Війна
у Британії розкрили терміни розгортання
У британському уряді розповіли, що готові розгорнути свої війська на “стільки, скільки буде потрібно”. Водночас у Росії вдаються до погроз і виступають проти навіть спостерігачів ОБСЄ.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити на роки в Україні тисячі солдатів, щоб підтримувати режим припинення вогню й стримувати чергове вторгнення ЗС РФ. В межах довгострокової угоди загалом можуть розміщені до 30 тисяч миротворців з кількох країн. Про це 16 березня повідомили у The Times.
Зазначається, що плани відправити в Україну миротворчі сили численністю до 30 тисяч осіб обговорюють Велика Британія, Франція, Туреччина, Канада й Австралія. Інші країни готові допомогти зі зброєю та матеріально-технічним забезпеченням.
Британський прем’єр відмовився відповідати, чи зможуть миротворці відкривати вогонь по ЗС РФ у разі атаки. За припущенням ЗМІ, “правила взаємодії” обговорюватимуть найближчими днями.
Очікується, що цього тижня президент США Дональд Трамп проведе переговори з лідером РФ Володимиром Путіним щодо 30-денного перемир’я. План передбачає припинення вогню в повітрі й морі, щоб можна було легко відстежити будь-які порушення з боку Росії, а потім — і на землі. Миротворців направлять в Україну вже після того, як буде укладена мирна угода.
Росія неодноразово висловлювала незгоду з розміщенням миротворців в Україні. Однак президент Франції Емманюель Макрон наголошував, що країна-агресорка не матиме права голосу у цьому питанні.
Неназване високопоставлене джерело у британському уряді розповіло, що розгортання миротворців буде безстроковим. З його слів, йдеться “про роки”.
“Стільки, скільки потрібно для збереження мирної угоди та стримування Росії”, — уточнив співрозмовник.
Однак, як заявляв Стармер, Велика Британія не введе війська в Україну без гарантій з боку США. Водночас Трамп неодноразово відмовлявся від надання безпекових гарантій, адже в його розумінні достатньо економічних зобов’язань як-от угода щодо корисних копалин. Британський прем’єр натомість вважає, що Путіну не можна довіряти.
Що думають у РФ про миротворців
Заступник голови російського МЗС Олександр Грушко в інтерв’ю медіа “Известия” наголосив, що Кремлю байдуже, будуть контингенти НАТО розгорнуті в Україні в межах місії альянсу чи ЄС або за двосторонніми домовленостями з окремими країнами.
“У будь-якому випадку, якщо вони з’являються там, це означає, що вони розміщуються в зоні конфлікту з усіма наслідками для цих контингентів як сторін конфлікту”, — попередив він.
Дипломат назвав розмови щодо миротворчих сил “спробою поставити віз попереду коня”. З його слів, що цього питання можна підійти лише після того, як буде готова сама угода. Тоді сторони зможуть дійти до розуміння, чи потрібен міжнародний супровід, і обговорити це.
“Може йтися і про неозброєних спостерігачів, громадянську місію, яка б стежила за виконанням окремих аспектів цієї угоди або про гарантійні механізми. А поки що — це струс повітря”, — запевнив Грушко.
Він розповів, що Росія проти й ОБСЄ, адже попередня спеціальна моніторингова місія “не впоралась”. Заступник міністра уточнив, що деякі працівники нібито працювали на користь України, а жителі Донбасу очікували після приїзду спостерігачів на обстріли, тому Москва ставиться до залучення ОБСЄ “вкрай скептично” навіть у теорії.
“Не можна не бачити, що мета цих вкидань про розгортання західних контингентів країн на території України — підготовка громадської думки саме до найрадикальніших сценаріїв, частина кампанії з нагнітання військового психозу та демонізації Росії”, — додав чиновник.
Нагадаємо, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив, що розміщення миротворців в Україні з країн НАТО означатиме війну Росії проти альянсу. З його слів, Захід хоче “надати військову допомогу неонацистам у Києві”.
Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що кілька європейських і неєвропейських країн висловили бажання доєднатись до коаліції розгортання миротворців в Україні. За даними ЗМІ, війська можуть бути розміщені у Києві, Одесі і Львові.
Війна
Фінляндія надає Україні новий пакет військової допомоги
Президент Фінляндії Александер Стубб за пропозицією уряду схвалив передачу Україні 35-го пакета військової допомоги, загальна вартість якого складає близько 1 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті Міністерства оборони Фінляндії.
Фото: Unsplash/aboodi vesakaran
Оновлюється…
Війна
На фронті за добу – 211 зіткнень, Покровський і Гуляйпільський напрямки найгарячіші
Між Силами оборони України та російськими військами минулої доби відбулися 211 бойових зіткнень. Найбільше ворог тиснув на Покровському та Гуляйпільському напрямках.
Про це Генштаб ЗСУ повідомив у зведенні станом на 08:00 9 жовтня, передає Укрінформ.
За даними Генштабу, учора росіяни завдали 83 авіаційні удари із застосуванням 243 керованих авіабомб. Також задіяли 9987 дронів-камікадзе, 2444 рази обстріляли населені пункти й позиції Сил оборони, зокрема 19 разів – із реактивних систем залпового вогню.
Ворожих обстрілів зазнали, зокрема, Безсалівка, Кореньок, Товстодубове, Сопич, Уланове, Малушине, Нескучне, Середина-Буда, Волфине, Рогізне, Рижівка, Кучерівка, Прогрес, Гірки, Вовківка, Студенок і Козаче Сумської області, Клюси, Лісківщина та Кривуша Чернігівської області.
Із авіації російська армія вдарила по Гасичівці.
Українська авіація, ракетні війська й артилерія за добу уразили дев’ять важливих об’єктів ворога, серед яких – чотири райони скупчення живої сили, місце зосередження техніки, дві артилерійські системи.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби росіяни провели одну штурмову дію, також 30 разів обстріляли позиції Сил оборони й населені пункти, зокрема двічі – із РСЗВ.
На Південно-Слобожанському напрямку українські захисники відбили п’ять ворожих атак. Російська армія на цій ділянці фронту намагалася просунутися в бік Ізбицького, Тернової, Вільчі й Рибалчиного.
На Куп’янському напрямку війська РФ вісім разів намагалися покращити свої позиції, проводячи штурмові дії в бік Радьківки, Куп’янська-Вузлового та Мирового.
На Лиманському напрямку загарбники здійснили вісім атак у бік Новосергіївки, Новоселівки, Ставків і Лимана. Їхні спроби вклинитися в українську оборону відбиті.
На Слов’янському напрямку росіяни двічі атакували в районах Озерного й Лимана.
На Краматорському напрямку ворог не проводив штурмових дій.
На Костянтинівському напрямку російська армія здійснила 12 атак. Вела наступальні дії в районі Костянтинівки, у бік Кіндратівки, Новоселівки, Торецького, Степів і Розкішного.
На Покровському напрямку загарбники атакували 16 разів – намагалися просунутися в бік Вільного, Світлого, Добропілля, Красноподілля, Сергіївки й Молодецького.
На Олександрівському напрямку війська РФ двічі штурмували в бік Вороного та Запорізького.
На Гуляйпільському напрямку, за уточненою інформацією, росіяни 16 разів атакували позиції українських оборонців. Ворог намагався просунутися в бік Рибного, Злагоди, Тернуватого, Косівцевого, Рівного, Верхньої Терси, Воздвижівки й Копанів.
На Оріхівському напрямку російська армія двічі намагалася атакувати в бік Новопавлівки та Плавнів.
На Придніпровському напрямку загарбники не проводили штурмових дій.
На Волинському та Поліському напрямках ознаки формування наступальних угруповань ворога не виявлені.
Як повідомляв Укрінформ, за добу Сили оборони нейтралізували понад 1700 російських загарбників.
Війна
Сили оборони уразили другий за день великий НПЗ у Росії
Сили оборони України 8 жовтня уразили найпотужніше нафтопереробне підприємство Росії – Омський нафтопереробний завод.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
За даними Генштабу, Омський НПЗ задіяний у забезпеченні російської армії. Це підприємство спеціалізується на виробництві широкого спектру пального, мастил і нафтохімічної продукції. За рік воно може переробляти понад 21 млн тонн нафти.
Омський НПЗ уже зазнавав ураження 6 липня цього року. Тоді під удар потрапила установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11 проєктною потужністю 8,4 млн тонн нафти на рік.
«Ураження таких об’єктів є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та спрямоване на зниження військово-економічного потенціалу російської федерації», – наголошують у Генштабі.
Сили спеціальних операцій ЗСУ зі свого боку зазначили, що повторний удар по Омському нафтопереробному заводу завдали їхні підрозділи Deep Strike. Операцію провели у взаємодії з російським повстанським рухом «Чорна Іскра».
«Завод розташований майже за 2500 км від кордону України. Це найвіддаленіший НПЗ Росії, який уражали українські дрони», – зауважують військові.
Омський НПЗ входить до структури «Газпром нафти» – однієї з найбільших нафтових компаній країни-агресорки. У Силах спецоперацій нагадують, що після першого удару, здійсненого 6 липня, це підприємство повністю зупинило переробку нафти та було виведене в ремонт.
Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони 8 жовтня також знову уразили нафтопереробний комплекс «Газпром нефтехим Салават» у Башкортостані.
Фото: Exilenova+
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса5 днів agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Одеса1 тиждень agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса6 днів agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини5 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Суспільство5 днів agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
