Connect with us

Події

У Києві відбудеться прем’єра сучасного балету «Ескапістіко»

Published

on



У Київській опері 26 травня відбудеться прем’єра сучасного балету «Ескапістіко» у межах вечора одноактних вистав «1984. ІНША. Ескапістіко».

Про це йдеться у пресрелізі, який був наданий Укрінформу.

Як зазначається, прем’єра у постановці Іллі Мірошніченка досліджує внутрішній пошук свободи через танець та боротьбу між втечею від реальності і прагненням повернутися до самих себе.

“Вистава унікальна тим, що вперше у світі (поки це не спростовано) танець генерує музику безпосередньою взаємодією тіла танцівника з будь-якою поверхнею, яка підключена до модульного синтезатора. В «Ескапістіко» це велика металева напівсфера. Модульний синтезатор обробляє сигнал, отриманий від напівсфери після дотику до неї тіла танцівника, і робить з цього сигналу ноту, і рух танцівника визначає, як довго ця нота звучатиме”, – йдеться у повідомленні.

У програмі також балет «1984. Інша» — інноваційне хореографічне прочитання антиутопії Джорджа Орвелла, що втілює боротьбу особистості проти тоталітарної системи. Хореографи Ілля Мірошніченко та Катерина Кузнецова створюють сценічну картину, де «темрява правди» змагається зі «світлом пригноблення».

Вистава супроводжується композиціями володарки премій «Оскар» та Grammy Гільдур Ґуднадоттір, а також піаніста-експериментатора Hauschka.

Читайте також: У Львові відбулася світова прем’єра балету «Соляріс» за мотивами роману Станіслава Лема

Як повідомлялось, у Національній опері України відбулась прем’єра одноактного балету «Рапсодія кохання» на музику легендарного американського композитора Джорджа Гершвіна.

 Фото: Анастасія Телікова



Джерело

Події

Документальний фільм про вплив війни на природу України здобув приз на фестивалі у Парижі

Published

on


Повнометражна стрічка Дмитра Грешка “Дівія” отримала Приз дослідницьких лабораторій на 45-му Міжнародному фестивалі документального кіно імені Жана Руша, що проходить у Парижі.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.

Разом із відзнакою команда фільму отримає грошову винагороду у 1500 євро.

Премію присуджують за підтримки науково-дослідних лабораторій, які працюють у сфері гуманітарних і соціальних наук.

Журі відзначило стрічку за її “оригінальність та радикальну природу”, наголосивши, що фільм виходить далеко за межі суто українського політичного контексту та прагне “викрити несвідомість людства у його стосунках з живими істотами та надати цій критиці філософського та універсального виміру”.

Робота над фільмом стартувала навесні 2022 року. У стрічці немає закадрового тексту – історія розгортається через візуальний ряд і музичний супровід. Автори досліджують, як війна, російські обстріли, окупація та мінування руйнують природне середовище України та змінюють її ландшафти.

У кадрі можна побачити екопарки у прифронтових регіонах, деокуповані території, а також територію Каховської ГЕС. Значну частину матеріалу знімали за допомогою дронів.

Назва “Дівія” походить від імені слов’янської богині природи, яка символізує матір усього живого.

Продюсерами стрічки виступили Поліна Герман та Гліб Лук’янець. Проєкт створили у копродукції України, Польщі та Нідерландів.

Читайте також: На Каннському кінофестивалі представили стрічку про родини українських військовополонених

Як повідомляв Укрінформ, стрічка “Дівія” потрапила у довгий список претендентів на кінопремію “Золота Дзиґа”.



Джерело

Continue Reading

Події

На Каннському кінофестивалі представили стрічку про родини українських військовополонених

Published

on


Українська поетична короткометражна стрічка “За мить до світанку” режисера Руслана Богдана була представлена в межах кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes під час 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю.

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.

“За мить до світанку” – це 16-хвилинна візуальна поема без слів, що через символічні образи розповідає про досвід родин українських військовополонених. Стрічка досліджує стан очікування, втрати та внутрішньої сили: жінки рухаються крізь темряву й спустошення, наосліп шукаючи світло та надію. Образ містичного воїна, який несе вогонь, уособлює незламний спротив тих, хто перебуває в полоні.

У фільмі знялися родини військовополонених: Юлія Мороз, яка втратила чоловіка; Діана Пашко, Олена Каліберда та Катерина Петренко, чиї чоловіки повернулися з полону; Алла Діденко, яка досі чекає на звільнення нареченого.

Особливо символічною стала історія героїні фільму Тетяни Вишняк: саме під час Marché du Film, 15 травня, її син повернувся з полону в межах обміну. Ця звістка змінила не лише реальність родини, а й саму історію стрічки.

Учасниці фільму не грають персонажів – вони проживають і передають власний досвід мовою образів та емоцій. Як зазначає режисер стрічки, ідея створити фільм без слів народилася з усвідомлення того, що для пережитого цими жінками часто неможливо знайти слова.

Назва стрічки символізує найтемніший момент перед світанком – час, коли світло вже наближається, попри всю густоту темряви.

Читайте також: Небесні погляди: у Каннах відкрили виставку пам’яті фотографів, які документували війну Росії проти України

Продюсерами фільму стали Дмитро Грекович та Олександр Юдицький, оператором-постановником – Олександр Рощин, композитором – Євген Філатов.

Показ у межах Marché du Film став важливою можливістю представити українське авторське кіно міжнародній професійній аудиторії – програмерам фестивалів, дистриб’юторам та представникам світової кіноіндустрії.

Як повідомляв Укрінформ, у межах 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю відбулася прем’єра фільму “Весна” режисера Ростислава Кирпиченка.

Фото: Держкіно



Джерело

Continue Reading

Події

«Мілітарі-вишиванки» з дронами та бавовною стали унікальним явищем світової культури

Published

on



Повномасштабна війна сформувала в Україні унікальний культурний феномен – «мілітарі-вишиванку», яка згодом стане цінним об’єктом для колекціонерів та культурологів.

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.

За її словами, українська сорочка завжди відображала історичні процеси та переживання нації. Якщо після розпаду СРСР та під час криз був період занепаду чи засилля дешевого імпорту, то нинішня війна породила абсолютно новий стиль.

«Виникло таке явище, як мілітарі-вишиванка. Коли на хакі тканинах, на хакі полотні зеленого кольору вишивають орнаменти з дронами, з бавовною, з псом Патроном, з гелікоптерами, з символами і лого окремих бригад. І це є абсолютно фантастичне культурне явище. Війни відбуваються по всьому світу. І скрізь війна – це військова форма, а у нас війна – це 100 видів мілітарі-вишиванок», – наголосила Воронюк.

Читайте також: В Україні вдвадцяте відзначають День вишиванки

Вона зауважила, що придбання такої сорочки сьогодні є важливою «культурною інвестицією» в пам’ять про сучасну епоху.

Як повідомляв Укрінформ, Мінкульт подав вишиванку до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.