Космічний апарат NASA “Вояджер-1” уже 49 років перебуває в космосі. Після дослідження величезних планет, Юпітера і Сатурна, він вирушив за межі Сонячної системи. Її він покинув 2012 року і зараз перебуває в міжзоряному просторі. Але зонд відчуває гостру нестачу енергії, а тому NASA вирішило відключити вже сьомий за рахунком науковий прилад на борту “Вояджер-1”, щоб продовжити його життя в глибокому космосі, пише Фокус.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У найвіддаленішого космічного апарату людства, який перебуває на відстані понад 25 мільярдів кілометрів від Землі, закінчується енергія. Вчені з NASA роблять усе можливе, щоб продовжити роботу “Вояджер-1”, який продовжує надсилати цінні дані з міжзоряного простору.

Космічний апарат “Вояджер-1” використовує для отримання енергії радіоізотопний термоелектричний генератор. Це пристрій, який перетворює тепло від розпаду плутонію на електрику. У зонда NASA немає сонячних панелей і батарей, які можна було б заряджати. “Вояджер-1” зараз втрачає приблизно 4 вати енергії щорічно, що змушує команду місії економити енергію. І для цього за останні роки вже було відключено 7 із 10 наукових приладів космічного апарата. Тепер був відключений восьмий прилад. Він називається експеримент з вивчення низькоенергетичних заряджених частинок (LECP) і працював практично без перерви з 1977 року.

Цей прилад вимірював низькоенергетичні заряджені частинки, включно з іонами, електронами і космічними променями, що виходять із Сонячної системи, а також з інших частин нашої галактики Чумацький Шлях. Прилад надав важливі дані про структуру міжзоряного середовища, і про те, що знаходиться безпосередньо за межами геліосфери. Це область впливу сонячного вітру і магнітних полів Сонця. Вважається, що межа геліосфери, геліопауза, є межею Сонячної системи.

Вченим з NASA довелося відключити прилад LECP через те, що в лютому цього року рівень енергії зонда “Вояджер-1” різко знизився. Інженери місії знали, що будь-яке подальше падіння рівня енергії може активувати автоматичну систему захисту від збоїв у роботі зонда. Космічний апарат перейшов би в режим самозбереження і вивести з цього стану його було б важко. Існувала ймовірність, що місія могла б закінчитися назавжди.

Зонд “Вояджер-1” продовжує свою місію, яка, як заявили вчені з NASA, завдяки відключенню ще одного наукового приладу триватиме щонайменше на рік довше. Наразі на борту першого міжзоряного апарату людства працюють два наукові прилади: один реєструє плазмові хвилі, а другий вимірює магнітні поля в міжзоряному просторі. Ці прилади передають дані на Землю, але сигнал від “Вояджер-1” летить до нашої планети майже 24 години.

У NASA сподіваються зберегти працездатність хоча б одного приладу на борту “Вояджер-1” до 2030-х років. Це дасть змогу апарату продовжувати передавати дані з місць, де раніше не бували жодні інші місії людства.

Як уже писав Фокус, на борту на борту зонда NASA “Вояджер-1” все ще працюють комп’ютери 70-х років минулого століття.

Також Фокус писав про те, що гігантський інтернет-супутник BlueBird 7 буде спущено з навколоземної орбіти після невдалого запуску на ракеті New Glenn.

Під час написання матеріалу використано джерела: NASA.

Робот Lightning подолав дистанцію лише за 50 хвилин 26 секунд. Це на кілька хвилин швидше, ніж у володаря світового рекорду Джейкоба Кіплімо, який подолав ту саму дистанцію за 57 хвилин 20 секунд у березні в Лісабоні, повідомляє The Guardian.

Як зазначають у виданні, Lightning здійснив суттєвий прорив серед роботів, порівняно з минулим роком. Торік робот-переможець пробіг півмарафон за 2 год 40 хв 42 с. Більшість роботів навіть не змогли фінішувати.

Натомість цього року одразу кілька роботів виявилися швидшими за професійних спортсменів. Майже половина з рухались автономно, а не за допомогою дистанційного керування. Роботи та 12 000 людей бігли паралельними доріжками, щоб уникнути зіткнень.

Зрештою три місця на подіумі зайняли роботи від Honor. Всі вони бігли в автономному режимі та встановили світові рекорди.

Важливо

Інженер команди-переможця Ду Сяоді розповів, що розробка Lightning тривала цілий рік. Роботів оснастили ногами довжиною від 90 до 95 см, щоб імітувати найкращих бігунів світу, а також технологією рідинного охолодження, адаптованою зі смартфонів.

“Швидший рух може спочатку здатися незначним, але він дозволяє переносити технології, наприклад, у структурну надійність та охолодження, а зрештою й у промислове застосування”, — сказав він.

Ван Вень, який прийшов на захід зі своєю родиною, сказав, що роботи, схоже, відібрали значну частину уваги у бігунів-людей. За його словами, результати півмарафону можуть сигналізувати про настання нової ери.

“Цього року я відчуваю величезні зміни. Це вперше, коли роботи перевершили людей, і це те, чого я навіть не міг уявити”, — додав інший глядач, Сунь Чжиган.

Водночас варто враховувати, що не для всіх роботів півмарафон закінчився успішно. Один з них упав на стартовій лінії, а інший вдарився об бар’єр.

Нагадаємо, Toyota навчила робота-гуманоїда зі ШІ грати в баскетбол. Він встановив світовий рекорд із дальності кидка м’яча в кошик у баскетболі

Фокус також повідомляв, що китайська компанія AheadForm розробляє “ультрабіонічних” роботів, оснащених штучним інтелектом.

Протягом останнього часу Білорусь зміцнює деякі напрямки та об’єкти військової інфраструктури. Про це інформує військово-аналітичний канал ЄРадар, посилаючись на супутникові знімки сервісу Sentinel-hub від 2 березня 2026 року.

Зокрема, РБ будує нову прикордонну заставу у Наровлянському районі. Застава розташується за 860 метрів від села Свєча, яке розташоване практично впритул до українського кордону. Завершення робіт очікується до серпня 2026 року.

У Гомельському районі, на території колишнього піонерського табору “Чайка”, за 40 км від кордону, будують військове містечко.

Окрім того, біля станції Якимівка у Речицькому районі будують великий військовий полігон.

Також ведуться роботи зі зведення дамб та насипів, які можуть використовуватися для переміщення техніки в районах Якубівка та Ченки.

Фіксувалися й плани щодо будівництва прикордонної застави в селі Карпівка у Лоївському районі.

“Ці дії пов’язують зі створенням так званого “Південного оперативного командування” білоруської армії, зазначають аналітики єРадар.

Що про будівництво військової інфраструктури кажуть у Білорусі

Усі згадувані об’єкти нібито не становлять оперативної загрози для України, наголошує білоруське видання “Флагшток”

Дамби, через які можливе переміщення техніки, були начебто спроектовані як протипаводкові споруди ще кілька років тому для захисту затоплюваних ділянок Гомельського району.

Будівництво низки прикордонних застав вздовж білорусько-українського кордону продовжується не перший рік у рамках створення повноцінної прикордонної інфраструктури між країнами.

“Такі дії швидше показують, що режим Олександра Лукашенка не розраховує на окупацію північних територій України і сам розглядає їх як потенційну загрозу”, — зауважують автори видання.

До того ж запевняють, що військове містечко та полігони, призначені для військ Сил спеціальних операцій, мають будуватися щонайменше до 2028 року.

При цьому у виданні наголошують, що ймовірне облаштування артилерійських позицій на супутникових знімках розглянути неможливо, а обладнання позицій у Мозирському районі призначено для систем ППО, які мають захищати місцевий нафтопереробний завод від можливих загроз.

Нагадаємо, Володимир Зеленський вважає, що Росія намагатиметься втягнути Білорусь у війну проти України.

Також видання Forbes писало, що РФ будує у Білорусі чотири бази далекобійних дронів.