Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Люди біля моря. Фото: Новини.LIVE
Водохреща в Україні останніми роками, як і багато інших церковних свят, переживає період змін. Перехід на новий церковний календар поставив перед багатьма українцями вибір: святкувати 6 січня чи залишатися вірними звичному 19-му. В Одесі до цього питання додається ще одна традиція — купання в морі, яке для когось є духовним очищенням, а для когось — просто випробуванням сили волі.
Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, коли вони відзначають водохреще і чи планують цього року пірнати в холодну воду.
Реклама
Читайте також:
Святкування Водохреще
В родині Валерії зберігають традиції, до яких звикли ще з дитинства. Для них Водохреща — це не лише дата в календарі, а насамперед родинний звичай, який передається з покоління в покоління. Купання у крижаній воді для цієї сім’ї — обов’язкова частина свята. Жінка згадує, що раніше такі обряди проводили навіть у сільських річках.
“Ми 19 святкуємо, як по-старому було. Такий у нас звичай. Цього року плануємо купатися. Ми в селі ополонки різали й пірнали в річці”, — каже Валерія.
Тетяна та Євгеній зізнаються, що й досі святкують водохреще за старим стилем — радше з багаторічної звички, ніж із принципових міркувань. Раніше вони регулярно брали участь у купаннях, однак цього року ставляться до цього обережніше. Подружжя каже, що прийдуть подивитися, але вже не готові занурюватися в холодну воду.
“Ну, взагалі, зі звички святкуємо 19 числа. Купались раніше, цього року підемо обов’язково, подивимось. Але сама купатися вже не буду”, — розповідають Тетяна та Євгеній.
Водохреща 6 січня
Ще одна Тетяна обрала нову дату святкування — 6 січня. Вона каже, що купання цього року не планує, адже холод для неї — серйозний аргумент. Водночас жінка згадує, що раніше мала зовсім інший досвід, коли жила в Криму. Там купання на Водохреща було звичною справою і сприймалося значно легше.
“Будем шостого святкувати. Я от не купаюся, бо холодно. Я коли жила в Криму, в Алушті. Ми там ходили, купалися”, — ділиться Тетяна.
Валентина розповідає, що в її родині вже перейшли на святкування Водохреща 6 січня. Раніше вони поєднували церковні обряди з купанням у морі. Проте з роками фізичні можливості змінюються, і не все вже дається так легко, як колись.
“Ми святкуємо завтра, 6-го. Купалися в морі, і ходили в церкву. А зараз вже трохи вік не той. Але купатися будемо”, — говорить Валентина.
Не святковий настрій
А ось Валентина зізнається, що Водохреща для неї давно втратило чітке значення. Вона не дотримується жодної дати й цього року також не планує ні святкувати, ні купатися. Серед причин — не лише відсутність традиції, а й цілком побутові труднощі, зокрема проблеми з транспортом. За її словами, раніше вона купалася в річці, але тепер таких можливостей немає.
“Я взагалі давно його не святкувала і не маю поняття. Ні, не планую цього року купатися. Купалася давно в річці, а зараз транспорту нема, щоб туди доїхати”, — каже Валентина.
Наталія говорить коротко й відверто. Вона зізнається, що ніколи не відвідувала церкву на Водохреща і не вважає це важливою частиною свого життя. Ані 6-го, ані 19-го вона святкувати не планує. Для неї це питання не викликає внутрішнього конфлікту — вона просто не відчуває потреби долучатися до традиції.
“Чесно, я його не святкую і 19 ніколи в церкву не ходила. І 6 не буду, і 19 не буду”, — каже Наталія.
Ставлення одеситів до Водохреща залишається різним і часто дуже особистим. Хтось дотримується старих звичаїв і продовжує купатися в морі, хтось переходить на нову дату, але відмовляється від занурень, а для когось це свято взагалі втратило значення. Вибір між 6 і 19 січня дедалі частіше визначається не лише церковним календарем, а й здоров’ям, життєвими обставинами та внутрішнім відчуттям традиції.
Раніше ми писали, про те наскільки подорожчали продукти до свят на Одеських базарах. А також, про те як Одесити святкували Новий рік в Українських традиціях.
У випуску зібрані авторські публікації, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю від журналістів агентства, а також наші фото та відеосюжети і програми, оприлюднені на сайті та Ютуб-каналах Укрінформу.
Джерело
Суди України винесли 63 вироки за використання піротехніки від початку повномасштабної війни, сімох любителів феєрверків засудили в Одеській області.
Про це повідомили аналітики платформи Опендатабот, із посиланням на пошуковик по судовому реєстру Бабуся.
Для порівняння в Миколаївській області таких вироків три, а в Херсонській жодного. Утім Одещина не одноосібно обіймає третє місце в Україні за кількістю вироків – стільки ж їх в Київській області.
Найчастіше ж салюти гримлять у столиці: майже кожен четвертий вирок або 15 справ. На другому місці Дніпропетровщина із вісьмома вироками. Найменше таких вироків було винесено у перший рік повномасштабного вторгнення — лише п’ять. Тоді могло здаватися, що це поодинокі випадки. Втім за рік судових рішень побільшало у 3,4 раза. 16 рішень за запуск салютів у війну суди винесли за неповний 2025 рік.
Покарання за салюти під час війни коливаються від символічних штрафів до реальних тюремних строків. За дрібне хуліганство суди призначали штрафи у 51–119 гривень, а вже у кримінальних справах суми зростали до 34 тисяч гривень. У частині справ порушників відправляли на громадські роботи — наприклад, у Києві чоловік, який запускав феєрверки у стані сп’яніння, отримав 50 годин обов’язкових робіт. Окрім цього запуск феєрверків може також закінчитись і в’язницею. Так, у Рівному порушник запустив салют на подвір’ї школи, а згодом ще й погрожував поліції бойовою гранатою. Загалом суд призначив йому 4 роки ув’язнення, але замінив реальний строк на 2 роки іспитового терміну, оскільки підсудний вирішив піти служити до ЗСУ.
У листопаді 2025 року поліцейські почали перевірку через запуск феєрверка в центрі Одеси під час повітряної тривоги. Повідомлення про подію, що сталася 15 листопада, близько 22:00 на вулиці Ольгіївській, надійшло правоохоронцям від очевидців. На місце скерували співробітників поліції. Поліцейські намагаються встановити причетних до події осіб.
-
Війна6 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна6 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна4 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — в ТЦК годуватимуть громадян державним коштом
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Події1 тиждень agoВийшов офіційний постер фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини5 днів agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння