Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Мінрозвитку та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) домовилися про новий фінансовий пакет обсягом 251 млн євро на житлові програми.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
«Під час Ukraine Recovery Conference 2026 разом із Банком розвитку Ради Європи домовилися про новий пакет рішень, який дозволить розширити діючі житлові програми», – йдеться в повідомленні.
Так, додаткові 100 млн євро будуть залучені на житлові сертифікати за програмою «єВідновлення». Це продовження проєкту HOME, у межах якого 50 млн євро надає БРРЄ, ще 50 млн євро – уряд Італії.
Сторони підписали також заяву про розширення програми «Житло для ВПО з ТОТ», яка передбачає залучення 80 млн євро. Це дозволить профінансувати близько 2 000 житлових ваучерів для ветеранів та людей з інвалідністю внаслідок війни серед внутрішньо переміщених осіб.
За підтримки БРРЄ в Україні стартує програма «Житло для ветеранів». На неї буде залучено 60 млн євро, що дозволить надати понад 1 500 пільгових іпотечних кредитів захисникам і захисницям.
Ще понад 11 млн євро грантового фінансування буде спрямовано на розвиток механізму «єВідновлення». Йдеться про посилення роботи місцевих комісій, удосконалення процедур розгляду заяв, запуск нових сервісів підтримки громадян та розвиток механізмів відбудови індивідуального житла.
Загалом Україні вдалося домовитися про залучення понад 251 млн євро на розвиток житлових програм та підтримку українців, які втратили свої домівки через російську агресію.
Як повідомлялося, Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) схвалила дві нові позики для України на загальну суму 140 млн євро.
Фото: Телеграм Олексій Кулеба
Останнім часом почастішали випадки нападів на цивільні торговельні судна з боку країни-агресора. Складається враження, що у відповідь на енергетичні санкції України щодо російських НПЗ та інших нафтових об’єктів з боліт вирішили подати сигнал про відновлення блокади чорноморських портів.
Зокрема, 10 червня ударними БпЛА в акваторії Чорного моря росіяни атакували два суховантажних судна під прапором Барбадосу та Панами, які прямували морським коридором. 19 червня відбулася чергова атака. Загинув один член екіпажу, двоє моряків отримали поранення.
Коротка історія блокади
Під час дії зернового коридору (1 серпня 2022 – 17 липня 2023 рр.), попри постійні російські погрози, серйозних підтверджених випадків ураження торговельних суден безпосередньо в рамках Чорноморської зернової ініціативи було небагато. Фактично основними цілями були портові термінали, зерносховища та інфраструктура, а не самі судна. Тому можна говорити, що під час роботи зернової угоди масового ураження торговельного флоту не відбувалося.
Після припинення зернової угоди (з 18 липня 2023 року) ситуація змінилася. У другій половині 2023 року підтверджено пошкодження щонайменше двох суден під прапорами Ліберії та Панами. За 2024 рік постраждало до 15 суден. У 2025 році атаки продовжилися. За заявами української сторони, до середини 2025 року кількість пошкоджених торговельних суден перевищила два десятки.
Тут важливо підкреслити, що для українських портів існують відносно надійні офіційні дані (Адміністрація морських портів України, Мінрозвитку). Якщо ж мова йде про морський коридор, доводиться шукати інформацію у повідомленнях судноплавних агентств та страхових компаній, що ускладнює точний облік.
Основні елементи морської блокади
Перелічимо способи, якими росія намагалася заблокувати рух суден.
- Превентивне обмеження судноплавства. Вже в середині лютого 2022 року, напередодні вторгнення, росія під приводом військових навчальних заходів обмежила судноплавство в північно-західній частині Чорного моря, запровадивши де-факто морську блокаду ще до офіційного початку війни.
- Оголошення зони терористичної загрози. Незабаром після початку вторгнення московія повністю закрила цю частину Чорного моря, повідомивши, що будь-які судна в цьому районі, в тому числі комерційні, вважаються терористичною загрозою.
- Мінування акваторії. Окупаційна армія замінувала частину морської акваторії, що ускладнило безпечне судноплавство до українських портів. Це призвело до подорожчання послуг міжнародного страхування та спонукало міжнародних судновласників замислитися щодо подальшого співробітництва. За даними ОБСЄ, російські окупанти встановили додаткові морські міни на підходах до українських портів, щоб підривати цивільні судна.
- Зупинка та огляд суден. Після того як рф в односторонньому порядку анулювала зерновий коридор у липні 2023 року, вона зробила низку гучних заяв про те, що іноземні торговельні судна розглядатимуться як потенційні перевізники військових вантажів. Стежити за “перевезенням зброї” мав Чорноморський флот, який зупиняв торговельні судна для огляду. Проведення огляду завжди затягувалося з метою зменшення кількості заходів суден до українських портів.
- Ракетні та дронові удари по портовій інфраструктурі. Одночасно рф зосередила ракетні атаки на портовій інфраструктурі Одеси та Одеської області. Окупанти майже щодня атакували дронами та ракетами українські порти.
Що показує вантажообіг портів
Наведемо таблицю, яка ілюструє вантажообіг портів Одеської області за останні п’ять років (у млн тонн).
| Рік | Морські порти | Порти Дунаю | Разом |
| 2021 | 101,66 | 5,50 | 107,16 |
| 2022 | 34,73 | 16,49 | 51,22 |
| 2023 | 29,90 | 31,95 | 61,85 |
| 2024 | 79,89 | 17,30 | 97,19 |
| 2025 | 67,80 | 8,30 | 76,10 |
Вочевидь, сучасний вантажообіг портів Одеської області не дотягує до показників 2021 року. З іншого боку, варто звернути увагу на те, що після припинення росіянами зернової угоди та посилення тиску вантажообіг навіть помітно збільшився. Підкреслимо, що цифри наведено тільки щодо портів Одеської області. Не слід забувати, що Україна втратила вантажообіг портів Азовського моря, Миколаєва та Херсона. Це свідчення того, що Україна залишається серйозним гравцем у сфері глобальної продовольчої безпеки, незважаючи на російський вандалізм. Попри збільшення атак на іноземні судна, вони готові брати на себе додатковий ризик. Можемо констатувати, що спроби російської блокади після припинення дії зернового коридору на сьогодні зазнали невдачі.
Чи існує ризик нової блокади
23 червня Ігор Луценко опублікував матеріал “Чи зможе росія знову заблокувати Україну з моря?” Після червневих атак на цивільні судна військовослужбовець нагадує, що рф вже не перший день експериментує з засобами ураження на морі поблизу українських берегів, і доходить висновку, що настав час замислитися про морську протидронову безпеку.
Не треба бути великим аналітиком, щоб дійти висновку, що українські воїни змогли практично повністю звести нанівець усі елементи морської блокади 2022 року. Чорноморський флот уже давно не є флотом, а лише кількома кораблями, які заблоковані у своїх портах. Також вдалося успішно провести заходи з розмінування. З усього арсеналу агресора залишилися лише ракети та безпілотники. Але й із ними не все так просто. Ракети – дороге задоволення навіть для посіпак бункерного дідуся, а з атаками дронів на морі буде нелегко з огляду на енергетичну та не тільки блокаду Криму. Адже дрони самі по собі не літають, їх треба доставити на злітний майданчик і заправити.
Проте не можна не погодитися з висновком Ігоря Луценка про те, що вже вчора треба думати про безпеку повітряного простору над морем, яку забезпечити складніше, ніж над сушею.
Отже, про відновлення морської блокади московити можуть лише мріяти. Завдяки українським силам оборони військова ситуація змінилася кардинально. Однак і розслаблятися нам не можна – мрії у росіян залишаються.
Публікації у розділі “Блоги”
відображають виключно
точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.
Дивізійська територіальна громада знову одяглася в чорне: після тривалого і важкого очікування надійшла офіційна та болюча звістка про загибель нашого земляка, жителя села Рибальське Романа Цурканенка.
Про це повідомляє Район.Білгород з посиланням на сторінку Дивзійської громади у фейсбуці.
Колишній головний сержант взводу матеріального забезпечення військової частини А4862, Роман Цурканенко до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі та українському народові. Тривалий час його вважали зниклим безвісти, і в серцях близьких жила надія.
Проте найстрашніше підтвердилося: Герой загинув ще 22 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Торецьк Донецької області, мужньо захищаючи свободу та незалежність України.
Смерть Романа — це невимовний біль не лише для його родини, а й для кожного жителя громади. У спільній скорботі земляки діляться своїми почуттями:
«Коли захисник довго вважається зниклим безвісти, ми всі до останнього молимося про диво. Новина про те, що Роман повертається “на щиті”, розірвала серця кожному з нас. Село Рибальське та вся Дивізійська громада втратили справжнього патріота, чоловіка, який не ховався від війни, а пішов боронити наш спокій. Ми розділяємо цей страшний біль із рідними Романа і обіцяємо, що пам’ять про його подвиг житиме в поколіннях», — повідомляють в громаді.
Роману назавжди залишиться 49 років… Дивізійська сільська рада, депутатський корпус та всі земляки висловлюють найглибші співчуття рідним, близьким та друзям полеглого Захисника.
«Роман обрав шлях воїна і пройшов його з честю як головний сержант. Його жертовність під Торецьком — це ціна нашого відносно мирного ранку тут, у тилу. Низький уклін батькам, які виховали такого сина, та щирі співчуття побратимам, які втратили надійне плече. Світла пам’ять Роману. Герої не вмирають, поки ми про них пам’ятаємо».
Про дату, час і місце зустрічі траурного кортежу та поховання Героя обіцяють повідомити додатково.
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Політика3 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Відбудова3 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську