Connect with us

Суспільство

У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України

Published

on


У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.







У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК

Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.

«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.

Читайте також: Свобода медіа стане підтримкою невідворотності покарання за воєнні злочини в Україні

Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.

Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.

Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.

«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.

Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.

Читайте також: Точицький і віцепрезидентка Європейської мовної спілки обговорили протидію російській пропаганді

Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.

«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.

У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.

Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.

Читайте також: Учасники конференції НСЖУ закликали світ до активної підтримки українських медіа

Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.

Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.

«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.

Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.

Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.



Джерело

Одеса

Кімната в комуні на Дерибасівській за $20 тисяч

Published

on


Показчик на вулиці Дерибасівська. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

В Одесі виставили на продаж кімнату в комунальній квартирі. Її площа співмірна з повноцінною однокімнатною квартирою. Житло розташоване в самому центрі міста, на вулиці Дерибасівській.

Відео з оглядом шириться у соцмережах.

Реклама

Читайте також:

Що пропонують

Кімната площею 30 квадратних метрів розташована на третьому поверсі старого будинку на Дерибасівській. Вона має два великі вікна та високі стелі, що дозволяють облаштувати другий рівень. У приміщенні — радянські меблі, піаніно, кондиціонер і стара побутова техніка. Автор відео зазначає, що житло підходить як для проживання, так і для оренди, адже в цій комуні всі кімнати здаються.

У кімнаті облаштований власний санвузол із душовою кабіною, бойлером і пральною машиною. У коридорі є персональна кухонна зона з плитою та холодильником. У комунальній квартирі загалом сім сусідів. Ціна за це житло — 20 000 доларів.

Реакція соцмереж

Саме ціна стала головною темою обговорення в коментарях. Частина користувачів вважає її завищеною для кімнати в комунальній квартирі. Інші ж звертають увагу на унікальну локацію та потенціал для оренди в центрі міста. Користувачі додають, що в інших обласних центрах таке житло коштувало значно дорожче.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, які податки сплачує власник при продажі квартири. Також ми писали, що в Одесі продають квартиру на Французькому бульварі.





Джерело

Continue Reading

Суспільство

Науковці оприлюднили архівні зйомки першої Української антарктичної експедиції

Published

on



З нагоди 30-річчя передачі Україні полярної станції від Великої Британії НАНЦ розпочинає публікацію серії унікальних архівних відео з першої Української антарктичної експедиції.

Про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Скоро ми відзначатимемо одну з ключових дат в історії української Антарктики. 6 лютого 2026-го виповниться 30 років з дня передачі Україні антарктичної станції від Великої Британії. Маємо для вас унікальні архівні кадри, як все відбувалося тоді, в середині 1990-х”, – розповіли в НАНЦ.

Як зазначається, перша Українська антарктична експедиція діставалася станції (на той час – “Фарадей”) трьома групами в різний час.

Перша група їхала в листопаді 1995 року через Кембридж, щоб пройти стажування на науковій апаратурі та приладах життєзабезпечення. У її складі були керівник першої експедиції, геофізик, озонометрист Геннадій Міліневський, радист Роман Братчик, геофізик Володимир Бахмутов, метеоролог Віктор Ситов і дизеліст Андрій Сидорівський.

Читайте також: Кабмін продовжив держпрограму антарктичних досліджень до 2027 року

20 листопада вони вилетіли на Фолкленди, а 28-го прибули до “Фарадея”, який за два місяці стане “Академіком Вернадським”. “Почалися роботи з “перехвату” досліджень”, – зазначили у НАНЦ.

“Яким був шлях першої п’ятірки і до чого тут “Ноосфера” – дивіться у ролику. Ним ми відкриваємо серію архівних відео з першої Української антарктичної експедиції”, – вказується у дописі.

Читайте також: Українські вчені зафіксували температурну аномалію в Антарктиці

Як повідомляв Укрінформ, науково-дослідницький криголам “Ноосфера” прибув до станції “Академік Вернадський”з українською та мексиканською експедиціями на борту.

Фото: НАНЦ



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Рік репресій і безкарності: у Криму зафіксували понад тисячу порушень прав людини Анонси

Published

on



Правозахисники документують масштабні репресії в окупованому Криму у 2025 році: сотні затримань, обшуків і випадків несправедливих судових рішень свідчать про системне порушення базових свобод для кримців, особливо кримськотатарського народу.

Як йдеться в аналізі порушень прав людини на півострові, який презентував Кримськотатарський Ресурсний Центр (КРЦ), переслідування мають системний характер і супроводжуються порушенням права на справедливий суд, медичну допомогу та особисту безпеку.

“За 2025 рік було зафіксовано 159 затримань, 48 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. Жителів Криму затримували за підозрою в причетності до заборонених у РФ організацій, за “дискредитацію ЗС рф”, “шпигунство”, “державну зраду”, “терористичний акт” тощо”, – зазначив голова правління КРЦ, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

Окрім цього, у 2025 році правозахисники задокументували 333 випадки порушення права на справедливий суд, з яких 150 — щодо кримських татар. Також зафіксовано 76 випадків порушення права на здоров’я, переважно стосовно політв’язнів, яким не надають належної медичної допомоги в СІЗО та колоніях.

Окрему тривогу викликає стан кримських політв’язнів. За даними КРЦ, 10 з них мають інвалідність, щонайменше 28 — люди похилого віку, а неналежні умови утримання вже призвели до смертей.

“Наразі за нашими даними, зафіксовано 10 політв’язнів Криму, які мають інвалідність. Крім цього, щонайменше 28 політв’язнів є людьми похилого віку. Для них вироки можуть стати смертельними”, – зазначила менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук.

Крім арештів і судових переслідувань, КРЦ зафіксував щонайменше 12 випадків насильницьких зникнень. Правозахисники також звернули увагу на посилення практики утримання людей у статусі інкомунікадо — без зв’язку з родинами та адвокатами, а також на нову тенденцію позбавлення політв’язнів російського громадянства з подальшою загрозою депортації.

“Для нас важливі і історії, і цифри. Бо саме цифри дозволяють довести, що йдеться не про поодинокі випадки, а про системну, геноцидальну політику щодо українців, кримських татар і всіх громадян України”, — підкреслив Барієв.


Олеся Ланцман



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.