Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
В Україні попрощалися із командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації “Привид Києва”, 25-річним майором Маратом Мамбетовим, який загинув 1 жовтня під час виконання завдання.
Як передає Укрінформ, про це повітряне командування “Центр” повідомило у Фейсбуці.
“Сьогодні Україна провела у небесний шлях льотчика 40-ї бригади тактичної авіації “Привид Києва”, командира авіаційної ланки авіаційної ескадрильї, майора Марата Редвановича Мамбетова”, – ідеться у повідомленні.
Мамбетов народився у 2001 році у сім’ї військовослужбовця в Мелітопольському районі Запорізької області.
Як зазначили у повітряному командуванні “Центр”, “з дитинства мріяв про небо, тому й вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Опанував три типи літаків: ХАЗ, Л-39 і МІГ-29. У 2022 році успішно завершив цей навчальний заклад та одразу приєднався до бойової бригади – “Привидів Києва”.
“У льотному колективі зарекомендував себе розумним, виваженим і цілеспрямованим офіцером, який не цурався найбільш складних бойових завдань”, – підкреслили у повітряному командуванні “Центр”.
За останні два роки війни Мамбетов здійснив майже 200 бойових вильотів на винищувачах МІГ-29.
На рахунку Мамбетова десятки знищених ворожих повітряних цілей.
Також Мамбетов виконував інтенсивні ракетно-бомбові удари по наземних позиціях ворога, прикривав дії Сухопутних військ Збройних сил України.
Мамбетов удостоєний орденів “За мужність” ІІ і ІІІ ступенів та відзнаки президента України “За оборону України”.
“Останній політ майор Марат Мамбетов здійснив 1 жовтня 2026 року, вибиваючи загарбника з окупованих українських земель. На жаль, виконавши завдання, його літак було вражено ворожою ракетою. Герою назавжди – 25 років”, – зазначили у повітряному командуванні “Центр”.
У Марата Мамбетова залишилися батьки і брат.
Як повідомляв Укрінформ, 1 жовтня 2026 року у бою загинув український захисник Марат Мамбетов.
Указом Президента України №392/2025 від 6 червня 2025 року капітан Марат Мамбетов удостоєний ордена “За мужність” ІІІ ступеня.
Указом Президента України №815/2026 від 24 серпня 2026 року капітан Марат Мамбетов нагороджений орденом “За мужність” ІІ ступеня.
В Одесі у межах програми “Цифрова.Одеса” передбачили 19 мільйонів 600 тисяч гривень на вісім заходів, пов’язаних із роботою єдиного контактного центру для мешканців. Однак у 2024 році за жодним із них не було касових видатків.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань, який проаналізував звіт Одеської міської військової адміністрації про виконання програми.
Йдеться про створення та розвиток сервісу, через який мешканці мали отримувати консультації та звертатися до міських служб за єдиним безплатним коротким номером.
У програмі окремими заходами передбачили роботу контактного центру для різних напрямів. Зокрема, йдеться про гарячу лінію міського голови, консультації щодо адміністративних послуг, комунальних підприємств, соціальних послуг, благоустрою, реклами та споживчого ринку.
Загальна сума, передбачена на ці вісім заходів, становить 19 мільйонів 600 тисяч гривень.
Водночас у бюджеті на 2024 рік кошти передбачили лише для двох із восьми заходів — загалом 700 тисяч гривень. Але фактичні касові видатки за ними також становили нуль гривень.
Таким чином, у перший рік виконання програми місто не витратило коштів на створення та розвиток запланованого єдиного контактного центру.
Повну аналітику ЦПР Е-квиток, комп’ютери та нулі у звітах: на що витрачали мільйони з цифрового бюджету Одеси читайте на сайті.
Також у 2024 році в Одесі не витратили жодної гривні на впровадження електронного квитка у громадському транспорті, хоча на цей проєкт у межах програми “Цифрова.Одеса” передбачили 52 мільйони 100 тисяч гривень. А саму програму розраховану спочатку на 2024–2026 роки, продовжили до 2029-го
На Одещині продовжує зростати кількість об’єктів, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел. Власні сонячні електростанції вже встановили 4 637 домогосподарств області, а головним джерелом зеленої генерації в регіоні залишається сонце.
Про розвиток відновлюваної енергетики повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
Скільки зеленої енергетики вже працює на Одещині
За даними ОВА, наразі в області працюють 78 об’єктів відновлюваної енергетики, які отримують «зелений» тариф. Це сонячні, вітрові та гідроелектростанції, а також установки, що використовують біогаз і біомасу.
Окремо працюють ще 11 наземних сонячних електростанцій. Вони виробляють електроенергію для ринку без використання «зеленого» тарифу.
Найбільша частка припадає на сонячну енергетику — близько 75% усієї відновлюваної генерації регіону. Вітрова енергетика посідає друге місце з часткою понад 22%.
Понад 4,6 тисячі домогосподарств мають власні сонячні станції
До розподіленої генерації активно долучаються і жителі області. За інформацією Кіпера, власні сонячні електростанції встановили вже 4 637 приватних домогосподарств.
Вироблену електроенергію вони можуть використовувати для власних потреб, а надлишок — передавати до загальної мережі.
Нові об’єкти зеленої генерації продовжують з’являтися і протягом 2026 року. В ОВА наголошують, що розвиток відновлюваних і розподілених джерел має посилити енергетичну стійкість Одещини.
Сотні об’єктів уже переходять на альтернативне живлення
Нагадаємо, раніше Олег Кіпер повідомляв, що від початку 2026 року в регіоні реалізували 174 нові енергетичні проєкти, які додали близько 13 МВт потужності.
На той момент в області нараховували 466 сонячних електростанцій на різних об’єктах. Зокрема, альтернативною генерацією були обладнані 79 об’єктів критичної інфраструктури, 53 заклади освіти, 52 медичні заклади та 26 адміністративних будівель і ЦНАПів.
Сонячні станції також працювали на 195 комерційних і 42 житлових об’єктах. Ще 74 заклади освіти в Одесі використовували енергосервісні договори, очікувана економія від яких оцінювалася майже у 78 млн грн.
Крім того, було укладено ще 13 договорів на встановлення сонячних електростанцій для восьми об’єктів критичної інфраструктури та п’яти медичних закладів.
-
Одеса2 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати
-
Одеса1 тиждень ago
Удар РФ по Одещині: спалахнули складські приміщення
-
Відбудова1 тиждень agoНа Київщині будують 47 нових укриттів, ще два мобільні планують встановити до кінця року
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Одеса4 дні ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив ₴150 мільйонів на відновлення будинків у Запоріжжі
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ