Про закриття «Ноти»у Фейсбуці повідомив львівський книгар Роман Коник, передає Укрінформ.

«Час і обставини невблаганні до книгарень теж. Доля зникнення спіткала й львівську книгарню «Ноти» на проспекті Шевченка», – зазначив він.

Про закриття книгарні «Ніша» у Дніпрі повідомляється на її сторінці в Інстаграмі.

Власники книгарні дякують відвідувачам за підтримку і нагадують, що останній раз працюватимуть 18 грудня.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок російської комбінованої атаки вночі 28 серпня зазнала пошкоджень книгарня Readeat.

Про це у Фейсбуці повідомила українська журналістка Тетяна Терен, передає Укрінформ.

“Цей статус надається щорічно правозахисникам і активістам з різних країн світу в тиждень, коли відзначається День прав людини. Ліон для такої традиції обрано невипадково. В часи Другої світової війни місто пройшло через німецьку окупацію, під час якої тут діяв рух опору. Потому в місцевих судах відбувалися розгляди справ щодо злочинів проти людяності, і Ліон зробив великий внесок у відновлення справедливості в повоєнному світі”, – зазначила Терен.

Рішення про надання статусу почесних громадян ухвалює мер Ліона Ґреґорі Дусе.

Номінують на відзнаку громадські організації Ліона та команда мера.

Як повідомлялось, російські війська ввечері 27 червня 2023 року завдали два ракетні удари по Краматорську. Вікторія Амеліна була важко поранена одним з ударів і 1 липня померла у лікарні від отриманих ран.З літа 2022-го Амеліна приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Вікторія разом із командою працювала як документаторка воєнних злочинів на звільнених територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.

Водночас вона розпочала роботу над своєю першою нонфікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War (“Дивлячись на жінок, які дивляться на війну”).

У цій книжці Амеліна розповідає про українських жінок, котрі документують воєнні злочини та їхнє життя під час війни.

Також письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, вимагала справедливості й створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу.

Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. 2014 року вийшов її дебютний роман “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії “ЛітАкцент року – 2014”. Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.

Твори Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман “Дім для Дома” було перекладено іспанською мовою. У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Галас народилася у Львові, навчалася на факультеті іноземних мов Львівського національного університету ім. Івана Франка за спеціальністю “переклад”. Згодом продовжила навчання в Оксфордському університеті (Велика Британія), де вивчала сучасну британську драматургію. Брала участь у Школі постмодерної драми (Единбург, Шотландія) завдяки стипендії імені Джона МакГрата в галузі театрознавства. Після повернення до Львова розпочала викладацьку та дослідницьку діяльність в ЛНУ ім. Івана Франка у сфері театрального перекладу.

Активно працювала як театральна перекладачка, керувала проектом “Лабораторія театрального перекладу”. Як драматургиня дебютувала у ІІ Лабораторії драматургії, організованій Національною спілкою театральних діячів України.

Кілька п’єс для дорослих були відзначені на українських та міжнародних театральних фестивалях. П’єса “Жив-був півник” увійшла до довгого списку драматичного конкурсу “Липневий мед” у 2022 році, а “Серцебиття” — до довгого списку у 2023 році;

П’єса “Хроніки загубленої душі”, написана в перші місяці повномасштабної війни Росії проти України, була відібрана журі “Парад-фесту” та опублікована в “Антології24” у 2022 році. У 2023 році цей текст був обраний для постановки на лондонському фестивалі “Reboot Festival” і представлений під час тритижневого заходу.

Дві дитячі п’єси Галас “Затока дельфінів” та “Детективи кам’яних джунглів” увійшли до довгого та короткого списку драматичного конкурсу “Липневий мед” у 2021 році.

“Сьогодні у засвіти відійшла людина з безмежною любов’ю до життя і до всіх навколо, з добрим і щирим серцем – Анна Галас. Вона залишила у глибокій скорботі трьох прекрасних діток, чоловіка, батьків, сестру з сімʼєю, друзів і колег”, – написала її колега Ірена Одрехівська.

“Анна залишила нам понад 50 перекладів п’єс та понад 25 власних драматичних творів, у кожному з яких відчувається її голос, чутливість і любов до театру. Її п’єси відзначалися на українських театральних лабораторіях і фестивалях, здобуваючи щире визнання серед колег і глядачів”, – зазначили на фейсбук-сторінці проєкту “Шоукейс української драматургії”.

Як повідомляв Укрінформ, співак і композитор, заслужений та народний артист України Степан Гіга пішов з життя 12 грудня внаслідок важкої хвороби.

Фото: ФБ-сторінка Анни Галас