Політика
Треба також посилити тиск на полі бою

Міжнародні санкції проти Російської Федерації є вагомим інструментом для стримування російської воєнної машини в середньостроковій перспективі, але посилення тиску на полі бою потрібне вже зараз.
На цьому наголосив американський експерт з питань Росії Фонду Карнегі за міжнародний мир Ерік Чіарамелла в інтерв’ю Укрінформу, коментуючи нещодавню спільну заяву чотирьох європейських лідерів за результатами їхнього візиту в Україну.
«Я не думаю, що санкції – це правильний інструмент. Вони, безумовно, є важливими для підвищення вартості війни для Росії, і я думаю, що ми повинні їх зберігати та посилювати. Але ми не повинні плекати ілюзій, що санкції якимось чином змінять розрахунки Путіна, оскільки він показав, що готовий до значних втрат у всіх секторах, включаючи людський ресурс, техніку, а також економіку, щоб досягти своїх цілей щодо України», – заявив експерт.
Він вважає, що у середньостроковій перспективі санкції дійсно необхідні для стримування російської воєнної машини, «але не бачу, щоби це було кращою тактикою тиску у короткостроковій перспективі».
«Тиск краще чинити на полі бою. Допоки російська армія може якось просуватися, навіть дуже повільно і з величезними втратами, у Путіна дуже мало стимулів зупинятися. Це можна змінити не шляхом санкцій, а міжнародною допомогою військовим зусиллям України, тому я хотів би побачити європейську заяву не у вигляді санкційного ультиматуму, а такою, яка б зосереджувалася на постачанні Україні необхідної зброї для блокування подальшого просування Росії та, сподіваюся, відвоювання захоплених РФ територій», – заявив Чіарамелла.
Як повідомляв Укрінформ, лідери Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та України за підсумками зустрічі в Києві 10 травня ухвалили спільну заяву.
Зокрема, вони погодилися, що безумовне припинення вогню за визначенням не може бути обмежене жодними умовами. Якщо Росія висуватиме такі умови, це можна розглядати лише як намагання продовжити війну та підірвати дипломатію. Також лідери погодилися, що якщо Росія відмовиться від повного й безумовного припинення вогню, слід застосувати більш жорсткі санкції до її банківського та енергетичного секторів, націлені на викопне паливо, нафту й “тіньовий флот”.
Політика
після звернення отримала погрози (відео)

Народна депутатка Наталія Піпа повідомила, що звернулася до СБУ та Нацполіції з проханням перевірити висловлювання блогерки Анни Алхім на предмет можливих правопорушень. Після цього депутатка почала отримувати телефонні дзвінки з погрозами.
Про це Піпа повідомила на своїй сторінці у Facebook.
Депутатка нагадала, що Алхім танцювала під російську музику перед портретами загиблих захисників України, називала президента РФ Володимира Путіна “красунчиком”, демонструвала зневагу до всього українського та поширювала російські пропагандистські наративи.
“Подала депутатське звернення до СБУ та Нацполіції через загрозу національної безпеки. Вимагаю розслідування, надання правової оцінки та негайної жорсткої реакції”, — написала вона.
Пізніше Піпа написала, що їй почали надходити погрози телефоном.
“Щойно депутатське звернення щодо Анни Ахлім було зареєстроване, почалися дзвінки із погрозами. А після публікації допису телефон буквально червоний від дзвінків та повідомлень із невідомих номерів”, — зауважила парламентарка.
Нагадаємо, після нещодавнього скандалу із Алхім блогерка Олена Мандзюк почала отримувати дзвінки з погрозами. Гнівні повідомлення їй також надсилають користувачі в Instagram.
Раніше повідомлялося, що користувачі соцмереж обурені позицією блогерки Алхім щодо української мови. Користувачі Threads почали публікувати скриншоти блогерів, які підписані на Алхім та відкрито її підтримують — із закликом масово відписуватись від них. Невдовзі, Алхім поїхала до Франції, де зустрілася з російським блогером українського походження Ігорем Синяком.
Політика
Сибіга закликав Бразилію посприяти прямим переговорам Зеленського і Путіна у Стамбулі

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав Бразилію посприяти прямим переговорам Президента Володимира Зеленського з російським диктатором Володимиром Путіним у Стамбулі.
Політика
Посол України розповів про перспективи відкриття нових консульств у Польщі

Як повідомив український дипломат, розширення консульської присутності у Польщі є одним з пріоритетів української дипломатії на консульському напрямку. За його словами, зараз більше як 70 тис. громадян України припадають на одного консула у Польщі. Це зумовлює відкриття нових консульських установ України в РП.
Посол повідомив, що процедура відкриття віцеконсульства України у Ряшеві, яке підпорядковуватиметься генконсульству України в Любліні, вже триває.
«У Ряшеві влада міста вже виділила приміщення і ми визначили посадову особу, яка там розпочне діяльність. Ми сформуємо відповідний штат, наситимо віцеконсульство відповідними технічними засобами і, сподіваюся, що до осені матимемо нову повноцінну консульську установу»,- зазначив Боднар, додаючи, що оформлення відповідних документів займе декілька місяців.
Він підкреслив, що Ряшів – дуже важливе для України місто, адже там розташований ключовий хаб з надання допомоги Україні (Ряшів-Ясьонка), регіон межує з Україною.
За його словами, у зоні відповідальності цього віцеконсульства буде декілька повітів Підкарпатського воєводства, а також, можливо, частина Люблінського воєводства. Боднар також повідомив, що з польською стороною узгоджуватиметься питання щодо сфери компетенцій новостворюваної консульської установи, аби не втратити вже набуті компетенції почесних консульств України в цьому регіоні – у Перемишлі й Тарнуві.
Торкаючись відкриття консульства України у Познані на заході РП посол зазначив, що у Великопольському воєводстві проживає приблизно 150 тис. громадян України, що зумовлює необхідність відкриття там консульської установи. За його словами, консульство в цьому місті повністю покриватиме Великопольське воєводство РП.
Боднар не підтвердив, що консульство у Познані розташовуватиметься у приміщенні колишнього генконсульства Росії в цьому місті. За його словами, найближчим часом він обговорить з владою Познані варіанти розміщення української консульської установи в цьому місті.
«Відкриття консульства у Познані в цьому році є оптимістичним прогнозом. Але є розуміння того, хто і що там має робити, які справи треба вирішити»,- констатував дипломат.
Торкаючись питання перетворення консульства України у Гданську в генеральне консульство, Боднар зауважив, що це питання у «процесі вирішення», очікується рішення з цього приводу керівництва МЗС України.
У Польщі на сьогодні функціонує п’ять державних консульських установ України: генконсульства в Любліні, Кракові та Вроцлаві, консульство у Гданську і консульський відділ у Варшаві. Крім того, Україна має дев’ять почесних консульств у Польщі.
У Польщі на сьогодні може проживати до трьох мільйонів громадян України, з яких майже мільйон прибув після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як передавало агентство, на вимогу Польщі у Познані торік було закрито генконсульство Росії, дипломати якого були визнані небажаними особами в РП. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський тоді повідомив: якщо Україна звернеться про використання нерухомості, яка звільниться після росіян, для відкриття власної консульської установи у цьому місті, то Варшава поставиться до цього прихильно.
У МЗС Польщі повідомили Укрінформу, що Варшава позитивно ставиться до відкриття нових консульських установ України на території Польщі.
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеські ресторани назвали найгіршими з дотримання закону про заборону куріння Анонси
-
Політика1 тиждень ago
Євген Пікалов, заступник міністра юстиції України
-
Політика7 днів ago
Путін не хоче жодного миру і не готовий до припинення вогню
-
Політика1 тиждень ago
помер Федорук, який був мером міста 17 років поспіль
-
Усі новини7 днів ago
супутник 12 років спостерігав за «монстром»
-
Суспільство7 днів ago
В Одесі за гроші запускали салюти під час атаки росіян Анонси
-
Події1 тиждень ago
Євробачення-2025: головне про пісенний конкурс
-
Політика1 тиждень ago
Уряд Мерца проводитиме більш активну політику щодо України