Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Видання створили Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), платформа пам’яті «Меморіал» та видавництво The Ukrainians Publishing.

Передмову до нього написав командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» Денис «Редіс» Прокопенко

Книга складається із чотирьох частин. Як пояснює редакторка The Ukrainians Media Віра Курико, структура побудована таким чином, щоб дати читачеві можливість побачити як саму подію, долі людей, так і системний контекст, у якому цей злочин став можливим.

«Моїм завданням було зробити книгу стриманою, але зрозумілою. Я знаю ці тексти на пам’ять. Маю сказати, що це дуже складне читання, але роками працюючи з книгами, я розумію, що читання і не може бути простим, особливо в часи війни. Але в цій книзі ми говоримо буквально про все, що стосується злочину, про що зараз говорити можна», – зазначила вона.

У ніч проти 29 липня 2022 року в одному з приміщень колонії в захопленій росіянами Оленівці прогримів вибух. Він забрав життя щонайменше 47 українських військовополонених, яких утримували у закладі після героїчної 86-денної оборони Маріуполя.

Перша частина книги реконструює події до, під час та після вибуху. Розділ спирається на свідчення бранців, які вижили в «бараку 200», зібраних правозахисною організацією МІПЛ.

Другий розділ містить портрети та історії всіх, хто загинув у колонії. Цей розділ був спробою повернути їхні імена та голоси, говорить співзасновниця платформи пам’яті «Меморіал» Гаяне Авакян.

«Кожен, чиє ім’я тут записане, заслуговує не лише на згадку, а й на справедливість. Саме тому важливо фіксувати кожну історію, називати винних і робити правду видимою. Російські катівні намагаються знищити не лише людину, а й гідність і пам’ять про людину, і наша спільна справа зараз – не дозволити цьому статися», – наголосила вона.

Третя частина видання аналізує, чому міжнародна система правосуддя виявилася безсилою перед обличчям російських воєнних злочинів.

Станом на зараз, Росія так і не понесла відповідальності за жоден із них, а масове вбивство українських полонених в Оленівці не було навіть розслідуване країною-агресором. Українські юристи подавали зібрані матеріали до Міжнародного кримінального суду із закликом порушити розслідування.

Система міжнародного правосуддя лишається бездіяльною в той час, як українські полонені продовжують перебувати у нелюдських умовах, створених росією. Саме про тих, хто досі лишається в російському полоні оповідає останній, четвертий розділ видання.

«Полон має лише одну мету – відсторонити людину від участі у бойових діях. Але нелюдські умови, катування, показові суди та страти не мають з цим нічого спільного. Міжнародне гуманітарне право встановлює межі, щоб захистити тих, хто не воює. Росія системно та цинічно ці правила руйнує», – нагадала голова МІПЛ та співавторка книги Тетяна Катриченко.

Презентація зібрала понад 100 відвідувачів, зокрема колишніх полонених та родини загиблих в Оленівці.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві відбулася серія заходів, приурочених до третіх роковин теракту в колонії селища Оленівка Донецької області.

Фото надані Медійною ініціативою за права людини для “Читомо”