Connect with us

Суспільство

У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України

Published

on


У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.







У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК

Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.

«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.

Читайте також: Свобода медіа стане підтримкою невідворотності покарання за воєнні злочини в Україні

Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.

Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.

Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.

«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.

Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.

Читайте також: Точицький і віцепрезидентка Європейської мовної спілки обговорили протидію російській пропаганді

Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.

«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.

У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.

Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.

Читайте також: Учасники конференції НСЖУ закликали світ до активної підтримки українських медіа

Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.

Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.

«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.

Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.

Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.



Джерело

Суспільство

Новини на ранок

Published

on




Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Еколог звинуватив владу Одеси у приховуванні причин загибелі морських коників Анонси

Published

on


05 лютого 2026 р. 09:16

142



ФОТО: sw.dei.gov.ua

Масова загибель червонокнижних морських коників на узбережжі Одеси викликала звинувачення у спробі приховати справжні причини екологічної катастрофи. Розлив олії та бездіяльність чиновників намагаються видати за наслідки “поганої погоди”.

Про це повідомив еколог Владіслав Балінський

Звіт Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу щодо масової загибелі морських коників (Hippocampus guttulatus), занесених до Червоної книги України, викликав критику з боку еколога. За словами Балінського, документ є не результатом наукового аналізу, а спробою формально виправдати екологічну катастрофу та зняти відповідальність з посадовців.

Поки представники ОВА називають розлиту в морі олію “безпечним харчовим продуктом”, екологічні служби, за оцінкою фахівця, підганяють висновки під зручну версію про “несприятливі погодні умови”.

1. Проби з поверхні — для придонної трагедії

Інспекція заявила про відсутність хімічного забруднення, спираючись на аналіз проб води, відібраних із поверхні моря. На думку еколога, такий підхід є принципово хибним.

Морські коники взимку перебувають у стані фізіологічного торпору на глибинах 10–15 метрів, прикріплюючись до мідій на кам’янистих грядах. Забруднювач у вигляді полімеризованої олії, змішуючись із мулом, утворює ліпідно-мінеральні агрегати з більшою щільністю, ніж морська вода. Вони неминуче осідають на дно, а не залишаються на поверхні.

Пошук слідів олії у верхніх шарах води після тижнів її осідання, за словами фахівців, не має жодної наукової цінності та виглядає як свідома імітація дослідження.

2. Досліджували не ті показники та не в тому місці

У звіті інспекції наведено стандартний перелік показників, характерний для аналізу побутових стоків — залізо, амонійний азот, нітрати. Водночас ці дані не дозволяють виявити токсичний вплив ліпідних забруднень.

Еколог звернув увагу на відсутність ключових досліджень:

  •  гістологічного аналізу зябер загиблих коників;
  • хроматографічного аналізу тканин на вміст полімеризованих ліпідів;
  • дослідження середземноморських мідій, які є природними фільтраторами та накопичують сліди забруднення.

3. Торпор — це захист, а не причина загибелі

Офіційна версія зводиться до того, що низька температура води нібито зменшила рухливість коників, через що вони відірвалися від субстрату. Екологи називають це грубим нерозумінням фізіології іглицевих риб.

Стан торпору — це гіпометаболічна зимова сплячка, за якої хвіст коника працює як пасивний біологічний “замок”. Здорову особину неможливо відірвати від субстрату лише через холод — цей механізм еволюційно пристосований до зимівлі при температурі +2…+5 °C протягом місяців.

Температурні показники січня 2026 року перебували у нормальному діапазоні для зимового спокою, а отже не могли спричинити масову загибель морських коників. Якби температура була вирішальним фактором, такі викиди відбувалися б після кожного зимового шторму.

4. Шторм виніс тіла, але не спричинив смерть

Версія про шторм як головну причину загибелі також не витримує критики. На березі не виявили ні мідій, ні морських трав, до яких коники зазвичай прикріплюються.

Якби сила течії була достатньою, щоб розірвати м’язовий замок хвоста живого коника, вона б зірвала й сам субстрат. Відсутність таких залишків свідчить про те, що тварини були мертвими або паралізованими ще до шторму — ймовірно, внаслідок тривалого токсичного впливу та ураження зябер.

5. Вірогідний сценарій подій

За гіпотезою еколога, у грудні 2025 року стався розлив олії, яка згодом полімеризувалася та осіла на дно. Ліпідні агрегати накопичувалися у придонних пастках уздовж кам’янистих гряд — місць концентрації біоти. Протягом кількох тижнів відбувалося поступове ураження зябер, гіпоксія та втрата м’язового тонусу. 26 січня придонна течія лише винесла вже нежиттєздатних морських коників на берег.

Еколог зазначив, що імітація розслідування пов’язана зі страхом відповідальності за бездіяльність після грудневого розливу олії. Він наполягає на проведенні повноцінної токсикологічної експертизи донних організмів і відмові від спроб списати екологічну катастрофу на погоду.

Нещодавно Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу заявила, що  токсичне забруднення води практично виключене. Найімовірнішою причиною загибелі експерти називають потужний шторм південно-східного напрямку, що передував події. 


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

исследователь объяснил, при каких условиях город может уйти под воду

Published

on


Также попадание огромного количества пресной воды в Мировой океан приведет к его опреснению и исчезновению определенных морских организмов.

Если Антарктида растает, ряд прибрежных городов, в том числе Одесса, окажутся под водой.

Как рассказал РБК-Украина полярник, метеоролог-озонометрист Александр Полудень, антарктические наблюдения имеют важное значение и для Украины, ведь позволяют прогнозировать последствия возможных климатических изменений.

Сейчас Украина расположена в относительно комфортных, умеренных широтах. Здесь не характерны цунами, тайфуны или мощные ураганы, а температуры, осадки и снежный покров остаются в пределах привычных норм. Однако с изменением климата ситуация может существенно ухудшиться – появятся экстремальные так называемые “температурные коридоры”, которые будут иметь серьезное влияние на жизнь людей и экосистемы.

Полярник объясняет: если представить, что Антарктида вместе со всеми ледниками планеты полностью растает, уровень Мирового океана поднимется примерно на 70 метров. Для Украины это также критично – например, Одесса расположена на высоте всего 36-39 метров над уровнем моря.

Впрочем, считает полярник, угроза касается не только Украины: значительная часть мировых мегаполисов находится на побережьях, и при таком сценарии они окажутся под водой.

Кроме того, попадание огромного количества пресной воды от ледников в Мировой океан приведет к его опреснению. По словам полярника, это кардинально изменит условия существования морских организмов и может привести к исчезновению отдельных видов.

Выпадение даже одного звена из пищевой цепи способно запустить цепную реакцию – другие виды останутся без пищи и также окажутся под угрозой исчезновения, отмечает исследователь.

Ситуация в Антарктике

Напомним, метеоролог-озонометрист Александр Полудень также рассказал, что полярники зафиксировали в Антарктике тревожные изменения, связанные с глобальным потеплением. В частности, четыре землетрясения в проливе Дрейка, волны от которых дошли до района украинской станции “Академик Вернадский”, а такая активность является нетипичной.

Кроме того, зафиксировано почти полное отсутствие нового льда в Антарктике, потому что океан не охладился настолько, чтобы начал формироваться лед. В результате местные животные теряют укрытие и кормовую базу и вынуждены мигрировать дальше на юг.

Вас также могут заинтересовать новости:



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.