Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Центр прав людини ZMINA у своєму дослідженні, яке охоплює період з 11 липня 2025 року по 31 травня 2026 року, проаналізував 29 задокументованих випадків тиску на антикорупційних діячів.
Відповідні дані цього дослідження проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA Ганна Чехович презентувала під час публічної експертної дискусії «Рік після атаки на НАБУ та САП: як захистити антикорупційних діячів», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У нас є 29 випадків, які ми аналізували. Ми не оцінювали винуватість чи невинуватість людей у кримінальних провадженнях, ми ставили інші питання: чи могли формально законні механізми у сукупності використовуватися не лише для розслідування злочинів, а і для стримування антикорупційної діяльності», – сказала вона.
Чехович поінформувала, що з усіх цих випадків, які вони задокументували за 11 місяців, 21 випадок стосувався працівників Національного антикорупційного бюро України, чотири – колишніх детективів НАБУ, які продовжують свою антикорупційну діяльність в Укрзалізниці, два – громадських активістів і два стосувалися їх близьких осіб та свідка.
«У 28 випадках були відкриті кримінальні провадження, часто за найтяжчими статтями – це держзрада, пособництво державі-агресору, відмивання коштів, незаконне збагачення. По 24 з 29 випадків проходили обшуки», – заявила представниця Центру прав людини ZMINA.
Вона повідомила, що 20 із цих 24 обшуків були проведені як невідкладні без попередньої ухвали суду. «Але при цьому частину проваджень зареєстрували за 12-20 днів до обшуків, а деякі існували роками (до цього – ред.)», – сказала Чехович.
Активістка зазначила, що у 12 випадках обшукували приміщення, де відповідні особи фактично не проживали – житло батьків, братів, сестер, тестя або тещі.
Тобто, як вона пояснила, процесуальний вплив поширювався далеко за межі самих фігурантів у цих кримінальних провадженнях.
«Щонайменше у 9 випадках ми зафіксували непропорційне застосування фізичної сили або інших форм примусу – побиття, силове утримання, кайданки, пластикові стяжки, примушування розкрити паролі від телефонів», – заявила Чехович.
Представниця Центру прав людини ZMINA наголосила на тому, що ці події не виникли у вакуумі. За її словами, вони збіглися в часі з активізацією розслідувань НАБУ щодо представників вищого політичного керівництва Української держави.
Вона, розказуючи про висновки, які були зроблені у результаті проведення цього дослідження, акцентувала на питанні стримувального ефекту.
«Наслідки виходять далеко за межі конкретних фігурантів. За інформацією, яку ми зібрали, у тому числі з відкритих джерел, щонайменше один детектив відмовився продовжувати роботу над чутливою справою через страх стати наступною мішенню. Тиск поширювався на родичів, адвокатів і свідків тощо», – сказала Чехович.
За її словами, другим висновком є те, що цей тиск діяв переважно через формально законні механізми.
«Ми не стверджуємо, що кожна окрема дія була незаконною. Ми показуємо, що сукупність зовні правомірних дій може використовуватися для іншої, прихованої мети», – пояснила активістка.
У Центрі прав людини ZMINA надали низку рекомендацій у результаті проведення цього дослідження.
«Прокуратуру ми просимо документовано перевіряти підстави невідкладності кожного обшуку без ухвали суду, ДБР – ефективно і незалежно розслідувати заяви по насильству та перевищення сили, парламент і уряд – посилити захисні гарантії незалежності антикорупційних органів тощо», – повідомила Чехович.
Як повідомлялося, у Києві та інших містах України почалися мітинги після того, як 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.
24 липня Президент Володимир Зеленський вніс до Ради законопроєкт із нормами про відновлення незалежності САП і НАБУ.
31 липня Верховна Рада ухвалила закон про повернення незалежності НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.
Після ухвалення парламентом закону про повернення незалежності НАБУ і САП учасники акції протесту в центрі Києва почали розходитися.
Фото: Мар’янна Котик/Укрінформ
Більше фото Укрінформу можна купити тут
У тимчасово окупованому Криму вартість квитків на окремі міжміські автобусні маршрути у другій декаді липня зросла більш ніж удвічі. За словами місцевих жителів, таке підвищення стало несподіванкою на тлі дефіциту пального та перебоїв з електропостачанням.
Про це пишуть “Крим.Реалії” з посиланням на активіста із Сімферополя, який погодився говорити на умовах анонімності.
За його словами, жителі півострова, які щодня користуються міжміським транспортом для поїздок на роботу, до медичних закладів або до родичів, зіткнулися з різким подорожчанням проїзду.
Зокрема, вартість квитка на автобусному маршруті Сімферополь – Білогірськ зросла зі 150 до понад 300 рублів. Активіст зазначає, що особливо це вдарило по мешканцях Білогірська, багато з яких працюють у Сімферополі.
За його словами, на автостанції “Східна” в Сімферополі пояснили підвищення цін більш ніж двократним зростанням вартості пального в окупованому Криму.
Крім цього, через тривалі відключення електроенергії касири нерідко оформлюють квитки вручну, що призводить до черг. Під час знеструмлень також не працюють платіжні термінали, тому пасажирам доводиться розраховуватися готівкою.
Активіст також стверджує, що кількість рейсів суттєво не змінилася, однак завантаженість транспорту значно зросла. За його словами, на приміських маршрутах почали продавати квитки на так звані “стоячі місця“.
Водночас у підконтрольному рф “міністерстві транспорту Криму” заявили, що підвищення тарифів на міжміські автобусні перевезення погоджене керівництвом. Там повідомили про зміни у тарифному регулюванні, які передбачають запровадження нерегульованих тарифів для міжміських маршрутів, тоді як міські та приміські перевезення залишаються регульованими.
13 липня 2026 року перестало битися серце мешканця міста Кілія, військовослужбовця Пімонова Костянтина Миколайовича, 1986 року народження. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на секретаря Кілійської міської ради Сергія Мергута.
Військовослужбовець Пімонов Костянтин був вогнеметником-оператором вогнеметного відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту та розвідки. Він до останнього виконував свій обов’язок, залишаючись міцним духом і відданим своїй справі.
Сьогодні, 19 липня, Кілійська громада попрощається із загиблим захисником.
О 10:00 автомобіль із тілом полеглого воїна вирушить від моргу маршрутом:
вул. Кубишкіна → вул. Захисників Зміїного → вул. Портова → вул. Миру → вул. Кіченка → вул. Богдана Хмельницького, 22 (проїзд із вул. Торгової навпроти магазину «220»).
Після прощання біля рідної домівки траурна процесія вирушить вул. Бєлінського до старообрядницького храму, де о 12:00 відбудеться чин відспівування.
Відповідно до розпорядження міського голови від 17.07.20226 року №168 «Про оголошення Дня жалоби на території Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області», у зв’язку зі смертю солдата Пімонова Костянтина Михайловича, на території громади 19 липня 2026 року оголошено Днем жалоби.
Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Війна1 тиждень agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Події6 днів agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Війна1 тиждень agoДо Об’єднаних сил швидкого реагування увійдуть найбоєздатніші частини з досвідом наступальних дій
-
Війна7 днів agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Події7 днів agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Одеса3 дні ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Усі новини1 тиждень agoсередня ціна та підтримка Dolby Atmos (фото)