Відповідний указ про натуралізацію було оприлюднено напередодні в Офіційному журналі, передає Укрінформ із посиланням на Paris-Match. 

«Клуні Джордж Тімоті, народжений 06.05.1961 у Лексінґтоні, штат Кентуккі, а також Александр та Елла Клуні, народжені 6 червня 2017 року у Вестмінстері, в Лондоні, відтепер є французами, так само як і дружина актора Амаль Аламуддін, народжена в Бейруті 3 лютого 1978 року», – йдеться у повідомленні офіційного вісника.

Родина Клуні ніколи не приховувала своєї любові до Франції. У 2021 році актор та адвокатка придбали виноробний маєток у Бриньолі, між Сен-Тропе і Марселем, щоб мати змогу виховувати їхніх близнюків подалі від папараці та ажіотажу Голлівуду.

«Я хвилювався з приводу виховання наших дітей у Лос-Анджелесі, в голлівудській культурі», – пояснював раніше Клуні журналістам. На його думку, у Франції до знаменитостей ставляться значно спокійніше, а діти зірок захищені законом. 

«Тут є закони, які забороняють фотографувати ваших дітей, чого не існує у Сполучених Штатах. Ми хотіли запропонувати їм безпечне середовище, дати змогу зростати нормально. І наразі це працює досить добре. У них абсолютно збалансоване життя. Нам пощастило», – поділився зірковий актор в інтерв’ю французьким ЗМІ.

Клуні, відомий своїми культовими ролями в серіалі «Швидка допомога» та трилогії «Друзі Оушена», та його дружина – юрист лівансько-британського походження – проводять частину свого життя у Франції. Водночас вони зізнаються, що досі не вивчили французьку мову. 

«Я люблю французьку культуру, мову, навіть якщо все ще так само погано її знаю після 400 днів уроків», – зізнався 64-річний актор. 

Як повідомлялось, юристи фонду американського актора Джорджа Клуні та його дружини Амаль «За справедливість» хочуть притягнути до відповідальності російських пропагандистів, які закликають до війни проти України та геноциду українців.

Фото: Instagram/amalclooneyofficial1/bazaaruk

Опублікований офіційний постер українського фентезійного фільму «Мавка. Справжній міф», знятого за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Національну філармонію.

«Занурення в музику Лятошинського, осмислення його життєвого шляху та історичних контекстів допомагають нам не лише збагнути епоху, в якій довелося жити композитору, а й краще зрозуміти нас самих. Саме тому тему цьогорічного фестивалю означено як Перевідкриття», – зазначили організатори фестивалю.

За задумом організаторів, фестивальні заходи пропонують замислитися над нібито відомими фактами з історії української класичної музики і української культури радянського періоду; сформувати неконвенційні погляди на усталені канони; шукати взаємозв’язки між, на позір, непов’язаними подіями; вчитися бачити в знайомому нове. Програма фестивалю поєднує, з одного боку, добре знайомі поціновувачам твори Бориса Лятошинського, зокрема Третю симфонію, «Увертюру на чотири українські народні теми» та Перше фортепіанне тріо, з іншого – композиції, партитури яких десятиліттями зберігали мовчання, ховаючись у шухлядах архівів і бібліотек. Заново відкриватимуться оркестрові солоспіви композитора, Перший струнний квартет, «Польська сюїта».

Контекст, необхідний для осмислення життєтворчості Бориса Лятошинського, формуватиметься також у дискусіях, до участі в яких запрошено провідних інтелектуалів – музикантів, філософів, кіно- і театрознавців, мистецтвознавців, культурних менеджерів: Тараса Лютого, Альберта Цукренка, Олега Фагота Михайлюту, Ірину Цілик, Аліма Алієва, Романа Меліша, Надію Ханіс, Стефанію Олійник, Станіслава Битюцького, Ганну Веселовську, Ольгу Кононенко, Оксану Баршинову. Модератором дискусій виступить журналіст і медіаексперт Андрій Куликов.

Програма Фестивалю включає концерти та дискусії, що відбудуться у Національній філармонії України, а також ексклюзивну екскурсію київськими маршрутами Лятошинського.

Кожен фестивальний день має власну назву – Міфи, Самобутність, Книга, Початок, Вибір, Кабінет, які по-своєму розкривають головний концепт фестивалю – Перевідкриття.

«Фестиваль «LiatoshynskySpace 2026. Перевідкриття» – це запрошення до уважного слухання і вдумливого діалогу: з музикою, з історією, з пам’яттю. Це процес, що розпочався з першого, ювілейного фестивалю і триває сьогодні – як шлях перевідкриття Бориса Лятошинського та його епохи в ширшому європейському культурному контексті», – зазначають засновники фестивалю.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві визначили лауреатів VII Всеукраїнського театрального фестивалю-премії GRA (Great Real Art).

Фото надані Національною філармонією України