 та 2016.

Ракіцький у “Зеніті”.

• На попередніх етапах кар’єри Ярослав часто ставав об’єктом суперечок через брак патріотичної позиції. Так, він відмовлявся співати національний гімн перед матчами збірної, а у 2019 році зі скандалом перейшов із “Шахтаря” до лав клубу “Зеніт” з міста санкт-петербург.

Ракіцький у Покровську. Фото: Ярослав Ракіцький/Instagram.

• З початком повномасштабного вторгнення, втім, Ярослав різко засудив дії російського режиму та розірвав контракт із пітерцями. Повернувся до “Шахтаря”, став вести соцмережі українською, активно бере участь у волонтерській діяльності, допомагаючи Силам оборони на Покровському напрямку. 
• Дебют для Олександра та Ярослава видався дуже важким. Хет-трик бразильця Бруніньйо гарантував “Карпатам” розгромну перемогу в матчі з одеситами. Ракіцький вийшов на заміну на 76-й хвилині. Поразка “моряків” вкупі з перемогою “Інгульця” призвели до того, що тепер “Чорноморець” посідає останню сходинку.

Карпати – Чорноморець 4:0

Скриншот: flashscore.ua.

Ігри та результати 

Фото: Федерація волейболу України. 

• “Балта” та “Буковинка” розпочали фінальну серію за золоті нагороди волейбольної Суперліги серед жінок. Перші два матчі пройшли без несподіванок – чернівчанки на своєму майданчику мали значну перевагу і загалом віддали лише одну партію. Наступний матч серії відбудеться 5 квітня уже на балтському паркеті.

Еліна Світоліна. Фото: WTA.

• На стадії 1/8 фіналу престижного турніру WTA в Маямі боротьбу продовжували дві українки. Еліна Світоліна знову волею жеребу потрапила на Ігу Свьонтек. Повторити сенсацію з Вімблдону-2023 не вдалося – полька пройшла далі. Так само, на цій стадії завершила боротьбу Марта Костюк – її здолала місцева героїня Джесіка Пегула.

Фото: Seasters FC.

• Футболістки “Seasters” перемогли жіночий “Шахтар” і проловжують боротьбу за медалі Вищої ліги. Матч проходив у день Національної гвардії, а переді грою оркестр Нацгвардії виконав національний гімн. 

• У битві аутсайдерів жіночої гандбольної Суперліги, миколаївський “Реал” двічі поступився “ДЮСШ 1-ХНУ” і втратив шанс піднятися з останнього рядку в таблиці.

Події тижня 

Українські лижні акробати. Фото: Getty Images.

• Збірна України з лижної акробатики (Ангеліна Брикіна, Олександр Окіпнюк, Дмитро Котовський) здобула срібло чемпіонату світу. Це найбільший успіх сезону в усіх зимових видах спорту. Наші спорстмени поступилися лише команді зі США.

Фото: Ірина Дєлова.

• Багаторазова рекордсменка світу, фридайверка з Миколаєва Катерина Садурська здобула дві срібні нагороди на етапі серії Всесвітніх Ігор у Китаї. Зокрема, у монолоасті Катерина подолала 250 метрів, що є новим рекордом України.

Фото: Anna Kull.

• 16-річна українка Таїсія Онофрійчук тріумфувала на етапі Гран-прі з художньої гімнастики у Франції. Таїсія виграла у багатоборстві а також в усіх чотирьох окремих дисциплінах – вправах із м’ячем, стрічкою, булавами та обручем.
• Федерація баскетболу України визначила місце та регламент фіналу шости Вищої ліги.  Турнір відбудеться у Києві, а вже у першому чвертьфіналі 11 квітня на нас чекає південне дербі – “Ніко-Баскет”, що посів третє місце у регулярній першості, зіграє із шостою командою регулярки – одеською “БІПою”.

Кадр тижня 

Зображення: Людмила та Надія Кіченок/Instagram.

• Чергова цинічна та жорстока атака російських загарбників на місто Дніпро значно пошкодила домівку тенісисток Людмили та Надії Кіченок. Під атаку дронів також потрапив готельно-ресторанний комплекс, де раніше тренувалися спортсменки. Відомо про щонайменше 4 загиблих та 21 поранену людину внаслідок цих злочинних дій рф.

Традиційно бажаємо успіхів Вам та Вашим улюбленим спортсменам та командам!

Адлен Муатс

Аккерманська фортеця, що розташована в Білгороді-Дністровському на Одещині, поступово звільняється від імперських нашарувань. Одним із кроків стало прибирання назви «вежі Пушкіна», яка не мала історичного підґрунтя. Про те, як доцільно деколонізувати гуманітарний простір фортеці, в ефірі «Українського радіо. Одеса» обговорили співзасновник ГО «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков, історик Андрій Красножон та краєзнавець Олександр Маркевич. Повідомляє Суспільне.

Деколонізація Аккерманської фортеці

За словами Вадима Позднякова, Одеська область нині демонструє одну з найвищих активностей у дерусифікації та деколонізації. В регіоні триває системне очищення простору від російських імперських символів, і цей процес охоплює як великі міста, так і невеликі громади.

«Мешканці міста збирають інформацію про всі порушення мовного та декомунізаційного законів. Ми формуємо блоки даних, надсилаємо звернення до місцевої громади, а звідти інформація передається у відповідні департаменти та балансоутримувачам. Процес триває активно, відбуваються демонтажі. У Білгороді-Дністровському вже демонтовані десятки об’єктів, які підпадали під дію мовного чи деколонізаційного», — зазначив Поздняков.

Деколонізації зазнала й Білгород-Дністровська фортеця, яка була зведена у 13–15 століттях. Це одна з найбільших і найкраще збережених середньовічних фортець Східної Європи. Вона має 32 вежі, масивні мури та складну оборонну систему.

У рамках дерусифікації з фортеці прибрали низку російськомовних вказівників та вивісок. Особливу увагу привернула так звана «вежа Пушкіна». Вадим Поздняков зауважив, що ця назва є типовим прийомом російської пропаганди — робити акцент на несуттєвих деталях і видавати їх за щось значуще. Проте, якщо поглянути на ситуацію з історичної перспективи, факт перебування російського поета на території фортеці лише один день не має жодного значення для її майже 700-річної історії, додав він.

Звідки ж взялась «вежа Пушкіна»

Історик Андрій Красножон спростував пушкінський міф і пояснив, як насправді з’явилась ця назва. За його словами, вперше вона згадується в архівах на початку 20 століття, коли в Аккермані була популярна мода на художню та портретну фотографію. Місцеві фотографи намагалися зробити свої роботи привабливішими для продажу, тому підписували їх вигаданими історичними коментарями. Одна з таких світлин квадратної вежі в південно-західному куті фортеці отримала підпис, що Олександр Пушкін провів тут цілу ніч.

«Насправді ж ця історія є брехнею. Пушкін дійсно відвідував Білгород-Дністровську фортецю під час подорожі Бессарабією в грудні 1821 року, але пробув в ній зовсім недовго. Споруда без опалення, пора року дуже морозна, тож ночівля була неможливою. Після окупації території румунами про царських фотографів ніхто не згадував, тож вигадка про ніч Пушкіна у фортеці закріпилася», — додав історик.

Саму табличку, яка офіційно позначала вежу як «пушкінську», встановили всього близько шести років тому. Також Андрій Красножон зауважив, що вона не була історично обґрунтованою, а лише частиною туристичної навігації, тому її демонтаж не є втратою для культурної спадщини.

«Вони просто засмітили фортецю, старий оборонний комплекс 15-18 століть, сучасними, до речі, незаконними табличками з написами, які не мають жодного відношення до історичної спадщини, що підлягає державній охороні. Взагалі, не варто було з самого початку встановлювати ці сучасні таблички на давніх стінах», — зазначив історик.

На запитання, яким же історичним фактом можна було б замінити цю назву, Красножон відповів, що однозначної відповіді немає. Назви веж у різні періоди історії змінювалися, і через брак документальних свідчень встановити їх усі неможливо.

Повернення забутої спадщини

Краєзнавець Олександр Маркевич, своєю чергою, впевнений, що порожнє місце необхідно чимось заповнити, і для цього не треба нічого вигадувати, а достатньо згадати своє.

Він наголошує, що українська історія і культура мають достатньо постатей, які дійсно згадували Аккерман у своїх роботах. Наприклад, Леся Українка відвідувала фортецю та описала її в поемі «Подорож до моря». У своїх листах вона згадувала, що фортеця справила на неї гнітюче враження та порівнювала її з велетенським похмурим циліндром.

«Ми нічого нового насправді не приносимо. Ми просто повертаємо своє», — зазначає Маркевич.

Він додав, що важливо згадувати імена таких особистостей, як Іван Нечуй-Левицький, який описав фортецю в повісті «Микола Джеря», чи Адам Міцкевич, котрий згадував її у своїх сонетах.

«Ми б’ємося за ці пластикові таблички, замість того щоб показати, наскільки багатою у нас історія дійсно української культури тут. Що ми не українізуємо, а ми повертаємо просто те, що нам з певних причин забороняли. Ми тепер просто згадуємо і показуємо», — підсумував краєзнавець.