Connect with us

Війна

у Британії розкрили терміни розгортання

Published

on



У британському уряді розповіли, що готові розгорнути свої війська на “стільки, скільки буде потрібно”. Водночас у Росії вдаються до погроз і виступають проти навіть спостерігачів ОБСЄ.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити на роки в Україні тисячі солдатів, щоб підтримувати режим припинення вогню й стримувати чергове вторгнення ЗС РФ. В межах довгострокової угоди загалом можуть розміщені до 30 тисяч миротворців з кількох країн. Про це 16 березня повідомили у The Times.

Зазначається, що плани відправити в Україну миротворчі сили численністю до 30 тисяч осіб обговорюють Велика Британія, Франція, Туреччина, Канада й Австралія. Інші країни готові допомогти зі зброєю та матеріально-технічним забезпеченням.

Британський прем’єр відмовився відповідати, чи зможуть миротворці відкривати вогонь по ЗС РФ у разі атаки. За припущенням ЗМІ, “правила взаємодії” обговорюватимуть найближчими днями.

Очікується, що цього тижня президент США Дональд Трамп проведе переговори з лідером РФ Володимиром Путіним щодо 30-денного перемир’я. План передбачає припинення вогню в повітрі й морі, щоб можна було легко відстежити будь-які порушення з боку Росії, а потім — і на землі. Миротворців направлять в Україну вже після того, як буде укладена мирна угода.

Росія неодноразово висловлювала незгоду з розміщенням миротворців в Україні. Однак президент Франції Емманюель Макрон наголошував, що країна-агресорка не матиме права голосу у цьому питанні.

Неназване високопоставлене джерело у британському уряді розповіло, що розгортання миротворців буде безстроковим. З його слів, йдеться “про роки”.

“Стільки, скільки потрібно для збереження мирної угоди та стримування Росії”, — уточнив співрозмовник.

Однак, як заявляв Стармер, Велика Британія не введе війська в Україну без гарантій з боку США. Водночас Трамп неодноразово відмовлявся від надання безпекових гарантій, адже в його розумінні достатньо економічних зобов’язань як-от угода щодо корисних копалин. Британський прем’єр натомість вважає, що Путіну не можна довіряти.

Що думають у РФ про миротворців

Заступник голови російського МЗС Олександр Грушко в інтерв’ю медіа “Известия” наголосив, що Кремлю байдуже, будуть контингенти НАТО розгорнуті в Україні в межах місії альянсу чи ЄС або за двосторонніми домовленостями з окремими країнами.

“У будь-якому випадку, якщо вони з’являються там, це означає, що вони розміщуються в зоні конфлікту з усіма наслідками для цих контингентів як сторін конфлікту”, — попередив він.

Дипломат назвав розмови щодо миротворчих сил “спробою поставити віз попереду коня”. З його слів, що цього питання можна підійти лише після того, як буде готова сама угода. Тоді сторони зможуть дійти до розуміння, чи потрібен міжнародний супровід, і обговорити це.

“Може йтися і про неозброєних спостерігачів, громадянську місію, яка б стежила за виконанням окремих аспектів цієї угоди або про гарантійні механізми. А поки що — це струс повітря”, — запевнив Грушко.

Він розповів, що Росія проти й ОБСЄ, адже попередня спеціальна моніторингова місія “не впоралась”. Заступник міністра уточнив, що деякі працівники нібито працювали на користь України, а жителі Донбасу очікували після приїзду спостерігачів на обстріли, тому Москва ставиться до залучення ОБСЄ “вкрай скептично” навіть у теорії.

“Не можна не бачити, що мета цих вкидань про розгортання західних контингентів країн на території України — підготовка громадської думки саме до найрадикальніших сценаріїв, частина кампанії з нагнітання військового психозу та демонізації Росії”, — додав чиновник.

Нагадаємо, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив, що розміщення миротворців в Україні з країн НАТО означатиме війну Росії проти альянсу. З його слів, Захід хоче “надати військову допомогу неонацистам у Києві”.

Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що кілька європейських і неєвропейських країн висловили бажання доєднатись до коаліції розгортання миротворців в Україні. За даними ЗМІ, війська можуть бути розміщені у Києві, Одесі і Львові.



Джерело

Війна

Відшкодування ПДВ повернулося до штатного режиму

Published

on



У жовтні в Україні відшкодовано 25,9 млрд грн податку на додану вартість. На сьогодні платникам повністю сплачено належні їм суми.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство фінансів.

“У жовтні 2026 року платникам податку відшкодовано з державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 25,9 млрд грн. При цьому у повному обсязі відшкодовано суми ПДВ, виплату яких раніше було призупинено у зв’язку з відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку та пріоритетністю фінансування першочергових видатків на сектор безпеки і оборони, зарплати, пенсії та соціальні допомоги”, – йдеться в повідомленні.

У листопаді 2026 року платникам податків відшкодовано ПДВ на загальну суму 5,6 млрд грн.

Як наголосили в міністерстві, наразі перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється у штатному режимі – протягом п’яти операційних днів після надходження узгоджених сум до Казначейства.

Читайте також: ПДВ по-новому: після доопрацювання комітет Ради рекомендує ухвалити законопроєкт в цілому

З початку 2026 року (станом на 5 листопада) в Україні відшкодовано 202,4 млрд грн податку на додану вартість.

Як повідомлялось, за даними Мінфіну, за дев’ять місяців 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 255,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (зібрано 426,1 млрд грн, відшкодовано – 170,9 млрд грн).



Джерело

Continue Reading

Війна

Рютте заявив про компроміс України та втрату земель

Published

on


Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловився про мирні переговори щодо завершення війни РФ проти України та про роль США, Європи та Китаю у цьому процесі. За оцінкою Рютте, ідеться не про перемогу України, а про компромісну домовленість. Яка позиція генсека НАТО щодо ситуації на російсько-українській війні?

Тези Марка Рютте щодо мирних переговорів пролунали у програмі Pauw & De Wit нідерландського медіа BNNVARA/NPO1 від 5 листопада 2026. Генсек НАТО не підтвердив тезу, що на війні РФ проти України одна з країн зможе стати переможцем. Він пояснив, лише Україна та український президент Володимир Зеленський можуть визначити межу компромісу задля завершення війни.

Мирні переговори — позиція Рютте щодо завершення війни див. з 32:04

“[Чи хтось переможе] — це не так очевидно. Можна лише сподіватися, що цю війну буде доведено до завершення, хоча малоймовірно, що Україна поверне всю свою територію. Що Україна готова прийняти в рамках угоди — це справа самої України, вирішувати це можуть лише Зеленський та його уряд від імені українського народу. Але подібні війни завжди закінчуються мирною угодою. А вона часто є компромісом”, — сказав Рютте.

Генсек НАТО також висловився щодо позиції США, переговорників Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, ролі Китаю та Європи. На думку Рютте, попри нинішню поведінку Білого дому, Вашингтон відіграє важливу роль у переговорах та підтримці України. При цьому він сказав про спецпредставників, які вислуховують позиції усіх сторін, і Європи у тому числі. Крім того, Рютте нагадав про нещодавню угоду з США про постачання великої кількості ракет Patriot. Тим часом європейцям він порадив нарощувати оборонні витрати та пояснив, що саме вони надаватимуть гарантії безпеки, коли почнеться мир.

Мирні переговори — яка позиція України та РФ

Зазначимо, попередній раунд мирних переговорів щодо війни РФ проти України відбувся 20-21 жовтня. В підсумку відбулось чотириденне перемир’я в Олешках, а російські топпосадовці та диктатор Путін ще раз повторили, що погодяться почати говорити про мир лише тоді, коли ЗСУ без бою віддадуть решту Донецької області. Ще один результат — погодились відновити тристоронні зустрічі делегацій України, США та РФ, а Кремль вирішив повернути 74-річного американця Стівена Габбарда, захопленого під час окупації Ізюму. Крім того, Москва і далі наголосила, що очікує повної капітуляції від України та виконання усіх вимоги Кремля. Своєю чергою президент Зеленський заявив, що сподівається отримати від Заходу гарантії безпеки від України, схожі на гарантії статті 5 Договору про НАТО.

Нагадуємо, 10-11 листопада в Абу-Дабі має відбутись новий раунд переговорів щодо війни РФ проти України: у Кремлі озвучили нову позицію.



Джерело

Continue Reading

Війна

Міноборони та Brave1 масштабують технологію групового керування дронами, стійку до РЕБ

Published

on


Міністерство оборони України та кластер оборонних інновацій Brave1 працюють над масштабуванням технології групового керування безпілотними літальними апаратами, яка дозволяє дронам залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міноборони України.


У Міноборони зазначили, що технологія – multi drone control вже допомагає ефективніше доставляти вантажі на фронті.


“Групове керування дронами передбачає, що борти послідовно злітають один за одним і прямують до заданої точки без GPS. Це дозволяє їм залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ)”, – ідеться в повідомленні.

У Міноборони пояснили, як працює технологія: оператор вказує зону на карті, а система автоматично розраховує маршрути для всієї групи, запобігаючи зіткненням. Дрони летять автономно без GPS і в умовах дії РЕБ зберігають орієнтацію завдяки захищеному звʼязку. А всі борти виведені на єдиний інтерфейс керування. Оператор перемикається між ними в один клік і перехоплює ручне управління лише на фінальних хвилинах місії.

Читайте також: Україна вже має дрони-перехоплювачі реактивних «Шахедів», триває масштабування виробництва – Хмара

Одними з перших, хто системно перевів виконання логістичних місій на групове керування, стали військовослужбовці 108-го окремого штурмового батальйону “Вовки Да Вінчі” 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.

Застосування цієї технології вже дає результати для підрозділу. Упродовж місяця завдяки її використанню кількість доставлених вантажів зросла вдвічі.

Міноборони та Brave1 продовжують розвивати рішення, які допомагають захисникам збільшувати спроможності й ефективніше виконувати життєво необхідні місії.

Як повідомляв Укрінформ, Міноборони спільно з Мінцифри та Brave1 запускають грантові конкурси на розробку керованих ракет “повітря – повітря” та українських радарів. Наступним кроком буде грантовий конкурс на турбореактивні двигуни.

Фото: Сухопутні війська



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.