Про законодавчу ініціативу №15331 повідомив Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, передає Укрінформ.

«З огляду на системний характер злочинних дій, спрямованих не лише проти окремих об’єктів культурної спадщини, а й проти національної ідентичності як такої, народні депутати України — члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики — зареєстрували проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду» (№ 15331)», – йдеться у повідомленні комітету.

Очікується, що ухвалення документа забезпечить запровадження додаткових ефективних механізмів правового реагування на злочини держави-агресора, а також сприятиме розширенню інструментарію для притягнення винних до національної та міжнародно-правової відповідальності.

Співавторка законопроєкту, заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук у Фейсбуці пояснила, що документом пропонується доповнити частину першу статті 442 Кримінального кодексу України визначенням та відповідальністю за так званий культурний геноцид: «знищення, пошкодження, привласнення або систематичне позбавлення доступу до об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, мови, освіти, релігійних практик, традицій, історичної пам’яті або культурних інституцій такої групи, якщо такі дії спрямовані на ліквідацію її культурної ідентичності як умови або засобу фізичного чи соціального знищення цієї групи.»

За такі дії пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного ув’язнення. Заклики до вчинення таких дій пропонують карати позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

«Від початку повномасштабного вторгнення Росія не лише руйнує міста. Вона системно атакує музеї, пам’ятки, бібліотеки, театри, вивозить музейні колекції з окупованих територій, намагається переписати історію та витіснити все українське», – підкреслила депутатка.

За словами Кравчук, те, що відбувається на окупованих територіях і на всій території України, — це системна політика ворога: руйнування пам’яток, викрадення культурних цінностей, нав’язування російської освіти та історії, спроба замінити українське культурне середовище російським.

«Культура не є побічною жертвою війни. Вона є її мішенню. І саме тому українське законодавство має дати чітку відповідь на такий злочин», – підсумувала вона.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що два дрони РФ під час масованого обстрілу 15 червня цілеспрямовано атакували ту частину Києва, де розташовані лавра і «Мистецький арсенал».

Унаслідок російської атаки вночі 15 червня дах Успенського собору Києво-Печерської лаври пошкоджено на 80%. Попередні збитки вже перевищують 500 млн грн.

Фото: Мінкульт

Важлива подія для Одеси, України та європейської культурної спільноти відбулася у Вільнюсі – в міській картинні галереї урочисто відкрилася виставка «Питання Караваджо: картина “Взяття Христа під варту”». Після тривалого шляху, випробувань та кропіткої роботи відроджений шедевр з Одеси знову зустрічається зі своїми глядачами — цього разу в серці Литви.

Відкриття виставки стало подією міжнародного масштабу – були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол України в Литовській Республіці Ольга Нікітченко та Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Литовській Республіці Еммануель де Мегре. Їхня участь підкреслила значення проєкту та важливість культурного діалогу між Україною, Литвою та Італією.

Для музею західного та східного мистецтва ця виставка є не лише мистецькою подією. Це символ довіри, підтримки та солідарності, які ми відчуваємо від наших литовських друзів від перших днів повномасштабної війни. Сьогодні у Вільнюсі звучить голос Одеси. І цей голос — про мистецтво, яке долає кордони, про збереження культурної спадщини та про дружбу народів, що стає сильнішою у час випробувань.
 

 

 

 
Фото: Катерина Кіпер.

Польська поліція продовжує пошуки ймовірного вбивці чи вбивць, передає кореспондент Укрінформу.

За даними місцевої поліції, у понеділок близько10-ї ранку зловмисник кілька разів вистрілив з вогнепальної зброї в чоловіка на вулиці Королеви Ядвіги в Бялій-Підляській, неподалік консульства Білорусі, і після цього втік. Поранений помер на місці.

Місцеві правоохоронці проводять масштабну операцію з розшуку підозрюваного. Зокрема, організовано блокпости на дорогах і перевірку транспортних засобів. Основна увага зосереджена на відтворенні зовнішності підозрюваного на підставі свідчень очевидців і записів камер відеоспостереження.

Мер Бялої-Підляської Міхал Літвинюк повідомив у соціальних мережах, що міські ясла, дитячі садки та школи патрулюють співробітники муніципальної поліції. Батьків неповнолітніх учнів також поінформували, що після занять дітей необхідно забирати зі школи особисто.

Поліція закликала свідків події та осіб, які володіють важливою інформацією, звертатися до правоохоронних органів.

За даними Rmf24, вбивця кілька разів вистрілив у жертву з близької відстані і продовжував стріляти, коли той вже лежав на землі.

Художник Семен Скрепецький був відомим критиком режиму Путіна. Він виїхав з Росії в 2021 році і відтоді мешкав у Польщі. Кузовков малював сатиричні картини, у яких висміював Путіна, Кадирова та інших російських посадовців, а також й представників російської опозиції, зокрема Навального.

Остання публічна акція Скрепецького відбулася 12 червня біля посольства Росії в Берліні. На одиночному пікеті він в шапці-вушанці і кітелі з великою кількістю медалей тримав «ікону», на якій зображено Сталіна, що тримає на руках малого Путіна. У межах акції він витягнув з кишені прапор РФ і викинув його в сміттєвий бак.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні правоохоронці розшукали та затримали двох іноземців, які перебували в міжнародному розшуку за підозрою у вчиненні особливо тяжких злочинів на території Польщі та Туреччини.

Фото: Семен Скрепецький/Фейсбук