Connect with us

Суспільство

У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України

Published

on


У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.







У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК

Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.

«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.

Читайте також: Свобода медіа стане підтримкою невідворотності покарання за воєнні злочини в Україні

Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.

Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.

Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.

«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.

Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.

Читайте також: Точицький і віцепрезидентка Європейської мовної спілки обговорили протидію російській пропаганді

Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.

«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.

У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.

Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.

Читайте також: Учасники конференції НСЖУ закликали світ до активної підтримки українських медіа

Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.

Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.

«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.

Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.

Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.



Джерело

Суспільство

Улютін обговорив з новою керівницею ЮНІСЕФ Україна пріоритети співпраці

Published

on



Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін зустрівся з новою очільницею ЮНІСЕФ Україна Анн-Клер Дюфей і обговорив з нею питання подальшої співпраці.

Про це урядовець повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Провели зустріч із новою очільницею UNICEF Ukraine Анн-Клер Дюфей, щоб визначити пріоритети співпраці. За результатами першої зустрічі ми вже спрямували підтримку 6 500 гривень для сімей з дітьми з інвалідністю підгрупи А на прифронтових територіях через рахунок гуманітарного реагування і стійкості. Плануємо й надалі використовувати цей інструмент для прозорої та адресної допомоги населенню», – зазначив міністр.

За його словами, під час зустрічі йшлося і про співпрацю за програмою SPIRIT за підтримки Великої Британії та Світового банку, яка допомагає посилювати соціальні послуги в громадах і переводити пілотні рішення в системні. Уже зараз ці послуги охоплюють понад 20 тис. людей.

Міністр зазначив, що також триває координація з партнерами в межах Social Protection Donor Working Group, щоб допомога була узгодженою.

У незмінному фокусі залишається і розбудова системи психосоціальної підтримки та розвиток соціальних послуг у громадах, додав Улютін.

Читайте також: У Центрах єдності за кордоном не буде консульських послуг – Улютін

Як повідомлялося, за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у Львові відкрили перший в Україні будинок сімейного типу для дітей з інвалідністю.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Не Катерина II: як козаки формували південь України та майбутню Одесу

Published

on



22 квітня 2026 р. 19:03

0



Історія Одеси має значно глибше українське коріння, ніж прийнято вважати, і бере початок задовго до офіційної дати заснування міста. Козацькі діячі, зокрема Семен Палій та Петро Калнишевський, відіграли ключову роль у формуванні території сучасної Одещини.

Про значення козацької доби для історії міста розповів підполковник Сергій Цехоцький.

За його словами, зв’язок останнього кошового отамана Петра Калнишевського з південними землями України є комплексним — військовим, економічним і культурним.

Також постать Семена Палія має значно глибший зв’язок із територією сучасної Одеси, ніж це зазвичай уявляють. Хоча офіційною датою появи назви міста вважається 1795 рік, ще за століття до цього козацькі загони активно діяли у степах Північного Причорномор’я, закладаючи передумови для майбутнього розвитку регіону. Саме тому сьогодні в Одесі його ім’ям названо одну з магістралей і вулицю.

Ще до приєднання Хаджибею, який згодом став Одесою, до Російської імперії, Калнишевський як керівник козацтва брав активну участь у війнах проти Османської імперії. Під час російсько-турецької війни 1768–1774 років козацькі загони діяли на території сучасної Одещини: здійснювали рейди на турецькі укріплення, зокрема Хаджибей та Аджидер (нині Овідіополь), проводили розвідку та послаблювали позиції противника.

Саме ці дії значною мірою підготували ґрунт для подальшого захоплення регіону. Водночас Калнишевський проявив себе не лише як військовий, а і як стратег і політик. Він розумів важливість виходу до Чорного моря для розвитку економіки та сприяв формуванню торгівельних шляхів на південь. За його керівництва козаки фактично освоїли степовий коридор до узбережжя, включивши ці території у сферу впливу Запорозької Січі.

Після зруйнування Січі у 1775 році та арешту Калнишевського його соратники — Антон Головатий і Захар Чепіга — сформували Чорноморське козацьке військо. Саме ці підрозділи у 1789 році брали участь у штурмі Хаджибею під керівництвом Хосе де Рібаса. Історики наголошують: без військової школи та організаційного досвіду Калнишевського цей успіх міг бути значно складнішим.

Сьогодні постать кошового отамана дедалі більше розглядається як символ українського коріння Одеси. Його канонізували як святого праведного Петра Багатостраждального, а в храмах Православної церкви України його вшановують як покровителя воїнів і козацтва.

Попри це, питання повноцінного увічнення його пам’яті в Одесі залишається дискусійним. Зокрема, у 2010 році ініціативу встановлення пам’ятника на проспекті Шевченка було заблоковано в міській раді. Водночас у межах сучасних процесів деколонізації питання повернення історичної справедливості та переосмислення ролі козацтва в історії півдня України знову набирає актуальності.

Наразі в Одесі вже є вулиця, названа на честь Калнишевського, що символізує поступове повернення українського історичного наративу в міський простір. Історики наголошують: саме козаки десятиліттями виборювали ці землі, формуючи підґрунтя для розвитку регіону задовго до імперських проєктів.

Також нещодавно в Одеси говорили про постать, яка випередила свій час і залишила по собі одну з перших європейських конституцій.  Історія Пилипа Орлика ожила через факти, маловідомі деталі та людські риси, про які рідко згадують у підручниках.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Що відбувається у підземних переходах Одеси

Published

on


Забруднені та пошкоджені підземні переходи Одеси потребують не лише косметичного ремонту, а й додаткового захисту. Зірване облицювання, розбиті світильники та нові написи на стінах свідчать про системні проблеми, тож влада міста звернулася до мешканців із терміновим проханням реагувати на випадки вандалізму.

Основні факти

  • У підземному переході на Дерибасівській триває ремонт плиткового покриття.
  • Комунальні служби вже демонтували пошкоджені плитки.
  • У переході на Заставі зловмисники розбили шість ламп освітлення.
  • Стіни підземних переходів регулярно пошкоджують графіті та надписами.
  • Влада закликає повідомляти про акти вандалізму за номером 102.

Комунальники не встигнають відновлювати

Стан підземних переходів у місті потребує безперервного втручання ремонтних бригад: заміна облицювання й відновлення освітлення тривають, але пошкодження виникають систематично. Окрім фізичного ремонту, потрібні й превентивні заходи для захисту об’єктів інфраструктури від повторних пошкоджень.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.