Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.
Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.
Понівечена внаслідок масованої комбінованої російської атаки будівля Національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал”, оповита чорним димом, Київ, 15 червня 2026 року.
Пожежна техніка біля пошкодженого внаслідок масованої російської комбінованої атаки Успенського собору Києво-Печерської лаври, Київ, 15 червня 2026 року.
Приміщення Успенського собору Києво-Печерської лаври, на даху якого внаслідок масованої російської комбінованої атаки виникла пожежа, Київ, 15 червня 2026 року.
Рятувальник працює на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, де внаслідок масованої російської комбінованої атаки виникла пожежа, Київ, 15 червня 2026 року.
Деформований вибуховою хвилею старовинний позолочений хрест і шматки обпаленої металевої обшивки лежать на площі біля Свято-Успенського собору Києво-Печерської лаври, куди під час масованої атаки на столицю у ніч на 15 червня влучив російський безпілотник, Київ, 16 червня 2026 року.
Руїни будівлі на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка після масованого комбінованого російського обстрілу, Київ, 15 червня 2026 року.
Пошкоджений унаслідок російського масованого обстрілу купол Будинку органної та камерної музики (колишньої Брянської церкви), Дніпро, 15 червня 2026 року.
Люди проходять повз багатоповерхівку, понівечену внаслідок російського масованого комбінованого обстрілу, на території одного з житлових комплексів, Київ, 15 червня 2026 року.
Рятувальник гасить пожежу, що виникла в пошкодженому внаслідок російського обстрілу ударними безпілотниками Харківському художньому музеї, Харків, 14 червня 2026 року.
Рятувальники на місці ліквідації наслідків російського обстрілу ударними дронами триповерхового житлового будинку, Запоріжжя, 16 червня 2026 року.
Жінка, яка постраждала внаслідок російського обстрілу ударними дронами, Запоріжжя, 16 червня 2026 року.
Наслідки влучання російського ударного дрона у дев’ятиповерховий житловий будинок, Краматорськ, Донецька область, 16 червня 2026 року.
Приміщення пошкодженого внаслідок російського масованого обстрілу Дніпровського індустріального коледжу, Дніпро, 15 червня 2026 року.
Чоловік несе розбиту віконну раму під час прибирання території Національної кіностудії імені Олександра Довженка, пошкодженої внаслідок масованого російського обстрілу столиці 15 червня, Київ, 19 червня 2026 року.
Учасники заходу, в межах якого представники профільного військового відомства, що займається вивченням і аналізом засобів повітряного нападу, показали збиті та перехоплені російські безпілотні літальні апарати (БпЛА) різних типів та розповіли про особливості їхнього застосування, в Українському національному інформаційному агентстві “Укрінформ”, Київ, 11 червня 2026 року.
Комунальник натягує між стовпами опорний трос для майбутнього антидронового купола, Запоріжжя, 18 червня 2026 року.
Процес змотування розпеченої сталевої смуги у рулон на підлоговому намотувачі безперервного тонколистового стану гарячої прокатки “1680” у цеху гарячої прокатки металургійного комбінату “Запоріжсталь”, Запоріжжя, 28 травня 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
Спроба розв’язати питання з військовим розшуком через знайомства у ТЦК завершилася вироком суду в Миколаєві. Продавець будівельного гіпермаркету намагався заробити на призовниках.
Про це повідомив Інтент з посиланням на вирок Інгульського районного суду Миколаєва.
Як встановили слідчі, наприкінці 2025 року один із працівників системи комплектування та рекрутингу, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, запропонував організувати схему отримання грошей від громадянина, який перебував у розшуку в системі “Оберіг”. До реалізації плану залучили продавця-консультанта одного з будівельних гіпермаркетів Миколаєва.
Виявилось, що спільники отримали інформацію про перебування чоловіка в розшуку та надіслали йому відповідне підтвердження через месенджер. Після цього йому повідомили, що проблему можна вирішити за гроші, використовуючи нібито вплив на посадових осіб, які мають доступ до відповідних рішень.
У лютому 2026 року обвинувачений зустрівся з чоловіком у приміщенні гіпермаркету “Епіцентр” у Миколаєві та озвучив суму — 500 доларів США. За ці кошти він пообіцяв посприяти у знятті клієнта з розшуку та вплинути на рішення уповноважених службовців. Згодом гроші були передані, а частину отриманого хабаря — 200 доларів — чоловік віддав своєму спільнику.
Під час розслідування підозрюваний визнав провину, співпрацював зі слідством та погодився викривати інших учасників схеми. Саме це стало підставою для укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокуратурою.
Суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. В результаті йому призначили узгоджене сторонами покарання — штраф у розмірі 51 тисячі гривень.
Окремо суд вирішив долю застави, яку за чоловіка внесла його дружина. Майже 100 тисяч гривень після набрання вироком законної сили буде перераховано як благодійний внесок на рахунок однієї з військових частин для підтримки Збройних сил України. Відповідну заяву подала сама заставодавиця, а сторони процесу не заперечували проти такого рішення.
У травні у Миколаєві суд обрав запобіжний захід інструктору відділення рекрутингу та комплектування, якого підозрюють у схемі вимагання хабаря за розв’язання питання із ТЦК. За даними слідства, чоловік разом зі спільником вимагав 500 доларів за зняття військовозобов’язаного з розшуку.
Про це повідомляє Одеська ОВА.
Масштабний чемпіонат об’єднав бригади екстреної медичної допомоги з різних регіонів та країн. Учасники відпрацьовували сценарії, максимально наближені до реальних надзвичайних ситуацій — від швидкості реагування до злагодженої командної роботи.
Одеська команда показала впевненість у складних умовах і стабільно високий рівень професійних навичок.
За результатами змагань перемогу здобули парамедик Наталя Фролова, парамедик Євген Чебан та екстрений медичний технік Юрій Топчій.
Раніше УСІ писала, що в Одесі майже 80% хворих на грип і ГРВІ — діти.
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна1 тиждень agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та Фінляндія домовилися про взаємне гарантування якості оборонної продукції
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації у межах «єВідновлення» отримали понад 206 тисяч родин
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 150 мільйонів заощаджень й дарунки від родичів: що задекларували голови судів Одещини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Дніпрі відновили дві пошкоджені російськими обстрілами гімназії
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців