Connect with us

Війна

у Британії розкрили терміни розгортання

Published

on



У британському уряді розповіли, що готові розгорнути свої війська на “стільки, скільки буде потрібно”. Водночас у Росії вдаються до погроз і виступають проти навіть спостерігачів ОБСЄ.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити на роки в Україні тисячі солдатів, щоб підтримувати режим припинення вогню й стримувати чергове вторгнення ЗС РФ. В межах довгострокової угоди загалом можуть розміщені до 30 тисяч миротворців з кількох країн. Про це 16 березня повідомили у The Times.

Зазначається, що плани відправити в Україну миротворчі сили численністю до 30 тисяч осіб обговорюють Велика Британія, Франція, Туреччина, Канада й Австралія. Інші країни готові допомогти зі зброєю та матеріально-технічним забезпеченням.

Британський прем’єр відмовився відповідати, чи зможуть миротворці відкривати вогонь по ЗС РФ у разі атаки. За припущенням ЗМІ, “правила взаємодії” обговорюватимуть найближчими днями.

Очікується, що цього тижня президент США Дональд Трамп проведе переговори з лідером РФ Володимиром Путіним щодо 30-денного перемир’я. План передбачає припинення вогню в повітрі й морі, щоб можна було легко відстежити будь-які порушення з боку Росії, а потім — і на землі. Миротворців направлять в Україну вже після того, як буде укладена мирна угода.

Росія неодноразово висловлювала незгоду з розміщенням миротворців в Україні. Однак президент Франції Емманюель Макрон наголошував, що країна-агресорка не матиме права голосу у цьому питанні.

Неназване високопоставлене джерело у британському уряді розповіло, що розгортання миротворців буде безстроковим. З його слів, йдеться “про роки”.

“Стільки, скільки потрібно для збереження мирної угоди та стримування Росії”, — уточнив співрозмовник.

Однак, як заявляв Стармер, Велика Британія не введе війська в Україну без гарантій з боку США. Водночас Трамп неодноразово відмовлявся від надання безпекових гарантій, адже в його розумінні достатньо економічних зобов’язань як-от угода щодо корисних копалин. Британський прем’єр натомість вважає, що Путіну не можна довіряти.

Що думають у РФ про миротворців

Заступник голови російського МЗС Олександр Грушко в інтерв’ю медіа “Известия” наголосив, що Кремлю байдуже, будуть контингенти НАТО розгорнуті в Україні в межах місії альянсу чи ЄС або за двосторонніми домовленостями з окремими країнами.

“У будь-якому випадку, якщо вони з’являються там, це означає, що вони розміщуються в зоні конфлікту з усіма наслідками для цих контингентів як сторін конфлікту”, — попередив він.

Дипломат назвав розмови щодо миротворчих сил “спробою поставити віз попереду коня”. З його слів, що цього питання можна підійти лише після того, як буде готова сама угода. Тоді сторони зможуть дійти до розуміння, чи потрібен міжнародний супровід, і обговорити це.

“Може йтися і про неозброєних спостерігачів, громадянську місію, яка б стежила за виконанням окремих аспектів цієї угоди або про гарантійні механізми. А поки що — це струс повітря”, — запевнив Грушко.

Він розповів, що Росія проти й ОБСЄ, адже попередня спеціальна моніторингова місія “не впоралась”. Заступник міністра уточнив, що деякі працівники нібито працювали на користь України, а жителі Донбасу очікували після приїзду спостерігачів на обстріли, тому Москва ставиться до залучення ОБСЄ “вкрай скептично” навіть у теорії.

“Не можна не бачити, що мета цих вкидань про розгортання західних контингентів країн на території України — підготовка громадської думки саме до найрадикальніших сценаріїв, частина кампанії з нагнітання військового психозу та демонізації Росії”, — додав чиновник.

Нагадаємо, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив, що розміщення миротворців в Україні з країн НАТО означатиме війну Росії проти альянсу. З його слів, Захід хоче “надати військову допомогу неонацистам у Києві”.

Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що кілька європейських і неєвропейських країн висловили бажання доєднатись до коаліції розгортання миротворців в Україні. За даними ЗМІ, війська можуть бути розміщені у Києві, Одесі і Львові.



Джерело

Війна

Дрони атакували НПЗ і нафтотермінал у Росії

Published

on



У ніч на 20 серпня безпілотники атакували нафтопереробний завод у російському Нижньокамську, нафтовий термінал та підстанцію на Кубані у Краснодарському краї.

Про це повідомляє Настоящее Время, передає Укрінформ.

Мер Нижньокамська Радмір Бєляєв заявив, що вранці 20 серпня «силами ППО успішно відбито чергову масовану атаку на район».

Проте низка Телеграм-каналів пишуть, що був атакований НПЗ Танеко, який належить Татнефті.

Повідомляється, що дрони також атакували підстанцію Тамань (ключовий магістральний вузол енергомосту Кубань – Крим) у Темрюкському районі та нафтовий термінал Таманьгазнефти у селищі Волна.

Читайте також: У Росії понад 70% АЗС залишилися без бензину – ЗМІ

30 липня українські безпілотники знищили на цьому терміналі 12 резервуарів.

Як повідомляв Укрінформ, після атаки дронів у російській Уфі спалахнула пожежа на одному з нафтопереробних заводів, який перебував на ремонті.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські наземні роботизовані комплекси

Published

on




Характеристики НРК та що загрожує їм на фронті



Джерело

Continue Reading

Війна

чому АКС-74 досі актуальний у війську

Published

on


У свіжому випуску проєкту «Перевірено боєм» журналісти Укрінформу з’ясовують, чому радянський АКС-74 досі залишається затребуваним в українських військових, які його основні характеристики, наскільки він точний та що особливого в його експлуатації.

Ведуча Христя Равлюк разом з інструктором 25-ї бригади НГУ імені князя Аскольда з позивним «Жук» знайомиться з АКС-74 (автомат Калашникова складний зразка 1974 року), дізнається про його переваги і недоліки та особливості використання, а також випробовує автомат на полігоні.  

«АКС-74 у нас багато. Вони досі працюють, і під них у нас є багато патронів», – пояснює «Жук», чому радянський автомат продовжують використовувати українські військові.

Інструктор розповідає про патрон 5,45×39 мм, темп стрільби, довжину ствола та вагу автомата. За його словами, попри вік конструкції, АКС-74 «у вправних руках є достатньо точним на коротких та середніх дистанціях».

Чому, попри вік та не найкращу ергономіку, АКС-74 досі залишається в строю? Наскільки він точний та як поводиться під час стрільби?

Читайте також: Спецпроєкт «Перевірено боєм»: Укрінформ тестує штурмову гвинтівку Heckler & Koch

Дивіться новий випуск «Перевірено боєм» – про зброю, яка пройшла десятиліття та продовжує використовуватися українськими військовими.

Прем’єра у середу, 19 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.