Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Обещали работу и жилье, а превратили в рабов: в Одесской области на ферме удерживали людей без денег и документов
Обещали работу и жилье, а превратили в рабов: в Одесской области на ферме удерживали людей без денег и документов
Джерело
Одеса
Атака дронів по центру Одеси: 6 постраждалих
Наслідки атаки на Одесу. Фото: Новини.LIVE
В Одесі вночі Росія знову вдарила по місту ударними безпілотниками. Під атаку потрапила центральна частина, де пошкоджені житлові будинки та об’єкти соціальної сфери. Спочатку повідомляли про п’ятьох поранених, але зранку кількість постраждалих зросла. На місцях працюють рятувальники, комунальні служби та психологи.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповіла речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна.
Реклама
Читайте також:
Що відомо про атаку
У ніч на 13 січня російські безпілотники атакували Одесу. У центральній частині міста зафіксовані пошкодження житлових будинків і об’єктів соціальної інфраструктури. Міська влада розгорнула оперативні штаби, мешканцям надають допомогу. Вночі було відомо про 5 постраждалих, однак зранку кількість зросла.
“Зранку ще одна людина самостійно звернулася до медиків”, — зазначила речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна.
Унаслідок влучань виникли пожежі на кількох об’єктах. Горіли будівля незавершеного будівництва, приміщення фітнес-клубу, професійний ліцей, а також гараж із автомобілем. Рятувальники оперативно ліквідували всі займання. Також вибуховою хвилею пошкоджено фасади та вибито скління у шести багатоповерхових будинках, розташованих поруч.
Постраждалі є з різних будинків, які опинилися в зоні ураження. На місці працювали психологи ДСНС. Допомогу надали всім, хто її потребував.
“Люди виходили з домівок у різному емоційному стані — разом із дітьми та домашніми тваринами”, — зазначила вона.
Зазначимо, внаслідок атаки постраждали шестеро цивільних осіб. Зокрема, чоловіки 67, 61, 37 та 34 років, а також жінки 65 та 46 років. Двох потерпілих доставили до лікарні.
Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. 1 ст. 438 КК України).
Нагадаємо, ми повідомляли, що вночі РФ атакувала передмістя Харкова. Також, під ворожим обстрілом опинилася Дніпропетровщина.
Суспільство
В Україні через масовані атаки змінюються правила для громадян у комендантську годину
За його словами, в українській енергетиці діє режим надзвичайної ситуації. Це необхідно передусім для максимальної скоординованості дій усіх служб в столиці, в регіонах та громадах.
“На мене як на першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики покладені повноваження керівника робіт з ліквідації її наслідків. Маємо низку завдань, визначених спільно на Уряді”, – зауважив Шмигаль.
Передусім посилюємо роботу Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці та Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах міста Києва та Київської області. Перші засідання обох штабів уже проведено.
Змінюємо правила пересування громадян на вулиці в комендантську годину. Люди зможуть вільно пересуватися для того, щоб дістатися “Пунктів незламності”, зокрема й вночі.
Рекомендуємо НКРЕКП у найкоротший строк переглянути і максимально спростити підключення резервного енергетичного обладнання до мереж. Розгляд та погодження проєкту за два дні. Отримання технічних умов — два дні. Обстеження та опломбування вузла обліку також за два дні.
Крім того, перерозподіляємо резервне обладнання між регіонами, враховуючи критичність потреб для об’єктів життєзабезпечення.
Державні компанії, насамперед “Укрзалізниця” і НАК “Нафтогаз” повинні терміново забезпечити закупівлю імпортованої електричної енергії протягом ОЗП 2025/26 року в обсязі не менше 50% від загального споживання.
“Наше завдання — скоординована й ефективна робота для якнайшвидшої стабілізації ситуації в енергосистемі, зокрема, у місті Києві”, – акцентував віцепрем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Свириденко оприлюднила заходи, які уряд вживає для подолання надзвичайної ситуації в енергетиці.
Фото: Міноборони
-
Усі новини6 днів agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Війна1 тиждень agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Усі новини1 тиждень agoяк гавайська мова зберагіє і передає тисячолітню історію
-
Війна1 тиждень agoАтака на Одеську область — ЗС РФ вдарили по портах, є загиблий — фото
-
Події1 тиждень agoNetflix анонсував шостий сезон серіалу «Емілі в Парижі»
-
Суспільство1 тиждень agoВ мерії Одеси запропонували переосмислити культурну ідентичність міста Анонси
-
Україна1 тиждень agoіноземцю Рокко заборонили в’їзд в Україну, подробиці (фото)
-
Суспільство4 дні agoПонад 30 тисяч родин в Одеському районі залишились без світла через нічний обстріл
