Війна
у Британії розкрили терміни розгортання
У британському уряді розповіли, що готові розгорнути свої війська на “стільки, скільки буде потрібно”. Водночас у Росії вдаються до погроз і виступають проти навіть спостерігачів ОБСЄ.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити на роки в Україні тисячі солдатів, щоб підтримувати режим припинення вогню й стримувати чергове вторгнення ЗС РФ. В межах довгострокової угоди загалом можуть розміщені до 30 тисяч миротворців з кількох країн. Про це 16 березня повідомили у The Times.
Зазначається, що плани відправити в Україну миротворчі сили численністю до 30 тисяч осіб обговорюють Велика Британія, Франція, Туреччина, Канада й Австралія. Інші країни готові допомогти зі зброєю та матеріально-технічним забезпеченням.
Британський прем’єр відмовився відповідати, чи зможуть миротворці відкривати вогонь по ЗС РФ у разі атаки. За припущенням ЗМІ, “правила взаємодії” обговорюватимуть найближчими днями.
Очікується, що цього тижня президент США Дональд Трамп проведе переговори з лідером РФ Володимиром Путіним щодо 30-денного перемир’я. План передбачає припинення вогню в повітрі й морі, щоб можна було легко відстежити будь-які порушення з боку Росії, а потім — і на землі. Миротворців направлять в Україну вже після того, як буде укладена мирна угода.
Росія неодноразово висловлювала незгоду з розміщенням миротворців в Україні. Однак президент Франції Емманюель Макрон наголошував, що країна-агресорка не матиме права голосу у цьому питанні.
Неназване високопоставлене джерело у британському уряді розповіло, що розгортання миротворців буде безстроковим. З його слів, йдеться “про роки”.
“Стільки, скільки потрібно для збереження мирної угоди та стримування Росії”, — уточнив співрозмовник.
Однак, як заявляв Стармер, Велика Британія не введе війська в Україну без гарантій з боку США. Водночас Трамп неодноразово відмовлявся від надання безпекових гарантій, адже в його розумінні достатньо економічних зобов’язань як-от угода щодо корисних копалин. Британський прем’єр натомість вважає, що Путіну не можна довіряти.
Що думають у РФ про миротворців
Заступник голови російського МЗС Олександр Грушко в інтерв’ю медіа “Известия” наголосив, що Кремлю байдуже, будуть контингенти НАТО розгорнуті в Україні в межах місії альянсу чи ЄС або за двосторонніми домовленостями з окремими країнами.
“У будь-якому випадку, якщо вони з’являються там, це означає, що вони розміщуються в зоні конфлікту з усіма наслідками для цих контингентів як сторін конфлікту”, — попередив він.
Дипломат назвав розмови щодо миротворчих сил “спробою поставити віз попереду коня”. З його слів, що цього питання можна підійти лише після того, як буде готова сама угода. Тоді сторони зможуть дійти до розуміння, чи потрібен міжнародний супровід, і обговорити це.
“Може йтися і про неозброєних спостерігачів, громадянську місію, яка б стежила за виконанням окремих аспектів цієї угоди або про гарантійні механізми. А поки що — це струс повітря”, — запевнив Грушко.
Він розповів, що Росія проти й ОБСЄ, адже попередня спеціальна моніторингова місія “не впоралась”. Заступник міністра уточнив, що деякі працівники нібито працювали на користь України, а жителі Донбасу очікували після приїзду спостерігачів на обстріли, тому Москва ставиться до залучення ОБСЄ “вкрай скептично” навіть у теорії.
“Не можна не бачити, що мета цих вкидань про розгортання західних контингентів країн на території України — підготовка громадської думки саме до найрадикальніших сценаріїв, частина кампанії з нагнітання військового психозу та демонізації Росії”, — додав чиновник.
Нагадаємо, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив, що розміщення миротворців в Україні з країн НАТО означатиме війну Росії проти альянсу. З його слів, Захід хоче “надати військову допомогу неонацистам у Києві”.
Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що кілька європейських і неєвропейських країн висловили бажання доєднатись до коаліції розгортання миротворців в Україні. За даними ЗМІ, війська можуть бути розміщені у Києві, Одесі і Львові.
Його принциповість і самопожертва стали прикладом для молоді, яка прагне зробити внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки держави
Денис народився 19 січня 1988 року в селі Пушкіно Уссурійського району Приморського краю тодішньої РРФСР в родині етнічних українців. Згодом сім’я переїхала до Острога на Рівненщині, де хлопець провів дитинство.
«Всі родичі знали, що він із дитинства хотів бути військовим, знаючи, що професія військового — одна з найризикованіших, що тебе будь-якої миті може чекати смерть», – зазначив міський голова Острога Юрій Ягодка.
Спочатку Денис закінчив Острозький ліцей №1, згодом опанував фах слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів і водія в Острозькому вищому професійному училищі.
У 2020-х роках здобував освіту за спеціальністю «національна безпека» в Національному університеті «Острозька академія». Працював на станції технічного обслуговування автомобілів у Рівному.
Після початку російської агресії навесні 2014 року Денис здійснив свою давню мрію стати професійним військовим — 19 березня 2014 року його призвали до лав Збройних Сил України.
Фото: Фейсбук-сторінка Юра Савчик
З 2015 року чоловік брав участь в Антитерористичній операції на сході України. 25 лютого 2016 року захисник підписав контракт на військову службу в 130-му окремому розвідувальному батальйоні.
Денис служив розвідником до жовтня 2019 року, після чого був звільнений у запас у званні старшого сержанта.
Невдовзі повернувся до війська й уклав контракт із 8-м полком спеціального призначення Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
З перших днів широкомасштабного вторгнення брав участь у відбитті збройної агресії РФ проти України.
Старший сержант Денис Ціось служив командиром 1-го відділення групи спецпризначення 8-го полку ССО, брав участь в обороні Київської області. У боях зазнав поранення, проте після лікування швидко повернувся у стрій.
Фото: Фейсбук-сторінка Юра Савчик
У вересні 2022 року військовий брав участь у Слобожанському контрнаступі на Харківщині, визволяючи від окупантів Балаклію, Ізюм і Куп’янськ. З жовтня воював на Донеччині, де брав участь в обороні міста-фортеці Бахмут.
У боях під Бахмутом Денис зазнав ще одного поранення, однак наприкінці грудня 2022 року, після видужання, знову повернувся до бойових дій. З квітня 2024 року разом із побратимами боронив позиції на Харківщині.
7 червня 2024 року під час бойового завдання в районі села Липці на півночі Харківської області старший сержант Денис Ціось загинув, рятуючи пораненого побратима.
18 червня 2024 року в Острозі відбувся чин прощання і поховання військового на Алеї Героїв міського кладовища.
Фото: Фейсбук-сторінка Костянтин Кирилюк
Денис Ціось нагороджений численними державними нагородами та відзнаками, зокрема орденами «За мужність» ІІІ та ІІ ступеня та «Золотим хрестом» Головнокомандувача Збройних Сил України.
21 лютого 2025 року Указом Президента України Денису Ціосу було присвоєно звання Герой України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка». Найвищу державну нагороду родині Героя Володимир Зеленський вручив особисто.
Пам’ять про Героя шанують на його малій батьківщині. Зокрема, у Національному університеті «Острозька академія», де він навчався, заснували іменний стипендіальний грант пам’яті Героя України Дениса Ціося для студентів спеціальності «Національна безпека» серед військовослужбовців.
У Дениса залишилася дружина, батьки та троє дітей.
Честь Захисникові!
Антон Печерський
За матеріалами Енциклопедії Сучасної України та Острозької міської ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
На майданчиках Чорнобильської та Рівненської атомних електростанцій минулого тижня було зафіксовано десятки дронів у зонах спостереження, що створює пряму загрозу ядерній безпеці та захищеності.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заяву генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі.
“Раніше минулого тижня на Чорнобильській АЕС виявили 44 дрони у своїй зоні спостереження. У вівторок минулого тижня команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС перебувала в укритті в готелі, коли два дрони були виявлені в зоні спостереження станції. Ще шість дронів були зафіксовані на Рівненській АЕС протягом тижня”, – йдеться в заяві.
Гроссі наголосив, що українська електромережа минулими вихідними знову зазнала атак, що призвело до значних наслідків для кількох регіонів України та роботи атомних електростанцій.
Згідно із заявою, лінії електропередач, що з’єднують Україну з сусідніми країнами, були відключені, що спричинило каскадне відключення ліній усередині країни. В результаті один блок АЕС від’єднався від мережі через коливання напруги та автоматично зупинився. Інші блоки на різних АЕС були змушені знизити потужність. На майданчику Чорнобильської АЕС відбулася повна втрата зовнішнього електропостачання, і протягом приблизно однієї години об’єкт покладався на аварійні дизель-генератори.
Гендиректор МАГАТЕ підкреслив, що для підвищення надійності електропостачання українських АЕС та зміцнення їхньої стійкості до подальших інцидентів потрібні масштабні ремонтні роботи.
“Ще раз закликаю до максимальної військової стриманості, а також до повного дотримання Семи незамінних принципів, аби ці необхідні ремонти могли бути проведені”, – заявив він.
Гроссі також вказав на те, що три команди МАГАТЕ відвідують 10 ключових підстанцій, критичних для ядерної безпеки в Україні. Двотижнева місія оцінює продовження пошкоджень мережі, аналізує ремонтні роботи та визначає кроки для посилення стійкості зовнішнього електропостачання АЕС. Одна команда відвідала Київ для обговорення подальшої підтримки МАГАТЕ в умовах погіршення стану мережі.
Як повідомляв Укрінформ, раніше постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко заявив у ОБСЄ, що Росія продовжує енергоцид проти України, запустивши за тиждень понад 1700 дронів, 1380 керованих авіабомб та 69 ракет, цілеспрямовано атакуючи енергетичну систему та цивільну інфраструктуру.
Пентагон має намір оштрафувати компанії Northrop Grumman та Global Military Products за затримки поставок артилерійських боєприпасів для України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg.
“Армія США має намір стягнути штрафи з Northrop Grumman Corp. та Global Military Products Inc. за затримку постачання артилерійських боєприпасів до України, що є прикладом зусиль Пентагону щодо підвищення відповідальності оборонних підрядників”, – йдеться у повідомленні.
Командування з підписання контрактів повідомило, що діє відповідно до рекомендацій інспектора Пентагону від 20 листопада, в яких пропонували виплатити штраф у розмірі 1,1 млн дол. за затримки постачання великокаліберних снарядів, деякі з яких доставили із затримкою 18 місяців.
Командування все ще оцінює точний розмір штрафу, і сума для кожної компанії “наразі не доступна для оприлюднення”.
“Армія прагне притягнути підрядників до відповідальності, активно контролюючи виконання контрактів, документуючи їх виконання та застосовуючи договірні засоби правового захисту в разі невиконання”, – йдеться у повідомленні.
Хоча сума штрафу становить лише частину зазначених контрактів, заява армії з’явилася після того, як міністр оборони Піт Гегсет пообіцяв реформувати процес закупівель Пентагону та покарати підрядників, які постачають важливі вантажі із затримкою графіка.
Керівник відділу закупівель армії США Брент Інгрем заявив, що армія намагається стягнути 1,1 млн дол. на тлі заяв очільника Пентагону.
Генеральний інспектор Пентагону переглянув сім контрактів Northrop Grumman та Global Military на суму 1,9 млрд дол. Згідно з аудитом від 20 листопада, армія не закуповувала боєприпаси для використання Україною в п’яти з семи перевірених контрактів.
Як повідомляв Укрінформ, американський оборонний гігант Northrop Grumman та Литва спільно виробляють боєприпаси калібру 30 мм на заводі зброї в Гірайте (Каунаський район Литви).
Компанія Northrop Grumman разом з іншими американськими гігантами з виробництва зброї Lockheed Martin та General Dynamics у зв’язку з війною в Україні торік зафіксували збільшення продажу військового обладнання США іноземним урядам на 29%.
Фото ілюстративне: US Army
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Суспільство1 тиждень agoСуд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
-
Суспільство1 тиждень ago
В Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань
-
Одеса1 тиждень ago
Стан доріг на Одещині 27 січня: ожеледиця і обмеження руху
-
Одеса1 тиждень ago
У Пересипському районі Одеси під завалами знайшли загиблого
-
Війна6 днів agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото