Connect with us

Події

У Києві показують картини, які понад 80 років були недоступні для глядачів

Published

on


У Національному художньому музеї України у Києві виставковим проєктом «Спецфонд. Нові дослідження» представляють завершальний етап багаторічної дослідницької роботи, що повертає з історичного забуття митців українського модернізму першої третини ХХ століття.

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, у трьох залах розміщені роботи Давида Бурлюка, Івана Падалки, Віктора Пальмова, Оксани Павленко та інших художників, чиї роботи опинилися у 1937-1939 роках у так званому Спецфонді – спеціально створеному засекреченому зібранні картин українських митців, яких радянська влада зарахувала до формалістів, націоналістів та ворогів народу.






У Києві відкрили виставку українських художників-модерністів ХХ століття / Фото надані НХМУ

Каральними радянськими органами ці мистецькі твори були визнані шкідливими і готувалися до знищення. Мали зникнути з публічного простору не лише картини, а й їхні творці. Багато з них заплатили за творчість свободою або життям. Репресували із представлений у київській виставці – Івана Падалку, Василя Сильвестрова.

Кураторка виставки «Спецфонд. Нові дослідження», генеральна директорка НХМУ Юлія Литвинець розповідає, що роботи так званих «формалістів, націоналістів і ворогів народу» (за визначенням репресивних радянських органів) у Київ звозили з кількох міст, зокрема Одеси та Харкова.

За 1937-1939 роки в музеї, який нині має назву Національний художній музей України, сформувалася засекречена велика збірка мистецьких предметів, які планували знищити: більше 1747 одиниць збереження. Литвинець уточнила, що під одним номером нерідко була низка предметів: понад десять графічних робіт чи фотографій.

Наприклад, були вилучені всі роботи Всеволода Максимовича («Поцілунок», «Карнавал» та «Автопортрет» 1913 року і т.д.). Також мали знищити роботи Олександри Екстер, Олександра Богомазова й багатьох інших українських художників, які через переслідування радянською владою є маловідомими.

Литвинець каже, що картини вдалося зберегти завдяки самовідданій роботі музейників. У 1930-і роки майже половина співробітників закладу була розстріляна репресивними радянськими органами, повідомила генеральна директорка НХМУ.

Читайте також: У Києві вперше покажуть експонати, пов’язані з гетьманом Пилипом Орликом

У Національному художньому музеї України перша виставка, присвячена роботам із Спецфонду, відбулася 1998 року; наступні – у 2015 та 2016.

Проєкт «Спецфонд. Нові дослідження» вперше представляє частину творів, які донедавна залишалися недоступними для дослідників та публіки. Лише цьогоріч були розгорнуті та відреставровані дві масштабні роботи Абрама Черкаського, які понад 80 років пролежали намотаними на вали: «Ліс» та «Робітники», а також «Праля Олександра Лісовського.

Виставка «Спецфонд. Нові дослідження» триває з 20 червня до кінця літа.



Джерело

Події

Польща готує план евакуації творів мистецтва на випадок вторгнення РФ

Published

on



Міністерство культури Польщі готує плани щодо перевезення найцінніших творів мистецтва країни за кордон у разі російського вторгнення.

Як передає Укрінформ, про це очільниця відомства Ганна Врублевська сказала в інтерв’ю Financial Times.

За словами міністерки, планування евакуації необхідне, оскільки майже 1000 польських музеїв не можуть більше працювати за «теоретичним поняттям безпеки», поки Росія продовжує війну проти України.

Врублевська повідомила, що польське Міністерство культури веде переговори із владою за кордоном про розміщення евакуйованих творів мистецтва із близько 160 установ, що перебувають під керівництвом Польщі. Окрім картин і скульптур, частиною евакуації стануть рідкісні книги та музичні інструменти. Очікується, що приватні музеї та галереї також вдадуться до цих заходів.

План, який має бути завершений до кінця року, є частиною ширших заходів безпеки уряду прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, що передбачають посилення охорони кордонів та подвоєння чисельності польських Збройних сил до 500 тисяч військових, пише FT.

Куратором ініціативи щодо творів мистецтва є Мацей Матисяк, колишній полковник армії, який був заступником голови військової контррозвідки Польщі. Зараз він очолює департамент безпеки та кризового менеджменту зі штабом у 40 осіб, створений у Мінкульті.

План частково ґрунтується на досвіді, отриманому під час надання допомоги Україні у переміщенні культурних артефактів до Польщі після початку повномасштабної війни Росії у 2022 році. За словами Врублевської, деякі з цих українських творів мистецтва досі перебувають під охороною Польщі.

Читайте також: МКСК надало розяснення щодо евакуації культурних цінностей

Окрім логістики, зусилля включають оновлення документації, щоб переміщені польські твори мистецтва можна було відстежити і повернути у майбутньому.

«Потрібно евакуювати також усі інвентарні книги, щоб потім можна було сказати, що це ваші твори», – зазначила Врублевська.

Планування евакуації у воєнний час обговорювалося на неформальній зустрічі міністрів культури ЄС у Варшаві у квітні. Врублевська зауважила, що країни Балтії поділяють думку польського уряду щодо переміщення творів мистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, викрадені у Польщі під час евакуації з Києва до Швейцарії після початку війни 11 творів сучасного мистецтва знайдено і повернуто.



Джерело

Continue Reading

Події

У Національній філармонії відбудеться прем’єра психодрами «Людина.com.ua…»

Published

on


У Національній філармонії України 24 червня відбудеться прем’єра перформативної психодрами “Людина.com.ua…”, що стане мистецькою рефлексією на досвід, який українці переживають у час війни.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Герої вистави – Людина та її архетипи. Психодрама відбувається на межі між реальністю та фантазією, а поезія, музика, пісня і пісочна анімація стають інструментами глибокої медитації і зцілення.

“Нам важливо, щоб глядач вийшов із цієї вистави із глибоким осмисленням дійсності і відчуттям внутрішнього світла”, – зауважив гендиректор Національної філармонії України Михайло Швед.

Поезію спеціально для постановки написав народний артист України Анатолій Матвійчук, над музикою працювали Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Михайло Швед та Михайло Шух.

Читайте також: Метрополітен-опера презентувала уривок з опери «Мати Херсона» про викрадених українських дітей

Після премʼєри у Києві виставу покажуть в інших містах України.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві вперше покажуть експонати, пов’язані з гетьманом Пилипом Орликом.



Джерело

Continue Reading

Події

Юна харків’янка перемогла на конкурсі піаністів у Франції

Published

on


10-річна українка Нора Костенко здобула перемогу на конкурсі юних піаністів À vous de jouer, («Ваша черга грати» – з французької), організованому французькою залізницею в Парижі.

Нора, родина якої отримала прихисток у Франції, підкорила професійне журі виконанням на фортепіано твору українського композитора Ігоря Шамо, передає Укрінформ з посиланням на сторінку посольства України у Франції у Фейсбуці.

“Для мене це не просто конкурс, це можливість зробити так, щоб голос моєї країни був почутий. Франція запропонувала мені новий дім, школу, друзів, друге життя, але коли я граю на фортепіано, мені здається, що я можу говорити без слів, розповідати свої спогади, свої страхи та свої мрії”, – сказала Нора перед виступом.

Бабуся дівчинки працювала вчителькою музики, а батько – диригент оркестру. Зараз вони мешкають у Верту, неподалік від Нанта. Сім’я була змушена залишити інструмент у Харкові, тож на початку Нора могла продовжувати грати лише на піаніно, які встановлені на всіх великих французьких вокзалах.

Так вона потрапила до дванадцятки регіональних переможців конкурсу, які вийшли у фінал, що відбувся на Східному вокзалі в Парижі. Нора Костенко розділила перше місце з 12-річним французом Яном-Аелем.

До журі входили французькі зіркові піаністи – Жюлі Ґає, Жан Котро та Андре Манукян. Останній був вражений виступом Нори.

“Те, що вона зробила з нами, неймовірно. Коли вона сіла, мені здалося, що перед нами величезний рояль, я ніколи не бачив нічого подібного. І ми всі були дуже зворушені”, – прокоментував він журналістам, додавши, що також відкрив для себе українського композитора Ігоря Шамо, автора музики до гімну Києва, про якого ніколи раніше не чув.

Читайте також: У Тунісі відбулося Свято музики в українській школі

Як повідомлялося, український проєкт отримав першого «золотого Каннського Лева».

Фото: Посольство України у Франції



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.