Політика
Слабка реакція США на ракетний удар по Кривому Рогу неприємно дивує
Президент Володимир Зеленський подякував міжнародним партнерам за підтримку, висловлену після ракетних ударів по Кривому Рогу, та зазначив, що реакція США на трагедію була недостатньо сильною.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Трирічний Тимофій, на жаль, помер сьогодні в лікарні. Семирічний Радислав. Аріна, якій назавжди теж 7 років. Дев’ятирічний Герман. П’ятнадцятирічний Данило. П’ятнадцятирічний Микита. П’ятнадцятирічна Аліна. Костянтин, якому назавжди 16 років. Нікіта – 17 років. Це діти, які були вбиті ударом російської балістичної ракети по Кривому Рогу. Було лише кілька хвилин після запуску з району Таганрога на території ворога. Також загинули, на жаль, 9 дорослих. Мої співчуття всім рідним та близьким”, – написав Зеленський.
Він зазначив, що 62 людини постраждали від удару (за оновленими даними 72 – ред.), серед них 12 дітей. За його словами, росіяни застосували вчора проти Кривого Рогу й ударні дрони – просто під час рятувальної операції, через удар дронами 7 людей були поранені, одна людина загинула.
“Дуже важливо, щоб цей російський удар по людях, по місту і кожен такий удар не залишалися без реакції світу. Кривий Ріг і всю Україну вчора й сьогодні вже багато хто підтримав. Я вдячний за принципову позицію міністрам закордонних справ Чехії, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії та Австрії. Дякую за позицію та підтримку Високій представниці Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки. Ми цінуємо, що принципово висловилися посольства Японії, Великої Британії, Швейцарії та Німеччини. На жаль, неприємно дивує реакція посольства Америки: така сильна країна, такий сильний народ – і така слабка реакція. Навіть слово “російська” бояться сказати, говорячи про ракету, що вбила дітей”, – написав Зеленський.
Він наголосив, що для завершення війни необхідно не боятися називати речі своїми іменами та чинити тиск на того, хто продовжує агресію і ігнорує всі міжнародні пропозиції щодо її припинення.
“Треба тиснути на Росію, яка обирає вбивства дітей замість припинення вогню. Треба запроваджувати додаткові санкції проти тих, хто не може існувати без ударів балістики по сусідньому народу. Треба робити все можливе для порятунку життів. І ми говорили, зокрема, з американською стороною щодо додаткових систем ППО для захисту якраз від подібних ракетних ударів. Розраховуємо на наші домовленості з президентом Сполучених Штатів, який обіцяв допомогти з пошуком додаткових “петріотів”. І розраховуємо на те, що сила світу все ж подолає це зло – цю війну, цю російську агресію”, – написав Президент.
Зеленський додав, що зупинити вбивства людей, зберегти життя дітей і встановити тривалий мир можна лише завдяки силі та скоординованій роботі партнерів.
Як повідомлялось, увечері ворог випустив балістичну ракету по житловому кварталу Кривого Рогу.
Вищий антикорупційний суд відмовив захисту народної депутатки Юлії Тимошенко у задоволенні скарги на оголошення їй підозри.
Про це повідомив слідчий суддя, передає Укрінформ.
«Слідчий суддя постановив: у задоволенні скарги захисника Тимошенко адвоката Гаєвського на повідомлення про підозру – відмовити», – сказав він.
Ця ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати ВАКС протягом 5 днів з дня її оголошення.
Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне антикорупційне бюро України повідомили Тимошенко про підозру за пропозицію надання неправомірної вигоди народним депутатам.
ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 33 млн грн. Була внесена вся сума застави.
12 січня ВАКС арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.
Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловіку народної депутатки, Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Тойота Лендкрузер 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.
16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.
13 березня слідчий суддя ВАКС продовжив до 13 травня строк дії обовʼязків, покладених на Тимошенко.
Постпред України при ООН Андрій Мельник закликав США та європейських партнерів посилити санкційний тиск на Росію, зокрема в енергетичному секторі, та підтримати ухвалення нової резолюції Ради Безпеки ООН щодо припинення вогню.
Джерело
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події6 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика6 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Україна6 днів agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)