Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
У Києві відбувся спеціальний показ фільму «Машина часу Майдан»
21 листопада, у День Гідності та Свободи, в столичному Українському домі відбувся спеціальний показ документального фільму «Машина часу Майдан» режисерів Володимира Тихого та Романа Любого.
Як передає Укрінформ, про це повідомили в Національному музеї Революції Гідності.
«Створення цього фільму – одна із форм живої пам’яті про події Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні і про всіх захисників, які боролись і продовжують відстоювати свободу і незалежність України», – йдеться у повідомленні музею.
«Машина часу Майдан» – історія про подорож у часі, яка несподівано стає подорожжю до самого себе. Після поранення у 2024 році 21-річний український військовий прокидається у грудні 2013-го – посеред Революції Гідності.
Для нього Майдан — історія, яку він знає з підручників. Але тепер він може побачити її наживо: пройти разом із тисячами людей київськими вулицями, опинитися серед барикад, відчути неймовірне піднесення, познайомитися з людьми, які ще не знають, що саме станеться з Україною в наступні роки. Він дивиться на Майдан очима свого покоління – знаючи майбутнє, але вперше переживаючи минуле як особистий досвід.
Після перегляду стрічки відбулася розмова з творцями фільму, під час якої йшлося про зйомки Майдану, роботу з архівами та те, як сьогодні переосмислюють події 2013-2014 років.
У прокат стрічка «Машина часу Майдан» вийшла 19 листопада.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні 21 листопада відзначають День Гідності та Свободи. Його встановлено указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох ключових подій новітньої української історії – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Кадр з фільму
Суспільство
В Одесі тривають масштабні знеструмлення
На Одещині станом на вечір 21 листопада залишається складною ситуація з електропостачанням. Через постійні російські удари по магістральних мережах у регіоні відбуваються масштабні знеструмлення.
Про це повідомили в Міністерстві енергетики України.
За даними відомства, після масованої атаки в ніч на 20 листопада енергетикам вдалося частково стабілізувати електропостачання у постраждалих регіонах. Водночас атаки не припиняються.
У Міненерго заявили, що росія навмисно завдає ударів по вже відновлених енергооб’єктах. Постійні повітряні тривоги також суттєво ускладнюють і сповільнюють ремонтні роботи, тому ситуація може швидко змінюватися.
На Одещині через атаки працює автоматичний захист. Щоразу після відновлення електроенергії можливі тимчасові стрибки або зниження напруги.
Тому енергетики просять не залишати потужні електроприлади ввімкненими в розетки, щоб уберегти їх від пошкодження. Актуальну інформацію про ситуацію в регіоні радять шукати на офіційних сторінках обленерго.
Також про атаку повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
За його словами, вдень 21 листопада російські війська знову атакували Одеську область.
Читайте також: Два міста на Одещині частково знеструмлені після російської атаки
Унаслідок удару пошкоджень зазнали об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема два приватні житлові будинки. Загиблих і травмованих немає. Відповідні служби працюють над ліквідацією наслідків.
Суспільство
Незрячого одесита майже п’ять діб утримували в ТЦК: що відомо
В Одесі незрячого з дитинства чоловіка, за його словами, примусово доправили до територіального центру комплектування та майже п’ять діб утримували там. Обставини інциденту розглянули на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Як повідомив голова комісії Олексій Гончаренко, чоловіка раніше виключили з військового обліку за станом здоров’я. Однак у 2025 році він дізнався, що його знову внесли до обліку та оголосили в розшук. У лютому 2026 року суд визнав відповідні дії ТЦК протиправними.
Попри це, 14 березня чоловіка, за його твердженням, примусово доправили до ТЦК, хоча він пред’явив документи про виключення з обліку. Одесит стверджує, що в нього вилучили телефон та утримували майже п’ять діб.
Представник Одеського ТЦК на засіданні пояснив, що рішення суду набрало законної сили лише 19 березня. Наразі чоловік не перебуває в розшуку, однак для визначення придатності до військової служби, за словами представника ТЦК, повинен пройти ВЛК.
Таке пояснення викликало обурення голови комісії Олексія Гончаренка.
«У вас у ВЛК зрячі працюють? Вони не побачили, що він незрячий, і треба ще відправляти його додатково в лікарню?» — заявив Гончаренко.
-
Відбудова7 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Події7 днів agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
