Політика
Слабка реакція США на ракетний удар по Кривому Рогу неприємно дивує
Президент Володимир Зеленський подякував міжнародним партнерам за підтримку, висловлену після ракетних ударів по Кривому Рогу, та зазначив, що реакція США на трагедію була недостатньо сильною.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Трирічний Тимофій, на жаль, помер сьогодні в лікарні. Семирічний Радислав. Аріна, якій назавжди теж 7 років. Дев’ятирічний Герман. П’ятнадцятирічний Данило. П’ятнадцятирічний Микита. П’ятнадцятирічна Аліна. Костянтин, якому назавжди 16 років. Нікіта – 17 років. Це діти, які були вбиті ударом російської балістичної ракети по Кривому Рогу. Було лише кілька хвилин після запуску з району Таганрога на території ворога. Також загинули, на жаль, 9 дорослих. Мої співчуття всім рідним та близьким”, – написав Зеленський.
Він зазначив, що 62 людини постраждали від удару (за оновленими даними 72 – ред.), серед них 12 дітей. За його словами, росіяни застосували вчора проти Кривого Рогу й ударні дрони – просто під час рятувальної операції, через удар дронами 7 людей були поранені, одна людина загинула.
“Дуже важливо, щоб цей російський удар по людях, по місту і кожен такий удар не залишалися без реакції світу. Кривий Ріг і всю Україну вчора й сьогодні вже багато хто підтримав. Я вдячний за принципову позицію міністрам закордонних справ Чехії, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії та Австрії. Дякую за позицію та підтримку Високій представниці Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки. Ми цінуємо, що принципово висловилися посольства Японії, Великої Британії, Швейцарії та Німеччини. На жаль, неприємно дивує реакція посольства Америки: така сильна країна, такий сильний народ – і така слабка реакція. Навіть слово “російська” бояться сказати, говорячи про ракету, що вбила дітей”, – написав Зеленський.
Він наголосив, що для завершення війни необхідно не боятися називати речі своїми іменами та чинити тиск на того, хто продовжує агресію і ігнорує всі міжнародні пропозиції щодо її припинення.
“Треба тиснути на Росію, яка обирає вбивства дітей замість припинення вогню. Треба запроваджувати додаткові санкції проти тих, хто не може існувати без ударів балістики по сусідньому народу. Треба робити все можливе для порятунку життів. І ми говорили, зокрема, з американською стороною щодо додаткових систем ППО для захисту якраз від подібних ракетних ударів. Розраховуємо на наші домовленості з президентом Сполучених Штатів, який обіцяв допомогти з пошуком додаткових “петріотів”. І розраховуємо на те, що сила світу все ж подолає це зло – цю війну, цю російську агресію”, – написав Президент.
Зеленський додав, що зупинити вбивства людей, зберегти життя дітей і встановити тривалий мир можна лише завдяки силі та скоординованій роботі партнерів.
Як повідомлялось, увечері ворог випустив балістичну ракету по житловому кварталу Кривого Рогу.
У справі надання українському військовому підрозділу почесної назви «імені героїв УПА» Польща очікує на зміну позиції з боку української сторони.
Про це в ефірі радіо RMF24 заявив у п’ятницю голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач, передає Укрінформ.
Пшидач зауважив, що він мав «жорстку розмову» з цього приводу з керівником Офісу Президента України Кирилом Будановим, який відвідав Варшаву на минулих вихідних.
Він підкреслив, що Польща повинна була висунути вимогу українській стороні щодо відмови від цього рішення.
«М’яч перебуває на українському боці. Я також передав це Буданову: саме українська сторона розпочала цей конфлікт. Ми відреагували жорстко», – підкреслив Пшидач.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У Польщі засудили це рішення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Глава Офісу Президента України Кирило Буданов минулими вихідними відвідав Варшаву, де провів зустрічі у канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу в середу із трибуни Сейму застеріг від зростання ксенофобських настроїв у Польщі щодо українців та осіб іншого походження.
Фото: prezydent.pl
Запит на закупівлю ракет PAC3 для систем Patriot за гроші європейського кредиту на підтримку України ще не надходив, але він може бути розглянутий Європейською комісією.
Про це заявив речник Європейської комісії Балаш Ужварі під час брифінгу в Брюсселі в четвер, коментуючи питання про те, чи ведуться відповідні дискусії, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Логіка наступна. Ми рухаємося від одного розкладу постачання продукції до іншого. Зараз маємо перший, який стосується дронів на суму 5,9 млрд євро», – заявив речник, додавши, що ці гроші можуть бути перераховані «дуже скоро», а саме до кінця червня.
Ужварі додав, що кожного разу, перед тим, як українська сторона подає на розгляд новий запит на закупівлю оборонної продукції, вона має можливість врахувати ситуації на полі бою та чітко визначити пріоритети.
«Наскільки мені відомо, ми ще не отримували другого розкладу закупівлі продукції. Ми перебуваємо в активних дискусіях з Україною і, очевидно, якщо існує інтерес в обладнанні, яке виходить за рамки безпілотників, такому як протиракетні або протиповітряні системи, є можливість розглянути це, і ми це будемо вивчати», – заявив речник.
Як повідомляв Укрінформ, в американській корпорації Lockheed Martin попередили, що компанія не може надати союзникам США чітких термінів постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, незважаючи на плани щодо потроєння виробничих потужностей.
Водночас віцепрезидент зі стратегії та розвитку бізнесу ракетного підрозділу компанії Брайан Данн заявив, що найбільший у світі виробник озброєння за обсягом доходів докладає значних зусиль для нарощування виробництва критично важливих ракет-перехоплювачів PAC-3 на тлі дефіциту поставок, який посилився через війну в Ірані.
Компанія Lockheed Martin погодилася збільшити виробництво ракет PAC-3 з поточних 650 на рік до 2 тис. до 2033 року в рамках угоди з Пентагоном на суму $4,7 млрд, укладеної на початку цього року.
Попит на ці ракети був високим ще до того, як конфлікт у Перській затоці спричинив величезний тиск на західні запаси.
Фото: eumetsat.int
Міністерства оборони України та Фінляндії підписали офіційний меморандум про взаємне гарантування якості військових товарів і послуг.
Про це повідомили в українському оборонному відомстві, передає Укрінформ.
«Уся зброя, техніка та спорядження для українських військових мають відповідати стандартам НАТО. Тепер це правило повноцінно діятиме і для продукції, яку Україна та Фінляндія купують одна в одної або виготовляють на замовлення», – ідеться у повідомленні.
Згідно з даними міністерства, підписаний меморандум чітко визначає, як саме державні органи контролю однієї країни перевірятимуть якість оборонної продукції на прохання іншої відповідно до загальних стандартів НАТО STANAG 4107 / AQAP-2070.
Відтепер, якщо Україна замовлятиме продукцію у фінського заводу або навпаки, обидві сторони автоматично визнаватимуть перевірку якості. Потреби у повторному проведенні тих самих процедур не буде.
Взаємна довіра до процедур перевірки дозволить значно швидше передавати необхідне спорядження безпосередньо на фронт.
Серед іншого, меморандум визначає правила, за якими фахівці із забезпечення якості однієї держави працюють на своїй території на замовлення партнера. Перевірки відбуватимуться за єдиними стандартами НАТО, відповідно до процедур AQAP-2070, зокрема з використанням однакових бланків і документів. Це дозволить обом країнам розмовляти «однією мовою» у всьому, що стосується надійності військової техніки.
У Міноборони нагадують: подібні договори про взаємне визнання якості Україна раніше підписала зі Швецією, Туреччиною, Чехією, Францією, Німеччиною, Норвегією та Польщею.
Наголошується, що угода з Фінляндією стала черговим кроком до повного переведення системи українських військових закупівель на рейки Північноатлантичного альянсу. Також цей документ є логічним продовженням попередніх домовленостей, зокрема безпекової угоди від 3 квітня 2024 року й меморандуму про співпрацю між міністерствами оборони від 13 березня 2025 року.
Посол Фінляндії Тар’я Фернандес підкреслила: новий меморандум – це ще один крок у зміцненні тісної та динамічної співпраці з Україною. Серед практичних результатів, зауважила вона, – ширша кооперація в оборонному секторі, зокрема щодо продукції оборонного призначення.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Фінляндії відправить Україні новий пакет оборонної допомоги вартістю близько 128 млн євро.
Фото: Міноборони
-
Події3 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини1 тиждень agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова6 днів agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини6 днів agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
-
Війна1 тиждень agoІз Білорусі залітають «Шахеди» й «Гербери», але нарощення військ біля кордону немає
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів про плани РФ послабити зв’язки України з низкою держав