Події
У Фінляндії, Греції та Польщі з’явились переклади книг українських письменниць
У Польщі вийшов друком переклад роману «За перекопом є земля» письменниці, редакторки та журналістки Анастасії Левкової, а романи письменниці Євгенії Кузнєцової «Вівці цілі» та «Спитайте Мієчку» з’явились у Фінляндії та Греції відповідно.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Польською мовою роман «За перекопом є земля» Анастасії Левкової вийшов у видавництві KEW – у перекладі видання отримало назву «Імена Криму».
Переклала книжку педагогиня, екскурсоводка та популяризаторка української культури та літератури у Польщі Йоанна Маєвська-Ґрабовська.
«Щиро вдячна усім причетним. Зокрема українським колегам, а також колегам у Польщі, які зацікавилися цією книжкою і зважилися її видати в перекладі. Дякую Йоанні, адже це була саме її пропозиція назвати роман “Імена Криму”, і ця назва мені дуже імпонує», – написала Левкова.
Обкладинку книжки створив графічний дизайнер та фотограф Якуб Камінський – на ній зображена дівчинка з волоссям у формі Кримського півострова.
«Зворушливий роман про дорослішання, дружбу та пошук ідентичності на тлі бурхливої історії Криму. Доля росіянки, яка виросла на півострові і з часом свідомо обрала українську ідентичність, переплітається тут з історією Аліє – кримської татарки – та долею багатьох народів, що населяють цей регіон. Історія, що охоплює період від 90-х років до 2014 року, показує складність кримської реальності, різноманітність культур та драматичні вибори звичайних людей. Це важливий голос у розмові про пам’ять, ідентичність та місце Криму в сучасній Європі», – йдеться в анотації до польського видання.
Роман видали за підтримки Українського інституту книги, Міністерства культури та національної спадщини Польщі, Фонду сприяння розвитку культури та порталу «Нова Східна Європа».
Переклади книжок Євгенії Кузнєцової з’явились у двох країнах – Фінляндії та Греції.
Роман «Вівці цілі» вийшов друком у фінському видавництві Aula&Co. З української його переклав переможець премії Drahomán Prize- 2024 Ееро Балк. У перекладі видання отримало назву «Поки є життя».

«Як зберегти тепло людства в холодний час, забарвлений війною? Як знайти кохання, коли невизначеність скує серце? Цей роман – не просто погляд на життя української родини під час війни, а глибока й гумористична історія про силу, ніжність і пошук світла в темряві. У романі немає показних битв чи героїчних промов, але в ньому є люди, які живуть, люблять і досі вірять, що навіть у найважчі часи вівці залишаються живими, а душі – сильними», – йдеться в анотації.
Роман «Спитайте Мієчку» зʼявився у грецькому видавництві Βακχικόν. Його переклад здійснила Дарія Сидоренко.

«Дві сестри, Мія та Лілія, проводять літо у старому будинку своєї бабусі, місці, сповненому спогадів з дитинства. Місце, заросле бур’янами та кущами, ніби застигло в часі, пішло в небуття. Однак дівчата знову дадуть йому життя. Будинок змінюється разом з життям чотирьох поколінь жінок, які його мешкають, коли літо добігає кінця. Глибока, інтимна історія про сестринські та материнські стосунки, яка висвітлює унікальні зв’язки, що існують між жінками в сім’ї», – йдеться в анотації до грецького видання.
Як повідомляв Укрінформ, у Чехії та Італії вийшли нові переклади українських книжок. Зокрема, в Італії вийшла друком дитяча книжка «101 маяк» української письменниці Оксани Лущевської та ілюстраторки Оксани Драчковської, а в Чехії опублікували роман «Амадока» української письменниці, перекладачки і публіцистки Софії Андрухович.
Фото: Читомо
Події
найбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
Найбільше заявників у межах реалізації національної культурної ініціативи «Тисячовесна» зафіксували в категорії ігрових фільмів і серіалів.
Про це віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна поінформувала у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми, дійсно, бачимо, що по ігрових фільмах і серіалах ми маємо найбільше заявників. Але з іншого боку, в тому числі, і найбільший бюджет був виділений на цей вид конкурсу”, – пояснила Бережна.
Вона зазначила, що серед проєктів «Тисячовесни» були такі, які її особисто надзвичайно вразили, однак уточнила, що наразі не буде виокремлювати жоден із них.
“І я вражена від того, скільки класних ідей є в української творчої спільноти. Ми розуміємо, що зараз живемо в унікальний час. Ніхто з інших країн Європи, світу не переживає те, що ми переживаємо в Україні, не переживає цих емоцій, цих подій. Очевидно, що цей прожитий досвід дає українцям унікальні емоції, думки, які переростають у творчі ідеї. Ми маємо це фіксувати і зробити це також доступним і зрозумілим для світу”, – вважає віцепрем’єрка.
Вона пояснила, що після оголошення переможців укладатимуть договори на виробництво культурного продукту, а також різні ліцензійні договори щодо прав.
Міністерка поінформувала, що визначені чіткі строки, у які держава очікує від творців і творчих команд створення цього продукту.
“Наприклад, якщо говорити про складнопостановочні фільми, анімацію, великі ігрові фільми, історичні, які потребують багато зусиль – це кінець 2028 року. Деякий інший контент – це переважно театральні шоу, серіали, візуальне мистецтво, виставки – це до кінця 27-го року. Тому ми очікуємо, що кожен з переможців буде діяти чітко до дедлайнів”, – заявила Бережна.
Віцепрем’єрка повідомила, що держава не буде вимагати величезної купи документів та аудитів щодо того, як відбувається той чи інший проєкт.
“Але кожного кварталу учасники, які отримують кошти, мають звітувати з приводу того, як все робиться і ми будемо дивитися, чи потрапляють вони у ті строки, які передбачені правилами програми. Коли ці строки настануть, то, звичайно, ми будемо фіксувати, чи створений контент, допомагати переможцям вже займатися дистрибуцією”, – наголосила вона.
Бережна висловила сподівання на те, що починаючи вже з кінця цього року і в соціальних мережах, і взагалі в публічному медійному просторі буде з’являтися культурний продукт з позначкою “Тисячовесна” – з рожевим птахом, який є символом цієї програми.
Як повідомлялося, “Тисячовесна”- найбільша державна ініціатива підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить ₴4 мільярди. Програма покликана посилити український культурний простір і підтримати створення сучасного українського контенту.
До фіналу національної культурної ініціативи “Тисячовесна” дійшли 1227 проєктів.
«Тисячовесна» наступного року проводитиметься за оновленими правилами.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
В одеському музеї триває виставка графіки літніх сюжетів Григорія Палатникова
В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває виставка графіки заслуженого художника України і педагога Григорія Палатникова. Представлено серію робіт об’єднаних літом. Тут і пляжні історії, і повсякденне життя, і колорит одеських двориків. Ці роботи — не просто зображення, а справжні живі історії, які розкривають глядачеві багатогранність життя одеситів, їхній характер, звичаї та атмосферу часу.
Художник не прагне до надмірної деталізації, натомість він концентрується на суті, використовуючи контраст чорного та білого, щоб створити глибокий і виразний образ. Через мінімалізм і водночас виразність графічних засобів Палатников дозволяє глядачеві самому зануритися у літню, колоритну атмосферу південного міста, відчути його неповторний дух і тепло. Його роботи — це своєрідний місток між минулим і сьогоденням, який зберігає пам’ять про унікальний одеський побут, його ритми і настрої.
Події
В Одесі розконсервували пам’ятник Дюку де Рішельє, на монументі виявили корозію
В Одесі вранці у неділю комунальники звільнили пам’ятник Дюку де Рішельє від мішків із піском, якими монумент захистили від обстрілів на початку повномасштабного вторгнення.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
В Одесі розконсервували пам’ятник Дюку / Фото: Ніна Ляшонок. Укрінформ
1 / 12
Комунальники прибрали понад тисячу з піском, якими пам’ятник обклали у березні 2022 року. На деяких ділянках скульптури виявили плями корозії.
Питання розконсервації пам’ятника порушували під час позачергової сесії міськради 14 липня. За словами депутата Олега Звягіна, захисні конструкції з піску вже могли завдавати шкоди скульптурі, а місту необхідно розробити єдину концепцію їх демонтажу.
Депутатка Світлана Осауленко, своєю чергою, зазначила, що міськрада вже підготувала рішення про створення спеціальної робочої групи, до складу якої мають увійти представники всіх депутатських фракцій, архітектори, реставратори та інші профільні спеціалісти.
У міськраді зазначили, що йдеться про розконсервацію не лише пам’ятника Дюку, адже після початку повномасштабного вторгнення десятки пам’ятників закрили мішками з піском та іншими захисними конструкціями.
Пам’ятник герцогу де Рішельє в Одесі – бронзова скульптура, присвячена першому одеському градоначальникові дюку Арману Емманюелю дю Плессі, герцогу де Рішельє. Це перший пам’ятник в Одесі, побудований у 1828 році, наразі є однією з головних візитівок міста.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі вранці 30 жовтня пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну на Біржовій площі закрили OSB-плитами.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події7 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події1 тиждень agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії
