Події
У Харкові оголосили переможців Премії «Генерація Ніка»

Церемонія нагородження відбулась 19 травня, у день народження Вероніки, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Захід пройшов у безпечному просторі Національного театру опери та балету ім. Лисенка та зібрав повну залу. На початку присутні вшанували хвилиною мовчання Кожушко та всіх харків’ян, загиблих унаслідок агресії РФ.
За інформацією організаторів, було отримано 170 робіт, у тому числі з-за кордону. Лауреатами стали: у категорії “Література” – Лілія Поливода, у категорії “Живопис” – Софія Фадєєва, спеціальну відзнаку премії від художньої студії AzaNiziMaza отримала Софія Сизоненко.
“Дякую за те, що ви вирішили розділити премію на дві номінації. Складно оцінювати художні роботи та літературу разом, тому я вважаю, що це правильне рішення. Більше переможців, переможниць, більше щастя, більше радості. І ми більше можемо охопити ті галузі, в яких працювала Ніка”, – сказала Лілія Поливода.
Митці отримали грошові премії та медалі.
“Зазвичай для молоді проводять конкурси, тому що премія – це вже про якесь визнання. Але мені здається, що всі ті тексти, яких не вистачало в нашому житті, яких не читали наші батьки, всі ці тексти якось проросли у цьому поколінні – “генерації Ніки”. Вони хочуть бути включеними в нашу історію. Попри все залишаються вільними, хочуть бути українцями і творити українське мистецтво”, – сказала директорка Харківського літературного музею, членкиня журі Тетяна Пилипчук.

Вона наголосила, що премія – це в першу чергу про свободу.
“Нещодавно я говорила з молодими людьми, якраз тими, кому зараз 16-21 рік. Ми говорили про місяць – той, що на небі. А вони ніколи не гуляли нічним Харковом, тому що до лютого 2022 року вони були ще малі, батьки їх не відпускали, а тепер – комендантська година, тепер війна, у них немає такої можливості. І тоді ми всі разом вирішили, що ми насправді говоримо не про місяць, ми говоримо про свободу. Про свободу жити в місті, яке ми любимо, про свободу гуляти ночами, читати вірші під місяцем, писати вірші про кохання під місяцем”, — сказала Пилипчук.
Батько загиблої Вероніки, член журі Ігор Кожушко зазначив, що донька захоплювалася українськими митцями 1920-их.

“Її серце зупинилося майже дев’ять місяців тому. Життя Ніки забрали російські кати, які влучили у дитячий майданчик. Моя донька – молода талановита дівчинка, яка багато малювала, писала вірші та прозу, робила ліногравюри, була волонтеркою літературного музею. Вона дуже надихалася діячами “Розстріляного відродження” і сама стала однією з “Розстріляного відродження” вже XXI століття. Ніка стала своєрідним символом творчої молоді Харкова – міста, яке вона так любила і з якого не захотіла поїхати з початком повномасштабного вторгнення, бо не уявляла поза ним своє подальше життя”, – сказав Кожушко.
Близькі розповідають, як швидко Вероніка влилася в культурне життя вже воєнного Харкова. Письменник Сергій Жадан пригадав, як творча молодь, а серед неї і Кожушко, організувала виставку своїх робіт, коли місто потерпало від щоденних обстрілів.

“Це було в одному з приміщень у центрі міста, молодь розвісила свої роботи. І ми тоді, хто прийшли, були безнадійно дорослими, ми були безнадійно з минулого. Бо то була така красива, строката, яскрава, галаслива юрба, в найкращому розумінні цього слова. Людині притаманно у 16-17 років викрикувати своє бачення цього світу і очікування від нього, часто ці голоси ще позбавлені особистості й індивідуальності, але коли вона прорізається – відразу впадає в око. З Нікою це було помітно. Помітно, як вона швидко зростає, малює. Я не знав, але виявилося, що вона в той час писала і чудові тексти”, – сказав Жадан.
У Харкові оголосили переможців Премії «Генерація Ніка» / Фото: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ
На заході представили збірку “Час починати танго” (“Фоліо, 2025, серія “Лаконічно”) з віршів, прозових уривків і малюнків Вероніки. Упорядкував видання та підготував передмову Сергій Жадан, післямову написав харківський художник Гамлет Зіньківський.
Завершилася церемонія виступами “Хору Одиноких Сердець Сержанта Пеппера”, Галини Печенізької та гурту “Жадан і Собаки”.
У коментарі агентству Ігор Кожушко розповів, що надруковані у збірці малюнки – невелика частина доробку Вероніки, а вірші батько й досі продовжує знаходити в записах дівчини.
“За кілька днів після загибелі мені подзвонили з Німеччини та запропонували оригінали її картин розмістити на виставці. За умови, що ці роботи залишаться там назавжди, я відмовився. Ми хочемо, щоб її твори залишалися у Харкові. Є певні плани, можливо, вийде видати ще одну книгу”, – сказав Кожушко.
Як повідомлялося, 30 серпня унаслідок ударів по Харкову загинули шестеро людей, серед них – 14-річна школярка та 18-річна студентка. Авіабомби влучили поблизу дитячого майданчика та у 12-поверхівку. Близько сотні людей дістали поранень чи травмувалися. 3 вересня у Харкові поховали 14-річну школярку, переселенку з Куп’янська Софію Глиняну. 4 вересня рідні та друзі попрощалися з Веронікою Кожушко.
У грудні організатори оголосили про прийом робіт на здобуття першої щорічної премії для молодих митців і літераторів “Генерація Ніки”. Для участі приймаються художні тексти (поезія, проза) або роботи у живописі, графіці, арт-диджитал від творців віком 16–21 років.
Засновниками премії стали благодійний фонд “Ніка Генерація”, благодійний фонд Сергія Жадана та Харківський літературний музей.
Фото: В’ячеслав Мадієвський
Події
Автор кримінальних романів Майк Крейвен напише книгу про Джеймса Бонда для дітей

Видавництво Ian Fleming Publications звернулося до лавреата премій, автора кримінальних романів Майка Крейвена, із проханням написати нову пригодницьку книгу, в якій вигаданий шпигун навчає 12-13-річних дітей бути агентами 00.
Про це повідомила BBC, передає Укрінформ.
Крейвен, ветеран армії з Карлайла, розповів, що на нього вже накинулися “пуристи” бондіани, закликаючи залишатися вірним легенді у книзі “Джеймс Бонд і Академія секретних агентів”, яка, як очікується, буде опублікована наступного літа.
Британському письменнику сказали, що у нього є вільна ліцензія на історію, але він не може суперечити попереднім роботам.
«Спадщина цього персонажа просто вражає. З ним не можна жартувати – він частина нашої національної ідентичності», – сказав Крейвен.
Він додав, що не зможе воскресити персонажа, якого вбив Ян Флемінг, наприклад, Ґолдфінгера чи Блофельда.
За його словами, однією з причин, чому він взявся за серію дитячих книжок, було бажання допомогти “зрушити з місця” проблему грамотності серед молоді.
«Я думаю, що лише кожна третя дитина зараз читає для задоволення, що досить сумно, тому що, коли я ріс, це була моя основна форма розваги», – зазначив Крейвен.
Коли його запитали, як він змінює свої тексти, щоб пристосувати їх до молодшої вікової групи, він відповів, що використовує менше лайки.
Зазначається, що «Джеймс Бонд і Академія секретних агентів» Крейвена вийде наступного червня.
Як повідомляв Укрінформ, студія Amazon MGM здійснюватиме творче керівництво кінофраншизою про Джеймса Бонда, уклавши угоду з багаторічними продюсерами бондіани Майклом Вілсоном і Барбарою Брокколі.
Фото: BBC
Події
Королева Швеції вручила престижну нагороду українській піаністці Наталії Пасічник

Відома українська піаністка, директорка Українського інституту у Швеції Наталія Пасічник отримала з рук Її Величності Королеви Сільвії престижну премію Асоціації друзів митців.
Про це повідомили Укрінформу в пресслужбі Українського інституту у Швеції.
На церемонії вручення голова правління Асоціації друзів митців Ганс Ділен підкреслив, що Наталія Пасічник використовує свій талант, щоб розповідати про Україну та поширювати українську культуру.
“Сьогодні це є надважливою місією. Наталія будує культурні мости між Швецією та Україною. Її мистецька діяльність є шляхом для глибшого взаєморозуміння між нашими народами”, – сказав він.
Своєю чергою Наталія Пасічник подякувала за високу оцінку її діяльності.
“Я вдячна за це визнання й увагу до промоції української культури – і, зокрема, української музики – у Швеції. Сьогодні – не час святкувань, але на часі ще раз нагадати про потребу України бути почутою, мати підтримку світу, говорити про існування окремої, глибокої, багатої та інтегрованої у європейський контекст української культури,” – підкреслила вона.
Зазначається, що культурну премію Асоціації друзів митців щороку вручають особам, які зробили вагомий внесок у культурне життя Швеції. Вручення традиційно відбувається за участі членів королівської родини.
У пресслужбі також поінформували, що Асоціацію друзів митців було засновано у 1937 році. Її багаторічним головою був принц Євген – представник нині правлячої династії Бернадоттів, четвертий син короля Швеції Оскара II. Він був відомим художником, колекціонером і меценатом. Метою товариства є підтримка та заохочення діячів у галузі гуманітарних наук і мистецтва у Швеції, зокрема – через щорічну культурну премію.
Як повідомляв Укрінформ, у березні 2025 року шведський уряд оголосив про виділення Українському інституту в Швеції 9 мільйонів шведських крон (понад 800 тис. євро) для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.
Український інститут у Швеції був заснований у 2014 році. Він має штаб-квартиру у Стокгольмі. Основними напрямками його діяльності є культурна дипломатія, освіта та формування громадської думки. Очолює інститут відома українська та шведська піаністка Наталія Пасічник.
Фото: Lars Edelholm, Fredrik Jönsson.
Події
У Франківську створили ікони для незрячих з аудіосупроводом

В Івано-Франківську науковці створили ікони для незрячих людей та воїнів, які втратили на війні зір. Проєкт має назву “Невидима спадщина”.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив в.о. ректора Карпатського університету професор Ігор Цепенда.
«Це один із наших найкращих проєктів, що не має аналогів. Ідеться про ікони, створені для незрячих людей та воїнів, які втратили на війні зір. Назва проєкту – “Невидима спадщина”, мета – зробити мистецтво доступним кожному, незалежно від фізичних можливостей», – зазначив Цепенда.


За його словами, ікони створені на найсучаснішому обладнанні, у тактильній техніці. Тут використали шрифт Брайля та аудіосупровід, який можна послухати телефоном. Віряни зможуть рукою відчути обриси і лики святих та їхню енергетику. Тому науковці застосували ще унікальні технології для покриття та дезінфекції поверхонь ікон.


«Українських ікон є багато. Ми зосередилися на кількох. Серед них – “Вишгородська ікона Божої Матері”, яку в нас украли загарбники кілька століть тому і назвали “Владімірской”. У нашому проєкті – “Манявська Божа Матір”, “Гошівська Богородиця”, триває робота над “Крилоською Богородицею”», – додав професор.

Цепенда зауважив, що проєкт реалізували науково-творчий колектив кафедри дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського університету імені Василя Стефаника у співпраці з Івано-Франківським краєзнавчим музеєм. Працювали під керівництвом доцентки Надії Бабій.


“Ці ікони після освячення стануть нашим подарунком для військових госпіталів”, – запевнив професор.
Також ікони для незрячих передадуть у школи для дітей із вадами зору.
Як повідомляв Укрінформ, вчені розробили контактні лінзи, які дозволять бачити у темряві.
Фото: pnu.edu.ua, Суспільне Івано-Франківськ
-
Суспільство1 тиждень ago
Суд залишив під вартою екскомандира 155 бригади «Анна Київська» до 20 липня і зменшив заставу
-
Суспільство1 тиждень ago
Комунальні підприємства та університет звернулися до депутатів з проханням надати землю Анонси
-
Політика1 тиждень ago
Фіцо і Додіка внесли до бази «Миротворця»
-
Усі новини1 тиждень ago
чому ми не можемо схуднути, попри дієти і спорт
-
Усі новини1 тиждень ago
чому деякі популярні телефони «відстали від життя»
-
Війна1 тиждень ago
Командир корабля морської охорони Микола Щербаков
-
Відбудова1 тиждень ago
У Бородянці почали будувати багатоповерхівку на місці зруйнованої росіянами
-
Політика1 тиждень ago
Новообраний президент Румунії вперше відвідає Україну