Відбудова
У центрі Харкова почали відновлювати зруйнований ракетою будинок, який спершу хотіли знести
“У вересні 2022 року п’ятиповерхівка зазнала значних руйнувань внаслідок влучання російської ракети. Було пошкоджено тримальні та огороджувальні конструкції будівлі”, – зазначають у міськраді.
За інформацією департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції, зараз триває першочерговий етап робіт – демонтаж аварійних елементів. Зокрема, фахівці розбирають пошкоджені частини кроквяної системи покрівлі.

“Після завершення цих робіт усі демонтовані конструкції відбудують. Також робочим проєктом передбачено відновлення скління, заміну інженерних мереж, ремонт місць загального користування, проведення робіт з термомодернізації”, – розповіли у департаменті.

Як повідомляв Укрінформ, у будинку на вул. Свободи, 11/13 унаслідок ракетного удару у вересні 2022 року було зруйновано покрівлю, ділянки стін і перекриттів з п`ятого по другий поверхи, пошкоджені вікна, балкони та внутрішні перегородки будівлі.
28 березня 2023 року Регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області ухвалила рішення про демонтаж трьох будинків, які були зруйновані ракетними ударами РФ. Це три житлові об’єкти в Київському районі за адресами: вул. Свободи, 11/13, вул. Мироносицька, 32 і 34 (що неподалік площі Свободи, в самому центрі ).
Мешканці цих будинків виступили проти знесення, заявивши, що замовили власну експертизу. Люди були переконані, що будинки можна відновити, а їх знесення було б вигідне владі та забудовникам, оскільки йдеться про дорогі ділянки в центрі міста.
Після цього міський голова Ігор Терехов сказав, що буде проведено ще одну інструментальну експертизу, після якої прийматиметься остаточне рішення.
Мешканка будинку вул. Свободи, 11/13 в 2023 році через суд домоглася скасування рішення про демонтаж. Відповідно до висновків незалежного експерта, орієнтовний ступінь пошкоджень об`єкта в цілому – 41-80%, тому рекомендоване відновлення шляхом капітального ремонту та реконструкції.
У грудні 2024 року міський голова Харкова підтвердив, що три будинки у центрі з часом відновлять.
Фото: Харківська міська рада
Відбудова
У Макарові відновили два будинки, які були зруйновані через російську агресію
У Макарові Київської області відновили два багатоквартирні будинки, які зазнали значних руйнувань унаслідок російської агресії.
Як передає Укрінформ, про це голова обласної державної адміністрації Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.
“Разом із віцепрем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад та територій Олексієм Кулебою відвідали у Макарові відновлені багатоквартирні житлові будинки, які зазнали значних руйнувань унаслідок російської військової агресії”, – зазначив Калашник.
Він підкреслив, що ці об’єкти — приклад комплексної відбудови житла, коли фактично зруйновані під’їзди та конструкції відновлюються “з нуля”: від фундаментів і перекриттів до інженерних мереж, покрівель, фасадів та внутрішнього оздоблення.

У будинках відновлені балкони і лоджії, індивідуальне опалення, газо- та електропостачання, водопровід і каналізація, виконане утеплення фасадів і горищних перекриттів, упорядковані місця загального користування. Крім того, у підвальних приміщеннях облаштовані укриття.


Усі роботи виконані коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ.
“Це ресурс, який дозволяє громадам не відкладати відбудову на роки, а повертати людей у власні домівки вже сьогодні”, – зазначив Калашник.
Загалом у двох будинках 125 квартир.
“За кожною з них стоїть родина, яка пережила окупацію, втрату житла, невизначеність. І наше ключове завдання — зробити так, щоб люди якнайшвидше повернулися до нормального життя у безпечних і гідних умовах”, – підкреслив очільник ОДА.
Макарівська громада є однією з тих, які найбільше пошкоджені унаслідок російської агресії на Київщині, зазначив Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Богданівка Броварського району відкрили відновлену амбулаторію загальної практики сімейної медицини, яку в березні 2022 року зруйнувала армія РФ.
Фото: Фейсбук / Микола Калашник
Відбудова
Розсилка: Відбудова України-2026
Чому нові будівництва на прифронтових територіях – «на часі». У столиці Данії сім нових вулиць отримають назви на честь незламних українських міст. У Дніпрі з’явився захищений артпростір-укриття.
Джерело
Відбудова
В Україні до ремонтів залучили понад 50 тисяч енергетиків і тепловиків
Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці під час Форуму прифронтових міст та громад у Харкові та поінформував про кроки, які вже зроблені.
«Міністерство енергетики та уряд приділяють особливу увагу, аби допомогти громадам пройти цю зиму і сформувати ресурс для модернізації. Понад 50 тисяч енергетиків і тепловиків залучені до ремонтів і відновлення. Для них усіх зробимо виплату в розмірі 20 тисяч гривень на місяць за січень, лютий, березень», – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна збільшує імпорт електроенергії. Вийшли на рекордні обсяги імпорту з Європи.
«Понад 30 країн надають нам підтримку цієї зими. Генератори, трансформатори, когенерація тощо. Завдання місцевої влади – швидко все це встановлювати», – зауважив віцепрем’єр.
Крім того, програми підтримки людей, бізнесів та ОСББ для встановлення додаткової генерації. Програма «СвітлоДІМ», пільгові кредити для приватних домогосподарств на встановлення альтернативних джерел енергії.
У рамках експериментального проєкту із будівництва захисних споруд для об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових областях виділили 6 млрд грн для обласних військових адміністрацій. На даний час будуються захисні споруди для 93 критичних елементів на 84 енергетичних об’єктах, підкреслив Шмигаль.
Крім того, уряд виділив понад 2,5 млрд грн на закупівлю генераторів великої потужності. Насамперед обладнання для прифронтових громад.
«Важливо також говорити не тільки про антикризові рішення, але і про довгострокову стійкість: Децентралізація як новий стандарт. Когенерація для тепла та електрики. Встановлення сонячних електростанцій там, де це ефективно. Створення акумулювальних потужностей», – зауважив Шмигаль.
Він звернув увагу на створенні енергетичного щита прифронтових громад, щоб ключові об’єкти могли працювати автономно та інвестиції громад у ЖКГ.
«Всі мають у свої бюджети закладати більше ресурсів на оновлення мереж і систем», – підкреслив Шмигаль.
Він наголосив на європейській інтеграції та роботі з партнерами.
«У громад сьогодні величезний потенціал у співпраці з іноземними партнерами й організаціями», – додав віцепрем’єр.
Також потрібно інвестувати в людей, професійну освіту, залучати бізнес, додав Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, Шмигаль заявив, що голови областей та міст повинні підготувати плани захисту енергетичної інфраструктури до наступного опалювального сезону до 1 вересня.
Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Суспільство1 тиждень agoВ Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
-
Суспільство1 тиждень agoСуд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
-
Одеса1 тиждень agoСтан доріг на Одещині 27 січня: ожеледиця і обмеження руху
-
Одеса1 тиждень agoУ Пересипському районі Одеси під завалами знайшли загиблого
