Війна
у Британії розкрили терміни розгортання
У британському уряді розповіли, що готові розгорнути свої війська на “стільки, скільки буде потрібно”. Водночас у Росії вдаються до погроз і виступають проти навіть спостерігачів ОБСЄ.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити на роки в Україні тисячі солдатів, щоб підтримувати режим припинення вогню й стримувати чергове вторгнення ЗС РФ. В межах довгострокової угоди загалом можуть розміщені до 30 тисяч миротворців з кількох країн. Про це 16 березня повідомили у The Times.
Зазначається, що плани відправити в Україну миротворчі сили численністю до 30 тисяч осіб обговорюють Велика Британія, Франція, Туреччина, Канада й Австралія. Інші країни готові допомогти зі зброєю та матеріально-технічним забезпеченням.
Британський прем’єр відмовився відповідати, чи зможуть миротворці відкривати вогонь по ЗС РФ у разі атаки. За припущенням ЗМІ, “правила взаємодії” обговорюватимуть найближчими днями.
Очікується, що цього тижня президент США Дональд Трамп проведе переговори з лідером РФ Володимиром Путіним щодо 30-денного перемир’я. План передбачає припинення вогню в повітрі й морі, щоб можна було легко відстежити будь-які порушення з боку Росії, а потім — і на землі. Миротворців направлять в Україну вже після того, як буде укладена мирна угода.
Росія неодноразово висловлювала незгоду з розміщенням миротворців в Україні. Однак президент Франції Емманюель Макрон наголошував, що країна-агресорка не матиме права голосу у цьому питанні.
Неназване високопоставлене джерело у британському уряді розповіло, що розгортання миротворців буде безстроковим. З його слів, йдеться “про роки”.
“Стільки, скільки потрібно для збереження мирної угоди та стримування Росії”, — уточнив співрозмовник.
Однак, як заявляв Стармер, Велика Британія не введе війська в Україну без гарантій з боку США. Водночас Трамп неодноразово відмовлявся від надання безпекових гарантій, адже в його розумінні достатньо економічних зобов’язань як-от угода щодо корисних копалин. Британський прем’єр натомість вважає, що Путіну не можна довіряти.
Що думають у РФ про миротворців
Заступник голови російського МЗС Олександр Грушко в інтерв’ю медіа “Известия” наголосив, що Кремлю байдуже, будуть контингенти НАТО розгорнуті в Україні в межах місії альянсу чи ЄС або за двосторонніми домовленостями з окремими країнами.
“У будь-якому випадку, якщо вони з’являються там, це означає, що вони розміщуються в зоні конфлікту з усіма наслідками для цих контингентів як сторін конфлікту”, — попередив він.
Дипломат назвав розмови щодо миротворчих сил “спробою поставити віз попереду коня”. З його слів, що цього питання можна підійти лише після того, як буде готова сама угода. Тоді сторони зможуть дійти до розуміння, чи потрібен міжнародний супровід, і обговорити це.
“Може йтися і про неозброєних спостерігачів, громадянську місію, яка б стежила за виконанням окремих аспектів цієї угоди або про гарантійні механізми. А поки що — це струс повітря”, — запевнив Грушко.
Він розповів, що Росія проти й ОБСЄ, адже попередня спеціальна моніторингова місія “не впоралась”. Заступник міністра уточнив, що деякі працівники нібито працювали на користь України, а жителі Донбасу очікували після приїзду спостерігачів на обстріли, тому Москва ставиться до залучення ОБСЄ “вкрай скептично” навіть у теорії.
“Не можна не бачити, що мета цих вкидань про розгортання західних контингентів країн на території України — підготовка громадської думки саме до найрадикальніших сценаріїв, частина кампанії з нагнітання військового психозу та демонізації Росії”, — додав чиновник.
Нагадаємо, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив, що розміщення миротворців в Україні з країн НАТО означатиме війну Росії проти альянсу. З його слів, Захід хоче “надати військову допомогу неонацистам у Києві”.
Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що кілька європейських і неєвропейських країн висловили бажання доєднатись до коаліції розгортання миротворців в Україні. За даними ЗМІ, війська можуть бути розміщені у Києві, Одесі і Львові.
Військовий інженер, який до останнього рятував життя побратимів
Олександр Махачек народився 15 липня 1972 року в місті Радехів на Львівщині. Своє життя він присвятив військовій службі та захисту України.
Військову кар’єру Олександр Махачек розпочав у званні лейтенанта. Спочатку командував розвідувальним взводом у Дніпродзержинську. Згодом навчався у військовій академії в Києві, після чого продовжив службу в оперативному командуванні «Південь» в Одесі.
У різні роки служив у 8-му армійському корпусі Сухопутних військ Збройних сил України в Житомирі, де обіймав посаду начальника інженерної служби, а також в оперативному командуванні «Північ» у Чернігові. Згодом працював в управлінні інженерних військ Командування Сил підтримки ЗСУ. Його робота була пов’язана з інженерним обладнанням позицій, облаштуванням оборонних рубежів і створенням перешкод для просування противника.
З 2014 року Олександр Махачек брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на сході України. Під час бойових дій зазнав поранень, контузій і травм, однак продовжив військову службу. У 2015 році його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
З початком повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року полковник долучився до організації оборони Київщини. Він керував роботами з підготовки інженерних загороджень і мінування важливих ділянок місцевості, а також підготовкою об’єктів інфраструктури до знищення, щоб ускладнити просування російських військ.
За виконання бойових завдань під час оборони Київської області Олександра Махачека у 2022 році нагородили орденом Богдана Хмельницького II ступеня.
Після відступу російських військ від столиці офіцер вирушив на схід України. Там під його командуванням облаштовували мінні загородження на підступах до дороги Лисичанськ — Бахмут. Цей маршрут мав важливе значення для евакуації цивільного населення та забезпечення українських підрозділів.
Завдяки професійним діям інженерних підрозділів вдалося стримувати просування противника й підтримувати оборону на важливій ділянці фронту. Олександр Махачек продовжував виконувати поставлені завдання, попри пережиті поранення та проблеми зі здоров’ям.
30 травня 2022 року полковник Олександр Махачек перебував у районі траси Лисичанськ — Бахмут на Луганщині, де виконував завдання з утримання мінних загороджень.
Під час артилерійського обстрілу він організував евакуацію підлеглих до укриття. Однак сам залишився на позиції. Снаряд влучив безпосередньо в бліндаж, унаслідок чого офіцер загинув.
Його останні дії стали свідченням відповідальності командира, для якого життя військовослужбовців було пріоритетом. Навіть у критичній ситуації він подбав про безпеку підлеглих, допомагаючи їм урятуватися від обстрілу.
Людяність і відповідальність були основними рисами характеру Олександра Махачека, згадували його підлеглі. Для них він залишився командиром, який мав значний досвід, знав свою справу та усвідомлював ціну кожного рішення на війні.
3 червня 2022 року полковника поховали на Смолянському військовому кладовищі в Житомирі.
8 липня 2023 року Олександру Махачеку посмертно присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Відповідний указ підписав Президент України Володимир Зеленський. Найвищої державної нагороди офіцера удостоїли за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, та самовіддане служіння Українському народові.
Вічна пам’ять Герою!
Діана Горбачук
Фото з сімейного архіву
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Міністр оборони Євгеній Хмара зустрівся з військовослужбовцями бойових підрозділів та обговорив практики управління, які допомагають берегти особовий склад.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба Міноборони.
«Міністр оборони України Євгеній Хмара зустрівся з військовослужбовцями бойових підрозділів, зокрема Десантно-штурмових військ, морської піхоти, 93-ї, 100-ї, 28-ї та 155-ї ОМБр, 1-го ОШП, 425-го та 475-го ОШП, «Азову», 3-ї ОШБр, 59-ї ОШБр СБС. Під час зустрічі говорили про практики управління, які допомагають берегти особовий склад, раціонально використовувати наявні ресурси та досягати бойового результату», – йдеться в повідомленні.
За словами Хмари, рішення Міноборони мають враховувати досвід військовослужбовців, які безпосередньо виконують бойові завдання на фронті.
«Фронт не стоїть на місці. Постійно змінюються технології, тактика, засоби ураження. Ми маємо адаптуватися швидше і давати воїнам сучасні та ефективні засоби. Але ключове — люди. Люди завжди будуть основою і головною цінністю Сил оборони», — наголосив Хмара.
Він підкреслив, що завдання Міноборони, головнокомандувача та Генерального штабу — зменшувати втрати серед українських воїнів і водночас підвищувати втрати росіян.
Саме тому, як зазначили у міністерстві, особливу увагу приділили досвіду командирів, які знаходять дієві рішення у складних умовах. Такі практики важливо вивчати та поширювати на інші підрозділи. Для цього Міноборони підтримує постійний прямий зв’язок із бойовими підрозділами — щоб розуміти їхні потреби, забезпечення, умови виконання завдань і чинники, що впливають на результат і посилюють обороноздатність, відзначили в оборонному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, Хмара вважає, що боротьба з операторами і наземною інфраструктурою ворожих БпЛА має стати окремою спеціалізацією. Для цього потрібні спеціалізовані підрозділи другого ешелону, для яких знищення ворожих екіпажів БпЛА будуть пріоритетними завданнями.
Росія дедалі частіше атакує морський коридор, яким Україна експортує зерно через Чорне море, що підвищує загрози для безпеки всього регіону.
Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан в інтерв’ю Bloomberg, передає Укрінформ.
За словами Дана, Румунія наразі з’ясовує, чи належать Росії безпілотники, які протягом останніх двох днів уразили два торговельні судна поблизу її територіальних вод.
«Наразі ми технічно не можемо стверджувати, що це були росіяни. Проте можемо сказати, що на кордоні з Україною, вздовж Дунаю, ми зафіксували сотні безпілотників, які залетіли на територію Румунії», — зазначив президент.
За його словами, значна частина цих дронів містила російські компоненти.
«Вони атакують коридор — морський маршрут, яким українці перевозять зерно», — наголосив Дан.
Упродовж останнього тижня в Чорному морі безпілотники уразили п’ять суден, що призвело до загибелі та поранення людей. На тлі цього Румунія та Болгарія звернулися до союзників по НАТО по допомогу. Обидві країни прагнуть отримати додаткові засоби протиповітряної оборони для ефективнішого виявлення дронів та протидії їм.
Дан висловив сподівання, що союзники нададуть підтримку найближчим часом. За його словами, це стане тимчасовим рішенням до отримання Румунією оборонних засобів, замовлених у межах європейської програми інвестицій у сферу оборони SAFE.
Президент Румунії також наголосив, що російські атаки не змусять його країну та Європу відмовитися від подальшої підтримки України.
Як повідомляв Укрінформ, у четвер, 15 жовтня, восьмеро людей зникли безвісти після пожежі на танкері під прапором Сан-Марино в Чорному морі біля узбережжя Румунії, де останнім часом фіксують серію атак безпілотників.
Фото: АА
-
Війна7 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Одеса5 днів ago
Росіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Суспільство1 тиждень agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Відбудова1 тиждень agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Одеса5 днів ago
Працівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 117 зі 160 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну
-
Суспільство7 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів