Connect with us

Суспільство

У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України

Published

on


У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.







У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК

Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.

«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.

Читайте також: Свобода медіа стане підтримкою невідворотності покарання за воєнні злочини в Україні

Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.

Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.

Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.

«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.

Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.

Читайте також: Точицький і віцепрезидентка Європейської мовної спілки обговорили протидію російській пропаганді

Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.

«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.

У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.

Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.

Читайте також: Учасники конференції НСЖУ закликали світ до активної підтримки українських медіа

Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.

Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.

«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.

Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.

Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.



Джерело

Суспільство

Демченко розповів, де найчастіше порушники намагаються перетнути кордон

Published

on



Ділянка кордону з Румунією залишається найпопулярнішою у порушників, на другому місці – кордон з Молдовою.

Про це у телеефірі розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, передає Укрінформ.

Відповідаючи на запитання, де прикордонники найчастіше фіксують спроби незаконного перетину державного кордону, Демченко зазначив: «Традиційно це ділянка кордону з Румунією. Найбільше порушників фіксуємо саме на цій ділянці кордону. На другому місці – кордон з Молдовою».

Читайте також: На кордоні України з Румунією розпочинає роботу новий пункт пропуску

За словами Демченка, на інших ділянках кордону реєструють значно меншу кількість спроб незаконно перетнути кордон.

«Водночас за останній період збільшення кількості спроб (нелегального перетину кордону – ред.), на щастя, ми не фіксуємо», – додав речник ДПСУ.

Як повідомляв Укрінформ, за вісім місяців поточного року під час спроб незаконного перетину кордону затримано близько 9 тис. порушників, переважно поза межами пунктів пропуску.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Херсоні додали мільйони на дороги, але урізали зарпла…

Published

on



У Херсоні під час чергових змін до бюджету міської громади 3,4 мільйона гривень додали на розвиток дорожнього господарства. Загалом департамент міського господарства отримав додатково понад 5,2 мільйона гривень.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань, проаналізувавши бюджетне розпорядження.

Загальна сума додаткового фінансування департаменту становить 5 254 426 гривень. Із них:

  • 3,4 мільйона гривень — розвиток дорожнього господарства в межах програми розвитку дорожнього господарства на 2026–2028 роки;
  • 1,8 мільйона гривень — інша діяльність у сфері житлово-комунального господарства;
  • 97,6 тисячі гривень — внесок до статутного капіталу суб’єктів господарювання.

Водночас фінансування керівництва та управління департаменту скоротили на 98,5 тисячі гривень — відповідну суму зняли з видатків на оплату праці.

Окремо в бюджетних змінах зазначено передачу 97,6 тисячі гривень із загального фонду до бюджету розвитку, що пов’язано з внеском до статутного капіталу комунального підприємства.

Зміни до бюджету Херсонської міської територіальної громади затвердили розпорядженням начальника Херсонської МВА №1191р від 11 вересня.

Повну аналітику ЦПР Гроші для розвідки, мільйони на дороги: що змінили у бюджеті Херсона читайте на сайті.

При цьому додаткові кошти на дороги та ЖКГ є лише частиною масштабнішого перерозподілу бюджету. Формально зміни внесли після надходження 236,8 мільйона гривень освітньої субвенції з державного бюджету, однак разом із цим у видатковій частині змінили фінансування низки інших напрямів.

Раніше, Служба відновлення та розвитку інфраструктури Херсонщини з початку 2026 року оголосила тендери на сотні мільйонів гривень — від ремонту енергооб’єктів до утримання доріг і закупівлі пального. Загалом сума закупівель перевищила 900 мільйонів гривень.

 


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині продовжують модернізацію системи шкільного харчування

Published

on









Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.