Connect with us

Суспільство

У кримськотатарського активіста Бекірова погіршилося здоров’я в російській колонії Анонси

Published

on



У кримського активіста Акіма Бекірова, якого засудили до 14 років ув’язнення, погіршився стан здоров’я.

Про це повідомило ”Крим.Реалії”.

Першоджерелом була дружина бранця Сабріє Бекірова, що розповіла про погіршення стану Бекірова. Активіст потребує лікування зубів, а також страждає від шийного остеохондрозу та проблем зі шкірою. Акіма Бекірова, який займався питаннями IT-безпеки та допомагав із передачами в СІЗО, затримали 27 березня 2019 року в Сімферопольському районі під час масових обшуків.

Російський суд засудив його до 14 років суворого режиму, звинувативши в організації осередку ісламської партії “Хізб ут-Тахрір“. Ця організація визнана в Росії терористичною, хоча в багатьох інших країнах світу її діяльність дозволена. У липні 2023 року апеляційний суд у Москві залишив вирок чинним.

У кримського політв’язня Яцкіна погіршується стан здоров’я в колонії. Іван був затриманий у 2019 році та засуджений російським судом у справі, яку правозахисники вважають політично вмотивованою.  За його словами, Яцкін неохоче розповідав про свій досвід, але згадував, що під час ув’язнення у нього з’явилися трофічні виразки на ногах через відсутність належної медичної допомоги. Також він скаржився на постійний психологічний тиск, головний біль, болі у грудному відділі хребта та майже повну втрату зубів.

У Бахчисараї окупаційний суд подовжив арешт фігурантам справи кримських мусульман. Абдулмеджит Сейтумеров, Аметхан Умеров, Ельдар Якубов, Сейдамет Мустафаєв, Ремзі Німетуллаєв та Руслан Асанов залишатимуться в СІЗО до 23 листопада 2025 року.  Захист, посилаючись на адвоката Еміля Курбедінова, стверджує, що клопотання прокурора про продовження арешту не містило достатніх обґрунтувань. За словами адвоката, обвинувачення не надало доказів, які б виправдовували продовження тримання під вартою, і не пояснило, чому не можуть бути застосовані м’якші запобіжні заходи, як, наприклад, домашній арешт. 

Катерина Глушко



Джерело

Суспільство

Свириденко розповіла про програми підтримки медиків у селах та прифронтових громадах

Published

on



Молоді медики, що закінчують інтернатуру, можуть отримати разову виплату; медики прифронтових територій – забезпечення службовим житлом.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Телеграмі.

“Для медиків у сільській місцевості та у прифронтових регіонах працюють урядові програми підтримки. Одна з них — одноразова грошова виплата в розмірі 200 тис. грн для молодих фахівців, які завершують інтернатуру”, – нагадала Свириденко.

Вона повідомила, що податися на програму можуть випускники інтернатури поточного року. Прийом заявок триватиме до 10 жовтня, а виплати надійдуть до кінця року.

Наприклад, такою програмою підтримки скористалась молода сімейна лікарка Валерія Науменко, яка сьогодні працює в селі Красилівка на Київщині. У серпні 2025 року дівчина підписала контракт з медичним закладом на три роки. На сьогодні лікарка веде майже 900 пацієнтів.

Читайте також: Уряд спрямував понад ₴2 мільярди на укриття у закладах освіти – Свириденко

“Уряд також розширив програму забезпечення медичних працівників службовим житлом на прифронтові регіони. Заклади охорони здоров’я можуть купувати житло для медичних працівників, основне робоче місце яких розташоване не лише в сільській місцевості, а й у містах прифронтових областей — в радіусі до 30 км від місця роботи”, – зазначила Свириденко.

Обрати житло можна буде також у Запоріжжі, Сумах, Харкові і Херсоні, які знаходяться у зоні активних бойових дій. На реалізацію програми у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 100 млн грн.

Як повідомлялося, за даними Міністерства охорони здоров’я, найчастіше медичні заклади шукають лікарів загальної сімейної практики та терапевтів. Також затребуваними фахівцями є медичні сестри та медичні брати, ерготерапевти, рентгенологи, невропатологи.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі запланували ювілейну сесію на квітень Анонси

Published

on


24 березня 2026 р. 17:58

8



ФОТО: Інтент/Наталя Довбиш

Виконувач обов’язків Одеського міського голови Ігор Коваль розпорядився скликати депутатів на 50 сесію міської ради.

Відповідне розпорядження оприлюднила пресслужба муніципалітета.

Наразі що саме розглядатимуть не сесії не визначили й орієнтований порядок денний сформований, як блоки питань:

  •  Про діяльність Одеської міської ради та її виконавчих органів.
  • Про бюджет і фінанси.
  • Про цільові програми, концепції та містобудування.
  • Про об’єкти комунальної власності.
  • Про земельні правовідносини.
  • Про створення, припинення, зміну найменування, затвердження статутів (положень) комунальних підприємств, установ, закладів та їхню діяльність.
  • Про депутатські запити.

Остання сесія міської ради у 2025 році відбулася в Одесі 12 грудня. Традиційно Інтент готується проводити онлайн-трансляцію засідання сесії.

49 сесію переносили двічі відкладали за інсайдерською інформацією, для того, щоб воно відбулося, керівнику ОВА Олегу Кіперу довелося писати гнівного листа виконуючому обов’язки Одеського міського голови Ігорю Ковалю. 23 січня виконувач обов’язків Одеського міського голови Ігор Коваль розпорядився перенести дату сесії Одеської міської ради. Депутатів скликали не на 28 січня, як планували раніше, а 11 лютого.

Тим часом заощадження виконувача обов’язків Одеського міського голови, серкретаря Одеської міської ради Ігоря Коваля готівкою збільшилися за рік, а також побільшало банківських рахунків. Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило декларацію Ігоря Коваля за 2025 рік, в якій вказано, що в нього готівкою заощаджені 200 тисяч гривень та 25 тисяч доларів США. 

Ігор Коваль  приступив до виконання обов’язків міського голови 16 жовтня 2025 року. До цього обіймав посаду секретаря міськради, яка залишилася за ним й після отримання статусу виконувача обов’язків мера. 


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Дівчина з інвалідністю розповіла, як здійснила свою мрію

Published

on


Двадцятидворічна Дар’я Остапенко з діагнозом ДЦП закінчила безбар’єрну автошколу, що діє на базі Одеського державного університету внутрішніх справ, і сіла за кермо.

Про це йдеться у публікації Укрінформу “Бачу ціль – не бачу перешкод: історія дівчини з ДЦП, яка навчилася водити авто й мріє про мандри”.

Мрія самостійно керувати автівкою з’явилася у дівчини в 14 років. Втілення її у життя відтермінувала спочатку пандемія COVID-19, а потім – початок повномасштабного вторгнення. Постійне користування незручним громадським транспортом виснаживало дівчину, і зрештою Дар’я стала ученицею безбар’єрної автошколи, яка відкрилася на базі Одеського державного університету внутрішніх справ кілька років тому.

“Мене дуже приваблювала думка, що пересуватися можна спокійно та самостійно, не користуючись міським транспортом. Я дуже його не люблю, він незручний і не адаптований для людей з інвалідністю. А ще ж круто взяти й зірватися, наприклад, на море! Спочатку я чекала свого 18-річчя, але на той час припала епідемія ковіду, потім почалася війна, і було не до того”, – розповіла вона.

Щодо незручностей у транспорті Остапенко зазначає, що водії можуть просто не зупинитися, коли бачать на зупинці людину з інвалідністю. По-друге, дівчина зауважила байдужість людей, які вдають, що людини з інвалідністю у салоні автобуса просто не існує. По-третє, за словами Дар’ї, у маршрутках дуже мала відстань між кріслами, і людям з інвалідністю важко сидіти, навіть якщо хтось поступиться місцем. Також у деякому транспорті надто високі сходинки, важко піднятися.

Окрім того, впевненості у бажанні сісти за кермо додав і вдалий досвід водіння знайомих, які пересуваються на кріслі колісному.

За словами Дар’ї, у безбар’єрній автошколі навчаються десять тижнів, із яких чотири – теоретичні. Після цього студенти складають іспит і одразу беруться до практики. В автошколі є спеціально обладнані автомобілі з механічною та автоматичною коробками передач.

“Мені було дуже цікаво вчитися. Однак на іспиті стикнулася з “каверзною” постановкою питань і заплуталася не тому, що не знала відповіді, а з тієї причини, що неправильно зрозуміла зміст запитання. Довелося перескладати”, – пригадує вона.

Читайте також: На Миколаївщині розвивають реабілітаційні простори для дітей з інвалідністю

Усім охочим сісти за кермо, які вагаються, дівчина радить діяти рішуче. “Життя одне, і його треба жити. Не треба боятися, як на нас подивляться інші та що про нас подумають”, – додавла вона.

Як повідомляв Укрінформ, на базі Одеського державного університету внутрішніх справ запрацювала автошкола для людей з інвалідністю у межах флагманського проєкту МВС.

Фото: Ніна Ляшонок / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.