Про це повідомляє пресслужба Міненерго, передає Укрінформ.

Окремий блок засідання Енергетичного штабу присвятили координації міжнародної підтримки та посиленню співпраці з європейськими партнерами для відновлення енергетичної інфраструктури.

«Цього тижня, в рамках домовленостей, досягнутих під час міністерської зустрічі в Парижі, наші фахівці відвідують Словаччину, Австрію, Хорватію, щоб проінспектувати можливість отримання обладнання виведених з експлуатації ТЕЦ. Найближчим часом очікуємо також від партнерів понад 23 млн євро у Фонд підтримки енергетики. Дякуємо партнерам за допомогу!» – наголосив Шмигаль.

Як повідомлялося, Україна пропонує міжнародному бізнесу п’ять ключових кластерів інвестування в енергетику. Перший – системи накопичення енергії (BESS) і гнучкі резерви, які необхідні для компенсації аварійних вимкнень та коливань генерації. Другий – відновлювані джерела: C&I Energy, вітро- та гідроенергетика, що зменшують навантаження на інші сектори генерації. Третій – гнучка газова генерація: газопоршневі й газотурбінні установки, пікери, когенерація. Четвертий – будівництво локальних мереж Smart Grid для громад і критично важливих об’єктів та підприємств. П’ятий – розвиток агрегації.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав президент Канадсько-української торгової палати Зенон Потічний.

“Канадські компанії мають величезний міжнародний досвід і працюють у різних регіонах світу. Вони можуть принести в Україну не лише капітал, а й практичну експертизу, сучасні технології та ефективні управлінські підходи. Йдеться про комплексні рішення в агросекторі, енергетиці, інфраструктурі, а також про культуру корпоративного управління та планування проєктів”, – зазначив Потічний.

На його переконання, “за умови належної підтримки з боку уряду кількість спільних канадсько-українських проєктів у процесі відбудови зростатиме”.

Потічний також закликав Канаду розширити механізми страхування воєнних ризиків для канадських підприємців, охочих інвестувати в Україну.

“Канада активно підтримує Україну через міжнародні фінансові інституції, зокрема Світовий банк та ЄБРР. Це важлива і потрібна робота. Водночас, на мою думку, можна і потрібно робити більше для канадських компаній, які готові працювати в Україні. Йдеться насамперед про спеціальні гарантійні та страхові механізми, які інші держави вже активно використовують для підтримки свого приватного сектору”, – зауважив він.

Як повідомлялося, між Україною та Канадою ще з 2017-го року діє Угода про вільну торгівлю. Два роки тому їх було модернізовано й розширено на кілька нових сфер, зокрема й інвестиції.

Фото: Nick Wons