Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.

У категорії “Візуальне мистецтво” підтримку отримали 77 проєктів, “Перформативне мистецтво” – 133 проєкти, “Сучасна музика” – 143 проєкти, “Неігрові (документальні) фільми та серіали” – 70 проєктів, “Ігрові фільми та серіали” – 92 проєкти, “Фільми для дитячої аудиторії та анімація” – 30 проєктів.

Всього на пітчингу команди представили 1 215 проєктів. Паралельно з пітчингами відбулися 15 професійних дискусій, п’ять концертів, чотири театральні вистави, безліч зустрічей культурної спільноти.

““Тисячовесна” – це про значно більше, вагоміше для майбутнього нашої культури, нашої держави. Програма буде працювати й наступного року. Ми бачимо з кількості заявок, що маємо розраховувати на збільшення фінансування. Потрібен був цей перший крок, щоб зрозуміти масштаб і потребу. Там, де є результат, треба буде ще більше допомагати. Я впевнений в успіху цієї ідеї та в тому, що вона народить багато різного талановитого українського контенту. Я вірю, що за рік ми будемо говорити вже про перемоги нашого кіно, анімації, театру, музики, всього нашого українського мистецтва”, – наголосив Президент України Володимир Зеленський.

Фінальний пітчинг став третім і ключовим етапом “Тисячовесни”. Автори, режисери, продюсери, музиканти, митці, культурні менеджери та творчі команди захищали проєкти перед конкурсними комісіями. Загалом фінальні пітчинги “Тисячовесни” тривали 320 годин.

У Мінкульті нагадали, що окремий порядок оцінювання діє для напряму “Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж”, для якого другий етап буде фінальним. Його результати будуть повідомлені пізніше.

“За цими п’ятьма днями – значно більше, ніж понад 1 200 презентацій. Це тисячі людей, нові знайомства, партнерства й ідеї, які вже почали народжувати наступні проєкти. “Тисячовесна” показала масштаб творчої енергії, яка сьогодні є в Україні, і водночас – величезний запит на системну підтримку культури. Наше завдання – допомогти перетворити цю енергію на фільми, музику, вистави, анімацію, мистецькі проєкти, які дивитимуться, слухатимуть і обиратимуть українці. Це інвестиція не лише в культуру, а й у нашу стійкість, економіку та здатність говорити зі світом власним голосом”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

“Тисячовесна” стартувала як відповідь на потребу України у більшій кількості якісного, конкурентного культурного продукту – фільмів, серіалів, анімації, музики, театральних постановок, виставок та інших проєктів, здатних працювати з українською аудиторією та представляти Україну у світі. На реалізацію ініціативи передбачено до 4 млрд грн державної підтримки.

Загалом на участь у “Тисячовесні” надійшло 2 634 заявки. Після другого етапу експертного оцінювання до фінального пітчингу пройшли понад 1 200 проєктів. Понад 180 українських і міжнародних експертів оцінювали креативність та якість презентацій, реалістичність реалізації, професійну готовність команд, обґрунтованість кошторисів, міжнародний потенціал та запропонований обсяг співфінансування.

Понад 20% учасників “Тисячовесни” – дебютанти. Наступного року ініціативу планують розширити ще двома категоріями – відео ігри та книги.

13 серпня до фінального етапу “Тисячовесни” долучився Президент України. Глава держави відвідав творчі локації, де відбувалися пітчинги, та поспілкувався з учасниками, експертами й партнерами ініціативи.

Президент наголосив, що значення програми виходить далеко за межі створення розважального контенту. Йдеться також про економічний ефект, завантаження культурних і креативних індустрій, розвиток творчих команд, культурного менеджменту, інфраструктури та мистецької освіти.

“Держава буде проводити “Тисячовесну” щороку, і щороку це буде зростати”, – наголосив Президент.

Зеленський також зазначив, що за результатами першого року програма має вдосконалюватися: напрями, які продемонструють найбільшу ефективність, отримуватимуть більше підтримки. За його словами, кількість заявок уже свідчить про необхідність збільшувати фінансування ініціативи надалі.

Окремими темами розмови стали залучення молодих авторів, повернення українських митців з-за кордону, зменшення бюрократії, міжнародне просування українського контенту та розвиток меценатства. Президент наголосив на важливості збільшення присутності українських культурних проєктів на міжнародних майданчиках як складової протидії російській пропаганді.

Фінальний пітчинг став не лише майданчиком для конкурсного відбору. Упродовж п’яти днів його супроводжувала масштабна освітня програма – 15 панельних дискусій та професійних зустрічей за участі понад 60 спікерів.

До розмов долучилися представники держави, культурних інституцій, кіно- та музичної індустрій, театрів, видавничої сфери, фестивалів, медіа, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

Серед ключових тем – пріоритети державної культурної політики, міжнародна копродукція, присутність незалежного українського кіно на світових фестивалях, розвиток читання та книжок про культуру, створення культурних інституцій з нуля, масштабування та адаптивність проєктів під час війни, дистрибуція мистецьких проєктів, розвиток музичних фестивалів, театральної сфери та механізмів міжнародної співпраці.

Учасники говорили про те, як культурному проєкту стати життєздатним після завершення грантової підтримки: знаходити партнерів і співфінансування, працювати з аудиторією, вибудовувати дистрибуцію, виходити на міжнародні ринки та масштабуватися.

Освітня програма перетворила фінальний пітчинг на майданчик професійного обміну, де учасники могли отримати практичні знання від людей, які вже реалізують проєкти в Україні та за кордоном, а також знайти партнерів для майбутньої співпраці.

Паралельно з пітчингами та освітньою програмою в Івано-Франківську відбулася відкрита культурна програма. За п’ять днів глядачам представили п’ять концертів та чотири театральні вистави в Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

Музичну програму “Тисячовесни” сформували виступи Святослава Вакарчука, OTOY, Schmalgauzen, LOVERA BREАUX, та Євгена Хмари. Також у програмі були сети DJ Oles і DJ Max Yos. Культурні події стали відкритою частиною фінального пітчингу та можливістю для містян і гостей Івано-Франківська долучитися до “Тисячовесни”.

“Тисячовесна” – ініціатива Президента України, яку реалізують Міністерство культури України спільно з Офісом Президента. Її мета – підтримати авторів і творчі команди, які створюють сучасний український культурний продукт із високим суспільним та міжнародним потенціалом.

Як повідомляв Укрінформ, найбільше заявників у межах реалізації національної культурної ініціативи “Тисячовесна” зафіксували в категорії ігрових фільмів і серіалів.

Про це віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна поінформувала у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми, дійсно, бачимо, що по ігрових фільмах і серіалах ми маємо найбільше заявників. Але з іншого боку, в тому числі, і найбільший бюджет був виділений на цей вид конкурсу”, – пояснила Бережна.

Вона зазначила, що серед проєктів «Тисячовесни» були такі, які її особисто надзвичайно вразили, однак уточнила, що наразі не буде виокремлювати жоден із них.

“І я вражена від того, скільки класних ідей є в української творчої спільноти. Ми розуміємо, що зараз живемо в унікальний час. Ніхто з інших країн Європи, світу не переживає те, що ми переживаємо в Україні, не переживає цих емоцій, цих подій. Очевидно, що цей прожитий досвід дає українцям унікальні емоції, думки, які переростають у творчі ідеї. Ми маємо це фіксувати і зробити це також доступним і зрозумілим для світу”, – вважає віцепрем’єрка.

Вона пояснила, що після оголошення переможців укладатимуть договори на виробництво культурного продукту, а також різні ліцензійні договори щодо прав.

Міністерка поінформувала, що визначені чіткі строки, у які держава очікує від творців і творчих команд створення цього продукту.

“Наприклад, якщо говорити про складнопостановочні фільми, анімацію, великі ігрові фільми, історичні, які потребують багато зусиль – це кінець 2028 року. Деякий інший контент – це переважно театральні шоу, серіали, візуальне мистецтво, виставки – це до кінця 27-го року. Тому ми очікуємо, що кожен з переможців буде діяти чітко до дедлайнів”, – заявила Бережна.

Віцепрем’єрка повідомила, що держава не буде вимагати величезної купи документів та аудитів щодо того, як відбувається той чи інший проєкт.

“Але кожного кварталу учасники, які отримують кошти, мають звітувати з приводу того, як все робиться і ми будемо дивитися, чи потрапляють вони у ті строки, які передбачені правилами програми. Коли ці строки настануть, то, звичайно, ми будемо фіксувати, чи створений контент, допомагати переможцям вже займатися дистрибуцією”, – наголосила вона.

Бережна висловила сподівання на те, що починаючи вже з кінця цього року і в соціальних мережах, і взагалі в публічному медійному просторі буде з’являтися культурний продукт з позначкою “Тисячовесна” – з рожевим птахом, який є символом цієї програми.

Як повідомлялося, “Тисячовесна”- найбільша державна ініціатива підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить ₴4 мільярди. Програма покликана посилити український культурний простір і підтримати створення сучасного українського контенту.

До фіналу національної культурної ініціативи “Тисячовесна” дійшли 1227 проєктів.

«Тисячовесна» наступного року проводитиметься за оновленими правилами.

Фото Укрінформу можна купити тут

В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває виставка графіки заслуженого художника України і педагога Григорія Палатникова. Представлено серію робіт об’єднаних літом. Тут і пляжні історії, і повсякденне життя, і колорит одеських двориків. Ці роботи — не просто зображення, а справжні живі історії, які розкривають глядачеві багатогранність життя одеситів, їхній характер, звичаї та атмосферу часу.

Художник не прагне до надмірної деталізації, натомість він концентрується на суті, використовуючи контраст чорного та білого, щоб створити глибокий і виразний образ. Через мінімалізм і водночас виразність графічних засобів Палатников дозволяє глядачеві самому зануритися у літню, колоритну атмосферу південного міста, відчути його неповторний дух і тепло. Його роботи — це своєрідний місток між минулим і сьогоденням, який зберігає пам’ять про унікальний одеський побут, його ритми і настрої.