Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Прокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просить Вищий антикорупційний суд обрати заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергію Кропиві, якому інкримінують покривання шахрайських кол-центрів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 200 млн грн.
Відповідне клопотання прокурор озвучив у неділю під час обрання посадовцю Офісу генерального прокурора запобіжного заходу, передає кореспондент Укрінформу.
«Прошу застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 200 млн грн», – зачитав прокурор.
У разі внесення застави, прокурор просить суд зобов’язати Кропиву виконувати низку обов’язків. Зокрема, носити електронний засіб контролю, здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон та утриматися від спілкування з низкою свідків у кримінальному провадженні, у тому числі із генпрокурором Русланом Кравченком.
Як повідомлялося, 4 вересня САП і НАБУ повідомили, що в рамках операції «Карфаген» викрили злочинну організацію на чолі з керівником одного з підрозділів Офісу Генерального прокурора, яка системно одержувала хабарі від шахрайських колцентрів та відмивала отримані кошти.
За даними слідства, посадовець ОГП створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього діючих прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники впровадили побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян.
За інформацією Української правди, затримали заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву.
5 вересня у Офісі генпрокурора заявили про необхідність правової оцінки нічних обшуків НАБУ у службових приміщеннях керівництва ОГП та доступу детективів до матеріалів інших кримінальних проваджень.
6 вересня генпрокурор Руслан Кравченко оприлюднив заяву, у якій стверджує, що не має стосунку до прикриття незаконних колцентрів.
Кравченко повідомив, що відсторонив від виконання службових повноважень працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні Національного антикорупційного бюро, а також доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення за передбаченою законом процедурою.
При цьому він наголосив, що винуватість згаданого працівника ОГП у подальшому встановить суд.
Також Кравченко зазначив, що не обмежиться одним кадровим рішенням і доручив перевірити роботу Департаменту міжнародного співробітництва, де працював фігурант розслідування НАБУ, та підрозділу з протидії кіберзлочинності. У ході цієї перевірки буде здійснена ревізія ухвалених рішень та результатів роботи.
Він доручив організувати проходження поліграфа всіма працівниками структурних підрозділів, які мають відношення до процесуального керівництва та розслідування справ щодо незаконних колцентрів. Він запевнив, що за результатами перевірок ухвалюватимуться кадрові та службові рішення, а за наявності підстав — кримінально-процесуальні.
Також Кравченко стверджує, що сейф на фото, яке поширюють у медіа та соціальних мережах, не знаходиться в Офісі Генерального прокурора.
Фото: кадр відеозапису suspilne.media
Суспільство
Без Чорного моря логістика зерна дорожча на 50-90 євро/т
Логістика, яку зараз перебудовують задля відвантаження зерна на експорт, не може у повній мірі замінити Чорне море. Додана вартість доставки до альтернативних місць становить від 50 до 90 євро на одній тонні.
Про це повідомив генеральний директор асоціації УКАБ Олег Хоменко.
Він також зазначив, що альтернативні маршрути є складними також по своїй економіці і пропускній спроможності.
За словами Хоменка, здорожчання доставки робить українське зерно менш вигідним на ринку, вимиває гроші у фермерів і зменшує приплив валюти в країну. Ситуація ускладнюється тим, що саме зараз починається осіння посівна, коли аграріям терміново потрібні кошти, а зерно немає де зберігати й куди збувати. Найважче доведеться у грудні та січні, і якщо порти так і не запрацюють, то навесні фермери просто не матимуть грошей, щоб засіяти поля.
Олег Хоменко звернув увагу також на підвищення тарифів !Укрзалізниці” на 30%. Це додатково збільшує вартість логістики для сільськогосподарських підприємств, що експортують продукцію. На його думку, рішення має бути тимчасово скасоване.
Зазначене рішення має бути переглянуте. І тимчасово ми маємо прийти до того, що це підвищення тарифів має бути відмінено на рівні уряду чи на рівні «Укрзалізниці», для того, щоб пом’якшити ситуацію із ліквідністю і вартістю логістики для сільськогосподарських і інших господарств, які експортують свою продукцію, — зазначив він.
Раніше ціни на продукти у світі підскочили через атаки на порти Одещини. У серпні вони піднялися до найвищого рівня з кінця 2022 року. Ціни зросли на 1,9% порівняно з липнем – насамперед за рахунок зернових, цукру та молочних продуктів. Цукор за місяць здорожчав на 11,9%, а пшениця – на 2,6%. Загалом вартість пшениці вже на 15% перевищує торішній рівень.
Суспільство
Наслідки ворожої атаки по Ізмаїлу в ніч на 14 серпня
В ніч на 14 серпня російська федерація вкотре атакувала Ізмаїл ударними безпілотниками. В ізмаїльців вже друга ніч поспіль проходить під звуки вибухів.
Внаслідок атаки постраждали складські приміщення та оселі, а також гаражний кооператив, у якому пошкоджено приватні гаражі, автомобілі, та інша власність.
Детальніше – у репортажі видання «Південь сьогодні».
Дмитро ЄФИМОВ
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoрозкрито ціни Poco X8 та X8 Power (фото)
-
Суспільство5 днів agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України
-
Суспільство1 тиждень agoУкрзалізниця скоротила затримки поїздів на низці напрямків
-
Події1 тиждень agoСоляну скульптуру Шубіна з музею Покровська евакуювали у Дніпро
-
Політика5 днів agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
