Політика
Слабка реакція США на ракетний удар по Кривому Рогу неприємно дивує
Президент Володимир Зеленський подякував міжнародним партнерам за підтримку, висловлену після ракетних ударів по Кривому Рогу, та зазначив, що реакція США на трагедію була недостатньо сильною.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Трирічний Тимофій, на жаль, помер сьогодні в лікарні. Семирічний Радислав. Аріна, якій назавжди теж 7 років. Дев’ятирічний Герман. П’ятнадцятирічний Данило. П’ятнадцятирічний Микита. П’ятнадцятирічна Аліна. Костянтин, якому назавжди 16 років. Нікіта – 17 років. Це діти, які були вбиті ударом російської балістичної ракети по Кривому Рогу. Було лише кілька хвилин після запуску з району Таганрога на території ворога. Також загинули, на жаль, 9 дорослих. Мої співчуття всім рідним та близьким”, – написав Зеленський.
Він зазначив, що 62 людини постраждали від удару (за оновленими даними 72 – ред.), серед них 12 дітей. За його словами, росіяни застосували вчора проти Кривого Рогу й ударні дрони – просто під час рятувальної операції, через удар дронами 7 людей були поранені, одна людина загинула.
“Дуже важливо, щоб цей російський удар по людях, по місту і кожен такий удар не залишалися без реакції світу. Кривий Ріг і всю Україну вчора й сьогодні вже багато хто підтримав. Я вдячний за принципову позицію міністрам закордонних справ Чехії, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії та Австрії. Дякую за позицію та підтримку Високій представниці Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки. Ми цінуємо, що принципово висловилися посольства Японії, Великої Британії, Швейцарії та Німеччини. На жаль, неприємно дивує реакція посольства Америки: така сильна країна, такий сильний народ – і така слабка реакція. Навіть слово “російська” бояться сказати, говорячи про ракету, що вбила дітей”, – написав Зеленський.
Він наголосив, що для завершення війни необхідно не боятися називати речі своїми іменами та чинити тиск на того, хто продовжує агресію і ігнорує всі міжнародні пропозиції щодо її припинення.
“Треба тиснути на Росію, яка обирає вбивства дітей замість припинення вогню. Треба запроваджувати додаткові санкції проти тих, хто не може існувати без ударів балістики по сусідньому народу. Треба робити все можливе для порятунку життів. І ми говорили, зокрема, з американською стороною щодо додаткових систем ППО для захисту якраз від подібних ракетних ударів. Розраховуємо на наші домовленості з президентом Сполучених Штатів, який обіцяв допомогти з пошуком додаткових “петріотів”. І розраховуємо на те, що сила світу все ж подолає це зло – цю війну, цю російську агресію”, – написав Президент.
Зеленський додав, що зупинити вбивства людей, зберегти життя дітей і встановити тривалий мир можна лише завдяки силі та скоординованій роботі партнерів.
Як повідомлялось, увечері ворог випустив балістичну ракету по житловому кварталу Кривого Рогу.
Політика
Президент анонсував зміни в регіонах і обговорив підготовку до зими
Президент Володимир Зеленський заявив про обговорення управлінських питань у Києві, плану стійкості та підготовки до зими, а також анонсував зміни в деяких регіонах.
Як передає Укрінформ, про це глава держави повідомив під час звернення у Фейсбуці.
«Були ще зустрічі по ситуації в наших областях та в столиці», – сказав він.
Зеленський зазначив, що в столиці триває робота над управлінськими питаннями, зокрема щодо плану стійкості, підготовки до зими, а також захисту людей та інфраструктури.
«Будуть зміни також і в деяких регіонах», – додав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, 15 жовтня Кабінет міністрів розподілив 3,77 млрд грн із державного бюджету на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький запевнив, що частину видатків, передбачених громадам, вже розблоковано; поступово будуть здійснені усі відкладені платежі.
Фото: ОП
Політика
Трамп заявив, що після війни Штати готові вести бізнес з Україною та Росією
Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати готові вести бізнес з Україною та Росією після укладення мирної угоди.
Про це президент США сказав журналістам у Палм-Біч після дострокового голосування на проміжних виборах до Конгресу, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Ми хотіли б повернутися до життя, у якому Росія й Україна укладають угоду, а тоді ми могли б вести бізнес з обома», – зазначив Трамп, відповідаючи на запитання про можливу співпрацю з РФ в енергетичній сфері.
«Безумовно, після завершення цієї війни ми вестимемо бізнес з Україною та Росією», – додав він.
Своєю чергою Меланія Трамп, відповідаючи на запитання про гуманітарне перемир’я для порятунку людей в Олешках, зауважила: «Добре, що Папа Римський підтримує цю ініціативу… Сподіваюся, усе відбудеться за планом».
На прохання уточнити, чи спілкувалася вона із Зеленським та Путіним, перша леді відповіла: «Ми розмовляли, ми підписали угоди… З обома».
Трамп додав, що його дружина досягла більших успіхів, ніж професійні переговірники, і припустив, що вона могла б долучитися до перемовин.
«Думаю, зараз вона справляється краще за професіоналів. Тепер у неї є перемир’я. Це стосується дітей і людей. Літніх людей», – вказав американський лідер.
Як повідомляв Укрінформ, Меланія Трамп оголосила, що домоглася укладення локального перемир’я, яке стосується окупованого Росією міста Олешки на Херсонщині.
Фото: Білий дім
Політика
США навряд чи повернуть собі абсолютну могутність
Більшість американських еліт і населення не прагнуть, щоб США проводили політику ізоляціонізму й нинішній президент також аж ніяк не є ізоляціоністом попри деякі контроверсійні заяви, але США точно втрачають свою колишню могутність.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловила професорка політології Університету Райса (США) Бретт Ешлі Лідс.
«Адміністрація Трампа доволі непередбачувана. І варто звернути увагу на одне: Трамп декларував: «Ми не збираємося втручатися в міжнародні справи, ми хочемо бути ізоляціоністами». Проте він був ким завгодно, тільки не ізоляціоністом — на міжнародній арені він діяв надзвичайно активно», – зауважила професорка.
Ешлі Лідс зазначила, що згодом потенційно може відбутися якась зміна пріоритетів і ситуація може варіюватися, але наразі вона не бачить ознак того, що США повністю підуть зі світової арени. Втім, на її думку, США безумовно втрачають свою домінуючу позицію, яку колись мали.
«Я не думаю, що США коли-небудь повернуться до того рівня абсолютної самостійної могутності, яку вони мали у час свого розквіту, коли були на голову сильнішими за всіх інших. Завжди існуватиме потреба у співпраці, якщо США беруть у чомусь участь. Проте серед американських еліт зберігається щирий інтерес до багатосторонності та активної глобальної ролі», – сказала професорка.
Вона додала, що розглядає нинішню адміністрацію радше як «відхилення від норми». Але не можна стверджувати, що в майбутньому США повернуться до курсу, який проводився до нинішньої адміністрації. В такому випадку доведеться шукати баланс, зазначила науковиця.
«Але я точно не стверджувала б, що ізоляціонізм став домінуючим поглядом серед американських еліт чи суспільства загалом», – резюмувала Ешлі Лідс.
Відповідаючи на запитання, чи готові будуть прийти Сполучені Штати на допомогу європейським партнерам по НАТО в разі можливої атаки з боку Росії, вона відповіла ствердно, хоча, на її думку, неодмінно постане питання про обсяги допомоги від США та «розпочнуться дискусії про те, що вважати «достатньою участю» — як це відбувається зараз щодо України чи інших регіонів».
Професорка також абсолютно переконана: якщо Латвія, Литва, Польща чи будь-яка інша з країн НАТО зазнає нападу, вони повинні задіяти та задіють статтю 5, і НАТО має відповісти. Її впевненість базується на даних досліджень, більшість з яких свідчать про те, що як політичні еліти, так і суспільство в демократичних країнах чітко переконані: захищати союзників у разі нападу — життєво важливо. Тобто рівень підтримки допомоги союзникам по НАТО проти російської загрози залишається значно вищим ніж просто більшість.
Загалом же Лідс, яка досліджує питання стримування, переконана, що Росії буде набагато складніше здійснити явну військову агресію проти члена НАТО, як вона зробила щодо України.
«У такому разі тиск на НАТО щодо прямого втручання був би значно сильнішим. На мою думку, той факт, що Україна не була членом НАТО, полегшив це завдання для Росії. Тож я вважаю, що на цей момент стримування все ще достатнє — особливо з огляду на те, що Росія надзвичайно поглинута війною в Україні. Але це те, про що нам слід турбуватися, тому важливо зберігати цей потенціал стримування», – сказала Ешлі Лідс.
Як повідомлялось, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив днями, що союзники по НАТО мають бути готовими до подальших ворожих дій Росії проти Альянсу, а відповіддю на них має стати посилення підтримки України.
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві після російських атак відновили вже 64 найбільш пошкоджених будинки
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина знайшла дорогу сукню бренду Fanciful Doll у секонд-хенді
-
Події1 тиждень agoУкраїнські кіновиробники можуть подати заявки у Європейський фонд солідарності на фінансування
-
Війна1 тиждень agoХмара зустрівся із бойовими підрозділами
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні відкрили першу лабораторію з виявлення азбесту, яка перевірятиме відходи руйнувань після обстрілів
