Політика
Сибіга обговорив із міністром оборони Норвегії потреби України і розвиток оборонної співпраці
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга обговорив із міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком нагальні та довгострокові потреби України та наступні кроки з розвитку оборонної співпраці.
Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі X, передає Укрінформ.
“Я мав дуже змістовну зустріч з міністром оборони Норвегії Торе О. Сандвіком і подякував йому за всі зусилля Міністерства оборони Норвегії щодо підтримки України. У 2025 році Норвегія виділила 7 млрд дол. на військово-технічну допомогу Україні та планує зробити те саме у 2026 році”, – зазначив він.
Сибіга уточнив, що переважна більшість ресурсів Норвегії зміцнює оборонну промисловість України та міжнародні ініціативи, спрямовані на забезпечення України обладнанням. Міністр нагадав, що лише минулого тижня уряд Норвегії зобов’язався виділити 200 млн дол. на ініціативу PURL.
Сторони обговорили нагальні та довгострокові пріоритети та потреби України, а також домовилися про конкретні наступні кроки для подальшого розвитку оборонної співпраці між Україною та Норвегією на взаємовигідній основі.
Глава МЗС України зауважив, що двостороння промислова співпраця стає дедалі важливішою, оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну та невпинні напади на Україну.
“Безпека України та решти Європи є неподільною, і наша країна є її важливим контрибутором. За допомогою таких друзів, як Норвегія, ми залишаємося непохитними та продовжуємо нашу роботу для досягнення всеохопного, справедливого та тривалого миру для України”, – підкреслив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський за підсумком візиту до Норвегії заявив, що Україна отримає близько 150 млн дол. для закупівлі газу взимку, це вже третій цьогоріч пакет енергетичної підтримки від цієї країни.
Фото: Андрій Сибіга / X
Криза голосувань у Верховній Раді пов’язана з небажанням депутатів підтримувати болючі для населення урядові ініціативи, зокрема податкові зміни для ФОПів, скасування безмитного ліміту на посилки тощо.
Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу.
«Головна причина (кризи голосувань у парламенті – ред.) полягає в тому, що Верховній Раді запропонували ухвалити низку непопулярних, болючих рішень, які вдарять по мільйонах людей. Йдеться, зокрема, про скасування безмитного ліміту на посилки та запровадження ПДВ для ФОПів», – зазначив він.
За його словами, уряд отримував сигнали від різних фракцій про ризики щодо цих ініціатив, «маяків» МВФ, ще наприкінці минулого року.
Депутат акцентував, що були також проведені переговори з МВФ: «Більше того, партнери пішли назустріч… У результаті досягли компромісу: ПДВ для ФОПів запроваджується, але зі збільшенням порогу до 4 млн доходу».
«У чому ж проблема з голосуванням? У тому, що депутати ставлять уряду просте запитання: звідки гроші на всі ці програми підтримки — кешбек, паливо і так далі? Якщо грошей у бюджеті немає, то чому вони є на це? А якщо вони є, то, можливо, варто переглянути витрати і зменшити дефіцит бюджету без настільки болючих рішень? Проблема в тому, що цієї змістовної розмови — з цифрами, фактами й аналітикою — наразі немає. Саме тому парламент і зайшов у глухий кут. Якщо спрощено: ніхто не хоче голосувати за непопулярні рішення», – заявив голова парламентського комітету.
Потураєв підкреслив, що понад 120 депутатів готові підтримати деякі з цих ініціатив, бо розуміють «важливість співпраці з МВФ і макрофінансової підтримки загалом». «Це питання виживання країни. І не в далекій перспективі, а вже найближчими місяцями», – додав він.
За його словами, набрати 226 голосів, необхідних для ухвалення ініціатив, зараз складно, «тому уряд має активно комунікувати з усіма фракціями та групами».
«Це не лише проблема однієї політичної сили. Є питання і до інших фракцій. Дехто прямо заявляє, що не буде голосувати, бо бачить інші джерела наповнення бюджету. Але тоді виникає логічне питання: якщо ви говорите про важливість оборони, то як можна не підтримувати рішення, від яких залежить її фінансування?…Я про те, що потрібно говорити з усіма — і з тими, хто підтримує, і з тими, хто проти. Саме через діалог можуть з’явитися рішення, які сьогодні ще неочевидні, але дозволять вийти з кризи і повернути парламент до нормальної роботи», – підкреслив Потураєв.
Як повідомляв Укрінформ, голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що охочих скласти мандат у Верховній Раді немає, попри періодичні емоційні заяви депутатів про втому від роботи.
Своєю чергою заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Ковальчук пояснив, що проблеми з результативністю голосувань у Верховній Раді зумовлені насамперед відсутністю належної взаємодії з урядом, а не страхом депутатів перед антикорупційними розслідуваннями.
ЄС знайде способи виплатити обіцяний Україні кредит у розмірі 90 млрд євро попри триваючий опір Угорщини.
Про це заявила в п’ятницю голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
«Ми виконаємо обіцянку так чи інакше», — сказала фон дер Ляєн журналістам після саміту в Брюсселі, де лідери ЄС не змогли переконати прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана перестати блокувати важливий кредит ЄС для України.
Голова Європейської ради Антоніо Кошта заявив, що лідери блоку засудили «неприйнятний» опір Угорщини під час зустрічі.
«Угода є угодою, ми маємо дотримуватися свого слова. І ніхто не може шантажувати Європейську Раду», — сказав Коста.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що лідери попросили Європейську комісію знайти способи надати кредит, і назвав вето Орбана безпрецедентним «актом серйозної нелояльності».
«Це серйозне порушення принципу лояльності держав-членів одна до одної, і це шкодить репутації Європейського Союзу», — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина блокуватиме фінансову допомогу Україні у розмірі 90 млрд євро і 20-й пакет санкцій ЄС доти, доки не буде вирішене питання транспортування нафти через трубопровід «Дружба».
Фото: ОП
Має бути визначена чітка дата для вступу України до ЄС, щоб Росія жодним чином не змогла його заблокувати.
Про це Президент України Володимир Зеленський заявив під час звернення до учасників засідання Європейської ради, передає Укрінформ із посиланням на Телеграм Глави держави..
“Росія має чітко усвідомити й реально відчути, що Україна буде в Європі, і це не зупинити. Саме тому ми проводимо внутрішні реформи та працюємо на зовнішньому рівні, щоб забезпечити чітку дату вступу України в ЄС. Якщо буде визначена чітка дата, це означатиме, що Росія ніяк не зможе заблокувати наш вступ”, – зазначив Зеленський.
За його словами, очевидно, що зараз блокуються різні речі, і об’єднаній Європі складно реалізувати навіть уже ухвалені рішення.
“Цього не має статися з відкриттям кластерів для України чи з нашим вступом – це питання довіри, безпеки та майбутнього”, – додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Євроради Антоніу Кошта під час засідання Євроради розкритикував главу угорського уряду Віктора Орбана за «неприпустиму» поведінку у зв’язку із блокуванням узгодженого ним же кредиту для України.
Фото: Офіс Президента
-
Одеса1 тиждень agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
-
Війна1 тиждень agoУкраїна вже отримала від Німеччини ракети для Patriot
-
Політика1 тиждень agoПрезидентка Бундестагу вшанувала пам’ять полеглих захисників України біля Стіни пам’яті у Києві
-
Україна1 тиждень agoу Полтаві компанія підлітків вимикає світло у будинках (фото)
-
Політика1 тиждень agoПитання про поступки у війні слід ставити Росії, а не Україні
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі значно зросте вартість послуг у міських туалетах
-
Події1 тиждень agoФонд Венеційської бієнале може втратити грант ЄС через участь Росії
-
Суспільство1 тиждень ago“Птахи Мадяра” вдарили по нафтобазі в Криму: уражені автоцистерни Анонси