Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
У Національній поліції України наразі загалом працює понад 100 тисяч поліцейських, із них близько 9 тисяч правоохоронців воюють на фронті.
Про це очільник НПУ Іван Вигівський заявив на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У Нацполіції працює трохи більше 100 тисяч поліцейських. 25 тисяч – це тільки жінки у нас. І 13,5 тисяч – це поліцейські, які не досягли 25 років, тобто – не мобілізаційного віку. При цьому близько 9 тисяч поліцейських постійно воює на фронті, і ще понад 30 тисяч задіяні і працюють на територіях, наближених до зони бойових дій”, – заявив він.
Вигівський, коментуючи дії двох поліцейських, які покинули цивільних, зокрема, дитину, на місці теракту у Києві у суботу, назвав цю ситуацію “прикрою”.
“Ми не можемо про неї не говорити. Ми приймаємо кадрові рішення і також матеріали, які ми зберемо (у ході службового розслідування – ред.), ми направимо до ДБР. Але все-таки не зовсім коректно і правильно робити висновки саме по діям цих двох поліцейських, щодо всієї системі Нацполіції”, – вважає глава НПУ.
Водночас він акцентував увагу на тому, що з іншого боку поліція у цьому випадку спрацювала оперативно – відповідно до алгоритму і швидко ліквідувала терориста.
“І хочу виразити щирі співчуття близьким загиблих та побажати скорішого одужання пораненим”, – сказав Вигівський.
Як повідомлялося, у суботу в Голосіївському районі Києва невідомий відкрив вогонь по людях. Далі він захопив заручників у магазині, стріляв у поліцейських під час затримання. Зі зловмисником намагалися сконтактувати перемовники. Зрештою його ліквідували.
Була інформація про шістьох загиблих і 14 поранених внаслідок стрілянини.
Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що у столичних лікарнях перебувають 8 людей, які зазнали поранень внаслідок стрілянини в Голосіївському районі Києва в суботу.
В Офісі генпрокурора зазначили, що стрільцем виявився уродженець Москви.
Як заявили у МВС, фігурант мав зареєстровану зброю – карабін. Ідучи вулицею, він застрелив чотирьох людей, п’ятого громадянина, який був заручником – уже безпосередньо в магазині.
Слідчі Служби безпеки України кваліфікували розстріл цивільних і взяття заручників у Голосіївському районі міста Києва як терористичний акт. Досудове розслідування триває.
Водночас у соцмережах було поширено відео, як поліцейські ідуть із місця вчинення теракту, залишаючи у небезпеці цивільних, зокрема, дитину.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Суспільство
На Миколаївщині 2 роки не можуть запустити подаровану котельню: донори планують забрати подарунок Анонси
У Південноукраїнську модульну котельню, яку ще у 2023 році безкоштовно передала Міжнародна організація з міграції, досі не підключили до системи лікарні. Донор вже розглядає можливість демонтажу обладнання та передачі його іншій громаді.
Як пише Южка.City, йдеться про міську багатопрофільну лікарню, де котельню встановили ще наприкінці 2023 року. Об’єкт повністю змонтований і готовий до роботи, однак досі не введений в експлуатацію.
За словами представників медзакладу, для підключення потрібно відносно невелике фінансування — раніше ці витрати оцінювали приблизно у 250 тисяч гривень, ще частина коштів необхідна на паливо та проєктну документацію.
У лікарні стверджують, що виконали свою частину робіт і зверталися до місцевої влади щодо фінансування. Водночас у фінансовому управлінні заявили, що офіційних запитів не отримували, а в управлінні економіки — що процедура прийняття допомоги навіть не була завершена.
Проблему також піднімали на рівні області. Заступник голови Миколаївської ОВА назвав ситуацію безгосподарністю та поклав відповідальність на міську владу.
У результаті вже понад два роки важливий об’єкт інфраструктури залишається невикористаним. Тим часом з інших регіонів надходять запити на передачу котельні — зокрема через пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок обстрілів.
Раніше Інтент писав, у Миколаїві у 2025 році залучили понад 2 млрд грн міжнародної допомоги.
Раніше Миколаїв отримав низку високотехнологічних пристроїв і обладнання для розвитку інфраструктури. Гуманітарна допомога надійшла від уряду США, і миколаївська влада прийняла зміни, які стосуються отримання міжнародної технічної допомоги.
У грудні 2024 року до Миколаєва надійшла нова партія обладнання для оснащення майбутнього заводу з перероблювання будівельного сміття, яке утворилося внаслідок руйнувань, спричинених обстрілами з боку російських військ.
Також місто отримало нову техніку для відновлення водопостачання та ліквідації наслідків війни. Внаслідок постійних обстрілів від початку повномасштабного вторгнення була пошкоджена майже вся критична інфраструктура міста. Особливо постраждав водогін, який був зруйнований під час наступу в березні 2022 року, внаслідок чого понад 200 тисяч мешканців Миколаєва залишилися без централізованого водопостачання.
Депутат Одеської міської ради Олександр Едельман оприлюднив декларацію, у якій вказав значні грошові активи, нерухомість, колекції зброї та елітних годинників. У документі також зазначені члени його родини — дружина Олена та донька Дар’я.
Про це пише Центр публічних розслідувань.
Основна частина нерухомості оформлена на дружину депутата, проте сам він користується нею на правах безоплатного користування. Найбільшим об’єктом є квартира в Одесі площею понад 172 квадратні метри, придбана у травні 2022 року за 2,3 мільйона гривень. Окрім цього, родина володіє ще однією квартирою площею 49 квадратних метрів, яка обійшлася у 1,4 мільйона гривень.
Також у декларації зазначені два машиномісця, придбані того ж року, загальною вартістю понад 460 тисяч гривень. Усі ці активи записані на дружину, однак використовуються депутатом.
Серед цінного майна Едельман задекларував кілька дорогих швейцарських годинників, зокрема брендів Breguet і Franck Muller. Їхню вартість у документі не вказано, але зазначено, що вони були придбані ще до подання першої декларації. Дружина депутата також володіє годинниками від відомих виробників Breitling та Jaeger-LeCoultre.
Окремо депутат вказав наявність двох приватних колекцій: культурних цінностей під назвою EDELMAN ARMS COLLECTION, а також колекції зброї. Обидві були сформовані у 2019 році, однак їхня вартість не розкривається.
У власності депутата також перебуває мотоцикл Honda Forza 250 2015 року випуску, а також автомобіль Skoda Superb 2025 року, придбаний за 2,1 мільйона гривень.
Основну частину доходів Едельмана становить підприємницька діяльність — понад 6,2 мільйона гривень. Додатково він задекларував 2,53 мільйона гривень, отриманих від відчуження рухомого майна. Дружина депутата отримала 31 тисячу гривень заробітної плати.
Особливу увагу привертають грошові активи родини. Сам депутат задекларував банківське золото на суму понад 1,6 мільйона гривень, а також значні обсяги готівки: 344 тисячі доларів, 261 тисячу євро та 115 тисяч гривень. Його дружина також зберігає готівкові кошти — 200 тисяч доларів, 48 тисяч євро та 65 тисяч гривень.
Окрім цього, депутат вказав позику у розмірі 2 мільйони гривень, надану Миколі Скорику. Також у декларації зазначені кошти на банківських рахунках у різних валютах, хоча їх обсяги значно менші порівняно з готівкою.
Серед фінансових зобов’язань Едельман задекларував кредит у ПриватБанку на суму 1,3 мільйона гривень, оформлений у 2025 році. Станом на кінець звітного періоду залишок боргу становить близько 1,2 мільйона гривень. Забезпеченням виступає автомобіль.
Також депутат користується двома кредитними лімітами — у ВСТ Банку та ПриватБанку, загальний обсяг яких перевищує 500 тисяч гривень.
Оприлюднена декларація демонструє значні активи родини, зокрема у готівковій валюті, а також наявність предметів розкоші, що традиційно викликає суспільний інтерес до походження статків та прозорості фінансових потоків посадовців.
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Суспільство5 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Одеса1 тиждень agoДоходи одеської депутатки Большедворової: мільйонів немає
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Усі новини1 тиждень ago5 смартфонів, які можна купити замість нового Samsung Galaxy A57 (фото)