Суспільство
Суд арештував причали “Чорноморського рибного порту” на Одещині
Суд наклав арешт на сім державних причалів ТОВ «Чорноморський рибний порт», розташованих у селі Бурлача Балка міста Чорноморська Одеської області.
Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Київського райсуду за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК.
Скандал розгорнувся навколо ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ТОВ «ЧРП»), яке, за даними слідства, у змові з державними реєстраторами незаконно зареєструвало право приватної власності на операційні акваторії причалів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 4 (до реконструкції причали № 7-10). Ці об’єкти є частиною гідротехнічних споруд Сухого лиману в акваторії морського порту Чорноморськ і належать державі, перебуваючи в суборенді у ТОВ «ЧРП» на підставі договору від 23 червня 1997 року.
За версією слідства, у лютому 2019 року службові особи ТОВ «ЧРП» змовилися з державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» для заволодіння операційними акваторіями з метою отримання доходів від корабельного збору. У квітні 2019 року на підставі сфабрикованих документів, зокрема технічних паспортів від ТОВ «Пром-Строй лтд», було незаконно зареєстровано право власності на акваторії за ТОВ «ЧРП». Державний реєстратор, усвідомлюючи протиправність дій, вніс зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча законних підстав для цього не було, адже майно належить державі в особі Фонду державного майна України (ФДМУ).
Слідство встановило, що причали та їхні операційні акваторії є нероздільними об’єктами, які не можуть функціонувати окремо. У лютому 2025 року причали № 1–6 та № 4 (колишні № 7–10) визнано речовими доказами у справі. Прокуратура наполягала на арешті майна з забороною відчуження та розпорядження, щоб запобігти його незаконному переоформленню чи використанню.
Представники ТОВ «ЧРП» заперечували проти арешту, стверджуючи, що причали перебувають у державній власності, а розслідування стосується лише акваторій, а не самих причалів. Вони також наголосили, що заборона експлуатації призведе до зриву роботи підприємства, яке має статус критично важливого, та міжнародних контрактів. ФДМУ, як орендодавець, не висловив претензій до ТОВ «ЧРП» і залишив рішення на розсуд суду.
Суддя, врахувавши аргументи сторін, дійшов висновку, що причали є речовими доказами, а їх арешт необхідний для збереження майна та забезпечення розслідування. Арешт не передбачає заборони на користування, а лише обмежує відчуження та розпорядження, що, на думку суду, відповідає принципам пропорційності та законності.
Компанія належить ПрАТ «Антарктика», яке, своєю чергою, має офшорне коріння. За даними порталу Opendatabot засновниками фірми є Espert Holdings ltd, Meidcom ltd та ZAO Ukrtransitservice ltd.
Кабінет міністрів ухвалив Концепцію державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми до 2030 року.
Про це повідомило в Телеграмі Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, передає Укрінформ.
Наголошується, що документ закладає основу для нової Програми, адаптованої до реальних викликів, що спричинені збройною агресією РФ проти України, а також до умов післявоєнного відновлення. Основний фокус нової Програми – на захисті людини.
Концепція передбачає узгодження національного законодавства з міжнародними стандартами, впровадження гендерно чутливого та травмоорієнтованого підходів, посилення захисту прав тих, хто постраждав від торгівлі людьми, запобігання та боротьбу з торгівлею людьми на основі комплексного підходу.
Робота над Державною цільовою соціальною програмою протидії торгівлі людьми на період до 2030 року триває у межах виконання забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (захід 2, стратегічний результат 1, пункт 4.3 «Боротьба з організованою злочинністю (загальні засади боротьби з організованою злочинністю)» підпункт (е) «Торгівля людьми», розділ ІY. «Юстиція, свобода, безпека»).
Як повідомлялося, працівники міграційної поліції минулого року виявили 142 факти торгівлі людьми і повідомили про підозру 98 трафікерам.
Фото: freepik
Місцеві бюджети отримали торік сукупно 359 мільйонів гривень туристичного збору що у 1,5 раза більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
Про це повідомили аналітики платформи Опендатабот із посиланням на дані Державної податкової служби.
Одеська область, за даними аналітиків, отримала 20 мільйонів 310 тисяч гривень, тож за цим показником регіон посів шовте місце в Україні. П’яту частину від усього турзбору у країні сплатили мандрівники, що приїздили до Києва: 70,6 мільйона гривень. На Львівщину припадає 63,2 мільйона гривень (18%), а трійцю найбільш запитаних у туристів регіонів замкнула Івано-Франківщина: 46,2 мільйони гривень (13%). ЗАкарпаття заробило на туристах майже 32 мільйони гривень, а Черкащина – 28 мільйонів 570 тисяч гривень.
Щодо південних областей, то Миколаївщина, яка регулярно обстрілюється росіянами заробила на туристах 2 мільйони, а Херсонщина, частина якої є окупованою менше 100 тисяч.
55% надходжень сплатили компанії — 200 мільйонів гривень, ще 159 мільйонів гривень туристичного збору припадає на фопи. Водночас у більшості регіонів саме підприємці формують більшу частку туристичного збору. Компанії переважають лише у 7 областях.
Найбільша різниця на Черкащині, де 84% збору сплатили компанії та лише 16% — фопи. У Києві співвідношення становить 81% до 19% на користь компаній. Натомість у Чернівецькій області картина протилежна: 89% надходжень забезпечили підприємці й лише 11% — компанії.
Водночас найбільше за рік зросли надходження до місцевих бюджетів на Рівненщині — у 1,6 раза. У прифронтовій Сумщині сума туристичного збору збільшилась у 1,5 раза, а у Києві, на Тернопільщині, Одещині та Миколаївщині — у 1,4 раза. Якщо ж порівняти з періодом до повномасштабного вторгнення, то справжні рекорди встановили: Івано-Франківщина, де надходження зросли у 4,5 раза, та Чернівецька область із приростом у 4,3 раза.
Окрім регіонів активних бойових дій, ще значно скоротились суми турстичного збору, порівняно з 2021 роком, на Миколаївщині (на 75%), Одещині (на 25%), Харківщині (на 59%) та Чернігівщині (на 17%).
В Одеському зоопарку оголосили фотоконкурс під назвою «Пара року-2026», присвячений Дню святого Валентина. Учасниками змагання є пари тварин, які демонструють гармонію і взаєморозуміння в природному середовищі зоопарку.
Участь у конкурсі передбачає голосування в соціальних мережах, яке триватиме до 13 лютого. Завдяки цій акції відвідувачі та шанувальники зоопарку мають можливість не лише підтримати улюблену пару, а й долучитися до святкування Дня закоханих у незвичному форматі.
Нагородження переможців конкурсу заплановане на 14 лютого — саме у День святого Валентина. Цей захід організовує Суспільне Одеса, прагнучи популяризувати любов та турботу не лише серед людей, а й серед тваринного світу.
Основні етапи конкурсу:
- Оголошення фотоконкурсу «Пара року-2026» в Одеському зоопарку.
- Прийом та публікація світлин пар тварин.
- Проведення онлайн-голосування у соціальних мережах, що триватиме до 13 лютого.
- Оголошення переможців і церемонія нагородження 14 лютого.
Таким чином, конкурс «Пара року-2026» дає змогу кожному відчути атмосферу свята любові, споглядаючи за тваринами-учасниками, і водночас долучитися до підтримки зоопарку та його екзотичних мешканців.
-
Війна6 днів agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Суспільство5 днів agoПомер одеський письменник Сергій Стеблиненко Анонси
-
Відбудова6 днів agoГотові провести одну з наступних Конференцій із відновлення України у Відні
-
Події1 тиждень agoУ Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка
-
Усі новини1 тиждень agoжінка знайшла в пустелі таємничий телефон, який всіх вразив (фото)
-
Суспільство6 днів agoТраса Одеса–Рені: небезпечні умови для подорожі
-
Війна1 тиждень agoЖурналісти встановили імена понад 186 тисяч загиблих в Україні російських військових
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Польща обговорили підготовку гуманітарного блоку для Конференції з відновлення