Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Із 2018 року з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України перейшли майже дві тисячі релігійних громад. Більшість переходів відбулися у мирний спосіб.
Про це повідомив голова Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час презентації всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», що відбулася в Укрінформі.
«Після створення ПЦУ майже 2 000 громад Української Православної Церкви перейшли до Православної Церкви України. Це такі помісні церкви, як грузинська, албанська, польська, чеських земель і Словаччини… Тобто це велика кількість парафій», – сказав Єленський
За його словами, переходи відбувалися і відбуваються переважно в сільській місцевості.
Єленський підкреслив, що переважна більшість переходів відбувається в мирний спосіб. Проте є і такі випадки, які доходять до суду.
Голова ДЕСС навів приклад рішення Європейського Суду з прав людини щодо випадку, який трапився у селі Птича Рівненської області.
Він зауважив, що претензія ЄСПЛ полягала в тому, що держава не забезпечила «мирного перебігу релігійного життя в цьому населеному пункті».
Як повідомлялося, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі релігійної громади УПЦ села Птича на Рівненщині, констатувавши порушення державою Україна статті 9 Конвенції (право на свободу совісті та віросповідання). Конфлікт та судовий розгляд стосувалися права громади на користування місцевим храмом.
Протистояння за Свято-Успенський храм у с. Птича між вірянами УПЦ (які володіли майном) та представниками УПЦ Київського патріархату (згодом — ПЦУ) тривало з 2014 року. Конфлікт супроводжувався фізичними сутичками, а храм тривалий час був опечатаний.
Суспільство
Мільйони готівкою і бізнес подружжя: що відкрили декларації керівників медзакладів Миколаєва Анонси
Керівники комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Миколаєва задекларували загалом понад 27,9 мільйона гривень доходів та 12,9 мільйона гривень заощаджень. Центр публічних розслідувань разом з Інтент проаналізували фінансові звіти 14 керівників міських медзакладів за 2025 рік.
Дослідження охопило декларації керівників міських лікарень №1, №3, №4, №5, міської дитячої лікарні №2, пологового будинку №3, центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) №1-7. Пологові будинки №1 і №2 у 2024 році припинили існування як окремі заклади – їх реорганізовано. Для пологового будинку №3, яким керує Олег Іщенко, також планується реорганізація.
Доходи: підприємці в родині та зарплатні лідери
Найбільший сукупний дохід родини – у виконувачки обов’язків керівника Міської лікарні №4 Лариси Дергунової: 5,6 мільйона гривень. Власний дохід Дергунової склав 1,29 мільйона гривень – зарплата 954 тисячі гривень, сумісництво 125 тисяч гривень та пенсія 214 тисяч гривень. Основну частину родинного доходу – 4,08 мільйона гривень – принесла підприємницька діяльність чоловіка Сергія Дергунова. Крім того, він отримав пенсію 227 тисяч гривень. Загалом родина заробила на 12 відсотків менше, ніж у 2024 році.
Другою за доходами стала колишня в.о. директора ЦПМСД №1 Руслана Бернацька (до 2025 року – Омелянчук): 2,95 мільйона гривень виключно власних доходів. З цієї суми 2,10 мільйона гривень – підприємницька діяльність, 503 тисячі гривень – зарплата, 299 тисяч гривень – соціальні виплати, 31 тисяча гривень – оренда майна. Порівняно з 2024 роком доходи Бернацької зросли на 165 відсотків. З 2025 року посаду в.о. директора ЦПМСД №1 обіймає Олена Скуратовська – вона задекларувала 950 тисяч гривень доходу.
Директор міської лікарні №3 Юрій Дячук задекларував 2,39 мільйона гривень родинного доходу – на один відсоток менше, ніж у 2024 році. Власний дохід Дячука склав 1,39 мільйона гривень: зарплата 1,05 мільйона гривень, пенсія 184 тисячі гривень, сумісництво 142 тисячі гривень, дохід від оренди 14 тисяч гривень. Дружина Олена задекларувала один мільйон гривень: зарплата 648 тисяч гривень та 353 тисячі гривень від продажу рухомого майна.
Виконувачка обов’язків директора ЦПМСД №5 Ганна Петрова отримала 2,36 мільйона гривень – виключно власних доходів. Значну частину – 1,34 мільйона гривень – склав дохід від продажу квартири площею 48 квадратних метрів у Миколаєві. Решта – зарплата 712 тисяч гривень, пенсія 172 тисячі гривень та сумісництво 136 тисяч гривень. Порівняно з 2024 роком дохід зріс на 118 відсотків.
Директорка ЦПМСД №3 Леся Мазепа задекларувала 1,74 мільйона гривень родинного доходу – утричі більше, ніж роком раніше (+254%). Власний дохід Мазепи склав 1,24 мільйона гривень: підприємницька діяльність принесла 512 тисяч гривень, зарплата – 546 тисяч гривень, сумісництво – 148 тисяч гривень. Чоловік Володимир заробив 469 тисяч гривень зарплати, донька Ольга – 27 тисяч гривень.
Решта керівників задекларувала від 947 тисяч до 1,68 мільйона гривень. Серед них – директорка МЛ №5 Олена Терентьєва (1,68 мільйона), в.о. директора ЦПМСД №2 Денис Курило (1,65 мільйона, хоча у декларації вказав іншу посаду), в.о. ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська (1,63 мільйона), директорка МЛ №1 Марія Грачова (1,45 мільйона) та в.о. ЦПМСД №4 Сергій Мотуз (1,40 мільйона). Найменший дохід – у директора ПБ №3 Олега Іщенка: 947 тисяч гривень.
Як бачимо, значну частину родинних доходів у кількох керівників формує бізнес подружжя. Найяскравіше це видно у родини Дергунових, де підприємницька діяльність чоловіка дала втричі більше, ніж зарплата самої в.о.
Заощадження: майже все – готівка
Загальні заощадження 14 керівників склали 12,88 мільйона гривень, з яких 12,21 мільйона гривень (95 відсотків) – готівка. Банківських рахунків небагато: 670 тисяч гривень. Позик не зафіксовано.
Найбільше заощадив Денис Курило – 3,27 мільйона гривень, і майже всі кошти у валюті: 36 400 доларів США (1,54 мільйона гривень за курсом НБУ на 31 грудня 2025 року) та 34 400 євро (1,71 мільйона гривень). На банківському рахунку – 62 тисячі гривень. Порівняно з 2024 роком заощадження зросли на 66 відсотків.
Юрій Дячук зберіг 3,21 мільйона гривень – практично вся сума у валюті: 25 000 доларів США (1,06 мільйона гривень) та 29 000 євро (1,45 мільйона гривень) – власні кошти; ще 5 000 доларів США (212 тисяч гривень) та 4 000 євро (199 тисяч гривень) – у дружини Олени. На рахунках – 289 тисяч гривень. Загалом заощадження зросли на сім відсотків.
Руслана Бернацька задекларувала 2,94 мільйона гривень готівкою в гривнях – на 77 відсотків більше, ніж у 2024 році. А директорка міської дитячої лікарні №2 Любов Савчук зберігає один мільйон гривень готівкою – так само, як і роком раніше.
Виконувачка обов’язків директора ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська задекларувала 851 тисячу гривень готівкою: 10 000 доларів США особисто (424 тисячі гривень) та 10 000 доларів США у чоловіка (424 тисячі гривень). Заощадження зросли на 44 відсотки.
Решта керівників задекларувала від нуля до 424 тисяч гривень. Марія Грачова зберігає 424 тисячі гривень (10 000 доларів США у чоловіка), Вікторія Заміхановська та Олена Скуратовська – по 312–320 тисяч гривень, Леся Мазепа – 300 тисяч гривень, Олена Власова – 249 тисяч гривень на рахунках. Без заощаджень – Олег Іщенко, Ганна Петрова та Сергій Мотуз.
Цікавий контраст: Курило та Дячук, які очолюють рейтинг заощаджень, тримають кошти переважно у валюті, тоді як Бернацька з майже трьома мільйонами гривень обрала готівку в національній валюті.
Житлова нерухомість
Найбільша власна житлова площа – у в.о. директора ЦПМСД №4 Сергія Мотуза: будинок площею 298 квадратних метрів у Миколаєві. Його мати Людмила також має право користування цим будинком та земельною ділянкою на 1044 квадратні метри поруч.
Директорка міської лікарні №1 Марія Грачова має будинок площею 197 квадратних метрів у Миколаєві – у спільній власності з чоловіком. А виконувачка обов’язків керівника ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська задекларувала 160 квадратних метрів: дві квартири в Миколаєві (87,6 та 42,4 квадратного метра) у спільній власності з чоловіком та садовий будинок площею 30 квадратних метрів у Кир’яківці.
Очільниця МЛ №5 Олена Терентьєва має 159 квадратних метрів: дві квартири в Миколаєві (50,3 та 33,1 квадратного метра) та власний будинок площею 75,6 квадратного метра у Білозірці. Натомість її колега Юрій Дячук задекларував 158 квадратних метрів: власний будинок 91,6 квадратного метра та квартира площею 66,3 квадратного метра у дружини.
Решта керівників має від 17,5 до 139 квадратних метрів. Найбільше серед них – у директора ЦПМСД №3 Лесі Мазепи (139 квадратних метрів у двох об’єктах) та директора ПБ №3 Олега Іщенка (134 квадратних метри). Найменше – у Руслани Бернацької: квартира 17,5 квадратного метра у спільній власності. Нежитлову нерухомість задекларувала лише в.о. ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська – гараж площею 18 квадратних метрів.
Директори-землевласники
Найбільше земельних активів – у директора ПБ №3 Олега Іщенка: 4,77 гектара у чотирьох ділянках у Гайсинському районі Вінницької області. Директор Міської лікарні №3 Юрій Дячук задекларував 3,56 гектара у двох ділянках у Котляревому Миколаївської області. Руслана Бернацька – 2,9 гектара у двох ділянках у Вінницькому районі. Директорка ЦПМСД №3 Леся Мазепа – 1,71 гектара у двох ділянках у Тульчинському районі Вінницької області. Директорка МЛ №5 Олена Терентьєва задекларувала п’ять ділянок загальною площею 0,23 гектара.
Решта керівників або не має земельних ділянок, або задекларувала незначні наділи – від 0,05 до 0,12 гектара.
Автопарк
Найбільший автопарк – у директора ПБ №3 Олега Іщенка та директора МЛ №3 Юрія Дячука (по три автомобілі). В Іщенка – Toyota Land Cruiser Prado 2007 року (80 тисяч гривень) та BMW 335ix 2008 року (250 тисяч гривень) – особисті, Volkswagen Jetta 2016 року – у дружини. У Дячука – Mitsubishi Outlander 2021 року (820 тисяч гривень) та Renault 18 1981 року – особисті, Ford Puma 2025 року (999 тисяч гривень) – у дружини.
В.о. ЦПМСД №4 Сергій Мотуз задекларував два автомобілі: Chery Tiggo 7 Pro 2023 року (885 тисяч гривень) та Renault Megane 2012 року матері (176 тисяч гривень). У 2025 році він продав Chery Tiggo 4 2020 року за 420 тисяч гривень. Директорка МЛ №5 Олена Терентьєва має два особисті автомобілі: Nissan Qashqai 2012 року (212 тисяч гривень) та Opel Ascona. Директорка МЛ №1 Марія Грачова задекларувала Lexus GX 460 2010 року (150 тисяч гривень) у чоловіка.
Решта керівників задекларувала по одному автомобілю або не має власного транспорту. У Лариси Дергунової, Олени Скуратовської та Тетяни Ганусовської – автомобілі виключно у чоловіків: BMW X5 2017 (800 тисяч гривень), Mazda CX-5 та Subaru Outback 2017 відповідно.
Тож керівники 14 медичних закладів Миколаєва задекларували 27,9 мільйона гривень сукупного доходу та 12,9 мільйона гривень заощаджень. Дев’яносто п’ять відсотків усіх заощаджень готівка, значна частина – у доларах та євро. Лідери за заощадженнями – Денис Курило (3,27 мільйона, переважно валюта) та Юрій Дячук (3,21 мільйона, переважно валюта). Найвищий сукупний родинний дохід – у родини Дергунових (5,60 мільйона), де основним заробітком є підприємницька діяльність чоловіка. Про нерухомість за кордоном жоден із керівників у декларації не зазначив.
Маленьке місто Вилкове вже багато років виховує сильних і талановитих спортсменів, які успішно представляють Одещину. Про це повідомляє Одеська ОДА, передає Бессарабія.UA.
На чемпіонаті України серед юніорів та молоді до 23 років, що проходив в Умані з 20 по 24 травня, вихованці КЗПО «Вилківська ДЮСШ» вкотре вибороли медалі:
Авдєєв Данило
- К-2 200 м;
- К-4 200 м;
- К-4 500 м;
Молчанов Вʼячеслав
- К-2 1000 м;
- К-1 500 м;
- К-2 500 м;
- К-4 500 м;
Овсянніков Денис
- К-2 1000 м;
- К-1 500 м;
- К-2 500 м;
- К-4 500 м;
Якушонок Дмитро
- К-2 200 м;
- К-4 200 м;
- К-4 500 м.
«Щиро вітаємо спортсменів, тренерів і батьків із блискучими результатами! Дякуємо за щоденну працю та відданість спорту!
Окрема подяка тренерському складу, адміністрації та всім працівникам КЗПО «Вилківська ДЮСШ» за віру в дітей та внесок у розвиток юних спортсменів.
Бажаємо впевнених стартів і ще більше золотих нагород!
Одещина пишається вами!» — наголосили в ОДА.
Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни