Connect with us

Суспільство

У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України

Published

on


У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.







У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК

Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.

«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.

Читайте також: Свобода медіа стане підтримкою невідворотності покарання за воєнні злочини в Україні

Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.

Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.

Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.

«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.

Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.

Читайте також: Точицький і віцепрезидентка Європейської мовної спілки обговорили протидію російській пропаганді

Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.

«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.

У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.

Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.

Читайте також: Учасники конференції НСЖУ закликали світ до активної підтримки українських медіа

Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.

Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.

«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.

Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.

Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.



Джерело

Суспільство

ЄС відзавтра змінює правила для українських чоловіків призовного віку

Published

on



В Офіційному журналі Європейського Союзу опублікували рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту для українців, які залишили країну через повномасштабну агресію Росії. Документ також запроваджує нові умови для окремих категорій заявників.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на рішення, оприлюднене в Офіційному журналі ЄС.

Згідно з документом, тимчасовий захист продовжено ще на рік – до 4 березня 2028 року.

Рішення набуде чинності 5 серпня.

Водночас документ уточнює умови надання тимчасового захисту новим заявникам. Зокрема, його не надаватимуть особам, які не зможуть підтвердити виконання військових обов’язків відповідно до законодавства України.

У рішенні зазначається, що така вимога запроваджується з урахуванням поточних оборонних потреб України. Для підтвердження виконання військових обов’язків держави-члени ЄС зможуть вимагати відповідні документи або інші докази.

Нові правила застосовуватимуться лише до заяв, поданих після набуття рішенням чинності. Вони не поширюються на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у державі-члені ЄС і безперервно зберігатимуть цей статус.

«Тимчасовий захист слід надавати лише особам, які можуть надати компетентним органам держави-члена докази того, що вони, де це можливо, виконують свої військові зобов’язання», – йдеться в рішенні Ради ЄС.

Читайте також: У Литві пропонують виділити понад €12 млн на підтримку українських біженців

Як повідомлялося, 15 липня країни-члени ЄС погодилися продовжити термін дії тимчасового захисту для громадян України до березня 2028 року, а 30 липня Рада ЄС формалізувала це рішення.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Найбільше атак FPV-дронів на цивільних зафіксували на Херсонщині Анонси

Published

on



Херсонська область залишається регіоном, де російські військові найчастіше атакують мирних жителів FPV-дронами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення в Україні вже зареєстровано понад 16 тисяч кримінальних проваджень за фактами ударів дронами малого радіуса дії по цивільному населенню.

Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

За його словами, найбільше таких злочинів зафіксовано саме на Херсонщині, а також у Донецькій, Дніпропетровській та Сумській областях.

Як приклад чергового воєнного злочину генпрокурор навів ранкову атаку в Херсоні. За його словами, російський FPV-дрон вистежив та атакував 52-річного продавця на місцевому ринку. Безпілотник деякий час кружляв над чоловіком, після чого завдав удару. Постраждалий отримав вибухову травму, контузію та осколкові поранення. За цим фактом прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин.

На цей злочин відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що російські військові фактично влаштовують у Херсоні “сафарі” на мирних жителів, цілеспрямовано полюючи на цивільних за допомогою FPV-дронів. За словами президента, Росія не приховує таких злочинів, а навпаки — демонструє їх і пишається ними. Зеленський наголосив, що світ має реагувати на цей терор, адже без посилення тиску на Росію та реальних гарантій безпеки неможливо зупинити подібні атаки.

За даними Офісу Генерального прокурора, у 2022–2023 роках було задокументовано 187 таких злочинів. У 2024 році їхня кількість зросла до 2685, у 2025-му — до 7787, а з початку 2026 року вже зафіксовано 2614 атак FPV-дронів на цивільних.

Загалом від ударів FPV-дронів постраждали майже 7 тисяч людей, серед яких 179 дітей. Загинули 967 осіб, у тому числі 10 дітей.

Крім того, правоохоронці задокументували 43 випадки застосування російськими військовими тактики подвійного удару, коли після першої атаки дрон повторно б’є по людях, які прибули допомагати постраждалим.

Варто зазначити, що про системне полювання російських військових на мирних жителів Херсонщини міжнародна журналістська спільнота та правозахисники говорили ще понад рік тому. Зокрема, американська журналістка Заріна Забріскі, яка документує російські воєнні злочини в Україні, неодноразово привертала увагу до використання FPV-дронів для навмисних атак на цивільне населення регіону.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Працівницю сільської ради на Одещині визнали винною, але без покарання

Published

on


Доброславський районний суд Одеської області визнав колишню головну бухгалтерку Трояндівської сільської ради винною у вчиненні службової недбалості. Водночас суд постановив звільнити її від покарання у зв’язку з закінченням строків давності.

Основні моменти справи:

  • Обвинувачена займала посаду головного бухгалтера у Трояндівській сільраді.
  • Їй було інкриміновано службову недбалість, що спричинила певні наслідки.
  • Судова інстанція підтвердила наявність вини, проте застосувала звільнення від покарання через процесуальні строки.

Таким чином, рішення суду про винуватість особи не спричинило необхідності виконання покарання у зв’язку з закінченням передбачених законодавством термінів притягнення до відповідальності.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.