Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Одеса
Наслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
Згорівший фасад будинку. Фото: Новини.LIVE
Одеса оговтується після нічної атаки, яка завдала значних руйнувань у кількох районах міста. Комунальні та екстрені служби безперервно працюють на місцях влучань. Найбільше постраждав житловий фонд. У одному з районів досі триває пошуково-рятувальна операція.
Про це повідомив очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.
Реклама
Читайте також:
Наслідки атаки
Внаслідок російської атаки у Приморському районі пошкоджено 43 будинки. За попередніми даними, руйнувань зазнали 122 квартири. Рятувальники ДСНС продовжують розбирати завали. До розгорнутого штабу з ліквідації наслідків уже звернулися 67 мешканців. У Пересипському районі зафіксували пошкодження в трьох будинках. Там вибито понад 200 вікон, з яких 51 віконна конструкція повністю знищена вогнем. У Хаджибейському районі триває пошуково-рятувальна операція. Троє людей наразі вважаються зниклими.
Мешканцям пошкоджених будинків допомагають тимчасово закривати вибиті вікна плівкою та плитами OSB. На місцях працюють оперативні штаби, де надають консультації щодо отримання компенсацій за програмою “єВідновлення” та допомоги з міського бюджету.
Нагадаємо, ми повідомляли, що одесити розповіли про те, як пережили нічну атаку. Також ми писали про те, що внаслідок обстрілу Одеси постраждали заклади освіти.
Суспільство
Стати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
Стати на військовий облік без особистого візиту до ТЦК та проходження медоглядів тепер можна онлайн – через застосунок “Резерв+”.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України.
«Постановка на військовий облік більше не потребує особистого візиту до ТЦК та СП. Зробити це можна у застосунку “Резерв+” за кілька кліків, навіть з-за кордону», – йдеться у повідомленні.
У Міноборони наголосили, що сервіс спрощує процедуру для призовників і військовозобов’язаних, усуваючи необхідність поїздок, черг і паперової тяганини.
Як зазначається, онлайн-постановка на облік доступна для юнаків 2009 року народження – до 31 липня, а також для чоловіків віком від 25 до 59 років, зокрема тих, хто перебуває за кордоном, за умови, що вони раніше не перебували на обліку та мають біометричні документи.
«Онлайн-постановка на облік доступна лише тим, хто робить це вперше», – уточнили у міністерстві.
У пресслужбі додали, що для осіб, знятих з обліку, а також для жінок передбачене особисте звернення до ТЦК.
Після успішного взяття на облік у застосунку з’являється Резерв ID зі статусом «Призовник» або «Військовозобов’язаний».
У Міноборони підкреслили, що нова функція дозволяє швидко стати на облік без черг, паперових документів та медогляду, зробити це з будь-якої точки світу, а також розвантажити ТЦК та СП від рутинної роботи.
Як повідомляв Укрінформ, Міноборони України продовжує тестувати постановку на облік у застосунку “Резерв+” та розширює його на вікову групу 18-24 років.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Середня пенсія в Одеській області зросла до 6 тисяч гривень Анонси
28 січня 2026 р. 17:42
6
ІЛЮСТРАЦІЯ: Опендатабот
В Україні понад 10 мільйонів пенсіонерів, серед яких більшість отримує виплати за віком. На Одещині пенсіонери продовжують отримувати середні пенсії, водночас чимало людей доповнюють дохід роботою.
Про це свідчать дані системи моніторингу Опендатабот.
Станом на 2026 рік в Україні нараховується 10,17 мільйона пенсіонерів. Серед них переважна більшість — близько 73% — отримують пенсію за віком, що становить понад 7,4 мільйона людей. Ще майже 1,5 мільйона громадян (15%) отримують пенсії по інвалідності, близько 700 тисяч (7%) — через втрату годувальника, а 515 тисяч осіб (5%) — за вислугу років. Соціальні пенсії та довічне утримання суддів складають менше ніж 1% від загальної кількості пенсіонерів.
Середній розмір пенсій
Середній розмір пенсії по країні наразі становить 6 544 гривень, що на 13% більше, ніж торік. Втім, не всі українські пенсіонери отримують такі виплати. Кожен п’ятий пенсіонер (понад 2 мільйона осіб) отримує близько 4,5 тисячі гривень на місяць, а ще 63 тисячі людей живуть на пенсію нижче прожиткового мінімуму. Ще 261 тисяча пенсіонерів отримують рівно прожитковий мінімум — 2 361 гривень.
Високі пенсії отримують близько 15% українських пенсіонерів — це понад 1,5 млн осіб, у середньому вони отримують близько 16 тисяч гривень. Інша третина пенсіонерів має виплати на рівні приблизно 6 860 гривень, а близько 31% живуть на 3–4 тисячі гривень на місяць.
Регіональні відмінності
Розміри пенсій значно відрізняються залежно від регіону. Так, середня пенсія в Одеській області становить 6 317 гривень, у Миколаївській — 6 241 гривні, а на Херсонщині — 5 541 гривні. Найвищі пенсії традиційно у Києві — майже 9 тисяч гривень, а найнижчі — на Тернопільщині, близько 5 тисяч.
Найбільше пенсіонерів мешкає на Дніпропетровщині (867 тисяч), у Києві (746 тисяч), Харківській (687 тисяч) та Львівській (665 тисяч) областях. Найменше — у Херсонській (202 тисячі) та Чернівецькій (203 тисячі) областях.
За минулий рік пенсії в Україні зросли в середньому на 13%, але в окремих регіонах темпи були значно вищими: Рівненщина (+24%), Волинь (+20%).
Додаткові доходи
Більшість пенсіонерів (понад 82%) отримують виплати через банки, найчастіше через ПриватБанк та Ощадбанк. Водночас пенсія не єдиний дохід для частини громадян: приблизно 2,8 мільйона пенсіонерів продовжують працювати, а середній розмір їхніх виплат становить 7 160 гривень.
Через збройну агресію рф Україну залишають чимало людей. Серед них чимало людей, які отримують пенсійні виплати.
Цього року Уряд спростив порядок отримання пенсій та страхових виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), українців за кордоном та тих, хто проживає на тимчасово окупованих територіях. Інтент розбирався, хто може отримати відразу шість пенсійних виплат
-
Одеса4 дні agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Суспільство1 тиждень agoУкраїна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагаються взяти Лиман у напівкільце
-
Відбудова1 тиждень agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Суспільство1 тиждень agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Політика1 тиждень agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Події1 тиждень agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві почали роботу додаткові бригади для відновлення теплопостачання
