Події
Трансляції Євробачення будуть доступні у перекладі жестовою мовою

Трансляція півфіналів і фіналу пісенного конкурсу “Євробачення-2025” матиме жестовий переклад у повноекранному форматі на сайті Суспільне Євробачення.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура.
“Передшоу. Пісенний конкурс Євробачення 2025″ о 21:00 перед трансляціями також будуть транслювати жестовою мовою.
Синхронний переклад жестовою мовою робитимуть Лада Соколюк, Анфіса Худашова та Олександр Рудик.
На переконання Худашової, ця трансляція допоможе глядачам зануритися в атмосферу, навіть коли це пісенний конкурс. За її словами, переклад жестовою мовою – це “не просто переклад, а мистецтво”.
На думку Рудика, який вперше долучається до трансляції жестовою мовою, повноекранний формат може допомогти людям вловити ритм, музику, емоції кожного виступу.
Переклад жестовою мовою для всіх ефірів здійснюватиме Тетяна Журкова.
“У культурі нечуючих є окремий напрям – пісня в жестовому виконанні. Саме тому переклад “Євробачення” – надзвичайно важливий. Повноекранний формат дає можливість глядачам одночасно бачити і виступ, і перекладача – це справжня рівність у доступі до контенту. Дякую всім, хто реалізував цю ініціативу”, – зазначила Журкова.
Для українських глядачів “Євробачення-2025” коментуватиме незмінний голос конкурсу Тимур Мірошниченко. У кожному шоу (у двох півфіналах і гранд-фіналі) до нього долучиться зірковий співкоментатор: Олександр Педан, Влад Куран та Alyona Alyona у півфіналах і фіналі відповідно.
Як повідомляв Укрінформ, 69 пісенний конкурс “Євробачення” відбудеться у швейцарському місті Базель.
Гранд-фінал конкурсу запланований на суботу, 17 травня, півфінали – на 13 та 15 травня.
У конкурсі візьмуть участь 38 країн, з яких 32 змагатимуться у півфіналах.
Український гурт Ziferblat виступатиме у першому півфіналі під номером п’ять.
Події
Автор кримінальних романів Майк Крейвен напише книгу про Джеймса Бонда для дітей

Видавництво Ian Fleming Publications звернулося до лавреата премій, автора кримінальних романів Майка Крейвена, із проханням написати нову пригодницьку книгу, в якій вигаданий шпигун навчає 12-13-річних дітей бути агентами 00.
Про це повідомила BBC, передає Укрінформ.
Крейвен, ветеран армії з Карлайла, розповів, що на нього вже накинулися “пуристи” бондіани, закликаючи залишатися вірним легенді у книзі “Джеймс Бонд і Академія секретних агентів”, яка, як очікується, буде опублікована наступного літа.
Британському письменнику сказали, що у нього є вільна ліцензія на історію, але він не може суперечити попереднім роботам.
«Спадщина цього персонажа просто вражає. З ним не можна жартувати – він частина нашої національної ідентичності», – сказав Крейвен.
Він додав, що не зможе воскресити персонажа, якого вбив Ян Флемінг, наприклад, Ґолдфінгера чи Блофельда.
За його словами, однією з причин, чому він взявся за серію дитячих книжок, було бажання допомогти “зрушити з місця” проблему грамотності серед молоді.
«Я думаю, що лише кожна третя дитина зараз читає для задоволення, що досить сумно, тому що, коли я ріс, це була моя основна форма розваги», – зазначив Крейвен.
Коли його запитали, як він змінює свої тексти, щоб пристосувати їх до молодшої вікової групи, він відповів, що використовує менше лайки.
Зазначається, що «Джеймс Бонд і Академія секретних агентів» Крейвена вийде наступного червня.
Як повідомляв Укрінформ, студія Amazon MGM здійснюватиме творче керівництво кінофраншизою про Джеймса Бонда, уклавши угоду з багаторічними продюсерами бондіани Майклом Вілсоном і Барбарою Брокколі.
Фото: BBC
Події
Королева Швеції вручила престижну нагороду українській піаністці Наталії Пасічник

Відома українська піаністка, директорка Українського інституту у Швеції Наталія Пасічник отримала з рук Її Величності Королеви Сільвії престижну премію Асоціації друзів митців.
Про це повідомили Укрінформу в пресслужбі Українського інституту у Швеції.
На церемонії вручення голова правління Асоціації друзів митців Ганс Ділен підкреслив, що Наталія Пасічник використовує свій талант, щоб розповідати про Україну та поширювати українську культуру.
“Сьогодні це є надважливою місією. Наталія будує культурні мости між Швецією та Україною. Її мистецька діяльність є шляхом для глибшого взаєморозуміння між нашими народами”, – сказав він.
Своєю чергою Наталія Пасічник подякувала за високу оцінку її діяльності.
“Я вдячна за це визнання й увагу до промоції української культури – і, зокрема, української музики – у Швеції. Сьогодні – не час святкувань, але на часі ще раз нагадати про потребу України бути почутою, мати підтримку світу, говорити про існування окремої, глибокої, багатої та інтегрованої у європейський контекст української культури,” – підкреслила вона.
Зазначається, що культурну премію Асоціації друзів митців щороку вручають особам, які зробили вагомий внесок у культурне життя Швеції. Вручення традиційно відбувається за участі членів королівської родини.
У пресслужбі також поінформували, що Асоціацію друзів митців було засновано у 1937 році. Її багаторічним головою був принц Євген – представник нині правлячої династії Бернадоттів, четвертий син короля Швеції Оскара II. Він був відомим художником, колекціонером і меценатом. Метою товариства є підтримка та заохочення діячів у галузі гуманітарних наук і мистецтва у Швеції, зокрема – через щорічну культурну премію.
Як повідомляв Укрінформ, у березні 2025 року шведський уряд оголосив про виділення Українському інституту в Швеції 9 мільйонів шведських крон (понад 800 тис. євро) для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.
Український інститут у Швеції був заснований у 2014 році. Він має штаб-квартиру у Стокгольмі. Основними напрямками його діяльності є культурна дипломатія, освіта та формування громадської думки. Очолює інститут відома українська та шведська піаністка Наталія Пасічник.
Фото: Lars Edelholm, Fredrik Jönsson.
Події
У Франківську створили ікони для незрячих з аудіосупроводом

В Івано-Франківську науковці створили ікони для незрячих людей та воїнів, які втратили на війні зір. Проєкт має назву “Невидима спадщина”.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив в.о. ректора Карпатського університету професор Ігор Цепенда.
«Це один із наших найкращих проєктів, що не має аналогів. Ідеться про ікони, створені для незрячих людей та воїнів, які втратили на війні зір. Назва проєкту – “Невидима спадщина”, мета – зробити мистецтво доступним кожному, незалежно від фізичних можливостей», – зазначив Цепенда.


За його словами, ікони створені на найсучаснішому обладнанні, у тактильній техніці. Тут використали шрифт Брайля та аудіосупровід, який можна послухати телефоном. Віряни зможуть рукою відчути обриси і лики святих та їхню енергетику. Тому науковці застосували ще унікальні технології для покриття та дезінфекції поверхонь ікон.


«Українських ікон є багато. Ми зосередилися на кількох. Серед них – “Вишгородська ікона Божої Матері”, яку в нас украли загарбники кілька століть тому і назвали “Владімірской”. У нашому проєкті – “Манявська Божа Матір”, “Гошівська Богородиця”, триває робота над “Крилоською Богородицею”», – додав професор.

Цепенда зауважив, що проєкт реалізували науково-творчий колектив кафедри дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського університету імені Василя Стефаника у співпраці з Івано-Франківським краєзнавчим музеєм. Працювали під керівництвом доцентки Надії Бабій.


“Ці ікони після освячення стануть нашим подарунком для військових госпіталів”, – запевнив професор.
Також ікони для незрячих передадуть у школи для дітей із вадами зору.
Як повідомляв Укрінформ, вчені розробили контактні лінзи, які дозволять бачити у темряві.
Фото: pnu.edu.ua, Суспільне Івано-Франківськ
-
Суспільство1 тиждень ago
Суд залишив під вартою екскомандира 155 бригади «Анна Київська» до 20 липня і зменшив заставу
-
Суспільство1 тиждень ago
Комунальні підприємства та університет звернулися до депутатів з проханням надати землю Анонси
-
Політика1 тиждень ago
Фіцо і Додіка внесли до бази «Миротворця»
-
Усі новини1 тиждень ago
чому ми не можемо схуднути, попри дієти і спорт
-
Усі новини1 тиждень ago
чому деякі популярні телефони «відстали від життя»
-
Війна1 тиждень ago
Командир корабля морської охорони Микола Щербаков
-
Відбудова1 тиждень ago
У Бородянці почали будувати багатоповерхівку на місці зруйнованої росіянами
-
Політика1 тиждень ago
Новообраний президент Румунії вперше відвідає Україну