Connect with us

Війна

у Британії розкрили терміни розгортання

Published

on



У британському уряді розповіли, що готові розгорнути свої війська на “стільки, скільки буде потрібно”. Водночас у Росії вдаються до погроз і виступають проти навіть спостерігачів ОБСЄ.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити на роки в Україні тисячі солдатів, щоб підтримувати режим припинення вогню й стримувати чергове вторгнення ЗС РФ. В межах довгострокової угоди загалом можуть розміщені до 30 тисяч миротворців з кількох країн. Про це 16 березня повідомили у The Times.

Зазначається, що плани відправити в Україну миротворчі сили численністю до 30 тисяч осіб обговорюють Велика Британія, Франція, Туреччина, Канада й Австралія. Інші країни готові допомогти зі зброєю та матеріально-технічним забезпеченням.

Британський прем’єр відмовився відповідати, чи зможуть миротворці відкривати вогонь по ЗС РФ у разі атаки. За припущенням ЗМІ, “правила взаємодії” обговорюватимуть найближчими днями.

Очікується, що цього тижня президент США Дональд Трамп проведе переговори з лідером РФ Володимиром Путіним щодо 30-денного перемир’я. План передбачає припинення вогню в повітрі й морі, щоб можна було легко відстежити будь-які порушення з боку Росії, а потім — і на землі. Миротворців направлять в Україну вже після того, як буде укладена мирна угода.

Росія неодноразово висловлювала незгоду з розміщенням миротворців в Україні. Однак президент Франції Емманюель Макрон наголошував, що країна-агресорка не матиме права голосу у цьому питанні.

Неназване високопоставлене джерело у британському уряді розповіло, що розгортання миротворців буде безстроковим. З його слів, йдеться “про роки”.

“Стільки, скільки потрібно для збереження мирної угоди та стримування Росії”, — уточнив співрозмовник.

Однак, як заявляв Стармер, Велика Британія не введе війська в Україну без гарантій з боку США. Водночас Трамп неодноразово відмовлявся від надання безпекових гарантій, адже в його розумінні достатньо економічних зобов’язань як-от угода щодо корисних копалин. Британський прем’єр натомість вважає, що Путіну не можна довіряти.

Що думають у РФ про миротворців

Заступник голови російського МЗС Олександр Грушко в інтерв’ю медіа “Известия” наголосив, що Кремлю байдуже, будуть контингенти НАТО розгорнуті в Україні в межах місії альянсу чи ЄС або за двосторонніми домовленостями з окремими країнами.

“У будь-якому випадку, якщо вони з’являються там, це означає, що вони розміщуються в зоні конфлікту з усіма наслідками для цих контингентів як сторін конфлікту”, — попередив він.

Дипломат назвав розмови щодо миротворчих сил “спробою поставити віз попереду коня”. З його слів, що цього питання можна підійти лише після того, як буде готова сама угода. Тоді сторони зможуть дійти до розуміння, чи потрібен міжнародний супровід, і обговорити це.

“Може йтися і про неозброєних спостерігачів, громадянську місію, яка б стежила за виконанням окремих аспектів цієї угоди або про гарантійні механізми. А поки що — це струс повітря”, — запевнив Грушко.

Він розповів, що Росія проти й ОБСЄ, адже попередня спеціальна моніторингова місія “не впоралась”. Заступник міністра уточнив, що деякі працівники нібито працювали на користь України, а жителі Донбасу очікували після приїзду спостерігачів на обстріли, тому Москва ставиться до залучення ОБСЄ “вкрай скептично” навіть у теорії.

“Не можна не бачити, що мета цих вкидань про розгортання західних контингентів країн на території України — підготовка громадської думки саме до найрадикальніших сценаріїв, частина кампанії з нагнітання військового психозу та демонізації Росії”, — додав чиновник.

Нагадаємо, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив, що розміщення миротворців в Україні з країн НАТО означатиме війну Росії проти альянсу. З його слів, Захід хоче “надати військову допомогу неонацистам у Києві”.

Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що кілька європейських і неєвропейських країн висловили бажання доєднатись до коаліції розгортання миротворців в Україні. За даними ЗМІ, війська можуть бути розміщені у Києві, Одесі і Львові.



Джерело

Війна

Біля Козачої Лопані ворог зміг трохи посунутися у сірій зоні

Published

on



У зоні відповідальності Угруповання об’єднаних сил російські окупаційні війська намагаються тиснути вздовж кордону та проводять на добу 10-12 боєзіткнень.

Про це в телеефірі заявив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.

«Останні дні у нас десь по 10-12 бойових зіткнень на добу в нашій зоні відповідальності – сукупно це від східної Сумщини і до Куп’янського напрямку включно. Ворог намагається тиснути вздовж кордону, намагається інфільтруватися вздовж лінії розмежування. Не дуже вдало, станом на зараз, не сприяє погода в тому числі, бо зараз вже немає листя на деревах, тому ворог не може якось дуже ефективно інфільтруватися. Хоча є певні спроби, є навіть певне розширення в районі Козачої Лопані, хоч і невелике, але ворогу все ж таки вдалося там трішки посунути в червону зону за рахунок сірої зони, що, звісно, негативно. Але в цілому зусилля ворога відносно його ефекту, якого вони досягають, неспівставні», – зазначив Трегубов.

Читайте також: Сили оборони спростували заяву росіян про захоплення Барилівки на Сумщині

Він наголосив, що тактика ворога принципово не змінюється відтоді, як з’явились дрони на оптоволокні. Адже росіяни наразі не можуть застосовувати важку техніку.

«Як з’явилися дрони на оптоволокні, зникла важка техніка. Оце була велика зміна, вона відбулася півтора року тому, і з тих пір у нас не було таких технологічних змін, які так би повпливали на полі бою. Відтоді єдиною ефективною тактикою для росіян залишається тактика інфільтрації малими групами», – пояснив речник.

Відповідаючи на питання, чи розширить ворог застосування газогонів для просування вглиб української території, Трегубов зазначив, що масштабувати це ворог не зможе, оскільки не скрізь є газогони.

«Нема куди масштабувати, бо нема газогонів великих магістральних, воно ж не в кожному селі. На Куп’янщині вони їх використовують, бо просто там є така можливість, там є магістральний газогін, через який можна було справді ганяти піхоту. Ось вони його там і використовували. Але ж це не та історія, яку можна поширити там, де немає відповідної інфраструктури», – пояснив речник.

Трегубов також повідомив, що ситуація в районі Куп’янська суттєво не змінилась, а ворог активніше почав діяти в напрямку населеного пункту Радьківка.

«Росіяни зараз більш активно почали лізти у бік населеного пункту Радьківка – це на правому березі, на північ від Куп’янська і на захід від Голубівки. Якщо раніше вони заводили війська через Голубівку здебільшого, то зараз в них очевидний план залізти в Радьківку і лізти трішки з іншого боку, себто все одно потрапляти в Куп’янськ, але не безпосередньо з півночі, а, я б сказав, з північного заходу. Ось вони туди і спрямовують свої основні атакувальні зусилля останній тиждень. Але без успіху», – розповів Трегубов.

Речник зазначив, що наразі не спостерігається підготовка ворога до активних штурмових дій, йдеться лише про підтримку постійного тиску на Куп’янський напрямок.

Як повідомляв Укрінформ, упродовж минулої доби на фронті відбулося 206 боєзіткнень. Найактивніше росіяни атакували на Костянтинівському напрямку, де здійснили 21 атаку.



Джерело

Continue Reading

Війна

ППО знешкодила 257 дронів, три балістичні і 49 крилатих ракет, якими росіяни з вечора атакували Україну

Published

on



Сили протиповітряної оборони знешкодили три балістичні ракети, 49 крилатих ракет і 257 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 2 листопада.

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.

З 18:00 понеділка, 2 листопада, ворог атакував:

  • балістичними ракетами “Іскандер-М”/KN-23, протикорабельними ракетами “Циркон” із Ростовської, Воронезької та Курської областей;
  • 59 крилатими (авіаційними) ракетами повітряного, наземного базування Х-101/Х-59/Х-69/”Іскандер-К” із Вологодської, Оренбурзької, Орловської областей;
  • 289 ударними БПЛА типу Shahed (120 із них – реактивні), “Гербера” і дронами-імітаторами типу “Пародія” із напрямків: Орел, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ (РФ), тимчасово окупований Донецьк, а також Гвардійське і Чауда (тимчасово окупований Крим).

Основними напрямками удару були Київська, Харківська, Вінницька і Дніпропетровська області.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 09:00 вівторка, 3 листопада, ППО збила / подавила 309 цілей:

  • три балістичні ракети “Іскандер-М”/KN-23/”Циркон”;
  • 49 крилатих ракет Х-101/Х-59/Х-69/”Іскандер-К” (інформація стосовно трьох ракет уточнюється);
  • 257 дронів.

Зафіксовані влучання на 23 локаціях, а також падіння збитих цілей (уламків) на 14 локаціях.

Читайте також: У Дніпрі кількість поранених через російську атаку зросла до 15, троє з них – у тяжкому стані

Як повідомляв Укрінформ, у Комишувасі Запорізької області 29 людей загинули внаслідок російських авіаударів 2 листопада.



Джерело

Continue Reading

Війна

За жовтень на Гуляйпільському, Оріхівському й Олександрівському напрямках знищили 279 росіян

Published

on



Упродовж жовтня на Гуляйпільському, Оріхівському та Олександрівському напрямках російські війська втратили 279 військовослужбовців і 60 одиниць озброєння та військової техніки внаслідок підриву на мінно-вибухових загородженнях.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила заступниця речника Угруповання військ (сил) «Південь» Анастасія Шевченко.

«На Гуляйпільському, Оріхівському та Олександрівському напрямках внаслідок підриву на інженерних боєприпасах противник втратив 279 військовослужбовців та 60 одиниць озброєння і військової техніки. Значну частину уражених цілей становлять мотоцикли та квадроцикли, за допомогою яких окупанти намагаються прискорити переміщення особового складу та здійснювати маневри», – зазначила вона.

За словами Шевченко, мінно-вибухові загородження, облаштовані інженерними підрозділами угруповання військ (сил) «Південь», упродовж жовтня стали одним із дієвих чинників стримування російських військ на трьох напрямках.

«Ефективність мінно-вибухових загороджень полягає в тому, що вони не лише перешкоджають просуванню противника, а й завдають йому втрат без необхідності безпосереднього вогневого контакту з українськими підрозділами», – пояснила заступниця речника.

Водночас вона додала, що важливу роль у цьому процесі відіграють безпілотні системи, за допомогою яких інженерні підрозділи дистанційно облаштовують загородження.

«Це дозволяє підвищувати ефективність інженерного забезпечення оборони та зберігати життя українських військовослужбовців», – наголосила Шевченко.

Читайте також: ВМС України за жовтень знищили шість російських літаків та 10 РСЗВ

Як повідомляв Укрінформ, військовослужбовці Сухопутних військ Збройних сил України показали, як інженерні дрони встановлюють захисні загородження на фронті.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.