В інтерв’ю ABC News Володимир Зеленський розповів про те, що Сполучені Штати перенаправили своїм військам на Близькому Сході 20 тисяч протишахедних ракет, які призначалися Україні. При цьому глава держави уточнив, що про ці ракети Київ домовлявся ще за часів попередньої адміністрації США: “Ми маємо великі проблеми з “Шахедами”, ми боремося з цим і, звичайно, знайдемо інструменти, щоб їх знищувати. Але ще з Остіном (Ллойд Остін — очільник Міноборони США за президентства Байдена – Фокус) ми визначилися з одним проектом і ми розраховували на цей проєкт”.

Цю інформацію Зеленський озвучив, відповідаючи на запитання журналістки про те, чи виграє РФ війну, якщо Україна більше не отримуватиме американську військову допомогу. Президент на це заявив, що Москва в такому разі матиме значно більше шансів. “Але знаєте, що буде у нас? У нас буде більше втрат. Набагато більше втрат”, — акцентував Зеленський, після чого, власне, і навів приклад про протишахедні ракети.

Чому рішення Вашингтону щодо ракет є неприпустимим

Про те, що Білий дім вирішив перенаправити американським військам спеціальні підривники для ракет, які Україна використовує для збиття російських безпілотників і які є ключовою технологією протидії ворожим БПЛА, повідомило також видання The Wall Street Journal. У публікації зазначається, що минулого тижня Пентагон не публічно повідомив Конгрес про те, що ці підривники тепер передаються підрозділам ВПС США на Близькому Сході. Видання наголошує, що цей крок відображає зменшення прихильності Вашингтону до підтримки України. Неназваний представник Конгресу, якого цитує WSJ, зазначив, що “відмова Україні у вкрай необхідній зброї в цей критичний момент війни є абсолютно немислимою”.

Зауважимо, що після повернення Дональда Трампа до Овального кабінету США не надавали Києву військової допомоги, проте зброя в межах пакетів, оголошених адміністрацією Байдена, продовжує надходити до України.

Хто насправді передав “українські” ракети на Близький Схід

На щастя, зазначає у розмові з Фокусом політолог Юрій Богданов, засоби, про які розповів президент Зеленський, є не єдиними у боротьбі з ворожими безпілотниками. “На мій погляд, у цьому конкретному випадку “бити” Трампа не має за що, оскільки тут йдеться про очільника Пентагону Піта Гегсета, який, схоже просто одержимий ідеєю якось нашкодити Україні усіма можливими способами. Саме він, нагадаю, заблокував допомогу Україні на цілих 24 дні ще до знаменитого скандалу в Овальному кабінеті. Тому Трампа, гадаю, в цій історії звинувачу ти не слід. Але загалом цей випадок підкреслює, що Україна та Європа за президентства Трампа не можуть розраховувати на США, як на адекватного партнера”, — підкреслює експерт.

На його переконання, глобально ця історія, хоч і є неприємною, проте не являється визначальною. “Ми все рівно спостерігаємо за певною еволюцією поглядів в найближчому оточенні Трампа. Безперечно, той же Гегсет залишається антиукраїнським, але, скажімо, Кіт Келлог, багато сенаторів та навіть спікер Джонсон говорять про необхідність посилення антиросійських санкцій, а це наразі – ключовий трек, який зрештою може позбавити РФ можливості продовжувати війну проти України”, — наголошує політолог.

Юрій Богданов прогнозує, що час від часу ми спостерігатимемо за кульбітами з боку американської адміністрації. “Переконаний, що допоки Дональд Трамп залишається президентом де-юре, подібні зрадоньки з боку США в тому чи іншому вигляді повторюватимуться і ми це маємо превентивно враховувати”, — підсумовує експерт.

Як і за що Трамп карає Україну

Водночас політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Петро Олещук у розмові з Фокусом акцентує: “Судячи з усього, не лише Трампа, а й увесь правлячий політичний клас США неабияк зачепила відома операція СБУ “Павутина”. Ймовірно, їм це все дуже не сподобалося і ось вони в такий спосіб, передаючи на Близький Схід ракети, карають Україну. Причому, зачепила їх ця операція не через якісь особливі симпатії до Путіна, а через особливі симпатії до Росії, як до великої держави, з якою дуже кортить торгувати. Вочевидь Трамп, згадуючи, що йому Катар подарував літак, уявляє, що йому міг би подарувати Путін у разі, якби він поїхав до Росії у уклав би там якусь “велику і прекрасну” угоду. Тобто, передача “українських” ракет – це прояв роздратування з боку Білого дому”.

Підкресливши, що подібного роду кульбіти іміджево б’ють по офіційному Вашингтону, аналітик констатував: “Втім, Трампа репутаційні втрати, схоже зовсім не лякають, адже це вже не перший і, переконаний, не останній його удар по союзникам. При цьому США при Трампі взагалі можуть казати, що не вважають Україну своїм союзником, оскільки у них не має, скажімо, таких зобов’язань, які існують в рамках НАТО чи інших домовленостей, ратифікованих у Конгресі. Взагалі мене завжди веселить в лапках те, що США, будучи лідером демократичного світу, поводять себе як дрібний шахрай, говорячи з партнерами мовою маніпуляцій, ось ви, мовляв, там щось не дочитали написане дрібненьким шрифтом”.

Політолог окремо наголошує, що з моменту свого повернення до Білого дому, Дональд Трамп не припиняє псувати стосунки з союзниками, з якими взаємодія США є більш значущою і давнішою, ніж з Україною. В цьому контексті експерт згадав торговельну війну американської адміністрації з Європейським Союзом (ЄС) зокрема, та систематичні нападки Білого дому на держави-члени ЄС загалом. “Раніше всі очікували, що з приходом до Овального кабінету Дональда Трампа у Сполучених Штатів та Ізраїлю все складатиметься якнайкраще, але по факту виявилося, що ні, оскільки там теж є свої проблеми і не малі”, — резюмує Петро Олещук.

Неабиякою проблемою експерт вважає те, що Трампа абсолютно не лякає демонстрація непослідовності у взаємовідносинах із союзниками. Більш того, переконаний Петро Олещук, така лінія є невід’ємним елементом трампівської політики. “Втім, висновки всі вже зробили раніше, оскільки, даруйте за цей термін, “кидалово” України з боку США розпочалося не вчора і не позавчора”, — зазначає політолог.

Важливо

Подібна тактика Білого дому, акцентує експерт, для багатьох у світі є індикатором того, що з Китаєм, який таку практику не використовує, набагато краще “дружити” і налагоджувати стратегічні стосунки, аніж зі Сполученими Штатами. Пекін, на відміну від Вашингтону, резюмує політолог, навпаки, системно надає своїм партнерам усілякого роду підтримку. У якості прикладу Петро Олещук наводить Пакистан, який за допомогою саме китайської зброї збивав індійські літаки. Загалом на думку експерта, Дональд Трамп step by step добиває імідж США, вважаючи його непотрібним, “бо він не коштує ніяких грошей”. У Трампа, припускає політолог, вочевидь не має глибинного усвідомлення того, що попередні адміністрації десятиліттями вибудовували репутацію США як центру світової демократії не просто так, а задля подальшої конвертації іміджу у найрізноманітніші контракти, що приносили бюджету США подекуди захмарні доходи.