Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
У НСЖУ зафіксували 38 випадків російських атак на українські медіа та журналістів у 2026 році
За чотири місяці 2026 року зафіксовано 38 верифікованих інцидентів, пов’язаних із російськими атаками на українських журналістів, їхні редакції та домівки.
Про це свідчать дані моніторингу, який провела Національна спілка журналістів напередодні Всесвітнього дня свободи слова, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу НСЖУ.
Як зазначається, моніторинг НСЖУ базується на перевірці даних з відкритих джерел, прямих контактах із постраждалими та інформації від державних органів.
Ідеться про верифіковані випадки російських фізичних атак, які безпосередньо вплинули на роботу журналістів і медіа – обстріли, удари дронів, руйнування інфраструктури та житла. Онлайн-погрози чи інші нефізичні форми тиску до цього моніторингу не входять, уточнили в НСЖУ.
За цей період зафіксовано 38 інцидентів у цивільній медіасфері, зокрема:
- 21 випадок пошкодження або знищення житла журналістів;
- 7 випадків руйнування або пошкодження редакцій і медіаінфраструктури;
- 9 випадків, коли журналісти потрапили під атаки під час виконання роботи;
- 1 випадок поранення цивільного журналіста.
Окремо НСЖУ фіксує втрати серед медійників, які служать у Силах оборони України – за цей же період вісім журналістів загинули на фронті.
«Картина однозначна: ударні дрони стали головною загрозою для журналістів. FPV-дрони, “Шахеди” та інші безпілотники дозволяють атакувати не лише біля лінії фронту – небезпечними стають і відносно тилові регіони», – наголосили в НСЖУ.
Там також повідомили, що найбільше інцидентів припало на березень – 18 випадків, тобто майже половина від усіх зафіксованих за чотири місяці. Значна частина – наслідок масованих атак дронами, які одночасно зачіпали різні області.
Географія ударів – щонайменше 11 регіонів. Найвищий рівень ризику – у Дніпропетровській області: 9 із 21 випадку пошкодження житла і 4 із 7 атак на редакції та медіаінфраструктуру.
«Окремі історії добре показують, як виглядає ця небезпека в реальності. 17 березня знімальну групу “Суспільне Дніпро” переслідував російський FPV-дрон під час роботи – попри бронежилети з написом PRESS. Завдяки детектору дронів журналісти встигли сховатися», – повідомили в НСЖУ. «Оператор FPV точно бачив, що перед ним журналісти, і цілеспрямовано направив дрон», – розповів кореспондент Роман Михальчук.
Подібну ситуацію пережив головний редактор харківської газети «Зоря» Василь Мирошник, коли повертався зі зйомок у прифронтовій громаді: «Я бачив на екрані детектора власну машину – прямо під дроном». Йому вдалося врятуватися лише завдяки швидкій реакції.
Окремо – ситуація з полоненими. Щонайменше 28 українських журналістів залишаються в російській неволі, і за цей період не було жодного звільнення, нагадали в НСЖУ.
«Ми бачимо, що правила безпеки, які працювали роками, більше не гарантують захисту. Дрони дозволяють переслідувати журналістів і роблять їх вразливими навіть далеко від фронту. Це пряме порушення міжнародного гуманітарного права – і воно має отримати чітку міжнародну реакцію», – зауважив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Напередодні Всесвітнього дня свободи слова НСЖУ закликала уряди, міжнародні організації та професійні об’єднання посилити тиск на Росію, підтримати документування злочинів проти журналістів, розширити програми безпеки для медійників та активізувати зусилля для звільнення журналістів із полону.
Як повідомляв Укрінформ, у лікарні в Німеччині померла журналістка Яна Шкарлат, яка 7 квітня зазнала тяжких поранень під час атаки російських безпілотників у Прилуках Чернігівської області.
Перше фото: Суспільне Одеса
На Херсонщині судитимуть двох учасників незаконного збройного формування рф, яких обвинувачують у державній зраді, участі в нзф та жорстокому поводженні з цивільним населенням.
Як повідомляє Херсонська обласна прокуратура, обвинувальний акт вже скерували до суду.
За даними слідства, влітку 2022 року під час окупації Херсону обвинувачені вступили до створеної окупантами структури так званої служби безпеки області, організованої за зразком російських спецслужб. Один із них очолив підрозділ спецоперацій, інший обійняв посаду оперативника.
Фігуранти переслідували місцевих жителів за проукраїнську позицію, незаконно позбавляли їх волі та утримували у підвальних приміщеннях у нелюдських умовах.
Слідство встановило, що в липні 2022 року вони викрали жителя Херсона та допитували його із застосуванням тортур. Чоловіку погрожували розстрілом, приставляли пістолет до голови та імітували постріл. Під час подальших допитів його катували електричним струмом і били.
Потерпілий провів у незаконному ув’язненні понад місяць, зазнаючи систематичного фізичного насильства та втрати свідомості. У серпні його викинули на одну з вулиць міста.
У вересні 2022 року обвинувачені затримали ще одного чоловіка, якого звинуватили у нібито наведенні ударів. Його також катували електрострумом і жорстоко били.
Зафіксовано, що подібних тортур зазнавали й інші люди. Ув’язнених тримали в антисанітарних підвалах без світла, ліжок і нормальних умов. Деяких приковували до батарей та обмежували доступ до елементарних потреб.
Наразі обвинуваченим загрожує тривале позбавлення волі.
Нагадаємо, у Каховці під час окупації цивільного чоловіка майже два тижні тримали в підвалі та катували, вибиваючи “зізнання“. У жорстокому поводженні підозрюють двох учасників псевдополіції, яким уже заочно оголосили підозру.
Про це повідомив міський голова Ізмаїлу Андрій Абрамченко.
Внаслідок атаки виникли численні осередки пожеж.
Після удару серйозно пошкоджені житлові будинки та районна лікарня. Повністю зруйновано приймальне відділення, постраждали терапевтичне, кардіологічне та хірургічне відділення, а також кабінети УЗД, ренген та інші.
Рятувальники оперативно ліквідували займання у житлових будинках, господарчій споруді та гаражі, водночас зазнав пошкоджень вантажний автомобіль.
Поранені двоє людей — 47-річний чоловік і 56-річна жінка. Жінка перебуває у тяжкому стані.
У багатоповерховому житловому будинку пошкоджено фасад і скління, без подальшого займання.
На щастя, постраждалих немає. На момент атаки медичний персонал та пацієнти перебували в укритті. Наразі пацієнти переведені у інше відділення.
Крім того, через падіння уламків на території Дунайського біосферного заповідника виникли осередки загоряння очерету.
На місцях подій працюють відповідні служби. Тривають роботи з усунення наслідків.
Правоохоронні органи документують чергові воєнні злочини країни-агресора проти цивільного населення Одещини.
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Політика1 тиждень agoУкраїна у Міжпарламентському союзі руйнує міф про «щасливе життя» в окупованому Криму
-
Війна7 днів agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнка розповіла про свої щомісячні витрати – як дівчині вдалось купити IPhone