Суспільство
Суд арештував причали “Чорноморського рибного порту” на Одещині
Суд наклав арешт на сім державних причалів ТОВ «Чорноморський рибний порт», розташованих у селі Бурлача Балка міста Чорноморська Одеської області.
Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Київського райсуду за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК.
Скандал розгорнувся навколо ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ТОВ «ЧРП»), яке, за даними слідства, у змові з державними реєстраторами незаконно зареєструвало право приватної власності на операційні акваторії причалів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 4 (до реконструкції причали № 7-10). Ці об’єкти є частиною гідротехнічних споруд Сухого лиману в акваторії морського порту Чорноморськ і належать державі, перебуваючи в суборенді у ТОВ «ЧРП» на підставі договору від 23 червня 1997 року.
За версією слідства, у лютому 2019 року службові особи ТОВ «ЧРП» змовилися з державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» для заволодіння операційними акваторіями з метою отримання доходів від корабельного збору. У квітні 2019 року на підставі сфабрикованих документів, зокрема технічних паспортів від ТОВ «Пром-Строй лтд», було незаконно зареєстровано право власності на акваторії за ТОВ «ЧРП». Державний реєстратор, усвідомлюючи протиправність дій, вніс зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча законних підстав для цього не було, адже майно належить державі в особі Фонду державного майна України (ФДМУ).
Слідство встановило, що причали та їхні операційні акваторії є нероздільними об’єктами, які не можуть функціонувати окремо. У лютому 2025 року причали № 1–6 та № 4 (колишні № 7–10) визнано речовими доказами у справі. Прокуратура наполягала на арешті майна з забороною відчуження та розпорядження, щоб запобігти його незаконному переоформленню чи використанню.
Представники ТОВ «ЧРП» заперечували проти арешту, стверджуючи, що причали перебувають у державній власності, а розслідування стосується лише акваторій, а не самих причалів. Вони також наголосили, що заборона експлуатації призведе до зриву роботи підприємства, яке має статус критично важливого, та міжнародних контрактів. ФДМУ, як орендодавець, не висловив претензій до ТОВ «ЧРП» і залишив рішення на розсуд суду.
Суддя, врахувавши аргументи сторін, дійшов висновку, що причали є речовими доказами, а їх арешт необхідний для збереження майна та забезпечення розслідування. Арешт не передбачає заборони на користування, а лише обмежує відчуження та розпорядження, що, на думку суду, відповідає принципам пропорційності та законності.
Компанія належить ПрАТ «Антарктика», яке, своєю чергою, має офшорне коріння. За даними порталу Opendatabot засновниками фірми є Espert Holdings ltd, Meidcom ltd та ZAO Ukrtransitservice ltd.
Росія утримує в місцях несвободи 385 кримських політв’язнів, 113 з них є представниками корінного кримськотатарського народу.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Кримськотатарський ресурсний центр.
Такі цифри навів голова правління КРЦ, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв на пресконференції «Свобода віросповідання під окупацією: переслідування релігійних громад у Криму та на окупованих територіях Херсонської й Запорізької областей, як захистити незаконно ув’язнених».
«Наразі 385 політичних в’язнів перебувають у місцях несвободи. Серед них 116 фігурантів справи «Хізб ут-Тахрір» та 9 фігурантів справи «Свідків Єгови». 113 із цих політв’язнів є представниками корінного кримськотатарського народу», – сказав він.
Барієв констатував, що за роки окупації Крим перетворився на територію страху, де «влада» використовує релігію як інструмент контролю, репресій та асиміляції.
Він наголосив, що окупанти продовжують переслідувати адвокатів, правозахисників та журналістів.
Як повідомляв Укрінформ, у тюрмах Росії утримуються 20 кримських журналістів.
Фото: ГУР
Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у декларації посадовця Одеського обласного ТЦК та СП Павла Воронжака необґрунтовані 48 тисяч доларів готівкою та незадекларовану нерухомість.
Центр публічних розслідувань дослідив, що виявило НАЗК.
За результатами перевірки декларації за 2025 рік агентство встановило, що посадовець не задекларував квартиру в Одесі площею 69,8 квадратного метра, а також не зазначив належним чином права користування іншою квартирою площею 70,9 квадратного метра, де проживали його дружина та дочка.
Окремі питання виникли щодо автомобіля Dodge Durango 2023 року вартістю 928,3 тисячі гривень, оформленого на тещу посадовця. Попри те, що Воронжак користувався машиною, її вартість у декларації не зазначив. НАЗК встановило, що наступного дня після реєстрації автомобіля на тещу вона видала довіреності посадовцю та його дружині.
Найбільші розбіжності стосувалися готівкових заощаджень. Воронжак задекларував 48 тисяч доларів, або близько 2,02 мільйона гривень. Водночас у попередній декларації цих коштів не було. Посадовець пояснював їх походження зарплатою, обміном доходів на валюту та продажем автомобілів. Однак НАЗК не знайшло фінансового підтвердження можливості накопичити таку суму.
Загалом за 2023–2025 роки Воронжак отримав 1,55 мільйона гривень доходу, а його дружина — 81,8 тисячі гривень соціальних виплат. Перевірка банківських рахунків також не підтвердила накопичення задекларованої готівки.
Крім того, посадовець не вказав 132,7 тисячі гривень аліментів на сина, 20 тисяч гривень оплати навчання доньки, 28,3 тисячі гривень соціальних виплат дружини та 112,74 гривні додаткового блага від банку.
НАЗК встановило неправдиві відомості на понад 3,9 мільйона гривень. Агентство також виявило ознаки правопорушення за частиною першою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування неправдивої інформації.
Читати повну версію на сайті ЦПР: Посадовець Одеського ТЦК задекларував 48 тисяч доларів без підтверджених джерел походження
Ознак незаконного збагачення та конфлікту інтересів перевірка не виявила. НАЗК вирішило повідомити Воронжака про результати перевірки та надати йому можливість подати виправлену декларацію.
В Одесі 29-річного чоловіка підозрюють у розбійному нападі на власницю квіткового магазину. За даними слідства, погрожуючи жінці розбитою скляною пляшкою, він заволодів її майном на суму близько 85 тисяч гривень.
Про це повідомляє Район.Одеса з посиланням на поліцію Одеської області.
Подія сталася ввечері минулого тижня у Київському районі міста. За версією правоохоронців, чоловік зайшов до квіткового магазину та почав погрожувати 32-річній власниці закладу розбитою пляшкою. Після цього він забрав її сумку, в якій були гроші, планшет та інші особисті речі, і втік.
Жінка звернулася до поліції та описала нападника. Невдовзі правоохоронці розшукали 29-річного чоловіка неподалік від місця події та затримали його. Під час слідчих дій вилучили частину викраденого майна та інші речові докази.
Чоловікові повідомили про підозру в розбої, вчиненому в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
У разі доведення вини йому загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Винуватість підозрюваного має встановити суд.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoу КМДА анонсували рішення наступного тижня
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoЗірка «Ліги сміху» Люленов став мемом після Радіодиктанту (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні
-
Усі новини6 днів agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)