Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Експосол розповів, як досвід роботи в Укрінформі допоміг йому писати дипломатичні ноти
Веселовський розповів, що в Київському державному університеті отримав кваліфікації викладача, перекладача, військового перекладача з англійської та французької мов, а також «преподавателя русского языка для иностранцев». Короткий час викладав російську іноземцям у Київському інженерно-будівельному інституті, а потім за протекцією університетського товариша потрапив на роботу до редакції закордонних прогресивних українських газет. Він став четвертим співробітником редакції, яка займалася м’якою радянською пропагандою для української діаспори.
За словами дипломата, кожен із його сусідів по кімнаті був вимогливим редактором.
«Я був самоуком: факультет журналістики не закінчував, досвіду не мав… Старші колеги допомагали й пояснювали: «Оці слова зайві. Ці думки відволікають. Тут забагато патетики, а тут бракує фактів». Завдяки цьому потім я міг створювати якісні тексти на різні теми. Я досі пишаюся, що у Міністерстві закордонних справ у 1989-му році, коли оголосили конкурс на найкращий текст дипломатичного привітання, я зайняв друге місце», – сказав колишній посол.
Він пояснив, що у дипломатії іноді треба написати тост, співчуття або дружню/недружню ноту.
«Тоді потрібно було підготувати півтори сторінки привітання з певної нагоди. Якби не школа РАТАУ, зробити це було б значно складніше. Основи того, що я вмів, закладалися саме там», – акцентував Веселовський.
Він додав, що у 2000-х роках чотири-п’ять років підряд був основним укладачем і редактором звітів МЗС, які потім йшли вгору до президента.
«Це показує, наскільки корисним був цей практичний факультет журналістики життя», – наголосив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, у ці дні виповнюється 108 років з дня створення агентства, яке було засноване у 1918 році.
Фото з особистого архіву Андрія Веселовського
Суспільство
У Херсоні заарештували техніку підозрюваної за роспропаганду Анонси
У Херсоні суд заарештував техніку мешканки міста. ЇЇ підозрюють у поширенні матеріалів, що виправдовують агресію рф проти України.
Про це свідчить ухвала Центрального районного суду Миколаєва.
Суддя розглянув клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку підозрюваної у поширенні матеріалів, що виправдовують збройну агресію росії та тимчасову окупацію частини території України.
За даними слідства, у період з 14 липня по 3 листопада 2022 року підозрювана через свій акаунт у месенджері telegram поширювала інформацію, яка містила виправдовування та визнання правомірною агресією рф проти України. Експертний висновок підтвердив наявність таких висловлювань у матеріалах.
3 березня 2026 року підозрюваній повідомили про підозру у вчиненні злочину за частиною 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України. У той же день за місцем її проживання провели обшук, під час якого вилучили:
- мобільний телефон Redmi Note 11 з двома сім-картами;
- готівку в сумі 82 400 російських рублів;
- конституцію російської федерації;
- два паспорти громадянина рф та закордонний паспорт рф;
- планшет Samsung.
Слідчий визнав усе вилучене майно речовими доказами у справі.
Суд частково задовольнив клопотання слідчого та заарештував мобільний телефон, планшет та конституцію рф. В арешті на гроші та паспорти слідчі відмовили, зазначивши, що їхня відповідність критеріям речових доказів не підтверджена.
Також у березні суд визнав винною у колабораціонізмі та поширенні російської пропаганди депутатку окупаційного “Госсовєта Криму” Анастасію Гридчину. Вона брала участь у телевізійних ефірах на підконтрольних росії каналах, де просувала наративи кремлівської пропаганди та виправдовувала війну проти України. Їй призначили 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Суспільство
Дев’ятеро військових з Одещини звільнені з російського полону
Дев’ятеро захисників з Одещини повернулися додому після перебування у російському полоні. Загалом було звільнено 200 українських військовослужбовців.
Основні факти події:
- Дев’ятеро військових з Одещини успішно повернулися після утримання в заручниках.
- Загальна кількість звільнених українських захисників становить 200 осіб.
Ця подія є важливим кроком у звільненні українських військових, які опинилися у ворожому полоні.
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Усі новини6 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Війна1 тиждень agoлітаки Ізралю вдарили по бункеру Хаменеї — відео
-
Усі новини7 днів agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Україна1 тиждень agoКонцерт Квартала 95 – як виглядав Палац Україна 7 березня
-
Усі новини1 тиждень agoОдна з європейських країн опиниться у центрі слимакового апокаліпсису: кому готуватися
