Про це йшлося на пресконференції після зустрічі міністрів закордонних справ Туреччини та ФРН в Анкарі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Збереження територіальної цілісності України, а також припинення війни та запобігання її поширенню на інші частини Європи та інші країни мають вирішальне значення. Тому що не лише обидві сторони, але й європейська та світова економіка, включаючи нашу власну, зараз зазнали величезного негативного впливу, зокрема енергетичної кризи”, – сказав турецький міністр Хакан Фідан.

За його словами, Туреччина готова зробити свій внесок, ставлячи в пріоритет спільну мету – припинення вогню та встановлення миру.

Міністр нагадав про посередницьку роль Туреччини, три раунди перемовин української та російської делегацій в Стамбулі, вирішення ряду гуманітарних питань за результатами цих перемовин.

“Це був не лише обмін полоненими та інші гуманітарні питання. Це результат зусиль Туреччини… Ми налаштовані оптимістично, і як Туреччина, продовжуватимемо робити все можливе, як і раніше”, – сказав Фідан.

Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль заявив, що російсько-українська війна загрожує Європі та є викликом для НАТО.

“Наша спільна мета — щоб ця війна закінчилася якомога швидше. Ми ніколи не повинні втрачати це з поля зору. Україна не є єдиною ціллю Росії, її агресія спрямована на всю Європу та НАТО”, – сказав Вадефуль.

Він наголосив на необхідній єдності союзників – країн Європи та США, відзначивши окремо роль Туреччини.

“Туреччина є не лише союзником у НАТО, але й стратегічним партнером. Вона відіграє важливу роль як посередник і як гарант Конвенції Монтре», — сказав Вадефуль.

У ході спілкування з пресою міністри також вказали, що незмінним залишається підхід, коли прийняття будь-яких рішень щодо України не може ухвалюватися без участі самої України.

Як повідомляв Укрінформ, перед візитом у Туреччину міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль заявив про те, що Анкара може зробити свій внесок у наближення припинення вогню в Україні.

Фото: Скріншот із відеотрансляції

Про це заявив на брифінгу заступник речника Федерального уряду Штеффен Маєр, коментуючи останні кроки Трампа, зокрема щодо його зустрічі з Володимиром Путіним, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми підтримуємо ці ініціативи. Ми перебуваємо у постійному діалозі з європейськими партнерами, а також з адміністрацією США. Вкрай необхідно знайти шлях до справедливого миру. Для нас відправною точкою завжди було і залишається припинення вогню — без цього немає сенсу говорити про мир. Ми підтримуємо зусилля і з великою зацікавленістю, але також з певним скепсисом спостерігаємо за тим, як Путін поводитиметься в цьому питанні», – заявив Маєр.

Він зазначив, що Німеччина підтримує Україну у боротьбі проти російського загарбницького вторгнення і доклала багатьох зусиль, щоб зміцнити позиції Києва на потенційних мирних переговорах.

За словами речника, Берлін підтримує всі зусилля, спрямовані на те, щоб припинити війну.

«Але ми також бачимо, і це чітко показали останні тижні та місяці, що є одна особа, яка очевидно не зацікавлена в тому, щоб серйозно продовжувати мирний процес. Цією особою є Володимир Путін. Саме тому ми підтримуємо всі зусилля, зокрема й з боку президента США Трампа, щоб знову зрушити з місця мирний процес… Але єдиним дієвим методом є подальший тиск на Путіна. Він реагує лише на тиск, як показало минуле, …тож ми маємо посилити цей тиск на Путіна, щоб змусити його сісти за стіл переговорів», – сказав представник німецького уряду.

Він також підкреслив, що сьогодні головна увага прикута до зустрічі Трампа з Президентом України Володимиром Зеленським, і назвав добрим факт спілкування між двома лідерами.

Представник німецького уряду зауважив, що останніми тижнями відбувався «дуже хороший» обмін думками з американською адміністрацією, особливо щодо посилення підтримки України.

Як повідомлялось, у п’ятницю в Вашингтоні Президент України Володимир Зеленський має зустрітися з Дональдом Трампом у Білому домі.

Напередодні Трамп мав 2-годинну телефонну розмову з Путіним, після чого оголосив про намір зустрітися з ним у Будапешті.

«У нас на запуск (Офісу – ред.) є цілий рік, нам законодавство дозволяє. Звичайно, ми не будемо так довго тягнути. Я дуже сподіваюся, що вже до Нового року ми оголосимо про запуск Офісу військового омбудсмана», – сказала Кобилинська.

Вона нагадала, що Офіс військового омбудсмана буде офіційно запущений після оголошення у виданні «Урядовий кур’єр» або «Голос України».

Нині відбувається дуже багато процесів щодо його запуску. Є низка складних і довготривалих бюрократичних процедур, і дуже важливо максимально їх прискорити, зазначила військовий омбудсман.

«Мені важливо мати в команді технократів, які знають державну систему, знають, як відбуваються перевірки, що перевіряти, як перевіряти. І звичайно, потрібні люди з пасіонарним баченням – тобто ті, які можуть вдихнути життя в цю нову інституцію», – сказала Кобилинська.

За її словами, паралельно триває опрацювання скарг і звернень військовослужбовців. «Ми з цим працюємо. Мені важливо, щоб не було паузи у роботі з захистом прав військовослужбовців», – наголосила військовий омбудсман.

Найбільше скарг, за її словами, стосується соцгарантій, фінансового забезпечення та ненаправлення на лікування. Водночас Кобилинська зауважила, що в низці питань необов’язкове втручання військового омбудсмана.

«Є, наприклад, якщо це ЗСУ, Головне управління захисту прав військовослужбовців у Міноборони… І з такими скаргами, що стосуються соцгарантій, правових гарантій, в принципі, можна звертатися до Міноборони», – сказала вона, додавши, що якщо йдеться про Нацгвардію чи прикордонну службу, в таких випадках можна звертатися до МВС.

Але якщо питання особи не вирішується внутрішньо у системі, тоді слід звертатися до військового омбудсмана, зауважила Кобилинська.

Крім того, за її словами, дуже багато скарг надходить через ненаправлення на лікування. “У командирів дуже часто немає можливості відправити військовослужбовців на лікування, і вони з цього приводу часто скаржаться”, – пояснила військовий омбудсман.

Також останнім часом багато скарг надходить на довготривале перебування на позиціях. За словами Кобилинська, є розуміння того, що це відбувається не через небажання командування міняти цих людей. «Але дуже небезпечними є ротації зараз. Не вистачає і особового складу для того, щоб повноцінно проводити заміни. Водночас ми порушуємо це питання постійно. І я хочу, щоб у кожного командира було розуміння, що ми не маємо права виснажувати під нуль фактично ресурси нашого особового складу», – заявила Кобилинська.

Щодо взаємодії з іншими держорганами, військовий омбудсман поінформувала, що вже кілька разів зустрічалася з уповноваженим ВР з прав людини Дмитром Лубінцем і обговорювала питання повноважень, щоб уникнути дублювання.

«Зійшлися на тому, що все, що стосується проходження військової служби, – це відповідальність військового омбудсмана, що стосується питань військовозобов’язаних, ветеранів після їхнього звільнення – це вже відповідальність уповноваженого ВР із справ людини. Тобто, все, що стосується періоду від зарахування до списків особового складу і до моменту звільнення військовослужбовців – це все компетенція військового омбудсмана», – уточнила вона.

Кобилинська зазначила, що взаємодія з правоохоронними органами вже налагоджена. «Я повідомляю (правоохоронні органи – ред.), якщо виявляю порушення з ознаками кримінального правопорушення, тому що це вже не компетенція військового омбудсмана… Але, тим не менше, я залишаю на контролі такі кейси і відстежую, як ведеться досудове розслідування, щоб воно було ефективне, щоб на етапі досудового розслідування не було порушень», – зазначила Кобилинська.

Зокрема, вона зустрічалася з генпрокурором Русланом Кравченком і його заступниками, а також з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, який визначив контактну особу, котра комунікує з Офісом військового омбудсмана.

«Поступово налагоджуємо взаємодію з усіма», – запевнила військовий омбудсман.

Вона також повідомила, що зустрічалася з Прем’єр-міністром Юлією Свириденко, яка пообіцяла максимальне сприяння Офісу військового омбудсмана.

«Нам дуже зараз потрібна допомога від уряду: від питання пошуку приміщення для Офісу військового омбудсмана до питання різних видів забезпечення, вироблення державних політик щодо захисту прав військовослужбовців», – наголосила Кобилинська.

Як повідомлялося, 15 жовтня Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Кобилинську (дівоче прізвище – Решетилова) військовим омбудсманом.

Фото: Ольга Кобилинська