Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
Створення єдиного довідника фемінітивів неможливе
Створення універсального видання фемінітивів є неможливим через складність і різноманітність мовних процесів.
Про це сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у інтерв’ю Укрінформу.
“Щодо рекомендацій: у 2021 році Комісія працювала над стандартом фемінізованих назв у медичній сфері – це були переліки відповідників. Однак Інститут української мови не підтримав такого підходу, наголосивши, що в мові не діє повний паралелізм і що варто використовувати різні мовні засоби, а не лише формальні рекомендації. Тому створити універсальний перелік для всіх слів складно. Важко уявити, як користувач працював би з таким довідником – постійно звертався б до нього, шукаючи відповідники”, – сказала Чернобров.
За її словами, в мові діють не лише формальні засоби, і не завжди можна утворити фемінітив та отримати повністю рівнозначну пару.
“Наприклад, слова можуть не збігатися семантично, і між ними не можна поставити знак рівності. Тобто всеохопного паралелізму в мові немає. Тому варто використовувати й інші засоби – аналітичні форми («пан», «пані»), синтаксичні конструкції, а не лише словотвір”, – сказала голова Нацкомісії.
Вона додала, що гендерночутлива мова – це не лише фемінітиви, її можна досягти за допомогою цілого комплексу мовних засобів, і важливо не забувати про це різноманіття.
Як повідомлялося, Національна комісія зі стандартів держмови затвердила Український правопис як стандарт державної мови.
Суспільство
Справу учасника афери з Глибоководним випуском повернули одеському суду Анонси
Приморський районний суд Одеси відхилив клопотання адвокатів Олександра Орлова, який у 2018 році був представником підрядника під час будівництва в Одесі Глибоководного випуску стічних вод у море.
Адвокати наполягали спочатку на закритті провадження, а потів на відводі прокурора.
Справу Приморський суд розглядає по другому колу після того, як касаційний суд скасував рішення Приморського же суду та Одеського апеляційного суду про закриття провадження у справі.
Справу Олександр Орлова виділили в окреме провадження. У січні 2024 року видання 368.media повідомляло, що Приморський районний суд Одеси виправдав обвинувачених у справі Глибоководного випуску. Йшлося про бізнесмена Руслана Тарпана, якому належала фірма підрядник, Вадима Теплицького – директора ТОВ “Білд-Про”, депутата Одеської облради
Сергія Бердічевського – директора ТОВ “Інно-Трейдінг”, Вадима Гетьмана – ексдиректора ПП “Ремерцентр”, Ігоря Полуденка – ексдиректора управління капітального будівництва Одеської ОДА, Василя Попова – директора ПП “Ремерцентр”, Олександра Романова – начальника технічного відділу управління капітального будівництва Одеської ОДА, Віталія Бойка – головного інженера ДП “Чорноморндіпроект”
У 2024 році журналісти Центру публічних розслідувань на тлі виникнення смороду в Одесі, який тримався понад тиждень, дослідили історію будівництва каналізаційного “Глибоководного випуску”, який коштував державі понад 300 мільйонів й дійшли висновку, що до вартості самого проєкту “Глибоководного випуску”, можна додати ще й бюджетні кошти, які регулярно витрачали на ремонт греблі Хаджибейського лиману.
Будівництво випуску, стало вже причиною для відкриття кримінального провадження щодо бізнесмена Руслана Тарпана – у липні 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) навіть заявляло, що “Глибоководний випуск”, який будували в Одесі фірми ексдепутата Руслана Тарпана з компанії “Incor Group”, є набором будівельних матеріалів, які непридатні до використання.
Суспільство
В Одесі трьох чоловіків судитимуть за розбій у готелі з іграшковим пістолетом
В Одесі трьох чоловіків судитимуть за розбій у готелі з іграшковим пістолетом
Джерело
-
Суспільство6 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Події1 тиждень ago«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика6 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика6 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Події6 днів agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Відбудова6 днів agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
