Connect with us

Суспільство

Суд арештував причали “Чорноморського рибного порту” на Одещині

Published

on


Суд наклав арешт на сім державних причалів ТОВ «Чорноморський рибний порт», розташованих у селі Бурлача Балка міста Чорноморська Одеської області.

Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Київського райсуду за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК.

Скандал розгорнувся навколо ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ТОВ «ЧРП»), яке, за даними слідства, у змові з державними реєстраторами незаконно зареєструвало право приватної власності на операційні акваторії причалів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 4 (до реконструкції причали № 7-10). Ці об’єкти є частиною гідротехнічних споруд Сухого лиману в акваторії морського порту Чорноморськ і належать державі, перебуваючи в суборенді у ТОВ «ЧРП» на підставі договору від 23 червня 1997 року.

За версією слідства, у лютому 2019 року службові особи ТОВ «ЧРП» змовилися з державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» для заволодіння операційними акваторіями з метою отримання доходів від корабельного збору. У квітні 2019 року на підставі сфабрикованих документів, зокрема технічних паспортів від ТОВ «Пром-Строй лтд», було незаконно зареєстровано право власності на акваторії за ТОВ «ЧРП». Державний реєстратор, усвідомлюючи протиправність дій, вніс зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча законних підстав для цього не було, адже майно належить державі в особі Фонду державного майна України (ФДМУ).

Слідство встановило, що причали та їхні операційні акваторії є нероздільними об’єктами, які не можуть функціонувати окремо. У лютому 2025 року причали № 1–6 та № 4 (колишні № 7–10) визнано речовими доказами у справі. Прокуратура наполягала на арешті майна з забороною відчуження та розпорядження, щоб запобігти його незаконному переоформленню чи використанню.

Представники ТОВ «ЧРП» заперечували проти арешту, стверджуючи, що причали перебувають у державній власності, а розслідування стосується лише акваторій, а не самих причалів. Вони також наголосили, що заборона експлуатації призведе до зриву роботи підприємства, яке має статус критично важливого, та міжнародних контрактів. ФДМУ, як орендодавець, не висловив претензій до ТОВ «ЧРП» і залишив рішення на розсуд суду.

Суддя, врахувавши аргументи сторін, дійшов висновку, що причали є речовими доказами, а їх арешт необхідний для збереження майна та забезпечення розслідування. Арешт не передбачає заборони на користування, а лише обмежує відчуження та розпорядження, що, на думку суду, відповідає принципам пропорційності та законності.

Компанія належить ПрАТ «Антарктика», яке, своєю чергою, має офшорне коріння. За даними порталу Opendatabot засновниками фірми є Espert Holdings ltd, Meidcom ltd та ZAO Ukrtransitservice ltd.

 



Джерело

Суспільство

Спростування малих фейків може лише збільшити інтерес до них

Published

on


Потрібно спростовувати лише окремі фейки, які дійсно вже встигли стати вірусними, бо якщо спростовувати щось оприлюднене на сторінці з невеликою кількістю підписників і вподобайок, то можна навпаки – розширити цей неправдивий контент на свою аудиторію.

Таку думку під час презентації дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства» в Укрінформі висловила засновниця і фактчекерка ініціативи «НотаЄнота», викладачка кафедри онлайн-медіа КНУ ім. Т. Шевченка Альона Романюк.

«Насправді я, коли мене запрошують розказати, як фактчекити і так далі, кажу: будь ласка, не спростовуйте, якщо ви знайшли, наприклад, якусь сторінку, якихось пару десятків підписників і три десятки лайків – будь ласка, не спростовуйте. Ви таким чином поширюєте цей контент на свою аудиторію. Є сенс спростовувати те, що дійсно вже завірусилося, стало максимально великим – тоді є сенс спростовувати окремі кейси», – сказала вона.

Альона Романюк

Окремо аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк відзначив, що у ЦЕДЕМ виокремили низку цілей клікбейтних сторінок, створених передусім задля поширення російської пропаганди та дезінформації.

«Як вони працюють: спершу з’являється типовий клікбейтний контент, як, наприклад, військові, які одружилися, але їх ніхто не привітав. Так формується певна база, аудиторія, яка взаємодіє з таким типом контенту. Потім їй починають підсовувати контент на політичні теми. І так формується ще більш стійкий зв’язок з цими клікбейтними сторінками. Згодом сторінка проявляє своє справжнє обличчя і починає поширювати вже відверту російську пропаганду та дезінформацію», – сказав він.

За його словами, іншою ціллю для окремої категорії клікбейтних сторінок є поширення радянської ностальгії, де схема дії аналогічна з попередньою, пояснив аналітик.

Читайте також: Аналітики назвали основні тактики клікбейту у соцмережах

«Також є сторінки, які мімікрують під новинні видання і згодом поширюють певні типи політичного контенту. Такі сторінки також спочатку публікують типовий клікбейтний контент на релігійну або військову тематику. А після того вже з’являється контент політичного характеру, не завжди найвищої якості тощо», – заявив представник ЦЕДЕМ.

Бурдяк зазначив, що окрім цього, існують клікбейтні сторінки, ціллю яких є перенаправлення трафіку з Фейсбуку/Телеграму на інші платформи/Телеграм-канали тощо.

«Інша ціль, яку переслідує частина клікбейтних сторінок – це кошти», – сказав він.

Як повідомлялося, у МВС Польщі застерегли суспільство від російських фейків про підготовку «українського нападу на Польщу»



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Рада підтримала надання Героя України загиблому фермеру з Херсонщини Анонси

Published

on



Верховна Рада України 21 жовтня ухвалила рішення про присвоєння звання Героя України Олександру Гордієнку — депутату Херсонської обласної ради, Голові Асоціації фермерів та приватному землевласнику, який загинув від російського дрона 5 вересня 2025 року.

Про це стало відомо з результатів голосування у Верховній раді України.

Рішення парламенту стало можливим завдяки петиції, оприлюдненій його донькою Аліною Гордієнко 8 вересня. Петиція швидко набрала необхідні понад 25 тисяч голосів. Тепер, після 271 голосу ”за” у Верховній Раді, Президент України має підписати відповідний указ.

Олександр Гордієнко, який народився 1967 року на Херсонщині, з 1992 року займався аграрною справою неподалік Берислава. Після деокупації правобережжя Херсонщини він став справжнім символом незламності.

Його донька Аліна розповідає, що Олександр самотужки розмінував тисячі гектарів полів, вивізши понад 5000 протитанкових мін. Він рятував техніку та працівників від обстрілів, використовуючи засоби РЕБ.

За свою унікальну боротьбу з ворожою авіацією, що включала знищення дронів рушницею, Гордієнко отримав на Херсонщині прізвисько ”Фермер Рембо”. Загалом він збив понад 200 російських дронів.

Життя Олександра Гордієнка обірвалося внаслідок удару російського дрона у селі Урожайному Бериславського району 5 вересня 2025 року, де він отримав несумісні з життям поранення.

Символічно, що лише за кілька днів до трагедії — 2 вересня 2025 року — Олександр Дмитрович брав участь у зустрічі з Премʼєр-міністеркою України Юлією Свириденко, де обговорювалися проблеми фермерів в умовах війни.


Катерина Глушко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Де розташований палац Потоцьких в Одесі та яка установа там зараз працює

Published

on


24 Канал з посиланням на портал Travels.in.ua кличе вас до Одеського національного художнього музею. Він працює у палаці Потоцьких-Наришкіних, який вважають однією з найперших визначних пам’яток архітектури у цьому місті.

Варте уваги Де на Чернігівщині можна прогулятися палацом, куди приїжджав Тарас Шевченко

Що варто знати про палац Потоцьких-Наришкіних?

Його експозиція розташована у старовинному розкішному палаці. Його графиня Ольга Потоцька (у шлюбі Наришкіна), донька Станіслава та Софії Потоцьких, будувала з 1823 по 1826 роки. Самим спорудженням курував Франческо Боффо – архітектор з Італії.

Перед нами – типова дворянська садиба. Вона виконана у стилі класицизму та виділяється двоповерховим центральним корпусом. Ця споруда має бічні флігелі, з’єднані округлими галереями.

До нинішніх днів вдалось зберегти художнє оформлення стелі, паркет і мармурові підлоги з інкрустацією. Цікавий також підвал споруди, адже тут облаштували штучну печеру з гротом. Власне, вона з’єднана з одеськими катакомбами підземними ходами.

Звернімо увагу! Одеський міський голова Григорій Маразлі у 1888 році придбав цей палац. Через 11 років – у 1899 році – тут відкрили Музей витончених мистецтв з ініціативи Одеського товариства образотворчих мистецтв.


Палац Потоцьких-Наришкіних в Одесі / Фото Alex Levitsky & Dmitry Shamatazhi

У цьому музеї зберігалася неабияка колекція усіх видів образотворчого мистецтва. Тут і живопис, і графіка, і скульптура, і декоративно-прикладне мистецтво, і іконопис.

Майже два роки тому музей постраждав під час російської масованої ракетної атаки по історичному центру Одеси. У споруді пошкоджень зазнали стіни та водогін високого тиску, а також були вибиті шибки та скло.

Якщо ви плануєте навідатись до цього музею, то варто ознайомитись з його робочими годинами. Графіком роботи поділились в інстаграмі Одеського національного художнього музею. Він працює:

  • у середу, четвер та неділю з 11:00 по 18:00

  • а також п’ятницю та суботу з 11:00 по 19:00.

У музеї зазначають, що основну колекцію сховали. І глядачам нині доступні тимчасові виставки. Але ми все одно закликаємо завітати та подивитись як на сам палац, так і підтримати музей та його співробітників.

Це цікаво! Музей кличе 4 жовтня на показ і обговорення фільму “Вкорінені”. Він створений на основі інтерв’ю про пам’ять національних спільнот і корінних народів нашої держави. За цим посиланням можна зареєструватись на показ.

Що варто побачити на Одещині?

  • Якщо ви таки плануєте навідатись до Одеси, то помандруйте також областю. До прикладу, навідайтесь до Тилігульського лиману, що на межі Одеської та Миколаївської областей. Його вважають одним з найглибших і найчистіших в Україні.

  • І якщо ми вже заговорили про “най”, то ось вам найбільший замок в Україні. Мовиться про Аккерманську фортецю, розташовану у Білгород-Дністровському. Вона займає площу у приголомшливі 10 гектарів.

  • До слова, Аккерманська фортеця цікава ще й тим, що потрапила до нашої підбірки замків з привидами. Дізнайтесь, кого ви можете побачити, відвідавши її.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.