Суспільство
Суд арештував причали “Чорноморського рибного порту” на Одещині
Суд наклав арешт на сім державних причалів ТОВ «Чорноморський рибний порт», розташованих у селі Бурлача Балка міста Чорноморська Одеської області.
Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Київського райсуду за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК.
Скандал розгорнувся навколо ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ТОВ «ЧРП»), яке, за даними слідства, у змові з державними реєстраторами незаконно зареєструвало право приватної власності на операційні акваторії причалів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 4 (до реконструкції причали № 7-10). Ці об’єкти є частиною гідротехнічних споруд Сухого лиману в акваторії морського порту Чорноморськ і належать державі, перебуваючи в суборенді у ТОВ «ЧРП» на підставі договору від 23 червня 1997 року.
За версією слідства, у лютому 2019 року службові особи ТОВ «ЧРП» змовилися з державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» для заволодіння операційними акваторіями з метою отримання доходів від корабельного збору. У квітні 2019 року на підставі сфабрикованих документів, зокрема технічних паспортів від ТОВ «Пром-Строй лтд», було незаконно зареєстровано право власності на акваторії за ТОВ «ЧРП». Державний реєстратор, усвідомлюючи протиправність дій, вніс зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча законних підстав для цього не було, адже майно належить державі в особі Фонду державного майна України (ФДМУ).
Слідство встановило, що причали та їхні операційні акваторії є нероздільними об’єктами, які не можуть функціонувати окремо. У лютому 2025 року причали № 1–6 та № 4 (колишні № 7–10) визнано речовими доказами у справі. Прокуратура наполягала на арешті майна з забороною відчуження та розпорядження, щоб запобігти його незаконному переоформленню чи використанню.
Представники ТОВ «ЧРП» заперечували проти арешту, стверджуючи, що причали перебувають у державній власності, а розслідування стосується лише акваторій, а не самих причалів. Вони також наголосили, що заборона експлуатації призведе до зриву роботи підприємства, яке має статус критично важливого, та міжнародних контрактів. ФДМУ, як орендодавець, не висловив претензій до ТОВ «ЧРП» і залишив рішення на розсуд суду.
Суддя, врахувавши аргументи сторін, дійшов висновку, що причали є речовими доказами, а їх арешт необхідний для збереження майна та забезпечення розслідування. Арешт не передбачає заборони на користування, а лише обмежує відчуження та розпорядження, що, на думку суду, відповідає принципам пропорційності та законності.
Компанія належить ПрАТ «Антарктика», яке, своєю чергою, має офшорне коріння. За даними порталу Opendatabot засновниками фірми є Espert Holdings ltd, Meidcom ltd та ZAO Ukrtransitservice ltd.
Одеса
Вибори в Україні 2026: ризики та прихована політика
Жінка кидає бюлетень на виборах. Фото ілюстративне: 24 канал
Новий 2026 рік може стати складним для української влади не лише через війну, а й через внутрішні виклики. У суспільстві зростає запит на перезавантаження та зміни, зокрема у владі. Виборче питання формально заморожене, але політичні процеси не зупинилися.
Про це журналістам Новини.LIVE розповів політолог Михайло Шабанов.
Реклама
Читайте також:
Вибори в Україні
Політична ситуація в Україні у 2026 році залишається складною. Навіть без оголошених виборів у суспільстві активно обговорюють потребу змін і оновлення влади на всіх рівнях. Політологи відзначають, що громадська активність зміщується у приховану форму: соціальні ініціативи, волонтерські проєкти, локальні кампанії стають платформою для потенційних політичних гравців. Це означає, що попит на перезавантаження влади існує, але реалізувати його відкрито наразі неможливо через війну, нестабільність у критичних сферах та обмежені ресурси. Водночас така “прихована політика” створює додаткові ризики, які влада має враховувати.
“Основні ризики для влади пов’язані з можливим виборчим процесом і перезавантаженням. Суспільство цього очікує, але виникатиме багато запитань”, — зазначає політолог Михайло Шабанов.
Вибори офіційно не оголошені, але приховані процеси вже йдуть. Політолог називає це “передвиборчою фазою”, коли політичні сили тестують громадську реакцію через неофіційні канали. Тому виборчий процес, якщо він і є, відбувається у прихованому форматі.
Кібератаки та вплив на вибори
Окремим викликом залишаються кібератаки та інформаційне втручання з боку Росії. Експерт наголошує, що навіть без голосування Кремль намагається впливати на громадську думку через соцмережі та месенджери.
“Приклад Молдови показує, як працюють телеграм-канали для впливу на вибори. В Україні ситуація краща, але ризик залишається”, — пояснює політолог.
Нагадаємо, ми повідомляли, голова ВР Руслан Стефанчук розповів, коли в Україні можна провести вибори. Також ми писали про те, чи вдасться Росії дестабілізувати ситуацію в Одесі.
Суспільство
Після нічних обстрілів понад 60 рейсів рухаються з відхиленням графіку
Як наслідок нічних обстрілів понад 60 поїздів рухаються із відхиленням від графіку. Серед них міжнародні та далекого сполучення.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє АТ “Укрзалізниця”.
Зміненим маршрутом курсують потяги:
- Nº743/744 Дарниця — Славсько — Дарниця
- Nº119/120 Дніпро — Хелм — Дніпро
- Nº63/64-112/111 Харків,Ізюм — Пшемисль — Харків, Ізюм
- Nº745/746 Дарниця — Львів — Дарниця
- Nº9/10 Київ — Будапешт — Київ
- Nº749/750 Київ — Ужгород — Київ
- Nº107/108 Київ — Солотвино — Київ
- Nº178 Івано-Франківськ — Київ
- Nº292/291 Київ — Львів — Київ
- Nº52/30 Пшемисль — Київ — Перемишль
- Nº20-67/19 Варшава, Хелм — Київ — Варшава, Хелм
- Nº742/741 Львів — Київ
- Nº15/16 Харків — Ворохта — Харків
- Nº98/97 Ковель — Київ — Ковель
- Nº44/43-50/49 Трускавець, Івано-Франківськ — Черкаси — Трускавець, Івано-Франківськ
- Nº92/91 Львів — Київ — Львів
- Nº29/27 Ужгород, Чоп — Київ — Ужгород, Чоп
- Nº207/7-208/8 Івано-Франківськ, Чернівці — Київ — Івано-Франківськ, Чернівці
- №114 Ужгород — Харків
“Прямо зараз залізничники усувають пошкодження після обстрілів та розробляють максимально оптимальні маршрути для того, щоб поїзди швидше повернулися до графіку”, – зазначили в Укрзалізниці.
Запізнення свого потягу можна відслідкувати на сайті УЗ, а також через оголошення на вокзалах.
Як повідомляв Укрінформ, росіяни вночі знову били по енергооб’єктах, нові знеструмлення зафіксовані у двох областях.
Фото: Укрзалізниця
Суспільство
Кримського активіста вивезли в російське СІЗО Анонси
Кримського татарина Яшара Муєдінова, якого окупанти засудили до 13 років ув’язнення, етапували з виправної колонії №5 міста Коряжма Архангельської області до слідчого ізолятора №4 в Архангельську.
Про це повідомило ”Крим.Реалії”, посилаючись на слова дружини.
31 грудня 2025 року 57-річний Яшар Муєдінов повідомив родині, що його тимчасово перевели до СІЗО (орієнтовно на два тижні), після чого мають повернути до колонії. За словами дружини, зараз він почувається задовільно.
Муєдінова затримали в березні 2019 року під час масових обшуків у активістів ”Кримської солідарності”. Правозахисний центр ”Меморіал” визнав його та інших 23 фігурантів справи політв’язнями. У листопаді 2022 року російський суд засудив активіста до 13 років колонії суворого режиму за звинуваченнями у ”тероризмі” та спробі ”захоплення влади”. Яшар своєї провини не визнав, вважаючи справу політично мотивованою.
За час ув’язнення здоров’я чоловіка суттєво погіршилося: він скаржився на пухлину та болі в руці, проблеми з зубами та сильні набряки ніг через варикоз. Муєдінов неодноразово заявляв про ненадання медичної допомоги, психологічний тиск та застосування фізичної сили з боку наглядачів в Ульяновській області. У липні 2025 року, вже після етапування до Архангельської області, він потрапив до лікарні через хворобу, яку підхопив під час перевезення.
Раніше стало відомо, що стан здоров’я кримськотатарського політв’язня Тофіка Абдулгазієва, якого незаконно утримують у рф, критично погіршився. Під час останнього спілкування з дружиною він повідомив, що почав втрачати свідомість.
“Тофік постійно намагається перебувати поруч із ліжком на випадок раптової втрати свідомості. Я звертаюся до всіх із проханням звернути увагу на ситуацію, що склалася з моїм чоловіком. Я вимагаю звільнити мого чоловіка”, – зазначила дружина Тофіка Абдулгазієва.
Попри те, що Тофіка Абдулгазієва засудили у 2023 році до 12 років колонії суворого режиму за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі, його стан здоров’я офіційно несумісний із подальшим перебуванням за ґратами. Адвокат та родина вже тривалий час намагаються домогтися його звільнення, надаючи суду Челябінської області всі необхідні медичні висновки. Однак російська судова система продовжує ігнорувати загрозу життю чоловіка: у серпні 2024 року йому вже відмовили у достроковому звільненні, а дату розгляду нових клопотань досі не призначено.
-
Війна1 тиждень agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна1 тиждень agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна6 днів agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Усі новини6 днів agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Усі новини6 днів agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів
-
Усі новини1 тиждень agoвчені знайшли причину, але не порятунок
