Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Понад 60% українців вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки.
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 8-16 жовтня 2026 року.
«61% респондентів вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки. Водночас готові на таку поступку – 35% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою). Ще 4% не змогли визначитися із своєю думкою», – йдеться у пресрелізі.
Як додають соціологи, порівняно з кінцем липня-початком серпня статистично значущих змін не було.
«При цьому … серед респондентів, опитаних 8-9 жовтня, до оголошення “дизельної угоди” і подальшого тиску на Україну, 57% були категорично проти. А серед респондентів, опитаних 10-16 жовтня, – 62%. Формально різниця в межах похибки, проте ми бачимо, що принаймні наразі кампанія тиску на Україну не призвела до вищої готовності прийняти цю пропозицію», – підкреслили у КМІС.
За результатами опитування, у всіх регіонах половина чи більшість відкидають пропозицію виведення українських військ в обмін на гарантії безпеки. Відносно найбільше тих, хто готовий схвалити такий варіант, – серед мешканців сходу (переважно мова про Харківську область), серед яких 45% у цілому допускають схвалення. Утім, 51% категорично проти. В інших регіонах (включно із півднем та нижнім Подніпров’ям) 60-66% категорично відкидають таку пропозицію.
При цьому, за даними КМІС, попри нещадну кампанію бомбардувань Києва балістичними ракетами та реактивними дронами, більшість мешканців столиці (66%) категорично проти такої пропозиції. «Серед усіх регіонів формально у м. Києві найбільше тих, хто категорично проти», – зауважили соціологи.
Під час опитування КМІС також досліджував, чи вважають українці владу України занадто непоступливою, і це шкодить досягненню миру, чи вважають, що це амбіції Росії знищити Україну стоять на перешкоді миру.
У цьому випадку соціологи розділили вибірку на дві підвибірки. В кожній підвибірці зачитували два твердження. В обох випадках одне із тверджень передбачало, що українська влада є занадто непоступливою. Друге твердження – що проблема саме в Росії. Але зачитували їх по-різному: у вибірці 1 зачитували спочатку одне твердження і просили сказати, чи респонденти з ним погоджуються. Потім ми зачитували друге твердження, і теж запитували, чи респонденти з ним погоджуються. У вибірці 2 зачитували обидва твердження, і просили обрати, з яким із тверджень вони згодні більшою мірою.
При опитуванні за вибіркою № 1 доволі багато українців (20%), але все ж меншість, вважають (скоріше чи цілком згодні), що «українська влада має бути більш поступливою у мирних переговорах, щоб домовитися з Росією». Проте переважна більшість – 73% – не згодні, що українська влада має бути поступливішою.
Натомість абсолютна більшість – 84% – скоріше чи повністю згодні, що «Росія хоче підкорити Україну, тому не готова на мир, при якому Україна буде суверенною державою з сильною армією». Лише 12% не згодні з цим.
«Загалом 64% респондентів займають послідовну проукраїнську позицію, що проблема в Росії і не згодні, що українська влада має бути поступливішою. Послідовну проросійську позицію – Росія не є проблемою, і саме українська влада має бути поступливішою – займають 4%. Ще 7% не згодні з жодних твердженням. Водночас 14% респондентів згодні з обома твердженнями», – навели дані у КМІС.
У випадку другої вибірки 78% респондентів обрали відповідь, що саме «Росія хоче підкорити Україну, тому не готова на мир, при якому Україна буде суверенною державою з сильною армією». Більшою мірою вважають, що це «українська влада занадто непоступлива, і це заважає можливості домовитися з Росією» – лише 12%.
Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання щодо війни і миру. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1031 респондента.
Опитування проводилося з дорослими (18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яку контролював уряд України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
За звичайних обставин формальна статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,0% для показників, близьких до 50%; 3,4% для показників, близьких до 25%; 2,4% – для показників, близьких до 10%; 1,7% – для показників, близьких до 5%.
Водночас у випадку дослідницького питання, хто перешкоджає миру, проводився експеримент із розщепленою вибіркою (split-sampleexperiment). Одній половині респондентів (близько 500) запитання ставили в одному формулюванні, другій – в іншому. Формальна статистична похибка вибірки обсягом близько 500 респондентів (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 5,7%.
Крім цього, в окремих місцях КМІС порівнює результати, отримані 8-9 жовтня 2026 року (до «дизельної угоди» і подальшого тиску на Україну), і 10-16 жовтня 2026 року (тобто після цих подій). Протягом 8-9 жовтня було опитано 274 респонденти (похибка 7,7%), протягом 10-16 жовтня – 757 респондентів (похибка 4,6%).
За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої.
Фото: 22 ОМБр
Лідер гурту “The ВЙО” Мирослав Кувалдін, який нині служить у “Культурних силах”, розповів про свій досвід виступів перед військовими на передовій. У розмові музикант поділився думками про те, як армія змінює світогляд, чому чорний гумор рятує від страху та чим відрізняється цивільне життя від фронтового.
Інтент взяв інтерв’ю у Мирослава Кувалдіна.
Осмислюючи свій нинішній статус, Мирослав Кувалдін зазначив, що першочергово усвідомлює себе громадянином України, а всі інші ролі — військового чи артиста — є похідними. За його словами, служба в лавах ЗСУ суттєво змінює внутрішні орієнтири: вона позбавляє особистого часу, забирає гординю та безвідповідальність, оскільки кожен крок на фронті має наслідки не лише для самого військового, а й для його побратимів.
Музикант розповів, як змінилася його творчість та підхід до аудиторії. Якщо до повномасштабного вторгнення він виконував розслаблений регі, то в армії разом із колегами-джазовими музикантами створив проєкт у стилі “інструментально-бліндажного шансону”. Свої пісні колектив будує на побутових історіях, армійському сленгу та спільних страхах бійців, перетворюючи їх на специфічну культурну терапію.
Розмірковуючи про майбутнє, артист зазначив, що після перемоги мріє побачити мирну Україну, де кожна людина матиме можливості для самореалізації.
В Одесі вчора 6 жовтня пізно увечері сталася рідкісна ДТП на Приморському бульварі прямо біля пам’ятника Дюку. Очевидці сфотографували позашляховик з відкритим багажником на єврономерах, який врізався у парапет Потьомкінських сходів. Ситуація ставить багато запитань – як взагалі позашляховик потрапив на пішохідну частину Приморського бульвару. А що було б, якби він врізався у пам’ятник Дюку або на швидкості злетів зі сходів? В поліції не коментують інцидент, хоча можна припустити, що водій був нетверезим – інакше пояснити таку абсурдну аварію не можливо.
-
Війна1 тиждень agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса7 днів agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень ago
Працівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 117 зі 160 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Відбудова1 тиждень agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство1 тиждень agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
-
Одеса1 тиждень ago
Вулиці-дублери та зниклі адреси: в Одесі виявили проблему з реєстрами