Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Лубінець розповів про зустріч із Москальковою у день обміну військовополоненими
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів зустріч з російським омбудсманом Тетяною Москальковою, під час якої обговорили повернення цивільних осіб і домовилися продовжити верифікацію зниклих безвісти.
Як передає Укрінформ, про це Лубінець повідомив у Телеграмі.
“У день обміну військовополоненими вкотре провів робочу зустріч із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою”, – зазначив омбудсман.
Лубінець і Москалькова обговорили питання повернення цивільних осіб та обмінялися листами від військовополонених для їхніх родичів.
Також вони домовилися продовжувати доставку посилок, щоб їх змогли отримати абсолютно всі військовополонені як на території України, так і в РФ.
Крім того, досягнута домовленість щодо продовження роботи з верифікації осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Лубінець і Москалькова обговорили також низку інших технічних питань, у тому числі повʼязаних із обмінними процесами.
Як повідомляв Укрінформ, 5 лютого Україна повернула з російського полону 150 військових і сімох цивільних.
Звільнені військові захищали країну на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Сумському, Київському напрямках. Більшість потрапили у полон під час оборони Маріуполя. Наймолодшому захиснику виповнилося 23 роки. У полон він потрапив у 19-річному віці під час оборони Маріуполя та був засуджений Росією до “довічного ув’язнення”. Вік найстаршого оборонця – 63 роки.
Суспільство
За чотири роки ворог втратив пів сотні військової авіації у Криму Анонси
06 лютого 2026 р. 09:51
2
ІНФОГРАФІКА: slovoidilo.ua
За майже чотири роки повномасштабної війни росія втратила в окупованому Криму та над Чорним морем понад 50 військових літаків і вертольотів. Кількість уражень різко зросла у 2025 році, однак наймасштабнішим ударом досі залишається атака на авіабазу Саки в Новофедорівці в серпні 2022-го.
Напередодні дванадцятої річниці анексії Криму Слово і діло підрахувало, скільки російських винищувачів і бойових вертольотів було втрачено на півострові та над Чорним морем.
Перший рік війни ознаменувався нищівним ударом по авіабазі Саки поблизу Новофедорівки в серпні 2022 року. Цей аеродром був одним із ключових для російської авіації в Криму. Там базувалися багатоцільові Су-30СМ, фронтові бомбардувальники Су-24М та Су-24МР, транспортні Ил-76 й інша техніка. Саме з цієї бази літаки здійснювали вильоти для ракетних атак по Україні. Під час атаки 9 серпня росія втратила вісім Су-24М і чотири Су-30СМ. Ще один Су-24 був знищений 16 серпня на аеродромі “Гвардійське”. Вартість одного такого літака може сягати близько 6 мільйонів доларів.
У серпні 2023 року Сили оборони України завдали ракетного удару по російському літаку над Чорним морем поблизу острова Зміїний — борт зазнав ушкоджень. А вже у жовтні того ж року російська ППО в Криму збила власний гелікоптер Мі-8, переплутавши його з українським безпілотником.
У квітні 2024 року на півострові було втрачено гелікоптер Ка-27. У липні українські військові знищили один Су-30СМ та пошкодили ще один такий самий винищувач. У вересні під час спецоперації в Чорному морі бійці ГУР уразили Су-30СМ за допомогою переносного зенітного ракетного комплексу. У грудні неподалік Криму спецпризначенці ГУР, застосувавши морські дрони Magura V5 з ракетним озброєнням, знищили два гелікоптери Мі-8, ще один було пошкоджено.
У 2025 році втрати російської авіації в Криму та поблизу півострова різко зросли.
Протягом року рф втратила 13 гелікоптерів Мі-8 та Мі-24. Чотири з них були знищені під час удару по аеродрому “Кіровське” в червні, два — внаслідок атаки ЗСУ на аеропорт Сімферополя у серпні, ще два — поблизу Сімферополя у вересні, а три — під час рейду бійців ГУР того ж місяця. Також фіксувалися окремі випадки знищення вертольотів без уточнення місця — зокрема, в листопаді було ліквідовано корабельний багатоцільовий гелікоптер Ка-27.
Втрати бойових літаків у 2025 році виглядали так: три Су-30, чотири Су-24, три Су-30СМ, три транспортні Ан-26 та один МіГ-31. Окрім цього, на території військового аеродрому «Кача» в Криму було знищено багатоцільовий винищувач МіГ-29.
Також 21 вересня минулого року спецпідрозділ ГУР знищив у Криму два російські протичовнові літаки-амфібії Бе-12 “Чайка”.
Наприкинці січня 2026 року Сили оборони України збили російський бомбардувальник над Чорним морем під час атаки на Одещину. Одночасно ворог завдав удару по місту ударними безпілотниками, пошкоджено об’єкт інфраструктури.
Суспільство
ДТЕК Одещини повідомляє про аварію в енергосистемі
ДТЕК Одещини повідомляє про аварію в енергосистемі
Джерело
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини7 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
