«Політика Росії полягає в тому, щоб помістити всі ці твори в національні фонди музеїв. Вони внесені до реєстру творів Російської Федерації, щоб їх ніколи не можна було повернути. Але важливо зафіксувати, що це вкрадені твори, і якщо вони будуть виставлятися в Ермітажі, а потім поїдуть на виставку за кордон, то ми матимемо реєстр і розумітимемо, що це українська спадщина», – розповідає Артман.

Розслідування, проведене групою волонтерів, які подали скаргу в МКС від імені французької асоціації «Pour l’Ukraine, pour leur liberté et la nôtre!» («За Україну, за їхню свободу і нашу!»), вона вважає перспективним з огляду на майбутні справи над російськими чиновниками у судах універсальної юрисдикції у багатьох країнах ЄС.

«Якщо директори російських музеїв або інші відомі особи колись приїдуть до Франції, Швейцарії чи інших країн, зокрема до країн ЄС, більшість з яких ратифікували універсальну юрисдикцію на національному рівні, то асоціація, до якої входять українці, може вимагати їхнього арешту. Тому важливо мати відкриті справи, оскільки міжнародне правосуддя здійснюється на різних рівнях юрисдикції», – пояснила вона.

На думку експертки, після закінчення війни важливу роль для активізації цих справ повинні відіграти громадянське суспільство та журналісти.

«Громадські організації, асоціації, українські громадяни, журналісти з інших країн – усі колективно ми можемо зібрати докази і сказати: «Ось, є така справа, такий багатий росіянин, який живе у Франції або регулярно приїжджає сюди, і він причетний до міжнародних злочинів, на які поширюється універсальна юрисдикція». Якщо у Швейцарію, наприклад, приїде Мєдінський, щоб покататися на лижах, або, якщо директор Ермітажу приїжджає для обміну досвідом у Нью-Йорк чи музей в Амстердамі. Тоді ми, як громадянське суспільство, можемо вказати владі – хто він, і де його місце, і подати скаргу до суду», – вважає Артман.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій працює над оновленням черг евакуації культурних об’єктів із зон ризику.

Фото: wikipedia

Про це йшлося під час презентації проєкту «Нові обрії збереження, цифровізації та виконавської інтерпретації симфонічного доробку Віталія Кирейка», яка відбулась в Укрінформі.

Як зазначили організатори, попри великий творчий доробок Кирейка, багато його партитур залишалися невиданими — і лише тепер повертаються до виконавського життя.

Наукова кураторка проєкту, кандидатка мистецтвознавства, доцентка Національної музичної академії України Ірина Шестеренко зауважила, що це вже другий етап масштабної ініціативи.

За її словами, торік було реалізовано проєкт із цифровізації усієї творчої спадщини Кирейка. Нинішній присвячений збиранню та виданню його рукописних партитур. Також уперше здійснено аранжування його творів для різних оркестрів, зокрема для оркестру Нацгвардії України, повідомила вона.

Арткуратор проєкту, голова громадської організації Perfect Art Group Олександр Цегольник зазначив, що всі матеріали вже доступні на сайті: https://kyreyko.com/

Це понад 5 тисяч відсканованих сторінок і більш ніж 3 тисяч сторінок набраного тексту. Усі видання можна завантажити у форматі PDF, роздрукувати й вільно користуватися ними, сказав він.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак наголосив, що в умовах війни особливо важливо зберігати українську культуру, бо без неї буде постійна загроза національній державності. “Цей проєкт робить українську культуру сильнішою і демонструє всьому світові, що ми маємо не лише фольклор. Це інтелектуальна музика, яка відповідає кращим світовим творам”, – підкреслив Червак.

Голова ГО «Культурна асамблея» Олександра Кирюшина анонсувала презентацію аудіозапису романсу-реквієму «Запалим пам’яті свічу», написаного Кирейком у 2016 році.

Як уточнила Шестеренко, це був останній романс Кирейка і він присвячений пам’яті жертв Голодомору. За її словами, незабаром також представлять інші записи творів композитора, зокрема «Реве та стогне Дніпр широкий».

На заході в Укрінформі презентували нові друковані видання та студійні записи, створені за участю Академічного ансамблю пісні й танцю Нацгвардії України, оркестру Головного управління Нацполіції в Київській області та Національного камерного ансамблю «Київські солісти».

Як повідомлялося, Віталій Кирейко (1926–2016) — український композитор, народний артист України, автор понад 300 творів: опер, балетів, симфоній, камерних і вокальних композицій. Серед його найвідоміших опер — «Лісова пісня», «У неділю рано зілля копала», «Марко в пеклі», «Бояриня» та «Вернісаж на ярмарку».

Перше фото з домашнього архіву Віталія Кирейка

Фото в тексті: Данило Антонюк, Укрінформ

У тимчасово захопленому армією РФ Маріуполі росіяни знищили частину унікальної мозаїки Віктора Арнаутова «Підкорювачі Космосу».