Connect with us

Суспільство

Суд арештував причали “Чорноморського рибного порту” на Одещині

Published

on


Суд наклав арешт на сім державних причалів ТОВ «Чорноморський рибний порт», розташованих у селі Бурлача Балка міста Чорноморська Одеської області.

Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Київського райсуду за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК.

Скандал розгорнувся навколо ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ТОВ «ЧРП»), яке, за даними слідства, у змові з державними реєстраторами незаконно зареєструвало право приватної власності на операційні акваторії причалів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 4 (до реконструкції причали № 7-10). Ці об’єкти є частиною гідротехнічних споруд Сухого лиману в акваторії морського порту Чорноморськ і належать державі, перебуваючи в суборенді у ТОВ «ЧРП» на підставі договору від 23 червня 1997 року.

За версією слідства, у лютому 2019 року службові особи ТОВ «ЧРП» змовилися з державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» для заволодіння операційними акваторіями з метою отримання доходів від корабельного збору. У квітні 2019 року на підставі сфабрикованих документів, зокрема технічних паспортів від ТОВ «Пром-Строй лтд», було незаконно зареєстровано право власності на акваторії за ТОВ «ЧРП». Державний реєстратор, усвідомлюючи протиправність дій, вніс зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча законних підстав для цього не було, адже майно належить державі в особі Фонду державного майна України (ФДМУ).

Слідство встановило, що причали та їхні операційні акваторії є нероздільними об’єктами, які не можуть функціонувати окремо. У лютому 2025 року причали № 1–6 та № 4 (колишні № 7–10) визнано речовими доказами у справі. Прокуратура наполягала на арешті майна з забороною відчуження та розпорядження, щоб запобігти його незаконному переоформленню чи використанню.

Представники ТОВ «ЧРП» заперечували проти арешту, стверджуючи, що причали перебувають у державній власності, а розслідування стосується лише акваторій, а не самих причалів. Вони також наголосили, що заборона експлуатації призведе до зриву роботи підприємства, яке має статус критично важливого, та міжнародних контрактів. ФДМУ, як орендодавець, не висловив претензій до ТОВ «ЧРП» і залишив рішення на розсуд суду.

Суддя, врахувавши аргументи сторін, дійшов висновку, що причали є речовими доказами, а їх арешт необхідний для збереження майна та забезпечення розслідування. Арешт не передбачає заборони на користування, а лише обмежує відчуження та розпорядження, що, на думку суду, відповідає принципам пропорційності та законності.

Компанія належить ПрАТ «Антарктика», яке, своєю чергою, має офшорне коріння. За даними порталу Opendatabot засновниками фірми є Espert Holdings ltd, Meidcom ltd та ZAO Ukrtransitservice ltd.

 



Джерело

Суспільство

Створення єдиного довідника фемінітивів неможливе

Published

on



Створення універсального видання фемінітивів є неможливим через складність і різноманітність мовних процесів.

Про це сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у інтерв’ю Укрінформу.

“Щодо рекомендацій: у 2021 році Комісія працювала над стандартом фемінізованих назв у медичній сфері – це були переліки відповідників. Однак Інститут української мови не підтримав такого підходу, наголосивши, що в мові не діє повний паралелізм і що варто використовувати різні мовні засоби, а не лише формальні рекомендації. Тому створити універсальний перелік для всіх слів складно. Важко уявити, як користувач працював би з таким довідником – постійно звертався б до нього, шукаючи відповідники”, – сказала Чернобров.

За її словами, в мові діють не лише формальні засоби, і не завжди можна утворити фемінітив та отримати повністю рівнозначну пару.

“Наприклад, слова можуть не збігатися семантично, і між ними не можна поставити знак рівності. Тобто всеохопного паралелізму в мові немає. Тому варто використовувати й інші засоби – аналітичні форми («пан», «пані»), синтаксичні конструкції, а не лише словотвір”, – сказала голова Нацкомісії.

Вона додала, що гендерночутлива мова – це не лише фемінітиви, її можна досягти за допомогою цілого комплексу мовних засобів, і важливо не забувати про це різноманіття.

Читайте також: У Нацкомісії пояснили, чому фемінітиви викликають спротив

Як повідомлялося, Національна комісія зі стандартів держмови затвердила Український правопис як стандарт державної мови.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Справу учасника афери з Глибоководним випуском повернули одеському суду Анонси

Published

on



Приморський районний суд Одеси відхилив клопотання адвокатів Олександра Орлова, який у 2018 році був представником підрядника під час будівництва в Одесі Глибоководного випуску стічних вод у море.

Адвокати наполягали спочатку на закритті провадження, а потів на відводі прокурора.

Справу Приморський суд розглядає по другому колу після того, як касаційний суд скасував рішення Приморського же суду та Одеського апеляційного суду про закриття провадження у справі. 

Справу Олександр Орлова виділили в окреме провадження. У січні 2024 року видання 368.media повідомляло, що Приморський районний суд Одеси виправдав обвинувачених у справі Глибоководного випуску. Йшлося про бізнесмена Руслана Тарпана, якому належала фірма підрядник, Вадима Теплицького – директора ТОВ “Білд-Про”, депутата Одеської облради
Сергія Бердічевського – директора ТОВ “Інно-Трейдінг”, Вадима Гетьмана – ексдиректора ПП “Ремерцентр”, Ігоря Полуденка – ексдиректора управління капітального будівництва Одеської ОДА, Василя Попова – директора ПП “Ремерцентр”, Олександра Романова – начальника технічного відділу управління капітального будівництва Одеської ОДА, Віталія Бойка – головного інженера ДП “Чорноморндіпроект”

У 2024 році журналісти Центру публічних розслідувань на тлі виникнення смороду в Одесі, який тримався понад тиждень, дослідили історію будівництва каналізаційного “Глибоководного випуску”, який коштував державі понад 300 мільйонів й дійшли висновку, що до вартості самого проєкту “Глибоководного випуску”, можна додати ще й бюджетні кошти, які регулярно витрачали на ремонт греблі Хаджибейського лиману.

Будівництво випуску, стало вже причиною для відкриття кримінального провадження щодо бізнесмена Руслана Тарпана – у липні 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) навіть заявляло, що “Глибоководний випуск”, який будували в Одесі фірми ексдепутата Руслана Тарпана з компанії “Incor Group”, є набором будівельних матеріалів, які непридатні до використання. 


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі трьох чоловіків судитимуть за розбій у готелі з іграшковим пістолетом

Published

on



В Одесі трьох чоловіків судитимуть за розбій у готелі з іграшковим пістолетом



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.