Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Із захоплених росіянами територій повернулись ще 15 українців
З тимчасово захоплених росіянами територій повернулися ще 15 громадян України.
Як передає Укрінформ, про це уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив у Телеграмі.
«Цього разу на підконтрольну уряду України територію повернулися 15 громадян. Найстаршій — 96 років, наймолодшому — 49. Важливу роль у цьому процесі відіграли міжнародна компанія з українським корінням МХП та її засновник і СЕО Юрій Косюк. Щиро вдячний за підтримку, сприяння та небайдужість», — зазначив Лубінець.
Зокрема із тимчасово захопленого села Залізний Порт Херсонської області повернули 96-річну жінку, її доньку та зятя. Жінка потребувала постійної допомоги, а її зять пересувався з апаратом Ілізарова.
Також повернули 74-річного чоловіка з Каховки, син якого перебував у російській неволі, тож батько не наважувався виїжджати, щоб не нашкодити сину. Лише у 2025 році, після визволення сина, він вирішив виїхати. Та на той час його власний стан здоров’я різко погіршився. Тепер він перебуває під наглядом лікарів. Йому допомагають відновити документи та стабілізувати стан.
«Для частини людей повернення починається без документів — їх було втрачено або вони вже протерміновані. В окупації навіть український паспорт, який мав би бути просто документом, може стати причиною нових труднощів», — заявив омбудсман.
Лубінець подякував Міжнародному комітету Червоного Хреста, МБФ «Карітас України», представникам державних органів, гуманітарним організаціям, медикам, соціальним працівникам та всім фахівцям, які допомагають повертати українських громадян.
Як повідомляв Укрінформ, з тимчасово захоплених територій повернулися додому ще восьмеро українців.
Суспільство
Двом ексберкутівцям з Севастополя оголосили підозру
Двом колишнім співробітникам севастопольського “Беркуту” оголосили підозру через можливі тортури військових ЗСУ, активістів і волонтерів на блокпосту біля Вірменська у 2014 році.
Про це йдеться в тексті підозри, оприлюдненому на сайті Офісу Генерального прокурора.
Фігурантам інкримінують жорстоке поводження з військовополоненими та цивільними, державну зраду й посягання на територіальну цілісність України.
Йдеться про двох колишніх інспекторів-снайперів штурмового взводу роти міліції особливого призначення “Беркут” УМВС України в Севастополі:
- Костянтин Кольцов, 1987 року народження, уродженець села Ароматного Бахчисарайського району Криму. До цього мав звання лейтенанта міліції.
- Микола Ляной, 1988 року народження, уродженець Севастополя. Також служив лейтенантом міліції.
Після окупації Криму у 2014 році обидва перейшли на службу до російського силового органу – Севастопольського підрозділу “ОМОН “Беркут” УМВС рф у Севастополі”.
За даними слідства, у лютому-березні 2014 року Ляной і Кольцов брали участь у жорстокому поводженні з українськими військовополоненими та цивільними на блокпосту “Турецький вал” поблизу Армянська. Серед потерпілих були військовослужбовці ЗСУ, учасниці “Автомайдану”, журналісти та волонтери Червоного Хреста.
Зокрема, 2 березня беркутівці затримали трьох українських військових, яких побили, катували та згодом доправили на гауптвахту Чорноморського флоту рф у Севастополі. 9 березня на блокпосту затримали активісток “Автомайдану” та журналістів, яких, за даними слідства, також катували й утримували на гауптвахті.
У ніч на 16 березня військові зупинили колону автомобілів із гуманітарною допомогою Червоного Хреста. Волонтерів змусили лягти на землю, одного з них побили, а два мікроавтобуси незаконно конфіскували.
За версією слідства, дії групи відбувалися за наказом командування Чорноморського флоту рф, зокрема заступника командувача Валерія Кулікова, який особисто перебував на місці подій і керував підлеглими.
Ляного та Кольцова підозрюють у скоєнні воєнного злочину за попередньою змовою групою осіб. Додатково їм інкримінують заволодіння вогнепальною зброєю та боєприпасами.
Суспільство
Росіяни обстріляли цивільний буксир в Чорному морі, загинули громадяни Азербайджану
Росіяни обстріляли цивільний буксир в Чорному морі, загинули громадяни Азербайджану
Джерело
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Відбудова1 тиждень agoУ Харкові відновлюють дах пам’ятки 1908 року, пошкодженої РФ
-
Політика1 тиждень agoБуданов відреагував на свій третій заочний арешт у Росії
-
Усі новини5 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Події1 тиждень agoВийшов трейлер серіалу «Швидкарі»
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
