Активи п’яти іноземних підприємств у Росії перейшли під тимчасове управління компанії “Центр Капітал” – указ про це Володимир Путін підписав, а опублікували документ 15 жовтня. Про рішення повідомляє The Moscow Times.

Власником “Центр Капіталу” є Марат Мірхайдаров, колишній віцепрем’єр Забайкальського краю. Він добровільно вирушив на війну проти України та служив у підрозділі “Ахмат”.

Під його керування віддали французького виробника підлогових покриттів Tarkett, бельгійську групу Ontex, що випускає засоби особистої гігієни, німецький Menshen із пластиковою упаковкою, а також “Каппа Рус” і Eviosys – пакування та металева тара відповідно. Сукупний виторг цих п’яти підприємств за 2025 рік The Insider оцінює приблизно в 53,6 млрд рублів.

Сам Мірхайдаров передачу підтвердив у розмові з “Агентством”, назвавши рішення “політичною волею президента”. Водночас він наполягає, що іноземців бізнесу не позбавили: йдеться винятково про тимчасове управління, а право власності залишається за попередніми власниками. Повернути підприємства він, за власними словами, готовий на першу вимогу Путіна.

Водночас колишній чиновник попросив про це не писати – щоб не давати “нашим ворогам” тему для обговорення й нагоди “копатися” в його біографії.

“Я патріот, я на СВО був. […] У мене бойові нагороди є. І ось ця зараз публічна двіжуха, вона не потрібна нікому”, – зазначив Мірхайдаров.

За інформацією системи СПАРК, “Центр Капітал” зареєстрували 3 лютого 2026 року, статутний капітал становить 10 000 рублів. Єдиний засновник і водночас генеральний директор – той самий Мірхайдаров.

Державну службу він тривалий час поєднував із власним бізнесом. У січні 2024-го оголосив про вступ до “Ахмату” й кілька місяців провів на війні проти України, а після повернення знову працював в уряді Забайкальського краю. Посаду залишив у березні 2025 року, пояснивши відставку наслідками травми, отриманої на фронті.

Варто зазначити, що спецназ “Ахмат” – добровольче формування й найвідоміше з-поміж тих, що виникли на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Формально його вписали в структуру Міноборони РФ, причому у військовому відомстві не припиняють спроб відібрати в підрозділу привілеї та підпорядкувати його загальній армійській вертикалі.

Раніше повідомлялося, що російський бізнесмен Костянтин Малофєєв звинуватив Джо Байдена та членів його колишньої адміністрації у присвоєнні $10 млн із його американських рахунків. За версією самого Малофєєва, $5,4 млн із цієї суми спрямували на фінансування Збройних сил України.

Також російський бізнес і частина економістів доходять висновку, що найкращим способом повернути економіку до зростання стало б завершення війни проти України. Саме на тлі сповільнення економіки Путін відкриває п’ятий за час повномасштабної війни Петербурзький міжнародний економічний форум.

Захопливі сюжети, несподівані повороти та глибокі смисли роблять такі фільми актуальними навіть через багато років після прем’єри. Вони не просто розважають, а й залишають після себе чимало приводів для роздумів про життя, вибір і цінності.

Кінооглядач Андрій Пушкаш підготував для читачів Фокусу шість культових фільмів. Запропоновані історії розкривають тему епідемії з різних перспектив. У “Паніці на вулицях” вона є реальною медичною загрозою, у “Чорній смерті” – причиною суспільного страху та фанатизму, а “Носферату” перетворює чуму на допоміжну зброю Дракули для поширення смерті.

“Паніка на вулицях”

• 1950 р.
• реж. Еліа Казан
• Рейтинг iMDB – 7.2

Події кримінального трилера розгортаються у Новому Орлеані, де поліцейські знаходять тіло чоловіка, зараженого легеневою чумою. Тепер вони разом із лікарями намагаються встановити осіб, які могли контактувати з ним, щоб зупинити поширення інфекції. Проте розслідування ускладнює влада, яка боїться масової паніки.

Чума у “Паніка на вулицях” постає не як прокляття чи кара, а як реальна біологічна загроза, що здатна знищити мільйони людей, і потребує швидких рішень влади та поліції, аби не перетворити за лічені дні звичайне місто на осередок катастрофи.

“Спокуса”

• 2020 р.
• реж. Пола Верховена
• Рейтинг iMDB – 6.7

Фільм “Спокута” представили на Канському кінофестивалі, де йому вдалося наробити шуму. Сюжет розповідає про черницю Бенедетту, яка стверджує, що має містичні видіння від Ісуса. Коли її місто охоплює епідемія чуми, вона запевняє всіх, що через свої видіння знає, як врятувати місто.

Саме на тлі чуми у сюжеті розгортаються основні події, пов’язані з сексом, владою, релігійними заборонами та авторитетом. Фільм цікавий не самим зображенням епідемії, а її впливом на релігійне життя, поведінку людей та підступну боротьбу за владу.

“Чорна смерть”

• 2010 р.
• реж. Крістофер Сміт
• Рейтинг iMDB – 6.4

Англія 14 століття охоплена чумою. Масово гинуть люди, селища порожніють, а тих, хто залишився живим, страх змушує шукати пояснення в релігії. Наш герой, молодий монарх Осмунд, приєднується до загону воїнів, яких церква відправила розслідувати чутки про віддалене село, яке нібито не зачепила чума. Однак їхня подорож перетворюється на справжнє випробування вірою, людською мораллю та жорстокістю.

Чума створює атмосферу тотального страху. Релігійно упереджені люди ладні вірити в будь-що та виправдовувати все те насильство, яке є у фільмі. Якщо шукаєте похмуру, жорстоку атмосферу середньовіччя, та страх, що охоплює все і всіх, то “Чорна смерть” саме той варіант

“Сьома печатка”

• 1957 р.
• реж. Інґмар Берґман
• Рейтинг iMDB – 8.1

Філософська драма, яка радше підійде як притча про шведського лицаря Антоніуса, який після хрестового походу повертається у місто, охоплене чумою. Під тиском подій та власного спустошення герой задається питанням, чи існує Бог та який сенс має людське життя. Згодом, Антоніус зустрічає смерть у людській подобі та пропонує зіграти їй в шахи. Поки триває партія, він подорожує країною, спостерігає за стражданнями людей та знайомиться з іншими героями, які досі намагаються зберегти людяність в світі, охопленому жахом.

Епідемія стає символом власної кризи. Герої бачать у ній кару Божу, кінець світу або доказ того, що життя тепер позбавлене сенсу. Релігійні процесії, переслідування нібито винних показують, як страх перед невідомим може породжувати фанатизм.

Чума у стрічці показана як символ смерті та саме тло, на якому людина змушена переосмислити віру, сенс життя та смерть. “Сьома печатка” – це одна з найсильніших притч про смерть.

“Плоть і кров”

• 1985 р.
• реж. Пол Верховен
• Рейтинг iMDB – 8.1

Події фільму відбуваються у Західній Європі на початку XVI ст. Головний герой, Мартін, веде своїх людей, які грабують та вчиняють насильство над іншими. Під час чергового нападу вони викрадають дівчину Агнес та захоплюють замок, не здогадуючись, що його мешканці заражені чумою. Поки між героями ведеться війна, епідемія стрімко шириться та поступово губить людей обох сторін.

Чума не є головною темою фільму, однак вона, як ніхто, чітко підкреслює жорстокість фільму. Пол Верховен свідомо відмовляється від романтизації середньовіччя. Його світ брудний, жорстокий та непередбачуваний. Саме пандемія підкреслює безсилля та нікчемність людського життя.

“Носферату”

• 2024 р.
• реж. Роберт Еггерс
• Рейтинг iMDB – 7.1

Нова інтерпретація класичної історії Дракули від неймовірного режисера, майстра свого жанру – Роберта Еггерса. Молодий агент з нерухомості – Томас – вирушає до Трансильванії, щоб завершити угоду з таємничим графом Орлоком. Перебуваючи там, він розуміє, що має справу з надприродною істотою. Коли Орлок прибуває до Німеччини, він приносить з собою саму смерть та щурів, які приносять чуму. Поки епідемія спустошує місто, дружина Томаса, Еллен, стає одержимою Орлоком – це призводить до непоправних наслідків.

Фільм поєднує чуму з готичною традицією, у якій вампір разом з епідемією несе за собою смерть та руйнування. Стилістично та візуально “Носферату” – неймовірне кіно, що не дивно, адже за спиною в режисера стоять такі хіти, як: “Відьма”, “Маяк” та “Варяг”. Фільм наповнює глядачів страхом так само, як чума наповнювала страхом героїв, бувши важливим етапом в планах Дракули.

Більше новин про кіно

Нагадаємо, раніше Фокус писав:

• Осінь – ідеальна пора, щоб влаштувати домашній кінопоказ і зануритися у світ якісного кіно. Пропонуємо підбірку фільмів і серіалів на Netflix із високими рейтингами, які неодмінно заслуговують на вашу увагу.
• Якщо ви захоплюєтеся “Величним століттям” і не знаєте, що дивитися далі, ми підготували добірку турецьких серіалів, які можуть припасти до смаку шанувальникам жанру.

Початок осені обіцяє стати справжнім святом для кіноманів. У прокат виходить ціла хвиля новинок – від моторошних горорів і фантастичних трилерів до масштабних пригодницьких стрічок.

Будинок чемпіонки світу з фехтування на шпагах Влади Харькової в Києві пошкодила російська атака. Про це спортсменка написала на своїй сторінці в Instagram.

Новину вона отримала в дорозі. Потяг, яким фехтувальниця їхала на змагання, зупинили посеред ночі через повітряну тривогу: пасажирів евакуювали, і майже дві години вони провели на холоді. Наступного дня, уже в аеропорту Будапешта перед вильотом до Касабланки, Харькова дізналася про пошкодження свого дому.

“Моя квартира ціла. Одна з небагатьох, що вціліла. Цього разу мені “пощастило”. Подумайте про це. Мене вважають щасливою, бо моя квартира вціліла після російського обстрілу. У якій жахливій реальності ми живемо, якщо це ми називаємо удачею?” — написала вона.

Спортсменка звернула увагу й на становище українських атлетів, від яких очікують виступів на міжнародних турнірах так, ніби нічого не відбувається: вони мають виходити на доріжку, вітати суперників і дотримуватися етикету, поки Росія руйнує їхні домівки та змушує ночами ховатися від ракет.

“Коли ти стоїш на морозі о четвертій ранку, бо тебе можуть убити – це не політика. Коли вибух пошкоджує будинок, який ти називаєш своїм домом – це не політика. Коли ти не знаєш, чи буде у тебе дім, до якого можна повернутися після змагань – це не політика. Це війна. І в ній є очевидний агресор: Росія”, — додала фехтувальниця.

Влада Харькова – чемпіонка світу 2025 року та дворазова чемпіонка Європи, срібна призерка командного чемпіонату Європи 2019 року й переможниця етапів Кубка світу.

Раніше повідомлялося, що від початку 14 жовтня до ранку 15 жовтня Росія застосувала проти України понад 850 ударних безпілотників типу “шахед”. За даними Володимира Зеленського, зафіксовано десятки влучань у різних регіонах, загинули щонайменше шестеро людей, а в десятках міст і громад ліквідували наслідки обстрілів.

Також повідомлялося, що дружина боксера Олександра Усика Катерина показала наслідки російської атаки на Київ і область – під удар потрапив їхній сімейний будинок.