У кілометровій смузі вздовж державного кордону України з РФ та Республікою Білорусь почне діяти особливий прикордонний режим. Про це 10 вересня повідомила пресслужба Державної прикордонної служби України.

Йдеться про виконання постанови Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою внесли зміни до постанови №1147 “Про прикордонний режим”. Документ уже набув чинності, а органи охорони державного кордону почали виконувати його положення.

Точне формулювання документу передбачає заборону вільного в’їзду, перебування, проживання та пересування осіб, а також проведення робіт, “не пов’язаних з відсіччю збройній агресії проти України, обороною чи охороною державного кордону”. Тобто йдеться не про повне фізичне перекриття всієї кілометрової смуги. Законодавство встановлює саме спеціальний прикордонний режим, за якого вільний доступ і діяльність у цій зоні обмежуються.

Такі заходи необхідні для посилення оборонних спроможностей країни в умовах російської агресії.

Окремо прикордонне відомство вказує на можливість використання території Білорусі для дестабілізації ситуації у прикордонних областях України, проведення розвідувально-підривної діяльності та створення загроз національним інтересам України. За словами ДПСУ, запровадження спеціального режиму також має зменшити ризики несанкціонованого перебування людей безпосередньо біля державного кордону та убезпечити цивільне населення.

Контроль за дотриманням спеціального прикордонного режиму покладено на Державну прикордонну службу України. Це прямо передбачено постановою №1147. Саме прикордонники контролюватимуть дотримання встановлених правил на відповідних земельних ділянках та вживатимуть заходів у разі їх порушення.

На кого поширюються обмеження

Нові правила поширюються на всі земельні ділянки, які входять до визначеної однокілометрової смуги вздовж державного кордону з Росією та Білоруссю.

Це важливе уточнення, оскільки раніше спеціальний режим у постанові №1147 був прив’язаний до земельних ділянок, які були надані військовим частинам Держприкордонслужби для облаштування інженерних та фортифікаційних споруд, прикордонних знаків, просік і комунікацій. Для ділянок уздовж кордону з РФ та Білоруссю там передбачалася ширина до двох кілометрів, але ця норма тепер окремо виключена для періоду воєнного стану.

Натомість на час воєнного стану встановлено нову загальну однокілометрову смугу зі спеціальним режимом.

Які роботи дозволені

Постанова прямо визначає, які види діяльності не підпадають під заборону.

У кілометровій зоні можуть проводитися роботи, пов’язані з:

• відсіччю збройній агресії проти України;
• обороною України;
• охороною державного кордону.

Інші роботи не можуть проводитися там у вільному режимі.

Таким чином, обмеження стосуються не лише пересування людей. Вони також встановлюють спеціальний порядок для господарської та іншої діяльності на землях, які потрапляють у визначену зону.

Обмеження діятимуть не назавжди

Новий режим має тимчасовий характер.

Він встановлений саме на період дії воєнного стану. Таким чином, після припинення або скасування воєнного стану ця конкретна норма про однокілометрову спеціальну зону не повинна діяти на цій підставі. Це важливо, оскільки йдеться не про постійне встановлення нового режиму вздовж кордону, а про додаткове обмеження, запроваджене на час воєнного стану.

Чи означає це повну заборону перебування біля кордону

Повідомлення про те, що “всім заборонили перебувати в кілометровій зоні”, не зовсім відповідає реальності. Правильніше говорити, що в межах цієї території запроваджено спеціальний режим, який обмежує вільний доступ і діяльність.

Отримати перепустку або дозвіл на перебування у контрольованій прикордонній смузі громадяни зможуть через відповідні органи Державної прикордонної служби, подавши необхідний пакет документів та підтвердивши наявність законних підстав (наприклад, постійне проживання або обслуговування критичної інфраструктури).

Що змінилося порівняно з попередніми правилами

Постанова Кабміну №1147 діє ще з 27 липня 1998 року і протягом наступних років до неї неодноразово вносили зміни. У грудні 2023 року уряд, зокрема, встановив спеціальний прикордонний режим для окремих земельних ділянок та поклав контроль за ним на ДПСУ.

Тепер уряд додав окрему норму, яка прямо охоплює однокілометрову смугу вздовж усього кордону з Росією та Білоруссю на період воєнного стану.

Отже, головна зміна полягає в тому, що спеціальний режим більше не обмежується лише окремими земельними ділянками, пов’язаними з інфраструктурою ДПСУ. На час воєнного стану він поширюється на визначену кілометрову смугу вздовж державного кордону з двома країнами.

Нагадаємо, у Білорусі неподалік кордону з Україною будують залізничну інфраструктуру біля нового військового полігону в Гомельській області. За даними ЗМІ, проєкт передбачає під’їзну колію для 60 вагонів та вантажний майданчик, пристосований для завантаження і розвантаження колісної та гусеничної військової техніки.

Крім того, ми писали, що у Росії 24-річному військовозобов’язаному заборонили виїзд за кордон безпосередньо під час паспортного контролю. Чоловік стверджує, що раніше не бачив інформації про обмеження, а дізнався про рішення військкомату лише в аеропорту Краснодара.

Нове дослідження дозволило встановити, звідки походили ці камені. Дослідники з Університету Кертіна та Йоркського університету з’ясували, що три збережені мегаліти були видобуті в Брімхем-Рокс, що розташовані приблизно за 18 кілометрів на захід від Бороубріджа, пише Arkeonews.

“Стріли Диявола” складаються з трьох великих стоячих каменів, вишикуваних у лінію довжиною близько 174 метрів. Найвищий з них сягає майже семи метрів, і цей пам’ятник вважається найвищим збереженим донині доісторичним кам’яним рядом у Великій Британії. Його спорудження зазвичай датують пізнім неолітом або ранньою бронзовою добою, хоча точна дата залишається невизначеною.

Упродовж багатьох років джерелом каменів вважалися скелі Пламптон-Рокс, розташовані приблизно за 13 кілометрів від пам’ятки. Інша гіпотеза припускала, що льодовики могли перенести великі блоки в район Бороубріджа, а доісторичні люди лише вибирали камені, які вже були там.

У новому дослідженні ці гіпотези перевірялися шляхом вивчення крихітних мінеральних зерен усередині каменів. Дослідники проаналізували вікові ознаки циркону та апатиту й порівняли їх із зразками з можливих джерел походження. Мінеральні профілі трьох каменів “Стріл Диявола” показали найбільшу збіжність із Брімхем-Рокс, тоді як збіг із Пламптон-Рокс виявився значно менш ймовірним.

Дослідники також перевірили, чи міг лід перенести ці блоки. Реконструкції руху льодовика в пізньому девенському періоді вказують на те, що лід загалом рухався з північного заходу на південний схід через долину Йорка, що не забезпечує прямого маршруту від Брімхем-Рокс до Бороубріджа.

Геологічна схожість усіх трьох збережених каменів також свідчить про цілеспрямований відбір з одного джерела, а не про випадковий набір льодовикових порід. Отже, докази свідчать на користь транспортування людьми.

Це створює вражаючу картину доісторичного будівництва. Громади мали добути блоки вагою понад 25 тонн, перемістити їх через важкопрохідну місцевість і вертикально встановити на місці пам’ятки.

Брімхем-Рокс, можливо, міг запропонувати не лише відповідний пісковик. У цій місцевості є природні тріщини, які могли полегшити відокремлення великих блоків. Водночас сам ландшафт насичений незвичайними скельними утвореннями. Дослідники припускають, що це могло надати Брімхему культурного чи символічного значення, тобто вибір каменю міг бути пов’язаний із місцем, звідки він походив.

Існують археологічні свідчення того, що ця територія мала важливе значення в доісторичні часи. На пісковику поблизу Брімхем-Рокс виявлено близько 21 знаків у вигляді чашок і кілець, що датуються періодом від пізнього неоліту до бронзової доби. Слабко виражені позначки поблизу “Стріл Диявола” також порівнювали з чашковими знаками, хоча прямий зв’язок між цими двома місцями залишається невизначеним.

Це дослідження також може допомогти з’ясувати, що сталося з каменями, які колись стояли біля пам’ятника, але згодом зникли. Історичні записи свідчать, що “Стріли Диявола” спочатку складалися з більшої кількості каменів.

Мінеральні дані з пам’ятника “Баттл-Крос” та “Пег-Брідж” вказують на те саме геологічне походження, що й збережені мегаліти, що дає підстави припустити: уламки зниклих каменів були повторно використані в пізніших спорудах.

“Стріли Диявола” не були просто набором великих каменів, залишених природою на місці; вони були результатом масштабного будівельного проєкту, який тисячі років тому з’єднав дві частини Йоркширу.

Інші новини науки

Мозаїка, відома під назвою “Муза і філософ”, має висоту близько 10 метрів і ширину 16 метрів, займаючи площу приблизно 160 квадратних метрів. Вона вважається найбільшою античною настінною мозаїкою, відомою в Римі, пише Heritage Daily.

Її композиція нагадує театральний сценічний фон з колонами, архітектурними фасадами та фігурами. Серед них — музи, бородатий філософ та Аполлон.

Мозаїка датується I століттям н. е., що робить її старшою за самі Терми Траяна. Більшу її частину було виявлено під час розкопок у 2011 році, а пізніші роботи дозволили виявити ще одну ділянку, на якій зображено приморські вілли навколо римської гавані. На сцені зображено будівлі, що виходять на набережну, але археологи ще не встановили, чи гавань зображує реальне місце, чи вигаданий римський пейзаж.

Історія цього місця тісно пов’язана з будівництвом Терм Траяна. Гігантський лазневий комплекс імператора Траяна відкрився у 109 році н. е. і займав площу близько 60 000 квадратних метрів.

Спроектований Аполлодором Дамаскським, він містив лазневі зони, а також портики, майданчики для занять спортом, прогулянок та культурних заходів. Частини комплексу були зведені на місці попередніх споруд, пов’язаних з районом Золотого будинку Нерона.

Сама мозаїка була створена до будівництва терм, і археологи не вважають її частиною палацу Нерона. Багато дрібних кам’яних і скляних тессер зникли, ймовірно, тому що їх було знято та використано повторно під час будівництва комплексу Траяна. Розкопки досі тривають, тому повний масштаб цього твору мистецтва ще не встановлено.

У цій же підземній археологічній зоні знаходиться “Розфарбоване місто” — римська фреска I століття площею близько 10 квадратних метрів. Вперше виявлена наприкінці 1990-х років, вона зображує укріплене прибережне місто з висоти пташиного польоту: стіни, вежі, ворота, будівлі, театр і золоті статуї.

Будівлі зображені в перспективі, при цьому деталі, такі як вікна, залишаються видимими. Досі невідомо, чи було це місто засноване на реальному поселенні, чи являло собою вигаданий міський пейзаж. “Якщо воно й існувало, то було надзвичайно важливим”, — зазначив Клаудіо Парізі Пресічче, керівник служби охорони культурної спадщини Рима.

Новий музейний простір спроєктовано так, щоб відвідувачі могли оглядати твори мистецтва, не наражаючи збережені поверхні на зайвий ризик. Через археологічну зону пролягає піднятий місток, а доступ спочатку обмежено невеликими групами, а для екскурсій з гідом потрібно попередньо бронювати місця. Перші публічні відвідування використовуються для оцінки впливу відвідувачів та умов навколишнього середовища на крихкі залишки.

Відкриття мозаїки надає громадськості доступ до творів мистецтва, які досі залишалися прихованими під одним із найвідоміших античних комплексів Рима. Археологічні пам’ятки під Термами Траяна досі містять матеріали, здатні змінити уявлення про римське мистецтво, архітектуру та міське життя.

Інші новини науки

• 7 вересня 70 року римська армія під командуванням Тита Флавія Веспіана захопила Єрусалим після кількох місяців облоги. Падіння міста стало кульмінацією Першої юдейськї війни, яка розпочалася у 66 році.
• На заході Туреччини археологи знайшли мозаїку із зображенням кота та собаки, на якій збереглися написи з іменами тварин. Знахідка походить із великої римської резиденції в Адраміттіоні.