Суд наклав арешт на сім державних причалів ТОВ «Чорноморський рибний порт», розташованих у селі Бурлача Балка міста Чорноморська Одеської області.
Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Київського райсуду за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК.
Скандал розгорнувся навколо ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ТОВ «ЧРП»), яке, за даними слідства, у змові з державними реєстраторами незаконно зареєструвало право приватної власності на операційні акваторії причалів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 4 (до реконструкції причали № 7-10). Ці об’єкти є частиною гідротехнічних споруд Сухого лиману в акваторії морського порту Чорноморськ і належать державі, перебуваючи в суборенді у ТОВ «ЧРП» на підставі договору від 23 червня 1997 року.
За версією слідства, у лютому 2019 року службові особи ТОВ «ЧРП» змовилися з державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» для заволодіння операційними акваторіями з метою отримання доходів від корабельного збору. У квітні 2019 року на підставі сфабрикованих документів, зокрема технічних паспортів від ТОВ «Пром-Строй лтд», було незаконно зареєстровано право власності на акваторії за ТОВ «ЧРП». Державний реєстратор, усвідомлюючи протиправність дій, вніс зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча законних підстав для цього не було, адже майно належить державі в особі Фонду державного майна України (ФДМУ).
Слідство встановило, що причали та їхні операційні акваторії є нероздільними об’єктами, які не можуть функціонувати окремо. У лютому 2025 року причали № 1–6 та № 4 (колишні № 7–10) визнано речовими доказами у справі. Прокуратура наполягала на арешті майна з забороною відчуження та розпорядження, щоб запобігти його незаконному переоформленню чи використанню.
Представники ТОВ «ЧРП» заперечували проти арешту, стверджуючи, що причали перебувають у державній власності, а розслідування стосується лише акваторій, а не самих причалів. Вони також наголосили, що заборона експлуатації призведе до зриву роботи підприємства, яке має статус критично важливого, та міжнародних контрактів. ФДМУ, як орендодавець, не висловив претензій до ТОВ «ЧРП» і залишив рішення на розсуд суду.
Суддя, врахувавши аргументи сторін, дійшов висновку, що причали є речовими доказами, а їх арешт необхідний для збереження майна та забезпечення розслідування. Арешт не передбачає заборони на користування, а лише обмежує відчуження та розпорядження, що, на думку суду, відповідає принципам пропорційності та законності.
Компанія належить ПрАТ «Антарктика», яке, своєю чергою, має офшорне коріння. За даними порталу Opendatabot засновниками фірми є Espert Holdings ltd, Meidcom ltd та ZAO Ukrtransitservice ltd.
Про нові можливості гейміфікації у підтримці інтересу дитини до навчання
«Навіщо мені це вчити?» – це запитання дедалі частіше ставлять діти. І це не означає, що вони втратили бажання вчитися.
Світ змінився. Зараз за допомогою штучного інтелекту можна за кілька секунд отримати відповідь на будь-яке запитання. Тому на уроках уже недостатньо просто давати школярам нову інформацію. Важливо, щоб вони розуміли, навіщо їм ці знання і де зможуть їх застосувати. Школа має не лише навчати, а й підтримувати інтерес дитини.
Для української системи цей виклик є особливо актуальним. За останні роки на навчання дітей суттєво вплинули пандемія та повномасштабна війна. Значну частину цього часу школярі навчалися дистанційно. Сьогодні уроки й далі переривають повітряні тривоги, а блекаути ускладнюють доступ до онлайн-навчання. У таких умовах дітям складніше підтримувати стабільний навчальний ритм і вчасно опановувати матеріал.
Одна пропущена тема може ускладнити наступну. З часом накопичуються прогалини, матеріал здається дедалі складнішим, а дитина починає сумніватися у власних силах. Останні результати міжнародного дослідження PISA-2022 показують, що серед 15-річних українців базового рівня з математики досягли 58%, із читання – 59%, а з природничих наук – 66%. Ці дані свідчать про помітні прогалини в знаннях і навичках. Новий цикл дослідження, який триває зараз, покаже, як ситуація змінилася після 2022 року.
Але відповідь на цю проблему точно не має зводитися до того, щоб змусити дітей більше вчитися. Українські школярі й так витрачають на домашні завдання більше часу, ніж їхні однолітки в інших країнах. Та й додаткові години самі по собі не гарантують кращих результатів. Тому важливо дивитися не лише на обсяг навантаження, а й на те, як вибудуваний сам навчальний процес.
Школярам варто не вчитися ривками напередодні контрольних робіт, а регулярно повертатися до завдань, вчасно надолужувати пропущене й бачити результат своїх зусиль. Підтримувати такий навчальний ритм – одне із завдань сучасної освіти, і цифровізація може в цьому допомогти.
Перший крок – спростити щоденну роботу школи. Уже понад 4 600 шкіл користуються державною освітньою екосистемою Мрія. Це практично кожен третій заклад освіти в Україні. В системі освітяни працюють із журналами, розкладом, плануванням і звітністю в одному місці, і більшість цих процесів система автоматизує. Це допомагає вивільняти час на підготовку до уроків і роботу з дітьми.
Тепер настав час наступного етапу – використовувати технології не лише для організації процесу, а й для покращення самого навчального досвіду дитини. У Мрії учні можуть бачити свій прогрес, знаходити гуртки й секції в розділі Позашкілля, а ще дивитися пізнавальний контент від партнерів.
Далі ми хочемо ще більше підтримувати мотивацію дітей до навчання. Саме для цього в Мрії починаємо розвивати гейміфікацію. Цієї осені стартує пілотування національної системи. У застосунку для учнів пілотних шкіл з’являться Мрійки – внутрішня валюта за регулярне навчання та корисні дії, а також Кмітливки – короткі щоденні вікторини на пізнавальні теми.
Гейміфікація не буде зводитися до винагород за високі оцінки. Її мета – підтримувати регулярність і допомагати дитині бачити результат власних зусиль. Це може бути виконане домашнє завдання, нова спроба після помилки, інтерес до нового чи бажання покращити свій результат.
За такі дії учні зможуть отримувати Мрійки. Ще один зі способів їх накопичити – проходити Кмітливки. Це короткі щоденні вікторини на пізнавальні теми. За кілька хвилин дитина зможе відповісти на незвичне запитання, дізнатися новий факт і, можливо, зацікавитися цілою темою.
Накопичені Мрійки можна буде обмінювати в Крамничці на пропозиції від партнерів. Наприклад, квитки в кіно, VR-квести, майстер-класи, заняття з репетиторами, сертифікати на книжки чи іграшки та інші можливості для розвитку й дозвілля.
Нові можливості першими протестують 100 шкіл із різних регіонів України. Долучитися до пілоту можуть заклади, які вже активно користуються Мрією. Для цього адміністрації потрібно подати заявку на участь.
Пілот потрібен, щоб разом із дітьми, батьками та вчителями перевірити, які механіки справді допомагають підтримувати регулярність і цікавість. Після цього систему будемо вдосконалювати й поступово масштабувати.
Але гейміфікація – лише один із напрямів розвитку Мрії. У перспективі екосистема має допомагати дитині краще розуміти cвій шлях. Що мені дається легко? Де потрібна допомога? Що мене справді цікавить? Які можливості для розвитку є поруч? І що потрібно вивчити, щоб рухатися в обраному напрямі?
Дані про навчання мають стати основою для персональної освітньої траєкторії. Мрія зможе враховувати прогрес, інтереси й сильні сторони дитини та пропонувати те, що допоможе їй рухатися далі: відповідний контент, гуртки й інші можливості для розвитку.
Наступний крок – зробити цей шлях безперервним. Мрія має супроводжувати людину на різних етапах освіти: від садочка й школи до університету, професійного розвитку та навчання в дорослому житті. Допомагати відкривати нові інтереси, розвивати сильні сторони й опановувати нові навички відповідно до того, як змінюються світ і потреби самої людини.
Тому розвиток Мрії – це не лише цифровізація освіти. Це довгострокова інвестиція в людський капітал країни. Діти, які сьогодні навчаються у школах, завтра створюватимуть компанії й технології, розвиватимуть культуру, ухвалюватимуть важливі рішення та формуватимуть економіку України. І те, які можливості для навчання й розвитку вони отримають сьогодні, багато в чому визначатиме майбутнє країни.
Валерія Коваль, заступниця міністра цифрової трансформації України
Ілюстрації надані пресслужбою Мінцифри
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Суд взяв під варту трьох фігурантів справи про ймовірне фіктивне працевлаштування людей у Нововоронцовській громаді на Херсонщині. За версією слідства, “мертві душі” отримували зарплати та бронювання від мобілізації, хоча фактично не працювали.
Про це повідомив Центр журналістських розслідований.
За даними справи, йдеться про колишнього начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрія Селецького, директора КП “Комунсервіс” Сергія Пилипенка та керівника КП “Дніпро” Сергія Шевченка.
Усім трьом інкримінували заволодіння майна або його розтрата шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану, а також перешкоджання законній діяльності ЗСУ.
Суд постановив взяти підозрюваних під варту до 23 жовтня 2026 року включно. Водночас для кожного визначили застави.
Для Селецького сума застави склала 499 200 гривень, для Пилипенка — 166 400 гривень, а для Шевченка — 266 240 гривень.
Після судових засідань усіх трьох фігурантів взяли під варту. Водночас заставу за Селецького вже внесли. У серпні президент України Володимир Зеленськийзвільнив його з посади.
За матеріалами слідства, схема з “мертвими душами” діяла в Нововоронцовській громаді. Слідчі вважають, що Селецький, коли очолював селищну військову адміністрацію та виконував повноваження селищного голови, давав підлеглим вказівки оформлювати на роботу визначених ним людей.
За версією слідства, ці працівники фактично не виконували посадових обов’язків і перебували за межами Херсонської області, однак офіційно числилися на посадах, отримували заробітну плату та мали бронювання від мобілізації.
Аналогічну практику, як стверджують правоохоронці, застосовували й у комунальних підприємствах громади. До оформлення таких працівників могли бути залучені інші співробітники селищної ради.
За даними з матеріалів суду, керівництво громади нібито знало, що частина оформлених працівників не з’являлася на робочих місцях. Водночас вони продовжували отримувати зарплату та користуватися бронюванням.
У разі доведення вини фігурантам справи загрожує від п’яти до восьми років позбавлення волі.
Як писав Інтент, у серпні майстриня виробничої дільниці КП “ЖКС “Порто-Франківський” визнала провину у справі про фіктивне працевлаштування десятків людей і дала свідчення щодо інших учасників схеми.
Поліцейські Одещини повідомили про підозру водію мікроавтобуса, який спричинив ДТП із трьома потерпілими на Болградщині.
Про це повідомили в пресслужбі ГУ Нацполіції в Одеській області.
У дописі йдеться про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася на автодорозі Болград – Ізмаїл поблизу села Криничне Болградського району.
Під час досудового розслідування слідчі встановили, що 24-річний водій мікроавтобуса Mercedes-Benz, рухаючись у напрямку Болграда, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, а також не врахував особливості вантажу, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з мікроавтобусом Peugeot під керуванням 46-річного водія, який рухався назустріч. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мікроавтобуса Peugeot отримав тяжкі тілесні ушкодження, а двоє його пасажирів – чоловіки віком 36 та 45 років – тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Керманич Mercedes-Benz зазнав легких тілесних ушкоджень. Усіх учасників ДТП доправили до лікарні. Наразі двоє з них проходять амбулаторне лікування, ще один вже одужав. Обох водіїв перевірили на стан сп’яніння – вони були тверезими.
За процесуального керівництва Болградської окружної прокуратури слідчі зібрали достатньо доказів та повідомили 24-річному водієві про підозру за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
