Війна
система Арена-М не справляється з FPV-дронами — деталі
Російська оборонна промисловість продовжує натрапляти на труднощі при створенні ефективної системи захисту для бронетехніки. Йдеться про створення перспективного комплексу активного захисту (КАЗ) “Арена-М”.
Військовий аналітик та експерт з озброєнь Віктор Мураховський, коментуючи поточний стан програми “Арена-М”, зауважив, що незважаючи на десятиліття розробки та численні демонстрації, система досі не готова до повноцінного впровадження. Про це пише портал Defence Blog.
За словами експерта, незважаючи на десятиліття розробки і численні демонстрації, система досі не готова до повноцінного впровадження. Ключові проблеми стосуються роботи радіолокаційного блоку, який не здатен надійно виявляти малопомітні цілі — зокрема, малорозмірні БПЛА, виготовлені із застосуванням пластику, який важко виявляється радарами.
Випробування російської системи “Арена-М”
Мураховський зазначив, що на нинішньому рівні розвитку російських радіолокаційних технологій цих можливостей не досягнуто. Він підкреслив, що нездатність радара відокремлювати повітряні об’єкти від наземних перешкод на коротких дистанціях робить систему уразливою до сучасних загроз, особливо від FPV-дронів, які активно застосовують у зоні бойових дій в Україні.
Систему “Арена-М” створювали як автоматичний захисний комплекс, призначений для виявлення і перехоплення протитанкових боєприпасів, ракет і дронів за частки секунди до удару. Однак, за даними експерта, алгоритми обробки сигналів і пріоритезації цілей, як і раніше, не справляються з об’єктами, що повільно рухаються, з вкрай малою радіолокаційною сигнатурою.
Крім того, методи, які використовуються в класичних системах ППО — включно з доплерівським виявленням та індикацією рухомих цілей, — виявляються неефективними проти малошвидкісних FPV-дронів, особливо тих, що діють на гранично малій висоті. А алгоритмічні рішення в цій галузі ще не створено.
“Оцінка Мураховського свідчить про те, що російська оборонна промисловість стикається зі зростаючим тиском у зв’язку з прискоренням розвитку безпілотної війни. Сучасні бойові дії вимагають швидких, автоматизованих засобів активного захисту, а не тільки більш важкої броні. Якщо ці прогалини збережуться, бронетанкові підрозділи можуть, як і раніше, зазнавати високих втрат в умовах, коли дешеві безпілотники можуть надійно уражати транспортні засоби з різних боків”, — підкреслили оглядачі.
На початку лютого повідомлялося, що російський виробник “Уралвагонзавод” оснастив основний бойовий танк Т-90М “Прорив” новітнім комплексом активного захисту (КАЗ) “Арена-М”.
А в березні вперше під час бойових дій в Україні був помічений російський основний бойовий танк Т-72Б3М, оснащений КАЗ “Арена-М”.
Війна
Відшкодування ПДВ повернулося до штатного режиму
У жовтні в Україні відшкодовано 25,9 млрд грн податку на додану вартість. На сьогодні платникам повністю сплачено належні їм суми.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство фінансів.
“У жовтні 2026 року платникам податку відшкодовано з державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 25,9 млрд грн. При цьому у повному обсязі відшкодовано суми ПДВ, виплату яких раніше було призупинено у зв’язку з відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку та пріоритетністю фінансування першочергових видатків на сектор безпеки і оборони, зарплати, пенсії та соціальні допомоги”, – йдеться в повідомленні.
У листопаді 2026 року платникам податків відшкодовано ПДВ на загальну суму 5,6 млрд грн.
Як наголосили в міністерстві, наразі перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється у штатному режимі – протягом п’яти операційних днів після надходження узгоджених сум до Казначейства.
З початку 2026 року (станом на 5 листопада) в Україні відшкодовано 202,4 млрд грн податку на додану вартість.
Як повідомлялось, за даними Мінфіну, за дев’ять місяців 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 255,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (зібрано 426,1 млрд грн, відшкодовано – 170,9 млрд грн).
Війна
Рютте заявив про компроміс України та втрату земель
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловився про мирні переговори щодо завершення війни РФ проти України та про роль США, Європи та Китаю у цьому процесі. За оцінкою Рютте, ідеться не про перемогу України, а про компромісну домовленість. Яка позиція генсека НАТО щодо ситуації на російсько-українській війні?
Тези Марка Рютте щодо мирних переговорів пролунали у програмі Pauw & De Wit нідерландського медіа BNNVARA/NPO1 від 5 листопада 2026. Генсек НАТО не підтвердив тезу, що на війні РФ проти України одна з країн зможе стати переможцем. Він пояснив, лише Україна та український президент Володимир Зеленський можуть визначити межу компромісу задля завершення війни.
Мирні переговори — позиція Рютте щодо завершення війни див. з 32:04
“[Чи хтось переможе] — це не так очевидно. Можна лише сподіватися, що цю війну буде доведено до завершення, хоча малоймовірно, що Україна поверне всю свою територію. Що Україна готова прийняти в рамках угоди — це справа самої України, вирішувати це можуть лише Зеленський та його уряд від імені українського народу. Але подібні війни завжди закінчуються мирною угодою. А вона часто є компромісом”, — сказав Рютте.
Генсек НАТО також висловився щодо позиції США, переговорників Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, ролі Китаю та Європи. На думку Рютте, попри нинішню поведінку Білого дому, Вашингтон відіграє важливу роль у переговорах та підтримці України. При цьому він сказав про спецпредставників, які вислуховують позиції усіх сторін, і Європи у тому числі. Крім того, Рютте нагадав про нещодавню угоду з США про постачання великої кількості ракет Patriot. Тим часом європейцям він порадив нарощувати оборонні витрати та пояснив, що саме вони надаватимуть гарантії безпеки, коли почнеться мир.
Мирні переговори — яка позиція України та РФ
Зазначимо, попередній раунд мирних переговорів щодо війни РФ проти України відбувся 20-21 жовтня. В підсумку відбулось чотириденне перемир’я в Олешках, а російські топпосадовці та диктатор Путін ще раз повторили, що погодяться почати говорити про мир лише тоді, коли ЗСУ без бою віддадуть решту Донецької області. Ще один результат — погодились відновити тристоронні зустрічі делегацій України, США та РФ, а Кремль вирішив повернути 74-річного американця Стівена Габбарда, захопленого під час окупації Ізюму. Крім того, Москва і далі наголосила, що очікує повної капітуляції від України та виконання усіх вимоги Кремля. Своєю чергою президент Зеленський заявив, що сподівається отримати від Заходу гарантії безпеки від України, схожі на гарантії статті 5 Договору про НАТО.
Нагадуємо, 10-11 листопада в Абу-Дабі має відбутись новий раунд переговорів щодо війни РФ проти України: у Кремлі озвучили нову позицію.
Війна
Міноборони та Brave1 масштабують технологію групового керування дронами, стійку до РЕБ
Міністерство оборони України та кластер оборонних інновацій Brave1 працюють над масштабуванням технології групового керування безпілотними літальними апаратами, яка дозволяє дронам залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міноборони України.
У Міноборони зазначили, що технологія – multi drone control вже допомагає ефективніше доставляти вантажі на фронті.
“Групове керування дронами передбачає, що борти послідовно злітають один за одним і прямують до заданої точки без GPS. Це дозволяє їм залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ)”, – ідеться в повідомленні.
У Міноборони пояснили, як працює технологія: оператор вказує зону на карті, а система автоматично розраховує маршрути для всієї групи, запобігаючи зіткненням. Дрони летять автономно без GPS і в умовах дії РЕБ зберігають орієнтацію завдяки захищеному звʼязку. А всі борти виведені на єдиний інтерфейс керування. Оператор перемикається між ними в один клік і перехоплює ручне управління лише на фінальних хвилинах місії.
Одними з перших, хто системно перевів виконання логістичних місій на групове керування, стали військовослужбовці 108-го окремого штурмового батальйону “Вовки Да Вінчі” 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.
Застосування цієї технології вже дає результати для підрозділу. Упродовж місяця завдяки її використанню кількість доставлених вантажів зросла вдвічі.
Міноборони та Brave1 продовжують розвивати рішення, які допомагають захисникам збільшувати спроможності й ефективніше виконувати життєво необхідні місії.
Як повідомляв Укрінформ, Міноборони спільно з Мінцифри та Brave1 запускають грантові конкурси на розробку керованих ракет “повітря – повітря” та українських радарів. Наступним кроком буде грантовий конкурс на турбореактивні двигуни.
Фото: Сухопутні війська
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoВетерани у виконком: Одеську міську раду склик… — онлайн
-
Відбудова1 тиждень agoу КМДА анонсували рішення наступного тижня
-
Усі новини1 тиждень agoЗірка «Ліги сміху» Люленов став мемом після Радіодиктанту (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні
