Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Молдова готова запустити спільний контроль ще на двох пунктах пропуску з Україною
Молдова готова поширити проведення спільного контролю на ще два прикордонних з Україною пункти пропуску.
Про це заявив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час спільного брифінгу із прем’єр-міністром Молдови Василе Тофаном, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Разом посилюємо безпеку пунктів пропуску. Вітаю готовність Молдови запустити спільний контроль ще на двох пунктах пропуску”, – сказав Корецький.
Він також зазначив, що основні роботи на тимчасовому мосту Ямпіль-Косеуць мають завершитися до кінця року. Крім того, потрібні синхронні дозволи на будівництво під’їздної дороги.
Як повідомлялося, міністр внутрішніх справ Молдови Даніела Місаїл-Нікітін заявила, що уряд розглядає можливість перенесення на свою територію українських контрольно-пропускних пунктів.
Суспільство
В Одесі арештували ексначальника митниці
Колишнього керівника управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці взяли під варту у справі про ймовірний продаж гумдопомоги. За версією слідства, товари, які ввозили для благодійних організацій, продавали підприємцям на промринку “7 кілометр”.
Центр публічних розслідувань дослідив деталі справи.
Як йшлося в ухвалі Пересипського районного суду Одеси від 15 жовтня 2026 року, у березні 2023 року один з учасників схеми створив благодійну організацію “Миротворча Одеса” для ввезення гуманітарної допомоги населенню та військовим. У березні 2025 року він познайомився з колишнім керівником відповідного управління Одеської митниці.
За матеріалами справи, вантажі ввозили через пункт пропуску “Орлівка”, зберігали на складах в Одесі та районі, а потім перевозили до торгівельних павільйонів промринку “7 кілометр”. До схеми, за даними слідства, були залучені представники благодійних організацій “Долоні Півдня” та “Волонтерські крила”.
Для приховування продажів учасники, як вважають правоохоронці, оформлювали документи про передачу товарів благодійному фонду “Рідний берег”. Також слідчі встановлюють обставини несанкціонованого втручання в автоматизовану систему обліку гуманітарної допомоги. За версією правоохоронців, стороння особа отримала доступ до системи та вносила відомості про розподіл товарів.
За даними слідства, схема діяла з жовтня 2025-го до квітня 2026 року. За 12 митними деклараціями в Україну ввезли товари загальною вартістю понад 57,1 мільйона гривень, які, за версією правоохоронців, незаконно продали.
12 жовтня 2026 року колишньому митнику повідомили про підозру. У жовтні прокуратура звернулася до суду щодо зміни запобіжного заходу, посилаючись на уточнення підозри та додаткову кваліфікацію.
Суд постановив тримати чоловіка під вартою до 30 жовтня 2026 року та визначив заставу в розмірі 16,64 мільйона гривень. Ймовірним організатором схеми називали колишнього співробітника Одеської митниці Сергія Колеснікова.
Суспільство
На Одещині незаконно вирубали 54 дуби та ясени: збитки перевищили 180 тисяч
Фото: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу
В Одеському районі екоінспектори виявили два випадки незаконної вирубки дерев у полезахисних лісосмугах. Загалом зрубали 54 дуби та ясени, а завдані державі збитки оцінили у понад 180 тис. грн.
Про це повідомили у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу.
На Одещині незаконно вирубали 54 дерева
Порушення інспектори виявили під час рейдів на території Красносільської територіальної громади Одеського району.
У полезахисних лісових смугах зафіксували два факти незаконної рубки. Загалом було знищено 54 дерева порід ясен та дуб.
Діаметр зрубаних дерев сягав 41 сантиметра.
За розрахунками екологічної інспекції, незаконна вирубка завдала державі збитків на суму понад 180 тис. грн.
Матеріали щодо виявлених порушень передали правоохоронним органам із повідомленням про кримінальне правопорушення відповідно до ст. 214 КПК України.
Тепер правоохоронці мають встановити осіб, причетних до вирубки, та вирішити питання щодо притягнення їх до відповідальності.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Політика3 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Одеса3 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Політика3 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Війна3 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Суспільство3 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Відбудова1 тиждень agoG7 виділить €260 мільйонів на відновлення укриття на ЧАЕС
-
Усі новини3 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
