Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Послуга «Електронна черга в дитячі садки» та Національна програма «Скринінг здоров’я 40+» мають найбільший попит у громадах.
Про це повідомила експертка з гендерно орієнтованого управління та бюджетування Наталія Свідерська, презентуючи в Укрінформі результати онлайн-опитування «Дослідження інструментів для залучення додаткових ресурсів задля гендерно чутливого та інклюзивного відновлення громад України (“Інструменти справедливості”)».
За словами Свідерської, серед освітніх послуг найпопулярнішою у громадах є електронна черга в дитячі садки – 44% опитаних відповіли, що в них працює такий онлайн-інструмент.
«Це величезний крок щодо прозорості цієї послуги, оскільки дуже багато було питань саме до можливості відкритості й отримання цієї послуги», – прокоментувала експертка.
Щодо нових медичних послуг, то 79% опитаних назвали впровадження і доступність Національної програми «Скринінг здоров’я 40+», яка запрацювала цього року. Послугами з ментального здоров’я користуються у 59% громадах, а послугами реабілітації для ветеранів та цивільних осіб безпосередньо на місцях – в 42%.
Мобільними аптечними пунктами, де можна отримати препарати за програмою «Доступні ліки», охоплені 26% громад.
Опитування проводилося у січні-березні, експерти аналітичного центру ГО «Бюро гендерних стратегій та бюджетування» проаналізували 69 анкет від громад з 16 областей України.
Дослідження проведено у межах проєкту «Побудова гендерно інклюзивного відновлення разом з жіночим рухом України» (GEN-Відновлення), який реалізується за підтримки МЗС Норвегії.
Як повідомлялося, Міністерство освіти й науки України спрямує понад 25 млн євро від ЄС на розширення доступу до дошкільної освіти, зокрема створення ясел для дітей від одного року та будівництво укриттів.
У деклараціях за 2025 рік окремі народні депутати від Херсонщини продемонстрували суттєву різницю у рівні доходів, майна та заощаджень – від багатомільйонних активів до фактичної їх відсутності.
Центр публічних розслідувань разом з Інтент встановив, що найбільші суми задекларованих коштів зосереджені у готівці, тоді як частина обранців обмежується лише зарплатою та мінімальними накопиченнями.
Мільйонні заробітки та соцвиплати
Перше місце у нашому рейтингу за доходами отримала нардепка Вікторія Вагнер. Торік вона заробила трохи понад мільйон гривень. Обраниця задекларувала кілька джерел доходів за рік, основну частину яких становлять заробітна плата та пенсійні виплати.
Зокрема, від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вона отримала пенсію у розмірі 152 тисячі гривень. Найбільшим джерелом доходу стала заробітна плата у Верховній Раді України – 769 тисяч гривень.
Окрім цього, нардепка задекларувала дохід від роботи за сумісництвом у державній установі “Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України” – 26 тисяч гривень. Також вона отримала соціальні виплати від управління соціальної політики Херсонської міської ради у 80 тисяч гривень.
Павло Павліш задекларував основний дохід у вигляді заробітної плати, отриманої в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України майже 943 тисячі гривень за рік. Він посів друге місце по доходах.
Додаткові доходи в родині отримувала його дружина Наталія Павліш. Зокрема, вона задекларувала 10 320 гривень страхових виплат від Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області.
Також дружина нардепа отримала 10 тисяч гривень грн гонорарів та інших виплат за цивільноправовими договорами від Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України. загальний дохід родини склав понад 963 тисячі гривень.
Третє місце дісталось Сергію Козиру, який задекларував понад 858 тисяч гривень доходу родини. Основним джерелом його заробітку є заробітна плата в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України — за рік він отримав щонайменше 732 тисячі гривень. Водночас його дружина, Олена Козир, задекларувала понад 126 тисяч гривні доходу у вигляді аліментів, отриманих від Віталія Михайлова.
Четверте місце заробив Володимир Іванов, який задекларував одну заробітну плату, отриманої за місцем роботи в Управління справами Апарату Верховної Ради України. Загальна сума цього доходу склала понад 746 тисяч гривень. Інших доходів, зокрема подарунків, у поданих даних не зазначено.
Мільйони в готівці та тисячі на рахунках
Перше місце зайняла родина Павла Павліша з їхніми понад 12,8 мільйонами заощаджень загалом. Найбільшу частину активів становить готівка: 260 тисяч гривень, 185 тисяч доларів США та 95 тисяч євро, які перебувають у власності самого депутата. Окрім цього, він зберігає кошти на рахунках у ПриватБанк — понад 23 тисячі гривень загалом, а також незначні суми в іноземній валюті (27 євро та 27 доларів). Його дружина Наталія Павліш має кошти на рахунках в Універсал Банк — разом 4 260 гривень.
Нардеп Сергій Козир посів друге місце, з його 3,5 мільйонами гривень серед фінансових активів. Зокрема, у власності депутата є 41 500 доларів США готівкою. Крім того, він має 898 гривень, розміщених на рахунку у ПриватБанку.
Вікторія Вагнєр зайняла третє місце з понад 284 тисячі гривень активів. Зокрема, вона зберігає 210 тисяч готівкою. Крім цього, частина заощаджень розміщена на банківських рахунках. У ПриватБанку депутатка має понад 5 тисяч гривень.
Найбільше коштів серед банківських установ зосереджено в Ощадбанку, де відкрито кілька рахунків: 64 790 гривень, 4 199 гривень та ще 15 гривень. Також незначна сума — 16 гривень — розміщена на рахунку в Укрсиббанку. Загалом на банківських рахунках Вікторії Вагнєр зберігається понад 74 тисячі гривень, тоді як основна частина її грошових активів перебуває в готівці.
Нардеп Володимир Іванов фінансовими активами не володіє. У декларації зазначено, що в нього є рахунки у п’яти банках, але сума збережень також не зазначена.
Офіси, гаражі та родичі-власники
Першу сходинку у цьому блоці рейтингу зайняла Вікторії Вагнер з 1008 кв.метрами. Серед задекларованого — щонайменше чотири квартири в Херсоні. Дві з них невеликі за площею (близько 35–38 квадратних метрів) і використовуються на правах користування або спільної сумісної власності разом із дітьми. Ще одна квартира площею 34 кв. м перебуває у повній власності депутатки — її вартість на момент набуття права становила 136 тисячі гривень. Окрім житла, вона задекларувала земельну ділянку в Херсоні площею 887 квадратних метрів, яка повністю належить їй.
У Києві депутатка має частку у квартирі площею 52 кв. м — по третині власності оформлено на неї та двох дітей. Вартість цього об’єкта на момент придбання перевищувала мільйон гривень. Також у декларації вказано ще одну столичну квартиру значно більшої площі — 116 кв. м. Формально вона належить іншій особі, однак нардепка користується нею на безоплатній основі.
Другу сходинку зайняв Сергій Козир з 348 квадратними метрами на родину. До власності самого депутата належить невелика квартира площею 28 кв. м у Павлограді Дніпропетровської області, придбана у 2014 році. Також він має право користування житловим будинком у Донецьку площею 44 кв. м та земельною ділянкою поруч (572 кв. м), які оформлені на іншу особу.
Значна частина нерухомості записана на дружину депутата. Зокрема, у Києві вона володіє двома квартирами — площею 91 кв. м (придбана у 2019 році) та 46 кв. м (2021 рік), а також машиномісцем. Крім того, у її власності — кілька квартир у Донецькій області (Донецьк і Соледар) загальною площею понад 160 кв. м.
Окремо варто відзначити садовий будинок у столиці площею 155,2 кв. м, який перебуває у власності іншого члена родини, але використовується депутатом, його дружиною та донькою як місце проживання. У декларації також зазначені гаражі у Дніпропетровській та Донецькій областях, якими родина користується через кооперативи.
Третю сходинку посів нардеп Павло Павліш, який задекларував низку об’єктів нерухомості, що охоплюють як житлові, так і комерційні приміщення. Загальна площа складає 162 кв. метрів. Зокрема, у його власності перебуває квартира в Херсоні площею майже 70 квадратних метрів, набута ще у 2002 році. У цій квартирі також зареєстровані члени родини депутата.
Окрім цього, він є власником офісного приміщення в Херсоні площею 68 кв. м, придбаного у 2021 році. Серед іншого майна — частка (25%) у житловому будинку в селі Вільне Генічеського району, який перебуває у спільній власності з родичами. Там же розташована земельна ділянка площею 1800 кв. м, яка оформлена на іншого члена сім’ї, тоді як сам депутат має право користування нею.
У 2022 році в декларації з’явився ще один значний об’єкт — житловий будинок площею понад 200 кв. м у селі Ходосівка Київської області. Формально він належить родичам, однак сам нардеп та його сім’я мають право користування цим майном. Аналогічна ситуація і з земельною ділянкою площею 667 кв. м у тому ж населеному пункті.
Останню сходинку посів Володимир Іванов, який задекларував користування невеликою квартирою у столиці, яка оформлена на іншу особу.
Житло площею 26 квадратного метра було набуте у власність 1 січня 2021 року та розташоване в Києві. Водночас сам депутат, його дружина Антоніна та донька Олександра користуються цією квартирою на правах фактичного місця проживання, без оформленого права власності. Власником нерухомості зазначений Ілля Іванов. Вартість об’єкта у декларації не вказана.
Автотранспорт у користуванні
Перше місце рейтингу щодо автотранспорту посів Павло Павліш. Він задекларував користування одразу двома легковими автомобілями, хоча жоден із них не оформлений безпосередньо на нього. З 2022 року депутат користується Audi Q7 2019 року випуску, власницею якого є Анжела Демешко — вартість авто у декларації не вказана.
Крім того, із 2020 року його дружина користується Infiniti QX50 2019 року випуску, що належить Олександру Грабовському. Вартість цього транспортного засобу також не зазначена. Таким чином, він має доступ одразу до двох сучасних автомобілів, хоч і не володіє ними формально.
Друге місце дісталося Вікторії Вагнер. Вона єдина серед фігурантів рейтингу має у власності відносно новий і офіційно задекларований автомобіль — Hyundai Tucson 2021 року випуску. Авто було придбане 18 травня 2021 року, а його вартість на момент купівлі становила 1 245 400 гривень. Це найдорожчий транспортний засіб серед усіх згаданих у деклараціях.
Третє місце зайняв Володимир Іванов. У його декларації — один власний транспортний засіб і ще один у користуванні. Зокрема, депутат володіє мотоциклом Hyosung GT 650 2013 року випуску, який придбав 30 вересня 2014 року (вартість не вказана). Також він безоплатно користується автомобілем Toyota Prado 2008 року випуску, право користування яким отримав 1 січня 2021 року. Власником цього авто є Ілля Іванов. Попри наявність двох транспортних засобів, лише один із них належить депутату.
Четверту сходинку посів Сергій Козир, який задекларував лише користування автомобілем Volkswagen Passat 2012 року випуску, набутим у липні 2023 року. Вартість авто становила всього 10 тисяч гривень, що є найнижчим показником серед усіх учасників рейтингу. Транспортний засіб не перебуває у власності депутата — його власником є юридична особа, ТОВ “Гринтайм”.
Підсумовуючи результати моніторингу, можна констатувати, що статки більшості депутатів Херсонщини зосереджені в готівці та майні, оформленому на родичів або сторонніх осіб. Такий стан справ демонструє непрозорість механізмів формування капіталу представників регіону у владі.
Майданчик для відпочинку водіїв на трасі Одеса — Рені. Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області
На Одещині продовжують модернізацію прикордонної інфраструктури. Біля пункту пропуску на трасі М-15 Одеса — Рені будують майданчик для стоянки та відпочинку транспорту, який має розвантажити під’їзди до кордону та покращити умови для водіїв і пасажирів.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області.
Майданчик для транспорту на трасі Одеса — Рені
Йдеться про територію поблизу міжнародного пункту пропуску Рені — Джюрджюлешть. На об’єкті вже завершили підготовку основи дорожнього покриття. Також змонтовано каркаси будівель, встановлено колони, балки та ригелі. Крім цього, облаштовано плиткове покриття, систему фільтрації стічних вод, а укоси земляного полотна укріпили монолітними бетонними плитами.
Які роботи тривають зараз
Наразі будівельники займаються внутрішніми інженерними системами. Йдеться про сантехнічні мережі, електромонтаж, вентиляцію та встановлення санітарно-технічного обладнання. Паралельно триває благоустрій території. На майданчику готують зони відпочинку, пішохідні доріжки та озеленення.
Яким буде майданчик на трасі Одеса — Рені
Площа нової зони відстою та відпочинку становитиме 1,7 гектара. Тут передбачено:
Читайте також:
- 46 місць для вантажного транспорту;
- 13 місць для легкових автомобілів;
- 2 місця для людей з інвалідністю.
Будівництво входить до програми CEF з модернізації міжнародного пункту пропуску Рені — Джюрджюлешть. Половину вартості покриває грант Європейського Союзу в межах програми “Механізм Сполучення Європи”, ще 50% фінансується з державного бюджету України.
Що включає проєкт
Для України вартість проєкту, згідно з опублікованим тендером, становить 1 463 000. Завершення робіт заплановано до 28 лютого 2025 року. Після завершення робіт майданчик має збільшити пропускну здатність кордону, зменшити затори на під’їздах до пункту пропуску та створити нормальні умови очікування для водіїв і пасажирів.
Як повідомляли Новини.LIVE “Нафтогаз України” веде переговори з румунською компанією про спільну розробку газового родовища в Чорному морі після завершення війни. До цього часу сторони будуть оцінювати можливості співпраці.
Також Новини.LIVE писали, що Україна та Румунія планують суттєво розширити мережу пунктів пропуску на спільному кордоні. Одним із головних проєктів стане будівництво мосту, що з’єднає населені пункти Орлівка та Ісакча. Новий міст стане альтернативним логістичним шляхом, який дозволить збільшити обсяги вантажних та пасажирських перевезень між Україною та Євросоюзом.
-
Відбудова4 дні agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Політика6 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Події6 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Суспільство6 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Одеса1 тиждень ago
З Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун