Однією із загроз, на які реагує Україна, є російська балістична ракета “Орєшник”. Москва щонайменше тричі застосовувала її. Ця ракета здатна виходити в ближній космос, після чого розділяється на кілька боєголовок із незалежним наведенням, повідомляє The Guardian.

На тлі таких загроз Україна розвиває власні космічні технології та системи протидії ракетним атакам. Також Київ прагне диверсифікувати доступ до космічних технологій і засобів зв’язку, щоб зменшити залежність від американських систем, зокрема Starlink.

Про випробування українських систем перехоплення розповів голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федір Веніславський.

“Це пріоритет… Ми вже продемонстрували запуски екзоатмосферних систем і працюємо над тим, щоб побачити, чи зможемо ми запустити це у виробництво”, — заявив він.

Водночас Веніславський визнав, що суттєвою перешкодою для реалізації проєкту може стати фінансування з огляду на значні потреби України під час війни.

Паралельно Україна працює над створенням власного угруповання супутників. Одним із практичних кроків став запуск супутника Obria Nano, який Україна та данська компанія GomSpace оголосили успішно виведеним на орбіту.

Це перший тестовий апарат у межах проєкту зі створення незалежної української комунікаційної мережі. За повідомленнями, вона може налічувати близько 245 супутників.

Нагадаємо, у червні співвласник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман заявив, що Україна має всі можливості для створення власної ядерної зброї, а головною перепоною залишається політичне рішення. Він також розповів, що після завершення випробувань двигуна української балістичної ракети можуть розпочатися льотні випробування, а згодом — випробування по цілях на території РФ.

Також у березні Денис Штілерман повідомляв, що українська балістична ракета FP-7 завершила етап “гарячого пуску” та готується до тестових випробувань. За його словами, ракета має дальність до 300 км.

Дослідники з Університету штату Нью-Мексико за допомогою прихованих камер протягом кількох місяців вивчали дику природу в лісовому масиві Carson National Forest на півночі штату Нью-Мексико (США). Мета дослідження полягає в тому, щоб зрозуміти, як структура лісу впливає на біорізноманіття в південній частині Скелястих гір. Переглядаючи знімки, вчені виявили щось несподіване: вони побачили тварину, яку люди бачать дуже рідко, пише Phys.

Серед знімків багатьох тварин, що мешкають на території гірського хребта Сан-Хуан (який є частиною Скелястих гір), що простягається вздовж кордону штатів Нью-Мексико та Колорадо, вчені виявили докази присутності канадської рисі. Цей вид диких котів, пристосованих до життя в снігових умовах, востаннє бачили у штаті Нью-Мексико приблизно 25 років тому.

За словами вчених, канадські рисі зазвичай мешкають у густих бореальних і субальпійських лісах на більшій частині території Канади та Аляски. Зовні вони нагадують руду рись, важать до 9 кілограмів, а їхній зріст становить до 60 см. На відміну від рудої рисі канадська рись має сіре або жовтувато-коричневе забарвлення, а їхні широкі лапи довгих ніг вкриті густою шерстю. Такі особливості дозволяють тваринам легко пересуватися по глибокому снігу та полювати на американських біляків (різновид зайця).

Незважаючи на спроби реінтродукції канадської рисі в штатах Нью-Мексико та Колорадо у період з 1999 по 2006 рік, її чисельність на території США, за винятком Аляски, залишається вкрай низькою. Цей вид перебуває під загрозою зникнення.

За словами вчених, ці тварини вкрай рідко трапляються на очі людям, а тому це відкриття є великою удачею.

Докази присутності щонайменше однієї канадської рисі на півночі штату Нью-Мексико можуть змусити переглянути підходи, які державні органи застосовують до управління популяцією цього виду та його середовищем існування, зазначають вчені.

Однією з цілей цього дослідження є надання фахівцям у галузі лісового господарства науково обґрунтованих рекомендацій. У них розглядатиметься вплив заходів щодо зниження пожежної небезпеки та заготівлі деревини на диких тварин, що мешкають у лісах південної частини Скелястих гір.

Дослідження присвячене тому, як управляти лісовими територіями так, щоб канадська рись та інші види тварин мали майбутнє на цій території.

Інші новини науки

8 листопада 2016 року Дональд Трамп здобув свою першу перемогу на президентських виборах у США. Тоді його прихід до Білого дому став однією з найбільших політичних сенсацій десятиліття. Рівно через десять років ситуація для американського президента кардинально змінилася: замість тріумфу — поразка його партії на проміжних виборах, втрата контролю над Конгресом і перспектива нових розслідувань щодо нього та найближчого оточення.

За попередніми підсумками проміжних виборів у США, які відбулися 3 листопада, контроль над обома палатами Конгресу переходить від республіканців до демократів. Демократи вже здобули щонайменше 240 місць у Палаті представників і 54 місця в Сенаті. І хоча підрахунок голосів ще триває, більшість в обох палатах забезпечена Демократичній партії.

Трамп визнав поразку республіканців та погодився, що війна США проти Ірану стала одним із чинників падіння рейтингу його партії. Водночас президент заявив про готовність співпрацювати з новим складом Конгресу, який розпочне роботу в січні 2027 року.

Однак демократична більшість означає для Білого дому не лише складніші політичні переговори. Конгрес отримає можливість посилити контроль за адміністрацією президента, розпочинати розслідування щодо його оточення та порушувати питання про новий імпічмент.

Чи ризикує Трамп втретє опинитися під процедурою імпічменту, які справи можуть стати найнебезпечнішими для його родини, чи почнуть республіканці дистанціюватися від президента та що все це означатиме для України — в ексклюзивному інтерв’ю Фокусу пояснив голова Інституту американістики Владислав Фарапонов.

Російські контакти й бізнес родини: які розслідування можуть відкрити щодо Трампа

Чого варто боятися Трампу після перемоги демократів? Які розслідування можуть розпочатися першими й наскільки вони вже підготовлені?

— Тут може бути багато аспектів. Зокрема, у контексті України — дизельна угода Трампа з Росією, а також діяльність членів його команди, які не проходили процедуру затвердження Сенатом. Вони мають менший імунітет. Йдеться про людей, які не приходили на слухання в Конгресі.

Зокрема, це стосується діяльності Віткоффа і Кушнера, які їздили до Москви та контактували з росіянами, наприклад із Кирилом Дмитрієвим.

Я впевнений, що будуть розслідування бізнес-контактів Кушнера. Тобто йдеться про розслідування, які можуть зачепити родину Трампа.

Бізнес родини Трампа, справа Епштейна, використання Мін’юсту проти політичних опонентів — яка з цих історій потенційно найнебезпечніша для президента і чому?

— Щодо родини — це найбільш репутаційна історія. Ідеться також про політичну спадщину Трампа.

Є думка, що на майбутніх президентських виборах він не підтримуватиме нікого, окрім людини з прізвищем Трамп. Я не вважаю, що це єдиний можливий шлях, але така ймовірність існує.

Якщо Трамп не буде нічого вигадувати з третім терміном і не намагатиметься просувати когось зі своєї родини в політичну кар’єру, то, на мою думку, суттєво боятися йому нічого.

У нього залишилося два роки президентського терміну, а фактично — один.

Що мають виявити розслідування демократів, щоб розпочалася процедура третього імпічменту Трампа? Чи бачите ви вже зараз потенційні підстави?

— Про конкретні підстави важко сказати. Це вже питання до окремих конгресменів. У комітетах є доступ до розвідувальних даних.

Імпічмент оголошує Палата представників Конгресу. Так, це може статися, але це не означає відсторонення президента від посади.

Тобто теоретично така процедура може розпочатися, але навряд чи її буде доведено до кінця. Я не думаю, що Трампа усунуть із посади через імпічмент.

Чи можуть розслідування розкрити, як ухвалювалися рішення щодо України та про що оточення Трампа домовлялося з Росією? Що Конгрес реально здатний з’ясувати й змінити?

— Я не думаю, що ми побачимо щось подібне до того, що було у 2015 році. Тоді це відбувалося за рік до президентських виборів.

Республіканці думають про політичне майбутнє без Трампа

Що може змусити республіканців перестати захищати Трампа? Чи здатна загроза власної політичної поразки розколоти його партію?

— Про розкол партії зараз не йдеться. Радше про дистанціювання частини її представників. Так, спостерігатиметься більша фрагментація, але не розкол.

Усе-таки Трамп — чинний президент. В українських реаліях це називається адміністративним ресурсом. Він очолює виконавчу владу, до нього прикута велика медійна увага. Тому республіканці, навпаки, хочуть скористатися його політичною підтримкою.

З одного боку, вони не хочуть прямої та сильної конфронтації з Трампом. Але з іншого — не надто прагнуть із ним асоціюватися, оскільки його другий президентський термін добігає кінця.

Вони розуміють, що потрібно рухатися далі. Водночас пам’ятають, що саме Трамп значною мірою забезпечив їм перемоги у 2016 та 2024 роках.

Як Трамп відповідатиме на ймовірний політичний тиск з боку нового Конгресу? Чи піде на відкриту конфронтацію з демократами?

— Він буде менше конфронтувати, час від часу висловлюватиме ситуативну підтримку окремим політичним лідерам, які були з ним, але програли вибори.

Загалом за другої каденції Трамп став менш конфліктним. Помітно, що він уже не готовий витрачати свою енергію на демократів.

Він повторює одні й ті самі висловлювання в різних ситуаціях. Навіть його реакція на поразку демонструє, що він розуміє: немає сенсу й аргументів, щоб знову показувати свою непереможність.

Він намагається це робити, але тепер такі заяви сприймаються інакше. Та й сам Трамп уже поводиться по-іншому.

Україна має шанс на більшу підтримку США, але за певних умов

Чи може боротьба за власне політичне виживання підштовхнути Трампа до різкіших рішень щодо Росії та посилення підтримки України?

— Теоретично так, але для цього Путін має зробити йому своєрідний “подарунок”.

Це може бути щось очевидно негативне для Сполучених Штатів і всього світу. Щось таке, після чого Трамп уже не зможе встояти й скаже, що в нього немає іншого вибору, окрім як підтримати Україну.

Він також може вдатися до цього, якщо зміниться його оточення — або кількісно, або ці люди припинять нашіптувати йому різні історії про Зеленського, про необхідність його змінити тощо.

Нагадаємо, раніше Фокус повідомляв, що після поразки Республіканської партії на проміжних виборах віцепрезидент США Джей Ді Венс формує коаліцію республіканців, які не підтримують зовнішню політику Трампа, зокрема його рішення щодо війни з Іраном. Саме бойові дії та інфляцію у США Венс вважає причинами поразки партії на виборах. Його називають одним із головних потенційних кандидатів від республіканців на президентських виборах 2028 року.

Також Фокус писав, що після початку роботи нового складу Конгресу, в якому більшість матимуть демократи, зовнішня політика США може зазнати змін. Одним із пріоритетів може стати підтримка України. Серед інших ключових питань — війна з Іраном, відносини з Ізраїлем, закордонна допомога та політика США щодо Латинської Америки, зокрема Венесуели.