Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Українська експедиція завершила пошукові роботи у польському Ласкові
У селі Ласків Люблінського воєводства (Польща) завершилися пошукові дослідження на православному кладовищі, під час експедиції виявили останки понад 40 осіб.
Про це у Фейсбуці повідомив Український інститут національної пам’яті, передає Укрінформ.
“За результатами досліджень виявлено групові та одиночні поховання. За попередніми оцінками, на дослідженій території виявлено останки понад 40 осіб, серед яких є жінки, діти та чоловіки”, – йдеться у повідомленні.
Навесні 2027 року УІНП планує провести подальші ексгумаційні дослідження в селі Ласків, під час яких можна буде встановити вік, стать і причини смерті похованих осіб.
“В останній день пошукових робіт було проведено шурфування та частково розкрито одне з групових поховань, у якому виявлено останки восьми осіб. На завершення експедиції її учасники запалили лампадки, вшанувавши пам’ять невинно вбитих українців”, – додали в УІНП.

Пошукові дослідження тривали з 2 до 16 жовтня на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Проведення пошукових робіт забезпечувало комунальне підприємство «Доля», яке 31 серпня отримало відповідний дозвіл від польської сторони.
Керівник КП «Доля» Святослав Шеремета зауважив, що більшість поховань розташовані на глибині 40–70 сантиметрів від поверхні ґрунту.

В УІНП поінформували, що “за різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей”. У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас окремі історики називають більшу кількість жертв – близько 350 осіб.

Як повідомляв Укрінформ, у польському селі Ласків українська експедиція виявила близько 30 останків загиблих у березні 1944 року.
Фото: Український інститут національної пам’яті
Суспільство
На дрони й бронежилети в Одесі передбачили 117 мільйонів
У межах міської програми “Безпечне місто” в Одесі передбачили сотні мільйонів гривень на закупівлю безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, обладнання для протидії дронам та іншого військового оснащення. Водночас у програмі є окремі статті на 340,6 мільйона гривень, у яких не вказано, що саме планують придбати.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань за результатами аналізу програми.
На закупівлю дронів і комплектувальних передбачили 144 мільйони гривень у 13 окремих записах. Ще 117,5 мільйона гривень запланували на квадрокоптери та бронежилети для однієї військової частини.
На безпілотні комплекси та засоби протидії розвідці для підрозділів армійського корпусу передбачили 67,3 мільйона гривень. На дрони, засоби РЕБ і квадроцикли-всюдиходи — 55,8 мільйона гривень.
Для Військово-Морських Сил запланували 32,8 мільйона гривень на комплекси протидії безпілотникам, детектори дронів і мобільні передавачі радіоперешкод. Ще 12,3 мільйона гривень передбачили на засоби РЕБ, морський безекіпажний комплекс і безпілотники для однієї військової частини.
Водночас аналіз програми виявив 24 статті фінансування на загальну суму 340,6 мільйона гривень, у яких зазначено лише “матеріально-технічне забезпечення частини чи установи” без конкретного переліку товарів або обладнання.
Повну аналітику ЦПР Безпілотники, РЕБ та зброя: в Одесі на програму “Безпечне місто” заклали 4,38 мільярда читайте на сайті.
Найбільша з таких статей становить 89 мільйонів гривень, із яких 85 мільйонів планували спрямувати у 2024 році. Ще 57,6 мільйона гривень передбачили для повітряного командування, а 33,5 мільйона та 21,4 мільйона гривень — для двох частин Військово-Морських Сил.
За даними Центру публічних розслідувань, очікувані результати в цих статтях також сформульовані загально — як посилення бойових спроможностей або матеріально-технічне забезпечення.
Суспільство
У Подільську Ліцей №1 виграв турнір «Шкільний м’яч» – Rayon.in.ua
У Подільську відбувся територіальний етап Всеукраїнських змагань з футболу «Шкільний м’яч». Переможцем стала команда Ліцею №1.
Про це інформує Спортсмен Подільський, передає Район.Подільськ.
За першість змагалися школярі 2015 року народження та молодші.
Офіційні результати турніру:
1 місце: Ліцей №1.
2 місце: Ліцей №4.
3 місце: Ліцей №2.
Також у змаганнях гідну гру продемонстрували команди ліцеїв №3, №5 та №7. Команда Ліцею №1 здобула право захищати честь Подільської громади на районному етапі змагань.
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Суспільство1 тиждень agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
-
Світ1 тиждень agoMinerva Zen — судно перевозить 280 тисяч барелів дизельного палива з РФ до США
-
Відбудова1 тиждень agoНаразі в Україні реалізується 342 проєкти щодо закладів охорони здоров’я
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
-
Суспільство1 тиждень agoОдесский залив под угрозой загрязнения из-за войны
