Connect with us

Політика

Треба також посилити тиск на полі бою

Published

on



Міжнародні санкції проти Російської Федерації є вагомим інструментом для стримування російської воєнної машини в середньостроковій перспективі, але посилення тиску на полі бою потрібне вже зараз.

На цьому наголосив американський експерт з питань Росії Фонду Карнегі за міжнародний мир Ерік Чіарамелла в інтерв’ю Укрінформу, коментуючи нещодавню спільну заяву чотирьох європейських лідерів за результатами їхнього візиту в Україну.

«Я не думаю, що санкції – це правильний інструмент. Вони, безумовно, є важливими для підвищення вартості війни для Росії, і я думаю, що ми повинні їх зберігати та посилювати. Але ми не повинні плекати ілюзій, що санкції якимось чином змінять розрахунки Путіна, оскільки він показав, що готовий до значних втрат у всіх секторах, включаючи людський ресурс, техніку, а також економіку, щоб досягти своїх цілей щодо України», – заявив експерт.

Він вважає, що у середньостроковій перспективі санкції дійсно необхідні для стримування російської воєнної машини, «але не бачу, щоби це було кращою тактикою тиску у короткостроковій перспективі».

Читайте також: Путіна заганяють у дипломатичний кут – американський експерт

«Тиск краще чинити на полі бою. Допоки російська армія може якось просуватися, навіть дуже повільно і з величезними втратами, у Путіна дуже мало стимулів зупинятися. Це можна змінити не шляхом санкцій, а міжнародною допомогою військовим зусиллям України, тому я хотів би побачити європейську заяву не у вигляді санкційного ультиматуму, а такою, яка б зосереджувалася на постачанні Україні необхідної зброї для блокування подальшого просування Росії та, сподіваюся, відвоювання захоплених РФ територій», – заявив Чіарамелла.

Як повідомляв Укрінформ, лідери Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та України за підсумками зустрічі в Києві 10 травня ухвалили спільну заяву.

Зокрема, вони погодилися, що безумовне припинення вогню за визначенням не може бути обмежене жодними умовами. Якщо Росія висуватиме такі умови, це можна розглядати лише як намагання продовжити війну та підірвати дипломатію. Також лідери погодилися, що якщо Росія відмовиться від повного й безумовного припинення вогню, слід застосувати більш жорсткі санкції до її банківського та енергетичного секторів, націлені на викопне паливо, нафту й “тіньовий флот”.



Джерело

Політика

Сибіга обговорив посилення далекобійних можливостей України з делегацією постпредів країн НАТО

Published

on


Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із делегацією постійних представників держав-членів НАТО в Організації Північноатлантичного договору, очолюваною постійним представником США Меттью Вітакером, кроки з посилення далекобійних спроможностей України.

Як передає Укрінформ, про це повідомило МЗС.

До делегації також увійшли представники Великої Британії, Італії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Франції.

Сторони приділили особливу увагу практичним крокам із посилення далекобійних спроможностей України. Глава МЗС наголосив, що продумана та ефективна українська кампанія з ураження легітимних військових цілей на території РФ уже зараз приносить конкретні результати та послаблює військовий потенціал агресора. Він закликав союзників до посилення української далекобійності для примусу Росії до припинення війни.

«Бачимо, що Росія не демонструє готовності до дипломатичного врегулювання. Україна має бути в сильній позиції, і ми вдячні всім союзникам, які нас посилюють, за їхню підтримку. Важливо зараз додатково посилити спроможності Сил оборони України, аби здобути паритет і перевагу на полі бою», — зауважив міністр.

Глава МЗС також поінформував союзників про першочергові потреби української армії та закликав до подальшої активної підтримки ініціативи PURL, яка вже довела свою цінність та ефективність.

«PURL повинна ефективно функціонувати і давати швидкі, відчутні результати. Важливість PURL обумовлена оперативною необхідністю. Ми вдячні всім союзникам, які вже беруть участь в ініціативі, та закликаємо інших приєднатися або розширити участь», – зазначив міністр.

Важливим елементом посилення українського війська є інвестиції в українську оборонну промисловість. Очільник МЗС запросив іноземні компанії до розширення спільного виробництва, зокрема дронів та ракет.

Глава МЗС також підкреслив, що з посиленням російських атак на об’єкти цивільної інфраструктури Україні необхідні додаткові засоби протиповітряної оборони, здатні забезпечити надійне прикриття енергетичних об’єктів та стабільність енергопостачання напередодні зимового періоду.

Сибіга підкреслив необхідність посилення санкційного тиску на Росію як ефективного інструменту стримування агресора та закликав союзників ухвалити рішення щодо використання заморожених російських активів за кордоном для оборони та відбудови України.

За його словами, спільні зусилля союзників є запорукою не лише безпеки України, а й стабільності всього демократичного світу, який сьогодні проходить випробування єдністю та рішучістю у протидії агресору.

«Безпека України та євроатлантичної спільноти — неподільна, тому зміцнення нашої держави також зміцнює наших союзників», — підкреслив міністр.

Читайте також: Зеленський: Щоб зупинити Путіна, потрібен спільний тиск Європи і США

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і представники США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО обговорили можливості для зміцнення захисту енергосистеми України перед зимою.

Постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ході візиту в Україну наголосив на необхідності якнайшвидшого припинення війни.

Фото: МЗС



Джерело

Continue Reading

Політика

Посол ЄС сподівається на швидке досягнення згоди для відкриття всіх переговорних кластерів з Україною

Published

on



Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова сподівається на досягнення у найближчому майбутньому політичної згоди для офіційного відкриття всіх переговорних кластерів з Україною щодо вступу до євроспільноти.

Про це Матернова сказала в інтерв’ю Укрінформу

За словами дипломатки, Україна зробила все необхідне для відкриття кластерів, особливо першого кластера «Основи», але оскільки цього досі не сталося «з дуже відомих причин», вона розуміє суспільне розчарування. Саме тому Європейська комісія у звіті дуже прямо заявляє, що Україна готова до переговорів по кількох кластерах, нагадала посол ЄС.

«Але зрештою, коли скринінг, успішно завершений наприкінці жовтня, буде офіційно оформлений, я вважаю, що Україна зможе вести переговори в рамках усіх шести кластерів. Про це заявлено дуже чітко, і, сподіваюся, це допоможе розвіяти розчарування», – сказала Матернова.

Читайте також: Матернова: ЄС приділяє особливу увагу верховенству права та протидії корупції в усіх країнах-кандидатах

Вона зауважила, що наразі важливо зосередитися на впровадженні реформ «не заради Європейського Союзу, а заради модернізації України».

«Я дуже сподіваюся, що в найближчому майбутньому буде досягнута достатня політична згода, щоб офіційно розпочати відкриття кластерів, але ми ще не здобули цю мету», – зазначила посол ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про готовність до кінця листопада відкрити всі переговорні кластери з Україною щодо її вступу у Євросоюз, однак вказала на блокаду, яка триває з боку Угорщини.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Галущенко обговорив з президентом ЄСПЛ справи України проти Росії

Published

on


Міністр юстиції Герман Галущенко і президент Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар обговорили справи України проти Росії.

Про це Галущенко повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

За його словами, під час зустрічі у Страсбурзі йшлося про важливість співпраці України з ЄСПЛ.

“Ми продовжуємо зміцнювати систему захисту прав людини — реформуємо пенітенціарну сферу, вдосконалюємо законодавство, створюємо ефективні механізми правового захисту”, – зазначив міністр.

Окремою темою зустрічі стали справи України проти РФ, які стосуються системних і масових порушень прав людини на тимчасово захоплених росіянами територіях з 2014 року.

Як поінформував Галущенко, наразі у Суді перебувають чотири позови України проти РФ, і у двох з них уже ухвалені безпрецедентні рішення, якими підтверджено численні злочини, скоєні Росією.

Глава Мін’юсту подякував президентові ЄСПЛ за принципову позицію у цих справах. Він наголосив, що ці рішення відіграють ключову роль у документуванні злочинів і забезпеченні міжнародної відповідальності РФ.

“ЄСПЛ – один із ключових інститутів, що стоїть на захисті прав і свобод людини. Україна продовжує виконувати рішення ЄСПЛ навіть у часи війни, зміцнюючи правову систему”, – відзначив Галущенко.

Читайте також: Конвенція про допомогу у кримінальних справах: Галущенко підпише Третій додатковий протокол

Як повідомляв Укрінформ, у Європейському суді з прав людини вже є майже 10 тисяч індивідуальних заяв від громадян України проти Росії.

Фото: Герман Галущенко, Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.