Дипломатка зазначила, що багато хто питав її про великий корупційний скандал, який торкнувся найвищих рівнів влади. Вона нагадала, що у понеділок незалежні антикорупційні органи НАБУ та САП викрили велику корупційну схему в державній компанії «Енергоатом». До середи нинішні та попередні міністри енергетики подали у відставку, а проти двох ключових осіб, причетних до схеми, були введені санкції.

«І, що важливо, розслідування триває за підтримки влади. Це сильний сигнал того, що незалежні інституції України працюють і що корупція не може залишатися безкарною, навіть серед високопосадовців. Особливо в той час, коли так багато українців страждають від численних відключень електроенергії та холоду у домівках», – акцентувала Матернова.

У цьому контексті вона процитувала слова керівниці зовнішньої політики ЄС Каї Каллас, яка на полях зустрічі міністрів закордонних справ G7 у Канаді сказала, що «скандал в енергетичній сфері дуже серйозний, і час його виникнення надзвичайно невдалий».

Матернова зауважила, що корупція існує в багатьох країнах. За її словами, «це як рак, що їсть суспільство зсередини».

«Важливо, як швидко та рішуче реагують органи влади. Реакція України до цього часу демонструє рішучість», – зазначила посол ЄС.

У цьому контексті вона наголосила, що збереження незалежності антикорупційної архітектури є критично важливим для України на шляху до ЄС.

«Це також ключ до того, щоб довести: Україна серйозно налаштована боротися з корупцією. Лише тоді вона зможе підтримувати довіру громадян та партнерів. Лише тоді справжнє відновлення стане можливим», – переконана Матернова.

Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики.

Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на НАЕК “Енергоатом”.

11 листопада правоохоронці у рамках розслідування справи про корупцію в енергетиці затримали п’ятьох осіб, а про підозру повідомили сімом особам. Зокрема, бізнесмену – керівнику злочинної організації, колишньому раднику міністра енергетики, виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки НАЕК “Енергоатом”, а також чотирьом особам – працівникам бекофісу з легалізації коштів.

П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – виїхали з України.

12 листопада уряд ухвалив рішення відсторонити Галущенка від виконання обовʼязків міністра юстиції.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення 40 млн грн застави для виконавчого директора з безпеки НАЕК “Енергоатом” Дмитра Басова, якому інкримінують участь у злочинній організації, яка отримувала відкати у 10-15% від підрядників компанії.

Також ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення 126 млн грн застави для Ігоря Миронюка – ексрадника міністра енергетики, якому інкримінують участь у злочинній організації, яка отримувала відкати у 10-15% від підрядників НАЕК.

Президент Володимир Зеленський 13 листопада ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.

Про це на конференції Rebuild Ukraine у Варшаві заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

«Шлях до членства в ЄС – це не тільки маяк надії для народу України, а й стратегічна інвестиція у процвітання Європи і – що стає все важливішим – у європейську безпеку. Тому все, що ви робите сьогодні або плануєте робити в Україні, робить внесок у процвітання та безпеку Європи», – заявила Кос, звертаючись до учасників конференції з відбудови України.

Вона привітала велику кількість представників приватного бізнесу, які взяли участь у заході, висловивши надію, що вони розуміють вигоду від того, що можуть зробити перші кроки вже зараз, враховуючи, що євроінтеграція передбачатиме повний доступ України на єдиний ринок ЄС, що відкриє повні можливості щодо торгівлі, інвестицій та інновацій.

Також єврокомісарка підкреслила, що без участі Євросоюзу, а також без залучення приватного капіталу відновлення України неможливе. «ЄС вже зараз є основним торговельним партнером України та інвестором. Ми підтримуємо реформи, які модернізують українську економіку, синхронізуючи її з європейськими стандартами», – заявила Кос.

«Звичайно, Україна також є лідером у веденні сучасної війни – від безпілотних технологій до логістики на полі бою, Україна робить внесок завдяки своєму унікальному досвіду в колективну безпеку Європи». Вона долала, що залучення України до європейських оборонних програм дозволяє стверджувати, що Україна вже зараз робить Європу безпечнішою.

«Таким чином, підтримка України на шляху до вступу в ЄС – це не просто акт солідарності, а й стратегічний хід, спрямований на те, щоб зробити Європу сильнішою, безпечнішою та більш процвітаючою», – стверджує Кос.

Як повідомляв Укрінформ, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький під час круглого столу в Європейському парламенті заявив, що українські виробники вже дотримуються багатьох стандартів Європейського Союзу щодо безпеки та відстеження харчових продуктів, наступний крок – інтеграція агросектору до Спільної аграрної політики ЄС (САП).

«Сьогодні протягом робочого сніданку ми обговоримо дуже важливу тему – фінансування України – і як Європейський Союз може продовжити сильну підтримку України. Обговоримо різні шляхи і варіанти щодо вирішення цих питань», – заявила міністерка економіки Данії.

На питання, чи вплине антикорупційне розслідування навколо Енергоатому на перемовини міністрів щодо фінансування України, Лозе відповіла: «Дуже важливо, аби ми продовжували підтримувати Україну. Звичайно, Україна має безперервно працювати в напрямку реформ, зміцнюючи кожну частину свого суспільства, що, в тому числі, стосується антикорупційної роботи. Але немає сумніву, що Україна має сильну європейську підтримку».

На думку спікерки, репараційна позика виглядає найкращим варіантом можливого фінансування, при цьому не розкривши деталі інших опцій, про які повідомлялося в ЗМІ, зокрема позичанні коштів урядам ЄС на ринку, що передбачатиме виплату відсотків.

При цьому Лозе не надала пряму відповідь на запитання, чи розглядатиметься сьогодні пропозиція Бельгії до інших держав-членів ЄС, де зберігаються заморожені російські активи, долучитися до схеми репараційної позики.

Міністр економіки також висловила сподівання, що Норвегія, яка не є членом ЄС, долучиться до фінансування України в той чи інший спосіб, в тому числі в рамках репараційної позики, якщо вона буде затверджена.

Також Лозе висловила оптимізм щодо можливості затвердження кінцевого варіанту фінансування України на 2026-2027 роки на наступному саміті лідерів ЄС у грудні 2025 року.

Як повідомляв Укрінформ, Фінляндія вважає репараційну позику найоптимальнішим варіантом фінансової допомоги Україні для покриття дефіциту фінансування на 2026-2027 роки.

Міністри фінансів країн ЄС зустрічаються сьогодні у Брюсселі, щоб обговорити способи надання Україні фінансової підтримки обсягом 130-140 млрд євро (152-163 млрд дол.) — шляхом запозичення коштів або, що більш імовірно, використання заморожених російських активів.

Водночас Бельгія, на території якої розташований міжнародний депозитарій Euroclear, що володіє більшістю російських активів, виступила проти такого кроку, побоюючись юридичних наслідків.

Також повідомлялося, що Норвегія може підтримати план Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів на користь України, однак не має наміру використовувати власний суверенний фонд як єдину гарантію цієї ініціативи.

Фото: facebook.com/v.stephanie.lose