Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України верифіковано 1256 нещасних випадків, пов’язаних з мінами та іншими вибухонебезпечними предметами.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони України.
Таку цифру представник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки навів під час спеціалізованого воркшопу, присвяченого практичному застосуванню міжнародного стандарту протимінної діяльності IMAS 13.10 у сфері допомоги постраждалим від вибухонебезпечних предметів.
Цей стандарт визначає підходи до забезпечення постраждалим безперешкодного доступу до психологічної та психосоціальної, медичної, реабілітаційної, фінансової та освітньої допомоги, а також до їх інтеграції або адаптивної реінтеграції у соціально-економічне життя.
Унаслідок інцидентів з мінами та іншими вибухонебезпечними предметами постраждали 1757 людей. З них 510 загинули, а 1247 дістали травм різного ступеня тяжкості.
Від початку повномасштабної війни загинули 25 хлопчиків та одна дівчинка, ще 125 хлопців і 20 дівчат отримали поранення.
Під час воркшопу представник Міністерства оборони презентував практичну модель збору та аналізу даних про постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Її основу становить інтерактивна карта інцидентів із мінами та вибухонебезпечними залишками війни, яку адмініструє та наповнює секретаріат Національного органу з питань протимінної діяльності.
Окрему увагу приділили механізму перенаправлення постраждалих до організацій, які можуть надати необхідну допомогу.
Фахівець Міноборони продемонстрував, як за письмовою згодою постраждалого з бази Національного органу щодо мінних інцидентів його дані можуть бути передані верифікованій організації відповідного профілю.
Цей механізм уже має практичні результати. З 2023 року завдяки механізму перенаправлення допомогу отримали 185 постраждалих. За підтримки профільних гуманітарних організацій їм надали послуги з лікування, реабілітації, перевезення, дистанційного навчання та працевлаштування. Загальна орієнтовна вартість наданої допомоги становить майже 3,4 млн грн.
Збір даних про підриви на мінах системно проводить Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки.
«На основі цих даних, якщо постраждалий зі заявою звертається до міжнародної організації, то вона покриває: витрати на лікування та реабілітацію; засоби з дистанційного навчання та праці для осіб з мінно-вибуховими травмами», – додали в Міноборони.
Як повідомляв Укрінформ, 28 жовтня у Сумській області під час гуманітарного розмінування загинули двоє працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Фото Укрінформу можна купити тут
У Миколаєві розслідують кримінальне провадження щодо ймовірного вимагання хабарів за зняття військовозобов’язаних із розшуку територіального центру комплектування. За версією слідства, фігурант справи міг отримати від однієї з заявниць загалом 15 тисяч доларів.
Про це йдеться в ухвалі Центрального районного суду Миколаєва.
Чоловіка затримали 13 серпня, а наступного дня повідомили йому про підозру в одержанні неправомірної вигоди. За даними слідства, він вимагав від осіб призовного віку від 5 до 10 тисяч доларів.
У матеріалах справи зазначено, що одна зі свідків заявила про вимагання грошей та передання підозрюваному загалом 15 тисяч доларів. Зокрема, 2 серпня вона передала йому 5 тисяч доларів, які попередньо ідентифікували правоохоронці. Під час затримання в чоловіка також вилучили 10 тисяч доларів.
Слідство перевіряє можливу причетність до схеми інших осіб. Зокрема, допитані свідки розповіли, що представниця одного з підприємств нібито допомагала працевлаштованим чоловікам вирішувати питання зі зняттям із розшуку після сплати штрафів. Також правоохоронці досліджують обставини перебування кількох військовозобов’язаних у розшуку та подальшого виключення їх із відповідного обліку.
Серед запланованих слідчих дій — вивчення даних реєстру “Оберіг”, документів ТЦК, результатів комп’ютерно-технічних експертиз та записів негласних слідчих дій.
Суд задовольнив клопотання слідчого та продовжив строк досудового розслідування до 14 грудня 2026 року включно.
У нідерландському Алкмарі ізраїльським уболівальникам заборонили відвідувати матч Ліги Європи між місцевим АЗ та «Хапоелем» Беер-Шева, запланований на четвер, 15 жовтня. Рішення 30 вересня ухвалила місцева група безпеки, до якої входять мерка, поліція та прокуратура, повідомляє Interia Sport.
Під час ухвалення рішення враховували не лише ситуацію на стадіоні, а й можливе кількаденне перебування ізраїльських фанатів у Нідерландах, анонсовані демонстрації та сигнали в соціальних мережах.
Побоювання через події в Амстердамі
В Алкмарі аналізували різні сценарії, зважаючи на заворушення навколо матчу «Аякс» — «Маккабі» Тель-Авів у листопаді 2024 року. Мерка Алкмара Анья Схаутен заявила, що, за інформацією влади Амстердама, нинішні сигнали є серйознішими, ніж перед тією грою. Про це повідомив портал NH Nieuws.
Як нагадує Польська агенція преси, напруження перед амстердамським матчем почалося за кілька днів до гри. Частина вболівальників «Маккабі» зривала палестинські прапори, нападала на таксі та скандувала образливі гасла проти арабів, а також гасла на підтримку дій ізраїльської армії в секторі Гази.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Розслідування та вироки
Після матчу групи нападників шукали ізраїльських уболівальників у центрі Амстердама. Сталися побиття, переслідування та напади. Слідство встановило, що через WhatsApp поширювали місцеперебування ізраїльтян і заклики до насильства.
П’ятьох учасників заворушень засудили до покарань від громадських робіт до шести місяців ув’язнення. У 2025 році також ухвалювали інші вироки, зокрема шість місяців ув’язнення отримав чоловік, який повалив уболівальника «Маккабі», що тікав, і бив його ногами по голові. Засуджували й осіб, причетних до координації нападів через WhatsApp.
Прокуратура також розглядала справи щодо погроз двом жінкам у хіджабах і побиття жінки на станції метро, у яких фігурували ізраїльські вболівальники. Провадження закрили через брак доказів, зокрема після видалення частини записів камер спостереження. У публічно описаних справах жодного фаната «Маккабі» не засудили.
Читай нас у
Завантажуй наш додаток
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса7 днів ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна6 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна7 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство3 дні agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок