Політика
Слабка реакція США на ракетний удар по Кривому Рогу неприємно дивує
Президент Володимир Зеленський подякував міжнародним партнерам за підтримку, висловлену після ракетних ударів по Кривому Рогу, та зазначив, що реакція США на трагедію була недостатньо сильною.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Трирічний Тимофій, на жаль, помер сьогодні в лікарні. Семирічний Радислав. Аріна, якій назавжди теж 7 років. Дев’ятирічний Герман. П’ятнадцятирічний Данило. П’ятнадцятирічний Микита. П’ятнадцятирічна Аліна. Костянтин, якому назавжди 16 років. Нікіта – 17 років. Це діти, які були вбиті ударом російської балістичної ракети по Кривому Рогу. Було лише кілька хвилин після запуску з району Таганрога на території ворога. Також загинули, на жаль, 9 дорослих. Мої співчуття всім рідним та близьким”, – написав Зеленський.
Він зазначив, що 62 людини постраждали від удару (за оновленими даними 72 – ред.), серед них 12 дітей. За його словами, росіяни застосували вчора проти Кривого Рогу й ударні дрони – просто під час рятувальної операції, через удар дронами 7 людей були поранені, одна людина загинула.
“Дуже важливо, щоб цей російський удар по людях, по місту і кожен такий удар не залишалися без реакції світу. Кривий Ріг і всю Україну вчора й сьогодні вже багато хто підтримав. Я вдячний за принципову позицію міністрам закордонних справ Чехії, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії та Австрії. Дякую за позицію та підтримку Високій представниці Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки. Ми цінуємо, що принципово висловилися посольства Японії, Великої Британії, Швейцарії та Німеччини. На жаль, неприємно дивує реакція посольства Америки: така сильна країна, такий сильний народ – і така слабка реакція. Навіть слово “російська” бояться сказати, говорячи про ракету, що вбила дітей”, – написав Зеленський.
Він наголосив, що для завершення війни необхідно не боятися називати речі своїми іменами та чинити тиск на того, хто продовжує агресію і ігнорує всі міжнародні пропозиції щодо її припинення.
“Треба тиснути на Росію, яка обирає вбивства дітей замість припинення вогню. Треба запроваджувати додаткові санкції проти тих, хто не може існувати без ударів балістики по сусідньому народу. Треба робити все можливе для порятунку життів. І ми говорили, зокрема, з американською стороною щодо додаткових систем ППО для захисту якраз від подібних ракетних ударів. Розраховуємо на наші домовленості з президентом Сполучених Штатів, який обіцяв допомогти з пошуком додаткових “петріотів”. І розраховуємо на те, що сила світу все ж подолає це зло – цю війну, цю російську агресію”, – написав Президент.
Зеленський додав, що зупинити вбивства людей, зберегти життя дітей і встановити тривалий мир можна лише завдяки силі та скоординованій роботі партнерів.
Як повідомлялось, увечері ворог випустив балістичну ракету по житловому кварталу Кривого Рогу.
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».
Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.
Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.
“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.
Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.
Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.
Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Як передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку, у секретаріаті Радбезу повідомили, що запит на проведення засідання «надійшов від України після масштабних російських повітряних ударів по Дніпру та інших містах України», що відбулися 14 квітня.
Члени РБ – Данія, Франція, Греція, Латвія, Ліберія та Велика Британія – підтримали цей запит. Очікується, що з доповідями виступлять помічник генсека з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохамед Халед Хіарі та заступниця генсека з гуманітарних питань Джойс Мсуя.
Засідання Радбезу розпочнеться о 15:00 (22:00 за київським часом).
Як повідомляв Укрінформ, постпред України при ООН Андрій Мельник звернувся до Ради Безпеки з проханням провести засідання через посилення російських обстрілів і зростання жертв серед цивільного населення.
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Суспільство5 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика5 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід