Connect with us

Суспільство

У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України

Published

on


У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.







У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК

Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.

«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.

Читайте також: Свобода медіа стане підтримкою невідворотності покарання за воєнні злочини в Україні

Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.

Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.

Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.

«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.

Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.

Читайте також: Точицький і віцепрезидентка Європейської мовної спілки обговорили протидію російській пропаганді

Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.

«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.

У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.

Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.

Читайте також: Учасники конференції НСЖУ закликали світ до активної підтримки українських медіа

Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.

Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.

«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.

Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.

Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.



Джерело

Суспільство

Росія утримує у полоні близько 7000 українських військових, 95% з них зазнають тортур

Published

on



Росія системно застосовує тортури та навмисне ненадання медичної допомоги до українських військовополонених, що є порушенням Женевських конвенцій і воєнним злочином.

Про це повідомила заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк під час презентації дослідження «Порушення прав військовополонених на охорону здоров’я та медичне лікування: наслідки, кваліфікації та перспективи», передає кореспондент Укрінформу.

Вона повідомила, що за час повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути більше як 9000 громадян, серед яких понад 400 цивільних.

«У російському полоні зараз утримується близько 7 тисяч українських військовополонених. Цивільних — від 10 до 20 тисяч українців. Понад 95% українських військовополонених зазнають тортур та жорстокого поводження в російському полоні», – поінформувала вона.

За її словами, Росія повертає людей із полону у вкрай тяжкому стані — зі слідами катувань, без належної медичної допомоги, часто з незворотними наслідками для здоров’я, «і це — частина цілеспрямованої політики держави-агресора».

Читайте також: Лубінець: Росія застосовує проти українських військовополонених 695 форм різних тортур

Кондратюк також нагадала, що нещодавно Росія повернула Україні 375 тіл з ознаками тортур і ненадання медичної допомоги.  

«Рани, які залишали гнити. Ампутації без знеболення. Зуби, вирвані без анестезії п’яним персоналом. Зняття турнікетів з поранених після теракту в Оленівці. Навмисне ненадання медичної допомоги — це окрема зброя Росії», – заявила вона.

Юридично – це грубі порушення Женевських конвенцій та воєнні злочини за статтею 8 Римського статуту», — заявила Кондратюк.

«Якщо подивитися ширше — на депортацію українських дітей, масові злочини проти цивільного населення, тортури та вбивства полонених — ми бачимо цілісну картину. Ця війна має ознаки геноцидної політики щодо українського народу. Наше завдання — сформувати належну доказову базу, щоб усі винні були притягнуті до відповідальності. Саме тому такі дослідження є надзвичайно важливими», – заявила заступниця Голови ВР.

За її словами дослідження вперше системно документує медичний вимір російських злочинів проти українських військовополонених та має стати важливою доказовою базою для міжнародного кримінального переслідування РФ.

Читайте також: Катування українських військовополонених є елементом навчання співробітників ФСБ – Юсов

«Ми маємо пам’ятати: у російському полоні досі перебувають тисячі українців. Їхнє повернення, реабілітація та подальша інтеграція — це одне з найбільших завдань для України», – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, за роки повномасштабної війни Росія не створила жодного табору для військовополонених, що є суттєвим порушенням Женевської конвенції.

Фото: Тетяна Романенко, пресслужба ВР



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеського суддю позбавили доплат за м’яке покарання п’яних водіїв Анонси

Published

on



Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Київського районного суду міста Одеси Вадима Іванчука.

Таке рішення ВРП ухвалила 25 травня за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги активістки Тетяни Чижик.

Активістка виявила п’ять справ, у яких водіїв, на яких були складені протоколи за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, суддя накладав лише штраф, а права керувати автівкою вони не були позбавлені. Суддя пояснив свої рішення тим, що правопорушники були або військовослужбовцями, або волонтерами.

Як зазначило видання “Закон і Бізнес”,  два роки тому ця ж палата винесла судді попередження також через нетверезих водіїв. Але тоді Вадим Іванчук ці справи взагалі закривав за строком давності. 

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Наталії Чебан. Причиною стало дисциплінарне провадження, у межах якого суддю визнали винною в істотному порушенні професійних обов’язків.

Підставою для такого рішення стало подання Другої Дисциплінарної палати ВРП. За результатами розгляду дисциплінарної справи палата дійшла висновку, що суддю необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності та застосувати найсуворіше стягнення — подання про звільнення з посади.

Також Вища рада правосуддя відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Доброславського районного суду Одеської області Наталії Вінської. На захист судді стала одна із заявників і власне позивач у цивільній справі, яка хотіла відкликати свою скаргу, пояснивши, що інший заявник — її колишній адвокат — у такий спосіб намагається прикрити свої недопрацювання під час здійснення представництва її інтересів у суді. Й таку позицію підтримав її представник під час засідання палати, звернувши увагу, що заявниця не уповноважувала колишнього адвоката на подання скарги від її імені. Утім, за законом “Про Вищу раду правосуддя” відкликання скарг на цьому етапі неможливе.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

За підпал мікроавтобуса в Одесі чоловіку загрожує до 10 років

Published

on



За підпал мікроавтобуса в Одесі чоловіку загрожує до 10 років



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.