Політика
Сікорський назвав ще одну причину, чому Польща не відправить миротворців в Україну
Російська пропаганда твердить, що Польща хоче захопити частину України. Тому польські війська в Україні будуть аргументом у цьому контексті для російської пропаганди, який Варшава не хоче давати Москві.
Про це глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив у середу в ефірі радіо Rmf24, передає Укрінформ.
«Російська пропаганда зараз нас звинувачує у тому, що ми хочемо зайти в Україну і разом із ними поділити (Україну – ред.)… Це (введення польських миротворців в Україну – ред.) буде елементом мобілізації суспільства в самій Росії, і ми не хочемо дати російській пропаганді цього аргументу»,- підкреслив Сікорський.
Відповідаючи на запитання, чи відсутність польських миротворців в Україні не ускладнить польському бізнесу участь у повоєнній відбудові України, Сікорський відповів, що Польща «буде найбільшим бенефіціаром» у питаннях відбудови України з огляду на територіальну близькість, логістичні сполучення і те, що польські підприємці є більш рішучими. На його думку, якщо питання відбудови пов’язуватиметься з миротворцями, то це було би несправедливо, оскільки Польща надала Україні найбільшу допомогу у співвідношенні до ВВП країни.
Щодо питання ексгумацій польських жертв в Україні Сікорський зазначив, що це має розпочатися у квітні.
«Тримаємо за слово наших українських союзників. Вони вже зрозуміли, що потребують польське суспільство на своєму боці», – підкреслив Сікорський.
Посол України у Польщі Василь Боднар повідомив у середу в ефірі Польського радіо, що ексгумації польських жертв у Пужниках Тернопільської області мають розпочатися 27-28 квітня. За його словами, у найближчі дні має з’явитися інформація про дозволи на ексгумацію у чергових місцях.
Як повідомляв Укрінформ, раніше глава польського уряду Дональд Туск заявив, що Польща не направлятиме своїх військ до складу можливого миротворчого контингенту в Україні, оскільки зосереджується на захисті східного флангу – кордону з Росією та Білоруссю. Варшава допомагатиме Києву як і донині: забезпечуючи логістичну підтримку, зокрема функціонування хабу Ряшів-Ясьонка.
Політика
Німеччина завершить ратифікацію участі в Компенсаційній комісії для України до кінця року
Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль у вівторок під час виступу на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми завершимо процедуру ратифікації приєднання Німеччини до Компенсаційної комісії до кінця року й докладаємо зусиль, щоб Спеціальний трибунал також був створений якомога швидше”, – заявив Вадефуль.
За його словами, Рада Європи відіграє важливу роль у створенні механізмів відповідальності Росії за агресію проти України, документуванні злочинів та забезпеченні права постраждалих на відшкодування збитків. Міністр назвав три основні елементи цієї системи: Реєстр збитків, Міжнародну компенсаційну комісію та Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України.
Відповідаючи на запитання депутатів ПАРЄ, глава німецького МЗС підтвердив готовність Берліна надати необхідне фінансування для створення та функціонування відповідних механізмів.
“Ми, безумовно, готові зробити фінансовий внесок, який припадає на Німеччину”, – зазначив він.
Як повідомлялося, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної компенсаційної комісії є окремими складовими міжнародних зусиль із забезпечення відповідальності Росії. Трибунал має розглядати питання індивідуальної кримінальної відповідальності за злочин агресії, тоді як компенсаційний механізм призначений для відшкодування збитків, завданих війною.
Політика
Україні слід невідкладно впроваджувати євроінтеграційні реформи
Німеччина разом із європейськими партнерами наголошує на важливості негайного впровадження Україною реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та 10-пунктовому плані пріоритетних реформ («план Качка-Кос»).
Про це заявила заступниця посла Німеччини в Україні Катрін Бухгольц на заході з нагоди приєднання нових донорів до Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), передає кореспондент Укрінформу.
«Посилення боротьби з корупцією та утвердження верховенства права в Україні є ключовим пріоритетом для нашого уряду. Як виконавча, так і законодавча гілки влади України мають відіграти в цьому свою роль. Разом із нашими європейськими партнерами ми наголошуємо на важливості негайного впровадження пріоритетних реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та «плані Качка-Кос», – зазначила Бухгольц.
Вона зауважила, що незалежність та ефективність антикорупційних інституцій мають бути захищені надійними й сталими інституційними гарантіями. Заступниця посла також висловила сподівання, що Україна повною мірою здійснить необхідні реформи для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією.
«Вже багато досягнуто, але цей прогрес необхідно зберегти. Не можна допустити відкату», – застерегла дипломатка.
Зокрема, Бухгольц згадала про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки та Державну антикорупційну програму, які мають бути ухвалені якнайшвидше, необхідність формування складу судових установ на засадах професійної компетентності і з залученням незалежних експертів; забезпечення прозорості і відсутності корупції при відбудові України, а також підтримку громадянського суспільства в Україні.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вкотре висловила сподівання, що решта кластерів у переговорах про вступ України до ЄС буде відкрита якнайшвидше.
На переконання Єврокомісії, Україна виконала всі умови, необхідні для офіційного відкриття всіх кластерів. Рішення про відкриття має бути ухвалене консенсусною згодою всіх країн-членів ЄС. Раніше застереження щодо швидкого відкриття всіх шести кластерів висловлювала Угорщина. Станом на сьогодні відкрито два кластери – перший і шостий.
Фото: Радіо Хартія
Політика
Парламент Данії одностайно підтримує продовження військової допомоги Україні
Парламент Данії одностайно підтримує Україну та виступає за продовження допомоги не лише на словах, а й діями.
Про це заявив голова Фолькетингу (парламенту) Королівства Данія Сьорен Геле під час заяв для преси спільно з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Києві, передає кореспондент Укрінформу.
Стефанчук подякував данському колезі за візит і системну підтримку України, зокрема на шляху до Європейського Союзу, а також за тісну співпрацю між парламентами.
Зі свого боку Геле висловив співчуття родинам загиблих і постраждалим від російських атак, а також наголосив на великій повазі до стійкості українців.
«Данський парламент одностайно підтримує Україну, і всі депутати парламенту Данії виступають за продовження підтримки не лише на словах, а й у дії. Ми розуміємо, що Україна воює не лише за свою свободу, а й свободу Європи, і що найголовніше завдання зараз – виграти війну», – підкреслив спікер Фолькетингу.
Він також відзначив зусилля українського парламенту в проведенні необхідних реформ на шляху до членства в ЄС і нагадав про нещодавнє рішення данського парламенту.
«17 вересня в парламенті Данії ми ухвалили ще один пакет військової підтримки Україні. І ми розуміємо, що це не буде останнім пакетом, тому що народ Данії і надалі підтримує необхідність фінансування України», – підсумував Геле.
Як повідомляв Укрінформ, Данія передає позачерговий пакет військової допомоги вартістю близько 275 млн дол., який буде спрямовано на посилення української протиповітряної оборони у критичний осінньо-зимовий період.
Скриншот з відео
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Одеса6 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Суспільство7 днів ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoу чому помічник Apple випередив ChatGPT (фото)
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
