Події
У Чехії покажуть український фільм «Киснева станція»
У чеському місті Плзень у травні відбудеться показ біографічної драми режисера Івана Тимченка “Киснева станція”.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомило у Фейсбуці.
Фільм розповідає біографію лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, коли в часі збіглися найбільші випробування та загрози для його життя і водночас – паростки надій на крихке щастя в умовах тотальної неволі.
“Приходьте насолодитися потужною історією, емоціями та красою українського кіно”, – запрошує організатор перегляду Клуб нових комунікацій.
Стрічку українською мовою з чеськими субтитрами глядачі зможуть подивитися 14 травня о 16:00, після чого відбудеться обговорення.
Як повідомляв Укрінформ, “Киснева станція” створена у копродукції України, Чехії та Словаччини за підтримки Держкіно та чеської установи Státní fond kinematografie.
Ця повнометражна поетична драма, заснована на біографічних подіях із життя лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, розповідає про події літа 1980 року, коли він був у засланні в Якутії.
Події
У Канаді показали кіно про роль жителів «Країни кленового листка» в здобутті Україною незалежності
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, покази вже відбулися в Оттаві, Монреалі, Вінніпезі та Торонто, де стрічку переглянула мер міста Олівія Чоу.
Фільм розповідає про маловідому сторінку української історії. У 1991 році близько 80 молодих канадців та американців українського походження вирушили до України, щоб допомогти їй здобути незалежність. Протягом 99 днів вони подорожували країною, зокрема Донеччиною, Луганщиною та Кримом, зустрічалися зі студентами, робітниками й шахтарями, друкували та поширювали агітаційні матеріали й переконували українців голосувати за незалежність на історичному референдумі 1 грудня.
Один із головних героїв стрічки — Борис Вжезневський, канадський підприємець українського походження та майбутній депутат парламенту Канади. У 1991 році він став одним з організаторів поїздки молодих представників української діаспори до України. Разом з однодумцями він допомагав проводити масштабну інформаційну кампанію на підтримку української незалежності.

Через 35 років ця історія ожила на великому екрані завдяки унікальним архівним кадрам та спогадам безпосередніх учасників тих подій. Зокрема, у фільмі можна побачити рідкісні відеозаписи з Донецька, Луганська, Маріуполя та Криму, зроблені напередодні розпаду Радянського Союзу.
Над створенням документального фільму одночасно працювали дві знімальні команди в Україні та Канаді.

Продюсерами стрічки стали журналіст та засновник проєкту «Реальна історія» Акім Галімов та українсько-канадська продюсерка Анна Паленчук, яка живе і працює в Торонто з 2022 року. Спільними зусиллями їм вдалося відшукати унікальні архівні матеріали та записати понад 30 інтерв’ю з безпосередніми учасниками історичних подій 1991 року.
Канадський тур фільму супроводжується не лише показами, а й дискусіями за участю творців стрічки, її героїв, істориків та представників українсько-канадської громади. Після переглядів глядачі залишаються в залах, щоб обговорити роль діаспори у здобутті незалежності України, силу громадянського активізму та виклики, які сьогодні постають перед демократією.
Як повідомляв Укрінформ, в Індії представили фільм про українських ветеранів «Друге дихання».
Фото: Микола Сварник
Події
Останні атаки РФ пошкодили Володимирський собор, Музей війни у Києві та 12 пам’яток культурної спадщини в Одесі
Унаслідок останніх російських атак пошкоджень зазнали Володимирський собор і Музей війни у Києві, а також 12 об’єктів культурної спадщини в історичному центрі Одеси.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
“У Києві пошкоджено Володимирський собор — пам’ятку архітектури національного значення, а також Національний музей історії України у Другій світовій війні. В Одесі внаслідок обстрілу постраждали 12 об’єктів культурної спадщини в історичному центрі міста, внесеному до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та такого, що перебуває під загрозою”, – ідеться в повідомленні.
Як повідомляла КМДА, також постраждали об’єкти культурної спадщини в різних районах Києва:
- будівля Посольства Республіки Австрія – пошкоджені фасад і скління споруди, що має статус пам’ятки архітектури;
- Михайлівський Золотоверхий собор – головний храм комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря (пам’ятка архітектури місцевого значення, окремі споруди ансамблю мають статус національного значення);
- будівля Київського міського БТІ – колишній готель для прочан Михайлівського монастиря, пам’ятка архітектури місцевого значення;
- Садиба Нечаєвих (Будинок Вишневського) – один із найстаріших збережених житлових будинків Подолу та Києва, пам’ятка архітектури місцевого значення. У комплексі цієї історичної забудови також розташована будівля Посольства Королівства Нідерландів в Україні, що зазнала пошкоджень;
- Пейзажна алея – пам’ятка історії і ландшафту місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра”;
- міст імені Євгена Патона – перший у світі суцільнозварний автодорожній міст (1953 рік), пам’ятка архітектури, містобудування, науки і техніки місцевого значення;
- головний корпус Українського державного університету імені Михайла Драгоманова – будівля 1970-х років у стилі модернізму в історичному ареалі столиці;
- об’єкти на території ВДНГ та історична забудова в центрі й на Подолі.
Серед пошкоджених об’єктів в Одесі – одна пам’ятка архітектури національного значення та низка пам’яток архітектури, містобудування й історії місцевого значення.

Зокрема, пошкоджено Палац Каліо, споруджений у другій половині XIX – на початку XX століття, який має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Також пошкоджень зазнали:
- cобор Римо-католицький Успіння Пресвятої Богородиці (1849–1853 рр.);
- будинок, у якому жив Ю. Д. Дубовий — радіолог, засновник першого в Україні онкологічного диспансеру, заслужений діяч науки УРСР, професор;
- будівля Автомобільно-дорожнього технікуму (1953 р.);
- житловий будинок Зоншейна (1900 р.);
- житловий будинок початку ХХ століття;
- житловий будинок Леслі (1880-ті роки);
- будівлі двох крамниць (1910–1913 рр.);
- прибутковий будинок Чернігова (Шестопала), у якому жила Л. Й. Алейнікова — кардіолог, заслужений діяч науки УРСР, професор (1912 р.);
- прибутковий будинок Залужного, у якому жив М. В. Комаров — український літературознавець і бібліограф, у родині якого гостювала українська поетеса Леся Українка;
- житловий будинок Кітовера (перша половина ХІХ століття).
Загалом в Одесі станом на 20 листопада 2026 року пошкоджено 212 об’єктів культурної спадщини.

За даними Міністерства культури України, станом на кінець жовтня 2026 року внаслідок російської збройної агресії пошкоджено 2185 об’єктів культурної спадщини та 2686 закладів культури.
У відповідь на масштабні руйнування об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури Україна спільно з міжнародними партнерами створила Український фонд культурної спадщини (Ukraine Cultural Heritage Fund, UCHF). Його діяльність спрямована на залучення міжнародної підтримки для збереження, захисту та відновлення української культурної спадщини.

“Російські атаки продовжують завдавати ударів по українській культурній спадщині – пам’ятках архітектури, історичних будівлях, музеях і знакових місцях, які формують нашу національну ідентичність. Кожне таке пошкодження – це спроба знищити нашу історичну пам’ять і культурне надбання. Документуємо руйнування, щоб Росія відповіла за злочини проти української культури”, – заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок нічної російської атаки пошкоджень зазнали вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток.
Фото: mincult.gov.ua
Події
У Києві внаслідок російської атаки пошкоджені вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток
У Києві внаслідок нічної російської атаки пошкоджень зазнали вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Департамент охорони культурної спадщини КМДА у Фейсбуці.
«За результатами обстеження районів столиці, що зазнали наслідків нічної ворожої атаки, зафіксовано пошкодження низки інших об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток Києва», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, пошкоджень різного ступеня зазнали Михайлівський Золотоверхий собор, будівля Київського міського бюро технічної інвентаризації на вулиці Трьохсвятительській, головний корпус Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, садиба Нечаєвих (Будинок Вишневського) на Контрактовій площі.
У приміщеннях Національного музею історії України у Другій світовій війні внаслідок вибухової хвилі пошкоджене скління.
Пошкоджень зазнали також Пейзажна алея, міст імені Євгена Патона, будівля посольства Королівства Нідерландів в Україні.
На зазначених об’єктах працюють профільні служби, пам’яткоохоронці та експертні комісії. Фахівці проводять первинне обстеження, фіксують пошкодження та складають відповідні акти.
Як повідомляв Укрінформ, 19 листопада унаслідок атаки російських дронів на Київ уламки впали на територію Міністерства закордонних справ України.
Фото ілюстративне
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова7 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Події1 тиждень agoу Києві відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва
-
Одеса5 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Усі новини5 днів agoБрітні Спірс збентежила дивними танцями із ножами в одному спідньому (відео)
