Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
В Україну надійшло 16 100 доз вакцини проти Hib-інфекції для безоплатної вакцинації дітей відповідно до Календаря профілактичних щеплень.
Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“Ці вакцини Україна отримує в рамках співпраці Міністерства охорони здоров’я з Глобальним альянсом з вакцин та імунізації (Gavi). Угоду про партнерство між Глобальним альянсом та Україною підписали наприкінці 2024 року. За нею частину вакцин на підтримку національної програми з імунізації, відповідно до національної Стратегії розвитку імунопрофілактики до 2030 року, фінансує Gavi.”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у межах цього партнерства закупівлю та доставку вакцин до країни здійснює ЮНІСЕФ, а Центр громадського здоров’я МОЗ України координує їхній розподіл до регіональних центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ). Наразі вакцини зберігаються на національному складі та будуть розподілені між закладами охорони здоров’я в усіх регіонах України.
Гемофільна інфекція (Hib-інфекція, спричинена Haemophilus influenzae типу b) викликає ряд хвороб серед яких: менінгіт (запалення оболонок мозку); пневмонія (запалення легень); епіглотит (набряк надгортанника, що може швидко перекрити дихальні шляхи та суттєво ускладнити дихання); бактеріємія (інфекція крові); септичний артрит (запалення суглобів); отит (запалення вух); перикардит (запалення зовнішньої оболонки серця).
Hib-інфекція особливо небезпечна для дітей раннього віку та може спричиняти тяжкі ускладнення, інвалідність і навіть смерть.
Найефективнішим захистом від Hib-інфекції є вакцинація.
Щоб вакцинувати дитину, зверніться до свого сімейного лікаря, педіатра або до найближчого закладу охорони здоров’я. Вакцинація за Національним календарем профілактичних щеплень є безоплатною.
Якщо дитина пропустила будь-які планові щеплення, слід якомога швидше звернутися до лікаря, який складе індивідуальний графік для їх надолуження.
Як повідомляв Укрінформ, в Україну для безоплатної вакцинації дітей відповідно до Календаря профілактичних щеплень надійшло 232 500 доз інактивованої вакцини від поліомієліту.
Фото: Freepik
Російськомовна редакція німецького видання Deutsche Welle використала вигадану російськими пропагандистами назву українського міста Олешки. Її вказали у тексті як основну.
Про це написав голова Фонду “Об’єднання” та експерт із кібербезпеки Юрій Антощук.
У публікації видання застосувало формулювання “Алешки”, подавши російську версію як основну, а офіційну українську назву — як вторинну.
За словами Юрія Антощука, вислів “Алешки (по-украински Олешки)” непомітно встановлює ієрархію: одна назва є основною, друга – локальним мовним варіантом. Це вже впливає на те, як читач сприймає назву міста.
Експерт з інформаційно-комунікаційних технологій зазначив, що подібні мовні практики нормалізують російськоцентричну картину світу та закріплюють окупаційні назви в міжнародному інформаційному просторі.
“Коли таку назву використовує авторитетне міжнародне медіа, читач може сприймати її не як російську мовну традицію, а як нейтральну журналістську норму. Інші медіа, перекладачі, пошукові системи або мовні моделі можуть відтворювати вже поширену назву, не аналізуючи її історичний та політичний контекст“, – вказав Юрій Антощук.
Юрій Антощук — український громадський діяч, експерт з інформаційно-комунікаційних технологій та голова правління громадської організації “Фонд об’єднання”, заснованої у Херсоні. Його організація вже понад 15 років опікується розвитком місцевих громад, реалізацією соціальних проєктів на півдні України, а також приділяє значну увагу цифровим трансформаціям, медіаграмотності, протидії інформаційним загрозам та підвищенню рівня кібергігієни й кібербезпеки серед громадян і представників громадського сектору.
Упродовж вересня на Одещині зафіксували понад 4 тисячі повітряних тривог обласного рівня. Російські атаки забирали життя людей, залишали десятки поранених та руйнували житлові будинки й цивільну інфраструктуру.
За статистикою повітряних тривог, протягом вересня на рівні Одеської області зафіксували 4020 сигналів повітряної тривоги. Середня тривалість однієї тривоги на обласному рівні становила 57 хвилин 38 секунд, на районному — 52 хвилини 53 секунди.
Найчастіше тривоги припадали на п’ятницю, а найнебезпечнішим проміжком доби за кількістю сигналів був час із 18:00 до 00:00.
Упродовж вересня ЗМІ 974 рази повідомляли по вибухи в Одеські області.
З вибухів розпочався вересень, ними й закінчився.
Вибухи в Одеській області 1 вересня: що відомо
Місяць розпочався з масованої комбінованої атаки. У ніч проти 1 вересня російські війська вдарили по цивільній інфраструктурі та міжнародному пункту пропуску «Орлівка» на кордоні з Румунією.
Були пошкоджені два житлові будинки, територія швейного цеху та сам пункт пропуску. За уточненими даними прокуратури, постраждали семеро чоловіків віком від 32 до 72 років.
Того ж дня росіяни повторно атакували поштовий термінал, який уже був пошкоджений попереднім ударом. Там спалахнула пожежа, але люди не постраждали.
Вибухи в Одесі 2 вересня: що відомо
У ніч проти 2 вересня російські війська атакували цивільну та енергетичну інфраструктуру Одещини. В Одесі значних пошкоджень зазнав 24-поверховий житловий будинок — понівечені квартири з 17-го по 23-й поверхи та автомобілі мешканців.
Загалом постраждали восьмеро людей, серед яких 5-річна дитина. В іншій частині міста були пошкоджені два ліцеї, п’ятиповерховий бізнес-центр та складські приміщення.
Через наслідки атаки два заклади освіти тимчасово перевели на дистанційне навчання.
Вибухи в Одесі 3 вересня: що відомо
У ніч проти 3 вересня російські війська знову атакували житлову забудову Одеси. У 21-поверховому будинку пошкоджень зазнали квартири з 10-го по 17-й поверхи — загалом 20 осель.
Також були пошкоджені 12 автомобілів. Внаслідок атаки постраждали 17 людей, серед яких троє дітей — двоє 8-річних хлопчиків та 11-річна дівчинка.
Вибухи в Одеській області 4 вересня: що відомо
Уранці 4 вересня російські війська масовано атакували Одеський район КАБами та ударними безпілотниками. Пошкоджень зазнали квартири у багатоповерхівках та приватні житлові будинки.
Два приватні будинки були повністю зруйновані, також пошкоджені нежитлова споруда та транспорт. Загинув 60-річний чоловік.
Постраждали п’ятеро людей, серед яких 16-річний хлопець.
Вибухи в Одеській області 5 вересня: що відомо
У ніч проти 5 вересня російські війська повторно атакували складські приміщення на Одещині, які вже зазнавали ударів раніше.
Внаслідок влучання загорівся склад, де зберігали продукти. Рятувальники ліквідували пожежу, загиблих та постраждалих не було.
Вибухи в Одеській області 7 вересня: що відомо
7 вересня наслідки російської атаки зафіксували в Одеському та Ізмаїльському районах. В Одеському районі загорілися два автомобілі та суха трава, а у двох житлових будинках були пошкоджені фасади й вікна.
В Ізмаїльському районі пошкоджень зазнав житловий будинок, загорілися два легкові автомобілі та надвірна споруда.
Усі пожежі ліквідували. Інформації про загиблих або постраждалих не надходило.
Вибухи в Одесі 8 вересня: що відомо
У ніч проти 8 вересня російські війська атакували ринок «7 кілометр» у передмісті Одеси. За даними прокуратури, по Одеському району вдарили балістичними ракетами.
Внаслідок атаки пошкоджено понад 200 торговельних павільйонів. Постраждали троє чоловіків віком від 48 до 58 років.
Одного з постраждалих госпіталізували з травмами середньої тяжкості.
Вибухи в Одеській області 9 вересня: що відомо
У ніч проти 9 вересня російські ударні безпілотники атакували міжнародний автомобільний пункт пропуску «Старокозаче» на кордоні з Молдовою.
БпЛА влучили в інфраструктуру пункту пропуску та територію поруч, після чого виникли пожежі. Загинули двоє цивільних, ще троє людей отримали поранення.
Рятувальники евакуювали 16 людей, а роботу пункту пропуску тимчасово призупинили.
Вибухи біля Одеси 10 вересня: що відомо
10 вересня стало відомо про наслідки російської атаки на іноземне вантажне судно «TEDY» у Чорному морі поблизу Одеси, яка сталася напередодні.
На борту перебували громадяни Азербайджану. Двоє членів екіпажу загинули, ще двоє отримали поранення.
Постраждалих доправили до медичного закладу в Чорноморську.
Вибухи в Одесі 11 вересня: що відомо
11 вересня під час російської атаки в Одесі були пошкоджені склади волонтерської організації, де зберігали гуманітарну допомогу та речі першої необхідності.
Після влучання на території виникла пожежа, яку ліквідували рятувальники. Постраждали двоє людей.
Вибухи в Одесі та Одеській області 12 вересня: що відомо
12 вересня російська атака спричинила масштабні руйнування в Одесі. У житловій багатоповерхівці були повністю зруйновані верхні поверхи, пошкоджені сусідні будинки та газопровід, а за іншою адресою один із будинків був знищений повністю.
За даними, оприлюдненими того дня президентом Володимиром Зеленським, в Одесі було відомо про 37 постраждалих, ще двох людей шукали.
Тієї ж ночі ударів зазнав Чорноморськ. Там один житловий будинок був зруйнований, ще три пошкоджені. За останніми наведеними даними, постраждали 11 людей, серед яких шестеро маломобільних.
Вранці 12 вересня Одеса знову опинилася під атакою російських безпілотників.
Вибухи в Одесі 13 вересня: що відомо
У ніч проти 13 вересня російські війська завдали комбінованого ракетно-дронового удару по Одесі та області. Були пошкоджені багатоповерховий і приватні житлові будинки, склади, гаражі та автомобілі.
Вранці атака продовжилася. Пошкоджень зазнали верхні поверхи багатоповерхівки, приватні домоволодіння, склади та дитячий санаторій.
На території Ботанічного саду виникла пожежа. Відомо про дев’ятьох постраждалих.
Вибухи в Одеській області 15 вересня: що відомо
15 вересня російські війська атакували діючу птахоферму в Одеській області. Внаслідок удару пошкоджено дах будівлі, на якому були встановлені сонячні панелі.
На території підприємства виникла пожежа, частина свійської птиці загинула. Інформації про загиблих або постраждалих серед людей не надходило.
Вибухи в Одесі 16 вересня: що відомо
Вдень 16 вересня російські війська атакували Одесу реактивними безпілотниками. Один із дронів пошкодив дах приватного житлового будинку, фасад і скління складської будівлі.
Також були пошкоджені приватні гаражі та легкові автомобілі. Внаслідок атаки загинула одна людина.
Вибухи в Одесі та Одеській області 17 вересня: що відомо
У ніч проти 17 вересня один із російських безпілотників влучив у 19-поверховий житловий будинок в Одесі. Було зруйновано 10 квартир на 14–16 поверхах.
Також пошкоджені приватні будинки, дитячий садок, гуртожиток, літній майданчик ресторану, складські та гаражні приміщення й автомобілі. Постраждали семеро людей, серед яких діти 4 та 13 років.
Вранці російські війська знову атакували Одеську область реактивними БпЛА. Внаслідок цього удару постраждали ще четверо людей, були пошкоджені приватні будинки та автоцистерна.
Вибухи в Одесі та Одеській області 18 вересня: що відомо
18 вересня став особливо напруженим для Одеси — протягом доби в місті 20 разів оголошували повітряну тривогу.
У ніч з 17 на 18 вересня російські війська атакували цивільну інфраструктуру Одеси та області. Були пошкоджені житлові будинки, підприємство, резервуари, складські приміщення, ліцей, теплиці та автомобілі.
Один приватний будинок був зруйнований, ще щонайменше п’ять пошкоджені. Постраждали щонайменше троє людей.
Вибухи в Одесі 19 вересня: що відомо
У ніч проти 19 вересня російські війська знову атакували Одесу. Один з ударів припав на адміністративну будівлю, яку вже атакували напередодні.
На верхніх поверхах будівлі виникла пожежа. За іншими адресами були пошкоджені дахи, фасади та скління двох житлових будинків, легковий автомобіль і мікроавтобус.
Пошкоджень також зазнала двоповерхова будівля навчального закладу. Загиблих та постраждалих не було.
Вибухи в Одеській області 21 вересня: що відомо
У ніч проти 21 вересня російські війська атакували складські приміщення мережі продуктових супермаркетів на Одещині реактивними безпілотниками.
Після влучання виникла пожежа, яку ліквідували рятувальники. Їхню роботу ускладнювала загроза повторної атаки.
Люди не постраждали.
Вибухи в Одеській області 22 вересня: що відомо
Опівночі 22 вересня російські війська атакували реактивними безпілотниками складський об’єкт в Одеському районі. Після влучання виникла масштабна пожежа.
Через загрозу повторних атак під час повітряних тривог рятувальникам доводилося переривати роботу та відходити в укриття. Постраждалих не було.
Через значне задимлення фахівці перевірили якість повітря. Перевищення допустимих норм хімічних речовин та продуктів горіння не зафіксували.
Вибухи в Одесі та Одеській області 24 вересня: що відомо
У ніч проти 24 вересня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Одесу та область. Під ударами опинилися лікарня, гімназія, житлові будинки, торговельний центр, продуктові склади та інші цивільні об’єкти.
У десяти прилеглих житлових будинках та школі вибило вікна. Значних пошкоджень зазнала Міська клінічна лікарня №1 — були зруйновані частина фасаду та кабінети на кількох поверхах, пошкоджені покрівля і внутрішні конструкції.
Загалом внаслідок атаки постраждали двоє людей.
Вибухи в Одесі та Одеській області 25 вересня: що відомо
У ніч проти 25 вересня в Одесі шість разів оголошували повітряну тривогу. Російські війська атакували житловий сектор та логістичні приміщення поштового оператора.
Загинули 40-річна жінка та 51-річний чоловік. Ще двоє чоловіків постраждали, один із них перебував у лікарні у важкому стані.
Протягом дня атаки продовжилися. Російський безпілотник уразив автомобіль працівників ДТЕК — один енергетик загинув, ще один отримав поранення. На інших атакованих об’єктах постраждали ще троє людей.
Вибухи в Одеській області 26 вересня: що відомо
У ніч проти 26 вересня російські війська атакували Ізмаїльський район Одещини. У Вилковому були пошкоджені житлові будинки, готельно-ресторанний комплекс та адміністративні будівлі.
Фасади та вікна були пошкоджені у понад десяти приватних і багатоповерхових будинках.
Після атаки Вилкове залишилося без електропостачання. Критична інфраструктура міста перейшла на роботу від генераторів.
Вибухи в Одесі та Одеській області 27 вересня: що відомо
Увечері 26 вересня російські війська атакували Одесу, пошкодивши інфраструктуру. Попередньо повідомлялося про двох постраждалих.
У ніч проти 27 вересня масованої атаки зазнав південь Одеської області. Були пошкоджені виробничий цех, складські приміщення, вантажні автомобілі, готель, корпус медичного закладу, магазин, житловий будинок та склад для зберігання зерна.
Одна людина загинула, ще двоє отримали поранення. До ліквідації наслідків масованої атаки залучили понад 140 рятувальників.
Вибухи в Одесі та Одеській області 28 вересня: що відомо
У ніч проти 28 вересня російські війська атакували житловий сектор на півдні Одещини. Були пошкоджені сім приватних будинків та автомобілі місцевих мешканців.
Постраждали 62-річний чоловік та 63-річна жінка. Обом надали медичну допомогу без госпіталізації.
Вдень росіяни атакували Одесу. У багатоповерховому будинку була зруйнована квартира на 12-му поверсі, а фасад, балкони та вікна пошкоджені з першого по 11-й поверхи. Постраждали четверо людей — 56-річний чоловік, 37-річна жінка та двоє дівчат 17 і 18 років.
Вибухи в Одесі та Одеській області 29 вересня: що відомо
У ніч та вранці 29 вересня російські війська знову атакували Одесу та область. Пошкоджень зазнали цивільне підприємство, портові об’єкти, ліцей, притулок для тварин, приватний будинок та транспорт.
На одному з інфраструктурних об’єктів були знищені три вантажівки, ще вісім пошкоджені. Вибухова хвиля також пошкодила скління сусідніх багатоповерхівок та навчального закладу.
Спочатку повідомлялося про шістьох постраждалих, згодом стало відомо ще про двох. На кількох локаціях після ударів виникли пожежі.
Вересень для Одеси та області минув практично без перепочинку. Російські атаки повторювалися одна за одною — іноді по кілька разів протягом однієї доби, а після нічних ударів уже за кілька годин могла починатися нова атака.
Якщо зібрати події місяця докупи, лише кілька днів вересня минули без ударів по Одесі та області.
-
Політика6 днів agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса6 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса4 дні ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Усі новини6 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Війна6 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика6 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Події6 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
-
Суспільство6 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…