Connect with us

Суспільство

У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України

Published

on


У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.







У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК

Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.

«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.

Читайте також: Свобода медіа стане підтримкою невідворотності покарання за воєнні злочини в Україні

Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.

Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.

Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.

«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.

Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.

Читайте також: Точицький і віцепрезидентка Європейської мовної спілки обговорили протидію російській пропаганді

Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.

«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.

У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.

Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.

Читайте також: Учасники конференції НСЖУ закликали світ до активної підтримки українських медіа

Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.

Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.

«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.

Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.

Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.



Джерело

Суспільство

ООН попереджає про найважчу зиму для України від початку повномасштабної війни

Published

on



Україна може зіткнутися з найважчою зимою від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році через систематичні удари РФ по енергетичній та цивільній інфраструктурі.

Про це в інтерв’ю ВВС заявив адміністратор Програми розвитку ООН (ПРООН) Александр Де Кроо, передає Укрінформ.

За його словами, Україна входить у зимовий період «з дуже слабких позицій», оскільки Росія «систематично» атакує цивільну та енергетичну інфраструктуру, зокрема електромережі.

«Це й заправні станції, і торговельні центри, і бізнес-центри, але насамперед – енергетична інфраструктура, лінії електропередачі тощо. Для цього немає абсолютно жодних виправдань», – зазначив представник ООН.

Він наголосив, що ООН «дуже, дуже стурбована тим, чим може обернутися ця зима».

Де Кроо попередив, що масштабні пошкодження енергетичної та критичної інфраструктури можуть призвести до перебоїв з опаленням, водопостачанням і каналізацією.

«Такі температури, які можуть спостерігатися тут (близько -20 °C — ред.), призвели б до обставин, що були б дуже близькими до гуманітарної катастрофи. Ця зима буде найважчою з початку війни», – зазначив представник ООН.

За його словами, нині триває «гонка з часом», щоб відновити пошкоджені об’єкти енергетичної системи до початку зими. ПРООН допомагає Україні відновлювати пошкоджену інфраструктуру, а також створювати більш стійкі й децентралізовані енергетичні об’єкти, менш вразливі до російських атак.

Де Кроо назвав відновлення енергетики в умовах постійних атак «майже неможливим завданням». Він наголосив, що працівники змушені ремонтувати об’єкти під час повітряних тривог, і вони знають, що працюють на об’єкті, який є мішенню, і через загрозу ударів частину робіт доводиться призупиняти.

Читайте також: Зеленський розкрив потреби України у ракетах Patriot на зимовий період

Як повідомляв Укрінформ, премʼєр-міністр Сергій Корецький заявив, що Україна суттєво більш готова до російських атак цієї зими, ніж рік тому.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У ГУР заявили про втрату Керченським мостом стратегічно…

Published

on



Керченський міст залишається важливим політичним символом окупації Криму, однак його військове значення для Росії суттєво знизилося.

Про це пишуть Крим.Реалії з посиланням на заяву заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скибицький під час конференції Yalta European Strategy (YES).

За словами Скибицького, нині Керченський міст “вже не є таким стратегічним об’єктом для російської федерації”. Він пояснив, що Україна зруйнувала або порушила роботу багатьох інших логістичних маршрутів на окупованому півострові.

Через це Росія дедалі більше переносить військові поставки на сухопутний коридор через окуповані території півдня України. Значна частина військових вантажів, зокрема озброєння, нині прямує через Ростовську область, а далі — так званим сухопутним мостом через окуповані українські території.

Водночас Скибицький наголосив на політичному значенні Керченського мосту. За його словами, для російського керівництва та Володимира Путіна він залишається символом окупації Криму.

“Це, можливо, один із шляхів для російських окупантів повернутися додому”, — додав представник ГУР.

Нагадаємо, вранці 22 серпня перед Кримським мостом з боку окупованої Керчі утворилася черга з майже 400 автомобілів. Затори фіксуються третій день поспіль.

Україна проводить масштабну кампанію з ізоляції окупованого Криму, атакуючи логістику півострова — Керченський міст, поромні переправи, нафтобази, порти та кораблі “тіньового флоту” рф. 

Атаки спрямовані на те, щоб перетворити Крим із військового тилу росії на “логістичний острів”, відрізаний від постачання.

За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта “Мадяра” Бровді, стратегічна мета — повна ізоляція Криму та створення нестерпних умов для перебування там російських військ.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одеській області триває оновлення системи харчування в школах

Published

on


На Одещині модернізують систему шкільного харчування

У територіальних громадах Одещини триває комплексний процес модернізації системи шкільного харчування. Одеська обласна військова адміністрація у тісній співпраці з місцевими органами влади впроваджує інноваційні методики організації харчування для учнів, що включають:

  • оновлення і модернізацію харчоблоків;
  • створення ефективної мережі опорних кухонь;
  • забезпечення прозорості всього процесу харчування, що має на меті підвищення довіри з боку батьків.

Зокрема, у Білгород-Дністровській громаді опорна кухня функціонує на базі гімназії № 7, що дає змогу оптимізувати приготування їжі та покращити якість обідів для школярів. Такий підхід передбачає не лише технічне переозброєння закладів, а й впровадження прозорих процедур контролю й управління харчуванням у навчальних закладах регіону.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.