Connect with us

Економіка

США й Україна можуть спільно відновити роботу Запорізької АЕС, — Галущенко

Published

on



Україна та США мають спільну зацікавленість у поверненні Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) під український контроль, а також подальшому запуску задля участі у масштабних енергетичних проектах, пов’язаних із відбудовою країни.

Про це заявив міністр енергетики України Герман Галущенко під час дискусії, яка відбулася в рамках заходу Атлантичної ради, повідомляє “Укрінформ“.

Раніше президент США Дональд Трамп вже заявляв про можливість спільної власності США та України над ЗАЕС. Галущенко пояснив, що обидві країни мають спільний інтерес з відновлення контролю та початку її експлуатації.

“Ми бачимо нові горизонти для енергетичної співпраці, включно з можливістю експорту електроенергії. Водночас масштабна відбудова України вимагатиме значного зростання споживання електроенергії, ми повинні бути до цього готові”, — зазначив він.

Міністр підкреслив, що ситуація, в якій ЗАЕС і далі залишається під російською окупацією, є абсолютно неприйнятною.

“Це загроза для всієї глобальної архітектури мирного атому. Якщо світ дозволить одній країні захопити ядерний об’єкт та зберігати над ним контроль навіть після завершення війни, це може зруйнувати довіру до атомної енергетики як безпечної галузі”, — додав він.

Також Галущенко розповів, що об’єкти атомної інфраструктури України перебувають під постійною загрозою російських атак. Зокрема, від серпня 2024 року зафіксовано понад 150 випадків, коли ракети чи безпілотники пролітали над діючими або зупиненими АЕС.

Занепокоєність в Міністерстві енергетики викликають цілеспрямовані удари по підстанціях, що забезпечують функціонування ядерних об’єктів. І серед яких не лише ЗАЕС, а й інші українські атомні станції.

“Ми постійно інформуємо МАГАТЕ про ризики та наполягаємо на інспекціях підстанцій. Адже аварійне відключення ядерного блоку — це крок до катастрофи за сценарієм Фукусіми”, — резюмував міністр.

Нагадаємо, що наприкінці березня на Запорізькій атомній електростанції, яку контролюють росіяни, зафіксовано серйозну аварійну ситуацію — в одному з резервуарів стався витік дизельного пального. Кількість розлитої рідини була настільки великою, що її вистачило б для забезпечення аварійної генерації електроенергії протягом 25 діб. Про це повідомив речник МЗС України Георгій Тихий.

Також, на тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції російські військові організували так звану “Спартакіаду-2025”. Такі дії окупантів, як зазначають у Центрі спротиву, є черговою спробою легітимізувати присутність Росії на українському об’єкті та відволікти увагу від фактичного безладу в управлінні станцією.



Джерело

Економіка

експерти відповіли, до якого рівня підскочать ціни під Новий рік

Published

on



Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко попередив, що в найближчі місяці ціни на хліб будуть поступово рости. Однак експерти не бачать сенсу робити запаси, адже цей продукт швидко псується.

Якщо поточні тенденції на підвищення цін збережуться, ціна на хліб зросте. Однак ситуація невизначена, і точно спрогнозувати межі цього зростання неможливо. Про це Дученко повідомив у коментарі “Телеграфу”.

“Ми не виключаємо можливе зростання ціни хліба на 5% до Нового року”, — зауважив він.

Зі слів фахівця, до Великодня 2026 року вартість хлібу може зрости вже на 10%. Однак ці цифри — орієнтовні, і ситуація може змінитись як на краще, так і на гірше.

“Виробники-пекарі відчувають значний фінансовий тиск, спричинений волатільністю закупівельних цін, підвищенням логістичних витрат та загальною нестабільністю сировинної бази”, — пояснив Дученко.

Директор хлібопекарного виробництва “Урожай” у Запоріжжі Олексій Пучков запевнив, що подорожчання на 30% — нереальне. Він погодився подорожчання не перевищить 10-15%.

Стрибок цін стримують супермаркети

Різкого стрибка цін на хліб не буде завдяки позиції великих торгових мереж.

“Мережі зараз вже розсилають нам листи, що вони з листопада накладуть мораторій на підйом цін”, — повідомив Пучков.

З його слів, великі мережі дуже критично ставляться до підвищення цін на понад 10-15%. Тому подорожчання “умисно блокують”. Причина цьому — саме супермаркети є основним ланцюжком збуту хліба і вони борються за покупця.

У супермаркетах часто є власне виробництво хліба, і ціноутворення там інше — доставлення, бонусів і повернень немає. Умовно вартість сировини множать на коефіцієнт і продають. Якщо пекарі сильно підвищать ціни, різниця буде дуже помітною, а через економічну ситуацію українці вже частіше обирають найдешевший хліб. Зокрема, попит на булочки впав.

“Це нам не на користь злетіти на таку велику зразу цифру”, — підкреслив Пучков.

Робити запаси немає сенсу

Експерти одностайні у тому, що запасатись хлібом не слід. На відміну від масла, наприклад, хліб довго не зберігається. Окрім того, подорожчання буде поступовим і помірним — максимум на 5-10% у найближчі місяці.

Нагадаємо, 5 листопада в окремих регіонах України з 7:00 до 21:00 застосовуватимуть відключення світла. У ДТЕК опублікували графіки для Києва, Київської, Дніпропетровської та Одеської областей.

В Україні прогнозують найскладніший опалювальний сезон за весь час повномасштабної війни. Експерти розповіли, в яких житлових будинках буде найхолодніше.



Джерело

Continue Reading

Економіка

до ексголови компанії прийшли з обшуками

Published

on



У ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомили про проведення обшуків у колишнього керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького. Співрозмовники з правоохоронних органів розповіли, що проти нього порушена не одна справа.

21 жовтня до Кудрицького прийшло з обшуками Державне бюро розслідувань. Про це з посиланням власні джерела у правоохоронних органах повідомили в “Економічній правді”.

Зазначається, що обшуки проводяться у зв’язку з фактами зловживання службовим становищем та заволодіння коштами державної компанії. Як уточнили співрозмовники, йдеться про завищення обсягів рубки лісу та вартості підрядних робіт під час прокладання енергомагістралей.

Правоохоронці, за даними ЗМІ, обшукують приміщення “Укренерго”, підрядної організації та інших, залучених до схеми підприємств. У редакції підкреслили, що правоохоронці порушили проти Кудрицького “не одне кримінальне провадження”, підозрюючи його у можливих зловживаннях під час керівництва “Укренерго”.

Журналісти звернулись за коментарями до ДБР і Кудрицького. На момент публікації у бюро офіційно не повідомляли про обшуки у екскерівника “Укренерго”, а сам він це у соцмережах не коментував.

Нагадаємо, 2 вересня минулого року президент Володимир Зеленський звільнив Володимира Кудрицького з посади голови НЕК “Укренерго”. Під час термінового голосування Наглядової ради цю пропозицію підтримали четверо з шістьох членів.

3 вересня двоє членів Наглядової Ради, які голосували проти, Данієль Доббені та Педер Андерсон подали заяви про дострокове припинення повноважень. Вони заявили, що вважають рішення про дострокове звільнення Кудрицького політично вмотивованим та безпідставним.

Сам Кудрицький після звільнення заявив, що питання захищеності підстанцій “Укренерго” це рішення не стосувалось. Він запевнив, що надав детальний звіт щодо кожного об’єкту, і у Наглядової Ради жодних запитань не було.

6 вересня у ЗМІ інформували, що Кудрицький проігнорував прохання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури допомогти у розслідуванні однієї справи. Йшлося про махінації одного з його підлеглих під час закупівлі бронежилетів в перші місяці повномасштабної війни.



Джерело

Continue Reading

Економіка

Купівля бензину — як скоротилося споживання палива в Україні з початку війни

Published

on



Від початку повномасштабного вторгнення Україна зіткнулася з різким скороченням споживання окремих видів палива.

Ще до 2022 року ринок пального в країні стабільно зростав приблизно на 5% на рік, головним чином за рахунок дизельного пального. Розвиток інфраструктури, будівництво доріг і великі проекти сприяли щорічному приросту споживання дизпалива приблизно на півмільйона тонн. Про це розповів директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн на форумі РБК-Україна “Енергія, яка тримає Україну”.

Однак із початком війни тенденція різко змінилася. У 2022 році зафіксували спад, потім спостерігалося невелике відновлення і навіть плато, але зараз знову відзначається зниження споживання. Бензин і дизель в Україні скоротилися на 16-17%, а ринок скрапленого газу впав майже вдвічі — на 46%. Основні причини цього — втрата територій, міграція населення і зниження економічної активності.

До 2022 року більша частина палива надходила з Росії та Білорусі, але сьогодні структура імпорту кардинально змінилася. Основними постачальниками стали Румунія, Польща, Німеччина та Литва. Кількість країн-постачальників збільшилася з 24 до 47. За словами Куюна, це дало змогу Україні створити більш диверсифікований і надійний ринок, повністю незалежний від російського палива. На українських АЗС тепер можна знайти пальне навіть зі США, Саудівської Аравії та Катару.

Змінилися і шляхи доставки палива. Раніше майже весь імпорт — 98% — проходив залізницею. Сьогодні поставки здійснюються морем, автотранспортом і залізницею, а парк бензовозів зріс з 1,5 до 6 тисяч одиниць. У країні також побудовано нові пункти перевалки палива на залізничних переходах з ЄС.

“Ми диверсифікували не тільки географію поставок, а й транспортну структуру. Тепер у нас немає залежності від залізниці або портів”, — підкреслив Куюн, додавши, що Україна фактично довела, що може обходитися без російського палива.

Нагадаємо, на початку липня був прогноз, що в Україні буде зниження цін на бензин і дизельне пальне на тлі зниження світових цін на нафту і рішення ОПЕК+ збільшити видобуток із серпня.

Раніше Фокус досліджував, що буде з цінами на бензин і дизель, і які чинники впливатимуть на них.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.