Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Напад у монастирі в Польщі: суд заарештував підозрюваного українця
Суд у польському Ярославі ухвалив узяти під варту 31-річного громадянина України, якого підозрюють у вбивстві священника та нападі з ножем на чотирьох людей на території монастиря.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на RMF24.
Суд задовольнив клопотання районної прокуратури Ярослава. Запобіжний захід застосовано до 23 грудня 2026 року.
Згідно з рішенням суду, з огляду на стан здоров’я фігуранта арешт має здійснюватися в умовах лікарні з посиленим режимом безпеки.
Підозрюваного не доставляли на судове засідання через стан його здоров’я.
За даними прокуратури, він має перебувати в медичному закладі з відділенням посиленого режиму безпеки. Місце його перебування правоохоронці не розголошують.
Як повідомляв Укрінформ, прокуратура Перемишля висунула обвинувачення 31-річному громадянину України Ігорю М., який, за даними слідства, 24 вересня напав із ножем на людей на території монастиря бенедиктинок у Ярославі Підкарпатського воєводства.
За даними слідства, чоловік взяв ніж у монастирській кухні і напав на п’ятьох людей – чотирьох чоловіків та жінку. Священник, який намагався зупинити нападника, помер. Двоє поранених перебувають у тяжкому стані в лікарні Ярослава. Поранена жінка перебуває у лікарні міста Пшеворськ, ще один постраждалий після надання допомоги залишив лікарню в Перемишлі.
За даними слідства, Ігор М. в’їхав до Польщі з Німеччини в ніч проти 23 вересня. Він планував перетнути польсько-український кордон у пункті пропуску Корчова-Краківець, проте не зміг цього зробити, оскільки автомобіль не мав обов’язкового страхування. Машину затримали та евакуювали до Ярослава, туди ж поїхав і чоловік. Але замість того, щоб забрати автомобіль, він вирушив до монастиря бенедиктинок.
Прокуратура допитала прикордонників, безпосередніх свідків нападу та потерпілих.
Фігурант через стан здоров’я не міг брати участь у процесуальних діях. Психіатри виявили в нього симптоми гострого поліморфного психотичного розладу. Чи був чоловік осудним у момент нападу, має встановити окрема експертиза в рамках розслідування.
Фото: Polsat News
Суспільство
Крим посів 55 позицію з 80 в рейтингу безпеки доріг рф
Тимчасово окупований Крим посів 55 місце із 80 у російському рейтингу безпеки дорожнього руху. При цьому загалом на півострові зафіксували зниження кількості ДТП.
Про це повідомив Голос Криму.
Експерти пояснюють низькі показники недотриманням правил водіями. Вони також зазначають, що велика кількість камер спостереження на дорогах не запобігає перевищенню швидкості, виїзду на зустрічну смугу та нетверезому кермуванню.
За словами кримського автоексперта Дмітрія Тарана, водії нерідко звикають до розташування камер і орієнтуються на них замість дорожніх знаків та розмітки.
Головними причинами смертельних аварій в окупованому Криму є виїзд на зустрічну смугу й перевищення швидкості, особливо на трасах між населеними пунктами. Водночас з цим на незаконно зведеній автомагістралі “Таврида” правила дорожнього руху найчастіше ігнорують приїжджі.
Як раніше писав Інтент, в окупованому Криму загострилася паливна криза, через яку бензин на більшості АЗС повністю зник або продається перекупниками за подвійними цінами. На тлі дефіциту та регулярних атак на логістику цистерни з пальним тепер супроводжують військові мобільні вогневі групи.
Активіст із Білогірська розповів журналістам, що раніше пікапи МВГ із великокаліберними кулеметами супроводжували бензовози лише до Криму з боку Херсонської області. Тепер же вони з’явилися і на кримських трасах.
Суспільство
Погрожував відправити сина на передову: в Одесі військовий вимагав у матері $6000
Фото: Нацполіція Одеської області
В Одесі судитимуть 28-річного військовослужбовця, якого обвинувачують у вимаганні 6000 доларів у матері мобілізованого. За версією слідства, за ці гроші він обіцяв вплинути на командування, щоб її син залишився служити в тилу, а в разі відмови погрожував його відправленням на лінію активних бойових дій.
Про завершення розслідування повідомили в ГУ Нацполіції в Одеській області.
Вимагав $6000, щоб син залишився в тилу
28-річного військовослужбовця однієї з військових частин викрили ще на початку червня. За даними слідства, він отримав номери телефонів матері мобілізованого одесита та її знайомого, після чого сам зв’язався з ними.
Чоловік переконував співрозмовників, що має необхідні зв’язки та може вплинути на військове командування. За 6000 доларів він нібито обіцяв зробити так, щоб мобілізованого залишили проходити службу у тиловій військовій частині.
На цьому пропозиції не закінчилися. За інформацією поліції, військовий запевняв матір, що згодом зможе домогтися навіть звільнення її сина з лав ЗСУ.
Також він нібито пропонував допомогти чоловіку безперешкодно залишити військову частину та приховати факт самовільного залишення місця служби від відповідних органів.
Погрожував передовою, якщо грошей не буде
Слідство стверджує, що вимога про 6000 доларів супроводжувалася погрозами. Якщо жінка не погодиться заплатити, її сина нібито обіцяли відправити на лінію активних бойових дій.
Військовослужбовця затримали під час отримання грошей від посередника. Поліцейські вилучили отримані кошти, телефон та автомобіль фігуранта.
У машині також знайшли ніж. Експертиза встановила, що він належить до короткоклинкової холодної зброї колючої дії.
Після затримання суд обрав військовому тримання під вартою з можливістю внесення застави. За даними поліції, він скористався цим правом.
Слідчі завершили розслідування та висунули чоловіку обвинувачення за ч. 3 ст. 369-2 КК України — одержання неправомірної вигоди за вплив на рішення уповноваженої особи, поєднане з вимаганням, а також за ч. 2 ст. 263 КК України — носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Обвинувальний акт уже скерували до суду. У разі доведення вини чоловіку загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У поліції також повідомили, що це не перша подібна справа фігуранта. Минулого року Київський районний суд Одеси визнав його винним у зловживанні впливом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та призначив штраф.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини7 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Одеса1 тиждень agoУкраїнське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
