Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив двох полонених бійців «Азову» – 30-річного Дмитра Кищенка та 32-річного Всеволода Широких – до 19 та 20 років колонії відповідно.
Про це повідомляє Медіазона, передає Укрінформ.
Зазначається, що обох військовополонених визнали винними в нібито “участі у терористичному угрупованні” та “проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності”. За інформацією суду, українців звинувачували “в участі у полку «Азов»”.
У публікації сказано, що Кищенко в «Азові» служив старшим солдатом, а Широких був оператором відділу роботизованої розвідки.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці квітня Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону призначив двом полоненим з «Азову» по 18 років колонії, ще одному українському військовому збільшили строк до 29 років.
Суспільство
40 мільйонів на чиновників та 5 мільйонів на виживання: Херсонська МВА оновила бюджет Анонси
Херсонська МВА оновила бюджетні програми на 2026 рік, передбачивши мільйони на утримання апарату, транспорт, гуманітарну допомогу та пункти незламності. Основні витрати підуть на зарплати посадовців, ще майже 5 мільйонів — на підтримку населення під час війни.
Начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько підписав наказ про затвердження у новій редакції паспортів бюджетних програм місцевого бюджету на 2026 рік.
Документ стосується двох ключових напрямків — роботи самої адміністрації та заходів із запобігання й ліквідації надзвичайних ситуацій.
Згідно з оновленими бюджетними документами, на програму “Керівництво і управління у відповідній сфері” передбачили понад 40,3 мільйона гривень. Майже весь обсяг фінансування забезпечуватиметься із загального фонду бюджету.
Найбільшу статтю витрат традиційно становитиме оплата праці працівників апарату Херсонської МВА. На зарплати та нарахування запланували понад 32,5 мільйона гривень. Ще близько 1,6 мільйона гривень мають спрямувати на матеріально-технічне забезпечення, понад 1,35 мільйона — на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Окремо передбачені витрати на охорону приміщень, відрядження, судові збори та інші адміністративні потреби.
У штаті адміністрації передбачено 66 посад. У документі також зазначено, що протягом року апарат має забезпечити підготовку сотень розпорядчих актів, а також опрацювання понад 10,5 тисячі листів, звернень, заяв і скарг.
Окремим блоком затвердили програму “Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха”. На неї у 2026 році заклали майже 4,96 мільйона гривень. Головна мета програми — підтримка життєдіяльності населення Херсонської громади в умовах воєнного стану та оперативне реагування на надзвичайні ситуації.
У межах цієї програми влада планує фінансувати закупівлю паливно-мастильних матеріалів для критичної інфраструктури міста, організацію доставлення та зберігання гуманітарної допомоги, а також облаштування пунктів незламності, пунктів обігріву, бомбосховищ і споруд цивільного захисту.
Найбільша частина цієї суми — 3,9 мільйона гривень — передбачена саме зберігання гуманітарної допомоги. Ще 565 тисяч гривень мають витратити на пальне для підтримки критичної інфраструктури, а майже 500 тисяч гривень — на облаштування пунктів незламності та укриттів.
Також документом визначено показники ефективності програми: влада планує забезпечити роботу 25 пунктів незламності, охопити допомогою 16 територій обслуговування та реалізувати щонайменше шість заходів із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій на території громади.
Водночас у Херсоні перерозподілили майже 50 мільйонів у бюджеті громади на 2026 рік. Пріоритети фінансування змінили на медицину, комунальну сферу, транспорт, безпеку та управлінські потреби.
Де саме знайшли ці поклади?
Золоті пластинки було знайдено у заплаві Дунаю та біля озера Кагул, повідомляє видання “Ділова Одеса“.
Читайте також Золото дорожчає через зміни у відносинах між Іраном та США
Зверніть увагу! Імовірно, це золото було принесено саме з румунських гір Добруджа.
Між Орлівкою та Новосільським також знаходиться багато золота, але воно непомітне з першого погляду. Імовірно, воно залягає в мармурі на глибині орієнтовно – 900 метрів.
А от поклади срібла саме біля озера Кагул. Там цей метал знаходиться на глибині 10 – 15 сантиметрів.
У цій зоні науковці знайшли два види покладів:
- Розсипне золото
Це, фактично, золотий пісок. Він знаходиться переважно у піщаних і глинистих шарах землі. До того ж його можна знайти на невеликій глибині озера.
Біля села Орловка, прямо в заплаві Дунаю, золотоносний шар знайшли на глибині близько 40 метрів,
– кандидата геологічних наук, доцента Сергія Кадуріна.
Окрім зон багатих на невеличкі золоті пластинки, є дві великі області зі сріблом: перша – на березі Кагулу, а друга – біля Орлівки.
- Корінне золото
Воно заховане дуже глибоко під землею. Його виявляли саме в міцних підземних породах між селами Орловка та Новосільське.
Там зафіксували рекордний для регіону вміст металу – майже пів грама на тонну породи. Щоправда, це золото настільки дрібне, що його неможливо побачити навіть у звичайний мікроскоп,
– йдеться у повідомленні.
Чи дійсно Одещина має значний потенціал у царині цінних металів?
-
Як відомо, цінні метали зафіксували в зоні Орловського надсуву. Це великий підземний розлом земної кори, де було виявлено значні поклади золота та срібла.
-
Наразі геологи вважають, що в Ізмаїльщини – надзвичайно серйозний потенціал. Спеціалісти передбачають тут наявність великих родовищ, де може здійснюватись промисловий видобуток золота. Потрібні інвестиції, щоб провести більш масштабні пошукові роботи.
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова7 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова6 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство5 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події6 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна6 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини1 тиждень agoКонцерт Макса Коржа — У Бухаресті ввели безпеку рівня саміту НАТО
-
Суспільство6 днів agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси