Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав переглянути підходи до встановлення мінімальних конкурсних балів для вступників на окремі спеціальності.
Про це омбудсман написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
За його словами, намір держави відібрати найбільш підготовлених і вмотивованих на продовження навчання цілком зрозумілий і логічний.
“Водночас переконаний: сьогодні ми маємо оцінювати не лише можливі ризики майбутнього, а й реальні умови, у яких українські діти готувалися та складали національний мультипредметний тест”, – зазначив Лубінець.
За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, діти складали НМТ не в мирній країні, готувалися до нього під звуки сирен і вибухів, після безсонних ночей через масовані атаки, під час тривалих відключень електроенергії, в холодних кімнатах. Війна стала частиною їхнього повсякденного життя, а отже – і частиною умов, у яких вони боролися за своє право на вищу освіту.
“Навіть під час самого НМТ далеко не всі перебували в однакових умовах. Повітряні тривоги, багатогодинні перерви, технічні збої – усе це впливало на концентрацію, психологічний стан і, зрештою, на результат”, – акцентував Лубінець і нагадав, що при цьому вступники мали лише одну спробу. Без реальної можливості довести, що кілька втрачених балів стали наслідком не недостатнього рівня знань, а обставин, на які вони не могли вплинути.
“Коли ми говоримо про ризики зниження конкурсного бала, ми говоримо про припущення, про події, які можуть статись або ж не статись через кілька років. Натомість умови, в яких українські діти складали НМТ цього року, – це не припущення. Це реальність, яку неможливо ігнорувати”, – підкреслив омбудсман.
Саме тому Лубінець зауважив, що поки ще триває вступна кампанія, варто переглянути підходи до встановлення мінімальних конкурсних балів для окремих спеціальностей.
“Це не про зниження стандартів освіти. Це про справедливість і врахування безпрецедентних обставин, у яких сьогодні живуть і навчаються українські діти”, – зазначив Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Водночас, зауважив Лубінець, питання прохідного бала – лише одна зі складових. Не меншої уваги потребують і самі умови проведення НМТ. Відсутність дієвих механізмів реагування на технічні збої, обмежені можливості оскарження, неможливість повторного складання тесту у випадках, коли на його перебіг вплинули незалежні від вступника обставини, потребують фахового аналізу та вдосконалення. Право на освіту передбачає не лише доступ до навчання, а й справедливі та рівні умови вступу.
“Всі рішення у сфері освіти мають ухвалюватися не лише з огляду на майбутні виклики, а й з повагою до тих випробувань, які українська молодь долає вже сьогодні”, – підсумував Лубінець.
Як повідомляв Укрінформ, за словами директорки Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяни Вакуленко, створення тимчасових екзаменаційних центрів в укриттях значно зменшить стрес для учасників НМТ.
В Миколаєві триває обговорення назви майбутнього меморіального простору, присвяченого українським військовополоненим, цивільним заручникам та зниклим безвісти. Топонімічна комісія запропонувала три варіанти, родини військових мають свою пропозицію.
Проголосувати за назву меморіалу можна на платформі електронної демократії e-DEM.
Пропозиції топонімічної комісії виглядають так:
- Сквер Пам’яті та Надії.
- Сквер Нескорених.
- Сквер Стійкості.
Громадськість пропонує назву “Простір Памяті Полону”. Ініціатива підтримується членами родин військовополонених і зниклих безвісти і вже має 466 підписів.
Назву “Простір Памяті Полону” підтримав і головний архітектор Миколаєва Євген Поляков. Він закликав містян проголосувати за цю позицію. Він наголосив на тому, що “саме така назва народилася під час спільної роботи з родинами військовополонених, людьми, які повернулися з російського полону, та сім’ями зниклих безвісти”. На думку головного архітектора, слово “полон” чесно відображає одну з найтрагічніших сторінок російсько-української війни та зберігає історичну правду про людей, заради яких створюється цей простір
“Ми обираємо не просто назву. Ми обираємо, яку правду залишимо у Миколаєві”,— наголосив Євген Поляков.
Меморіал буде облаштовано на частині бульварної зони по вулиці Садовій, обмеженої вулицею Вадима Благовісного та вулицею Спаською.
У Миколаєві заклади культури можуть залишитися без зарплат з 1 вересня. Про це повідомив директор Миколаївського зоопарку Володимир Топчий під час засідання постійної комісії Миколаївської міської ради з питань економічної та інвестиційної політики. Він зазначив, що вже обговорював ситуацію з представниками міського управління культури, однак там також поки не знають, як вирішуватиметься питання фінансування після завершення літа.
Юлія Калабайда
Микола Заєць
За повідомленням голови Одеської ОДА Олега Кіпера, в Одеському районі сьогодні ввечері ворог завдав удару балістичною ракетою «Іскандер» по території сільськогосподарського підприємства.
Загинула людина, троє постраждали
Телеграм-канал «Калібр» 21 червня про загрозу балістики повідомив о 20:43, попередження було для Одеського району.
«Внаслідок атаки сталося займання автотехніки та паливних ємностей. Зруйновано складське приміщення. На жаль, за попередніми даними, одна людина загинула, ще троє постраждало. Інформація щодо постраждалих та наслідків ворожої атаки уточнюється», – написав у своїх інформаційних ресурсах О. Кіпер.
На місті працюють усі екстрені служби.
-
Суспільство6 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Усі новини7 днів agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Війна1 тиждень agoУ Brave1 планують запровадити винагороду за фіксацію суїцидів російських військових
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Політика1 тиждень agoУ Болгарії відхилили спробу проросійської партії скасувати безпекову угоду з Україною