Політика
Слабка реакція США на ракетний удар по Кривому Рогу неприємно дивує
Президент Володимир Зеленський подякував міжнародним партнерам за підтримку, висловлену після ракетних ударів по Кривому Рогу, та зазначив, що реакція США на трагедію була недостатньо сильною.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Трирічний Тимофій, на жаль, помер сьогодні в лікарні. Семирічний Радислав. Аріна, якій назавжди теж 7 років. Дев’ятирічний Герман. П’ятнадцятирічний Данило. П’ятнадцятирічний Микита. П’ятнадцятирічна Аліна. Костянтин, якому назавжди 16 років. Нікіта – 17 років. Це діти, які були вбиті ударом російської балістичної ракети по Кривому Рогу. Було лише кілька хвилин після запуску з району Таганрога на території ворога. Також загинули, на жаль, 9 дорослих. Мої співчуття всім рідним та близьким”, – написав Зеленський.
Він зазначив, що 62 людини постраждали від удару (за оновленими даними 72 – ред.), серед них 12 дітей. За його словами, росіяни застосували вчора проти Кривого Рогу й ударні дрони – просто під час рятувальної операції, через удар дронами 7 людей були поранені, одна людина загинула.
“Дуже важливо, щоб цей російський удар по людях, по місту і кожен такий удар не залишалися без реакції світу. Кривий Ріг і всю Україну вчора й сьогодні вже багато хто підтримав. Я вдячний за принципову позицію міністрам закордонних справ Чехії, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії та Австрії. Дякую за позицію та підтримку Високій представниці Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки. Ми цінуємо, що принципово висловилися посольства Японії, Великої Британії, Швейцарії та Німеччини. На жаль, неприємно дивує реакція посольства Америки: така сильна країна, такий сильний народ – і така слабка реакція. Навіть слово “російська” бояться сказати, говорячи про ракету, що вбила дітей”, – написав Зеленський.
Він наголосив, що для завершення війни необхідно не боятися називати речі своїми іменами та чинити тиск на того, хто продовжує агресію і ігнорує всі міжнародні пропозиції щодо її припинення.
“Треба тиснути на Росію, яка обирає вбивства дітей замість припинення вогню. Треба запроваджувати додаткові санкції проти тих, хто не може існувати без ударів балістики по сусідньому народу. Треба робити все можливе для порятунку життів. І ми говорили, зокрема, з американською стороною щодо додаткових систем ППО для захисту якраз від подібних ракетних ударів. Розраховуємо на наші домовленості з президентом Сполучених Штатів, який обіцяв допомогти з пошуком додаткових “петріотів”. І розраховуємо на те, що сила світу все ж подолає це зло – цю війну, цю російську агресію”, – написав Президент.
Зеленський додав, що зупинити вбивства людей, зберегти життя дітей і встановити тривалий мир можна лише завдяки силі та скоординованій роботі партнерів.
Як повідомлялось, увечері ворог випустив балістичну ракету по житловому кварталу Кривого Рогу.
Термін у 60–90 днів для підготовки виборів в Україні є нереалістичним, оскільки поставить питання щодо їхньої легітимності. Передчасні вибори можуть підштовхнути Україну до політичної кризи, на що розраховує Росія.
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі кореспондентові Укрінформу.
«Я погоджуюсь із Президентом Зеленським щодо принципових речей,.. що вибори провести, безумовно, треба – за умов, які будуть в цьому сприяти. Але я не погоджуюсь, що на це вистачить 60 чи 90 днів. Це той термін, який з’явився після певних контактів з американською стороною. Такі стислі терміни аж ніяк не реалістичні. І розмови про вибори точно не на користь Україні», – вважає народний депутат.
За його словами, у виборах головне навіть не те, хто перемагає, а чи згодні громадяни з їхніми результатами, тобто легітимність виборів.
«З точки зору суспільства ключове питання – це питання про те, чи всі, хто хотів проголосувати, віддати свій голос за того чи іншого політика, ту чи іншу політичну партію, змогли би це зробити», – наголосив депутат.
Крім того, за його словами, проблема полягає також у тому, як забезпечити можливість узяти в них участь усім, хто хотів би піти в політику.
«Насамперед для цього має бути велика робота зроблена Центральною виборчою комісією, для того щоб скласти, по суті, новий великий національний реєстр виборців, тому що в країні мільйони переміщених осіб. У нас є діюча армія мільйонна, яка, по-перше, сама має отримати можливість проголосувати, а по-друге, багато тих, хто воює, можливо, хотіли б піти в політику, але їхній статус теперішній не дає змоги виставляти свою кандидатуру», – пояснив Потураєв.
Крім того, без законодавчих змін неможливо забезпечити право обиратися деяким громадянам, які провели за кордоном багато часу.
«Ті, що вимушено виїхали в 2022 році, – серед них багато активних громадян, людей з репутацією, здібностями та потенціалом. Вони також позбавлені можливості бути обраними. Окрім того, на консульський облік за кордоном стала меншість українців. А це все ж таки необхідно для того, щоб можна було скласти реєстр виборців», – зауважив парламентарій.
За його словами, окремо стоїть і питання бюджету на вибори.
Усі ці проблеми, на думку Потураєва, можуть вплинути на легітимність виборів, чого і чекають росіяни.
«Вони чекають того, щоб в Україні відбулися такі вибори, після яких велика частина українців не погодилися б із результатами і країна перейшла у ситуацію важкої і перманентної політичної кризи. І, відповідно, у них відкриються великі можливості використання цієї кризи», – переконаний політик.
Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський заявив, що за наявності організаційної підтримки партнерів готовий підтримати проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Він попросив депутатів підготувати відповідні зміни до законодавства.
Журналісти видання Le Monde неправильно зрозуміли слова радника керівника ОП Михайла Подоляка, що Україна начебто готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі.
Як передає Укрінформ, про це журналістам повідомили в Офісі Президента.
«Чи погодилась Україна, чи не погодилась (на створення буферної зони на Донбасі – ред.) – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», – пояснив радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.
Як повідомлялося, 11 грудня Президент Володимир Зеленський сказав журналістам, що станом на тепер американська сторона бачить компроміс щодо Донеччини у відведенні українських військ із частини території, а російські війська нібито не заходять у цю зону. Цю територію у США називають “вільною економічною” або “демілітаризованою зоною”, у той час як питання її управління залишається невизначеним. За словами Зеленського, це не відповідає інтересам України, але треба продовжувати діалог.
Видання Le Monde заявило, що Україна нібито готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі з метою припинення війни.
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква провів зустріч із директорами департаментів Східної Європи міністерств закордонних справ країн Нордично-Балтійського регіону, відповідальними за формування політики щодо України.
Про це повідомляє ОП, передає Укрінформ.
У розмові взяли участь представники країн Нордично-Балтійської вісімки: Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Швеції, Естонії, Латвії та Литви. Сторони обговорили військову й політичну підтримку України, а також координацію дій для досягнення справедливого миру.
Жовква подякував партнерам з NB8 за їхню послідовну підтримку України на міжнародних платформах і відзначив, що саме країни цього регіону зробили найбільший сукупний внесок у межах ініціативи PURL. Загальна сума підтверджених фінансових зобов’язань країн-учасниць становить $1,55 млрд, сформованих у кількох пакетах. Як зазначається, до кінця року необхідно зробити внесок ще на $800 млн, щоб забезпечити фінансування нових оборонних пакетів для України.
«Окрема увага – санкційному тиску на Росію, особливо у сфері протидії тіньовому флоту. Заступник керівника Офісу Президента зазначив, що минулого року Росія перевезла понад 60% морського експорту нафти завдяки тіньовому флоту танкерів. Важливо розширювати санкції проти капітанів, членів екіпажів і власників суден, щоб унеможливити обхід обмежень і зменшити здатність РФ фінансувати агресію», – йдеться в повідомленні.
Сторони також скоординували позиції напередодні засідання Європейської ради та перед головуванням Кіпру в Раді ЄС у першій половині 2026 року.
«Україна повністю виконує своє домашнє завдання на євроінтеграційному напрямі. Ми готові до наступних кроків у відкритті переговорних кластерів і розраховуємо на подальшу єдність і підтримку з боку держав Європейського Союзу», – наголосив Жовква.
Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що проти російських танкерів та всієї інфраструктури транспортування нафти з РФ буде посилено санкції як з боку Європи, так і України.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство1 тиждень agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Одеса4 дні ago
Новий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Усі новини6 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Події1 тиждень agoУ бібліотеці Триніті-коледжу з’явилася українська книжкова поличка
-
Політика4 дні agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових