Суспільство
Суд арештував причали “Чорноморського рибного порту” на Одещині
Суд наклав арешт на сім державних причалів ТОВ «Чорноморський рибний порт», розташованих у селі Бурлача Балка міста Чорноморська Одеської області.
Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Київського райсуду за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК.
Скандал розгорнувся навколо ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ТОВ «ЧРП»), яке, за даними слідства, у змові з державними реєстраторами незаконно зареєструвало право приватної власності на операційні акваторії причалів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 4 (до реконструкції причали № 7-10). Ці об’єкти є частиною гідротехнічних споруд Сухого лиману в акваторії морського порту Чорноморськ і належать державі, перебуваючи в суборенді у ТОВ «ЧРП» на підставі договору від 23 червня 1997 року.
За версією слідства, у лютому 2019 року службові особи ТОВ «ЧРП» змовилися з державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» для заволодіння операційними акваторіями з метою отримання доходів від корабельного збору. У квітні 2019 року на підставі сфабрикованих документів, зокрема технічних паспортів від ТОВ «Пром-Строй лтд», було незаконно зареєстровано право власності на акваторії за ТОВ «ЧРП». Державний реєстратор, усвідомлюючи протиправність дій, вніс зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча законних підстав для цього не було, адже майно належить державі в особі Фонду державного майна України (ФДМУ).
Слідство встановило, що причали та їхні операційні акваторії є нероздільними об’єктами, які не можуть функціонувати окремо. У лютому 2025 року причали № 1–6 та № 4 (колишні № 7–10) визнано речовими доказами у справі. Прокуратура наполягала на арешті майна з забороною відчуження та розпорядження, щоб запобігти його незаконному переоформленню чи використанню.
Представники ТОВ «ЧРП» заперечували проти арешту, стверджуючи, що причали перебувають у державній власності, а розслідування стосується лише акваторій, а не самих причалів. Вони також наголосили, що заборона експлуатації призведе до зриву роботи підприємства, яке має статус критично важливого, та міжнародних контрактів. ФДМУ, як орендодавець, не висловив претензій до ТОВ «ЧРП» і залишив рішення на розсуд суду.
Суддя, врахувавши аргументи сторін, дійшов висновку, що причали є речовими доказами, а їх арешт необхідний для збереження майна та забезпечення розслідування. Арешт не передбачає заборони на користування, а лише обмежує відчуження та розпорядження, що, на думку суду, відповідає принципам пропорційності та законності.
Компанія належить ПрАТ «Антарктика», яке, своєю чергою, має офшорне коріння. За даними порталу Opendatabot засновниками фірми є Espert Holdings ltd, Meidcom ltd та ZAO Ukrtransitservice ltd.
Суспільство
Уряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
Уряд ухвалив рішення, яке допоможе людям підтвердити пенсійний стаж за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив у Фейсбуці.
“Особливо це важливо для тих, хто втратив документи через бойові дії чи окупацію”, – зазначив Корецький.
Насамперед стаж підтверджуватиметься за даними державних електронних реєстрів. Якщо таких даних немає, враховуватимуться трудова книжка та інші документи, перелік яких розширено.
Якщо документів немає або вони не збереглися, стаж можна буде підтвердити показаннями щонайменше двох свідків, які працювали разом із людиною. Пенсійний фонд допомагатиме знайти таких людей.
Для тих, хто колись працював на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, а також чиї документи знищені внаслідок війни, передбачено окремий порядок зарахування стажу.
“Дії уряду спрямовані на те, щоб люди, які постраждали від війни, не втрачали права на пенсію через відсутність документів”, – наголосив Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, послуга дистанційного звільнення з роботи на ТОТ уже доступна в “Дії”.
Фото: Сергій Корецький/Телеграм
Суспільство
В Одесі суд скасував чотири штрафи продавцю з 7 кіломет…
Апеляційний суд в Одесі підтвердив скасування штрафів на 306 тисяч гривень для підприємця з ринку “7 кілометр”. Держпраці не довела, що призначила перевірку саме щодо нього за правилами.
Про це йдеться у постанові П’ятого апеляційного адміністративного суду.
Влітку 2025 року Південне міжрегіональне управління Держпраці перевіряло засоби індивідуального захисту на ринку “7 кілометр” в Авангарді. У приватного підприємця знайшли маску зварника та захисний сітчастий щиток.
За даними перевірки, на товарі не було інструкції українською, декларації та знака відповідності. Тому Держпраці заборонила продавати ці вироби, доки їх не приведуть до вимог.
Підприємець повідомив, що зняв товар з продажу та повернув постачальнику, який відмовився усувати недоліки.
У серпні 2025 року Держпраці перевірила виконання рішення. Інспектор не отримав доступу до товару, а документів про усунення порушень не було. Підприємцю виписали чотири штрафи: 102 тисячі, 51 тисячу, 102 тисячі та 51 тисячу гривень, разом 306 тисяч.
Підприємець оскаржив постанови. Одеський окружний адміністративний суд 2 червня 2026 року задовольнив позов повністю. Держпраці подала апеляцію, але суд її відхилив.
Колегія суддів зазначила, що в наказі про перевірку та в направленні не було згадки про цього підприємця. Там ішлося лише про продавців на території ринку.
Також Держпраці не надала доказів, що направлення вручили підприємцю – є лише розписка про роз’яснення прав.
Через ці порушення рішення за результатами перевірки, зокрема штрафи, суд визнав такими, що не мають законної підстави.
Окремо суд зазначив, що підприємець діяв, як вимагає закон: припинив продаж, повернув товар постачальнику й письмово повідомив про це Держпраці з підтвердними документами. Ці пояснення були в акті перевірки, але відповідач їх не врахував.
Суспільство
Одесский залив под угрозой загрязнения из-за войны
Птицы над морем. Иллюстративное фото: Новини.LIVE
Одесский залив одновременно страдает от войны, загрязнения и значительной антропогенной нагрузки. Из-за особенностей его строения вода здесь обновляется медленнее, чем в открытом море. Дополнительные риски создают загрязняющие вещества, донные отложения и последствия разрушения инфраструктуры. В то же время полностью оценить изменения экосистемы во время войны сложно.
Об этом в эксклюзивном интервью Новини.LIVE рассказал эколог Владислав Балинский.
Реклама
Уязвимость залива
Одесский залив имеет мелководную и полузамкнутую структуру. Максимальная глубина в его восточной части достигает около 14 метров, а водообмен здесь происходит медленнее, чем в открытом море. Из-за этого загрязнение может оказывать большее влияние на местную экосистему. К обычной антропогенной нагрузке за последние годы добавились последствия войны. Речь идет, в частности, о разрушении инфраструктуры, попадании загрязняющих веществ в речные воды и других опасных факторах.
Эколог Владислав Балинский пояснил, что само географическое строение залива делает его более чувствительным к таким процессам. Вода здесь обновляется не так быстро, как в открытом море.
“Одесский залив всё-таки довольно глубоко врезается в материк, именно поэтому он представляет собой полузамкнутую систему. Если в открытом море процессы водообмена происходят более динамично, то здесь они всё-таки протекают медленнее”, — пояснил Владислав Балинский.
Читайте также:
По его словам, антропогенное воздействие на залив было значительным ещё до полномасштабной войны. Теперь к нему добавились новые угрозы, связанные с боевыми действиями и разрушением объектов инфраструктуры.
“Именно поэтому антропогенное воздействие на Одесский залив и так довольно серьёзно, даже без факторов войны. А здесь, когда к этому ещё добавились эти воздействия, это очень и очень ухудшает ситуацию”, — отметил эколог.
Загрязнение из-за рек
Отдельную проблему представляет воздействие речных вод. По словам Балинского, Одесский залив периодически испытывает влияние Днепра. Это можно заметить даже по изменению цвета и запаха воды. Эколог отметил, что вместе с речными водами в море могут попадать и загрязняющие вещества. Особенно это касается последствий разрушения очистных сооружений и других объектов.
“Одесский залив находится под постоянным воздействием речных экосистем. У нас очень сильное влияние именно Днепра. Время от времени одесситы уже знают — приходит такая зеленая, почти пресная вода с соответствующим запахом. То есть море не пахнет морем, оно пахнет уже рекой”, — рассказал Балинский.
По его словам, во время войны этот процесс приобрел новое измерение. Из-за разрушения инфраструктуры в воду могут попадать различные загрязняющие вещества. Впоследствии они вместе с речными водами могут переноситься в море и доходить до Одесского залива.
“Сейчас именно по Днепру попадают и некоторые загрязняющие вещества в результате разрушения очистных сооружений. А в результате попадания других, в том числе взрывчатых веществ, в воду всё это выносится в море и может попадать в Одесский залив”, — сказал эколог.
Минная опасность
Война создает для морской экосистемы не только химические угрозы. Среди рисков также остаются мины и загрязненные частицы донных отложений. Часть из них связана с последствиями разрушения Каховской плотины. Эти факторы могут влиять на состояние морской среды, однако определить масштаб такого воздействия сейчас непросто. Полноценный мониторинг экосистемы во время войны ограничен.
“Помимо таких химических воздействий, нужно учитывать еще и минную опасность, попадание загрязненных частиц отложений, которые выносятся еще после Каховской диверсии, и многие другие факторы”, — подчеркнул Владислав Балинский.
Экологическая ситуация осложняется тем, что различные факторы действуют одновременно. Поэтому установить, какой именно из них оказал наибольшее влияние на отдельные изменения в экосистеме, без постоянных исследований сложно.
Гибель морских коньков
Одним из заметных проявлений проблем с морской средой стала массовая гибель морских коньков, которая фиксировалась после загрязнения в конце 2025 года и в начале 2026-го. Эксперт предполагает, что причиной могло стать попадание нефти в море. В то же время делать окончательные выводы о масштабах изменений в экосистеме Одесского залива пока сложно. Для этого необходимы систематические наблюдения и исследования, которые в условиях войны проводить значительно сложнее. Балинский подчеркивает, что на экосистему одновременно воздействует целый ряд факторов.
“Помимо таких химических воздействий, нужно учитывать еще и минную опасность, попадание загрязненных частиц осадочных пород, которые выносятся еще после Каховской диверсии, и многие другие факторы”, — подчеркнул Владислав Балинский.
Как сообщали Новини.LIVE, затонувшее судно Golden Leo может представлять опасность для Черного моря даже без видимых следов загрязнения. Существует вероятность утечки нефтепродуктов во время сильного шторма. Отдельную угрозу представляет и груз кукурузы, которая уже попадала на побережье. На данный момент поверхностного загрязнения возле судна не видно.
Также Новини.LIVE писали, что проблемы с морскими портами могут замедлить экспорт украинского зерна, но не обязательно нанесут значительный удар по валютным поступлениям. Часть продукции можно вывезти позже или по другим маршрутам. Эксперт Эдуард Каражия объяснил, почему аграрный экспорт может даже выиграть от ожидания на рынке.
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса6 днів agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство6 днів agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини6 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Суспільство6 днів agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
