Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Міносвіти перенесло дату голосування на виборах ректора КНУ імені Шевченка на жовтень
Міністерство освіти й науки України змінило дату голосування на виборах ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах уже оголошеної конкурсної процедури на 27 жовтня.
Як повідомляється на сайті МОН, відповідний наказ підписано 11 травня 2026 року, передає Укрінформ.
“Рішення ухвалено після опрацювання офіційного звернення організаційного комітету з проведення виборів ректора КНУ імені Тараса Шевченка. Організаційний комітет звернувся до МОН після аналізу проміжних результатів підготовки виборчого процесу, пропозицій і зауважень його учасників”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомили у міністерстві, у зверненні зазначено, що під час засідання 7 травня 2026 року організаційний комітет встановив низку питань, які потребують врегулювання до проведення голосування. Йдеться про неузгодженості між локальними нормативними актами університету, потребу їхнього доопрацювання та затвердження Вченою радою, недостатній наразі рівень матеріально-технічної підготовки до виборів, відсутність належних умов для роботи дільничних виборчих комісій, а також невиконання безпекових вимог під час організації виборчого процесу.
Вибори ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка мають відбутися у спосіб, який гарантує довіру до результату. Важливо, щоб процедура відповідала законодавству, забезпечувала рівні умови для всіх учасників і не створювала підстав для подальших оскаржень. У разі фіксації організаційним комітетом питань, які можуть вплинути на якість виборчого процесу, має бути забезпечене реагування в межах визначених повноважень.
Організаційний комітет одноголосно ухвалив рішення звернутися до МОН щодо внесення змін до наказу Міністерства освіти й науки України від 2 березня 2026 року № 108-к-26 «Про оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка» та перенесення виборів на іншу дату в межах строку, визначеного наказом МОН від 29 квітня 2026 року № 224-к-26.
До звернення також додали протокол спільного засідання організаційного комітету та головної виборчої комісії від 6 травня 2026 року, протокол засідання організаційного комітету від 7 травня 2026 року, а також звернення Студентського парламенту КНУ імені Тараса Шевченка.
У МОН наголосили, що зміна дати голосування має процедурний характер. Завдання міністерства як засновника — забезпечити проведення виборів із дотриманням законодавства, статуту університету, належних організаційних і безпекових умов, а також прав усіх учасників виборчого процесу.
Як повідомлялося, у березні 2026 року Міністерство освіти та науки оголосило конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також у березні Шевченківський райсуд Києва визнав ректора КНУ ім.Тараса Шевченка Володимира Бугрова винним у недостовірному декларуванні.
1 квітня у Києві студенти КНУ імені Т. Шевченка вийшли на акцію протесту проти чинного ректора Володимира Бугрова. Учасники акції вимагали публічної реакції адміністрації університету на скандали, пов’язані з керівництвом вишу.
Наприкінці квітня Міністерство освіти та науки звільнило Володимира Бугрова з посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Російський обстріл Херсонщини: поранено дитину Анонси
Дванадцять людей дістали поранення на Херсонщині внаслідок російської дронової атаки, авіаційних та артилерийських обстрілів. Серед поранених є дитина.
Джерело
Суспільство
В Одесі перекриють частину Люстдорфської дороги до червня
В Одесі перекриють частину Люстдорфської дороги до червня
Джерело
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події7 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Одеса6 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Відбудова7 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Усі новини6 днів agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
