Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Наприкінці червня в Одесі презентували першу збірку робіт драматургині, сценаристки, продюсерки та режисерки Наталії Ворожбит “Про що ця п’єса?”.
Інтент не зміг пройти повз події й не взяти в сценаристки інтерв’ю.
Наталія Ворожбит — українська письменниця, драматургиня, режисерка, кураторка, сценаристка та акторка в напрямку “нова драма”. Кураторка фестивалів “Донкульт” та “ГОГОЛЬFEST”, співзасновниця фестивалю “Тиждень актуальної п’єси”. Найвизначніші роботи — “Кіборги” (2017), “Дике поле” (2018), “Спіймати Кайдаша” (2020), “Погані дороги” (2020). Лауреатка Шевченківської премії, Державної премії України імені Олександра Довженка та премії Women in Arts.
Як створювався феномен “Спіймати Кайдаша”
Я себе не обмежувала і мені дозволили писати все, що я хочу. Тобто мене не примушували переписувати, мене не примушували підганяти під якийсь формат. Мені дали свободу, довіру. Це дуже, ну, це дуже хороші продюсери, які так таке дозволяють. Їх немало, точніше їх дуже мало в українському телебаченні кіно. І от в мене був якраз той випадок, що мені дозволили бути писати те, що я хочу. І потім дуже збіглося. Ну, якось я вважаю, що це чудо, магія, тому що, допомога друзів, які когось порадили та правильні люди зібрались це робити. От правильні люди, які це полюбили, яким це сподобалось. І ще один дуже важливий фактор. Нас не контролювала студія, не контролював телеканал. Нам дали там не досить не недостатньо багато грошей, ну, менше, ніж потребує цей серіал, але нам дали спокій. Наталія Ворожбит
Головна помилка продюсерів
Головна помилка в тому, що вони завжди приходили з проханням зробити щось, як щось, не просто якийсь оригінальний твір, а казали: “О, нам треба доктор Хаус, тому що він там зараз в нього шалені перегляди”. І всі кидались писати про якогось збоченця, лікаря такого, але чужий успіх повторити неможливо. Можливо тільки створити щось своє нове. Чуже воно не працює. І такого було дуже багато. І я на таке не погоджувалась, як правило. Потім одна ще з помилок, вони впевнені, що знають свою аудиторію. Вони впевнені, що глядач цього дивитись не буде. Навіть коли продюсери подивились перші серії готові “Кайдашів”, вони сказали: “Боже, це так прекрасно, але це іміджевий продукт. Глядач цього не буде дивиться. Глядачеві це не цікаво. Уявляєте собі? Бачите, як вони помилялись. Насправді продюсер не знає своїх глядачів.
Наталія Ворожбит
Хотіла б жити у звичайній країні
Чи боюсь я, що на Україну у світі, якщо війни не буде, будуть дивитись як на звичайну країну? Якщо війни не буде — нехай дивляться, як на звичайну країну. Я дуже хочу жити у звичайній країні, в якій немає нічого такого, крім того, що в неї нормальне життя. Це мрія, щоб ми менше використовували слово патріотизм, щоб нам не треба було цим оперувати. Це просто найкраще, про що можна мріяти. Тому що ми дивимося ж на європейські країни, от нехай на нас так дивляться. Це те, чого треба прагнути. Наталія Ворожбит
Команда Одеського художнього музею закликала владу внести зміни до організації руху на вулиці Софіївській, на ділянці перетину з провулком Ройтбурда. Причиною стало чергове ДТП на пішохідному переході, внаслідок якого постраждала співробітниця музею.
Про це повідомила адміністрація закладу.
За словами музейників, ділянка біля закладу небезпечна для пішоходів через активний рух та високу швидкість автомобілів.
“Тільки за останній рік ми ставали свідками кількох нещасних випадків із пішоходами, які користуються переходом біля музею”, – розповіли в музеї.
У музеї зазначають, що ситуація особливо ускладнюється взимку. Через спуск на цій ділянці дороги, слизьке покриття та відключення вуличного освітлення водії нерідко не встигають загальмувати або занадто пізно помічають пішоходів.
Ще у січні адміністрація музею двічі зверталася до Одеської МВА з проханням змінити організацію дорожнього руху.
Зокрема, музей просив встановити засоби примусового зниження швидкості. Однак отримав відмову, оскільки запропоновані зміни визнали недоцільними. Копії відповідного звернення та відповіді музей оприлюднив.
За словами представників музею, 18 липня стався черговий інцидент – постраждала співробітниця закладу, яка вдень переходила вулицю Софіївську.
“Водій збив її, рухаючись дорогою на високій швидкості та не гальмуючи перед пішохідним переходом”, – повідомили в музеї.
Музей звернувся до Одеської міської військової адміністрації, КУ “СМЕП ОМР” та Департаменту транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху, зокрема до в. о. директора департаменту Сергія Щербаня, який підписав попередню відмову.
В адміністрації наголошують, що встановлення обмежувачів швидкості допоможе зробити цей перехід безпечнішим для відвідувачів, працівників і всіх пішоходів.
Там також зазначили, що в умовах повномасштабної війни містяни й так щодня перебувають під загрозою російських атак, тому наражати людей ще й на небезпеку через недосконалу організацію дорожнього руху є неприпустимим.
Морські дрони. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Українські морські дрони не лише змінили ситуацію в Чорному морі, а й змусили Росію переглянути підхід до розвитку безпілотних технологій. Попри великі ресурси та потужний військово-промисловий комплекс, країна-агресор досі не змогла повністю наздогнати Україну в цьому напрямку. Водночас росіяни активно розвивають власні розробки та намагаються скоротити відставання.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
Українська перевага
На думку речника Військово-морських сил Дмитра Плетенчука, головною перевагою України стало не лише створення нових технологій, а й підхід до їхнього розвитку. Він зазначив, що багато успішних рішень народжувалися завдяки ініціативі військових, інженерів і волонтерів, тоді як у Росії всі процеси залишаються жорстко централізованими. Саме це, за його словами, допомогло Україні швидко масштабувати виробництво безпілотників.
“Вони не мають того, чого маємо ми. Ініціативу, мотивацію, бажання. У нас досить часто ці процеси відбуваються в більш демократичний спосіб, адже ініціатива йде знизу”, — сказав Дмитро Плетенчук.
Морська революція
Речник ВМС звернув увагу, що успіх України у створенні морських дронів визнають навіть у Росії. За його словами, українські розробки починалися з невеликих команд, однак згодом перетворилися на масштабний напрямок, який суттєво вплинув на перебіг війни в Чорному морі.
Читайте також:
“Навіть російські Z-блогери розуміють, що в якийсь момент Україна з гаражів із дронами вийшла на інший рівень. Ми змогли масштабувати це завдяки не лише державі, а й безпосередньо українцям”, — розповів він.
Російська відповідь
Плетенчук зазначив, що після успіхів України Росія почала активно вкладати ресурси у розвиток власних безпілотників. Водночас значна частина цього напрямку, за його словами, базується не на власних розробках, а на технологіях союзників. Він також наголосив, що росіяни змогли адаптувати ударні дрони до різних бойових завдань.
“Це не їхні досягнення, це їхні союзники — Іран, давайте називати речі своїми іменами. Водночас вони змогли перетворити “Шахед” на масштабовану мультиплатформу”, — зазначив речник.
Наздоганяють Україну
За словами речника ВМС, на початку повномасштабної війни Росія робила ставку насамперед на великі кораблі та свій флот. Однак розвиток українських морських дронів змусив її змінити пріоритети. Зараз росіяни вже мають чимало власних моделей безпілотників, хоча в окремих напрямах усе ще поступаються Україні.
“Росіяни прийшли на війну без дронів. Вони зробили ставку на свій потужний флот, тому були змушені нас наздоганяти. У деяких категоріях вони досі відстають, хоча в окремих уже скоротили розрив”, — підсумував Дмитро Плетенчук.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські кораблі продовжують запускати крилаті ракети по Україні, але роблять це значно рідше, ніж на початку повномасштабної війни. Через загрозу українських атак більшість ракетоносіїв тепер не базуються в окупованому Криму. Водночас Росія посилює захист свого флоту, а Україна продовжує завдавати ударів по кораблях і підводних човнах.
Також Новини.LIVE писали, що президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія фактично програла боротьбу за домінування в Чорному морі. За його словами, українські Військово-морські сили разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки виконали завдання, яке ще донедавна багато хто вважав неможливим.
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Одеса6 днів ago
Росія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Усі новини1 тиждень agoЯк продовжити час роботи смартфонів Samsung Galaxy S26 Ultra на одному заряді (фото)
-
Війна7 днів agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Суспільство1 тиждень agoУ Миколаєві розділилися думки щодо назви меморіалу Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Вишневому після російської атаки відновили газопостачання для 214 родин
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм «Тиша» братиме участь у Венеційському кінофестивалі
-
Війна7 днів agoДо Об’єднаних сил швидкого реагування увійдуть найбоєздатніші частини з досвідом наступальних дій