Connect with us

Суспільство

У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України

Published

on


У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.







У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК

Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.

«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.

Читайте також: Свобода медіа стане підтримкою невідворотності покарання за воєнні злочини в Україні

Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.

Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.

Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.

«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.

Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.

Читайте також: Точицький і віцепрезидентка Європейської мовної спілки обговорили протидію російській пропаганді

Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.

«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.

У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.

Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.

Читайте також: Учасники конференції НСЖУ закликали світ до активної підтримки українських медіа

Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.

Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.

«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.

Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.

Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.



Джерело

Суспільство

що пишуть про переселенців і біженців

Published

on



Аналіз майже восьми тисяч дописів у Фейсбуці й Телеграмі за січень — липень 2026 року показав: про вразливі категорії у соцмережах здебільшого говорять не вони самі, а ті, хто їм (нібито) допомагає.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у дослідженні «Детектор медіа».

Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував, що є спільного і відмінного у дописах користувачів українського сегменту Телеграму та Фейсбуку в повідомленнях про переселенців і біженців, і яким є цей дискурс.

В «Детекторі медіа» нагадали, що близько десяти мільйонів українців вимушено покинули свої домівки через війну. Але в соцмережах про переселенців здебільшого говорять не вони самі, а інші — чиновники, волонтери, іноземні уряди.

Станом на кінець квітня 2026 року, за інформацією Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України, за межами України перебувало 5,76 мільйона біженців-українців. І це ще не враховано кількість осіб, які перебувають у Росії. Ще 4,65 мільйона людей (станом на червень 2026 року) залишили домівки, але осіли в межах України і мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — переселенців.

Читайте також: Цьогоріч до омбудсмана надійшли понад 3,3 тисячі звернень від переселенців

Дослідження показало, що у Фейсбуці й Телеграмі про переселенців пишуть у 3,6 рази частіше, ніж про біженців (5840 проти 1619 згадок із аналізованих фокусних повідомлень).

У повідомленнях про переселенців тема допомоги домінує над іншими темами: у понад 70% проаналізованих дописів із Фейсбуку й 62% із Телеграму згадують підтримку внутрішніх переселенців, тоді як про допомогу біженцям пишуть лише у 6,7% і 13,7% дописів відповідно.

Найчастіше в ролі тих, хто допомагає переселенцям, фігурують державні й місцеві органи влади — 3689 згадок із 8560 у категорії «допомоги» — більше ніж міжнародні організації (1763) і приватні ініціативи (3108) окремо.

У випадку біженців згадки допомоги від держав перебування (756 з 1162 випадків) переважають об’єднані згадки української держави (276) і приватних ініціатив (130).

Публікації з оцінними судженнями щодо переселенців частіше трапляються у Фейсбуці — 20,4% дописів проти 10% у Телеграмі, — тоді як щодо біженців ситуація обернена: більш емоційно обговорюють у Телеграмі (12% аналізованих публікацій), ніж у Фейсбуці (7%).

Про ризик втрати допомоги переселенцям писали у 8% фокусованих на переселенцях і біженцях дописів, а про те, що переселенці вже втратили підтримку — у 4,6%. Тема скорочення підтримки переселенців у соцмережах обговорюється як загроза частіше, ніж як доконаний факт.

Лише 5% дописів про переселенців і 1,7% про біженців узагалі згадують користь від них для громад, які їх приймають, — тема про те, що внутрішні переселенці чи біженці самі щось дають громаді, а не тільки отримують допомогу, у соцмережах майже не звучить.

Читайте також: Зеленський підписав закон, який оновлює правила підтримки переселенців

Як повідомляв Укрінформ, більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах, водночас найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси.

Фото: unsplash.com



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одещина стала лідером України за доходами від платного паркування Анонси

Published

on


29 липня 2026, 18:45

163



Фото: Інтент/ШІ

Платники Одеської області сплатили найбільшу серед регіонів України суму збору за місця для паркування транспортних засобів – 39,2 млн гривень за перше півріччя 2026 року.

Про це повідомили у Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Загалом у січні-червні 2026 року місцеві бюджети України отримали 112,4 млн гривень збору за паркування. Це на 11,2 млн гривень, або 11,1%, більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли надходження становили 101,2 млн гривень.

Після Одеської області найбільше коштів від цього збору отримали Львівська область – 30,2 млн гривень, Дніпропетровська – 27,1 млн гривень, а Івано-Франківська – 4,7 млн гривень.

Збір за місця для паркування належить до місцевих податків, тому всі кошти залишаються у громадах. Їх використовують для розвитку транспортної інфраструктури, облаштування паркувальних майданчиків, підвищення безпеки дорожнього руху та створення комфортного міського простору.

У ДПС також нагадали, що законодавство передбачає безкоштовні паркомісця для водіїв з інвалідністю та тих, хто перевозить осіб з інвалідністю. Такі місця мають становити не менше 10% від загальної кількості паркомісць, але щонайменше одне місце на кожному спеціально облаштованому майданчику.

Платниками збору є юридичні особи, їхні філії та фізичні особи-підприємці, які за рішенням органів місцевого самоврядування організовують і забезпечують роботу платних паркувальних майданчиків та спеціально відведених автостоянок.

Чинний тариф на паркування в Одесі становить 30 гривень за годину. Його затвердив виконавчий комітет Одеської міської ради в січні 2025 року – ще під головуванням тодішнього мера Геннадія Труханова.

Більшість паркувальних майданчиків у центрі Одеси перебувають на балансі КП “Одестранспарксервіс”. Саме на рахунок комунального підприємства надходять кошти за запарковані авто.

Інтент раніше публікував матеріал, як паркується Одеса та хто збирає мільйони на міських вулицях.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі третій день триває протест проти звільнення Федорова, сьогодні знову з Альоною Альоною — ФОТО

Published

on


18:43, 18 липня

Надійне джерело

Фото: 048.ua

На Дерибасівській в Одесі проходить черговий протест проти відставки Михайла Федорова.

Сьогодні на Дерибасівській близько 300 людей протестують проти звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони.

Як і вчора, до мітингу приєдналася Альона Альона. 

UPD: О 19:30 учасники запалили фаєри, натовп скандує «Слава ЗСУ».

Стаття оновлюється. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.