Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити на роки в Україні тисячі солдатів, щоб підтримувати режим припинення вогню й стримувати чергове вторгнення ЗС РФ. В межах довгострокової угоди загалом можуть розміщені до 30 тисяч миротворців з кількох країн. Про це 16 березня повідомили у The Times.

Зазначається, що плани відправити в Україну миротворчі сили численністю до 30 тисяч осіб обговорюють Велика Британія, Франція, Туреччина, Канада й Австралія. Інші країни готові допомогти зі зброєю та матеріально-технічним забезпеченням.

Британський прем’єр відмовився відповідати, чи зможуть миротворці відкривати вогонь по ЗС РФ у разі атаки. За припущенням ЗМІ, “правила взаємодії” обговорюватимуть найближчими днями.

Очікується, що цього тижня президент США Дональд Трамп проведе переговори з лідером РФ Володимиром Путіним щодо 30-денного перемир’я. План передбачає припинення вогню в повітрі й морі, щоб можна було легко відстежити будь-які порушення з боку Росії, а потім — і на землі. Миротворців направлять в Україну вже після того, як буде укладена мирна угода.

Росія неодноразово висловлювала незгоду з розміщенням миротворців в Україні. Однак президент Франції Емманюель Макрон наголошував, що країна-агресорка не матиме права голосу у цьому питанні.

Неназване високопоставлене джерело у британському уряді розповіло, що розгортання миротворців буде безстроковим. З його слів, йдеться “про роки”.

“Стільки, скільки потрібно для збереження мирної угоди та стримування Росії”, — уточнив співрозмовник.

Однак, як заявляв Стармер, Велика Британія не введе війська в Україну без гарантій з боку США. Водночас Трамп неодноразово відмовлявся від надання безпекових гарантій, адже в його розумінні достатньо економічних зобов’язань як-от угода щодо корисних копалин. Британський прем’єр натомість вважає, що Путіну не можна довіряти.

Що думають у РФ про миротворців

Заступник голови російського МЗС Олександр Грушко в інтерв’ю медіа “Известия” наголосив, що Кремлю байдуже, будуть контингенти НАТО розгорнуті в Україні в межах місії альянсу чи ЄС або за двосторонніми домовленостями з окремими країнами.

“У будь-якому випадку, якщо вони з’являються там, це означає, що вони розміщуються в зоні конфлікту з усіма наслідками для цих контингентів як сторін конфлікту”, — попередив він.

Дипломат назвав розмови щодо миротворчих сил “спробою поставити віз попереду коня”. З його слів, що цього питання можна підійти лише після того, як буде готова сама угода. Тоді сторони зможуть дійти до розуміння, чи потрібен міжнародний супровід, і обговорити це.

“Може йтися і про неозброєних спостерігачів, громадянську місію, яка б стежила за виконанням окремих аспектів цієї угоди або про гарантійні механізми. А поки що — це струс повітря”, — запевнив Грушко.

Він розповів, що Росія проти й ОБСЄ, адже попередня спеціальна моніторингова місія “не впоралась”. Заступник міністра уточнив, що деякі працівники нібито працювали на користь України, а жителі Донбасу очікували після приїзду спостерігачів на обстріли, тому Москва ставиться до залучення ОБСЄ “вкрай скептично” навіть у теорії.

“Не можна не бачити, що мета цих вкидань про розгортання західних контингентів країн на території України — підготовка громадської думки саме до найрадикальніших сценаріїв, частина кампанії з нагнітання військового психозу та демонізації Росії”, — додав чиновник.

Нагадаємо, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив, що розміщення миротворців в Україні з країн НАТО означатиме війну Росії проти альянсу. З його слів, Захід хоче “надати військову допомогу неонацистам у Києві”.

Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що кілька європейських і неєвропейських країн висловили бажання доєднатись до коаліції розгортання миротворців в Україні. За даними ЗМІ, війська можуть бути розміщені у Києві, Одесі і Львові.

Кілька європейських, а також неєвропейських країн висловили бажання приєднатися до коаліції розгортання військ в Україні. Про це, як повідомляє видання La Depeche, повідомив президент Франції Емманюель Макрон.

За його словами, метою створеної коаліції є не масове відправлення європейських військ, а розгортання кількох тисяч військових від кожної країни в ключових точках для зміцнення української оборони і демонстрації довгострокової підтримки України.

Важливо

Видання Le Parisien пише, що миротворчі війська союзників можуть розміститися в Києві, Одесі та Львові.

При цьому, незважаючи на те, що Росія категорично проти присутності військових країн ЄС і НАТО в Україні, Макрон вважає, що у Кремля немає права голосу з цього питання.

“Україна — суверенна держава, якщо вона просить союзні війська перебувати на її території, то РФ не може залучатися до ухвалення рішення”, — заявив Макрон.

Нагадаємо, що на початку березня Франція пропонувала для України “обмежене перемир’я”, яке триватиме місяць “в повітрі, на морях і в енергетичній інфраструктурі”.

Також Фокус писав, що посольство Росії в Австралії заявило, що можливе розгортання австралійського миротворчого контингенту в Україні призведе до “серйозних наслідків”.

У Сербії 15 березня почалися одні з найбільших антиурядових протестів у країні за останні роки. Десятки тисяч громадян, здебільшого студенти, робітники і фермери, вийшли на вулиці Белграда, щоб висловити невдоволення президентом і його адміністрацією. Своєю чергою глава держави Александр Вучич звинуватив опозицію і деякі медійні ресурси в спробі організувати “кольорову революцію”. Фокус зібрав інформацію про причини протестних акцій у Сербії та про реакцію влади на події в країні.

У суботу в Белграді демонстрація, що стала кульмінацією чотирьох місяців антикорупційних протестів проти президента Сербії Александра Вучича. Незважаючи на дощ, у центр Белграда акції набули безпрецедентного розмаху — місто заповнили десятки тисяч людей, які розмахують прапорами й транспарантами з гаслами проти чинного глави держави. До акції долучилися ветерани та байкери, а також фермери, які влаштували “парад тракторів”.

Протестувальники скандували антиурядові гасла, а повітря наповнилося звуками свистків і барабанів. За інформацією агентства Reuters, на вулиці сербської столиці вийшли понад 100 осіб, а опозиційні сербські медіа називають цифру 275 до 325 тисяч учасників масштабної акції. Деякі спостерігачі навіть називали цифру в 1 мільйон протестувальників. Суспільне невдоволення сягнуло такого рівня, що в правлячих колах побоюються виходу ситуації з-під контролю і можливого державного перевороту.

Причини масштабних заворушень

Протестний рух, що розпочався кілька місяців тому, набув нового імпульсу після обвалення навісу на залізничному вокзалі в Нові-Саді, унаслідок чого загинули 15 осіб. Ця подія стала символом системних проблем у Сербії — розгул корупції, недбалість і загалом неефективність влади. У зв’язку з цим у Белграді протестувальники регулярно перекривали вулиці, мости й адміністративні будівлі, вимагаючи відставки Вучича і розслідування обставин трагедії.

На початку березня в столиці відбулася найбільша акція протесту, яка зібрала, за даними організаторів, до 500 тисяч осіб. Учасники блокували дороги сільськогосподарською технікою і розбили наметовий табір перед будівлею парламенту. Влада у відповідь посилила заходи безпеки, стягнувши в центр Белграда спецпризначенців і снайперів, що лише посилило невдоволення громадян.

Реакція влади та сутички на вулицях

Через масові заворушення і з метою громадської безпеки сербська влада скасувала роботу громадського транспорту і перекрила вулиці, проте демонстрації не обійшлися без пригод. В одній із точок ходи автомобіль врізався в натовп протестувальників, після чого водій спробував втекти, але був затриманий поліцією. Унаслідок цього постраждали три людини.

Крім того, в ніч на 15 березня силовики заарештували активістів, які намагалися пошкодити трактори, використані прихильниками Вучича для блокування будівлі парламенту. На тлі масовості акції поліція встановила захисні огорожі навколо резиденції президента і парламенту.

Один із затриманих під час акції заявив, що має при собі бомби, і погрожував підірвати будівлю адміністрації президента. Про наявність у нього вибухівки офіційні джерела не повідомляють.

Крім того, надійшла інформація, що правоохоронці застосували проти мітингувальників військову звукову гармату LRAD, звукові хвилі якої можуть досягати рівня гучності понад 160 децибелів, що може спричинити біль у вухах, порушення орієнтації та паніку.

Заяви Вучича

Президент Сербії Александр Вучич відреагував на протести серією телевізійних звернень. Ще до початку демонстрації він назвав її “незаконною” і заявив, що за організацією акцій стоять закордонні сили. Однак він пообіцяв, що поліція забезпечить безпеку протестувальників.

Водночас сербський президент висловив задоволення роботою силовиків і заявив, що акція пройшла без загиблих і тяжкопоранених. За його словами, внаслідок протестів постраждали 56 осіб.

Після завершення мітингу Вучич знову виступив із заявою, підкресливши, що не збирається йти у відставку. Він дав зрозуміти, що не має наміру піддаватися тиску вулиці, підкресливши, що більшість сербів виступає за стабільність і не підтримує “кольорову революцію”. Однак чинний президент допустив можливість проведення виборів у найближчі три-чотири місяці в разі, якщо цього вимагатиме опозиція.

У своєму виступі Вучич також розкритикував західні ЗМІ та опозиційні медіа, звинувативши їх у маніпуляціях і дезінформації. За його словами, протестні акції спочатку були спрямовані на дестабілізацію країни.

“Я готовий прийняти вердикт народу. Головне, щоб вони теж це визнали і після тих виборів знову не почали скаржитися і скиглити”, — Сербський президент.

Нагадаємо, 4 березня в Сербії під час засідання парламенту сталася бійка між депутатами. Опозиціонери кидали димові шашки та розпилювали сльозогінний газ на знак протесту проти політики уряду і підтримки студентських протестів.