Водіям з Одещини, які планують їхати до Румунії автомобілем, варто заздалегідь перевірити документи на машину. Румунська сторона вимагає документ, що підтверджує чинний технічний огляд автомобіля, який необхідно пред’являти в оригіналі.

Які документи обов’язкові на кордоні з Румунією — інформує Новини.LIVE.

Реклама

Техогляд на кордоні з Румунією

У переліку документів, які перевіряють румунські прикордонники, є документ, що підтверджує проходження періодичного технічного огляду автомобіля. Тому водієві українського автомобіля варто мати чинний документ про перевірку технічного стану машини, навіть попри те, що для більшості приватних легковиків в Україні обов’язкового періодичного техогляду зараз немає.

Які ще документи потрібні водієві

Перед поїздкою автомобілем до Румунії потрібно перевірити весь пакет документів. Румунська прикордонна поліція окремо наголошує: під час контролю перевіряється не лише наявність, а й чинність та справжність документів.

Водієві варто мати:

• дійсний закордонний паспорт або інший документ, який дає право перетинати кордон;
• посвідчення водія відповідної категорії;
• свідоцтво про реєстрацію автомобіля;
• документ, що підтверджує чинний технічний огляд;
• міжнародне страхування для автомобіля, чинне на території Румунії;
• документи, які підтверджують право користування транспортним засобом, якщо вони необхідні у конкретній ситуації.

Румунські прикордонники наголошують, що посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію та підтвердження техогляду потрібно пред’являти в оригіналі, а не лише як фотографії чи копії документів.

Що можна ввозити до Румунії

Румунія є членом Європейського Союзу, тому при в’їзді з України водій фактично перетинає зовнішній кордон ЄС. Для людей, які в’їжджають наземним транспортом, без сплати мит і податків можна ввозити товари некомерційного характеру в особистому багажі загальною вартістю до 300 євро на одну людину. Для тих, хто прибуває літаком або морем, ліміт становить 430 євро. Йдеться про товари для особистого або сімейного використання чи подарунки. 

Скільки алкоголю можна взяти

Для алкоголю встановлені окремі кількісні обмеження. При в’їзді з країни, яка не входить до ЄС, дозволено ввезти 1 літр міцного алкоголю понад 22% або 2 літри алкогольних напоїв міцністю до 22%. Додатково можна перевозити до 4 літрів тихого вина та 16 літрів пива для особистого використання.

Ці кількості не потрібно включати у звичайний грошовий ліміт товарів у 300 євро, оскільки для підакцизної продукції встановлені окремі норми.

Які продукти можна провозити

Саме продукти можуть стати несподіванкою для українців. При в’їзді з України до Румунії діють ветеринарні правила Євросоюзу. М’ясо, м’ясні продукти, молоко та молочні продукти в особистому багажі ввозити з України до ЄС не можна. Це стосується не лише сирого м’яса чи молока, а й продуктів, які їх містять та підпадають під відповідні ветеринарні обмеження. Якщо такі продукти виявлять під час контролю, їх можуть вилучити та знищити, а за порушення передбачена відповідальність.

Є окремі винятки. Наприклад, дитячого харчування, сухого дитячого молока та спеціального харчування, необхідного з медичних причин, можна перевозити до 2 кг, якщо виконані встановлені вимоги до упаковки та зберігання.

Скільки готівки можна взяти

Ще одне важливе правило стосується грошей. Якщо людина в’їжджає до Європейського Союзу або виїжджає з нього та має при собі 10 000 євро або більше, гроші необхідно задекларувати митним органам. Це стосується й еквівалентної суми в доларах, гривнях чи іншій валюті.

Ліміт у 10 тисяч євро застосовується до кожної людини окремо. Правило поширюється і на неповнолітніх, за яких декларування здійснюють батьки або законні представники.

Раніше Новини.LIVE писали, що на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.

Також Новини.LIVE писали, що Україна та Румунія планують суттєво розширити мережу пунктів пропуску на спільному кордоні. Одним із головних проєктів стане будівництво мосту, що з’єднає населені пункти Орлівка та Ісакча.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

Зазначається, що проєкт постанови підготувало Міністерство культури України.

Запропоновані зміни мають врегулювати можливість обмеженого у часі користування пам’ятками культурної спадщини для проведення богослужінь, релігійних обрядів та інших форм релігійної практики.

Йдеться про пам’ятки, які потребують особливого режиму використання і утримання або використовуються спільно релігійними громадами і закладами культури.

Постанова передбачає можливість укладення договору користування (позички), за яким релігійна організація отримуватиме доступ до культового об’єкта у визначені години відповідно до узгодженого графіку.

Графік може передбачати час проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, молитов, служінь, релігійних зібрань та інших видів релігійної практики.

Об’єкт не передаватиметься релігійній організації у постійне користування. Заклад культури нестиме відповідальність за утримання пам’ятки у належному стані і зможе використовувати її у час, коли немає богослужінь.

Запропонована модель не є орендою та передбачає саме розподілений у часі доступ до об’єкта.

Постановою також передбачається:

• можливість передачі культового майна релігійним організаціям на підставі договору користування (позички) з урахуванням таких особливостей, як можливість використання виключно у години, передбачені у графіку проведення богослужінь, без обов’язкового укладення договору страхування та складання акта приймання-передачі, визначення умов такої передачі;
• музейні предмети та предмети музейного значення, що належать до державної частини Музейного фонду України, передаються на тимчасове зберігання у порядку, визначеному Положенням про музейний фонд України;
• можливість включати до договору умову про відшкодування експлуатаційних послуг та послуг охорони, якщо об’єкт перебуває під охороною.

У міністерстві пояснили, що нова модель пропонується через значну кількість культових споруд, які є пам’ятками культурної спадщини і через особливості режиму використання не можуть функціонувати як постійні релігійні об’єкти.

Водночас релігійні організації потребують доступу до таких споруд для проведення богослужінь та релігійних обрядів.

Запропонований механізм має дозволити задовольнити потреби вірян, не змінюючи встановленого режиму використання пам’яток.

Релігійні організації не завжди мають достатньо ресурсів для утримання пам’яток, проведення необхідних реставраційних робіт та захисту споруд від пошкодження, руйнування або знищення. За таких умов передача об’єкта у постійне безоплатне користування може бути ускладненою.

Натомість погодинний доступ дає змогу поєднати можливість здійснення релігійної практики із завданням збереження пам’яток культурної спадщини.

Як повідомляв Укрінформ, у місті Жовква Львівської області після шести років реставрації відкрили церкву Пресвятої Трійці, що є пам’яткою ЮНЕСКО.

Фото Укрінформу можна купити тут

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував російський удар по художньому музею в Херсоні, з якого окупанти раніше викрали картини.

Він назвав атаку подвійним злочином та черговим свідченням системної політики росії зі знищення української культурної спадщини.

Ворожий дрон влучив у будівлю музею вранці 20 серпня. Внаслідок атаки загорілося праве крило будівлі та господарські споруди поруч. Рятувальники загасили пожежу, працюючи під загрозою повторного удару. За попередніми даними, люди не постраждали.

Наслідки ворожої атаки на художній музей в Херсоні. Фото: ДСНС

Сибіга розповів, що кілька місяців тому в Міністерстві закордонних справ відкрили виставку “Повернення пам’яті Херсона”. На ній представлені артпринти робіт із колекції Херсонського художнього музею.

За словами міністра, під час окупації Херсона російські військові вивезли понад 10 тисяч творів мистецтва, назвавши це “евакуацією”. Сибіга наголосив, що насправді йшлося про пограбування.

“Те, що можна привласнити, – росія викрадає і називає своїм. У випадку Херсонського художнього музею – це подвійний злочин і ще одне свідчення того, наскільки системною є російська політика знищення”, – заявив глава МЗС.

Він додав, що рф не зможе зробити українську культуру російською, навіть викрадаючи твори мистецтва та руйнуючи культурні установи. Україна, за словами Сибіги, має намір повертати викрадені твори, відновлювати пошкоджені об’єкти та документувати злочини для притягнення росії до відповідальності.

Вигоріле приміщення Херсонського художнього музею внаслідок атаки військ рф. Фото: ДСНС

Як писав Інтент, у липні в  Одеському музеї західного і східного мистецтва 11 липня відкрилася виставка “Херсон: НЕ/вкрадене” – проєкт, присвячений колекції, яку вивезли окупанти з Херсонського обласного художнього музею.

Ірина Глухова