Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
В Укрінформі відбувся публічний звіт Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» за підсумками 2025 року.
Захід відкрив голова правління Держмолодьжитла Микола Марчук, який представив загальні показники роботи фонду та окреслив стратегічні пріоритети на майбутнє.
«У 2025 році ми забезпечили житлом 921 сім’ю. Це 2 312 людей, серед яких 760 дітей. Серед отримувачів підтримки: 747 сімей внутрішньо переміщених осіб, 127 молодих сімей, 40 сімей військовослужбовців та 7 сімей працівників бюджетної сфери», – зазначив Марчук.
Загальна сума виданих кредитів у 2025 році становила 2,1 млрд грн. Середній розмір кредиту – 2,2 млн грн, а середня площа житла – 61,6 кв. м. За всі роки діяльності Держмолодьжитло забезпечило житлом понад 44 тисячі українських сімей.
Як зазначає голова правління, одним із ключових напрямків роботи залишається реалізація проєкту «Житло для ВПО», який пропонує найдоступніші умови іпотечного кредитування на ринку: ставка 3% річних, перший внесок 6%, строк кредитування до 30 років.
Програма реалізується у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Зокрема за підтримки німецького банку KfW у 2021–2025 роках залучено 42,5 млн євро, житлом забезпечено 1 105 сімей. У рамках співпраці з Банком розвитку Ради Європи (CEB) у 2025–2026 роках передбачено 50 млн євро: станом на березень 2026 року підтримку вже отримали 504 сім’ї, реалізація триває. У 2026–2027 роках до програми долучиться Міжнародна організація з міграції ООН (МОМ) з фінансуванням у розмірі 33 млн євро. Така співпраця дозволить надати іпотечне кредитування понад 600 сім’ям.
За словами Миколи Марчука, наразі понад 8 100 сімей ВПО зареєстровані та очікують на підтримку.
Нагадаємо, що програма “Житло для ВПО” відкрита для осіб і сімей, які офіційно мають статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до українського законодавства. Головна умова – відсутність житлової нерухомості у власності. Винятком є майно, розташоване на тимчасово окупованих територіях, до уваги не береться.
Програма діє на всій підконтрольній Україні території, за винятком тимчасово окупованих районів та зон активних бойових дій. Заяву на участь у програмі можна подати онлайн через застосунок Дія. Команда фонду супроводжує кожного учасника на всіх етапах: від подання документів до отримання кредиту.
Фонд також активно працює над залученням нового фінансування. Зокрема, тривають обговорення щодо проєкту «Житло для ветеранів» за підтримки CEB на суму 60 млн євро, а також ведеться підготовка пілотного проєкту розвитку соціального житла спільно з KFW та УФСІ (USIF). Окрім того, ведуться переговори щодо розширення та реалізацію нових програм у партнерстві із Світовим банком, Французьким агентством розвитку (AFD), Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Habitat for Humanity.
У 2025 році в межах партнерства з органами місцевого самоврядування реалізовано 61 місцеву житлову програму.
Держмолодьжитло продовжує розвивати житлові програми та розширювати доступ до них для тих, хто цього найбільше потребує.
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України№2849-IX від 31.03.2023
Миколаївська область, яка щодня потерпає від обстрілів, демонструє стрімку тенденцію до згортання фінансування територіальної оборони (ТрО) на користь благоустрою територій.
Про це свідчать результати аналізу бюджетних витрат 52 громад регіону за 2022–2025 роки, які провів Центр публічних розслідувань.
Пріоритети в цифрах
За чотири роки повномасштабної війни громади Миколаївщини сумарно спрямували на заходи ТрО лише 275 мільйона гривень. Водночас на благоустрій населених пунктів – ремонт тротуарів, парки та освітлення – було витрачено 3,2 мільярда гривень. Таким чином, видатки на “комфорт” перевищили оборонні витрати у понад 12 разів.
Стрімке падіння інтересу до ТрО
Аналітики зафіксували щорічне зниження кількості громад, які виділяють кошти на підготовку населення до національного спротиву:
- 2022 рік: 37 громад (71,2% від загальної кількості);
- 2023 рік: 22 громади (42,3%);
- 2024 рік: 15 громад (28,8%);
- 2025 рік: лише 6 громад (11,5%) продовжують фінансування.
Тобто лише 5 громад області (менш як 10%) підтримували ТрО стабільно протягом усього періоду. Натомість кожна четверта громада (25%) за ці роки взагалі не планувала і не здійснювала жодних видатків на оборону.
Районні особливості та міф про окупацію
Найгірша ситуація з системною підтримкою оборони зафіксована у Баштанському та Вознесенському районах, де жодна громада не фінансувала ТрО щороку. У Баштанському районі спостерігається “метання”: після активного старту у 2022 році, до 2025-го фінансування повністю припинили всі громади району.
Цікаво, що факт перебування під окупацією майже не вплинув на бюджетну політику. З 11 громад, території яких були захоплені або частково заблоковані, 7 громад не виділили на ТрО жодної гривні за весь час.
Питання фінансування оборонних заходів залежало виключно від розуміння важливості цих кроків керівництвом кожної конкретної громади, а не від реальної загрози чи фінансової спроможності”, — підсумовують автори дослідження.
На кінець 2025 року підготовка населення до територіальної оборони в регіоні стала винятком, а не правилом, попри триваючу збройну агресію.
Також за 2022–2025 роки громади Одеського району витратили 767,2 мільйона гривень на підтримку територіальної оборони й 5,5 мільярдів на благоустрій і утримання територій.
Сергій Бондаренко
Рятувальники Одещини ліквідували наслідки нічної ворожої атаки
Джерело
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події6 днів agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Відбудова1 тиждень agoJICA передала громадам Запоріжжя та Чернігова 38 одиниць техніки для відновлювальних робіт
-
Політика1 тиждень agoВ ОП обговорили з представниками командування НАТО залучення до навчань українських військових
-
Війна1 тиждень agoБЗВП за кордоном — Генштаб відмовляється від навчань за межами України
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Усі новини6 днів agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини6 днів agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото