Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Росія в межах когнітивної війни намагається підірвати підтримку європейської інтеграції України через дезінформаційні наративи, тому Україна та ЄС мають спільно і проактивно протидіяти цим впливам.
Про це заявив заступник посла ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас під час виступу на Kyiv Stratcom Forum 2026, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Дипломат зазначив, що впродовж багатьох років Європейський Союз і Україна стикаються з однаковою загрозою – масштабними операціями впливу, які походять із Росії.
«Україна, безумовно, залишається головною ціллю цих дій. Ми всі добре розпізнаємо наративи, спрямовані на підрив довіри до Європейського Союзу, розкол українського суспільства і, звичайно, ослаблення міжнародної підтримки України. Вони ніколи не досягнуть успіху», – заявив Навіцкас.
У цьому контексті він нагадав, що Євросоюз спрямував понад 100 млн євро на підтримку незалежних медіа, фактчекінгу та медіаграмотності в Україні.
«Ми також виконуємо свою роботу всередині Європейського Союзу. У нас є низка інструментів, і один із них — сайт EUvsDisinfo, де ми вже задокументували понад 20 тисяч випадків російської дезінформації та маніпуляцій. Ми робимо це не лише для того, щоб їх викривати, а й щоб мати інструменти, інформацію та можливості для протидії цим наративам», – підкреслив заступник посла ЄС в Україні.
Він зауважив, що російські інформаційні операції, які ведуться роками, є частиною ширшої когнітивної війни.
«Вони спрямовані на формування сприйняття, емоцій і поведінки. Саме тому ключовим викликом для всіх нас — і для Європейського Союзу також — є перехід від реактивної боротьби з дезінформацією до проактивної когнітивної безпеки та превентивних заходів. Україна вже це робить. Когнітивна війна – це не лише про майбутнє. Це вже те, що відбувається зараз», – наголосив Навіцкас.
За його словами, частина операцій російської когнітивної війни спрямована на підрив підтримки європейської інтеграції України та її шляху до членства в ЄС: Росія поширює шкідливі наративи, які ставлять під сумнів стратегічний вибір України та намагаються розхитати довіру до нього.
Водночас він наголосив, що ці ризики слід нейтралізувати на ранньому етапі – через посилення медіаграмотності, просування переваг євроінтеграції та демонстрацію практичної підтримки ЄС, яку вже отримує Україна.
«Це наше «домашнє завдання», зокрема і Представництва ЄС в Україні. Але ваша роль незамінна, і ми вчимося у вас, адже саме ви перебуваєте на передовій когнітивного захисту Європи», – наголосив заступник посла ЄС.
Своєю чергою генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий розповів про діяльність Європейського альянсу інформаційних агентств, зокрема роботу Комітету з протидії дезінформації, створеному у 2024 році.
“Ми використовуємо всі можливості, щоб нівелювати російську дезінформацію і пропаганду, як і кожна українська інституція. Ми це робимо на майданчику, де представлені всі провідні європейські новинні агентства. У 2022 році ми добилися, щоб призупинили участь ТАСС в роботі Альянсу. Зараз ми працюємо над тим, щоби повністю виключити ТАСС з цієї організації”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов наголосив, що Росія має багаторічний досвід створення альтернативної, вигідної для себе реальності, і тому не варто недооцінювати здібності Росії в когнітивній війні.
Фото Укрінформу можна купити тут.
В Одесі 21 травня відбувся День вишиванки, під час якого містяни долучилися до пам’ятної акції “Вишита стрічка пам’яті”. Захід об’єднав родини полеглих військових, волонтерів та небайдужих одеситів, які вшанували пам’ять загиблих Захисників і Захисниць України.
Фотокореспондент Інтенту Наталія Михайленко зафіксувала подію у світлинах.
Ініціатором події стала громадська організація “Родина Янголів Світла”. Акція розпочалася на Алеї Героїв у парку імені Тараса Шевченка, де учасники у вишиванках провели пам’ятну церемонію, хвилину мовчання та прикрасили стенди полеглих воїнів вишитими стрічками пам’яті під музичний супровід.
Під час заходу лунали вірші, звучала фонова музика, а всі охочі могли зробити фото біля портретів своїх Героїв. Після церемонії учасники вирушили пам’ятною ходою “Іду за Героя” центральними вулицями Одеси.
Завершилася акція на Європейській площі біля народного меморіалу, де учасники запалили лампадки у пам’ять про загиблих українських військових. Організатори наголосили, що головною метою події було збереження національної пам’яті, підтримка родин Захисників та єднання українців навколо спільної пам’яті.
Всесвітній День вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив’язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися будь-хто, одягнувши вишиванку.
Це свято започаткували у 2006 році студенти Чернівецького національного університету, які вирішили одного дня просто одягнути вишиті сорочки на знак поваги до традицій. Ідея швидко поширилася по всій країні й навіть за її межами. Сьогодні День вишиванки відзначають не лише в Україні, а й українці в усьому світі — від Канади до Австралії.
Як писав Інтент, торік біля сотні людей зібралися на Європейській площі, де влаштували фотосесію в національному вбранні. Після цього учасники вирушили ходою.
Благоустрій Алеї Слави у Роздільній
Учні 11-Б та 11-В класів Роздільнянського міського ліцею №1 під керівництвом директорки Світлани Пантась долучилися до благоустрою Алеї Слави. Захід відбувся спільно з працівниками Роздільнянського народного історико-краєзнавчого музею на чолі з Олександром Цимбалюком.
Учасники заходу:
- учні 11-Б та 11-В класів;
- педагогічне керівництво Роздільнянського міського ліцею №1;
- співробітники Роздільнянського народного історико-краєзнавчого музею.
Метою ініціативи було впорядкування території Алеї Слави та приведення її до належного стану. Ця акція поєднала шкільну громаду та музейних працівників у спільній роботі задля підтримання пам’ятного громадського простору.
Більше новин читайте на TEPLODAR.BIZ.UA.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів