Тому в майбутньому поява платних доріг у країні — це тільки питання часу, заявив в інтерв’ю Texty.org.ua голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.

Наразі на ремонт доріг передбачено лише 4,6 млрд грн, хоча раніше на це виділяли десятки мільярдів гривень. Наприклад, у 2018 році на будівництво та відновлення доріг було передбачено близько 33 млрд грн, а у 2019-му ця сума зросла до приблизно 53-56 млрд грн.

З урахуванням подорожчання бітуму, тонна якого зараз коштує до 41 тис. грн за тонну, що вчетверо більше, ніж у 2018-му, і стану доріг сьогодні Україні знадобилося б щонайменше 100 млрд грн. Це майже у 20 разів більше за те, що передбачено урядом.

Експерт підкреслює, що ключовою проблемою галузі є системне фінансування. До війни гроші надходили з Дорожнього фонду:

“Для водіїв це проста логіка: вони платять акцизний податок на пальне, і частина цих коштів спрямовується на будівництво та ремонт доріг. Це дає змогу планувати ремонти. А коли планового фінансування немає, дороги руйнуються швидше. Тоді замість поточного ремонту доводиться робити капітальний, набагато дорожчий”.

При цьому Дорожній фонд нікуди не подівся, він існує, але практично всі кошти йдуть до держбюджету.

“Якби фонд працював за призначенням, цього року він міг би скласти щонайменше 170 млрд грн. Цієї суми було б достатньо для системного будівництва нових доріг і проведення капітальних ремонтів”, — пояснив Сухомлин.

Наразі ж, наголошує він, ключовим є фінансування оборони:

“Минулого року уряд не раз спрямовував додаткові кошти на прифронтову та медичну логістику. Це окремий і критично важливий напрям”.

Водночас Сухомлин упевнений, що навіть за таких умов потрібно поступово повертатися до моделі Дорожнього фонду, оскільки він виконує ще одну важливу функцію — підготовку до післявоєнного відновлення.

“Після завершення війни обсяги робіт у дорожній інфраструктурі будуть колосальними. У мене великі сумніви, що міжнародне фінансування буде достатнім, щоб закрити всі потреби. Оскільки війна змінила економіку, демографію та логістику, частину доріг доведеться перебудовувати в першу категорію (додавати смуги руху, будувати розділові смуги та збільшувати пропускну здатність)”, — сказав він.

Щоб отримати гроші на ці роботи, потрібні нові фінансові моделі, зокрема впровадження платних доріг (tolling).

Також ще одним джерелом коштів можуть стати концесійні проєкти, коли міжнародні інвестори будують інфраструктуру, а держава повертає кошти за рахунок експлуатації.

Нагадаємо, скільки грошей треба на відновлення доріг просто зараз.

Також повідомлялося, чому державні дороги масово руйнуються саме зараз, чи справді винна лише погода та чи реально відновити ключові магістралі за пів року.

“Флеш” просить українських батьків повідомили своїм дітям про небезпечні предмети, які скидують росіяни з ударних безпілотників. Про це він написав у своєму Telegram-каналі.

“Щодня з частини “Шахедів” скидають міни. По 8 штук з одного “Шахеда”. Міни розміщені в круглих контейнерах під крилами”, — написав військовий.

У своєму дописі військовий показав на відео факт скидання відповідних мін за 50 кілометрів від кордону. “Флеш” додає, що після сходження снігу наразі ці засоби ураження “будуть добре видні на землі”.

“Категорично заборонено наближатися до них пішки чи на автомобілі. Як завжди, прошу обов’язково розповісти про це дітям”, — підсумовує радник Міноборони.

Раніше повідомлялося, як Росія дистанційно мінує українські міста “Шахедами”. Блогер Владислав Смірнов попереджає, що РФ почала активніше використовувати “шахеди” для мінування тилових територій України.

Згодом стало відомо, що ЗС РФ застосовують нову тактику мінування. Аби вразити якомога більше не тільки військових, а й цивільного населення, російські окупанти під час дистанційного мінування вдалися до нової хитрості.

На Колківському кладовищі, що на Волині, покоїться “Міс Польща-1938”. На могильній плиті видніється напис: “Зоя Нелідова”, а також дати народження та смерті: 1917-1938 рр. Більше про це таємниче поховання, — читайте у матеріалі Фокусу.

“На цвинтарі у центрі Колок є могила, до якої у скорботні поминальні дні не приходять рідні. Не всі колківчани знають, хто покоїться там. А ім’я цієї славної волинянки заслуговує на визнання і пам’ять”, — вказує Михайло, зареєстрований у TikTok під ніком @2512misha.

Як з’ясувалося, волинська “Міс Польща-1938” Зоя Нелідова лише одну ніч тішилася короною, бо вранці після отримання такої бажаної нагороди її знайшли мертвою.

Кажуть, що вродливу 21-річну волинянку отруїли. Красуня викликала велике збурення у світській громаді усієї Польщі. Адже, як так могло статись, що серед численних кандидаток, які змагалися за титул королеви краси, найкращою виявиться нікому невідома дівчина з волинської глибинки.

Дівчинка з села

Зоя народилася у Петербурзі в родині офіцера імператорського флоту. Рятуючись від хаосу, сім’я Нелідових рушила на захід і осіла на Волині — у селі Комарове, де купили землю і збудували дім.

Серед сільських дітей вона завжди вирізнялася, а коли підросла — перетворилася на справжню красуню, за якою залицявся чи не весь повіт. У 17 років вийшла заміж за дрібного землевласника Косовича і народила доньку. Утім, тихе сільське життя її не влаштовувало, бо хотілося більшого.

Доля підкинула їй шанс: жінкою захопився заможний шляхтич із Колок — Шовковський. Завдяки цьому знайомству Зоя потрапила у польський вищий світ — пара разом об’їздили кілька країн Європи. Саме Шовковський допоміг їй подати заявку на конкурс “Міс Польща-1938”, де вона перемогла. Дівчина з волинського села обійшла суперниць із варшавських салонів.

Рішення журі

Журі, дізнавшись, що переможниця не полячка і не католичка, кілька разів переглядало своє рішення: за умовами конкурсу “Міс Польща” мала представляти країну на “Міс Європа”. Врешті результати конкурсу просто не визнали, а вранці після урочистого вечора в одному з варшавських готелів Зою знайшли мертвою. Їй був 21 рік.

Офіційної версії причини смерті так ніхто й не оприлюднив. Винних не знайшли. У тогочасних публікаціях про “Міс Польщу” її ім’я не згадували взагалі.

Шовковський перевіз тіло Зої до Колок і збудував на місцевому цвинтарі склеп для двох. Але бути разом після смерті їм не судилося: почалася війна і чоловік зник. Родина Нелідових зрештою емігрувала до Канади.

Рідні змогли приїхати на могилу лише через п’ятдесят років — вже в незалежній Україні. Тоді й встановили гранітний хрест. Місце, де колись стояв їхній маєток, сьогодні — порожнє поле.

Нагадаємо, раніше Фокус писав:

Блогер показав могилу актора Віталія Лінецького, який рано помер. Його памʼятник на Берковецькому кладовищі в Києві ніби говорить до людей, показуючи шлях зірки екрану.