Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на директора-художнього керівника Чернівецького музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської, режисера-постановника опери “Креонт” Івана Бутняка.

В коментарі Укрінформу він зазначив, що участь в проєкті “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт”, це також знакова подія для очолюваного ним театру, оскільки це і його повернення на культурно-європейську мапу театрів.

“Прем’єра сценічної постановки опери “Креонт” Дмитра Бортнянського – це загалом великий успіх усієї культури України, вона має дуже дипломатичну місію. Але для Чернівецького музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської це також повернення – повернення на культурно-європейську мапу театрів. Будівля нашого театру була збудована 120 років тому з великою архітектурною претензією – як архітектурне диво, і так само – з мистецькою, що саме тут мають відбуватися знакові заходи для світу, для Європи. І весь цей період події, які в ньому відбувалися, завжди тяжіли до європейської культури. Тому світова прем’єра опери “Креонт” для нашого театру зараз особливо важлива і знакова, щоб підкреслити, що ми є не просто частинкою європейської культури, і не просто віддалений театр від основних трансферних культурних українських та європейських шляхів. За ці 120 років історія змінювалася, був австро-угорський час, міжвоєнний, румунський період, радянський період, і зараз ми вже набуваємо нового обличчя саме як український театр”, – зазначив Іван Бутняк, який є режисером-постановником “Креонта”.

Бутняк додав, що для чернівецького театру такий масштабний проєкт є певним викликом, оскільки оперний жанр має свою специфіку та вимоги, певні з яких музично-драматичний театр частково має, але дещо доводиться робити з нуля у творчому процесі та в процесі виробництва. За словами режисера-постановника, це було непросте рішення, але театр має велику підтримку від меценатів проєкту, громади та творчої команди, а реалізація проєкту відбувається спільно з Чернівецькою обласною військовою адміністрацією, Чернівецькою обласною радою та Чернівецькою міською радою.

Режисер-постановник розповів, що під час опери “Креонт” на сцені постійно перебуває близько 50 осіб – солісти, артистів хору, оркестр, тобто, це досить масова робота, до створення якої залучено багато митців поза штатом театру. Зокрема, партнерами в роботі над новою постановкою стали Чернівецька обласна філармонія імені Дмитра Гнатюка, запрошені солісти з Києва та Львова, художники-постановники з Києва.

Автором проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт” є диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка Герман Макаренко.

Декорацію на 90% виготовляє команда майстрів з Києва, костюми для солістів теж шиють в Києві, а для хору і мімансу – відшивають силами цехів чернівецького театру.

Опера “Креонт” у Чернівцях звучатиме італійською мовою з українськими субтитрами. Планується, що після прем’єри 3 та 5 жовтня опера “Креонт” ввійде до репертуару театру, але з більшим акцентом на чернівецьких солістах та музикантах.

Як повідомляв Укрінформ, перша опера українського композитора Дмитра Бортнянського “Креонт” вважалася втраченою протягом майже двох з половиною століть. У листопаді 2024 року після віднайдення рукопису опери музикознавицею Ольгою Шуміліною в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон), вона вперше була представлена світові в концертному виконанні в залі Дипломатичної академії України.

Як відомо, опера “Креонт” була написана 25-річним композитором у Венеції 1776 року під наставництвом італійського маестро Бальдасаре Галуппі, який забрав Бортнянського зі собою з Санкт-Петербурга як свого учня, повертаючись до Італії. Лібрето Марко Кольтелліні створене на основі трагедії Софокла, однак, на відміну від першоджерела і поширених оперних традицій другої половини XVIII століття, опера Бортнянського завершується щасливо. Прем’єра відбулась у театрі Сан-Бенедетто та її хотіли ставити в інших Європейських країнах. Однак з незрозумілих причин ноти зникли на майже 250 років.

Дмитро Бортнянський народився 28 жовтня 1751 року в місті Глухів, що входило до складу Козацької Гетьманщини (тепер Сумська область, Україна). Його батько, Стефан Скурат (також відомий як Шкурат), був лемко-русинським православним утікачем із села Бартне в Мальопольському воєводстві Польщі. Оселившись у Гетьманщині, він узяв прізвище Бортнянський – від назви свого рідного села – та служив козаком під проводом гетьмана Кирила Розумовського. Мати Дмитра походила з козацької родини глухівського міщанства, що забезпечило йому міцні культурні та духовні корені в Гетьманщині.

Фото: Сергій Богун