Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Інформація про зникнення генпрокурора Руслана Кравченка або його перебування у клініці не відповідає дійсності – від самого ранку він на робочому місці.
Про це журналістам повідомила прессекретар генпрокурора Наталія Баюрко, передає кореспондент Укрінформу.
«Ділитимуся коментарями щодо окремих статусів: зараз у мережі з посиланням на нібито поінформовані джерела шириться інформація про зникнення генерального прокурора або його перебування в клініці. Це не відповідає дійсності», – зазначила Баюрко.
Вона додала, що від самого ранку він перебуває на робочому місці.
Як повідомляв Укрінформ, Офіс генерального прокурора заявляє про необхідність правової оцінки нічних обшуків НАБУ у службових приміщеннях керівництва ОГП та доступу детективів до матеріалів інших кримінальних проваджень.
4 вересня Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України провели спецоперацію з викриття злочинної організації на чолі з посадовцем Офісу генерального прокурора.
Фото Укрінформу можна купити тут
У тимчасово окупованому Криму після повітряної атаки ЗСУ зазнав мінно-вибухових травм і помер у лікарні Анатолій Чернишов — виконавчий директор фонду “Народний фронт”. Загиблий очолював пропутінську організацію, що займалася постачанням обладнання для окупаційних військ.
Про це повідомили в hromadske.
У фонді написали, що путін посмертно нагородив Чернишова “орденом мужності”.
За інформацією самої організації, Чернишов безпосередньо координував закупівлі армійського спорядження на десятки мільярдів рублів та ініціював створення навчальних таборів для мобільних вогневих груп ППО на території тимчасово окупованого Криму.
Фонд “Народний фронт” називав себе “рухом президента рф” володимира путіна. У 2022 році його створив рух путіна «Общероссийский народный фронт». Фонд використовують для імітації широкої народної підтримки політики диктатора. З початком повномасштабного вторгнення організація стала ключовою цивільною платформою для збору коштів, техніки та спорядження для окупаційної армії рф за допомогою спеціально створеного фонду “Все для Перемоги!”. Організація активно діє на тимчасово окупованих територіях України, фінансуючи пропагандистські заходи, а також формуючи загони так званих “волонтерів” для легітимізації окупації.
Раніше в окупованому Севастополі внаслідок вибуху загинув чоловік, якого попередньо називають колишнім українським офіцером. За неофіційними даними, йдеться про зрадника України Роберта Шагєєва, який перейшов на службу до ВМФ рф.
Про це повідомляє Одеська міська рада.
В Одесі працюють над змінами у системі паліативної допомоги, яка має охоплювати не лише медичний супровід тяжкохворих людей, а й соціальну та психологічну підтримку їхніх родин.
Одним із головних завдань міста визначили створення зрозумілого алгоритму, за яким пацієнт та його близькі зможуть отримувати необхідні послуги на різних етапах лікування та догляду. Йдеться про ситуації, коли родина стикається з тяжким захворюванням і не завжди розуміє, до якого закладу або спеціаліста звертатися насамперед.
Питання розвитку паліативної допомоги обговорили під час розширеної міждисциплінарної робочої зустрічі. До неї долучилися керівники профільних департаментів міської ради, лікарі закладів первинної, вторинної та невідкладної допомоги, а також соціальні працівники.
Учасники проаналізували проблеми, з якими фахівці стикаються під час роботи з паліативними пацієнтами. Серед них — обмежена кількість стаціонарних ліжок, високе навантаження на мобільні бригади та потреба в сучасному медичному обладнанні.
Базове медичне забезпечення паліативних пацієнтів фінансується в межах державної Програми медичних гарантій через Національну службу здоров’я України. Вона передбачає, зокрема, безоплатне стаціонарне лікування та виїзди мобільних медичних команд до пацієнтів додому.
В Одесі відповідну інфраструктуру формують комунальні медичні заклади. Серед них — Одеська міська лікарня №5, дитячі медичні установи, а також виїзні служби центрів первинної медико-санітарної допомоги, зокрема ЦПМСД №2 та №4.До системи також залучені служби невідкладної допомоги та підрозділи соціальної політики.
Паліативна допомога передбачає взаємодію одразу кількох сфер, адже потреби пацієнтів часто виходять за межі безпосередньо медичного лікування.За підсумками зустрічі визначили кілька напрямів, які планують реалізовувати в Одесі.
Передусім ідеться про створення єдиного маршруту пацієнта. Його мета — зробити послідовність отримання допомоги зрозумілою для самого хворого та його родичів. Це має допомогти родинам швидше знаходити необхідних спеціалістів та отримувати медичні й соціальні послуги без зайвих перешкод.
Також місто планує поступово збільшувати кількість спеціалізованих паліативних ліжок. Паралельно хочуть посилити спроможність мобільних бригад, які надають допомогу пацієнтам безпосередньо вдома.
Ще одним напрямом має стати запровадження муніципальних механізмів тимчасової планової госпіталізації. Передбачається, що пацієнт зможе на кілька днів або тижнів отримати необхідний догляд у медичному закладі.Такий підхід називають респісним доглядом. Він має допомогти родичам, які постійно доглядають за лежачими або тяжкохворими людьми, тимчасово передати частину навантаження медичним працівникам та відновити власні сили.
В.о. заступника Одеського міського голови Олена Якименко наголосила, що ефективна паліативна система потребує спільної роботи медиків, соціальних служб та міської влади.
У мерії зазначають, що подальший розвиток цієї сфери має зробити допомогу тяжкохворим пацієнтам більш доступною, а підтримку їхніх родин — системною та скоординованою.
Раніше на УСІ – Екстрену медичну допомогу в Україні можна отримати безоплатно незалежно від наявності декларації із сімейним лікарем чи електронного направлення. У Національній службі здоров’я України нагадали, як працює служба 103, чому диспетчери ставлять багато запитань і як це допомагає рятувати життя.
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Політика1 тиждень agoСтримування Росії не працює, Європа має відповідати на ескалацію силою
-
Відбудова1 тиждень agoУ Краматорську призупинили виплати за програмою «єВідновлення»
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoрозкрито ціни Poco X8 та X8 Power (фото)
-
Політика1 тиждень agoБуданов прокоментував згадки нібито про нього на записах у справі Мудрої
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем уразили засіб ППО, що прикривав російський аеродром «Міллерово»