Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.
Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.
Чоловік пересувається по зруйнованому внаслідок влучання російського ударного дрона приватному житловому будинку у Вільнянську, Запорізька область, 18 лютого 2026 року.
Чоловік стоїть біля магазину, зруйнованого внаслідок російської нічної дронової атаки, Одеса, 17 лютого 2026 року.
Фахівець “ДТЕК Одеські електромережі” бере участь в аварійно-відновлювальних роботах на підстанції, яка зазнала руйнувань унаслідок російського обстрілу, Одеса, 18 лютого 2026 року.
Учасниці щотижневої акції-нагадування “Не мовчи – полон вбиває!” на підтримку полонених і безвісти зниклих українських воїнів, яка припала на День закоханих, тримають плакати і повітряні кульки у формі серця, Запоріжжя, 14 лютого 2026 року.
Жінка вішає паперового янгола на дерево під час акції “Ангели пам’яті” під час вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні та учасників Революції гідності з нагоди Дня пам’яті Героїв Небесної сотні на алеї Героїв Небесної сотні, Київ, 20 лютого 2026 року.
Жінка хреститься під час поминального богослужіння за Героями Небесної сотні з нагоди 12-х роковин трагічних подій Революції гідності у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі, Київ, 18 лютого 2026 року.
Ексміністр енергетики України Герман Галущенко, який є підозрюваним у справі “Мідас”, під час засідання Вищого антикорупційного суду з розгляду клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю вийти під заставу у 425 млн грн, Київ, 17 лютого 2026 року.
Спеціальний шолом українського скелетоніста Владислава Гераскевича для виступу на зимових Олімпійських іграх-2026, створений українською художницею Дарією Проць, із портретами понад 20 українських спортсменів, загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, демонструється під час брифінгу спортсмена “Історія “Шолому пам’яті”: як український спортсмен відстоює загиблих колег та виборює справедливість для України” у Медіацентрі Україна, Київ, 19 лютого 2026 року.
Ветерани бойових дій беруть участь у відкритому тренуванні в межах підготовки до благодійного ветеранського турніру з боксу “Кубок Республіки”, присвяченого підтримці військових із ампутаціями, що відбудеться 28 лютого в одному зі столичних ТРЦ, у спортивно-реабілітаційному центрі TYTANOVI Rehab, Київ, 18 лютого 2026 року.
Інструктор поруч із учасницею навчального заняття для школярів Чопської громади, основним акцентом якого стали безпека, відповідальне поводження та патріотичне виховання молоді, а також практичне закріплення знань, Чоп, Закарпатська область, 19 лютого 2026 року.
Учасник традиційного фестивалю “Трифон Зарезан”, присвяченого Дню святого Трифона, у межах якого провели старовинний обряд “Кукери”, Болград, Одеська область, 14 лютого 2026 року.
Учасник святкування традиційного болгарського свята виноградарів, садівників та виноробів Трифон Зарізан куштує коровай під час проведення обряду підрізання виноградної лози, Залізничне, Одеська область, 14 лютого 2026 року.
Працівники на будівництві нового хірургічного корпусу Запорізької обласної дитячої лікарні, Запоріжжя, 19 лютого 2026 року.
Намет обігріву біля житлової багатоповерхівки, пошкодженої внаслідок російського комбінованого обстрілу в ніч на 25 листопада 2025 року, Київ, 16 лютого 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
У суді розглянули справу 44-річного Сергія Будника з Ясинуватої Донецької області, колишнього санітарного інструктора 1 армійського корпусу днр. Його обвинувачують у жорстокому поводженні з цивільним населенням та участі у викраденні й катуваннях мешканця Херсонщини у селі Милове Бериславського району, яке тоді було окуповане російськими військами.
Центр журналістських розслідувань побував на судовому засіданні і зібрав подробиці цієї справи.
4 квітня 2022 року близько 14:00 бойовики днр на незаконно облаштованому блокпосту зупинили автомобіль потерпілого в центрі села Милове. Погрожуючи зброєю, вони примусили чоловіка пройти до комендатури, розташованої у будинку культури. Там його допитував Сергій Будник.
За даними слідства, він бив потерпілого руками, ногами та прикладом автомата по голові та спині, погрожував убивством і тримав у підвалі. В ніч на 5 квітня чоловіка вивели до командира батальйону Сурена Мкртчяна, який наказав застосувати фізичну силу для отримання показів. Будник виконав наказ і продовжував бити чоловіка майже годину, одягнувши на голову металевий шолом. Після цього катування тривали щодня, до ранку 7 квітня, коли потерпілого відпустили.
Йому інкримінують ч.1 ст.438 КК України – жорстоке поводження з цивільним населенням, а також інші порушення законів та звичаїв війни. Справу розглядають in absentia, оскільки обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території, а контакту з ним немає. На засіданні суд досліджував чотири томи письмових доказів, протокол впізнання, де потерпілий упізнав Будника на фотографії, а також свідчення потерпілого та очевидців. Попереду – допити свідків та потерпілого.
До війни Будник був директором Ясинуватського машинобудівного заводу і навчався у Харківському національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Його родина працювала в органах прокуратури Донеччини. Після окупації Ясинуватої росіянами він залишився на керівних посадах і відвідував заходи на підтримку ватажків днр, зокрема “перший дзвоник” у школі 2018 року.
Навесні 2022 року він опинився у селі Милове на Херсонщині як санітарний інструктор 1 стрілецького батальйону 125 полку мобілізаційного резерву днр. Він проводив так звані “фільтраційні” допити для отримання інформації про співпрацю місцевих мешканців із силами оборони України, застосовуючи фізичне та психологічне насильство, погрози вбивством і побиття.
Алла Торчанська, колишня староста села Дудчани, розповіла, що Будник мав позивний “Колоб”, виконував роль слідчого і жорстоко допитував місцевих мешканців. Колишній голова Милівської громади Олег Яхнієнко також підтвердив, що Будник контролював “моральний стан” підлеглих і займався репресіями проти цивільних.
Наступне засідання у справі призначили на 9 квітня. Суд має допитати потерпілого і свідків, а також дослідити додаткові письмові докази.
Також на Херсонщині викрили російського “коменданта”, який катував мирних жителів і змушував їх до співпраці з окупантами. Поліцейські Херсонщини встановили, що “начальник гарнізону” російських окупаційних військ причетний ще до двох випадків катувань цивільних.
Минулий тиждень для жителів Одеси перетворився на непростий виклик на виживання. Хоча спеціалізована техніка ефективно розчищала автомобільні дороги, пішохідні зони залишалися справжнім «льодовим катком», створюючи небезпечні умови для мешканців. За офіційними даними міської ради, лише за цей період до медичних закладів звернулося 872 людини з травмами.
Основні проблеми виникли саме з очищенням тротуарів, тоді як дороги були прибрані значно краще. Незважаючи на складні погодні умови й різке зростання випадків травматизму, навчальний процес у школах не було призупинено.
Основні факти ситуації:
- Під час крижаного покриття до травмпунктів Одеси звернулося 872 пацієнти.
- Найбільше труднощів виникло з очищенням пішохідних зон і тротуарів, при цьому дороги оброблялися більш ретельно.
- Шкільні заняття тривали у звичайному режимі, незалежно від ризиків та збільшення кількості травм.
Посилення ожеледиці викликало питання: чому місто опинилося в такій складній ситуації? Важливо з’ясувати розподіл відповідальності між комунальними службами та бізнесом щодо утримання чистоти тротуарів під час погіршення погодних умов.
Не менш важливо розглянути, які події мали місце у травмпунктах під час цього періоду та як медичні заклади справлялися з напливом пацієнтів.
-
Суспільство5 днів agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини1 тиждень ago50 років тому апарат NASA все ж таки виявив життя на Марсі: що з’ясували вчені (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoПРООН допомогла розчистити в Україні 1 мільйон тонн відходів від руйнувань
-
Політика1 тиждень agoпро €90 мільярдів від ЄС: Це саме той сигнал, що має бути надісланий агресорові
-
Події1 тиждень agoМісце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки національного значення
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі після реконструкції запрацював травматологічний корпус лікарні швидкої допомоги
-
Війна1 тиждень agoЄвросоюз визначився, де навчатиме військових ЗСУ на території України
-
Війна6 днів agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України