Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, у трьох залах розміщені роботи Давида Бурлюка, Івана Падалки, Віктора Пальмова, Оксани Павленко та інших художників, чиї роботи опинилися у 1937-1939 роках у так званому Спецфонді – спеціально створеному засекреченому зібранні картин українських митців, яких радянська влада зарахувала до формалістів, націоналістів та ворогів народу.

У Києві відкрили виставку українських художників-модерністів ХХ століття / Фото надані НХМУ

Каральними радянськими органами ці мистецькі твори були визнані шкідливими і готувалися до знищення. Мали зникнути з публічного простору не лише картини, а й їхні творці. Багато з них заплатили за творчість свободою або життям. Репресували із представлений у київській виставці – Івана Падалку, Василя Сильвестрова.

Кураторка виставки «Спецфонд. Нові дослідження», генеральна директорка НХМУ Юлія Литвинець розповідає, що роботи так званих «формалістів, націоналістів і ворогів народу» (за визначенням репресивних радянських органів) у Київ звозили з кількох міст, зокрема Одеси та Харкова.

За 1937-1939 роки в музеї, який нині має назву Національний художній музей України, сформувалася засекречена велика збірка мистецьких предметів, які планували знищити: більше 1747 одиниць збереження. Литвинець уточнила, що під одним номером нерідко була низка предметів: понад десять графічних робіт чи фотографій.

Наприклад, були вилучені всі роботи Всеволода Максимовича («Поцілунок», «Карнавал» та «Автопортрет» 1913 року і т.д.). Також мали знищити роботи Олександри Екстер, Олександра Богомазова й багатьох інших українських художників, які через переслідування радянською владою є маловідомими.

Литвинець каже, що картини вдалося зберегти завдяки самовідданій роботі музейників. У 1930-і роки майже половина співробітників закладу була розстріляна репресивними радянськими органами, повідомила генеральна директорка НХМУ.

У Національному художньому музеї України перша виставка, присвячена роботам із Спецфонду, відбулася 1998 року; наступні – у 2015 та 2016.

Проєкт «Спецфонд. Нові дослідження» вперше представляє частину творів, які донедавна залишалися недоступними для дослідників та публіки. Лише цьогоріч були розгорнуті та відреставровані дві масштабні роботи Абрама Черкаського, які понад 80 років пролежали намотаними на вали: «Ліс» та «Робітники», а також «Праля Олександра Лісовського.

Виставка «Спецфонд. Нові дослідження» триває з 20 червня до кінця літа.