Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
У справі “Карфаген” фігурував одеський колцентр
В Одесі викрили колцентр на 60 робочих місць, який, за версією слідства, входив до мережі шахрайських офісів злочинної організації. Її учасники могли щомісяця платити правоохоронцям за захист від обшуків та перевірок.
Центр публічних розслідувань дослідив деталі справи.
Як йшлося у розслідуванні, яке оприлюднили НАБУ та САП, злочинна організація об’єднувала кілька напрямків незаконного бізнесу: шахрайські колцентри, наркоторгівлю, виготовлення підроблених євро, викрадення людей та вимагання грошей. До її діяльності, як вважають слідчі, були залучені представники СБУ, Національної поліції та Офісу генерального прокурора.
Читайте також: ВАКС зменшив заставу прокурору Кропиві та його спільникам у справі “Карфаген”
Восени 2025 року під контролем організації перебували щонайменше 52 шахрайські офіси, де працювали близько 2700 людей. За даними НАБУ, за прикриття кожен колцентр мав щомісяця сплачувати приблизно сім тисяч доларів. Гроші передавали в криптовалюті.
Окремо в матеріалах розслідування фігурувала Одеса. Тут працював колцентр площею 375 квадратних метрів, у якому облаштували 60 робочих місць для 50 працівників. Його адресу та кількість персоналу обговорювали учасники злочинної організації.
Коли в одному з офісів почалися обшуки та вилучення техніки, організатори звернулися до посередника на прізвисько Прайс, який, за версією слідства, відповідав за контакти з правоохоронцями.
Читайте також: Екскерівника департаменту Одеської ОДА пов’язали з гемблінгом у справі “Карфаген”
Учасники обговорювали можливість домовитися з поліцією, прокуратурою та іншими силовими структурами, щоб зберегти обладнання та продовжити роботу.
Для повернення вилученої техніки вони, за матеріалами справи, планували використати судові механізми. Зокрема, обговорювали подання кількох однакових скарг до Печерського районного суду Києва та оплату за потрібне рішення. Зрештою обладнання повернули.
Наприкінці липня 2026 року учасників організації попередили про посилення боротьби з шахрайськими колцентрами. Їм рекомендували тимчасово припинити роботу, змінити адреси офісів та вивезти майно.
Читати повну версію на сайті ЦПР: У справі “Карфаген” розкрили подробиці роботи шахрайського колцентру в Одесі
Слідчі також встановили ймовірну причетність учасників до наркобізнесу, виготовлення фальшивих євро та насильницьких злочинів. Досудове розслідування триває.
Суспільство
На Кілійщині через дефіцит вологи продовжують полив сільгоспугідь – Rayon.in.ua
Через недостатню кількість опадів у вересні та дефіцит вологи в ґрунті на Кілійщині продовжують зрошувати сільськогосподарські угіддя. Фахівці Кілійського міжрайонного управління водного господарства забезпечують аграріїв необхідними обсягами води.
Як повідомляє Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, станом на 1 жовтня в зоні обслуговування управління полили 8 090,8 гектара сільгоспугідь, зокрема 1 964,1 гектара рисових посівів. Загалом для потреб аграріїв подали майже 41 мільйон кубометрів води. Для її перекачування працюють 23 насосні станції.
Водночас 69 водокористувачів уже завершили поливний сезон на своїх площах. Серед них — п’ять рисових господарств. За допомогою насосних станцій Кілійського МУВГ вони розпочали відведення технологічної води з рисових чеків.
Рис нині перебуває на завершальній стадії розвитку — восковій стиглості, коли рослини завершують формування врожаю.
Паралельно в регіоні тривають осінні вологозарядні поливи овочевих і пожнивних культур, полуниці, багаторічних насаджень та коренеплодів родини капустяних. Для зрошення використовують різні технології — затоплення, краплинний полив і дощувальні машини.
Кілійське міжрайонне управління водного господарства також контролює раціональне використання водних ресурсів. Зокрема, фахівці стежать за роботою водооблікових приладів та дотриманням умов договорів з аграріями щодо обліку забору води.
Таким чином, попри осінній дефіцит вологи, водогосподарники продовжують забезпечувати зрошення культур, необхідних для завершення аграрного сезону та формування врожаю.чй
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoЗСУ змінили тактику застосування Patriot
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила дві балістичні ракети та 255 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну
